Пісні на руїнах та штучна велич: як росія використовує культуру проти України?

Семаковська Тетяна 11:36, 10 Червня 2023

Вєлікая 22872

Росія використовує культурні продукти для поширення вигідних для себе наративів та для досягнення своїх цілей на міжнародній арені. Якщо очевидні воєнні злочини рф отримують різке засудження з боку цивілізованого світу, то їх фільми, музика та література досі розповсюдженні в Європі, США і навіть в Україні. Через таку «лагідну» пропаганду росія намагається виправдати свої злочини перед світом та отримати прихильність міжнародної аудиторії до себе.

Піар на крові

Російська пропаганда постійно адаптується до вимог часу та звичок потенційної аудиторії. Оскільки для росіян важливим є вплив саме на молоде покоління, свої меседжі вони також поширюють через популярні інтернет платформи, залучають блогерів, співаків, інфлюенсерів. Ці люди мають сильний вплив на своїх підписників і є цінним активом в пропагандистській машині кремля. 

Російським лідерам думок така співпраця вигідна, адже будь-які матеріали про окупацію Криму (в їх варіанті поверненням), про захоплення Донбасу (для них звільненням) тощо активно поширюється серед аудиторії та отримують багато реакцій. 

У лютому московська співачка MARI M зняла кліп у Донецьку, який пронизаний мілітаристським настроєм та прославляє окупаційні війська. Після цього її перегляди збільшилися на понад 98% (з 44 тисяч до 3.5 мільйонів). 

скін dc82aПропагандистські кліпи та пісні набирають величезну кількість переглядів, навіть якщо їх випускає невідомий артист. Фото: скріншот з YouTube

Складно стверджувати, чи це державна машина допомагає просувати такі продукти, чи це росіяни самостійно прагнуть отримувати подібний контент. Швидше за все, обидва цих фактори впливають на популярність у рф мілітаристського контенту, пов’язаного з Україною. 

З 2014 року різноманітні артисти, співаки й блогери постійно здійснюють поїзди на окуповані території та активно піарять себе таким чином. Окупаційні сайти та канали нещодавно знову почали публікувати новину про чергову артистку, Єкатерину Гусєву, яка приїхала заспівати в шпиталях Донецьку. Ці діячі використовують війну, як можливість заробити та прославитися у своїй країні й, можливо, за кордоном. Це не нова стратегія, адже після Другої світової війни росія безперервно продовжувала романтизувати війну через культурні продукти (музика, фільми, книги тощо). 

Скрін 2 8b922російські артисти постійно їздять в піар поїздки на окуповані території, їх активно рекламують пропагандистські Telegram-канали. Фото: Telegram 

Штучна велич російської культури

Крім нових інструментів та методів розповсюдження пропаганди, рф продовжує використовувати й давно перевірені. Мабуть, кожен українець за життя чув такі фрази, як «велика російська мова» та «велика російська культура». Зазвичай вони використовуються у контексті необхідності зберегти ці явища в нашій країні та не піддавати їх культурі скасування. Проте, подібні мовні конструкції є черговим російським наративом, який десятиріччями розповсюджувався по всьому світу. В реальності, росія вплинула на світовий культурний спадок в набагато меншому ступені, ніж заявляється самими росіянами. Наприклад, Л. Толстой один з небагатьох російських письменників, твори якого вивчають в провідних світових навчальних закладах. А більшість їх діячів не зробили у світову культуру суттєвого внеску. 

Одним із факторів формування наративу про велич була також експансія культурних діячів з окупованих росією територій. Так, І. Рєпін, який народився у Чугуєві (зараз Харківська область) та писав картини з українськими мотивами, став в очах світу російським художником. Така ж доля спіткала і К. Малевича, який мав українсько-польське походження. 

У світі існує близько 2700 мов, а митці з різних країн в більшій чи меншій мірі впливали на розвиток культури протягом сторіч. Проте, саме росія додала до своїх культурних продуктів прикметник «великі». За відсутності реальних здобутків, це дало можливість рф зрівнятися за здобутками з іншими країнами світу.

Вєлікая 2 535dcСутність російської культури, яка спонсорує війну. Фото: з відкритих джерел

«Завдяки усвідомленню того злочину агресії, який вчинила росія проти України, нам вдалося змінитися. Для українців і для світу спала пелена російської пропаганди, яка нам «закидалася» з росії дуже тривалий час. Ми бачили й відчували те, як рф чинить перепони у відновленні національної пам’яті для того, щоб ми не знали своє минуле, свою культуру. І при цьому завжди зберігала імперську зверхність російської культури, яка насаджувалася в Україні», — сказав Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам’яті в інтерв’ю Українському радіо.

Політизована культура

Російська влада зацікавлена в поширенні своєї культури з вигідними наративами не тільки в середині країні, але й далеко за її межами. Це доводять витрати, які спрямовуються на культурні програми. Навіть в умовах скорочення статей бюджету рф в цьому році, ця сфера отримує збільшення фінансування на 6.5 млрд рублів на 2023 рік. 

жесть a8f73російський «літературний» журнал. Фото: Telegram

У рф також існує низка державних або афілійованих з державою організації, основною задачею яких є поширення лагідної пропаганди світом. Такі організації, як росспівробітництво, Фонд «Руський мир» та Фонд Горчакова виробляють щорічно велику кількість культурних продуктів, які ширяться світом. Вони розповсюджують свої культурні продукти за кордоном, організовували різноманітні культурні заходи, зустрічі, обміни. Їх задачею є нав’язування російського погляду на історію, зокрема новітню, надання міжнародній аудиторії викривлених фактів щодо подій, які відбувалися з вини росії. 

«Десь там, серед цього металобрухту, лежать і рештки «великої російської культури». Це її підсумок. Фінал», — написав  українсько-американський кінорежисер Андрій Загданський під фото із величезною кількістю зібраних у Харкові російських ракет. (Згадка зі статті Детектор медіа).

Харків ad2f8Фотографія використаних ракет, які росія випустила по Харкову. Фото: Костянтин та Влада Ліберови

Російська культура після 2014 року

Російська культура століттями була пов’язана із приниженням різних націй через несхожість з «російською загадковою душею». Задля комедійних моментів в її продуктах часто робили акцент на відмінності інших націй. Українці часто зображувалися, як смішні та недолугі персонажі, які створюють неприємності. Після нападу на Україну та окупації частини територій змінилися акценти в російських культурних продуктах. росія часто почала зображати українців, як безпринципних злочинців. З 2014 року було випущено десятки книг та фільмів, де зображався «мирний народ незалежного Донбасу», який страждає від «укрнацистів». Вони тиснуть на емоції, намагаються викликати співчуття та відчуття неоднозначності ситуації. Успіхи таких методів ведення інформаційної війни є достатньо великими. За кордоном і досі з обережністю ставляться до підрозділу Азов, до таких історичних постатей, як Бандера та Шухевич. 

«Кремлівська пропаганда працює за кордоном, використовуючи геббельсівські методи: чим брутальніша брехня, тим більше у неї вірять. Абсолютно безпідставно мене звинувачують у прихильності до ультранаціоналістичної ідеології, що є абсолютною неправдою», — зазначив Олег Скрипка після скасування концерту його гурту у Цюриху через пісню про Бандеру.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання 

Це є наслідком активної російської пропаганди, яка використовує всі доступні методи, щоб спотворити уявлення людей про Україну. Одна з важливих задач такої діяльності — знелюднення та знецінення українців, знищення їх в контексті світової історії. До повномасштабного вторгнення Україна не мала зовнішньої комунікаційної стратегії для боротьби з такими наративами. Тому подібні конструкти дуже міцно вплелися в розуміння іноземцями України й подолати наслідки цього важко.

«Ця війна зокрема і про наше ставлення до нашої пам’яті й про українську пам’ять як таку. Бо відновлювати її Україна почала з 1991 року з поверненням незалежності. До цього ми бачимо, що всі відомості, які у нас були про себе, вони були спотворені, вони були не повні», — сказала членкиня журі Docudays UA та очільниця Довженко-центру Олена Гончарук у коментарі для Суспільне Культура.

Російська культура — це спосіб викривлення спогадів, підміни історичних фактів. Вона розмиває кордони між країнами, розвиває комплекс меншовартості у захоплених народів, виправдання злочинів росії. Російська культура сприяла формуванню 140 мільйонної нації, яка радіє геноциду інших народів та підтримує вбивства, зґвалтування та тортури. 

капець 371c6росіяни, які вирослі на великій російській культурі виступають з підтримкою повномасштабної війни проти України. Фото: окупаційні інформресурси

Багато років ми споживали ці продукти та не опрацьовували наші травми, які нам завдала тривала окупація росії у минулому. Початок війни у 2014 році спровокував процес відновлення ідентичності українців. Початок повномасштабного вторгнення тільки пришвидшив його. Через максимально травмуючі події українці почали відновлювати у своїй свідомості, а потім і у свідомості світу, пам’ять про реальні дії росії протягом століть. В таких умовах заохочення та просування будь-яких продуктів російської культури тільки гальмуватимуть цей процес. Адже, як ми можемо просити світ не толерувати росіян, які просувають там свої наративи, якщо ми самі цим продовжуємо займатися. 

«Російська література «тяжить над нами, як господар становища, який привчав нашу психіку до рабського наслідування». А мистецтво не може наслідувати, бо це була б його смерть», — писав український поет, прозаїк та політичний діяч Микола Хвильовий.

Раніше ми писали, як росіяни представляють культуру Донеччини. Редакція «Бахмут. IN.UA» знайшла відео пропагандистів, на яких колаборанти показують так звану культуру Донеччини. Ми розпитали директорку Бахмутського краєзнавчого музею Олену Смирнову, як такі ролики впливають на соціум та, що робити із шароварщиною в самій Україні.

Фото: uainfo

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Відпустка військового: які документи потрібні та як стати на облік

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 15:30, 26 Жовтня 2026
Військові документи / фото Міноборони

Правильно оформлені документи дозволяють військовослужбовцям вирушити у щорічну відпустку без зайвих ускладнень та проблем на блокпостах чи кордоні. Міністерство оборони України надало чіткі роз’яснення щодо переліку обов’язкових паперів, процедури взяття на облік за місцем відпочинку та алгоритму дій у разі хвороби чи затримки в дорозі.

Детальніше про те, які документи потрібні для відпустки та як стати на облік, повідомили в Міноборони.

Які документи потрібні військовослужбовцю

Для законного перебування у відпустці за межами гарнізону військовослужбовцю недостатньо усної домовленості чи рапорту. При собі обов’язково потрібно мати:

  • документ, що посвідчує особу: паперовий військовий квиток, посвідчення офіцера або електронний військово-обліковий документ (е-ВОД) у застосунку “Армія+” (має назву “Військовий документ”);
  • відпускний квиток: офіційний документ, який підтверджує законність перебування поза межами частини (дійсний лише за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу).

Із липня 2026 року в застосунку “Армія+” доступний е-ВОД, який має таку саму юридичну силу, як і паперовий документ (перевіряється через QR-код). Проте для його відображення потрібен інтернет. Міноборони радить завжди мати при собі паперовий військовий квиток на випадок відсутності зв’язку. Важливо: якщо у застосунку відображається лише “Посвідчення захисника”, воно не замінює військово-обліковий документ.

Як перевірити відпускний квиток перед виїздом

Ще перебуваючи у військовій частині, військовослужбовець має особисто перевірити правильність заповнення відпускного квитка. Звірити потрібно п’ять ключових пунктів:

  • вид, тривалість і дати відпустки;
  • дата і місце повернення;
  • місце відпустки;
  • підпис і печатка;
  • особисті дані.

Взяття на облік за місцем відпустки

Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовець зобов’язаний не пізніше наступного дня стати на облік. Це потрібно зробити в органі управління Військової служби правопорядку (ВСП) або в найближчому ТЦК та СП.

Якщо місце відпочинку віддалене від ВСП або ТЦК на понад 30 кілометрів, стати на облік можна в органі місцевого самоврядування. За день до повернення на службу необхідно знятися з обліку, перевіривши, щоб у відпускному квитку проставили відповідні відмітки.

Правила виїзду у відпустку за кордон

Виїзд за кордон можливий виключно з індивідуального дозволу командира військової частини. Рапорт на таку відпустку (в якому вказуються дати, місце перебування, транспорт та пункт пропуску) подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до її початку.

Для перетину державного кордону необхідно мати:

  • закордонний паспорт;
  • військовий квиток або посвідчення офіцера;
  • відпускний квиток встановленого зразка;
  • витяг з наказу командира про дозвіл на виїзд за кордон.

Що робити в разі хвороби або затримки в дорозі

Якщо військовий захворів або затримується в дорозі, він повинен негайно повідомити про це свого безпосереднього командира або чергового по частині (зберігши докази повідомлення, наприклад, скриншоти переписки).

  • у разі хвороби відпустку можуть продовжити на кількість діб хвороби або перенести. Підставою для цього є довідка з медзакладу, обов’язково завірена керівником місцевого ТЦК та СП;
  • у разі затримки в дорозі необхідно отримати довідку про причини затримки або відповідну позначку у відпускному квитку. Цей документ видає військовий комендант на транспорті, начальник ВСП або керівник ТЦК та СП (якщо вони недоступні — адміністрація вокзалу чи місцева влада).

Відсутність на службі без поважних причин понад три доби в умовах воєнного стану розцінюється як самовільне залишення частини (СЗЧ) і карається за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України. Тому документальне підтвердження будь-яких затримок є критично важливим.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Тричі перемагала у Радіодиктанті: вчителька з Донеччини розповіла, як написати текст без помилок

Семаковська Тетяна 13:00, 26 Жовтня 2026

27 жовтня українці традиційно долучатимуться до Радіодиктанту національної єдності. Для когось це можливість перевірити знання української мови, а для інших — нагода відчути єдність з українцями в різних куточках світу. Однак навіть ті, хто добре знає правопис, можуть припуститися помилок через хвилювання або неуважність. Особливо складними під час написання диктанту залишаються розділові знаки та правопис окремих слів.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася із заслуженою вчителькою України Іриною Савчук із Краматорська, яка тричі ставала переможницею Радіодиктанту національної єдності — у 2013, 2017 та 2018 роках. Педагогиня розповіла, як підготуватися до написання тексту, на які правила звернути увагу та що робити, якщо під час диктанту виникають сумніви.

Як підготуватися до Радіодиктанту: три головні складові

Ірина Савчук переконана, що універсального секрету написання диктанту без помилок не існує. Натомість результат залежить від знань, уважності та практики. Навіть досвідченим учителям української мови доводиться постійно повторювати правила й стежити за змінами в правописі. Тому підготовка до диктанту, це не лише повторення окремих тем напередодні події, а й постійна робота з мовою. Водночас педагогиня наголошує, що під час самого написання важливо зосередитися на тексті.

“Я думаю, що такого аж особливого секрету немає. Насамперед це знання, уважність і практика. Я вчителька української мови, постійно повторюю правила, стежу за змінами в правописі. Але навіть досвідчений учитель не може знати абсолютно все, він теж постійно навчається”, — розповідає Ірина Савчук.

Одна з головних порад пані Ірини — не поспішати та уважно слухати людину, яка диктує текст. За словами педагогині, важливо не просто встигати записувати слова, а розуміти зміст кожного речення. Це допомагає краще орієнтуватися в його будові та правильно розставляти розділові знаки. Якщо людина надто хвилюється, вона може втратити увагу навіть там, де добре знає правила. Тому вчителька радить насамперед зосередитися на тому, що саме звучить у диктанті.

“Найважливіше, це не хвилюватися й уважно слухати диктора. Треба зрозуміти текст, речення, його будову. Коли ми починаємо хвилюватися, ми забуваємо про це. Тому важливо не поспішати, уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — радить Ірина Савчук.

Що може бути найскладніше у Радіодиктанті

На думку педагогині, найбільше труднощів під час написання радіодиктанту можуть спричинити саме розділові знаки. Навіть якщо учасник правильно записав усі слова, він може помилитися з комами чи іншими знаками пунктуації. Особливої уваги потребують складні речення та відокремлені конструкції. Додаткові труднощі можуть виникати через авторську пунктуацію, яка залежить від задуму автора тексту. Тому Ірина Савчук радить не лише слухати слова, а й аналізувати будову речень.

“Найважче, на мою думку, — це пунктуація, тобто розділові знаки. Слова можна написати правильно, але помилитися в розділових знаках, особливо коли вони авторські. Це стосується складних речень, різних відокремлених конструкцій. Тому потрібно уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — пояснює Ірина Савчук.

На які правила української мови звернути увагу перед Радіодиктантом

Окрім пунктуації, вчителька радить повторити правила написання складних слів. Зокрема, варто звернути увагу на випадки, коли слова потрібно писати разом, окремо або через дефіс. Не менш важливо орієнтуватися у чинній редакції українського правопису. Серед інших тем, які можуть викликати труднощі, педагогиня називає:

  • написання власних назв;
  • уживання апострофа та м’якого знака.

Саме ці правила вона радить пригадати тим, хто хоче краще підготуватися до диктанту.

“Якщо говорити про орфографію, то це, звичайно, правопис складних слів: разом, окремо, через дефіс. Це певні зміни, які стосуються нової редакції правопису. Можна ще взяти апостроф, м’який знак. Але написання складних слів і власних назв — це найскладніші теми”, — зазначає Ірина Савчук.

Як читання допомагає писати без помилок

Пані Ірина з учнями / фото надане героїнею

Ірина Савчук наголошує, що знання української мови формуються не лише під час вивчення правил. Важливу роль відіграє регулярне читання, яке допомагає запам’ятовувати правильне написання слів. Завдяки цьому людина поступово розвиває мовне чуття. Така практика корисна не лише для Радіодиктанту, а й для повсякденного письма. Водночас педагогиня зауважує, що навіть хороша підготовка не гарантує відсутності помилок, якщо під час написання людина надто хвилюється.

“Я раджу багато читати, бо це справді допомагає. Коли ти розвиваєш своє мовне чуття, то запам’ятовуєш написання багатьох слів. Але найголовніше, це не панікувати. Бо саме через хвилювання ми можемо помилитися навіть у тому слові, яке добре знали”, — ділиться у розмові Ірина Савчук.

Проте, навіть досвідчені учасники Радіодиктанту можуть засумніватися у написанні слова або правильності розділового знака. За словами Ірини Савчук, у такій ситуації важливо не піддаватися паніці. Надмірне хвилювання заважає зосередитися й може призвести до нових помилок. Тому педагогиня радить зберігати спокій, слухати текст і не поспішати. Саме уважність, на її думку, допомагає краще застосувати знання на практиці.

“Найголовніше все ж не панікувати. Якщо буває так, що в чомусь засумнівався, не потрібно хвилюватися. Саме через хвилювання ми можемо помилитися вже в тому слові, яке чітко знали. Або в тих розділових знаках, у правильності яких були впевнені”, — пояснює Ірина Савчук.

Примітка. Пані Ірина уперше взяла участь у Радіодиктанті національної єдності у 2013 році. Уже перша участь принесла їй перемогу, а згодом вона повторила успіх у 2017 та 2018 роках. Найбільше, за словами вчительки, їй запам’ятався саме перший диктант, адже тоді хвилювання було особливо сильним.

“У 2013 році ми взяли участь у цьому радіодиктанті. Це була моя перша участь, і вона була результативною. Переможців було 14, але з Донеччини я одна була. Мені це було настільки приємно й несподівано, я пишалася собою, пишалися мною учні”, — пригадує Ірина Савчук.

Педагогиня переконана, що Радіодиктант, це не лише перевірка грамотності, а й можливість зацікавити дітей українською мовою. У Краматорській українській гімназії його написання свого часу стало спільною традицією для вчителів та учнів. Вони збиралися разом, хвилювалися та чекали на результати.

Де пишуть Радіодиктант?

27 жовтня, у вівторок, об 11:00 відбудеться всеукраїнський Радіодиктант. Писати його можна вдома, на роботі, у бібліотеках та в будь-якому іншому місці, де вам зручно. Радіодиктант транслюватимуть на всіх платформах Суспільного:

  • на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
  • наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;
  • на YouTube-каналі Українського Радіо;
  • у застосунках suspilne.radio та “Дія”.

Хто читатиме Радіодиктант?

Пройдаков Артур – український учитель, популяризатор української мови та літератури / фото Вікіпедія

Одним із читців стане Артур Пройдаков — вчитель української мови та літератури, який популяризує українську мову. У 2023 році він увійшов до десятки найкращих вчителів світової премії Global Teacher Prize.

Даша Астаф’єва — співачка, громадська діячка та волонтерка, яка підтримує ЗСУ / фото Facebook

Також текст читатиме Даша Астаф’єва — співачка, громадська діячка та волонтерка, яка підтримує ЗСУ. Вона є засновницею книжкового застосунку UnderBooks, що популяризує українську літературу.

Ветеран Артур Дронь / фото Вікіпедія

Автором тексту для Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. У березні 2022 року письменник долучився до Збройних сил України. Він служив у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони та брав участь у бойових діях в Донецькій, Харківській і Запорізькій областях. У жовтні 2024 року Артур Дронь отримав тяжке поранення та демобілізувався. У своїх творах автор звертається до тем військової служби, пам’яті полеглих захисників і власного досвіду життя під час війни.

Координаторка Радіодиктанту Юлія Шелудько пояснила, що цього року організатори вирішили спробувати новий формат — дуетне читання. За її словами, такий підхід має об’єднати аудиторії, які хотіли б почути як відому медійну особистість, так і професійного педагога.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Відпустка військового: які документи потрібні та як стати на облік

Правильно оформлені документи дозволяють військовослужбовцям вирушити у щорічну відпустку без зайвих ускладнень та проблем на блокпостах чи кордоні. Міністерство оборони України надало чіткі роз’яснення щодо […]

15:30, 26.10.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

Тричі перемагала у Радіодиктанті: вчителька з Донеччини розповіла, як написати текст без помилок

27 жовтня українці традиційно долучатимуться до Радіодиктанту національної єдності. Для когось це можливість перевірити знання української мови, а для інших — нагода відчути єдність з […]

В Україні спростили підтвердження пенсійного стажу без трудової книжки: що змінилося

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке дозволить громадянам підтверджувати страховий стаж навіть за відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній. Особливо актуальні зміни для […]

Програма “Муніципальна няня” у 2026 році: як ВПО та батькам оформити компенсацію

Державна програма “Муніципальна няня” дозволяє батькам або опікунам частково відшкодувати витрати на догляд за дитиною. Батьки самостійно обирають фахівця, укладають письмовий договір та оплачують послуги, […]

Виплати на дитину та по вагітності в “Дії”: як оформити допомогу онлайн

В Україні спростили процедуру отримання соціальних виплат для матерів. Відтепер через застосунок та портал “Дія” можна оформити допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, а […]

16:00, 21.10.2026 Скопіч Дмитро