Росія використовує культурні продукти для поширення вигідних для себе наративів та для досягнення своїх цілей на міжнародній арені. Якщо очевидні воєнні злочини рф отримують різке засудження з боку цивілізованого світу, то їх фільми, музика та література досі розповсюдженні в Європі, США і навіть в Україні. Через таку «лагідну» пропаганду росія намагається виправдати свої злочини перед світом та отримати прихильність міжнародної аудиторії до себе.

Піар на крові

Російська пропаганда постійно адаптується до вимог часу та звичок потенційної аудиторії. Оскільки для росіян важливим є вплив саме на молоде покоління, свої меседжі вони також поширюють через популярні інтернет платформи, залучають блогерів, співаків, інфлюенсерів. Ці люди мають сильний вплив на своїх підписників і є цінним активом в пропагандистській машині кремля. 

Російським лідерам думок така співпраця вигідна, адже будь-які матеріали про окупацію Криму (в їх варіанті поверненням), про захоплення Донбасу (для них звільненням) тощо активно поширюється серед аудиторії та отримують багато реакцій. 

У лютому московська співачка MARI M зняла кліп у Донецьку, який пронизаний мілітаристським настроєм та прославляє окупаційні війська. Після цього її перегляди збільшилися на понад 98% (з 44 тисяч до 3.5 мільйонів). 

Пропагандистські кліпи та пісні набирають величезну кількість переглядів, навіть якщо їх випускає невідомий артист. Фото: скріншот з YouTube

Складно стверджувати, чи це державна машина допомагає просувати такі продукти, чи це росіяни самостійно прагнуть отримувати подібний контент. Швидше за все, обидва цих фактори впливають на популярність у рф мілітаристського контенту, пов’язаного з Україною. 

З 2014 року різноманітні артисти, співаки й блогери постійно здійснюють поїзди на окуповані території та активно піарять себе таким чином. Окупаційні сайти та канали нещодавно знову почали публікувати новину про чергову артистку, Єкатерину Гусєву, яка приїхала заспівати в шпиталях Донецьку. Ці діячі використовують війну, як можливість заробити та прославитися у своїй країні й, можливо, за кордоном. Це не нова стратегія, адже після Другої світової війни росія безперервно продовжувала романтизувати війну через культурні продукти (музика, фільми, книги тощо). 

російські артисти постійно їздять в піар поїздки на окуповані території, їх активно рекламують пропагандистські Telegram-канали. Фото: Telegram 

Штучна велич російської культури

Крім нових інструментів та методів розповсюдження пропаганди, рф продовжує використовувати й давно перевірені. Мабуть, кожен українець за життя чув такі фрази, як «велика російська мова» та «велика російська культура». Зазвичай вони використовуються у контексті необхідності зберегти ці явища в нашій країні та не піддавати їх культурі скасування. Проте, подібні мовні конструкції є черговим російським наративом, який десятиріччями розповсюджувався по всьому світу. В реальності, росія вплинула на світовий культурний спадок в набагато меншому ступені, ніж заявляється самими росіянами. Наприклад, Л. Толстой один з небагатьох російських письменників, твори якого вивчають в провідних світових навчальних закладах. А більшість їх діячів не зробили у світову культуру суттєвого внеску. 

Одним із факторів формування наративу про велич була також експансія культурних діячів з окупованих росією територій. Так, І. Рєпін, який народився у Чугуєві (зараз Харківська область) та писав картини з українськими мотивами, став в очах світу російським художником. Така ж доля спіткала і К. Малевича, який мав українсько-польське походження. 

У світі існує близько 2700 мов, а митці з різних країн в більшій чи меншій мірі впливали на розвиток культури протягом сторіч. Проте, саме росія додала до своїх культурних продуктів прикметник «великі». За відсутності реальних здобутків, це дало можливість рф зрівнятися за здобутками з іншими країнами світу.

Сутність російської культури, яка спонсорує війну. Фото: з відкритих джерел

«Завдяки усвідомленню того злочину агресії, який вчинила росія проти України, нам вдалося змінитися. Для українців і для світу спала пелена російської пропаганди, яка нам «закидалася» з росії дуже тривалий час. Ми бачили й відчували те, як рф чинить перепони у відновленні національної пам’яті для того, щоб ми не знали своє минуле, свою культуру. І при цьому завжди зберігала імперську зверхність російської культури, яка насаджувалася в Україні», — сказав Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам’яті в інтерв’ю Українському радіо.

Політизована культура

Російська влада зацікавлена в поширенні своєї культури з вигідними наративами не тільки в середині країні, але й далеко за її межами. Це доводять витрати, які спрямовуються на культурні програми. Навіть в умовах скорочення статей бюджету рф в цьому році, ця сфера отримує збільшення фінансування на 6.5 млрд рублів на 2023 рік. 

російський «літературний» журнал. Фото: Telegram

У рф також існує низка державних або афілійованих з державою організації, основною задачею яких є поширення лагідної пропаганди світом. Такі організації, як росспівробітництво, Фонд «Руський мир» та Фонд Горчакова виробляють щорічно велику кількість культурних продуктів, які ширяться світом. Вони розповсюджують свої культурні продукти за кордоном, організовували різноманітні культурні заходи, зустрічі, обміни. Їх задачею є нав’язування російського погляду на історію, зокрема новітню, надання міжнародній аудиторії викривлених фактів щодо подій, які відбувалися з вини росії. 

«Десь там, серед цього металобрухту, лежать і рештки «великої російської культури». Це її підсумок. Фінал», — написав  українсько-американський кінорежисер Андрій Загданський під фото із величезною кількістю зібраних у Харкові російських ракет. (Згадка зі статті Детектор медіа).

Фотографія використаних ракет, які росія випустила по Харкову. Фото: Костянтин та Влада Ліберови

Російська культура після 2014 року

Російська культура століттями була пов’язана із приниженням різних націй через несхожість з «російською загадковою душею». Задля комедійних моментів в її продуктах часто робили акцент на відмінності інших націй. Українці часто зображувалися, як смішні та недолугі персонажі, які створюють неприємності. Після нападу на Україну та окупації частини територій змінилися акценти в російських культурних продуктах. росія часто почала зображати українців, як безпринципних злочинців. З 2014 року було випущено десятки книг та фільмів, де зображався «мирний народ незалежного Донбасу», який страждає від «укрнацистів». Вони тиснуть на емоції, намагаються викликати співчуття та відчуття неоднозначності ситуації. Успіхи таких методів ведення інформаційної війни є достатньо великими. За кордоном і досі з обережністю ставляться до підрозділу Азов, до таких історичних постатей, як Бандера та Шухевич. 

«Кремлівська пропаганда працює за кордоном, використовуючи геббельсівські методи: чим брутальніша брехня, тим більше у неї вірять. Абсолютно безпідставно мене звинувачують у прихильності до ультранаціоналістичної ідеології, що є абсолютною неправдою», — зазначив Олег Скрипка після скасування концерту його гурту у Цюриху через пісню про Бандеру.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання 

Це є наслідком активної російської пропаганди, яка використовує всі доступні методи, щоб спотворити уявлення людей про Україну. Одна з важливих задач такої діяльності — знелюднення та знецінення українців, знищення їх в контексті світової історії. До повномасштабного вторгнення Україна не мала зовнішньої комунікаційної стратегії для боротьби з такими наративами. Тому подібні конструкти дуже міцно вплелися в розуміння іноземцями України й подолати наслідки цього важко.

«Ця війна зокрема і про наше ставлення до нашої пам’яті й про українську пам’ять як таку. Бо відновлювати її Україна почала з 1991 року з поверненням незалежності. До цього ми бачимо, що всі відомості, які у нас були про себе, вони були спотворені, вони були не повні», — сказала членкиня журі Docudays UA та очільниця Довженко-центру Олена Гончарук у коментарі для Суспільне Культура.

Російська культура — це спосіб викривлення спогадів, підміни історичних фактів. Вона розмиває кордони між країнами, розвиває комплекс меншовартості у захоплених народів, виправдання злочинів росії. Російська культура сприяла формуванню 140 мільйонної нації, яка радіє геноциду інших народів та підтримує вбивства, зґвалтування та тортури. 

росіяни, які вирослі на великій російській культурі виступають з підтримкою повномасштабної війни проти України. Фото: окупаційні інформресурси

Багато років ми споживали ці продукти та не опрацьовували наші травми, які нам завдала тривала окупація росії у минулому. Початок війни у 2014 році спровокував процес відновлення ідентичності українців. Початок повномасштабного вторгнення тільки пришвидшив його. Через максимально травмуючі події українці почали відновлювати у своїй свідомості, а потім і у свідомості світу, пам’ять про реальні дії росії протягом століть. В таких умовах заохочення та просування будь-яких продуктів російської культури тільки гальмуватимуть цей процес. Адже, як ми можемо просити світ не толерувати росіян, які просувають там свої наративи, якщо ми самі цим продовжуємо займатися. 

«Російська література «тяжить над нами, як господар становища, який привчав нашу психіку до рабського наслідування». А мистецтво не може наслідувати, бо це була б його смерть», — писав український поет, прозаїк та політичний діяч Микола Хвильовий.

Раніше ми писали, як росіяни представляють культуру Донеччини. Редакція «Бахмут. IN.UA» знайшла відео пропагандистів, на яких колаборанти показують так звану культуру Донеччини. Ми розпитали директорку Бахмутського краєзнавчого музею Олену Смирнову, як такі ролики впливають на соціум та, що робити із шароварщиною в самій Україні.

Фото: uainfo

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У 2027 році фізичні особи-підприємці зіткнуться зі зростанням окремих податкових платежів та підвищенням лімітів доходу. Зміни зумовлені закладеними у проєкті державного бюджету (законопроєкт №16000) новими показниками мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Базові показники для розрахунку

З 1 січня 2027 року для розрахунку податкового навантаження та річних лімітів використовуватимуться нові суми:

• мінімальна заробітна плата — 9 546 гривень (замість 8 647 гривень у 2026 році);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3 691 гривня (замість 3 328 гривень).

Обов’язкові платежі для 1 та 2 груп

Для підприємців першої групи щомісячні податкові зобов’язання становитимуть:

• єдиний податок — 369,1 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні (або 6 300,36 гривні у разі поквартальної сплати).

Для другої групи передбачені наступні щомісячні суми:

• єдиний податок — 1 909,2 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні.

Умови для підприємців 3 групи

Ставки для ФОП третьої групи у проєкті бюджету залишаються без змін. Загальне податкове навантаження складатиме 6% від доходу. Цей платіж розподіляється на дві складові: 5% становить єдиний податок, а 1% — військовий збір.

Нові граничні обсяги доходів

Зростання рівня мінімальної зарплати автоматично підвищує дозволені річні ліміти доходу для спрощеної системи оподаткування. У 2027 році вони становитимуть:

• 1 група (167 мінімальних зарплат) — 1 594 182 гривні;
• 2 група (834 мінімальні зарплати) — 7 961 364 гривні;
• 3 група (1 167 мінімальних зарплат) — 11 140 182 гривні.

Перспективи реформування та впровадження ПДВ

До завершення воєнного стану масштабні зміни базових умов роботи чи підвищення ставок єдиного податку не плануються. Реформування податкової системи для приватних підприємців розглядається на повоєнний період. Головною метою майбутніх змін є унеможливлення використання спрощеної системи великим бізнесом для штучного дроблення та оптимізації податків.

Водночас запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для підприємців перенесли. Згідно з оновленим меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом, ця норма має запрацювати із січня 2028 року, а не з 2027 року, як планувалося раніше.

Читайте також:

Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство оборони України оприлюднило алгоритм дій для військовослужбовців, які бажають повернутися на службу після самовільного залишення частини (СЗЧ). До 20 вересня 2026 року діяла програма спрощеного повернення для тих, хто здійснив порушення до 12 червня 2026 року. Наразі дія цієї програми завершилася, і процес відбувається на загальних умовах.

Про це повідомили в Міноборони. 

Повернення із СЗЧ після 20 вересня

Повернення на загальних умовах передбачає проходження процедури через Військову службу правопорядку (ВСП) або батальйони резерву. Зміна формату означає збільшення тривалості процесу повернення та довший час очікування на відновлення виплат грошового забезпечення. Крім того, військовослужбовці втрачають право самостійно обирати військову частину для подальшого проходження служби.

Для ініціювання повернення необхідно звернутися до органів “ВСП” Збройних Сил України. Військові можуть прибути до:

• Центрального управління ВСП у місті Києві та Київській області або до територіальних управлінь;
• зональних відділів “ВСП”.

У підрозділі ВСП військовослужбовцю надають інформацію про актуальні батальйони резерву, до яких можна долучитися, та видають відповідний припис. Також військовий має право самостійно прибути до батальйону резерву, попередньо дізнавшись їхній перелік у представників ВСП.

Процедура в батальйоні резерву

Після прибуття військового до батальйону резерву його командир зобов’язаний протягом трьох діб видати наказ про включення особи до списку тимчасово прибулого особового складу та призначити завдання. Паралельно командир через правоохоронні органи перевіряє наявність інформації про СЗЧ у Єдиному реєстрі досудових розслідин.

Наступним кроком є направлення повідомлення про прибуття військового до тієї частини, з якої було здійснено СЗЧ. Якщо військовослужбовець має на руках письмову згоду на службу від командира бойової частини пріоритетного комплектування, ця інформація обов’язково зазначається у повідомленні.

Командири батальйонів резерву приймають та враховують рекомендаційні листи виключно від бойових бригад, які потребують доукомплектування. Документи, видані військовими частинами забезпечення, до уваги не беруться. Військовослужбовців із такими листами направляють на службу до частин пріоритетного комплектування.

Звільнення від кримінальної відповідальності

Військовослужбовець має підстави для звільнення від кримінальної відповідальності за частиною 5 статті 401 Кримінального кодексу України, якщо СЗЧ відбулося вперше під час дії воєнного стану.

Процедура звільнення вимагає наступних кроків:

• написання рапорту та отримання письмової згоди командира батальйону резерву на продовження служби;
• подання клопотання до слідчого, прокурора або суду про намір повернутися до виконання обов’язків.

Зібрані матеріали направляються до суду, який ухвалює рішення про звільнення від відповідальності. З усіх питань щодо повернення на військову службу працює спеціальна гаряча лінія Міністерства оборони України за номером 1519.

Читайте також:

ВПО з інвалідністю можуть отримати продуктові набори в Києві

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!