Росія використовує культурні продукти для поширення вигідних для себе наративів та для досягнення своїх цілей на міжнародній арені. Якщо очевидні воєнні злочини рф отримують різке засудження з боку цивілізованого світу, то їх фільми, музика та література досі розповсюдженні в Європі, США і навіть в Україні. Через таку «лагідну» пропаганду росія намагається виправдати свої злочини перед світом та отримати прихильність міжнародної аудиторії до себе.

Піар на крові

Російська пропаганда постійно адаптується до вимог часу та звичок потенційної аудиторії. Оскільки для росіян важливим є вплив саме на молоде покоління, свої меседжі вони також поширюють через популярні інтернет платформи, залучають блогерів, співаків, інфлюенсерів. Ці люди мають сильний вплив на своїх підписників і є цінним активом в пропагандистській машині кремля. 

Російським лідерам думок така співпраця вигідна, адже будь-які матеріали про окупацію Криму (в їх варіанті поверненням), про захоплення Донбасу (для них звільненням) тощо активно поширюється серед аудиторії та отримують багато реакцій. 

У лютому московська співачка MARI M зняла кліп у Донецьку, який пронизаний мілітаристським настроєм та прославляє окупаційні війська. Після цього її перегляди збільшилися на понад 98% (з 44 тисяч до 3.5 мільйонів). 

Пропагандистські кліпи та пісні набирають величезну кількість переглядів, навіть якщо їх випускає невідомий артист. Фото: скріншот з YouTube

Складно стверджувати, чи це державна машина допомагає просувати такі продукти, чи це росіяни самостійно прагнуть отримувати подібний контент. Швидше за все, обидва цих фактори впливають на популярність у рф мілітаристського контенту, пов’язаного з Україною. 

З 2014 року різноманітні артисти, співаки й блогери постійно здійснюють поїзди на окуповані території та активно піарять себе таким чином. Окупаційні сайти та канали нещодавно знову почали публікувати новину про чергову артистку, Єкатерину Гусєву, яка приїхала заспівати в шпиталях Донецьку. Ці діячі використовують війну, як можливість заробити та прославитися у своїй країні й, можливо, за кордоном. Це не нова стратегія, адже після Другої світової війни росія безперервно продовжувала романтизувати війну через культурні продукти (музика, фільми, книги тощо). 

російські артисти постійно їздять в піар поїздки на окуповані території, їх активно рекламують пропагандистські Telegram-канали. Фото: Telegram 

Штучна велич російської культури

Крім нових інструментів та методів розповсюдження пропаганди, рф продовжує використовувати й давно перевірені. Мабуть, кожен українець за життя чув такі фрази, як «велика російська мова» та «велика російська культура». Зазвичай вони використовуються у контексті необхідності зберегти ці явища в нашій країні та не піддавати їх культурі скасування. Проте, подібні мовні конструкції є черговим російським наративом, який десятиріччями розповсюджувався по всьому світу. В реальності, росія вплинула на світовий культурний спадок в набагато меншому ступені, ніж заявляється самими росіянами. Наприклад, Л. Толстой один з небагатьох російських письменників, твори якого вивчають в провідних світових навчальних закладах. А більшість їх діячів не зробили у світову культуру суттєвого внеску. 

Одним із факторів формування наративу про велич була також експансія культурних діячів з окупованих росією територій. Так, І. Рєпін, який народився у Чугуєві (зараз Харківська область) та писав картини з українськими мотивами, став в очах світу російським художником. Така ж доля спіткала і К. Малевича, який мав українсько-польське походження. 

У світі існує близько 2700 мов, а митці з різних країн в більшій чи меншій мірі впливали на розвиток культури протягом сторіч. Проте, саме росія додала до своїх культурних продуктів прикметник «великі». За відсутності реальних здобутків, це дало можливість рф зрівнятися за здобутками з іншими країнами світу.

Сутність російської культури, яка спонсорує війну. Фото: з відкритих джерел

«Завдяки усвідомленню того злочину агресії, який вчинила росія проти України, нам вдалося змінитися. Для українців і для світу спала пелена російської пропаганди, яка нам «закидалася» з росії дуже тривалий час. Ми бачили й відчували те, як рф чинить перепони у відновленні національної пам’яті для того, щоб ми не знали своє минуле, свою культуру. І при цьому завжди зберігала імперську зверхність російської культури, яка насаджувалася в Україні», — сказав Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам’яті в інтерв’ю Українському радіо.

Політизована культура

Російська влада зацікавлена в поширенні своєї культури з вигідними наративами не тільки в середині країні, але й далеко за її межами. Це доводять витрати, які спрямовуються на культурні програми. Навіть в умовах скорочення статей бюджету рф в цьому році, ця сфера отримує збільшення фінансування на 6.5 млрд рублів на 2023 рік. 

російський «літературний» журнал. Фото: Telegram

У рф також існує низка державних або афілійованих з державою організації, основною задачею яких є поширення лагідної пропаганди світом. Такі організації, як росспівробітництво, Фонд «Руський мир» та Фонд Горчакова виробляють щорічно велику кількість культурних продуктів, які ширяться світом. Вони розповсюджують свої культурні продукти за кордоном, організовували різноманітні культурні заходи, зустрічі, обміни. Їх задачею є нав’язування російського погляду на історію, зокрема новітню, надання міжнародній аудиторії викривлених фактів щодо подій, які відбувалися з вини росії. 

«Десь там, серед цього металобрухту, лежать і рештки «великої російської культури». Це її підсумок. Фінал», — написав  українсько-американський кінорежисер Андрій Загданський під фото із величезною кількістю зібраних у Харкові російських ракет. (Згадка зі статті Детектор медіа).

Фотографія використаних ракет, які росія випустила по Харкову. Фото: Костянтин та Влада Ліберови

Російська культура після 2014 року

Російська культура століттями була пов’язана із приниженням різних націй через несхожість з «російською загадковою душею». Задля комедійних моментів в її продуктах часто робили акцент на відмінності інших націй. Українці часто зображувалися, як смішні та недолугі персонажі, які створюють неприємності. Після нападу на Україну та окупації частини територій змінилися акценти в російських культурних продуктах. росія часто почала зображати українців, як безпринципних злочинців. З 2014 року було випущено десятки книг та фільмів, де зображався «мирний народ незалежного Донбасу», який страждає від «укрнацистів». Вони тиснуть на емоції, намагаються викликати співчуття та відчуття неоднозначності ситуації. Успіхи таких методів ведення інформаційної війни є достатньо великими. За кордоном і досі з обережністю ставляться до підрозділу Азов, до таких історичних постатей, як Бандера та Шухевич. 

«Кремлівська пропаганда працює за кордоном, використовуючи геббельсівські методи: чим брутальніша брехня, тим більше у неї вірять. Абсолютно безпідставно мене звинувачують у прихильності до ультранаціоналістичної ідеології, що є абсолютною неправдою», — зазначив Олег Скрипка після скасування концерту його гурту у Цюриху через пісню про Бандеру.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання 

Це є наслідком активної російської пропаганди, яка використовує всі доступні методи, щоб спотворити уявлення людей про Україну. Одна з важливих задач такої діяльності — знелюднення та знецінення українців, знищення їх в контексті світової історії. До повномасштабного вторгнення Україна не мала зовнішньої комунікаційної стратегії для боротьби з такими наративами. Тому подібні конструкти дуже міцно вплелися в розуміння іноземцями України й подолати наслідки цього важко.

«Ця війна зокрема і про наше ставлення до нашої пам’яті й про українську пам’ять як таку. Бо відновлювати її Україна почала з 1991 року з поверненням незалежності. До цього ми бачимо, що всі відомості, які у нас були про себе, вони були спотворені, вони були не повні», — сказала членкиня журі Docudays UA та очільниця Довженко-центру Олена Гончарук у коментарі для Суспільне Культура.

Російська культура — це спосіб викривлення спогадів, підміни історичних фактів. Вона розмиває кордони між країнами, розвиває комплекс меншовартості у захоплених народів, виправдання злочинів росії. Російська культура сприяла формуванню 140 мільйонної нації, яка радіє геноциду інших народів та підтримує вбивства, зґвалтування та тортури. 

росіяни, які вирослі на великій російській культурі виступають з підтримкою повномасштабної війни проти України. Фото: окупаційні інформресурси

Багато років ми споживали ці продукти та не опрацьовували наші травми, які нам завдала тривала окупація росії у минулому. Початок війни у 2014 році спровокував процес відновлення ідентичності українців. Початок повномасштабного вторгнення тільки пришвидшив його. Через максимально травмуючі події українці почали відновлювати у своїй свідомості, а потім і у свідомості світу, пам’ять про реальні дії росії протягом століть. В таких умовах заохочення та просування будь-яких продуктів російської культури тільки гальмуватимуть цей процес. Адже, як ми можемо просити світ не толерувати росіян, які просувають там свої наративи, якщо ми самі цим продовжуємо займатися. 

«Російська література «тяжить над нами, як господар становища, який привчав нашу психіку до рабського наслідування». А мистецтво не може наслідувати, бо це була б його смерть», — писав український поет, прозаїк та політичний діяч Микола Хвильовий.

Раніше ми писали, як росіяни представляють культуру Донеччини. Редакція «Бахмут. IN.UA» знайшла відео пропагандистів, на яких колаборанти показують так звану культуру Донеччини. Ми розпитали директорку Бахмутського краєзнавчого музею Олену Смирнову, як такі ролики впливають на соціум та, що робити із шароварщиною в самій Україні.

Фото: uainfo

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Житлова субсидія — це державна допомога українським родинам, які не можуть самостійно сплачувати повну вартість житлово-комунальних послуг. У 2025 році правила її розрахунку залишаються незмінними, але суми залежать від доходів сім’ї, соціальних нормативів і вартості послуг.

Детальніше про те, як розрахувати житлову субсидію у 2025 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як розрахувати житлову субсидію у 2025-2026

Житлова субсидія — це безповоротна адресна державна соціальна допомога малозабезпеченим громадянам, які проживають у житлових приміщеннях і не мають змоги самостійно оплачувати комунальні послуги, витрати на управління будинком чи придбання палива. Програму субсидій запроваджено ще у 1995 році, і вже понад 30 років вона залишається ключовим інструментом соціального захисту населення в умовах зростання тарифів.

Що впливає на розмір субсидії

Розмір субсидії визначається як різниця між повною вартістю житлово-комунальних послуг у межах соціальних норм і нормативів та обов’язковим платежем, який залежить від доходів родини.

Соціальні норми та нормативи закріплено у постанові Кабміну №409 від 6 серпня 2014 року, а порядок розрахунку обов’язкового платежу — у постанові №1156 від 27 липня 1998 року.

Приклад розрахунку субсидії на опалювальний сезон 2025–2026 років

Приклад розрахунку опублікували на сайті Пенсійного фонду України (ПФУ). Для розгляду взята умовна сім’я з чотирьох осіб:

• чоловік (щомісячний дохід — 8 900 гривні);
• дружина (щомісячний дохід — 8 200 гривні);
• 2 неповнолітні дитини.

Зазначається, що під час розрахунку розміру житлової субсидії на опалювальний сезон 2025-2026 років враховуються доходи домогосподарства за I та II квартали 2025 року.

Перший крок — визначення середнього доходу сім’ї. Для цього середньомісячний сукупний дохід домогосподарства визначається шляхом ділення сукупного доходу всіх членів домогосподарства за 2 квартали на кількість місяців, за які враховуються доходи:

Усього дохід сім’ї за пів року заробляє 102 600 гривні. Вказану суму отримується за наступною формулою: (8 900 * 6) + (8 200 * 6).

Далі отримані результати діляться на 6, тобто кількість місяців. Виходить, що середньомісячний дохід сім’ї становить 17 100 гривень.

Другий крок — визначення середнього доходу на одну особу в сім’ї. Для отримання суми потрібно розділити середньомісячний дохід сім’ї на кількість її членів. У прикладі цей показник становить 4 275 гривень (17 100 / 4 = 4 275).

Третій крок — розрахунок обов’язкового відсотка платежу за формулою: Ро = Кд / Кг * Рг, де:

• Ро — частка плати за послуги для домогосподарства (частка доходу), яка для розрахунку субсидії округлюється до двох знаків після коми;
• Кд — коефіцієнт доходу відношення розміру середньомісячного сукупного доходу домогосподарства в розрахунку на одну особу до прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленого на 1 січня року, з якого призначається субсидія;
• Кг — базовий коефіцієнт — два прожиткових мінімуми на одну особу в розрахунку на місяць;
• Рг — базова норма плати — 15% середньомісячного сукупного доходу домогосподарства.

Отже: 17 100 гривні (середньомісячний сукупний дохід домогосподарства) / 4 (кількість членів домогосподарства) / 2 920 (прожитковий мінімум на 1 січня 2025 року) / 2 (базовий коефіцієнт доходу для призначення субсидії) * 15% (базова норма плати за житлово-комунальні послуги) = 10,95%.

У такому разі, сума обов’язкового платежу становить 1 872,45 гривні (17 100 * 10,95% = 1 872,45)

Останній крок — це розрахування розміру самої субсидії. Вона обчислюється за формулою: розмір плати за житлово-комунальні послуги (ЖКП) у межах соціальних норм і нормативів (3 422,35 гривні) – сума обов’язкового платежу домогосподарства за ЖКП. У прикладі розрахунок виглядатиме наступним чином: 3422,35 – 1 872,45 = 1549,90 гривні — розмір субсидії на сім’ю

Читайте також:

• Аліменти у 2025 році: скільки платитимуть на дітей в Україні
• Реєстр збитків: як подати заявку українцям, які втратили дім через війну
• Компенсація за оренду житла для ветеранів: хто може отримати і як подати заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2025 році розмір аліментів на дітей в Україні залежатиме від віку дитини та доходу платника. Мінімальна гарантована сума не може бути меншою за 50% прожиткового мінімуму, а максимальна — перевищувати 10 прожиткових мінімумів.

Детальніше про аліменти у 2025 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Аліменти у 2025 році: які суми виплачуватимуть на дітей

В Україні мінімальний рівень аліментів безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних вікових категорій. Водночас існують мінімальні гарантовані аліменти — це мінімальна сума, яку зобов’язаний сплачувати один із батьків незалежно від рівня доходу:

• для дітей до 6 років — 1 281,5 гривні (50% від прожиткового мінімуму 2 563 гривень;
• для дітей від 6 до 18 років — 1 598 гривень (50% від прожиткового мінімуму 3 196 гривень).

Сума не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку:

• до 6 років — 25 630 гривень;
• від 6 до 18 років — 31 960 гривень.

Що таке рекомендований розмір аліментів

Якщо гарантований розмір аліментів — це мінімальна сума, яку має сплачувати батько чи мати при низькому рівні заробітку, то рекомендований розмір аліментів — це аспект, який встановлюється у судовому порядку при достатності заробітку платника.

Як визначається розмір аліментів

Якщо суд або сторони визначили аліменти у фіксованій (твердій) сумі, процес їхнього утримання є максимально простим. У такому випадку виконавча служба самостійно проводить індексацію суми, а роботодавець лише утримує конкретно визначену суму із заробітної плати працівника.

Існує й інша версія аліментів, коли сума залежить від відсоткового співвідношення — частини заробітку після утримання податку на дохід та військового збору.

Залежно від кількості дітей, аліменти у відсотках становлять:

• на одну дитину — ¼ частини доходу;
• на двох дітей — ⅓ частини доходу;
• на трьох і більше дітей — ½ частини доходу.

Зазначимо, що законодавство передбачає одне правило: загальний розмір відрахувань не може перевищувати 50%, а в разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей – 70% зарплати, яка належить до виплати працівникові

З яких доходів утримують аліменти, а з яких — ні

Відповідно до пункту 1 Переліку №146, аліменти підлягають утриманню з усіх видів заробітку та додаткової винагороди, які працівник отримує як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Наприклад:

• основна заробітна плата;
• доплати, надбавки, премії, у тому числі за понаднормову роботу, за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні;
• винагорода за підсумками річної роботи або одноразові виплати за вислугу років;
• відпускні та компенсація за невикористану відпустку (якщо вона нараховується за кілька років під час звільнення);
• виплати за час виконання державних чи громадянських обов’язків, зокрема проходження військової служби;
• авторський гонорар працівникам;
• допомога з державного соціального страхування, за винятком декретних та лікарняних по догляду за хворою дитиною.

Цей список не є вичерпним — аліменти можуть утримуватися і з інших доходів, якщо вони не входять до переліку винятків, визначених пунктом 12 Переліку №146.

Водночас існує низка виплат, з яких аліменти не відраховуються, зокрема:

• вихідна допомога при звільненні;
• неоподатковувана матеріальна допомога;
• компенсація за невикористану відпустку (крім випадків, коли вона виплачується за кілька років);
• допомога на лікування;
• виплати у зв’язку з вагітністю та пологами;
• компенсації під час відрядження (добові, витрати на переїзд, переведення до іншої місцевості тощо);
• польове забезпечення та інші надбавки, що замінюють добові;
• компенсації за амортизацію інструментів, зношення одягу чи взуття;
• допомога по догляду за хворою дитиною до 14 років;
• вартість продовольчого або речового забезпечення, а також грошова компенсація за нього;
• дотації на харчування, санаторні путівки, відпочинок, що надаються коштом підприємства.

Строки та порядок сплати утриманих аліментів

Порядок перерахування аліментів визначено частиною 1 статті 69 Закону №1404. Згідно з нормою, роботодавець, який проводить утримання аліментів із заробітної плати працівника, зобов’язаний перерахувати утримані кошти на:

• рахунок органу державної виконавчої служби, або
• рахунок приватного виконавця, який веде відповідне виконавче провадження.

Перерахування слід здійснити у строк, передбачений для виплати заробітної плати боржнику. Якщо ж такий строк не визначено, то роботодавець має переказати аліменти не пізніше 10 числа місяця, що настає після місяця, за який проводилось стягнення.

Крім цього, роботодавець щомісяця зобов’язаний подавати звітність виконавцю — “Звіт про здійснені відрахування та виплати”. Форма звіту затверджена наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 №512/5.

Читайте також:

• Пенсії 2025: що зміниться з 1 листопада і чи буде підвищення
• Як отримати статус безробітного і скільки становить виплата: роз’яснення Донецького центру зайнятості
• Які види пільг можуть отримати пенсіонери в Україні у 2025 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!