Громадяни України, які мають статус ВПО у Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській та Волинській областях від 24 лютого 2022 року, зможуть отримати одноразову грошову допомогу на оренду житла. Її надаватимуть представники благодійної організації Help-Hilfe.
Про це йдеться на офіційному сайті організації Help-Hilfe.
Допомога ВПО з орендою житла
Одноразова цільова грошова допомога на оренду житла в літній період буде надана для осіб, які відповідають наступним критеріям відбору:
є громадянами України (18+ років);
мають статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО) від 24 лютого 2022 та зараз проживають у Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській та Волинській областях;
не отримували раніше допомогу від Help-Hilfe.
Пріоритет надаватиметься:
особам з інвалідністю 1-ї, 2-ї та 3-ї групи,
одноосібне батьківство;
багатодітним родинам;
прийомним сім’ї, які опікуються дітьми без супроводу батьків та дітьми; розлученими з батьками.
Фінансова допомога надаватиметься грошовим переказом на картку через касу Ощадбанк по всій території України.
Де проходитиме реєстрація та які документи потрібні
Реєстрація відбудеться у середу та четвер з 10:30 до 17:00 (з 13:00 до 14:00 перерва) за адресою: місто Стрий, вулиця Небесної Сотні, 1.
При реєстрації потрібно мати при собі оригінали наступних документів:
паспорт або ID картка;
індивідуальний податковий номер;
довідка ВПО;
документ, який підтверджує категорію вразливості.
Обробка даних та погодження списку осіб, котрі отримають грошову допомогу, відбудеться протягом 60 календарних днів з моменту реєстрації. Кандидати, які будуть відібрані, отримають SMS про погодження участі в програмі.
Коли інфопривід публікують із фотографією, автоматично у читача до нього стає більше довіри. Адже це ж наче не просто надруковані слова, а з підтвердженням! Але фотознімками також можна маніпулювати та створювати необхідний “настрій”. Докладніше про це — у матеріалі “Бахмут IN.UA” в рамках роз’яснювального проєкту.
Що таке інформаційна війна
Головна задача інформаційної війни — вплинути на свідомість кожної окремої людини та думку громадськості ворога взагалі. російська федерація виділяє на це шалені ресурси, аби досягнути своєї мети: посіяти розбрат між українцями всередині країни, між українцями та державами-партнерками тощо. Для цього створюються тисячі акаунтів у соцмережах, які публікують фейки, недостовірну інформацію, правдиву інформацію, але прикрашену і так далі. Далі це мережею розносять так звані корисні ідіоти, про яких редакція “Бахмут IN.UA” писала раніше.
Фото не такі, як про них розповідають
Один зі способів ведення інформаційної війни — пости у соцмережах. Це швидкий та ефективний спосіб рознести меседж, і з великою ймовірністю більшість користувачів не перевірятимуть достовірність цієї інформації.
До прикладу, у 2015 році в Фейсбуці користувач боріс павличенко поширив знімок нібито дитини у Донецьку, яка шукає свою загиблу матір серед розвалин будинку, в який влучили ЗСУ. Аналогічний допис з’явився й в Однокласніках. За 9 років цей пост поширило майже 10 тисяч людей у Facebook, а у російській соцмережі — майже 7. У словацькому сегменті Фейсбуку його репостнули 3 тисячі людей. Не оминули це фото й російські ЗМІ: журналісти російського РЕН ТВ розповіли щемку історію хлопчика, але “забули” розповісти, що фото — постановочне. Що ж насправді із цим знімком?
Насправді цей знімок – кадр із відеокліпу «Ангел. Пісня про дітей Донбасу» (51-ша секунда), у зйомках якого брала участь ця дитина. У кліпі показано зруйнований населений пункт Нікишине (Горлівський район, Донецька область), в якому хлопчик та дівчинка шукають допомоги. Діти — брат та сестра, які на момент зйомки кліпу жили у бомбосховищах разом зі своїми батьками. Про це написав автор кліпу ден леві.
У червні 2022 року у Facebook користувач андрій троіцкій опублікував фото нібито українського військовополоненого у Донецьку, тіло якого вкрито татуюваннями з фашистською символікою. Але, скористувавшись зворотнім пошуком у Google, дізнаємося, що це фото було зроблене у 2005 році в Білорусі під час медичного огляду в’язня 15 колонії міста Могильов.
У тому ж 2022 році на різних сайтах користувачі публікували допис з однаковим текстом “Олександра Зеленська, дочка Зеленського, ненавидить батька, називає нацистом та вбивцею українського народу. Сама вона втекла до Польщі та розкриває всю правду про батька”. Як доказ, публікують знімок із дівчиною, що плаче. 2 хвилини у Гуглі, і за допомогою зворотнього пошуку ми дізнаємося, що фото — насправді скриншот із відео 2017 року, в якому дівчина плаче, бо її хлопець не купив їй IPhone. Ще кілька секунд у Гуглі та, завдяки запиту “донька Володимира Зеленського”, дізнаємося як виглядає справжня донька президента України.
Українці також розповсюджують дезінформативні фото. До прикладу, ексзаступник міністра МВС України Антон Геращенко у квітні 2022 року опублікував фото, начебто зроблене у Київській області після деокупації. Нібито росіяни залишили на стіні напис “А хто дозволив вам красиво жити?” Першоджерело цього знімку — користувач соцмережі Фейсбук, який видалив свій допис. Насправді ж, знімок був вперше з’явився у мережі ще у 2016 році на російськомовному форумі. Геолокація будівлі невідома.
Це все — лише кілька прикладів, але вони наочно показують, що знімок, вирваний з контексту, може також стати зброєю в інформаційній війні.
Як перевірити фотографію
Перш за все, для перевірки варто здійснити зворотній пошук зображення. І так, для цього варто використовувати не лише Google, а й Bing, Yandex. Останній краще індексує знімки, які були опубліковані саме в російському сегменті інтернету.
Також можна скористатися інструментом TinEye, який створений як раз для цих цілей.
Завдяки цим двом способам зазвичай можна виявити першоджерело зображення. Ключовим аспектом є оцінка достовірності ресурсів: варто звертати увагу на фотобанки, інформаційні портали з вказаним авторством знімків, а також на початкові дописи в соціальних мережах.
У випадках, коли пошук за зображенням не дає результатів, важливо правильно сформулювати ефективний пошуковий запит у Google, Bing чи Yandex. Якщо ви припускаєте, що про це фото могли раніше написати зарубіжні верифікатори, рекомендуємо включити до запиту фразу “fact check”, бажано англійською мовою.
Окрім цього, самі соціальні мережі за допомогою ЩІ вже почали маркувати фото. До прикладу знімок із засудженим, опублікований андрієм троіцкім, Facebook позначив як той, що може ввести в оману:
До речі, підробити скриншот також вкрай легко. Як це роблять — розповіли аналітики VoxCheck. Чи можна перевірити справжність скриншоту? Можна: знайти першоджерело. Але, звісно, допис, з якого був зроблений скриншот, можуть видалити. Що робити? У деяких випадках може допомогти Wayback Machine, також відомий як вебархів сайтів. За допомогою інтернет-архіву можна дізнатися, як виглядав сайт раніше: місяць або кілька років тому.
Російські медіа та Telegram-канали поширюють інформацію, що Міністерство оборони України вирішило передати на потреби армії списані ще у 2014 році боєприпаси.
Утім, це — маніпуляція, оскільки не було зазначено, що боєприпаси пройшли ретельну перевірку. А причиною їх списання є надлишок. У результаті дописи пропагандистів створюють враження, що ЗСУ отримали нібито дефектні боєприпаси.
Повернення списаних боєприпасів ЗСУ
16 липня на офіційному сайті Міністерства оборони України повідомили про рішення повернути Збройним силам України значну кількість боєприпасів різних калібрів. Ці боєприпаси у 2014 році були передані підприємствам для утилізації як надлишкові ще до початку російської агресії. Однак нині знову стали необхідними через наростаючу потребу у військових ресурсах.
Цього ж дня низкапропагандистських Telegram-каналів, акаунт у Х (ред. — колишній Twitter) та російських медіа поширили новину, однак не в повному обсязі. Приміром Telegram-канали “Украина.ру”, “дядя слава” та користувачка Alisa Vasilisa у Х лише написали: “Міноборони України вирішило передати на потреби армії списані ще до 2014 року боєприпаси, – пресслужба відомства. Оснащення за стандартами НАТО!”. У той час, медіа рф додали більше інформації про новину, без вимірювального сенсу, як це зробили пропагандистські канали у соцмережах.
У своїх новинах деякіросійські ЗМІ не зазначили, що перед передачею армії боєприпаси були ретельно перевірені на придатність. Крім цього, Telegram-канали та інші сторінки в соцмережах також не вказали, що причиною утилізації став надлишок, як про це зазначається в повідомленні на сайті Міноборони:
“Завдяки зусиллям фахівців Управління відчуження та утилізації надлишкового військового майна повернуті боєприпаси, після ретельної перевірки якості, вже застосовуються на полі бою проти російських окупантів.”
Зокрема, йдеться про:
артилерійські постріли;
боєприпаси до стрілецької зброї;
комплектуючі елементи;
підривники тощо.
Російські медіа та пропагандистські канали часто подають новини неповно або з маніпулятивними акцентами для створення негативного образу України та збройних сил. У цьому випадку навмисно оминули факт про ретельну перевірку боєприпасів та причину їх списання. Це робиться для того, аби створити враження про нібито недолуге управління ресурсами в Україні, яке ставить під загрозу життя військових та відчуття безсилля. Адже новина про те, що Україна начебто повертає у використання списані боєприпаси може наводити на думку, що країна більше не має ресурсів для захисту, крім тих, які раніше були списані як непридатні до користування.
У Покровську погіршилась безпекова ситуація. Окупанти активізували наступ на місто, тому лишатися в Покровську стає ще небезпечніше. Зважаючи на загострення ситуації, в Покровську збільшилися темпи […]
Фонд “Спілка Поруч” запустив новий проєкт “Прихисток поруч” для допомоги тим, хто був змушений покинути свої домівки через війну. Переселенці та переселенки зможуть отримати до […]
У тимчасово окупованому Донецьку засудили дев’ятьох захисників Маріуполя. Це бійці, які тримали оборону “Азовсталі”, а потім потрапили до російського полону. Їм призначили тривале ув’язнення, деяким […]
Завтра, 12 грудня, Бахмутська міська рада проведе “Пряму лінію” з мешканцями громади. Бахмутяни зможуть зателефонувати заступнику міського голови Сергію Родіну та поставити питання, які їх […]
Технічний паспорт нерухомості — це детальний документ, що містить опис фізичних характеристик об’єкта, таких, як площа, об’єм чи конструктивні елементи. Цей документ є невіддільною частиною […]