Нещодавно серед бахмутян спалахнула дискусія через те, що Управління культури Бахмутської міської ради хотіло придбати для своїх потреб автомобіль Opel Combo Life Edition L2 за майже 1 мільйон гривень. Волонтерська організація “Бахмут Український”, яка займається забезпеченням військових зазначає, що такі витрати не є критичними та закликала бахмутян подавати скаргу на закупівлю. Втім, новий Opel не єдина закупівля міськради, є ще кілька. Серед яких автомобільний кран вартістю у понад 7мільйонів гривень.Однак саме ці торги були скасовано.
Раніше у відповідь на запит редакції нам повідомили, що техніку підприємства та Управління закупляють для того, аби оперативно почати ліквідовувати наслідки російської агресії після звільнення громади. Її планують використовувати у цілях відбудови.
Одна з таких закупівель — це автомобільний кран вантажопідйомністю 25 тонн. Відомо, що його будуть використовувати для підрядних робіт за призначенням, а також можуть направляти на будівництво оборонних та захисних споруд.
Попереднього його планує придбати КП “Бахмут Вода”, приблизна вартість техніки складала 7 мільйонів 200 тисяч гривень.
Торги не відбулися / скриншот
Однак, інформація змінилася. Стало відомо, що ця вартість була вказана без врахування ПДВ. Оновлена сума склала 9 мільйонів гривень.
Інформація про відміну торгів / скриншот
У закупівлі вказано, що торги скасовували через те, що сума закупівлі помилково була вказана без урахування ПДВ.
Замовник виявив у Закупівлі порушення законодавства з питань публічних закупівель. Опис порушення (порушень): при оголошенні закупівлі сума закупівлі помилково вказана без урахування ПДВ, тобто допущено порушення яке неможливо усунути у зв’язку із відсутністю механізму усунення таких порушень. З огляду на зазначене є підстави для прийняття рішення про відміну відкритих торгів,
пояснення // із протоколу № 13 УО про відміну відкритих торгів у зв язку з неможливістю усунути порушення
Також на порталі Zakupivli.pro було опубліковане питання, у якому зазначили, що кран є російським.
Кран, який збиралося придбати КП “Бахмут Вода” / скриншот.
“Шановні організатори ви збираєтесь купити кран на шассі МАЗ с російською крановою установкою Івановець. Цей російський кран вже 2 роки безуспішно хоче продати Укртрак. Закупівля такого товару незаконна“, — питання про кран на порталі Zakupivli.pro.
У відповідь користувачу повідомили, що тендерну документацію розроблено відповідно до вимог Закону України. Однак, з метою дотримання законодавства про захист економічної конкуренції, учасник може запропонувати еквівалент чи аналог за умов повної відповідності, чи кращих технічних характеристик.
Нагадаємо, що керівником КП “Бахмут Вода” є Роман Спічкін, він вже кілька років працює на цій посаді. За 2022 рік директор отримав понад 947 тисяч гривень заробітної плати, а за 2023 рік близько 932 тисяч гривень.
В Україні створили Централізовану закупівельну організацію (ЦЗО) для Державного агентства відновлення / фото ілюстративне, iStock
В Україні створили Централізовану закупівельну організацію (ЦЗО) для Державного агентства відновлення. Новий орган допомагатиме прозоріше використовувати кошти.
Рішення про створення Централізованої закупівельної агенції було ухвалено в Кабінеті міністрів ще 1 квітня. Структура вже запрацювала. Загальну роботу ЦЗО координуватиме Агентство відновлення. Закупівлі через ЦЗО почнуть після наказу Агентства відновлення. Незабаром презентують модель закупівельної організації. Також оголосять конкурс на відбір керівника.
“Стандарти ЄС, мінімізація корупційних ризиків та оптимізація витрат — основні принципи роботи ЦЗО. Ми закладаємо фундамент чесної, міжнародно визнаної системи закупівель відновлення“, — наголошує голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин.
Функції закупівельної організації виконуватиме державне підприємство “Інфраструктурні проєкти”, яке має покращувати якість процедури закупівель для будівництва, визначивши єдині вимоги, систему контролю та звітності.
Через новоутворену організацію закуповуватимуть експертизу будівництва, технагляд, інженерні послуги, будівельні роботи та необхідні матеріали, а також утримання доріг. Все це проходитиме через відкриті торги.
Громадські активісти з Донеччини й Луганщини, а також представники влади обговорили формати порозуміння й подолання конфліктів у громадах Сходу. Під час зустрічі обговорювали кейси діалогів у деокупованій громаді, а також порушили питання відповідальності за діалоги в тимчасово-окупованій громаді на прикладі Бахмута.
Більше про зустріч читайте в матеріалі.
Примітка. 25 березня відбулась онлайн зустріч “Студії Сходу: діалогові формати порозуміння і подолання конфліктів” в рамках проєкту «Посилення спроможності активістів українського Сходу впливати на процеси відновлення регіону (ІІ фаза)» за підтримкою Міжнародного фонду «Відродження», який реалізує ГО “Асоціація “Відродження та розвиток” у співпраці з консорціумом організацій ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”, ГО “Центр політико-правових реформ”, ГО “Громадська ініціатива Луганщини”.
Для чого потрібні діалогові формати?
Тренерка та фасилітаторка діалогів Наталія Кертичак, представниця “Фонду Освіта для Демократії”, поділилася з учасниками досвідом використання діалогового підходу. Її організація активно впроваджує такі методи в Польщі та Україні, допомагаючи знаходити спільну мову та долати розбіжності. Пані Наталя розповіла про основні принципи діалогу та про те, як він може стати важливим інструментом для згуртованості та підтримки громад у непрості часи.
Наталія Кертичак / скриншот із зустрічі
“Діалог — це процес справжньої взаємодії, у якому люди слухають один одного настільки уважно, щоби в них відбулася зміна, внаслідок того, що вони дізналися. Це така досить філософська дефініція…Діалог — це щоб слухати та ставити питання, щоб поглибити своє розуміння”, — пояснює пані Наталя.
За її словами, часто діалогами називають те, що ним не є. Це не робоча зустріч, майстер-класи тощо. Діалог покликаний для того, щоб зрозуміти різні думки. Під час діалогів повинен бути фасилітатор, а також попередньо учасниці та учасники діалогу мають прийняти певні правила. Важливою рисою діалогу – це те, що в діалозі всі є рівними, кожен та кожна може поділитися своїм досвідом незалежно від свого соціального статусу.
“Дуже важливим є те, що результатом діалогів не має бути те, що хтось когось переконав в чомусь, що хтось перемагає. Мета діалогу — досягнути глибшої рефлексії над власними думками, переконаннями чи упередженнями”, — підкреслює фахівчиня.
Для громад, які опинилися у складних або кризових умовах, важливо мати можливість говорити та бути почутими. Саме через діалог люди можуть знайти спільну мову, зрозуміти одне одного та рухатися вперед. У таких розмовах немає місця суперечкам, осуду чи конфліктам – навпаки, це спосіб знайти спокій та порозуміння.
Водночас як зазначає експертка, багато людей бояться починати такі діалоги. І це природно – сьогодні в суспільстві багато напруги, важких переживань, а досвіду подібних зустрічей у багатьох просто немає. Саме тому цей формат ретельно напрацьовували, щоб зробити його безпечним, щирим і комфортним для кожного учасника. І що найважливіше – люди з Донеччини та Луганщини змогли довести: навіть у непростих умовах відверта розмова здатна об’єднувати та давати надію.
Діалоги порозуміння: приклад деокупованої громади Святогірська
Володимир Рибалкін / скриншот із зустрічі
Зустріч присвятили пошукам тих форматів спілкування, які вже працюють у громадах Сходу, аби ці практики могли використовувати громади Донеччини та Луганщини — як ті, що під контролем України, так й ті, які наразі є тимчасово-окупованими, але їх адміністрації продовжують працювати в евакуації.
Прикладом успішного діалогу подолання конфліктів поділився Володимир Рибалкін, голова міської військової адміністрації Святогірська. Нагадаємо, що Святогірськ був окупований російськими військами 7 червня 2022 року, а вже на початку вересня місто деокупували. Окупація тривала кілька місяців, і в цей час в Святогірську лишались люди без інформації про те, що відбувається довкола. Деокупація стала викликом, адже попри те, що з людьми тримали контакт, після звільнення довелось заново налагоджувати зв’язки з громадою. Зараз місцеві мають номер голови МВА — це його особистий телефон, на який зателефонувати може кожен, але на початку деокупації дії влади були під пильним оком громади.
“Люди дуже насторожено ставилися до адміністрації…Першим, що ми зробили, і я думаю, що дуже успішним, було створення Координаційного волонтерського центру. Очолили його люди, які були в окупації”, — ділиться досвідом Володимир Рибалкін.
Завдяки рішенню довірити керування центром людям, які безпосередньо жили в окупації, адміністрація оперативно отримала повний список людей, які перебували в громаді та потреби цих людей.
“Люди більше довіряли перші місяці таким же, як собі, які так само мали досвід окупації”.
Виклики перед громадою постали й через те, що налагоджувати діалоги потрібно було і з родичами людей, які покинули Святогірськ разом з росіянами.
“Я хочу це розповісти, щоб всі розуміли, який важкий цей період і як важко розставити пріоритети для того, щоб не образити людину, яка там була. Тому що дуже багато вішали ярликів, що якщо залишилась людина, то це 100% сепаратист, або чекаєш “рускій мір”. Але там у всіх різні історії…”, — пояснює Володимир Рибалкін.
Зараз Святогірськ відновився, допомогли у цьому і міжнародні організації та союзники, зокрема це місто побратим з США — Істон. Щомісяця з обох боків організовують зустріч, де представляти інтереси громади може не лише МВА, але й жителі. Так вони відчувають, що мають вплив та їх голос чутний в громаді.
Хто може брати ініціативу для діалогу з громадою ще не деокупованих міст?
Для цього прикладу взяли на розбір Бахмут, чия територія окупована, а люди наразі розкидані по всій Україні. Минулого року Бахмутська МВА анонсувала проєкт побудови житла для бахмутян на Рівненщині, у селищі Гоща, однак для цього бракувало порозуміння між громадами: у жителів Бахмута не питали, чи хочуть вони жити в цій громаді, а гощанці стикнулись з несподіваною для них новиною. Як результат — упереджене ставлення до ВПО. Водночас, безпечний майданчик для діалогу між 2 громадами за участі фасилітатора міг би допомогти цій ситуації. Проте хто повинен його ініціювати? Питанням цікавилась головна редакторка Бахмут IN.UA та голова ГО “Бахмутська Фортеця”.
“Для організації партисипації громади, за цим пошуком діалогу все ж таки має звертатися міський голова, очільник громади”, — висловлює думку громадська активістка з Краматорська Юлія Володченко.
Громадська діячка розповіла про досвід Гірської громади, яка також працює в евакуації. Саме очільник громади ініціював процес і залучив до створення Стратегії відбудови фасилітаторів з організації “Ro3kvit”. Ця громадська організація максимально залучила в обговорення громаду, а сам процес будували на основі діалогів серед мешканців.
Володимир Петров, представник хабів “ЯМаріуполь”, наводить приклади міської ради Маріуполя, яка провела вже кілька подібних діалогів за ініціативи міської ради. Визначили проблеми, навколо чого буде йти дискусія, визначили точки дотику — приміщення для цього міста виділяли їм на безплатній основі, а фасилітаторів залучали серед своїх містян, які працюють в бюджетній системі, попередньо їх навчаючи.
Модератор зустрічі Олег Гришин додав, що у будь-якому діалозі має бути лідер, який поведе громаду за собою і якщо ним не виступає міська влада, то допомогти в цьому можуть й громадські активісти, а ресурс на організацію майданчика знайдеться.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”.
8 листопада редакція опублікувала матеріал про те, скільки коштів виділила міськрада на комунальні підприємства міста Бахмут. На КП “Бахмут-Вода”, Бахмутський комбінат комунальних підприємств, Опитненське сільське […]
У Бахмутській громаді до повномасштабної війни функціонувало кілька комунальних підприємств. На їх роботу за останній рік виділили близько 17 мільйонів гривень. Як пояснили у міськраді, […]
Чинним головою Бахмутської міської військової адміністрації є Олексій Рева, який також виконує функції мера Бахмута. Редакція дізнавалась, яку заробітню плату отримує очільник МВА Бахмута. Відповідь […]
