У грудні 2018 року Соледарська міськрада уклала договір із ТОВ, назву якого не розкривають, яке мало б закупляти мобільний офіс для муніципальних послуг. За планом тут для місцевих жителів мали б надавати соціальні та адміністративні послуги. Договір уклали на понад 3, 6 млн грн.
У грудні 2018 року Соледарська міська рада та ТОВ під час переговорів (ймовірно, що тендеру не проводили, адже на платформі Прозорро не знайдено даних про закупівлю за 2018 рік на 3, 6 млн грн) уклали договір про закупівлю мобільного офісу муніципальних послуг. Він мав б пришвидшити отримання допомоги для місцевих з соціальних й адміністративних питань за місцем їх фактичного проживання.
Вартість цього договору склала понад 3,6 млн грн. Однак замовник порушив вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» та не дотримався визначених строків укладення договору, у зв’язку з чим угода про закупівлю виявилась нікчемною.
Кошти Соледарська громада сплатила, але послуги не отримала, тоді прокуратура звернулась до Господарського суду Київської області, той задовольнив її позовні вимоги.
Але ТОВ, який порушив строки надання послуги подав апеляційну скаргу, потім Північний апеляційний господарський суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Бахмутська прокуратура втрутилась у процес та допомогла повернути до місцевого бюджету Соледарської територіальної громади понад 3,6 млн грн. Кошти сплатило підприємство, яке не виконала умови договору.
Майже мільйон гривень річної зарплати, готівкові заощадження у валюті, але без нерухомості — таке майно і доходи декларує Артур Насібян, начальник управління з питань ветеранської політики Донецької ОДА.
Редакція аналізувала, що задекларував Артур Насібян за 2025 рік.
Декларація Артура Насібяна
Артур Насібян — начальник управління з питань ветеранської політики Донецької ОДА. Згідно з декларацією, він не володіє об’єктами нерухомості. У декларації він показує лише нерухоме майно дружини Олени. Жінка має квартиру в Ужгороді площею 66,3 м², придбану у липні 2024 року. На той момент квартира коштувала 2 524 000 гривень.
З майна Артур Насібян має лише легковий автомобіль Suzuki Vitara 2020-го року випуску вартістю 49 000 гривень. Автомобіль посадовець придбав у березні 2023 року.
Заробітна плата Артура Насібяна за 2025 рік склала 962 522 гривень, що на місяць у середньому 80,2 тисячі гривень. Окрім цього, він також отримав доходи з інших джерел:
93 828 гривень — пенсія;
36 000 гривень — державна допомога ВПО;
23 697 гривень — знижка плати за користування комунальними послугами для УБД;
6 000 гривень — виплата в межах програми “Ветеранський спорт”;
3 000 гривень — виплата в межах програми “Зимова підтримка”;
1 948 гривень — виплата за компенсацію автоцивілки.
Олена Насібян за рік отримала заробітні плати у трьох місцях роботи:
1 194 732 гривень у Всесвітній організації охорони здоров’я;
139 600 гривень у КНП “Лікарня Святого Мартина”;
29 634 гривень у Донецькому національному медичному університеті.
Окрім цього, начальник управління з питань ветеранської політики декларує грошові активи, якими володіє спільно з дружиною. Це 24 000 доларів готівкою.
Богдан Зуяков під час евакуації / фото з особистого архіву героя
Ситуація на Донеччині залишається напруженою. Російські війська посилюють тиск, використовуючи керовані авіабомби та дрони, що змушує місцевих жителів залишати свої домівки. Проте навіть в умовах небезпеки деякі люди відкладають виїзд заради того, аби відсвяткувати Великдень вдома.
Про це та інші актуальні тенденції евакуаційного процесу, географію виїздів та головні виклики розповів Богдан Зуяков, волонтер, який безпосередньо займається вивезенням людей.
Евакуація на Донеччині: звідки найчастіше виїжджають люди
За словами Богдана Зуякова, протягом останніх місяців стабільною залишається тенденція на евакуацію з Дружківки та Слов’янська. Останніми днями, через загострення безпекової ситуації, до цього переліку додалися мешканці околиць Краматорська та Миколаївки.
Абсолютну більшість серед тих, хто погоджується на виїзд з допомогою волонтерів, становлять люди старшого віку, понад 70 років. За словами волонтера, відсоток сімей з дітьми у їхніх заявках є мінімальним і становить близько 5%. Це пояснюється тим, що родини з дітьми переважно намагаються виїхати самостійно, не чекаючи критичного моменту.
Головним тригером, який змушує людей покинути все та сісти в евакуаційне авто, стають безпосередні удари по їхніх домівках або масовані атаки з повітря.
“Дрони або КАБи. Тобто щось таке надзвичайне. Якщо приліт КАБу і повністю зруйнований будинок, то люди виїжджають. Інтенсивність обстрілів з дронів також є дуже великим тригером для виїзду“, — пояснює волонтер.
Кількість врятованих та вплив свят на евакуацію
Попри стабільні загальні тенденції, локальні загострення суттєво впливають на кількість заявок. За останній тиждень команді Богдана Зуякова вдалося евакуювати близько 70 осіб, переважно з Дружківки та Миколаївки.
Однак на статистику зараз активно впливає наближення Великодня. Як зауважує волонтер, деяка частина жителів прифронтових міст свідомо відкладає свій порятунок, бажаючи зустріти свято у рідних стінах, зокрема, лише у Богдана Зуякова наразі є близько 20 заявок від людей, які попросили перенести евакуацію на післясвятковий період.
Транзитні пункти та облаштування на новому місц
За словами Богдана Зуякова, маршрут порятунку для жителів Донеччини переважно пролягає через транзитні пункти у Лозовій або Павлограді. Саме туди екіпажі доправляють евакуйованих із небезпечних зон.
Далі до процесу долучаються інші волонтерські групи та великі благодійні фонди. Вони займаються питаннями розселення та пошуком житла для тих, кому нікуди їхати. Волонтери докладають максимум зусиль, щоб знайти для людей нормальні умови проживання та повністю облаштувати побут, особливо якщо йдеться про родини з дітьми.
Проблеми з евакуацією
За словами Богдана Зуякова, під час виконання рейсів рятувальні екіпажі стикаються з серйозними небезпеками та логістичними труднощами. Головною загрозою залишаються російські дрони, які постійно атакують прифронтові території.
Іншою глобальною проблемою є перебої з комунікаціями. Через російські обстріли прифронтові міста та селища часто залишаються без електроенергії та мобільного покриття.
“Буває зараз проблемка, що Дружківка потерпає від нестачі зв’язку місцями. Світла немає і буває проблема, щоб зв’язатися з людьми. Те саме і з Миколаївкою“, — зазначає волонтер.
Щоб не зірвати евакуацію, команда знайшла вихід — координація через родичів. Оформлюючи заявку, волонтери обов’язково беруть контакти близьких евакуйованого.
“Люди знаходять точки, де є інтернет чи зв’язок. Вони виходять на нього, наприклад, ввечері, щоб сказати, що з ними все добре. І через родичів ми можемо повідомити, що завтра будемо вивозити. Вони кажуть: завтра в дев’ять ранку тебе заберуть, чекай“, — підсумовує схему роботи Богдан Зуяков.
2022 рік був важким для Бахмута, попри це міській раді вдалося виділити кошти, які були спрямовані на потреби військових. Відтак, на територіальну оборону було виділено […]
Вже цього року значну частину власного бюджету місто Львів направить на закупівлю нової техніки для муніципального транспорту. Про це з посиланням на міського голову Львова […]
Фермери Бахмутського району, які збирають врожай під обстрілами, стикнулися з низкою проблем і кажуть, що відчувають себе покинутими й не потрібними державі. Ми розбирались, яка […]
