У грудні 2018 року Соледарська міськрада уклала договір із ТОВ, назву якого не розкривають, яке мало б закупляти мобільний офіс для муніципальних послуг. За планом тут для місцевих жителів мали б надавати соціальні та адміністративні послуги. Договір уклали на понад 3, 6 млн грн.

Про це повідомляє Донецька прокуратура

Що сталося?

У грудні 2018 року Соледарська міська рада та ТОВ під час переговорів (ймовірно, що тендеру не проводили, адже на платформі Прозорро не знайдено даних про закупівлю за 2018 рік на 3, 6 млн грн) уклали договір про закупівлю мобільного офісу муніципальних послуг. Він мав б пришвидшити отримання допомоги для місцевих з соціальних й адміністративних питань за місцем їх фактичного проживання.

Вартість цього договору склала понад 3,6 млн грн. Однак замовник порушив вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» та не дотримався визначених строків укладення договору, у зв’язку з чим угода про закупівлю виявилась нікчемною.

Кошти Соледарська громада сплатила, але послуги не отримала, тоді прокуратура звернулась до Господарського суду Київської області, той задовольнив її позовні вимоги.

Але ТОВ, який порушив строки надання послуги подав апеляційну скаргу, потім Північний апеляційний господарський суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Бахмутська прокуратура втрутилась у процес та допомогла повернути до місцевого бюджету Соледарської територіальної громади понад 3,6 млн грн. Кошти сплатило підприємство, яке не виконала умови договору.

Нагадаємо, раніше ми писали матеріал про відбудову Бахмута та як не допустити розкрадання грошей?

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

На підконтрольній українській владі території Донецької області досі перебувають діти. За даними Донецької ОВА, мова йде про 6 124 неповнолітніх осіб.

Деталі щодо ситуації на Донеччині під час брифінгу повідомили Юлія Рижакова, Начальниці служби у справах дітей та Дмитро Пожарського, т.в.о заступника директора Департаменту – начальника управління у справах пільгової категорії громадян.

Скільки дітей залишається на територіях примусової евакуації

За словами Юлії Рижакової, На підконтрольній території області залишається перебувати 6 124 дитини. У 16 населених пунктах чотирьох територіальних громад, де оголошена примусова евакуація, перебувають 235 дітей із 196 сімей. Розподіл по громадах має такий вигляд:

• у місті Миколаївка залишаються дві дитини з однієї сім’ї;
• у Краматорській територіальній громаді перебуває 51 дитина з 51 сім’ї;
• в окремих районах Слов’янської громади проживають 118 дітей із 99 сімей;
• у Новодонецькій територіальній громаді перебувають 64 дитини з 45 сімей.

Миколаївка належить до зони активних бойових дій. Раніше місцезнаходження родин встановити не вдавалося, проте наразі одну дитину виявили за межами зони активних бойових дій. Випадки евакуації дітей у примусовий спосіб без супроводу батьків відсутні.

“Кожен день, який дитина проводить під обстрілами, залишає глибокі травми на все її життя. Дитяча психіка не здатна витримати постійний страх, звуки вибухів та хронічний стрес“, — наголосила начальниця служби у справах дітей Юлія Рижакова.

Вона нагадала, що минулого тижня під час обстрілу в Краматорську загинули дві дитини.

Статистика евакуації населення

За даними Дмитра Пожарського, за останній тиждень евакуйовано 58 дітей із 47 сімей. З Краматорської громади вивезли 20 дітей, зі Слов’янської — 27 дітей, з Новодонецької — 10 дітей.

Загалом за липень 2026 року з області евакуювали 186 дітей із 153 сімей. З початку повномасштабного вторгнення евакуювали 1 мільйон 406 тисяч осіб, з яких близько 212 тисяч — діти. З 1 липня 2026 року самостійно виїхали близько 7,8 тисячі осіб, включно з 1 100 дітьми.

Читайте також:

Чому евакуація з Донеччини стає складнішою: у “Пролісці” назвали дві причини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кореспондентка Бахмут IN.UA, яка відвідала захіл, присвячений презентації дослідження “Карта проблем і рішень: досвід ВПО та інституційні перспективи відновлення” поставила запитання щодо розв’язання житлових проблем внутрішньо переміщених осіб. Відповідь надав Владислав Закаблук, начальник відділу прав ВПО офісу Омбудсмана України. За його словами, в Україні діють три основні програми забезпечення житлом, проте їх розцінюють як не дуже ефективні.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Стратегія підтримки внутрішньо переміщених осіб

За словами Владислава Закаблуки, реалізація прав переселенців та розробка відповідної політики є прямим обов’язком уряду та профільних міністерств. В одній із попередніх щорічних доповідей офіс Омбудсмана надав рекомендацію урядовцям розробити стратегію забезпечення ВПО житлом. Вона має включати окреме фінансування та чіткі заходи. Наразі уряд відповідну програму не затвердив..

На сьогодні існують механізми пільгового іпотечного кредитування, зокрема від Держмолодьжитла та за програмою KFW. Проте скористатися ними здатна обмежена кількість громадян. Для інших осіб залишаються три альтернативні програми:

• субсидія на ринку орендованого житла;
• фонди тимчасового проживання. Органи місцевої влади мають формувати ці фонди, наповнювати їх та розподіляти житло за бальною системою;
• програма “сільські будиночки”, яка має збільшити відсоток переселенців із житлом.

Оцінка ефективності заходів

Відсоток внутрішньо переміщених осіб, які можуть скористатися наявними програмами компенсації та забезпечення житлом, залишається вкрай малим. Уряд не вживає достатніх заходів для подолання цієї кризи.

Першочерговими проблемами для переселенців в Україні є житло та робота. Для врегулювання ситуації необхідно створювати нові дієві механізми.

Читайте також:

Діти-ВПО не отримують виплати через онлайн-навчання: Офіс омбудсмана просить змінити правила

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!