У січні на порталі Прозорро з’явилися закупівлі Торецької МВА на фурнітуру, іграшки, браслети, шопери та іншу сувенірну продукцію.
Аналізуємо закупівлі Торецька за січень у матеріалі.
Брендовані сувеніри
Закупівлі на сувенірну продукцію опублікували на порталі Прозорро 22 та 24 січня. 200 значків з українською символікою вартували 12 тисяч гривень. Крім того, придбали ще 500 брендованих значків, які обійшлися вже у 27,5 тисячі гривень.
Сувеніри, а саме: парасольки, магніти, наліпки, ручки, синьо-жовті стрічки, декоративні дзвіночки, лампадки та свічки до них разом обійшлися у 54 тисячі гривень.
Крім того, придбали 200 штук приладдя з логотипами: чашки, брендовані термогорнятка й тарілки загальною вартістю 77,5 тисячі гривень. Іграшки: конструктори, ялинкові іграшки, повітряні кульки з патріотичними написами разом коштували 87,5 тисячі гривень. 600 штук браслетів вартували ще 34 тисячі гривень. 100 штук футболок поло з логотипом коштували відомству ще у 75 тисяч гривень.
Ілюстративне фото: футболка поло / з відкритих джерел
Сувенірні статуетки “Торецьк” та “Стела Донецької області” вартували 58,5 тисячі гривень. Також придбали 150 пам’ятних знаків та стільки ж сертифікатів до них, що разом коштувало понад 29 тисяч гривень. Придбали у МВА також прапори: у закупівлях на більш як 54 тисячі, майже 38 тисяч гривень. та понад 21 тисячі гривень.
Йдеться про прапорці та прапори Торецька, Донецької області, а також Євросоюзу та кримськотатарського народу. Рекламні матеріали, як банери та постери вартували ще 49 тисяч гривень, також придбали 1500 штук флаєрів, їхня вартість склала 4,5 тисячі гривень. У 19 тисяч також обійшлося канцелярське приладдя.
Меблі та устаткування
Інформаційні дошки, а саме 15 штук, вартістю 1,6 тисячі гривень за одну дошку, разом обійшлися МВА Торецька у 24 тисячі гривень. 5 штук закритих скляних вітрин вартували ще 35 тисяч гривень. Стійки-сітки в рамі на ніжках вартували 2 тисячі гривень, їх придбали 5 штук. Також 4 тисячі гривень вартували 5 великих букетів штучних квітів.
Вартість 20 штук алюмінієвих складних мольбертів для малювання склала ще 24 тисячі гривень. 15 стендів з державною символікою коштували військовій адміністрації ще 27 тисяч гривень.
Разом ці закупівлі Торецької МВА складають понад 973 тисячі гривень.
Валерія Куберська / фото з особистого архіву героїні
Попри тотальну російську пропаганду, мілітаризацію та реальні загрози для життя, тисячі підлітків з тимчасово окупованих територій (ТОТ) щороку намагаються здобути українську освіту. Їхній шлях до вільних міст супроводжується інформаційною блокадою, подоланням освітніх прогалин та тисячами кілометрів.
Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Валерією Куберською, юристкою Центру громадської просвіти “Альменда”. Експертка розповіла про те, з якими труднощами стикаються абітурієнти в окупації, як їм вдається приховувати навчання та що відбувається після переїзду на підконтрольну Україні територію.
Виїзд дітей з ТОТ для вступу в університеті в Україні
Головним рушієм вибору для молоді, яка роками живе в окупації, залишається те, що вони пов’язують власне майбутнє з Україною. За словами Валерії Куберської, дослідження серед студентів, які змогли виїхати та вступити до українських вишів, демонструє чітку тенденцію.
“Ми проводили дослідження, де опитували студентів, які перемістилися з тимчасово окупованих територій і навчаються зараз в Україні. Найбільшим показником у відповідях були саме патріотичні мотиви. Вони обирають навчатися тут, тому що бачать своє життя в Україні, ідентифікують себе українцями. Відповідно, вони хочуть розбудовувати державу, доєднуватись до соціального та економічного життя країни“, — пояснює юристка.
Освітні втрати та інформаційний вакуум
Діти, які перебувають в окупації, роками не мають доступу до вивчення української мови, справжньої історії України чи географії. Наздоганяти програму доводиться самотужки, адже спеціальних адаптованих умов для складання іспитів немає — вимоги залишаються загальними.
Крім того, абітурієнти опиняються в умовах тотальної інформаційної блокади.
“Сайт Міністерства освіти і науки України має домен “ua”. Це вже автоматично втрата доступу до цього сайту, тому що навіть з VPN вкрай важко або навіть неможливо зайти й отримати інформацію“, — зазначає юристка.
Єдиними джерелами залишаються “сарафанне радіо”, допомога громадських організацій та сайти університетів. Проте й тут виникають проблеми. Навіть знайшовши контакти університету, абітурієнти часто не можуть отримати консультацію. Освітні центри при приймальних комісіях працюють переважно з 1 червня по 30 вересня. В інший час комунікація може бути відсутньою. Крім того, деякі заклади часом вимагають документи, не передбачені законом, наприклад, довідки про перетин гуманітарного коридору, військово-облікові документи у неповнолітніх або навіть просять надіслати геолокацію, що є вкрай небезпечним.
Безпекові ризики та загроза звинувачень в “екстремізмі”
Оскільки окупаційна влада незаконно поширила своє законодавство на ТОТ, відвідування російських шкіл стало обов’язковим. Якщо дитина ігнорує ці заняття, батькам загрожує позбавлення батьківських прав. Тому підлітки змушені вести подвійне життя: вдень ходити до окупаційної школи, а у вільний час таємно вивчати українські предмети за україномовним компонентом — аналогічний тому, яким користуються діти в країнах ЄС.
“Якщо ми говоримо про вивчення певних тем з історії України, то це може розцінюватися як екстремістська діяльність. У 2024 році в Росії була затверджена стратегія протидії екстремізму, відповідно до якої певні теми з історії України визнаються екстремістськими. Тому і гугління їх, вивчення, поширення інформації може мати відповідні наслідки“, — наголошує Валерія Куберська.
Навчання на ТОТ також може відбуватися за допомогою онлайн за допомогою вчителів у їх вільний час чи різних громадських організацій онлайн, котрі займаються подібним.
Загалом проблемою для дітей може стати не тільки тиск окупантів, але й їх власні родини, зокрема, їх реакція на наміри здобути вищу освіту в Україні. У практиці “Альменди” є випадки, коли дорослі всіляко сприяють виїзду дитини та самі звертаються по допомогу. Але часто трапляються і драматичні ситуації, коли батьки категорично проти української освіти під впливом страху або пропаганди. Без їхньої заяви неповнолітній не може офіційно доєднатися до української школи.
“У нас був яскравий приклад, коли дівчинка сама збирала кошти таємно. Під приводом того, що вона їде з подружками відпочивати в росію, вона поїхала на підконтрольну територію для того, щоб вступити до українського закладу вищої освіти. Батьки потім були в шоці і дуже проти“, — ділиться історією юристка.
Шлях до студентства: іспити, евакуація та виклики адаптації
Вступникам з ТОТ не обов’язково складати Національний мультипредметний тест (НМТ) — вони мають право на внутрішні іспити (співбесіди) безпосередньо в університетах. Більшість робить це онлайн. Проте експерти радять заздалегідь перевіряти формат подальшого навчання у вибраному закладі. Наприклад, якщо університет працює виключно офлайн (як більшість вишів у Львові), а студент не має змоги виїхати з окупації, є ризик швидкого відрахування.
Для тих, хто наважується на виїзд, шлях лежить через білорусь або треті країни, наприклад, Казахстан, який останнім часом стає дедалі популярнішим для виїздк. Центр “Альменда” не займається фізичною евакуацією, але допомагає з документальним супроводом та перенаправляє до профільних волонтерських організацій.
Після успішного переїзду та зарахування на бюджет (або переведення на нього з контракту) на вступників чекає новий етап боротьби — адаптація.
“Якщо дитина переміщується сама, без підтримки батьків, їй елементарно немає за що жити. Потрібна фінансова допомога, потрібно десь мешкати. Житло зазвичай знаходять волонтери, цілеспрямованого забезпечення від держави ми не фіксуємо. Величезною проблемою стає оформлення паспорта громадянина України. Для цього треба пройти процедуру ідентифікації. Якщо батьки залишилися в окупації і не йдуть на контакт, підтвердити особу дитини стає вкрай складно — доводиться шукати інших родичів на вільній території“, — підкреслює Валерія Куберська.
Що держава має зробити вже сьогодні
Підсумовуючи розмову, експертка наголосила на головній проблемі: в Україні досі немає єдиної державної політики щодо молоді з тимчасово окупованих територій.
“Першочергово має бути комплексне бачення. Можливо, є сенс затвердити окрему концепцію доступу до української освіти. Потрібно підійти до цього питання системно, щоб воно охоплювало не лише навчання, а й подальшу реінтеграцію та соціальну адаптацію таких студентів“, — резюмувала юристка.
Щороку посадовці мають надавати декларацію, де вказують про свої доходи та майно. Ми підготували звітну таблицю щодо рівня відкритості посадовців Бахмутського району: хто подає декларації регулярно, у кого відсутні дані у відкритому доступі, а також у яких громадах не оприлюднюється інформація про зарплати посадовціввзагалі.
У таблиці увагу надали керівникам міських військових адміністрацій та районної адміністрації, а також їхнім заступникам. Інший персонал до аналізу не включався.
З початку повномасштабного вторгнення декларації не оприлюднюються
Торецька МВА
Юрій Євсіков
Заступник
Не у відкритому доступі
Ні
Н/д (немає даних)
З початку повномасштабного вторгнення декларації не оприлюднюються
Торецька МВА
Людмила Єслюкова
Заступниця
Не у відкритому доступі
Ні
Н/д (немає даних)
З початку повномасштабного вторгнення декларації не оприлюднюються
Торецька МВА
Руслан Біленко
Заступник
Не у відкритому доступі
Ні
Н/д (немає даних)
З початку повномасштабного вторгнення декларації не оприлюднюються
Торецька МВА
Аліна Фомкіна
Заступниця
Не у відкритому доступі
Ні
Н/д (немає даних)
З початку повномасштабного вторгнення декларації не оприлюднюються
Сіверська МВА
Олексій Воробйов
Начальник МВА
Не у відкритому доступі
Дані про зарплату надаються за запитом
Н/д (немає даних)
Декларації не оприлюднюються у відкритих джерелах
Сіверська МВА
Віктор Буслов
Заступник
Не у відкритому доступі
Дані про зарплату надаються за запитом
Н/д (немає даних)
Аналогічно — дані обмежені
Світлодарська МВА
Олександр Гордієнко
Начальник МВА
Не подано (у строку)
Так
Раніше регулярно
(лінк буде додано після публікації декларації)
Строк подання ще триває
У випадку Торецької МВА декларації не публікуються у відкритих джерелах з початку повномасштабного вторгнення, що робить громаду найбільш закритою у вибірці. Також Торецька громада єдина з переліку, яка не надає зарплати на запит. У Сіверській МВА та частково Соледарській МВА — дані про зарплати надаються за запитами, декларації не у відкритому доступі. Частина посадовців формально не подала декларації, але перебуває у межах законного строку подання. Окремі особи мають регулярну історію подання декларацій, що також враховано в оцінці.
Попри тотальну російську пропаганду, мілітаризацію та реальні загрози для життя, тисячі підлітків з тимчасово окупованих територій (ТОТ) щороку намагаються здобути українську освіту. Їхній шлях до […]
Щороку посадовці мають надавати декларацію, де вказують про свої доходи та майно. Ми підготували звітну таблицю щодо рівня відкритості посадовців Бахмутського району: хто подає декларації […]
Будинок на Львівщині в безоплатному користуванні, легкове авто і понад 53 тисячі доларів готівкою та на банківських рахунках — такий вигляд має декларація Надії Тутової, […]
Сергій Родін, заступник міського голови Бахмута, оприлюднив свою щорічну декларацію про доходи та майновий стан за 2025 рік. За минулий рік його заробітна плата за […]
Марат Хуснуллін — російський посадовець, призначений відповідальним за так зване відновлення окупованих територій України — дав інтерв’ю російським пропагандистам. Він розповів про здобутки і плани […]
