Фейк: Глава МАГАТЕ закликав російську армію наступати

Лідія Гук Гук Лідія 15:00, 30 Серпня 2024
Колаж Бахмут.IN.UA

Колаборант володимир рогов у своєму Telegram-каналі поширює інформацію про те, що глава МАГАТЕ Рафаель Гроссі нібито закликав російську армію наступати для визволення української території та припинення ядерного тероризму, що, мовляв, спричинив режим Зеленського.

Утім, це фейк. Рафаель Гроссі ніколи не закликав російську армію до наступу. У своїх заявах він не підтримує жодних військових дій і зосереджується виключно на питаннях ядерної безпеки.

  • Примітка. володимир рогов — проросійський політичний діяч українського походження, який активно підтримує агресію рф проти України. У 2014 році його внесли до бази “Миротворець” як особу, що співпрацює з окупантами. Рогов відомий своїм Telegram-каналом, де поширює викривлені інтерпретації подій в Україні, особливо в Запорізькій області. У березні 2022 року колаборант самопроголосив себе головою окупованого міста Мелітополь. Того ж року Європейський Союз запровадив проти нього санкції через його участь у підтримці незаконних збройних формувань. На території України рогов був засуджений до 15 років позбавлення волі за державну зраду та пособництво державі-агресору. Слідство встановило, що з 2014 року рогов співпрацює з російськими окупантами, активно дискредитує українську владу та військових, а також збирає кошти на підтримку російських збройних сил.

МАГАТЕ про ЗАЕС

22 серпня, внаслідок російських обстрілів, тимчасово окупована Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) втратила підключення до однієї з лінії живлень. Наступного дня, 23 серпня, Міжнародне агентство з атомної енергії на своєму офіційному сайті оприлюднило інформацію, що зовнішню резервну лінію живлення станції відновлено. За інформацією МАГАТЕ, під час відключення ЗАЕС була під’єднана до своєї єдиної лінії 750 кВ “Дніпровська”, що залишилася. У повідомленні також міститься заява генерального директора Рафаеля Гроссі щодо інциденту.

«Це надто часте явище, коли найбільша атомна електростанція Європи знову змушена покладатися лише на одне зовнішнє джерело електроенергії для підтримки своїх основних функцій ядерної безпеки та захисту підкреслює вразливість цього великого об’єкта. Це не прийнятно, зараз важливо докласти зусиль для дотримання п’яти конкретних принципів захисту об’єкта» (“This all too often occurrence whereby Europe’s largest nuclear power plant is once again forced to rely on only one external source of electricity to maintain its essential nuclear safety and security functions underlines the vulnerability of this major facility,” Director General Grossi said. “This is not sustainable and it is essential that strengthened efforts be taken now to uphold the five concrete principles for protecting the facility.”) — заявив Рафаель Гроссі.

У цьому повідомленні немає жодних закликів до російської армії, тим паче до наступу, як це інтерпретував колаборант рогов. Генеральний директор МАГАТЕ чітко висловився, що для захисту ЗАЕС важливо дотримуватись п’яти принципів формування безпеки:

  1. Необхідно підтримувати фізичну цілісність об’єктів – хай то реактори, паливні ставки чи сховища радіоактивних відходів.
  2. Усі системи безпеки та обладнання, а також обладнання мають бути повністю функціональними в будь-який час.
  3. Обслуговуючий персонал повинен бути в змозі виконувати свої обов’язки з безпеки та безпеки та мати здатність приймати рішення без надмірного тиску.
  4. Для всіх ядерних майданчиків має бути забезпечене надійне електропостачання від мережі.
  5. Повинні існувати безперебійні логістичні ланцюжки поставок і транспортування до та з об’єктів.
  6. Повинні існувати ефективні системи радіаційного моніторингу на місці та за його межами, а також заходи готовності до надзвичайних ситуацій та реагування.
  7. Має бути надійний зв’язок з регулятором та іншими.

Про те, що буцімто по-справжньому ефективним захистом Запорізької АЕС може бути лише припинення “бойовиками ЗСУ обстрілів станції та прилеглої до неї території з важких видів озброєння — артилерії та РСЗВ, а також позбавлення бандерівців можливості завдавати ударів із застосуванням дронів-камікадзе” — є особистою думкою колаборанта володимира рогова, який інтерпретував заяву Гроссі у своїй пропагандистській манері.

Фейковий допис про заяву глави МАГАТЕ / скриншот

Як генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії, Рафаель Гроссі зобов’язаний зберігати нейтральну позицію і не може ставати на чийсь бік у війнах чи втручатися у політичні питання. Нейтралітет є ключовою умовою збереження довіри до МАГАТЕ як міжнародного арбітра з питань ядерної безпеки. Як голова МАГАТЕ, Гроссі може висловлювати занепокоєння щодо безпеки ядерних об’єктів у зонах конфліктів і закликати до стриманості, але він не може підтримувати або засуджувати будь-яку сторону.

Читайте також:

Фейк: Україну хвалять за поставку якісних органів та біоресурсів за кордон

Лідія Гук Гук Лідія 12:00, 10 Листопада 2024
Ілюстрація Бахмут.IN.UA

Пропагандисти поширюють інформацію, що американське мілітарне  медіа Army Times нібито хвалить Україну за те, що вона, мовляв, стала постачальником органів та біоресурсів. За їхніми твердженнями, якість українських біологічних матеріалів начебто вища, ніж з Афганістану та Іраку.

Однак, це фейк. Army Times не публікувало жодного матеріалу із такою заявою.

Army Times: фейк від рф

Фейковий допис про постачання біологічних матеріалів / скриншот

Army Times — це американське онлайн-видання, що висвітлює актуальні новини та важливі питання для військової спільноти країни. Видання охоплює теми фінансів, медичної допомоги, діяльності гвардії та резерву, освіти та інші сфери. ArmyTimes також публікує ексклюзивні відеоматеріали та фотографії, а його соціальні мережі обслуговують військовослужбовців, їхні родини та ветеранів.

Уперше фейк опублікували 21 жовтня Telegram-каналом «запрещённая украина». Наратив нібито авторства Army Times м поширюють виключно прокремлівські Telegram-канали та акаунти у соцмережах Х (ред. — колишній Twitter). На офіційному сайті медіа, сторінці у X, Facebook не публікували такого відео. Як й інших матеріалів, щоб містив текст з сюжету.

Всі дописи до 21 жовтня, у яких згадувалось слово “органи” (англ. organs) жодним чином не стосувались України. А за ключовим словом “Ukraine” існують статті переважно про військову допомогу Америки, заяви Пентагону щодо України та інші теми, що пов’язані з війною. Жодної згадки на тему трансплантації та пересадки органів в контексті України не було.

Пошук за ключовим словом на сторінці ArmyTimes / скриншот 
Пошук за ключовим словом на сторінці ArmyTimes / скриншот 

Скриншот з операційної палати, що міститься у дописі пропагандистів, взято із відеосюжету телеканалу 2+2 про рекордну кількість трансплантацій за ніч українськими хірургами — шість пересадок органів. За інформацією у відео, оперували майже одночасно в чотирьох клініках Запоріжжя та Києва. Серед них уперше в столичній лікарні “Феофанія”. Там пацієнтові пересадили печінку. А в столичному Інституті серця 52-річному чоловікові одночасно пересадили два органи: серце і нирку. У відеосюжеті немає жодного слова про постачання біологічних матеріалів українців до США.

Трансплантація органів та російська пропаганда

Пропагандисти вже неодноразово звинувачують Україну у нібито продажі органів. Раніше ми вже спростовували подібний фейк про трансплантацію біологічних матеріалів українських військових за кордон. Фейк про «чорних трансплантологів» набув значного поширення в Україні саме в той період, коли проводили реформу системи трансплантації. Цей фейк був частиною ширшої кампанії, спрямованої на дискредитацію змін у сфері охорони здоров’я. Російська пропаганда активно підтримувала та розкручувала такі наративи, оскільки медичні реформи порушували інтереси проросійських сил, пов’язаних із корупційними схемами у медичному секторі. Вигідно було створити атмосферу недовіри та страху, підсилюючи стереотипи й маніпулюючи суспільною думкою. Окрім цього, пропаганда намагалася посіяти недовіру до української системи охорони здоров’я загалом, зображаючи її як «розсадник» для чорного ринку органів. Це типова маніпуляція, яка намагається зіграти на емоціях та посіяти страх. 

Щоб не потрапити в пастку таких фейків, важливо не тільки перевіряти джерела інформації, а й розвивати критичне мислення, адже пропаганда розраховує на те, що люди повірять без роздумів. Ставити питання і розбиратися в темі глибше — це найкращий спосіб захиститися від брехні та маніпуляцій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як же він дратує: клікбейт у ЗМІ зменшує рівень медіаграмотності українців

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 12:02, 30 Жовтня 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до такого явища як клікбейт. Що це таке, навіщо він використовується та чим шкодить — читайте в матеріалі “Бахмут IN.UA”.

Клікбейт — це…

Клікбейтні заголовки побудовані на психологічних прийомах: використання емоційних тригерів, цікавість, страх пропустити щось важливе та бути не в курсі. Його головне завдання — привернути увагу та змусити людей клікнути на покликання. І так — ця тактика працює. Настільки працює, що один з прикладів старезного клікбейту вже став мемом, розповсюдженим у російськомовному сегменті Інтернету: “щоб вилікувати цю хворобу, достатньо взяти звичайний радянський…”

Клікбейт у ЗМІ

Попри те, що Кодекс етики українського журналіста стверджує: “редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст”, не всі засоби масової інформації дотримуються цього.

Яскрава клікбейтна обкладинка та гучна назва відео, частіше за все, ведуть до звичайних новинних сюжетів, які не містять у собі сенсаційної інформації. Таких прикладів у YouTube щоденно публікується сотнями, і всі вони скроєні за єдиним шаблоном.

Колаж Бахмут IN.UA

Візьмемо до прикладу сюжет “24 каналу” від 26 жовтня 2024 року із кричущою назвою “😱СКАНДАЛ в ООН. Кислиця поставив Гутерреша НА МІСЦЕ! Жорстко РОЗНІС генсека цією ЗАЯВОЮ”. Які очікування можуть виникнути у потенційного глядача цього ролику? Як мінімум, відеодоказ того, що постпред України при ООН Сергій Кислиця кричить на генерального секретаря організації Гутерреша, і між ними дійсно виникає скандал. Що отримав глядач? Ведучу, що 10 хвилин у доволі монотонній манері пояснює як Сергій Кислиця у соцмережі Х (колишній Twitter) відреагував на візит Гутерреша до росії у рамках БРІКС. Тим часом відео отримало майже 300 тисяч переглядів.

Чим шкодить такий підхід медіа до висвітлення інформації? По-перше, він зменшує довіру до засобів масової інформації. Людина, не отримавши того, що її зачепило, розчаровується, запам’ятовує саму ідею того, що її “намахали” ЗМІ (не завжди запам’ятавши саме назву медіа) і втрачає довіру.

По-друге, подібні заголовки та обкладинки до відео — це дезінформація, і такий спосіб просування відеороликів заборонений Google. Глядачі не дивляться кожне відео з власних рекомендацій YouTube, але, гортаючи сторінку, візуально запам’ятовують інформацію. Думаємо, що кожна людина мала діалог на кшталт:

— Я бачив інформацію, що у росії скоро закінчаться гроші на війну?

— Ого, а кинь мені посилання.

— Ой, я не пам’ятаю де це бачив, десь писали.

Саме клікбейтні заголовки можуть бути причиною такого діалогу, а подібні дії деяких ЗМІ знижують рівень медіаграмотності населення.

Чому клікбейт — проблема

Якщо підсумувати, зловживання клікбейтними заголовками у довгостроковій перспективі може стати проблемою. Наведемо кілька причин, чому:

  • розчарування і втрата часу. Люди нажимають на клікбейт, очікуючи отримати цікаву або важливу інформацію, але часто зміст не відповідає заголовку або є поверхневим. Це розчаровує і створює відчуття марно витраченого часу;
  • поширення дезінформації. Деякі клікбейт заголовки перебільшують або навіть спотворюють факти, щоб привернути увагу. Це може вводити людей в оману, створювати неправильне враження про події або підкріплювати міфи й стереотипи;
  • маніпуляція емоціями. Клікбейт активно експлуатує наші емоції, такі як страх щось пропустити, тривогу чи здивування. Це може викликати стрес або тривогу, особливо коли мова йде про теми, пов’язані з важливими темами (наприклад, війною, здоров’ям чи безпекою).
  • зниження якості контенту. Коли сайти більше орієнтуються на кількість кліків, а не на якість інформації, страждає сам контент. Це призводить до того, що журналісти і автори надають перевагу поверхневим або сенсаційним матеріалам замість глибоких і добре досліджених статей;
  • втрата довіри до медіа. Постійні клікбейти знижують довіру до сайтів і медіа, які їх використовують. Коли люди часто бачать клікбейт, вони починають сумніватися в об’єктивності та надійності таких ресурсів.

Через це клікбейт не просто дратує, але й негативно впливає на інформаційне середовище, ускладнюючи пошук правдивої та корисної інформації.

Як відрізнити клікбейт від корисного контенту

  • занадто емоційний заголовок. Клікбейт часто використовує емоційно забарвлені слова, такі як “шокуюче”, “ви не повірите”, “сенсація” тощо. Якщо заголовок обіцяє щось неймовірне або намагається вас здивувати, це вже сигнал бути обережним;
  • невизначеність і інтрига. Клікбейт заголовки часто навмисно розмиті або нечіткі. Наприклад, “Цей простий трюк змінить ваше життя!” або “Ось що сталося далі…”. Якщо немає конкретики, то це — типова ознака клікбейту;
  • обіцянка “секретної інформації”. Якщо заголовок обіцяє “секретні факти” або “приховану правду”, це також майже на 100% “байт” на перегляди;
  • розбіжність заголовка і змісту. Тут все наче просто: сама інформація не відповідає заголовку? Ви попалися на “замануху”.

Українська медійна громадська організація Інститут масової інформації у вересні 2024 року провела аналіз професійних стандартів онлайн-медіа. В моніторинговий період клікбейту було менше у ЗМІ, які аналізували представники ІМІ. Спеціалісти зазначили, що видання “Суспільне” “ефективно уникає клікбейту та емоційно забарвлених заголовків, демонструючи фокус на достовірності та відповідальності”.

Критичне мислення та обережність допоможуть вам уникати клікбейту та вибирати дійсно цінний контент. Окрім цього, радимо вам “білий” список медіа від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Журналісти цих майданчиків не роблять новини із гучними заголовками, які не відповідають дійсності. Тому радимо вам читати перевірені новини на сторінках цих ресурсів, які мають всі зручні способи комунікації з аудиторією.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фейк: Україну хвалять за поставку якісних органів та біоресурсів за кордон

Пропагандисти поширюють інформацію, що американське мілітарне  медіа Army Times нібито хвалить Україну за те, що вона, мовляв, стала постачальником органів та біоресурсів. За їхніми твердженнями, […]

12:00, 10.11.2024 Гук Лідія

Як же він дратує: клікбейт у ЗМІ зменшує рівень медіаграмотності українців

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до […]

Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту

Графічний контент — невіддільна частина Інтернету. Фотографіями та картинками ілюструють новини, а іноді й самі знімки стають інформаційним приводом. Але не всі фотознімки є справжніми, […]

Штучний інтелект створює графічний контент для соцмереж: як розпізнати зображення, створене ШІ

Соціальні мережі заполонили картинки, які “малює” AI — Artificial Intelligence, що перекладається як штучний інтелект. У деяких випадках ці зображення створюються спеціально для того, аби […]

Що не так із Telegram та чи має він альтернативи

Останніми місяцями популярною є тема “забороняти Telegram чи не треба”. У рамках роз’яснювального проєкту “Бахмут IN.UA” розкаже про основні “за” та “проти” заборони найпопулярнішого месенджера, […]