Сьогодні, 23 листопада, в Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів. Радянська влада закатувала мільйони людей голодом. В матеріалі редакція “Бахмут IN.UA” зібрала свідчення родичів та експертів про те, яка ситуація була на Донеччині та безпосередньо в самому Бахмуті. Даємо посилання на видання та онлайн архіви, до яких можна долучити і свої сімейні спогади.

Голодомор в Україні

В 1932-1933 роках радянська влада вчинила акт геноциду українського народу, точні цифри загиблих від голоду невідомі й досі. Офіційні дані кажуть про 4-10,5 мільйонів жертв. Однак, ці цифри недостовірні: кількість загиблих приховували, часто в документах не писали справжню причину смерті.

Марко Залізняк, фотохудожник та краєзнавець з Донеччини, зазнімкував, що відбувалося на Сході України в період з 1920-х до початку 1930-х. років. Праці Залізняка зберігаються в Центральному державному кінофотофоноархіві України. Тут і розкуркулення селян, відбирання хліба та виселення людей до Сибіру.

Його фотороботи взяли за основу при створенні документальних фільмів “Миті нашого життя”, “Симфонія Донбасу”, “Голодомор” та інші.

Під час Голодомору тогочасна влада запрошувала Залізняка працювати фотографом у НКВС (Народний комісаріат внутрішніх справ), але він не погодився, бо знав, що насправді означала б така співпраця.

Сьогодні в музеї Голодомору будь-хто може поділитися своєю історією зі світом. Якщо Ваші рідні стали свідками геноциду, розповісти їхні свідчення можна на сайті музею. У випадку, якщо ваш рідний помер від Голодомору, дані про його смерть можна занести у Єдиний реєстр жертв за посиланням.

Своїми історіями люди ділилися, щоб не дати їм загубитися. Ми публікуємо спогад пані Віри Канарейської. Вона народилася у селі Григорівка, у Бахмутському районі. Мати пані Віри була арештована і померла у в’язниці за приховування їжі.

За посиланням ви можете знайти мапу свідчень по всій Україні, де люди розповіли про Голодомор зі слів рідних чи власних дитячих спогадів.

Бахмут — 500 прізвищ жертв

Наша редакція розпитала у завідувача відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігоря Корнацького, що відомо про знищення людей під час Голодомору в Бахмутському районі.

Бахмутський краєзнавчий музей проводив роботу зі збирання свідчень очевидців Голодомору. Чимало зусиль і праці до цієї кропіткої роботи приклав у 2000-ні роки районний державний архів. Результатом цієї праці стало декілька  документальних видань як от збірка “Скорботний тлін”, де зібрані імена кількасот жертв голоду на території міста Бахмут, на той час Артемівська, це близько 500 прізвищ. Як розповів Ігор Корнацький, згодом ці дані увійшли до національної книги пам’яті жертв Голодомору до тому по Донецькій області.

“Статистика звичайно не повна і сумнівна, тому що вона ґрунтується на даних тогочасної реєстрації актів цивільного стану, де причини зазначалися, але часто не достовірні, відомо що факти голоду замовчували і точну статистику назвати навіть сьогодні досить важко”, — пояснює Ігор Корнацький.

Ще десять років тому співробітникам Бахмутського музею доводилося розмовляти із очевидцями Голодомору, які розповіли про спогади із дитячих літ. Насправді свідчень від очевидців в Бахмуті дуже мало, мова йде про десятки записів, адже чимало людей, які застали геноцид, вже пішли з життя, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею.

Ігор Корнацький додає, що про голод, який був в 1932-1933 роках на території Луганщини, яка на той час входила до складу Донецької області доповідали навіть у звітах партійні чиновники.

“Звідти доходили навіть у звітах партійних чиновників страшні випадки масового голоду на цих територіях. Є така записка і по артемівському району де засвідчується факти голоду в довколишніх селах”, — каже краєзнавець. 

Ігор Корнацький прокоментував й питання, про голод, який росіяни застосовують до українських полонених, як метод катування.

“Нічого не змінилося у тактиці загарбників, якою вона була  в 20-30 ті роки ХХ століття, така сама вона і зараз. Не обов’язково це спадкоємність якогось радянських методів. Це звичайна тактика геноциду, нехтування людським життям, людською гідністю, те з чим  Україна зустрічалася в усіх загарбницьких спробах росії”, — резюмує пан Корнацький.

Світ і Голодомор. Визнання геноциду

Зазначимо, що й сьогодні в росії Голодомор часто спростовують як явище геноциду. Станом на сьогодні не всі країни визнали Голодомор, який вчинила радянська влада актом геноциду.

Голодомор в Україні 1932—1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу 17 держав до 2022-го року. Станом на зараз, Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу 32 країни світу. Румунія визнала Голодомор злочином проти людства й українського народу, також Білоруська опозиція визнала Голодомор геноцидом українського народу.

Пам’ятка для українців

Якщо ви прагнете більше дізнатися та усвідомити, які наслідки спричинив Голодомор 1932–1933 років, на сайті Українського інституту національної пам’яті підготували перелік видань, які можна легально завантажити.

1. “Репресовані” щоденники. Голодомор 1932–1933 років в Україні“. Селянин, учителька, студент, партієць фіксували свої почуття, писали про те, що бачили. Завантажити: https://cutt.ly/EMRSBpt.
2. “Людяність у нелюдяний час“. Книга про доброчинців, які в 1932–1933 роках допомагали вижити тим, хто голодував. Завантажити: https://cutt.ly/eMRS59s.
3. “Скажи про щасливе життя“. Збірка спогадів сільської вчительки Анастасії Лисивець про Голодомор. Завантажити: https://cutt.ly/8MRDEHz.
4. “По той бік себе“. Книга психологині про соціально-психологічні й культурні наслідки Голодомору та сталінських репресій. Завантажити: https://bit.ly/3Oz7ZSK.

Читайте також:

• “Прадід пішов з дому та оселився на березі ставка, що зараз зветься Північним”, – бахмутянка про виживання родини в Голодомор
• Боротьба донеччан за українську державність

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На межі Донецької та Дніпропетровської областей розташована стела з написом “Донецька область”. 14 жовтня на сайті Кабінету Міністрів України оприлюднили петицію з пропозицією перенести цей об’єкт у безпечне місце та здійснити його подальшу меморіалізацію через ризик пошкодження або знищення.

Детальніше про ініціативу — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Петиція про перенесення стели на в’їзд в Донецьку область

На сайті Кабміну з’явилася петиція щодо перенесення стели на в’їзд в Донецьку область в безпечні регіони України для подальшої меморалізації. Її автором стала Андрусяк Оксана. Наразі петиція зібрала близько 4 850 голосів з 25 000 необхідних для розгляду.

На думку авторки петиції, стела стала символом опору та мужності українських військових і цивільних. На ній залишали написи військовослужбовці, волонтери та мешканці, що зробило її “важливим історичним артефактом сучасної війни, що зберігає історію як живих, так і полеглих захисників та захисниць”.

“Наразі стела перебуває під реальною загрозою знищення внаслідок постійних обстрілів російських військ та можливого просування лінії фронту. Наявні укріплення навколо не забезпечують достатнього рівня захисту. У разі руйнування, чи можливої тимчасової окупації буде втрачено значний елемент культурної та історичної спадщини, пов’язаної з подіями російсько-української війни“, — йдеться в тексті петиції.

У зв’язку з цим, ініціатори петиції пропонують перенести стелу до безпечного місця на території України у тилову область. Далі вони пропонують надати об’єкту статус пам’ятки історії та культури національного значення, а також забезпечити її подальшу меморіалізацію як символу української нації.

Зазначимо, що Львівська студія Skeiron весною 2025 року створила 3D-модель стели “Донецька область”, що стоїть на межі Донеччини та Дніпропетровщини. Оцифрування провели, щоб зберегти об’єкт у разі його знищення.

Читайте також:

• Олександр Бабенко розповів, чому ініціював петицію про надання Бахмуту звання “Місто-герой України”
• Бахмутський депутат ініціював петицію до Президента про надання Бахмуту звання “Місто-герой України”
• Зеленський присвоїв п’ятьом містам Донеччини звання міст-героїв

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд готує програму “Тепла зима” для допомоги найбільш вразливим українцям під час зимового періоду 2025/26 року. Передбачено одноразову виплату у розмірі 6 500 гривень для внутрішньо переміщених осіб, дітей з малозабезпечених родин та пенсіонерів, які потребують догляду.

Відповідний проєкт підготували у Мінсоцполітики, повідомляє Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Тепла зима 2025: хто може отримати 6 500 грн

Міністерство соціальної політики України підготувало проєкт постанови Кабінету Міністрів щодо підтримки незахищених категорій громадян на період зимового сезону 2025/26 року під назвою “Тепла зима”.

Згідно з документом, одноразову грошову допомогу в розмірі 6 500 гривень планують надати кільком категоріям громадян. Розмір виплат залишається незмінним порівняно з минулим роком.

Отримати допомогу зможуть:

• діти та особи з інвалідністю І групи з числа внутрішньо переміщених осіб, які вже отримують допомогу на проживання;
• діти з малозабезпечених сімей;
• одинокі пенсіонери, які мають надбавку за догляд;
• діти, над якими встановлено опіку чи піклування;
• діти з інвалідністю, які виховуються у дитячих будинках сімейного типу або прийомних сім’ях.

Загалом програмою планується охопити понад 661 тисячу осіб, а загальний обсяг фінансування становитиме близько 4,3 мільярда гривень.

Позитивного рішення уряду щодо проєкту очікують найближчим часом.

До теми:

ВПО можуть отримати 19 400 грн на тверде паливо — строк подачі заяв продовжили до 24 жовтня

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!