Минулої доби, 18 вересня, Сили оборони України продовжили наступальні операції на Бахмутському напрямку. ЗСУ просунулися в напрямках Бахмута, Предтечиного, Андріївки, Кліщіївки та Курдюмівки. 

---

Такі дані наводить Інститут вивчення війни (ISW).

Ситуація під Бахмутом

Російські війська, схоже, втомилися від спроб утримати Кліщіївку та Андріївку. Після звільнення ЗСУ двох населених пунктів росіянам, ймовірно, буде важко поповнити свій бойовий склад і захиститися від подальших українських контратак на південь від Бахмута.

Командувач Сухопутних військ ЗСУ, генерал-полковник Олександр Сирський повідомив, що Кліщіївка та Андріївка були важливими елементами російської оборонної лінії Бахмут-Горлівка, яку «прорвали» українські війська. Аналітики припускають, що звільнення Кліщіївки та Андріївки могло погіршити російську оборону на південь від Бахмута.

ISW наразі не може самостійно оцінити силу та масштаб російських оборонних укріплень у районі Бахмута, хоча російські війська, ймовірно, укріпили свої лінії оборони поблизу Бахмута менш потужно, ніж вони це зробили на Півдні України. 

Просування Сил оборони

Начальник пресслужби Східного угруповання військ ЗСУ, капітан Ілля Євлаш заявив, що українські сили досягли невизначених успіхів у напрямках Бахмута, Кліщіївки (7 км на південний захід), Предтечиного (12 км на південний захід), а також поблизу Андріївки (9 км на південний захід), Курдюмівки (12 км на південь), Білої Гори (12 км на південний захід) та Опитного (3 км на південний захід). Західні аналітики оцінюють, що, ймовірно, йдеться про широкі тактичні напрямки.

Ексзаступниця міністра оборони України Ганна Маляр заявила, що минулого тижня українські війська звільнили 2 квадратні кілометри території на Бахмутському напрямку.

У Генштабі України повідомили, що ЗСУ продовжили штурмові дії поблизу Кліщіївки. Капітан Ілля Євлаш додав, що Сили оборони продовжують закріплення на позиціях у Кліщіївці. Також тривають бої біля залізниці на схід від населеного пункту.

Російські блогери продовжували заявляти, що ЗСУ не повністю контролюють Кліщіївку. За їхніми повідомленнями, північна частина села залишається спірною «сірою зоною» після того, як російські війська вийшли з населеного пункту. Пропагандисти стверджують, що запеклі бої тривають на лінії Курдюмівка-Андріївка-Кліщіївка, в прилеглих лісових масивах і біля залізничного полотна на сході.

Ще один російський блогер повідомляв, що ЗСУ також атакували біля Дубово-Василівки (6 км на північний захід від Бахмута).

У Міноборони росії заявили, що війська рф відбили українські штурми біля Веселого (20 км на північний схід від Бахмута), Кліщіївки та Майорського (20 км на південний захід).

Армія рф продовжувала штурми поблизу Бахмута 18 вересня. Пропагандисти стверджували, що російські війська відбили деякі українські позиції в північно-східній Кліщіївці під час контратак. Аналітики ISW не знайшли візуального підтвердження цих заяв.

Читайте також: Під Бахмутом ЗСУ можуть рухатися залізницею у двох напрямках, — Світан

Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

В Україні військовослужбовці мають право на перетин державного кордону під час відпустки, лікування або службового відрядження. Процедура виїзду чітко регламентована, вимагає дотримання встановленого алгоритму дій та підготовки повного пакета документів, який командування розглядає індивідуально.

Детальніше про те, які документи потрібні для виїзду — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що потрібно для виїзду військовослужбовців за кордон

Для отримання дозволу на поїздку військовослужбовець зобов’язаний завчасно, щонайменше за три тижні до дати виїзду, подати рапорт на ім’я командира військової частини. У документі фіксуються конкретні дати виїзду та повернення, місто і точна адреса перебування за кордоном, транспорт для подорожі, а також обраний пункт пропуску через державний кордон.

Разом із рапортом подаються документи на підтвердження мети поїздки. Оскільки основною законною підставою є сімейні обставини, зокрема зустріч із родиною, яка тимчасово перебуває за кордоном, необхідно надати свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження дітей та посвідки про їхній тимчасовий захист за межами України. Законодавство дозволяє додавати до відпустки дні, необхідні на дорогу, що узгоджується на етапі розгляду рапорту. Після ухвалення позитивного рішення командир видає наказ, а відповідний дозвіл вноситься до відпускного квитка військовослужбовця.

Документи для перетину кордону під час відпустки

Успішний перетин кордону залежить від наявності повного пакета документів, відсутність яких стає підставою для відмови. На пункті пропуску прикордонникам необхідно пред’явити:

• чинний закордонний паспорт;
• документ для посвідчення особи військовослужбовця (військовий квиток або посвідчення офіцера);
• відпускний квиток із вказаним місцем перебування та дозволом на виїзд;
• витяг із наказу про надання відпустки та права залишити територію України.

Пакет документів для виїзду на лікування

Окремий порядок діє для військовослужбовців, які отримали поранення під час бойових дій та потребують медичної допомоги за кордоном. Для перетину кордону у таких випадках потрібен внутрішній або закордонний паспорт громадянина України, офіційний медичний висновок про необхідність лікування за кордоном, а також лист Міністерства охорони здоров’я України з погодженням направлення до іноземного медичного закладу.

Правила оформлення закордонних відряджень

У квітні 2026 року Кабінет Міністрів України вніс зміни до правил перетину державного кордону, розширивши перелік посадових осіб, які ухвалюють рішення про закордонні відрядження військовослужбовців Збройних Сил. Згідно з новою постановою, пропуск здійснюватиметься на підставі рішень заступників Міністра оборони.

До ухвалення цих змін дозвіл на виїзд для виконання завдань у сфері безпеки і оборони надавався виключно за рішенням Міністра оборони, керівників інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення або розвідувальних органів.

Читайте також:

Підйомна допомога при переїзді: як військовослужбовцям отримати виплати на новому місці служби

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутянин Кирило Загурський, колишній вчитель англійської та німецької мов у школі №18, а нині військовий у складі батальйону 21 окремої механізованої бригади. Днями він відкрив збір на інверторний генератор, який забезпечуватиме безперебійний зв’язок підрозділу на передовій.

Про свій шлях від шкільного класу до війська та про те, чому генератор зараз критично необхідний, військовий розповів у коментарі редакції Бахмут IN.UA.

Від Бахмута до шкільного класу

Кирило Зугурський народився в Бахмуті (тодішньому Артемівську). Навчався у загальноосвітній школі №18, а через роки саме туди повернувся працювати вже вчителем. Педагогічну освіту він здобував в Горлівському інституті іноземних мов. Через початок бойових дій на Донеччині навчання довелося перервати, однак після релокації закладу до Бахмута він відновився та завершив спочатку бакалаврат, а потім магістратуру. За словами військового, любов до мов у нього з’явилася ще під час навчання в школі.

Після отримання диплома директор рідної школи запропонував йому посаду вчителя англійської та німецької мов. Робота Кирила припала на непростий період.

“Пригадує, я прийшов у школу в 2020 році, а вже 12 березня почався ковід. Багато чого тоді не знав, довелося дуже швидко вчитися дистанційній роботі”, — пригадує у розмові чоловік.

Повномасштабна війна змінила життя

Велика війна героя застала в Бахмуті, він ділиться, що тоді директор школи вранці сказав вчителям, щоб про всяк випадок забрали трудові книжки. Після початку повномасштабного вторгнення родина Кирила була змушена залишити Бахмут. У квітні 2022 року вони евакуювалася самостійно машиною. Спочатку сім’я переїхала до Луцька. Там Кирило намагався знайти роботу, паралельно надсилаючи резюме до міжнародних компаній. Згодом він знайшов пропозицію в аутсорсинговій компанії і ще близько восьми місяців продовжував дистанційно навчати школярів.

У 2024 році Кирило добровільно мобілізувався до лав Збройних сил України.

“Мене ніхто не ловив і не робив пропозиції, від якої неможливо відмовитися. Я сам пішов у військкомат і подав документи“.

Після проходження військово-лікарської комісії його направили до навчального центру, де він опановував спеціальність зв’язківця. Згодом військовий потрапив до 21 окремої механізованої бригади, де служить уже близько двох років на посаді зв’язківця. За словами Кирила, знання англійської мови та попередня робота в ІТ стали корисними і під час служби.

“Все ніби як пазл склалося. Англійська мова допомогла отримати навички в ІТ-сфері. Завдяки цьому я можу знаходити потрібні ресурси, розуміти технічну документацію й працювати з обладнанням.”

Він додає, що сьогодні працює не лише з радіостанціями, а й із мережевим обладнанням.

Для чого підрозділу потрібен генератор

Зараз Кирило відкрив збір на інверторний генератор Könner & Söhnen KS 6500iE вартістю 47 200 гривень. Такий генератор військовим потрібен, щоб мати змогу забезпечувати електроживлення та зв’язок. Адже через постійні переміщення підрозділу та роботу далеко від населених пунктів генератори залишаються основним джерелом живлення.

Підтримати збір можна за посиланням: https://send.monobank.ua/jar/25yJMXkGZS. Наразі зібрано 8 345 грн з потрібних 47 200. Після закриття суми збору, Кирило надасть підтверджуючий фотозвіт, який редакція додасть до матеріалу.

До теми:

“На першому чергуванні боялася, що впаду від вигляду крові”: історія нашої журналістки, яка стала інструкторкою з тактичної медицини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!