Минулої доби, 18 вересня, Сили оборони України продовжили наступальні операції на Бахмутському напрямку. ЗСУ просунулися в напрямках Бахмута, Предтечиного, Андріївки, Кліщіївки та Курдюмівки. 

---

Такі дані наводить Інститут вивчення війни (ISW).

Ситуація під Бахмутом

Російські війська, схоже, втомилися від спроб утримати Кліщіївку та Андріївку. Після звільнення ЗСУ двох населених пунктів росіянам, ймовірно, буде важко поповнити свій бойовий склад і захиститися від подальших українських контратак на південь від Бахмута.

Командувач Сухопутних військ ЗСУ, генерал-полковник Олександр Сирський повідомив, що Кліщіївка та Андріївка були важливими елементами російської оборонної лінії Бахмут-Горлівка, яку «прорвали» українські війська. Аналітики припускають, що звільнення Кліщіївки та Андріївки могло погіршити російську оборону на південь від Бахмута.

ISW наразі не може самостійно оцінити силу та масштаб російських оборонних укріплень у районі Бахмута, хоча російські війська, ймовірно, укріпили свої лінії оборони поблизу Бахмута менш потужно, ніж вони це зробили на Півдні України. 

Просування Сил оборони

Начальник пресслужби Східного угруповання військ ЗСУ, капітан Ілля Євлаш заявив, що українські сили досягли невизначених успіхів у напрямках Бахмута, Кліщіївки (7 км на південний захід), Предтечиного (12 км на південний захід), а також поблизу Андріївки (9 км на південний захід), Курдюмівки (12 км на південь), Білої Гори (12 км на південний захід) та Опитного (3 км на південний захід). Західні аналітики оцінюють, що, ймовірно, йдеться про широкі тактичні напрямки.

Ексзаступниця міністра оборони України Ганна Маляр заявила, що минулого тижня українські війська звільнили 2 квадратні кілометри території на Бахмутському напрямку.

У Генштабі України повідомили, що ЗСУ продовжили штурмові дії поблизу Кліщіївки. Капітан Ілля Євлаш додав, що Сили оборони продовжують закріплення на позиціях у Кліщіївці. Також тривають бої біля залізниці на схід від населеного пункту.

Російські блогери продовжували заявляти, що ЗСУ не повністю контролюють Кліщіївку. За їхніми повідомленнями, північна частина села залишається спірною «сірою зоною» після того, як російські війська вийшли з населеного пункту. Пропагандисти стверджують, що запеклі бої тривають на лінії Курдюмівка-Андріївка-Кліщіївка, в прилеглих лісових масивах і біля залізничного полотна на сході.

Ще один російський блогер повідомляв, що ЗСУ також атакували біля Дубово-Василівки (6 км на північний захід від Бахмута).

У Міноборони росії заявили, що війська рф відбили українські штурми біля Веселого (20 км на північний схід від Бахмута), Кліщіївки та Майорського (20 км на південний захід).

Армія рф продовжувала штурми поблизу Бахмута 18 вересня. Пропагандисти стверджували, що російські війська відбили деякі українські позиції в північно-східній Кліщіївці під час контратак. Аналітики ISW не знайшли візуального підтвердження цих заяв.

Читайте також: Під Бахмутом ЗСУ можуть рухатися залізницею у двох напрямках, — Світан

Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

В Україні діє благодійний проєкт “Грошова підтримка”, у межах якого внутрішньо переміщені родини з дітьми отримують фінансову допомогу для оплати орендованого житла. Програма триватиме до 31 грудня 2026 року. Її реалізує організація “СОС Дитячі Містечка Україна” за підтримки “SOS-Kinderdorfer weltweit”.

Детальніше про те, як отримати допомогу — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога на оренду житла для багатодітних ВПО

Програма розрахована на сім’ї, які покинули свої домівки через війну та орендують житло в інших регіонах. Подати заявку можуть:

• дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї, де батьки-вихователі мають статус внутрішньо переміщених осіб;
• опікуни та піклувальники, які є ВПО та виховують дітей віком до 18 років;
• багатодітні сім’ї зі статусом ВПО, які мають трьох і більше дітей.

Під час розгляду заявок пріоритет надають тим родинам, які отримали статус внутрішньо переміщених осіб після 24 лютого 2022 року.

Програма доступна не на всій території країни. Допомогу надають родинам, які проживають у місті Київ, а також у:

• Київській;
• Полтавській;
• Миколаївській;
• Івано-Франківській;
• Львівській;
• Чернівецькій;
• Чернігівській;
• Закарпатській;
• Одеській;
• Волинській;
• Дніпропетровській;
• Сумській;
• Херсонській;
• Запорізькій областях.

Виняток становлять території активних або можливих бойових дій.

Перелік документів та процедура подачі заявки

Для участі в проєкті заявникам необхідно заповнити спеціальну онлайн-форму за посиланням. До електронної заявки слід додати пакет документів:

• паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків та документ про місце проживання заявника;
• документи, що підтверджують створення дитячого будинку сімейного типу, прийомної сім’ї або встановлення опіки;
• свідоцтва про народження дітей;
• банківські реквізити для зарахування коштів;
• договір оренди житла або інші документи на орендоване помешкання;
• згоду на обробку персональних даних;
• інші документи у разі потреби.

Умови фінансування

Розмір фінансової допомоги не є фіксованим. Його визначають індивідуально для кожної сім’ї залежно від вартості оренди житла в конкретному регіоні. Організатори зазначають, що ці кошти не покривають витрати на оплату комунальних послуг.

Виплата в межах благодійного проєкту надається лише один раз. Сім’ї, які вже отримували фінансування за цією програмою раніше, не мають права подавати заявку повторно. Після використання грошей отримувачі зобов’язані надати звіт, який підтвердить цільове використання коштів на оренду житла.

Читайте також:

Грошова допомога від Естонської ради у справах біженців: категорії та умови отримання

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія продовжує наступати на сході України. Протягом минулої доби інтенсивність боїв суттєво зросла на Костянтинівському, Покровському та Лиманському відтинках. На Слов’янському напрямку кількість штурмів зменшилася.

Детальніше про ситуацію на фронті — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Костянтинівському та Покровському напрямках

На Костянтинівському напрямку кількість атак різко зросла. Противник здійснив 34 штурмові дії, що на 18 більше порівняно з попереднім показником у 16 зіткнень. Наступальні дії відбувалися в районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля та у бік Степанівки, Торецького, Кучерового Яру, Довгої Балки, Новопавлівки й Вільного.

На Покровському напрямку російська армія також посилила тиск. Кількість штурмів зросла з 30 до 36. Українські підрозділи зупинили просування противника в районах населених пунктів Никанорівка, Родинське, Дорожнє, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Філія та у бік Білицького, Шевченка, Василівки, Новопавлівки, Сергіївки й Новопідгородного.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському відтинку інтенсивність боїв зросла майже втричі — російські військові 24 рази намагалися вклинитися в українську оборону, тоді як напередодні відбулося 9 атак. Противник штурмував позиції в районах Ямполя, Надії, Новоселівки, Дерилового та у бік населених пунктів Борова, Ставки, Чернещина, Дробишеве, Лиман, Озерне, Діброва.

На Слов’янському напрямку кількість штурмів знизилася. Противник здійснив 24 атаки порівняно з 33 попередньої доби. Бойові дії зосередилися у бік населених пунктів Крива Лука, Рай-Олександрівка та у районі Різниківки й Закітного.

На Краматорському напрямку наступальних дій російської армії не було другий день поспіль.

Втрати російської армії

Станом на 7 липня 2026 року загальні бойові втрати противника в особовому складі орієнтовно становлять 1 412 250 осіб. За минулу добу ліквідували 1200 російських військовослужбовців, що дещо менше за попередній показник у 1 420 осіб.

Також змінилася пропорція знищеної техніки. Зросли втрати противника у безпілотниках, крилатих ракетах та танках, проте зменшилася кількість ліквідованої автомобільної техніки та артилерії. Українські військові ліквідували наступне озброєння противника:

• 2 129 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
• 399 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 57 артилерійських систем;
• 37 крилатих ракет;
• 15 наземних робототехнічних комплексів;
• 9 танків;
• 5 бойових броньованих машин;
• 5 засобів протиповітряної оборони;
• 5 одиниць спеціальної техніки.

Читайте також:

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника: як оформити виплати у 2026 році та хто має на них право

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!