Експерти ISW вважають, що росіянам буде важко захиститися від контратак ЗСУ під Бахмутом

Микола Ситник 10:43, 19 Вересня 2023

Минулої доби, 18 вересня, Сили оборони України продовжили наступальні операції на Бахмутському напрямку. ЗСУ просунулися в напрямках Бахмута, Предтечиного, Андріївки, Кліщіївки та Курдюмівки. 


Такі дані наводить Інститут вивчення війни (ISW).

Ситуація під Бахмутом

Російські війська, схоже, втомилися від спроб утримати Кліщіївку та Андріївку. Після звільнення ЗСУ двох населених пунктів росіянам, ймовірно, буде важко поповнити свій бойовий склад і захиститися від подальших українських контратак на південь від Бахмута.

Командувач Сухопутних військ ЗСУ, генерал-полковник Олександр Сирський повідомив, що Кліщіївка та Андріївка були важливими елементами російської оборонної лінії Бахмут-Горлівка, яку «прорвали» українські війська. Аналітики припускають, що звільнення Кліщіївки та Андріївки могло погіршити російську оборону на південь від Бахмута.

ISW наразі не може самостійно оцінити силу та масштаб російських оборонних укріплень у районі Бахмута, хоча російські війська, ймовірно, укріпили свої лінії оборони поблизу Бахмута менш потужно, ніж вони це зробили на Півдні України. 

Просування Сил оборони

Начальник пресслужби Східного угруповання військ ЗСУ, капітан Ілля Євлаш заявив, що українські сили досягли невизначених успіхів у напрямках Бахмута, Кліщіївки (7 км на південний захід), Предтечиного (12 км на південний захід), а також поблизу Андріївки (9 км на південний захід), Курдюмівки (12 км на південь), Білої Гори (12 км на південний захід) та Опитного (3 км на південний захід). Західні аналітики оцінюють, що, ймовірно, йдеться про широкі тактичні напрямки.

Ексзаступниця міністра оборони України Ганна Маляр заявила, що минулого тижня українські війська звільнили 2 квадратні кілометри території на Бахмутському напрямку.

У Генштабі України повідомили, що ЗСУ продовжили штурмові дії поблизу Кліщіївки. Капітан Ілля Євлаш додав, що Сили оборони продовжують закріплення на позиціях у Кліщіївці. Також тривають бої біля залізниці на схід від населеного пункту.

Російські блогери продовжували заявляти, що ЗСУ не повністю контролюють Кліщіївку. За їхніми повідомленнями, північна частина села залишається спірною «сірою зоною» після того, як російські війська вийшли з населеного пункту. Пропагандисти стверджують, що запеклі бої тривають на лінії Курдюмівка-Андріївка-Кліщіївка, в прилеглих лісових масивах і біля залізничного полотна на сході.

Мапа бойових дій під Бахмутом
Мапа бойових дій під Бахмутом. Інфографіка: Інститут вивчення війни

Ще один російський блогер повідомляв, що ЗСУ також атакували біля Дубово-Василівки (6 км на північний захід від Бахмута).

У Міноборони росії заявили, що війська рф відбили українські штурми біля Веселого (20 км на північний схід від Бахмута), Кліщіївки та Майорського (20 км на південний захід).

Армія рф продовжувала штурми поблизу Бахмута 18 вересня. Пропагандисти стверджували, що російські війська відбили деякі українські позиції в північно-східній Кліщіївці під час контратак. Аналітики ISW не знайшли візуального підтвердження цих заяв.

Читайте також: Під Бахмутом ЗСУ можуть рухатися залізницею у двох напрямках, — Світан

Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У Раді хочуть обмежити роботу журналістів: за публікацію даних про майно посадовців може загрожувати ув’язнення

Семаковська Тетяна 16:36, 27 Жовтня 2026
суддів
Суддя / ілюстративне фото Pexels

У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.

Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.

Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти

У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.

Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.

За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.

Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242

Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.

Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.

Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.

Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.

Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Центр “ЯМаріуполь” у Києві постраждав через російський обстріл

Валентина Твердохліб 15:15, 27 Жовтня 2026
ямаріуполь
Вікна, пошкоджені вибуховою хвилею / фото Маріупольська міськрада

Вночі 27 жовтня росія атакувала Київ. Внаслідок атаки постраждав центр “ЯМаріуполь”, що працює на лівому березі столиці. Попри пошкодження, центр продовжує надавати допомогу маріупольцям.

Про це повідомляє Маріупольська міськрада.

Центр “ЯМаріуполь” у Києві постраждав внаслідок обстрілу

Вночі 27 жовтня росіяни атакували Київ. Внаслідок обстрілу постраждав центр “ЯМаріуполь”, розташований на лівому березі столиці.

Вибуховою хвилею вибило вікна, пошкоджено дитячу кімнату й рамку з Декларацією солідарності, яку підписали 18 польських міст та інституцій на знак підтримки Маріуполя та засудження російської агресії.

Постраждалих серед людей не було.

Будівля центру постраждала внаслідок обстрілу / фото Маріупольська міськрада
Дитяча кімната / фото Маріупольська міськрада

Наразі триває оцінювання збитків та відновлення приміщень. Попри пошкодження, центр продовжує працювати у звичному режимі та надавати допомогу маріупольцям.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

суддів

У Раді хочуть обмежити роботу журналістів: за публікацію даних про майно посадовців може загрожувати ув’язнення

У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що […]

ямаріуполь

Центр “ЯМаріуполь” у Києві постраждав через російський обстріл

Вночі 27 жовтня росія атакувала Київ. Внаслідок атаки постраждав центр “ЯМаріуполь”, що працює на лівому березі столиці. Попри пошкодження, центр продовжує надавати допомогу маріупольцям. Про […]

Важливо

“Мрію писати Радіодиктант у мирному Краматорську”: історія заслуженої вчительки з Донеччини

Коли у Краматорській українській гімназії починається онлайн-урок, пані Ірина насамперед думає не про правила української мови. Їй важливо знати, чи всі діти на зв’язку, як […]

Чому в молоді з ТОТ виникають проблеми зі вступом до українських вишів: історія юнака з Хрестівки та пояснення юристки

Раніше Бахмут IN.UA розповідав історію Дмитра Крука — хлопця з окупованого міста Хрестівка на Донеччині. Його рідне місто захопила рф, коли хлопцю було 9 років. […]

Важливо

У Краматорську та Слов’янську змінюється графік роботи ПриватБанку: адреси відділень і години прийому

Із 1 листопада 2026 року у Краматорську та Слов’янську зміниться графік роботи відділень ПриватБанку. Через подовжену комендантську годину банківські установи прийматимуть клієнтів із 11:00 до […]