Андріївка на південь від Бахмута є важливим селом, яке відіграє проміжну роль для деокупації не менш важливих населених пунктів — Курдюмівки та Кліщіївки. Втрата Андріївки послабила оборону окупантів на Бахмутському напрямку.
Про це військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко розповів у інтерв’ю телеканалу «FREEДОМ».
За словами експерта, звільнення Андріївки та подальша деокупація Кліщіївки дасть ще більше можливостей перерізати логістику військ рф на півдні Бахмута.
Андріївка — це дуже важливе село, але воно відіграє проміжну роль у просуванні до траси Т 0513 (ред. автошлях Бахмут-Горлівка), а також для подальшого звільнення не менш важливих Курдюмівки та Кліщіївки, які зараз фактично перебувають у «сірій зоні». Ключем до звільнення Кліщіївки певною мірою є село Андріївка. Російські окупанти використовували (ред. населений пункт) як елемент логістичного забезпечення того гарнізону, що перебував у Кліщіївці.
Тому як проміжний етап у просуванні в південному секторі — так, це дійсно важливий момент. Однак, важливіший сенс для південного сектору має саме Кліщіївка. Очікуємо, коли отримаємо інформацію про звільнення саме цього населеного пункту.
Олександр Коваленко // військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив»
Обстановка на півдні Бахмута, в районі Андріївки. Фото: DeepStateMapLive
Важливість Андріївки
Заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади, майор ЗСУ Максим Жорін зазначив, що Андріївка дає Силам оборони повний контроль над залізницею та плацдарм для подальшого оточення Бахмута. Він додав, що бої за село були дуже складними.
В першу чергу Андріївка — це повний контроль над залізною дорогою, яка є опорною лінію для подальшого наступу. Тобто вона є необхідним плацдармом для просування далі, адже задача українських сил на цьому напрямку – оточення Бахмута, і без Андріївки досягти цього неможливо.
Бої за цей населений пункт були дуже складними. Ворог постійно перекидав резерви, бо для них навіть думка про втрату Бахмута — це кошмар. Вони вбили тут таку кількість свого особового складу, що пояснити це логічно неможливо. Багато хто не вірив, що ця задача нам під силу. Але Третя штурмова справилась, вкотре показавши свою силу. І в першу чергу це стало можливим завдяки нашим бійцям.
Максим Жорін // заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади
Нагадаємо, сержант роти ударних БПЛА та артилерійської розвідки 92-ї ОШБр імені кошового отамана Івана Сірка Олесь Маляревич розповів, як ЗСУ рухаються до деокупації Бахмута.
Навчальні літаки У-2 Артемівського аероклубу на льотному полі. Світлина з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.
Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.
Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.
Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни
Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.
У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.
Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.
Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни
З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.
Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.
Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.
Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.
Літак-пам’ятник на околиці Бахмута
Літак. Фото / Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA
Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.
У березні 2023 року росіяни зруйнували символ Бахмута / скриншот з відео
Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.
Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.
Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.
Як працюватиме базова соціальна допомога
Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.
Особливості нової системи:
грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.
Умови переходу та поточний експеримент
Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.
За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.
У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.
Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої […]
Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги […]
Коли військовослужбовець зникає безвісти під час виконання бойових завдань, його родина часто стикається з юридичними та бюрократичними труднощами. Статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, […]
У 2027 році в Україні планують запустити загальнодержавний реєстр житла для внутрішньо переміщених осіб. Система міститиме актуальну інформацію про наявний житловий фонд та буде інтегрована […]
У 2026 році ЮНІСЕФ реалізує в Україні чотири види грошової допомоги для сімей із дітьми, які постраждали від війни. Залежно від обставин можна отримати 4 […]