Андріївка на південь від Бахмута є важливим селом, яке відіграє проміжну роль для деокупації не менш важливих населених пунктів — Курдюмівки та Кліщіївки. Втрата Андріївки послабила оборону окупантів на Бахмутському напрямку.
Про це військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко розповів у інтерв’ю телеканалу «FREEДОМ».
За словами експерта, звільнення Андріївки та подальша деокупація Кліщіївки дасть ще більше можливостей перерізати логістику військ рф на півдні Бахмута.
Андріївка — це дуже важливе село, але воно відіграє проміжну роль у просуванні до траси Т 0513 (ред. автошлях Бахмут-Горлівка), а також для подальшого звільнення не менш важливих Курдюмівки та Кліщіївки, які зараз фактично перебувають у «сірій зоні». Ключем до звільнення Кліщіївки певною мірою є село Андріївка. Російські окупанти використовували (ред. населений пункт) як елемент логістичного забезпечення того гарнізону, що перебував у Кліщіївці.
Тому як проміжний етап у просуванні в південному секторі — так, це дійсно важливий момент. Однак, важливіший сенс для південного сектору має саме Кліщіївка. Очікуємо, коли отримаємо інформацію про звільнення саме цього населеного пункту.
Олександр Коваленко // військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив»
Обстановка на півдні Бахмута, в районі Андріївки. Фото: DeepStateMapLive
Важливість Андріївки
Заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади, майор ЗСУ Максим Жорін зазначив, що Андріївка дає Силам оборони повний контроль над залізницею та плацдарм для подальшого оточення Бахмута. Він додав, що бої за село були дуже складними.
В першу чергу Андріївка — це повний контроль над залізною дорогою, яка є опорною лінію для подальшого наступу. Тобто вона є необхідним плацдармом для просування далі, адже задача українських сил на цьому напрямку – оточення Бахмута, і без Андріївки досягти цього неможливо.
Бої за цей населений пункт були дуже складними. Ворог постійно перекидав резерви, бо для них навіть думка про втрату Бахмута — це кошмар. Вони вбили тут таку кількість свого особового складу, що пояснити це логічно неможливо. Багато хто не вірив, що ця задача нам під силу. Але Третя штурмова справилась, вкотре показавши свою силу. І в першу чергу це стало можливим завдяки нашим бійцям.
Максим Жорін // заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади
Нагадаємо, сержант роти ударних БПЛА та артилерійської розвідки 92-ї ОШБр імені кошового отамана Івана Сірка Олесь Маляревич розповів, як ЗСУ рухаються до деокупації Бахмута.
Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня під ударом українських захисників були місце пуску БПЛА і пункт управління. Ураження були в районі Донецька та Великої Новосілки.
На території Донецької області триває активна фаза евакуації цивільного населення. Через інтенсивні та постійні обстріли з боку російської армії жителі прифронтових міст масово звертаються по допомогу до волонтерів.
Волонтер Богдан Зуяков розповів редакції Бахмут IN.UA про стан логістики, ціни на пальне та темпи виїзду цивільного населення з прифронтових міст.
Евакуація на Донеччині
За словами Богдана Зуякова, кількість охочих виїхати з Краматорська та Слов’янська стрімко зросла. Якщо раніше такі звернення надходили рідко, то зараз заявки приймають щодня, а їхня кількість сягає десяти і більше.
“Охочих дуже багато зараз. Краматорськ, Слов’янськ евакуюється, дзвонять“, — каже волонтер.
Основною причиною активного вивезення є масовані удари. Російська армія застосовує проти міст весь спектр озброєння, включно з керованими авіабомбами, ракетодронами та звичайними безпілотниками.
Ускладнена евакуація з Дружківки
Ситуація у Дружківці є критичною, оскільки місто фактично перебуває в зоні умовно неможливої евакуації. Через відсутність стабільного зв’язку зв’язатися з місцевими жителями напряму неможливо — комунікація підтримується через їхніх родичів або після самостійного виходу людей на точки зі зв’язком.
“Зв’язатися з людьми неможливо, це тільки через родичів, або якось там мати надію, що люди зможуть знайти точку, де є зв’язок, щоб вони сказали, де вони і коли вони готові“, — розповідає волонтер
Самі місії вимагають максимального контролю повітряного простору та координації з військовими і поліцією. Жителям доводиться самостійно добиратися пішки до безпечніших локацій на відстані від двох до п’яти кілометрів, де евакуаційні екіпажі мають змогу їх забрати.
Проблеми з поверненням та специфіка евакуйованих
Основну частину тих, хто виїжджає, становлять люди старшого віку та особи з інвалідністю. Водночас спостерігається тенденція виїзду сімей із дітьми, проте існують випадки, коли люди повертаються назад у небезпечні громади.
“Бувають такі випадки, що люди нехтують не тільки собою, але й безпекою дітей… Для мене це нонсенс взагалі, особливо коли це родини з дітьми“, — каже Богдан Зуяков.
Попри роз’яснювальні бесіди та допомогу з пошуком житла, такі випадки все ж фіксуються.
Логістичні труднощі
Процес евакуації супроводжується численними організаційними та технічними перешкодами. Головними проблемами залишаються нестача пального та складність ремонту автомобілів.
“Дрони, паливо — це проблема, яка не вирішується. Завжди є проблема з паливом. І з ремонтом автомобілів також постійна проблема, тому що ремонтувати їх ніде і дуже дорого“, — пояснює Богдан Зуяков.
Додаткову кризу створюють удари по логістиці:
“Росіяни б’ють машини пошти, і ти можеш чекати і тиждень, адже необхідна деталь може не доїхати фізично до сервісу“, — зауважив Богдан Зуяков.
Підсумовуючи складність роботи, волонтер наголошує: “Сам процес, забрати людину з дому і відвезти до більш безпечного місця — це легко, а підготовка до цього — це дуже складний процес”.
Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня під ударом українських захисників були місце пуску БПЛА і […]
На території Донецької області триває активна фаза евакуації цивільного населення. Через інтенсивні та постійні обстріли з боку російської армії жителі прифронтових міст масово звертаються по […]
Українські військовослужбовці після звільнення зі служби мають право на фінансове забезпечення від держави. У 2026 році процедура передбачає отримання грошей за невикористану відпустку, неотримане майно […]
Правила призначення допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб змінилися у 2026 році. Зокрема, сам факт навчання на денній формі після досягнення 18 років більше […]
На окупованій частині Донеччини працюють фахівці Єдиного інституту просторового планування (ЄІПП). Вони займаються так званою “відбудовою” — розробляють генплани зруйнованих міст, за якими їх, нібито, […]