Родина колишнього голови Донецької обласної військової адміністрації Павла Кириленка, який зараз очолює Антимонопольний комітет України, у період 2020-2023 років придбала нерухомість й автомобілі загальною вартістю понад 70 мільйонів гривень.

Про це повідомляють журналісти “Схем”.

Хто такий Павло Кириленко

У вересні 2023 року стало відомо, що тогочасний начальник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко очолить Антимонопольний комітет України (АМКУ). 6 вересня, за його кандидатуру проголосували 250 нардепів.

Днями журналісти “Схем” опублікували розслідування, де виявили, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала нерухомість й автомобілі загальною вартістю понад 70 мільйонів гривень.

Елітне майно оформлено на родичів дружини Кириленка, втім ніхто з родичів не має бізнесу, а офіційних доходів родини не вистачило би, щоб придбати все це коштовне майно. Серед власності родини Кириленка є будинок під Києвом, ним володіє тесть голови АМКУ Олександр Матієнко. Така покупка обійшлася у 4 мільйони гривень. У квітні 2021-го тесть Кириленка купив в цьому ж котеджному містечку нову нерухомість, це земельна ділянка на 25 соток.

Крім того, у власності Кириленка є апартаменти в Ужгороді, цю нерухомість також купляє тесть. Елітна багатоповерхівка розташована у житловому комплексі бізнес-класу Residents Park, на набережній. У цьому ЖК журналісти “Схем” знайшли майно тещі Кириленка Наталії Матієнко.

Крім Ужгорода “Схеми” знайшли майно самого Кириленка вже у Києві. Цю нерухомість Кириленко жодного разу не вказував у своїх деклараціях.

Загалом же родина Кириленків володіє:

• будинком та двома земельними ділянками в мальовничому селищі на півночі Києва;
• чотирма квартирами та паркомісцями в ЖК преміум-класу в Ужгороді;
• двома апартаментами, комерційною нерухомістю та паркомісцями в ЖК бізнес-класу у Києві;
• ще однією квартирою у столиці, де по факту мешкає родина;
• двома автомобілями.

Вартість усього цього майна складає понад 70 мільйонів гривень.

Коли журналісти звернулися за коментарем до Павла Кириленка, щоб він пояснив звідки ж гроші на автівки та люксове житло, то він відповів, що це стартовий капітал родини, який начебто був сформований у 90-ті роки, коли бабуся його майбутньої дружини вигідно продала акції заводу “Стирол” у Горлівці, отримані нею як працівницею заводу.

Однак, знайти офіційне підтвердження цим операціям не вдалося. Родичі Кириленка також не змогли надати документальні підтвердження цій версії походження статків сім’ї, заявляючи, що «все залишилось в окупованій Горлівці.

Читайте також:

• Митрополит на двох стільцях: як Андрій Нікітін товаришував з Бахмутом та “ДНР”
• Навіщо в напівзруйнованому Бахмуті за 78 000 грн охороняли пошкоджену адміністрацію
• Закупівлі Бахмута: що придбало місто за січень 2024 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В останні дні на Донеччині спостерігається суттєве збільшення кількості людей, які хочуть виїхати. Через погіршення безпекової ситуації, обстріли критичної інфраструктури, проблеми з газо- та електропостачанням мешканці прифронтових громад масово залишають небезпечні райони.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Богдан Зуяков.

Активізація евакуації з Дружківки та сусідніх громад

Найбільш інтенсивно евакуація відбувається з району Дружківки Донецької області. Саме тут останніми днями фіксується різке зростання кількості заявок на виїзд. Причинами стали регулярні обстріли, пошкодження газопостачання та тривалі відключення електроенергії, що унеможливлюють нормальне проживання цивільного населення в зимовий період.

За словами волонтера, інтенсивність евакуації в окремі дні перевищує попередні показники в рази.

“Останні три дні інтенсивність евакуації дуже висока, значно активніша, ніж була раніше“, — зазначає волонтер.

Окрім Дружківки, люди активно виїжджають із Костянтинівки, Лиману, Миколаївки поблизу Слов’янська, а також із населених пунктів Краматорсько-Слов’янської агломерації та Сіверського напрямку. Частина мешканців самостійно дістається відносно безпечних зон, де їх вже підхоплюють евакуаційні групи волонтерів.

Окремо відзначається зростання кількості родин з дітьми, які раніше з різних причин відкладали виїзд, але нині змушені евакуюватися через різке загострення ситуації.

Обсяги евакуації та робота служб

За словами Богдана Зуякова, за останній тиждень лише одна волонтерська команда евакуювала близько 50 осіб. Водночас з окремих міст, зокрема з Костянтинівки, за кілька днів могли виїхати до 200 людей. У процесі задіяні не лише волонтери, а й ДСНС та поліція, які здійснюють масову евакуацію цивільних.

Найбільшу частку евакуйованих становлять маломобільні люди, пенсіонери віком “65 плюс”, а також родини з дітьми. У Дружківці це переважно люди старшого віку та маломобільні мешканці, тоді як із Краматорсько-Слов’янської агломерації дедалі частіше виїжджають саме сім’ї з дітьми.

Основні ризики зимової евакуації

За словами волонтера, найбільшою загрозою під час евакуації залишаються атаки дронів, які ускладнюють логістику та становлять небезпеку для будь-якого транспорту — евакуаційного, поліцейського чи військового. Додатковим фактором є зимові погодні умови: ожеледиця на дорогах обмежує можливість маневру, що робить транспорт особливо вразливим до ударів з повітря.

Читайте також:

Евакуація з Донеччини: назвали 4 міста, з яких найбільше виїздять люди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ГО “Десяте Квітня” разом з УВКБ ООН запускає програму ремонту житла для внутрішньо переміщених осіб у Полтаві на 2026 рік. Заявки приймаються від власників житла, які придбали його після початку повномасштабного вторгнення, і це житло таке, що потребує ремонту для безпеки та комфорту.

Як подати заявку — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як ВПО у Полтаві можуть подати заявку на ремонт житла у 2026 році

Громадська організація “Десяте Квітня” спільно з Агентством ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН) оголошує початок реєстрації на 2026 рік для програми ремонту житла для внутрішньо переміщених осіб у Полтаві, повідомляє Полтавська ОВА.

Участь можуть брати ВПО, які проживають у житлі:

• що перебуває у власності;
• умови якого не відповідають мінімальним стандартам безпеки та комфорту.

Пріоритет надається:

• домовласникам у сільській місцевості та малих містах Полтавщини;
• сім’ям у вразливих життєвих обставинах.

Програма покриває найнеобхідніші види ремонту, включно з:

• вікнами, дверима, дахом, підлогою, утепленням;
• водопостачанням, електрикою, каналізацією та іншими базовими ремонтами для безпечного та комфортного проживання.

Як подати заявку у Полтаві:

1. Через уповноважених представників вашої громади.
2. Самостійно, заповнивши KOBO-форму.
3. Телефонна гаряча лінія: 0800 33 28 58.

Зверніть увагу, що подання заявки не гарантує отримання допомоги. Всі заявки проходять перевірку та затвердження.

До теми:

У лютому планують повернути виплати дітям-ВПО без врахування доходу батьків — нардеп Сергій Козир

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!