Родина колишнього голови Донецької обласної військової адміністрації Павла Кириленка, який зараз очолює Антимонопольний комітет України, у період 2020-2023 років придбала нерухомість й автомобілі загальною вартістю понад 70 мільйонів гривень.

Про це повідомляють журналісти “Схем”.

Хто такий Павло Кириленко

У вересні 2023 року стало відомо, що тогочасний начальник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко очолить Антимонопольний комітет України (АМКУ). 6 вересня, за його кандидатуру проголосували 250 нардепів.

Днями журналісти “Схем” опублікували розслідування, де виявили, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала нерухомість й автомобілі загальною вартістю понад 70 мільйонів гривень.

Елітне майно оформлено на родичів дружини Кириленка, втім ніхто з родичів не має бізнесу, а офіційних доходів родини не вистачило би, щоб придбати все це коштовне майно. Серед власності родини Кириленка є будинок під Києвом, ним володіє тесть голови АМКУ Олександр Матієнко. Така покупка обійшлася у 4 мільйони гривень. У квітні 2021-го тесть Кириленка купив в цьому ж котеджному містечку нову нерухомість, це земельна ділянка на 25 соток.

Крім того, у власності Кириленка є апартаменти в Ужгороді, цю нерухомість також купляє тесть. Елітна багатоповерхівка розташована у житловому комплексі бізнес-класу Residents Park, на набережній. У цьому ЖК журналісти “Схем” знайшли майно тещі Кириленка Наталії Матієнко.

Крім Ужгорода “Схеми” знайшли майно самого Кириленка вже у Києві. Цю нерухомість Кириленко жодного разу не вказував у своїх деклараціях.

Загалом же родина Кириленків володіє:

• будинком та двома земельними ділянками в мальовничому селищі на півночі Києва;
• чотирма квартирами та паркомісцями в ЖК преміум-класу в Ужгороді;
• двома апартаментами, комерційною нерухомістю та паркомісцями в ЖК бізнес-класу у Києві;
• ще однією квартирою у столиці, де по факту мешкає родина;
• двома автомобілями.

Вартість усього цього майна складає понад 70 мільйонів гривень.

Коли журналісти звернулися за коментарем до Павла Кириленка, щоб він пояснив звідки ж гроші на автівки та люксове житло, то він відповів, що це стартовий капітал родини, який начебто був сформований у 90-ті роки, коли бабуся його майбутньої дружини вигідно продала акції заводу “Стирол” у Горлівці, отримані нею як працівницею заводу.

Однак, знайти офіційне підтвердження цим операціям не вдалося. Родичі Кириленка також не змогли надати документальні підтвердження цій версії походження статків сім’ї, заявляючи, що «все залишилось в окупованій Горлівці.

Читайте також:

• Митрополит на двох стільцях: як Андрій Нікітін товаришував з Бахмутом та “ДНР”
• Навіщо в напівзруйнованому Бахмуті за 78 000 грн охороняли пошкоджену адміністрацію
• Закупівлі Бахмута: що придбало місто за січень 2024 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Будинок за адресою вулиця Миру, 53, із характерним округленим кутом, був однією з найвідоміших будівель у центрі Бахмута. Ця так звана “сталінка” мала тривалу та складну історію, яка розпочалася ще у тридцяті роки минулого століття.

Детальніше про те, яка історія в заокругленої будівлі в центрі Бахмута, розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як з’явилася будівля за адресою вулиця Миру, 53

Зведення будівлі офіційно розпочалося у 1933 році. Згідно зі звітами Артемівської міськради, будинок планували здати в експлуатацію вже наприкінці 1934 року. Однак процес розтягнувся на чотири роки через низку факторів. Будівництво гальмували нестача фінансування та будівельних матеріалів, дефіцит робочої сили, погані погодні умови та проблеми з логістикою. Через ці причини в період з весни 1934 до початку осені 1935 року вдалося збудувати лише стіни та накрити дах, після чого роботи припинилися.

Темпи будівництва прискорилися лише у 1936 році. Будівельники завершили зовнішні роботи, вставили вікна, оштукатурили фасад та підвели необхідні комунікації. Завдяки тому, що робітники систематично перевиконували задані норми, навесні 1937 року будинок офіційно здали в експлуатацію.

У тодішній пресі будівлю називали “Будинком залізничників” або “Будинком спеціалістів”. Фінансування робіт частково здійснювалося державними коштами, які отримували від продажу населенню облігацій “Позички Третьої П’ятирічки”.

Будівля в роки Другої світової війни

Під час нацистської окупації в будинку квартирувалися німецькі військові. Радянська розвідка знала про це, тому літаки Червоної армії неодноразово намагалися розбомбити як цю будівлю, так і сусідні багатоповерхівки у центрі міста.

Точна дата першого руйнування будинку невідома, проте історики припускають, що це сталося влітку 1943 року під час активних авіаційних бомбардувань. Відновлення споруди відбулося вже після закінчення Другої світової війни, приблизно наприкінці сорокових років.

Історія комерційних приміщень

Округлений кут будинку завжди використовувався для торгівлі та надання послуг. У період з 1937 по 1941 роки на першому поверсі функціонував магазин споживчих товарів. У другій половині двадцятого століття там відкрили залізничну аптеку. На початку дев’яностих вона перетворилася на комерційну аптеку, а згодом на цьому місці працював магазин електроніки “Алло”.

Будівлю повністю зруйнували росіяни внаслідок інтенсивних бойових дій.

Читайте також:

Бахмутський гіпсовий промисел: історія видобутку та створення архітектурної ліпнини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні діє законодавча норма, яка дозволяє військовослужбовцям після першого самовільного залишення частини уникнути кримінальної відповідальності. Для цього необхідно добровільно повернутися до війська. Наразі існує два алгоритми дій, які відрізняються термінами оформлення документів та можливістю вибору місця подальшої служби.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Загальні умови звільнення від покарання

Відповідно до частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України, держава звільняє від кримінальної відповідальності військових, які вчинили СЗЧ вперше. Остаточне рішення про закриття кримінального провадження завжди ухвалює суд. Наразі існує два шляхи легального повернення у підрозділ.

Спрощений порядок: швидке поновлення без вибору підрозділу

Цей механізм розроблений Міністерством оборони для максимально швидкого поновлення на службі. Військовослужбовець не має права самостійно обирати підрозділ. Його направляють до бойової бригади за визначенням Генерального штабу ЗСУ.

Перевага цього варіанту полягає в оперативному знятті з розшуку та швидкому відновленні фінансових виплат. Бюрократичні судові процедури відбуваються вже під час несення служби.

Алгоритм дій:

• особисто звернутися до Військової служби правопорядку або подати заявку через електронний додаток “Армія+”;
• прибути до узгодженого батальйону резерву та отримати письмову згоду командира на повернення;
• подати слідчому Державного бюро розслідувань клопотання про намір продовжувати військову службу;
• вирушити до визначеної Генеральним штабом бойової бригади;
• отримати судове рішення про звільнення від відповідальності.

Повернення через суд

Процедура триває від двох до шести місяців. Цей шлях дозволяє військовослужбовцю самостійно обрати підрозділ для подальшого проходження служби. Сучасні військові підрозділи мають власні рекрутингові центри, які надають юридичний супровід особам під час добровільного повернення.

Алгоритм дій:

• звернутися до бажаної військової частини та отримати письмову згоду командира;
• зв’язатися зі слідчим ДБР для прискорення передачі матеріалів справи до суду;
• під час судового засідання заявити про добровільне бажання служити та надати отриману згоду від підрозділу;
• вступити на службу до обраної частини на підставі рішення суду.

До моменту винесення судового рішення військовослужбовець офіційно перебуває у розшуку. Відомості про СЗЧ вносяться до спільної бази поліції та Військової служби правопорядку. У цей період патруль ВСП має право затримати особу та направити на службу в загальному порядку.

Якщо ДБР ще не відкрило провадження, розгляд справи у суді неможливий. За відсутності відкритої справи військовому доведеться самостійно ініціювати цей процес — вимагати від попередньої військової частини передати матеріали до ДБР. Відсутність провадження не скасовує факту перебування людини у розшуку.

Читайте також:

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!