Родина колишнього голови Донецької обласної військової адміністрації Павла Кириленка, який зараз очолює Антимонопольний комітет України, у період 2020-2023 років придбала нерухомість й автомобілі загальною вартістю понад 70 мільйонів гривень.

Про це повідомляють журналісти “Схем”.

Хто такий Павло Кириленко

У вересні 2023 року стало відомо, що тогочасний начальник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко очолить Антимонопольний комітет України (АМКУ). 6 вересня, за його кандидатуру проголосували 250 нардепів.

Днями журналісти “Схем” опублікували розслідування, де виявили, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала нерухомість й автомобілі загальною вартістю понад 70 мільйонів гривень.

Елітне майно оформлено на родичів дружини Кириленка, втім ніхто з родичів не має бізнесу, а офіційних доходів родини не вистачило би, щоб придбати все це коштовне майно. Серед власності родини Кириленка є будинок під Києвом, ним володіє тесть голови АМКУ Олександр Матієнко. Така покупка обійшлася у 4 мільйони гривень. У квітні 2021-го тесть Кириленка купив в цьому ж котеджному містечку нову нерухомість, це земельна ділянка на 25 соток.

Крім того, у власності Кириленка є апартаменти в Ужгороді, цю нерухомість також купляє тесть. Елітна багатоповерхівка розташована у житловому комплексі бізнес-класу Residents Park, на набережній. У цьому ЖК журналісти “Схем” знайшли майно тещі Кириленка Наталії Матієнко.

Крім Ужгорода “Схеми” знайшли майно самого Кириленка вже у Києві. Цю нерухомість Кириленко жодного разу не вказував у своїх деклараціях.

Загалом же родина Кириленків володіє:

• будинком та двома земельними ділянками в мальовничому селищі на півночі Києва;
• чотирма квартирами та паркомісцями в ЖК преміум-класу в Ужгороді;
• двома апартаментами, комерційною нерухомістю та паркомісцями в ЖК бізнес-класу у Києві;
• ще однією квартирою у столиці, де по факту мешкає родина;
• двома автомобілями.

Вартість усього цього майна складає понад 70 мільйонів гривень.

Коли журналісти звернулися за коментарем до Павла Кириленка, щоб він пояснив звідки ж гроші на автівки та люксове житло, то він відповів, що це стартовий капітал родини, який начебто був сформований у 90-ті роки, коли бабуся його майбутньої дружини вигідно продала акції заводу “Стирол” у Горлівці, отримані нею як працівницею заводу.

Однак, знайти офіційне підтвердження цим операціям не вдалося. Родичі Кириленка також не змогли надати документальні підтвердження цій версії походження статків сім’ї, заявляючи, що «все залишилось в окупованій Горлівці.

Читайте також:

• Митрополит на двох стільцях: як Андрій Нікітін товаришував з Бахмутом та “ДНР”
• Навіщо в напівзруйнованому Бахмуті за 78 000 грн охороняли пошкоджену адміністрацію
• Закупівлі Бахмута: що придбало місто за січень 2024 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місті Слов’янськ розпочався опалювальний сезон. Тепло подали до 369 із 471 багатоповерхівки, які раніше були підключені до системи централізованого опалення. Ще 82 будинки залишаються без тепла через руйнування житлової інфраструктури. Водночас у громаді продовжується евакуація: за останній місяць звідси виїхали 1 680 людей.

Про це розповів начальник Слов’янської МВА Вадим Лях в ефірі “Суспільне Студія”.

Скільки будинків у Слов’янську підключили до опалення

1 листопада у Слов’янську розпочався опалювальний сезон. Станом на сьогодні, 4 листопада, тепло подали до 369 багатоквартирних будинків. Водночас у 82 багатоповерхівках не підключили опалення через пошкодження внаслідок обстрілів.

Для мешканців будинків, які залишилися без централізованого опалення, передбачена фінансова підтримка. Представники вразливих категорій можуть отримати 19 400 гривень допомоги. Виплати вже надходять людям, які відповідають умовам програми.

До підтримки жителів Слов’янська також долучилися благодійні організації. Вони планують допомагати тим мешканцям, яким відмовили у державних виплатах.

Водночас Вадим Лях наголосив, що використовувати електрообігрівачі як основне джерело тепла небезпечно через нестабільне електропостачання.

Скільки людей залишаються у Слов’янській громаді

Наразі у Слов’янській громаді проживають близько 23 тисяч людей. За словами начальника МВА, щотижня звідси виїжджають близько 300-400 жителів. Протягом останнього місяця громаду залишили 1 680 людей, серед яких 530 дітей. Частина жителів не наважується виїжджати через побоювання втратити роботу та не знайти нового місця працевлаштування після евакуації.

Наразі серед основних загроз для цивільного населення — удари керованими авіабомбами та атаки FPV-дронів. Безпілотники часто атакують автомобілі, які пересуваються містом або виїжджають за його межі. Кількість атак може сягати десяти на добу.

Попри складну безпекову ситуацію, у Слов’янську продовжують працювати банки, поштові відділення, комунальні установи та більшість магазинів. Однак кількість торговельних закладів поступово зменшується.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни атакували Ясногірку чотирма авіабомбами: є загибла та поранені
• “Подекуди вже майже немає евакуації” — представник Донецької ОВА про ситуацію у Дружківській громаді
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

5-11 жовтня 2026 року в Україні вдруге відбувся Український кліматичний тиждень (УКТ) —– марафон подій та активностей, присвячений зміні клімату та об’єднанню зусиль для їх подолання.

Український кліматичний тиждень організовують представники і представниці низки прокліматичних і природоохоронних організацій — “Greenpeace Україна”, “Екодія”, “Розвій”, Українська кліматична мережа, Українська природоохоронна група, “Стардуб”, Fridays For Future, U-Cycle та Національний природний парк “Голосіївський”.

Цьогоріч в межах Українського кліматичного тижня  відбулося понад 300 подій, до яких долучилося близько 10 тисяч учасників/ць з 23 областей України, включно з прифронтовими.

Найактивніші області — Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська та Сумська. Особливо організаторів вразило велике бажання жителів прифронтових громад, які, попри постійні обстріли та загрозу життю, продемонстрували  найвищий рівень залученості у тему зміни клімату.

Найзавзятішими учасниками УКТ стали освітні заклади: школи, університети, ліцеї та коледжі.

Серед активностей проводилися онлайн та офлайн уроки для школярів, лекції, вебінари, конкурси, вікторини, толоки, інформаційні кампанії та навіть концерт у Рівненській філармонії.

У 2026 році Український Кліматичний Тиждень змінився: оновив айдентику, сфокусувався на інтерсекторальності, також організаторами було створено чат для мережування учасників.

Усі активності та дописи можна переглянути у соцмережах за хештегом #КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

“Цьогоріч Український кліматичний тиждень розширився й охопив більше різних сфер. Його сила — в об’єднанні людей навколо спільних дій та цінностей, навіть якщо їх розділяють сотні кілометрів. Український кліматичний тиждень — це можливість навіть у часи війни створювати умови для кращого та сталого життя в нашій країні в майбутньому” — каже координаторка з розвитку ініціатив Greenpeace Україна Анна Талаш.

Наступний Український кліматичний тиждень відбудеться 11-17 жовтня 2027 року. 

Запрошуємо громадські організації, ініціативи, навчальні заклади, громади, молодіжні спільноти та усіх бажаючих додавати УКТ у свої  календарі та планувати активності на наступний рік.

#КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

Більше про УКТ читайте тут. 

Подія УКТ у Facebook тут.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!