Родина колишнього голови Донецької обласної військової адміністрації Павла Кириленка, який зараз очолює Антимонопольний комітет України, у період 2020-2023 років придбала нерухомість й автомобілі загальною вартістю понад 70 мільйонів гривень.

Про це повідомляють журналісти “Схем”.

Хто такий Павло Кириленко

У вересні 2023 року стало відомо, що тогочасний начальник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко очолить Антимонопольний комітет України (АМКУ). 6 вересня, за його кандидатуру проголосували 250 нардепів.

Днями журналісти “Схем” опублікували розслідування, де виявили, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала нерухомість й автомобілі загальною вартістю понад 70 мільйонів гривень.

Елітне майно оформлено на родичів дружини Кириленка, втім ніхто з родичів не має бізнесу, а офіційних доходів родини не вистачило би, щоб придбати все це коштовне майно. Серед власності родини Кириленка є будинок під Києвом, ним володіє тесть голови АМКУ Олександр Матієнко. Така покупка обійшлася у 4 мільйони гривень. У квітні 2021-го тесть Кириленка купив в цьому ж котеджному містечку нову нерухомість, це земельна ділянка на 25 соток.

Крім того, у власності Кириленка є апартаменти в Ужгороді, цю нерухомість також купляє тесть. Елітна багатоповерхівка розташована у житловому комплексі бізнес-класу Residents Park, на набережній. У цьому ЖК журналісти “Схем” знайшли майно тещі Кириленка Наталії Матієнко.

Крім Ужгорода “Схеми” знайшли майно самого Кириленка вже у Києві. Цю нерухомість Кириленко жодного разу не вказував у своїх деклараціях.

Загалом же родина Кириленків володіє:

• будинком та двома земельними ділянками в мальовничому селищі на півночі Києва;
• чотирма квартирами та паркомісцями в ЖК преміум-класу в Ужгороді;
• двома апартаментами, комерційною нерухомістю та паркомісцями в ЖК бізнес-класу у Києві;
• ще однією квартирою у столиці, де по факту мешкає родина;
• двома автомобілями.

Вартість усього цього майна складає понад 70 мільйонів гривень.

Коли журналісти звернулися за коментарем до Павла Кириленка, щоб він пояснив звідки ж гроші на автівки та люксове житло, то він відповів, що це стартовий капітал родини, який начебто був сформований у 90-ті роки, коли бабуся його майбутньої дружини вигідно продала акції заводу “Стирол” у Горлівці, отримані нею як працівницею заводу.

Однак, знайти офіційне підтвердження цим операціям не вдалося. Родичі Кириленка також не змогли надати документальні підтвердження цій версії походження статків сім’ї, заявляючи, що «все залишилось в окупованій Горлівці.

Читайте також:

• Митрополит на двох стільцях: як Андрій Нікітін товаришував з Бахмутом та “ДНР”
• Навіщо в напівзруйнованому Бахмуті за 78 000 грн охороняли пошкоджену адміністрацію
• Закупівлі Бахмута: що придбало місто за січень 2024 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни звітують про надання житла мешканцям окупованої Попасної, що на Луганщині. Людям не дають постійного житла, а лише кімнати у гуртожитках. При цьому за три роки окупації людей переміщують з одних міст в інші. Займаються цим переважно волонтери.

Про це йдеться в сюжеті російських пропагандистів.

Гуртожитки і періодичні переселення: що пропонують окупанти мешканцям Попасної

Російські окупанти звітують про надання житла людям з міста Попасна, що на Луганщині. Кімнати дали вісьмом людям. Однак, це не постійне житло, а приміщення в так званому пункті тимчасового розміщення (ПВР), облаштованому в одному з гуртожитків окупованого Первомайська.

Це вже не перше переселення людей. Раніше попаснян селили в ПВР міста Кадіївка, а тепер перевезли в Первомайськ. Конкретної причини переселення пропагандисти не називають, але зауважують:

“Тимчасові притулки, створені у 2022 році, найчастіше були в непристосованих та аварійних приміщеннях. Нині їм на зміну приходять 8 офіційних ПВР, де створено всі необхідні умови для життя”.

Умови, які пропонують людям, окупанти не показують. У сюжеті фігурує лише одна кімната, заставлена коробками і пакетами з речима. Якщо говорити про спільні приміщення, то в об’єктив потрапив лише один з коридорів. Судячи з кадрів, він давно не бачив ремонту. Спільні кухні та вбиральні не показують.

Людям, нібито, надають гуманітарну допомогу. Але роблять це не окупаційні адміністрації, а волонтери російського руху “Народний фронт”. Така ж ситуація із забезпеченням гуманітарною допомогою спостерігається і в окупованих населених пунктах Донеччини.

Пропагандисти кажуть, що наступним кроком стане переселення людей до їхніх відновлених квартир. Але навіть приблизних строків вони не називають. При цьому людям не виплачують обіцяних від рф компенсацій. Кажуть, що люди не можуть їх отримати без акта обстеження житла.

Читайте також:

• Пушилін заявив про видачу паспортів рф людям з нещодавно окупованих сіл Бахмутського району
• Росіяни “евакуювали” близько сотні людей з Покровського району: чи є серед них діти
• Місцеві мешканці намагаються повернутися в Бахмут і Соледар, але окупанти блокують в’їзд

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Зимова погода з опадами, ожеледицею та зниженням температур суттєво впливає на проведення евакуацій з прифронтових громад Донеччини. Волонтери змушені коригувати маршрути, зменшувати кількість рейсів і працювати в умовах підвищених ризиків як для людей, так і для техніки.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, керівник гуманітарної місії “Проліска” на Донеччині.

Евакуація з Донеччини

За словами волонтера, негода безпосередньо впливає на темпи евакуації. Через сніг і слизькі дороги зменшується швидкість руху, а автівки часто заносить.

“Дуже впливає, тому що затримуються автівки, людям доводиться довше чекати на евакуацію. Швидкість на дорогах вже менша, і все йде повільніше“, — пояснює Євген Ткачов.

Додатковою проблемою стала технічна неготовність частини транспорту: деякі волонтери не змогли виїхати через відсутність зимової гуми.

Негода ускладнює не лише логістику, а й комунікацію з тими, хто евакуюється. У багатьох містах людей вивозили з визначених точок збору, тоді як зараз виникають проблеми з цим.

“Там, де ще кілька днів тому люди могли дійти пішки, зараз холодно й слизько. Вони телефонують і просять забирати саме з адреси“, — розповідає волонтер.

Через погіршення погодних умов волонтери змушені й скорочувати кількість рейсів або переносити евакуацію.

“Сьогодні довелося відкладати евакуацію на завтра. Якщо, умовно, зазвичай можна зробити три рейси, то за таких умов — лише два“, — зазначає Євген Ткачов.

У результаті не всі охочі можуть виїхати в запланований день.

Ризики на дорогах і загрози безпеці

Попри складні погодні умови, загрози з боку російських військ не зникають. Волонтери наголошують, що навіть під час снігопаду дрони залишаються небезпечними.

“Сьогодні була погода, яка теоретично погана для дронів, але ми бачили спалену дроном військову автівку під час снігопаду“, — каже евакуаційник.

Окрему небезпеку становить ожеледиця та військовий транспорт, який рухається на непридатній для льоду гумі.

Погода як фактор зростання заявок на евакуацію

За спостереженнями волонтера, саме похолодання та проблеми з комунальними послугами частіше підштовхують людей до рішення виїжджати, ніж обстріли.

“Коли тепло, люди навіть із вибитими вікнами залишаються. А коли холод і негода — приходить розуміння, що далі так жити не вийде“, — зазначає співрозмовник.

Водночас зі зростанням кількості заявок евакуаційні можливості тимчасово зменшуються.

Як волонтери готуються до зими

Щоб працювати в зимових умовах, евакуаційні команди заздалегідь готують техніку та водіїв.

“Зимова гума, утеплення автівок, тренінги для водіїв, нові акумулятори, перевірка омивачів, буксирів і аварійних знаків — усе це обов’язково“, — розповідає Євген Ткачов.

Основний акцент волонтери зараз роблять на технічній підготовці, яка дозволяє максимально безпечно працювати на дорогах у прифронтовій зоні взимку.

Читайте також:

“Багато людей вивозимо з Дружківки”: волонтер Євген Ткачов про евакуацію на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!