Україна та Японія насправді мають багато спільного у своїй історії. Після Другої Світової війни чимало міст тут було вщент зруйновано бомбардуваннями, одне з них — Токіо. Втім попри масштабні руйнації Токіо не тільки відбудували, але й зробили його меккою для туристів та успішним мегаполісом. Як досвід відбудови Японії може бути корисний для України й Бахмута, зокрема?

Редакція поспілкувалася з експертом в історії Японії, професором університету в Токіо, паном Наото Накаджімою.

Токіо під час Другої світової війни

Під час Другої світової війни Токіо неодноразово бомбардували ворожі війська. Як наслідок тут загинуло понад 100 тисяч людей, близько 700 тисяч житлових будинків було пошкоджено, а 50% міської території зруйновано. Але не тільки війна руйнувала місто, часто мешканці страждали від наслідків землетрусу. Наприклад, в 1923 році Токіо та його околиці пошкодив землетрус, через стихійне лихо понад 105 тисяч людей загинули або вважалися зниклими безвісти.

“Після землетрусу Токіо пережив успішне відновлення, було створено мережу магістральних доріг і парків, необхідних для сучасного міста, що дозволило створити міську територію, стійку до стихійних лих. Вже після війни, на основі цього успішного досвіду, був розроблений план реконструкції, щоб відбудувати місто до ідеального вигляду, але в реальності більша частина цього плану не була реалізована. На це було кілька причин. Зокрема, населення міста на той час становило 3,5 мільйона, а це половину від довоєнного населення в 7 мільйонів”, — каже пан Наото.

Після закінчення війни, в Японії та загалом у розвинених країнах світу спостерігалося явище baby-boom (стрімке збільшення народжуваності). Аби забезпечити молодь помешканнями у місті масово почали зводити барачне житло.

За словами Наото Накаджімо, через посилення контролю боку уряду, бюджет на проєкти реконструкції по всій Японії був урізаний, і Токіо, який мав найбільший масштаб руйнувань, зазнав найбільшого скорочення бюджету. Як наслідок, відбудова післявоєнної катастрофи не була задовільною.

Економічне відновлення після війни: виклики

Попри скорочення фінансування на реконструкцію міста, плавно прогресувало економічне відновлення Токіо, це відбулося завдяки спеціальним закупівлям після початку Корейської війни. Фінансова стабільність допомогла протягом 10 років після війни відновити довоєнну цифру, а у 1962 році населення Токіо складало вже 10 мільйонів.

“Однак через те, що місто не змогло створити належну дорожню мережу під час відбудови, затори на дорогах стали хронічною проблемою Токіо, яка загрожувала міським функціям. Цю ситуацію ледве вдалося подолати завдяки терміновим будівельним проєктам після Олімпійських ігор 1964 року в Токіо”, — пояснює професор університету.

Потрібно додати, що Токіо було не єдиним містом в Японії, яке постраждало від війни. Загалом 112 міст по всій Японії впровадили міське планування для відновлення. На жаль, більшість міст не реалізували проєкти так, як спочатку передбачалося, але вони змогли скористатися можливостями реконструкції для побудови сучасної міської інфраструктури.

Як Україні можна використати повоєнний досвід відбудови Токіо?

За словами експерта, Україна може вивчити й прогалини, які допустили інші країни під час відбудови. Зокрема, в Японії активні плани на відновлення переважали саме столиці, а не в менших містах. Відповідно, важливо, щоб такі міста як Бахмут, Соледар, Волноваха та інші були зацікавлені зберегти свою культурну ідентичність.

“Кажуть, що реконструкція міст в Японії здійснювалася за майже однаковою політикою по всій країні і не враховувала місцевих особливостей. Як наслідок, в центрах малих міст було втрачено історичний характер, а міські райони втратили частину свого колориту. Я вважаю, що це скоріше відображення ситуації й те, з чого Україна може навчитися”, — розмірковує пан Наото.

Говорячи за відбудову, помилково можна подумати, що йдеться тільки про архітектурні роботи, але насправді не менш важливу роль відіграють соціальні зв’язки, їх відновлення. Професор Наото каже, що фахівці, які розробляли план відбудови Токіо після війни, намагалися створити в ньому спільноту, однак не вдалося досягти цього повною мірою. Річ у тому, що приплив величезної кількості людей до Токіо послабив колишню спільноту. Тому соціальне відновлення залишилося позаду економічного та матеріального відновлення.

“Повоєнна Японія розвивалася, спираючись на зв’язки, зосереджені в компаніях і всередині сім’ї, і лише в останні 30 років, було визнано важливість соціальних зв’язків, включаючи місцеві громади”,— пояснює нам співрозмовник.

Випереджальна реконструкція

Пан Наото пояснює, що люди які працювали над відбудовою Токіо, вивчали, яким має бути Токіо після війни, ще до того, як ця війна закінчилася. Тобто довоєнні містобудівні дослідження були безпосередньо перенесені в містобудівне планування відбудови. Саме це призвело до швидкого планування й відновлення Токіо.

“Переживши різні катастрофи у післявоєнний період, Японія розробила концепцію “випереджальної реконструкції”. Це означає, що планування відновлення після катастроф має здійснюватися заздалегідь, ще до того, як катастрофа станеться. В Україні війна вже завдала довгострокової шкоди, але ніколи не пізно почати планувати післявоєнну реконструкцію міст”, — завершує розмову професор Наото.

Читайте також:

• “Відбудова України буде”: Боррель розповів про пріоритети
• Відродження Бахмута. Погляд із Варшави
• Відбудова Бахмута: як не допустити розкрадання грошей

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупаційна адміністрація так званої “днр” заявила, що розглядає можливість не відновлювати зруйновані російською армією українські міста, зокрема Бахмут, а “законсервувати” їх як “місця пам’яті про наслідки бойових дій”.

Про це повідомив глава псеврепубліки “днр” денис пушилін на форумі “росія – ісламський мир” в Казані”.

Бахмут, росіяни повідомили, що можуть не відбудовувати місто

За словами пушиліна, деякі квартали Авдіївки, Вугледара та Бахмута можуть бути перетворені на туристичні локації, щоб показувати, “з чим стикалися люди на різних етапах”.

Пушилін наголосив, що “можна консервувати цілі квартали”, однак не пояснив, де житимуть мешканці зруйнованих районів, і що буде з тими, хто втратив домівки.

“У багатьох на слуху все, що пов’язано, зокрема і з героїчними населеними пунктами, звісно, це буде викликати й надалі увагу у туристів, щоб подивитися, що таке Авдіївка, що таке Вугледар, що таке Артемівськ, раніше Бахмут, та інші населені пункти. Можна … цілий квартал, просто консервувати, щоб було зрозуміло, з чим стикалися люди на різних етапах”, — цитує пушиліна російське пропагандистське медіа тасс.

Зазначимо, що раніше риторика окупаційної влади відрізнялася. Зокрема, йшлося про повне відновлення Бахмута.

Водночас зараз російська федерація перекладає відповідальність за руйнування на ЗСУ, хоча саме російська армія системно нищила міста артилерією та авіаударами.

До теми:

• “Придатні для життя”: рф визнає розвалені будинки житлом — приклади з Авдіївки та Маріуполя
• Пряма лінія в Шахтарську: на що скаржаться бахмутяни, які опинилися під контролем окупантів
• Жителі Бахмута, які виїхали до “днр” і “лнр”, скаржаться на те, що у них не приймають документи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На тимчасово окупованих територіях працюють комісії від “днр”, які обстежують пошкоджене обстрілами житло. Та роботу цих комісій не можна назвати справедливою. Будинки, які зазнали значних руйнувань, окупанти визнають придатними для проживання, щоб їх мешканці не могли отримати раніше обіцяні компенсації.

Як окупанти дурять мешканців ТОТ, розповідає Бахмут IN.UA.

Жителі Авдіївки не можуть отримати компенсацію за зруйновані будинки

Окупаційна влада “днр” активно дає обіцянки про видачу компенсаційного житла і грошових компенсацій за зруйновані оселі. Їх, нібито, гарантовано можуть отримати власники зруйнованого житла на ТОТ. Головною умовою отримання компенсації є акт обстеження комісії.

Однак насправді свої обіцянки окупанти не виконують. Жителі ТОТ скаржаться, що комісії визнають зруйновані будинки придатними для проживання. Через це люди не можуть отримати компенсацію за зруйноване житло.

Про один з таких випадків повідомила мешканка Авдіївки. Вона розповіла, що її квартира розташована в напів зруйнованій багатоповерхівці. Доступу до самого під’їзду немає, оскільки вхід завалений. Члени комісії залізли у квартиру через вікно і оцінили її стан як задовільний, адже в оселі вціліли стіни і перекриття.

Та при цьому окупанти розповідають людям про майбутнє відновлення. Перш за все, нібито, будуть відновлювати так звані “важкі будинки”. Обіцяють відновити їх до осені. Але люди цим обіцянкам не вірять.

Нагадаємо, що віцепрем’єр рф марат хуснуллін систематично не виконує свої обіцянки. Наприклад, він говорив, що в першу чергу в Авдіївці будуть відновлені комунальні послуги: електро- і водопостачання. Та цього за рік окупації міста так і не сталося. Про це вже в листопаді 2024 року заявив той же марат хуснуллін. Тепер росіяни планують відновлювати комунальні послуги не по всьому місту, а спочатку в одному “невеликому кварталі”. Вже після цього будуть думати за все місто.

Щодо відновлення житла, то і в цьому напрямку немає значних просувань. Судячи із заяв ватажка “днр” дениса пушиліна, відновлення житлового фонду хотіли розпочати одразу після захоплення міста. У березні 2024 року він заявив, що першочергово будуть відновлені 19 багатоповерхівок.

Однак, і ці плани окупанти не реалізували. Станом на листопад 2024 року окупаційна влада відзвітувала про один “відновлений” будинок на 40 квартир.

Компенсації за житло в Маріуполі

Подібні випадки фіксують у Маріуполі. Комісії пишуть у документації все, що їм накаже окупаційна влада, а людей відправляють до забудовників.

У деяких будинках окупанти роблять ремонти вже три роки. Комунікації з окупаційною владою в людей немає, чітких строків відновлення не дають.

Нагадаємо, що раніше окупаційна влада Маріуполя заявила про завершення видачі компенсаційного житла місцевим мешканцям. За словами так званого “мера” Маріуполя олега моргуна, процес видачі компенсаційного житла завершився на 94%. Людям, нібито, видали 4,5 тисяч квартир. Однак, наведена окупантами статистика не відповідає дійсності. Кількість житла, яке нібито видали окупанти, — це 5% від загальної кількості знищених квартир. Адже всього за період блокади Маріуполя російські загарбники знищили 52 тисячі осель.

Читайте також:

• Пряма лінія в Шахтарську: на що скаржаться бахмутяни, які опинилися під контролем окупантів
• Як пушилін міняв риторику про відновлення Бахмута і Соледара
• Жителі Бахмута, які виїхали до “днр” і “лнр”, скаржаться на те, що у них не приймають документи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!