Україна та Японія насправді мають багато спільного у своїй історії. Після Другої Світової війни чимало міст тут було вщент зруйновано бомбардуваннями, одне з них — Токіо. Втім попри масштабні руйнації Токіо не тільки відбудували, але й зробили його меккою для туристів та успішним мегаполісом. Як досвід відбудови Японії може бути корисний для України й Бахмута, зокрема?

Редакція поспілкувалася з експертом в історії Японії, професором університету в Токіо, паном Наото Накаджімою.

Токіо під час Другої світової війни

Під час Другої світової війни Токіо неодноразово бомбардували ворожі війська. Як наслідок тут загинуло понад 100 тисяч людей, близько 700 тисяч житлових будинків було пошкоджено, а 50% міської території зруйновано. Але не тільки війна руйнувала місто, часто мешканці страждали від наслідків землетрусу. Наприклад, в 1923 році Токіо та його околиці пошкодив землетрус, через стихійне лихо понад 105 тисяч людей загинули або вважалися зниклими безвісти.

“Після землетрусу Токіо пережив успішне відновлення, було створено мережу магістральних доріг і парків, необхідних для сучасного міста, що дозволило створити міську територію, стійку до стихійних лих. Вже після війни, на основі цього успішного досвіду, був розроблений план реконструкції, щоб відбудувати місто до ідеального вигляду, але в реальності більша частина цього плану не була реалізована. На це було кілька причин. Зокрема, населення міста на той час становило 3,5 мільйона, а це половину від довоєнного населення в 7 мільйонів”, — каже пан Наото.

Після закінчення війни, в Японії та загалом у розвинених країнах світу спостерігалося явище baby-boom (стрімке збільшення народжуваності). Аби забезпечити молодь помешканнями у місті масово почали зводити барачне житло.

За словами Наото Накаджімо, через посилення контролю боку уряду, бюджет на проєкти реконструкції по всій Японії був урізаний, і Токіо, який мав найбільший масштаб руйнувань, зазнав найбільшого скорочення бюджету. Як наслідок, відбудова післявоєнної катастрофи не була задовільною.

Економічне відновлення після війни: виклики

Попри скорочення фінансування на реконструкцію міста, плавно прогресувало економічне відновлення Токіо, це відбулося завдяки спеціальним закупівлям після початку Корейської війни. Фінансова стабільність допомогла протягом 10 років після війни відновити довоєнну цифру, а у 1962 році населення Токіо складало вже 10 мільйонів.

“Однак через те, що місто не змогло створити належну дорожню мережу під час відбудови, затори на дорогах стали хронічною проблемою Токіо, яка загрожувала міським функціям. Цю ситуацію ледве вдалося подолати завдяки терміновим будівельним проєктам після Олімпійських ігор 1964 року в Токіо”, — пояснює професор університету.

Потрібно додати, що Токіо було не єдиним містом в Японії, яке постраждало від війни. Загалом 112 міст по всій Японії впровадили міське планування для відновлення. На жаль, більшість міст не реалізували проєкти так, як спочатку передбачалося, але вони змогли скористатися можливостями реконструкції для побудови сучасної міської інфраструктури.

Як Україні можна використати повоєнний досвід відбудови Токіо?

За словами експерта, Україна може вивчити й прогалини, які допустили інші країни під час відбудови. Зокрема, в Японії активні плани на відновлення переважали саме столиці, а не в менших містах. Відповідно, важливо, щоб такі міста як Бахмут, Соледар, Волноваха та інші були зацікавлені зберегти свою культурну ідентичність.

“Кажуть, що реконструкція міст в Японії здійснювалася за майже однаковою політикою по всій країні і не враховувала місцевих особливостей. Як наслідок, в центрах малих міст було втрачено історичний характер, а міські райони втратили частину свого колориту. Я вважаю, що це скоріше відображення ситуації й те, з чого Україна може навчитися”, — розмірковує пан Наото.

Говорячи за відбудову, помилково можна подумати, що йдеться тільки про архітектурні роботи, але насправді не менш важливу роль відіграють соціальні зв’язки, їх відновлення. Професор Наото каже, що фахівці, які розробляли план відбудови Токіо після війни, намагалися створити в ньому спільноту, однак не вдалося досягти цього повною мірою. Річ у тому, що приплив величезної кількості людей до Токіо послабив колишню спільноту. Тому соціальне відновлення залишилося позаду економічного та матеріального відновлення.

“Повоєнна Японія розвивалася, спираючись на зв’язки, зосереджені в компаніях і всередині сім’ї, і лише в останні 30 років, було визнано важливість соціальних зв’язків, включаючи місцеві громади”,— пояснює нам співрозмовник.

Випереджальна реконструкція

Пан Наото пояснює, що люди які працювали над відбудовою Токіо, вивчали, яким має бути Токіо після війни, ще до того, як ця війна закінчилася. Тобто довоєнні містобудівні дослідження були безпосередньо перенесені в містобудівне планування відбудови. Саме це призвело до швидкого планування й відновлення Токіо.

“Переживши різні катастрофи у післявоєнний період, Японія розробила концепцію “випереджальної реконструкції”. Це означає, що планування відновлення після катастроф має здійснюватися заздалегідь, ще до того, як катастрофа станеться. В Україні війна вже завдала довгострокової шкоди, але ніколи не пізно почати планувати післявоєнну реконструкцію міст”, — завершує розмову професор Наото.

Читайте також:

• “Відбудова України буде”: Боррель розповів про пріоритети
• Відродження Бахмута. Погляд із Варшави
• Відбудова Бахмута: як не допустити розкрадання грошей

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство розвитку громад та територій завершило відбір учасників для міжнародної Конференції з питань відновлення України, яка пройде 25–26 червня 2026 року у місті Гданськ. З усієї країни для участі відібрали 102 громади. До списку учасників потрапила і Бахмутська громада.

Детальніше про Конференцію з питань відновлення України URC-2026 та роль Бахмута в ній — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Конференція з питань відновлення України URC-2026

25–26 червня 2026 року у місті Гданськ, що у Польщі, пройде Конференція з питань відновлення України URC-2026. Вона орієнтована на практичні результати, а саме на укладення міжнародних угод, залучення фінансування та запуск спільних ініціатив. Робота заходу поділена на кілька складових частин, розділенних за певними напрямками.

Примітка. URC або Ukraine Recovery Conference — це головна міжнародна конференція, присвячена відбудові та економічному розвитку України. Захід об’єднує уряди країн-партнерів, міжнародні фінансові інституції, інвесторів, бізнес та громадськість для мобілізації фінансової підтримки та втілення конкретних інвестиційних проєктів

Форум відновлення працюватиме як офлайн-платформа для українських, польських та міжнародних сторін. Тут відбуватиметься обмін практиками та пошук рішень для залучення приватного сектору до відбудови. Бізнес-ярмарок передбачає виставки компаній для сприяння співпраці між місцевим самоврядуванням та інвесторами.

Інфраструктурна платформа функціонуватиме за чотирма напрямами:

• відновлення транспортного сполучення;
• розвиток розподіленої генерації та енергетична стійкість;
• цифрова трансформація для управління інфраструктурою;
• узгодження транспортного, енергетичного та митного регулювання зі стандартами ЄС.

Енергетична платформа об’єднає уряди, фінансові організації та інвесторів для обговорення трансформації енергетичного сектору України. Увага приділятиметься новій енергетичній стратегії, безпеці та розбудові децентралізованої енергосистеми.

На полях конференції також відбудеться зустріч Керівного комітету Української платформи донорів за участі представників уряду України, країн “Групи семи”, Європейського Союзу та фінансових інституцій. Учасники обговорять бюджетні потреби, просування реформ та розширення приватних інвестицій.

Додатково працюватиме форум аналітичних центрів. Дослідницькі установи надаватимуть експертизу для формування політик у ключових сферах довгострокового розвитку.

Учасники URC-2026

Загалом на участь у заході подали 356 заявок. Відбір відбувався за системою рейтингування. Оцінювання базувалося на п’яти ключових напрямах:

• досвід міжнародної співпраці;
• якість стратегічного планування;
• застосування територіально-орієнтованого підходу;
• рівень інвестиційної готовності та антикорупційна діяльність;
• участь в ініціативі “Пліч-о-Пліч: Згуртовані громади” або інших формах співробітництва між муніципалітетами.

Участь у конференції дозволить громадам встановити прямі контакти з міжнародними донорами та налагодити партнерства для відновлення територій.

Варто зазначити, що Бахмутська громада подала власну заявку на участь в конференції та пройшла відбір. крім неї з Донецької області у список учасників потрапили Маріупольська та Покровська громади.

Читайте також:

“Грошей на компенсацію всім зараз немає”: нардеп Фролов про ваучери, будиночки в селі і 40 мільярдів доларів, які потрібні на житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У квітні 2026 року представники Бахмутської та Гощанської громад перейшли до практичного обговорення реалізації проєкту будівництва соціального житла в Гощі. Координувати реалізацію проєкту має робоча група. 5 червня Бахмутська МВА офіційно затвердила її склад. До нього увійшли 15 осіб.

Хто увійшов до складу робочої групи і які функції вона виконуватиме, йдеться у розпорядженні начальника Бахмутської МВА № 163рр.

Будівництво житла для бахмутян у Гощі, робоча група

Бахмутська міська військова адміністрація створила робочу групу з реалізації проєкту “Нове будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків для ВПО з Бахмутської громади у селищі Гоща”. Головою робочої групи призначено Олександра Марченка — заступника начальника Бахмутської МВА. Заступницею голови робочої групи стала Надія Трофимова, заступниця начальника Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради, а секретаркою — Наталя Орел, начальниця відділу капітального будівництва Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради.

Серед членів робочої групи налічуються четверо представників Бахмутської громади, і восьмеро — Гощанської. Бахмутську громаду представляють:

• Олександр Бондарєв — директор КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Наталя Отюніна — начальниця Управління муніципального розвитку Бахмутської міськради;
• Тетяна Соловйова — виконувачка обов’язків начальниці Фінансового управління Бахмутської міськради;
• Тетяна Татаринова — начальниця Управління економічного розвитку Бахмутської міськради.

Серед представників Гощанської громади до складу робочої групи увійшли:

• Надія Божок — директорка КП “Архітектурно-планувальне бюро”;
• Олександр Ковалець — начальник відділу земельних відносин, екології та благоустрою Гощанської селищної ради;
• Марія Мамончук — головна спеціалістка відділу архітектури, містобудування, будівництва та просторового планування Гощанської селищної ради;
• Ігор Мельник — начальник відділу архітектури, містобудування, будівництва та просторового планування Гощанської селищної ради;
• Віталій Михалочко — начальник юридичного відділу Гощанської селищної ради;
• Анастасія Табекова — керуюча справами виконавчого комітету Гощанської селищної ради;
• Оксана Чучман — начальниця відділу економіки Гощанської селищної ради;
• Іван Якимчук — заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів.

Чим займатиметься робоча група з будівництва житла в Гощі

Окрім складу робочої групи, Бахмутська МВА затвердила положення про її роботу. В ньому перелічені основні завдання робочої групи, загалом їх 12. Серед них:

• розробка документів для реалізації проєкту;
• підготовка тендерної документації;
• підготовка контрактів та інших документів, передбачених проєктом;
• управління проєктом, моніторинг його впровадження, включаючи контроль за цільовим використанням коштів, підготовка регулярних звітів про стан виконання проєкту;
• надання звітів про хід реалізації проєкту, дотримання норм та процедур;
• координація та об’єднання учасників проєкту, консультантів та підрядників;
• проведення тендерів та адміністрування контрактів;
• управлінський контроль та звітність: контроль витрат, дотримання графіка, технічних показників та процедур звітності;
• комунікація та зв’язки з іншими сторонами, які беруть участь у проєкті або на які впливає проєкт;
• забезпечення відповідності фінансових документів та договорів;
• організація вчасних виплат за контрактами.
• контроль за виконанням реалізації проєкту.

Читайте також:

• Скільки родин із тимчасово окупованих територій купили житло за ваучери
• Сіверськодонецька громада хоче дати житло ВПО 60+: звідки взяли 51 мільйон і хто отримає квартири
• “ВПО можуть втратити доступну іпотеку”: чому правозахисники виступають проти об’єднання Держмолодьжитла з Укрфінжитлом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!