Нещодавно редакція “Бахмут IN.UA” провела опитування бахмутян. Ми запитували куди вони переїхали, щоб розповісти про допомогу, яку надають у цих громадах. Серед відповідей були запитання про допомогу, яку можна отримати в місті Черкаси.

Редакція звернулася за інформацією до Черкаської міської ради і дізналася, яку підтримку надають переселенцям у місті.

Черкаси, житло для ВПО

У Черкасах для переселенців облаштували тимчасове житло в міському центрі соціальних служб. Тут працює тимчасовий притулок для людей та сімей з дітьми. Одночасно тут можуть жити до 200 людей.

Для проживання переселенців у притулку облаштовано 72 кімнати та приміщення загального користування — кухні, санвузли, душові кімнати, пральня та дитяча кімната. Дев’ять кімнат на першому поверсі доступні для маломобільних людей та людей з інвалідністю. Для безпеки мешканців у підвалі будівлі облаштували укриття.

Станом на 28 листопада 2024 року в тимчасовому притулку проживають 193 переселенців, серед яких жінки з дітьми та люди з інвалідністю. Окрім надання житла, в центрі соціальних служб вони можуть отримати консультацію з соціальних питань та психологічну допомогу.

Переселенцям також надають кімнати в гуртожитках комунальної власності, що знаходяться за адресами:

• вулиця Хоменка, 12;
• провулок Ханенка, 2, 4.

У 2023 році за підтримки Черкаської обласної організації Товариства Червоного Хреста в місті облаштували ще одне місце тимчасового розміщення ВПО за адресою: вулиця Кобзарська, 28.

Черкаси, допомога для дітей-ВПО

У черкаських закладах загальної середньої освіти та закладах дошкільної освіти дітей-ВПО забезпечують безоплатним гарячим харчуванням. На нього можуть розраховувати ті, хто мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

Станом на 1 листопада 2024 року безоплатним харчуванням охоплені 1 998 школярів та 636 дошкільнят.

Діти-ВПО також звільнені від сплати за навчання в черкаських мистецьких школах.

Допомога для ВПО в Черкасах, куди звертатися

Для отримання допомоги, що передбачена у міській програмі підтримки ВПО, можна звернутися до громадської приймальні Департаменту соціальної політики Черкаської міськради за адресою: бульвар Шевченка, 307.

Час прийому відвідувачів (прийом/видача документів, консультування):

• понеділок-четвер з 8:00 до 17:00 (13:00-14:00 — технічна перерва);
• п’ятниця з 8:00 до 16:00 (13:00-14:00 — технічна перерва).

Консультації та попередній запис доступні за телефонами:

• +380 (47) 231 9921; 
• +380(47) 231 9922; 
• +380(47) 231 9923;
• +380 (67) 509 5026;
• +380 (93) 296 5458.

Читайте також:

• Допомога ВПО на Харківщині: яке житло і послуги пропонують у Лозівській громаді
• Як у Павлограді переселенцям допомагають із житлом: відповідь для бахмутян
• Підримка ВПО на Полтавщині: як допомагають переселенцям у Коломацькій громаді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!