Нещодавно редакція “Бахмут IN.UA” провела опитування бахмутян. Ми запитували куди вони переїхали, щоб розповісти про допомогу, яку надають у цих громадах. Серед відповідей були запитання про допомогу, яку можна отримати в місті Черкаси.

Редакція звернулася за інформацією до Черкаської міської ради і дізналася, яку підтримку надають переселенцям у місті.

Черкаси, житло для ВПО

У Черкасах для переселенців облаштували тимчасове житло в міському центрі соціальних служб. Тут працює тимчасовий притулок для людей та сімей з дітьми. Одночасно тут можуть жити до 200 людей.

Для проживання переселенців у притулку облаштовано 72 кімнати та приміщення загального користування — кухні, санвузли, душові кімнати, пральня та дитяча кімната. Дев’ять кімнат на першому поверсі доступні для маломобільних людей та людей з інвалідністю. Для безпеки мешканців у підвалі будівлі облаштували укриття.

Станом на 28 листопада 2024 року в тимчасовому притулку проживають 193 переселенців, серед яких жінки з дітьми та люди з інвалідністю. Окрім надання житла, в центрі соціальних служб вони можуть отримати консультацію з соціальних питань та психологічну допомогу.

Переселенцям також надають кімнати в гуртожитках комунальної власності, що знаходяться за адресами:

• вулиця Хоменка, 12;
• провулок Ханенка, 2, 4.

У 2023 році за підтримки Черкаської обласної організації Товариства Червоного Хреста в місті облаштували ще одне місце тимчасового розміщення ВПО за адресою: вулиця Кобзарська, 28.

Черкаси, допомога для дітей-ВПО

У черкаських закладах загальної середньої освіти та закладах дошкільної освіти дітей-ВПО забезпечують безоплатним гарячим харчуванням. На нього можуть розраховувати ті, хто мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

Станом на 1 листопада 2024 року безоплатним харчуванням охоплені 1 998 школярів та 636 дошкільнят.

Діти-ВПО також звільнені від сплати за навчання в черкаських мистецьких школах.

Допомога для ВПО в Черкасах, куди звертатися

Для отримання допомоги, що передбачена у міській програмі підтримки ВПО, можна звернутися до громадської приймальні Департаменту соціальної політики Черкаської міськради за адресою: бульвар Шевченка, 307.

Час прийому відвідувачів (прийом/видача документів, консультування):

• понеділок-четвер з 8:00 до 17:00 (13:00-14:00 — технічна перерва);
• п’ятниця з 8:00 до 16:00 (13:00-14:00 — технічна перерва).

Консультації та попередній запис доступні за телефонами:

• +380 (47) 231 9921; 
• +380(47) 231 9922; 
• +380(47) 231 9923;
• +380 (67) 509 5026;
• +380 (93) 296 5458.

Читайте також:

• Допомога ВПО на Харківщині: яке житло і послуги пропонують у Лозівській громаді
• Як у Павлограді переселенцям допомагають із житлом: відповідь для бахмутян
• Підримка ВПО на Полтавщині: як допомагають переселенцям у Коломацькій громаді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському і Костянтинівському напрямках, де на кожному протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 99 наступальних дій противника, що на 5 менше ніж вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 29 липня, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 32 штурми противника. Окупанти атакували в районах Миколайпілля, Степанівки, Русин Яру, Костянтинівки, Іллінівки, Олександро-Шультиного та Іванопілля.

Не поступається за кількістю атак противника і Покровський напрямок, де минулої доби російська армія провела 31 атаку. Окупанти атакували в районах Торецького, Шахового, Ганнівки, Сергіївки, Новопавлівки, Софіївки, Вільного, Нового Шахового, Родинського, Шевченка, Матяшевого, Мирного, Василівки, Котлиного, Удачного та Молодецького.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут противник атакував 18 разів, намагаючись просунутись у районах Закітного, Кривої Луки, Пискунівки, Миколаївки, Рай-Олександрівки та Різниківки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Ставків, Дробишевого, Діброви, Нового Миру, Новоселівки, Лимана та Озерного. Загалом минулої доби тут відбулося 17 боєзіткнень.

На Краматорському напрямку противник провів одну наступальну дію в бік Тихонівки.

Втрати рф за 29 липня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 29 липня російська армія втратила:

• близько 1 360 військових;
• 3 танки;
• 5 бойових броньованих машин;
• 41 артилерійську систему;
• 3 РСЗВ;
• 1 засіб ППО;
• 8 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 362 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 440 одиниць автомобільної техніки;
• 2 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

• Українські захисники зривають спроби росіян просочитися до Костянтинівки
• Удар по логістиці та позиціях російської армії на Донеччині: що уразили ЗСУ
• Українські дрони знищили цінну техніку окупантів на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли аналітики Центру досліджень “Детектор медіа”, які проаналізували майже 8 тисяч публікацій із січня до липня 2026 року.

Бахмут IN.UA розповідає про головне з результатів дослідження.

Що говорять про ВПО у соцмережах

Центр досліджень “Детектор медіа” проаналізував 7 831 публікацію за ключовими словами “біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені” в Facebook та Telegram, оприлюднених із січня по липень 2026 року. Дослідження присвячене тому, як українські соцмережі говорять про ВПО та українських біженців, які теми домінують у цих повідомленнях і хто найчастіше формує публічний дискурс.

З’ясувалося, що про переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців, які виїхали за кордон. У вибірці зафіксували 5 840 згадок про ВПО проти 1 619 згадок про біженців.

При цьому основною темою публікацій є саме допомога переселенцям. У Facebook вона фігурує більш ніж у 70% дописів, а в Telegram — майже у 63%. Найчастіше в ролі тих, хто допомагає ВПО, згадуються державні органи та місцева влада. Значно рідше — міжнародні організації чи громадські ініціативи.

Автори дослідження звертають увагу, що переселенці у соцмережах переважно залишаються об’єктом розповідей інших людей. Натомість історій про їхній власний досвід, адаптацію чи внесок у розвиток громад значно менше.

Лише 5% публікацій про ВПО згадують, що вони приносять користь громадам, де нині живуть. Щодо українських біженців цей показник становить лише 1,7%.

Ще одна тенденція — велика кількість повідомлень про можливе припинення виплат або інших видів підтримки. Дослідники зазначають, що ризик втрати допомоги згадується значно частіше, ніж випадки її фактичного припинення. Найчастіше йдеться про необхідність проходження ідентифікації, оновлення документів, підтвердження права на виплати чи зміни критеріїв отримання державної підтримки. На думку авторів дослідження, такі повідомлення формують відчуття постійної невизначеності, хоча нерідко стосуються звичайних адміністративних процедур.

У дослідженні також звернули увагу, що тема допомоги переселенцям інколи використовується для політичного піару. В таких публікаціях головними героями стають політики, чиновники чи громадські діячі, тоді як самі ВПО залишаються лише фоном для висвітлення благодійної діяльності.

Читайте також:

• Як посприяти відновленню ВПО з Донеччини та Луганщини: у Києві представили дослідження й провели дискусію
• Житло для ВПО: як в Офісі Омбудсмана оцінюють доступні програми та рівень їхньої ефективності
• В Україні створили міністерство у справах громад, територій та ВПО: що зміниться для переселенців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!