Після початку повномасштабної війни Уряд запровадив програму надання компенсації роботодавцям за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Вона регулюється Постановою КМУ № 331 від 20 березня 2022 року.

Про це інформує Донецький обласний центр зайнятості.

Проєкт націлений на стимулювання підприємців брати на роботу ВПО і пришвидшення адаптації та зайнятості людей, які переїхали з небезпечних регіонів. Програма продовжує діяти і в поточному році.

Розмір компенсації

Сума компенсації роботодавцю дорівнює розміру мінімальної заробітної плати — 6700 гривень. Ці кошти держава виплачує за кожну працевлаштовану внутрішньо переміщену особу впродовж двох місяців.

Як скористатися послугою?

Для отримання компенсації через центр зайнятості необхідно подати:

• заяву про компенсацію витрат, форма якої затверджена Державним центром зайнятості;
• копію наказу про працевлаштування особи;
• документ що підтверджує працевлаштування на умовах, передбачених Порядком;
• відомості про працівників, які є застрахованими особами;
• копію довідки про взяття на облік ВПО.

Контактні телефони та електронні адреси центрів зайнятості Донецької області можна переглянути за посиланням.

Як скористатися послугою онлайн?

Для подання заяви в електронній формі через «Портал Дія» необхідно:

• створити особистий електронний кабінет користувача на порталі, пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;
• заповнити, підписати та подати заяву, яка формується засобами «Портал Дія».

Читайте також: Як у Вільногірській громаді дбають про ВПО та їхній комфорт в евакуації?: дослідження ГО «Бахмутська фортеця»

За даними Донецького обласного центру зайнятості, з початку 2023 року компенсацію отримали 76 роботодавців регіону за працевлаштування 174 переселенців.

Потрібна консультація щодо отримання компенсації?

Якщо у Вас виникли питання або потрібна детальна консультація щодо отримання компенсації, телефонуйте до call-центру Донецької обласної служби зайнятості за номером: 0 800 33 61 67.

Раніше ми писали, про те, де та як працюють Центри підтримки та осередки для бахмутян в Україні.

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У липні 2025 Кабмін запровадив постанову № 815, це механізм дистанційного обстеження зруйнованого житла на територіях, де тривають активні бойові дії. Зараз це вже, наприклад, Поровськ, Лиман або Мирноград. Тобто, люди звідси з минулого року мають право подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло. Фактично, документ дав змогу мешканцям прифронтових громад подати заяву та розпочати процедуру навіть без фізичного доступу до об’єкта. Водночас практика показала: новий механізм не розв’язав усіх проблем, а в окремих випадках створив додаткове навантаження на комісії.

Про те, як працює постанова № 815 на практиці та які прогалини виявилися під час її реалізації, ми поговорили з Ольгою Алтуніною, представницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Постанова 815: “Механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою”

За словами Ольги Алтуніної, дистанційний формат став критично важливим для громад, розташованих поблизу лінії фронту.

“Цей механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою в умовах активних бойових дій. До ухвалення постанови №815 на територіях активних бойових дій взагалі не було інструменту для фіксації руйнувань, адже передбачалася лише фізична присутність комісії”, — пояснює вона.

Водночас навантаження на місцеві комісії не зменшилося, а навпаки — суттєво зросло. Люди, які раніше отримували відмову через неможливість виїзду, почали активно подавати заяви на дистанційне обстеження. В окремих громадах зараз комісії опрацьовують тисячі звернень.

Зокрема на Донеччині, статистика за кількістю нерозглянутих заяв —  наступна:

• Покровськ — понад 10 тисяч заяв;
• Мирноград — 8 тисяч;
• Лиман — 4 тисячі.

Як каже Ольга Алтуніна, тисячі людей звертаються до представництва Офісу Уповноваженого, зокрема, 84% звернень, які вони отримують, надходять із Донецької області. 10% — Харківська, 4% — Сумська і 2% — Запорізька.

Чи скоротила постанова 815 строки розгляду заяв на компенсацію?

“На жаль, у низці випадків строки не скоротилися, а подовжилися. Це пов’язано з необхідністю отримувати інформацію від інших органів — Міноборони, Держгеокадастру, Державного космічного агентства, ДСНС, СБУ”, — пояснює Ольга Алтуніна.

Комісії змушені запитувати:

• у ДСНС — інформацію про мінну ситуацію;
• у СБУ/прокуратури — підтвердження факту обстрілу;
• у Космічного агентства — супутникові знімки.

Це впливає на строки розгляду заяв.

Основні проблеми з якими стикаються люди при подачі заяв 

Однією з найбільших труднощів залишається збір належних доказів руйнування. Фото чи відео, які надають заявники, не завжди відповідають вимогам постанови або не дають змоги чітко ідентифікувати об’єкт.

“Комісії розпоряджаються значними державними коштами й несуть відповідальність за кожне рішення. Тому вони дуже обережно підходять до підтвердження факту руйнування, адже за рішення, яке не відповідає вимогам, може бути притягнуто до кримінальної відповідальності. Іноді матеріали заявника не збігаються з даними супутникових знімків чи іншими джерелами”, — говорить представниця Омбудсмана.

Що потребує доопрацювання

За словами Ольги Алтуніної, постанова №815 потребує комплексного вдосконалення. Зокрема, йдеться про мінімізацію міжвідомчої бюрократії, уточнення методики дистанційного обстеження та врегулювання питання обстеження багатоквартирних будинків.

“Ми дуже зацікавлені в тому, аби 815-ту постанову вдосконалили, і це має бути комплексний підхід. Зараз є норма, за якою будинок визнають зруйнованим, якщо руйнування складає понад 80%. Не можна сказати, що зменшення цього відсотка вирішить всі проблеми. Також треба покращити методику дистанційного обстеження. Я публікувала фото багатоквартирного будинку в Покровську, який повністю вигорів. І коли ми у Міністерстві розвитку спитали, чи вважається цей будинок зруйнованим, то за нормами постанови — ні. Бо стіни стоять, дах є, але ми розуміємо, що конструкції після такої пожежі навряд чи будуть функціональними, і невідомо, чи буде колись відновлено цей будинок. А родини, тим часом, які жили в цьому будинку, не можуть подати на компенсацію. Необхідно чітко визначити критерії економічної доцільності відновлення такої будівлі”, — наголошує вона.

Також законодавство не передбачає механізму оскарження рішень, дій або бездіяльності комісії:

В Офісі Уповноваженого зазначають, що вже звернулися до Уряду з пропозиціями щодо змін. Адже мова йде не лише про технічну процедуру, а про відновлення довіри людей до держави та забезпечення справедливості для тих, хто втратив житло через війну.“Водночас я хочу сказати, що сьогодні є багато нарікань від людей щодо неможливості отримання компенсації за зруйноване житло, особливо від людей з ТОТ. Та наразі Україна — це єдина країна у світі, яка ще до завершення бойових дій почала виплату проміжних репарацій. Питання компенсацій за зруйноване житло — це частина від всіх збитків, які сьогодні отримали українці, бо держава й світ має враховувати інші категорії, які також постраждали від війни. Це збитки, які люди зазнали через внутрішнє переміщення, вимушений виїзд за кордон, за смерть близького члена родини, за зникнення безвісти, за тілесні ушкодження, за сексуальне насильство під час війни, катування, полон, примусову працю, депортацію дітей…Тому цей весь спектр має бути опрацьований і державою і міжнародною спільнотою, і вестись облік всіх постраждалих”, — резюмує Ольга Алтуніна.

Читайте також:

Як військовим отримати житловий ваучер: досвід Євгена Спіріна

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупаційна влада так званої “днр” заявила про початок виплат компенсацій за житло влітку 2025 року. Однак це питання так і залишилось на папері. На практиці подати заяви на компенсації проблематично, а про реальні виплати бахмутяни чули лише у пропагандистських медіа. Незадоволені люди і розміром обіцяних компенсацій, оскільки виплати передбачені за фіксовану норму квадратних метрів на людину, а не реальну площу втраченого житла.

Відгук про компенсації від жінки, яка називає себе бахмутянкою, оприлюднив ексдепутат госдуми рф В’ячеслав Лисаков.

Відгуки людей про компенсації від рф

Ексдепутат госдуми рф В’ячеслав Лисаков на своєму Telegram-каналі оприлюднив звернення мешканки Бахмута. Жінка називає себе Світланою Тамбовою і стверджує, що вона жила в одному зі зруйнованих будинків на вулиці Ювілейній. Її квартиру, нібито, зруйновано внаслідок прямого влучання снаряда, а згодом обвалився і весь під’їзд.

У своєму зверненні жінка відверто розповідає про свої проросійські погляди. Вона, нібито, була за походженням росіянка і мала чоловіка росіянина. У 2014 році під час окупації Бахмута вона голосувала на російському референдумі і підтримувала дії рф на Донеччині.

“2014 року я, голосуючи на референдумі, щиро вірила, що, приєднавшись до росії, вона своїх не покине”, — пише жінка.

Але після повномасштабного вторгення Світлана зіштовхнулась з несправедливістю від окупантів. Жінка розраховувала, що отримає компенсацію від рф за свою трикімнатну квартиру площею 62 м². Та насправді отримати виплати вона зможе за фіксовану норму квадратних метрів на людину, яку раніше визначили в “днр”. На одну людину передбачена компенсація за 33 м², на двох — 42 м². При цьому площа знищеної нерухомості не береться до уваги. За 1 м² рф виплачує 51 500 рублів (ред. близько 29 200 гривень).

“Якщо порахувати, що мені “належить”, то стане ясно: за 1,5 млн рублів я зможу купити барак без світла і води в глухому регіоні, де немає нормальної медицини, немає шкіл, немає ВНЗ, і, найголовніше, немає роботи. Моїх неповнолітніх дітей, які члени сім’ї та живуть зі мною, але не зареєстровані там, автоматично прибирають при розрахунку норми житла. А як так? Хіба це справедливо? Ні, це не несправедливо, а антилюдяно… За 1,5 млн навіть самобуд без води, світла та унітазу в днр не купити – такі споруди з підручних матеріалів продають по 2,5-3 млн рублів”, — обурюється жінка.

Також мешканка Бахмута критикує ватажка “днр” пушиліна. Вона каже, що він не працює для мешканців “республіки” і не вирішує житлове питання. У порівняння вона бере мешканців Курської області рф, які не лише отримали повні компенсації від рф, а й відшкодування за оренду. Цього мешканцям “днр” навіть і не обіцяють.

“Коли трапилось вторгнення в Курському регіоні, голова регіону Хінштейн злагоджено, максимально швидко обговорив житлове питання та вирішення проблеми. Жителі Курського регіону отримали рівноцінні втраченому житлу компенсаційні виплати та житлові сертифікати на підставі інформації про руйнування, отримані за допомогою аерофотозйомки! Компенсаційних виплат вистачило, щоб люди купили собі житло та продовжили жити. Крім того, що видали компенсації та житлові сертифікати, мешканцям Курського регіону компенсували оренду житла, чого й близько немає для мешканців днр. І отак виходить, що мешканцям днр нічого. Взагалі”, — пише жінка.

Зі своєю проблемою мешканка Бахмута звернулась до ексдепутата В’ячеслава Лисакова. У відповідь вона отримала лише публікацію свого звернення. Ексдепутат каже, що вирішити це питання не може.

Читайте також:

• “Узаконили викрадення дітей”: російська пропаганда залякує жителів Краматорська, Дружківки та Слов’янська
• Невиконані обіцянки про відбудову і мародерство: як насправді живе окупована Авдіївка
• “Заїдуть будівельники і знесуть місто повністю”: росіяни вирішили долю Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!