Через повномасштабну війну близько 5 мільйонів українців змінили своє місце проживання та отримали новий для себе статус — вимушено-переміщена особа (ВПО). У Вільногірській громаді, що на Дніпропетровщині, також з’явилася громада переселенців. ГО «Бахмутська фортеця» за підтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні» провела опитування, щоб виявити основні запити ВПО у новій громаді. В ГО поговорили з локальною владою й дізналися, як працюють із переселенцями та чого бракує людям?

Опитування Вільногірської громади

Вільногірськ. Фото: ГО «Бахмутська фортеця» 

ГО «Бахмутська фортеця» провела опитування ВПО, участь у якому взяли 145 осіб. Метою дослідження було зрозуміти чи є діалог між переселенцями та місцевою владою, визначити їхні потреби, налагодити співпрацю та комунікацію, допомогти інтеграції переселенців до місцевої громади.

«ГО«Бахмутська фортеця» провела опитування та аналіз потреб внутрішньо-переміщених осіб, тому що без опитування людей не було б зрозуміло, що першочергово потребують громадяни. Ні влада, ні гуманітарний штаб або представники ГО достеменно не знали раніше, як покращити життя цих людей зараз», — каже пані Ірина Латиш, аналітикиня, яка допомагала розробити опитування.

Як виявилося, місцевий уряд відкритий до спілкування, серед основних проблем, які принесе великий міграційний потік, журналістам назвали брак кадрів, щоб обслуговувати таку кількість людей, та житло. 

Дослідження  також показало, що 64% опитаних зверталися до місцевої влади та гуманітарного штабу, щоб задовольнити свої потреби. З них у 76% випадках проблема була вирішена і потреба закрита, ще 19% питань вирішено частково, одній людині важко було відповісти на це питання і тільки 2% не отримали допомоги зовсім. 

У Вільногірську озеленюють вулиці. Фото: ГО «Бахмутська фортеця» 

Пані Ірина зазначає – в ході опитування виявили, що серйозною проблемою для ВПО є фінансове забезпечення.

«Спочатку розробляли загальну анкету, починали із загальних питань (демографічний розділ) – пояснює фахівчиня, – а вже далі перейшли до більш персоналізованих уточнень. Крім цього дізнавалися й психологічний стан переселенців».

Згідно з результатами звіту у Вільногірський міській територіальній громаді на початок травня 2023 року зареєстровано 1784 внутрішньо переміщених осіб (ВПО). З них:

• працездатні жінки – 678;
• працездатні чоловіки – 310;
• діти – 471;
• маломобільні, люди з інвалідністю та особи старші 60-ти років – 456;
• ВПО, які перемістилися з Донецької області з початку повномасштабного вторгнення  – 778.

Результати опитування. Фото: ГО

Однакова кількість опитаних осіб не мають заробітку або отримують пенсію — по 34%. Варто зауважити, що працевлаштовано лише 21% респондентів, та ще 11% мають тимчасовий підробіток. Через відсутність роботи люди відчувають фінансові проблеми. 90% опитуваних оформили статус ВПО, однак як виявилося в опитуванні є певна частка людей, які не знають, що можуть претендувати на гуманітарну допомогу від міжнародних організацій. 

Аналітикиня радить більше розповідати у громадах, де є ВПО, про можливість надання допомоги, як гуманітарної, так й психологічної. Допомогу для ГО також надали два студенти-переселенці, які разом з родинами тимчасово проживають у Вільногірський громаді, які сприяли організації в опитуванні.

Опитування проводили на вулицях Вільногірська. Фото: ГО «Бахмутська фортеця»

«Не пригадую, щоб були агресивно налаштовані люди, загалом респонденти були ввічливими й відповідали на питання. В майбутньому я також розглядаю для себе можливість допомагати у соціальних опитування, цей досвід для мене був цінним», — каже Арсеній, студент.

У багатьох людей немає документів, за якими їх можна ідентифікувати

Про роботу з ВПО редакції «Бахмут IN.UA» розповіла Олена Сторожко — начальниця відділу обслуговування громадян №10 сервісного центру Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду (ГУПФ)  Дніпропетровської області.

Пані Олена працює із переселенцями, проводить прийом людей, ідентифікує їх та перевіряє їхні документи, зокрема все, що стосується пенсійного забезпечення.

3а словами пані Олени наразі у її обов’язках немає такої послуги, як реєстрація. Людина звертається до Пенсійного Фонду, а у працівників установи є програмні дані по всій Україні, тож людині надають необхідну інформацію, навіть, якщо вона не зареєстрована як ВПО у громаді.

«У багатьох людей не було пенсійного посвідчення, немає трудової книжки, паспорта, а це необхідні дані, за якими особу ідентифікують. У багатьох людей, немає трудової книжки. Ще у 2020 році вступив в силу закон, за яким трудова книжка має бути в електронному форматі, і є 5-річний період, під час якого роботодавці мають це впровадити, але деякі підприємства не зробили цієї роботи, тому дуже складно. Також вони не можуть надати довідки, куди входила інформація про навчання, військову службу, інша інформація, а це впливає на призначення пенсії», — пояснює Олена Сторожко.

Відмова в наданні послуги може бути через відсутність документів

Паспорт України. Фото: з відкритих джерел

Олена Сторожко наголошує, що  послуги та доступ до них для ВПО та місцевого населення нічим не відрізняються. Однак, є випадки коли особі можуть відмовити у наданні послуги, що буває дуже рідко, каже пані Олена, з основних причин — недостатньо документів для призначення пенсії.

«Деякі підприємства надають, але буває що не можемо знайти, і тоді  однієї електронної книжки недостатньо. Також проблема, коли особу не знаходимо, то також відмовляємо, якщо вона, наприклад, залишилася на території так званої ДНР і не приїжджала і не оформлювалась в Україні, а тепер вона тут», — каже фахівчиня.

Найчастіше люди звертаються, щоб виготовити пенсійне посвідчення або підвищити пенсію

Олена Сторожко зазначає, що до основних запитів, з якими звертаються ВПО є виготовлення пенсійного посвідчення, або про розмір пенсії, про її підвищення, про надання документів чи про призначення пенсії.

У випадку, якщо в людини є достатня кількість документів, то такі послуги виконують протягом 10 днів. Однак, Пенсійний Фонд, каже пані Олена, сприяє у допомозі людині, якщо потрібно дістати якісь документи. Наприклад, якщо особа не звільнена офіційно, то звертаються до Центру зайнятості.

Вона додає, що з переселенцями працюють на виїзді в ЦНАПу, або ж люди самі приходять. Є загальна черга, але в працівників  ГУПФ, наприклад, немає обідньої перерви, тож приймають громадян постійно.

Людей інформують  про їх права та можливості громади через офіційний сайт, телеграм-канали або ж соціальні мережі. На думку Олени Сторожко, у випадку збільшення міграційного потоку ВПО, є ризик, що буде недостатня кількість працівників, щоб краще обслуговувати.

ВПО залишатимуться у громадах, бо не мають куди повертатися

Місцеве самоврядування розуміє, що чимало ВПО залишаться у своїх громадах, адже багатьом людям немає куди повертатися, водночас  місцева влада поки не має стратегії довгострокової роботи з внутрішньо переміщеними особами.

Єдина програма, яку було зазначено в ході інтерв’ю — міська цільова програма “З думкою про людей” на 2020-2024 роки щодо забезпечення соціальної підтримки. 

«На перспективу заплановано створення Консультативної ради при міському голові, до складу якої планується залучити представників ОМС, громадські організації та активістів ВПО. Рада буде сприяти максимальному розв’язанню питань ВПО. Як один з варіантів покращення взаємодії з переселенцями зазначено своєчасне оцінювання та задоволення потреб ВПО забезпечення права на житло, пенсійне та соціальне забезпечення, доступ до засобів  існування, реалізація права на освіту та медичне обслуговування», — каже Ніна Лимар, заступниця директора департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради.

Проблеми з житлом – брак коштів у громаді для створення нового житла для ВПО

Це соціальний гуртожиток, який відремонтували за кошти громади та кошти державного бюджету ще у 2014 році. Наразі тут проживає близько 30 переселенців, які приїхали у 2014 році і після повномасштабного вторгнення.

«За оренду житла ми не платимо, лише комунальні послуги. Взимку у нас виходило 1500 гривень, зараз близько 1000 гривень. Умови гарні – в кожній кімнаті є санвузол, кухня на кожному поверсі, кімнати просторі, комфортні», – розказує пані Наталя, переселенка з Волновахи, яка переїхала з чоловіком в березні 2022 року.

Керівництво громади розглядає інші можливості щодо побудови додаткового житла чи ремонту наявних будівель, які є у комунальній власності, але поки на це бракує коштів.

Як виявилося, майже 80% опитуваних орендують житло, а це стає додатковим тягарем для їхнього бюджету. Лише 3% опитуваних вказали, що не мають матеріальних потреб.

Проблеми з ліками та випадки психологічного розладу у ВПО

Загалом, у роботі з ВПО викликами для громад ще є випадки психологічного розладу у дітей, оформлення пенсії, якщо втрачено документи, трудову книжку і зміна підсудності судів, що ускладнює логістику.

Представники місцевої влади також наголошують на нестачі медикаментів, передовсім від хронічних захворювань. Попри це, люди запевняють, що критичні потреби переселенців їм вдається забезпечувати.

Окремо відзначають необхідність психологічної допомоги, в тому числі для дітей. Нагадаємо, за підтримки ГО «Бахмутська Фортеця« у Вільногірську діє психологічний осередок для дітей із мамами.

Людям потрібно виговоритись і поділитись своїми переживаннями, оптимально, щоб слухачем став саме психолог. Із запитами на таку допомогу здебільшого зверталися на початку повномасштабного вторгнення, якщо той чи інший орган влади не може задовольнити потребу психологічної допомоги, тому рекомендують звернутися до громадських організацій, кажуть у місцевій владі, і до речі, рекомендують звертатися за такими послугами саме до ГО “Бахмутська Фортеця”.

Найбільше вимушено-переміщені особи сумують за домом

На питання “Чого вам зараз не вистачає найбільше?” учасники опитування могли обрати декілька варіантів відповідей. Як виявилося, найбільше людям не вистачає грошей та рідної домівки. Тільки двоє респондентів зазначили, що потребують психологічної допомоги.

Водночас за результатами аналізу можна констатувати, що пошук роботи не є суттєвою проблемою для ВПО.

Результати опитування

До найпопулярніших нематеріальних потреб опитуваних загалом відноситься медичне обслуговування, значно менший попит на юридичну або правову допомогу, і замикає трійку найбільш значущих потреб відновлення документів

Що можна покращити у Вільногірській громаді для комфорту ВПО?

Загалом результати проведеного дослідження показали, що насамперед слід враховувати пріоритети допомоги для переселенців. Нижче наводимо основні пункти, які допоможуть громадам покращити й свої життя й життя переселенців. 

Що потрібно зробити?

• Розробити стратегію інтеграції ВПО у місцеву громаду із залученням самих ВПО, громадського сектору та бізнесу;
• забезпечити постійний перегляд та актуалізацію програм та планів підтримки ВПО відповідно до потреб ВПО, що змінюються.
• регулярно проводити дослідження потреб ВПО, щоб слідкувати за актуальними потребами ВПО
• сприяти участі ВПО у житті громади та прийнятті рішень, заохочувати до участі у соціальних та волонтерських проєктах. Річ в тому, що наявність, навіть, часткової зайнятості, хай і безоплатної, позитивно відображається на психологічному стані людей, які відчувають свою залученість до загальної справи;
• збільшити можливості пройти перекваліфікацію або короткотермінове навчання  з отримання додаткових навичок та вмінь, організації підприємницької діяльності тощо, з урахуванням потреб на ринку праці; (Нагадаємо, що раніше ми писали як організувати у своїй громаді допомогу вимушеним переселенцям).
• актуалізувати питання забезпечення робочими місцями ВПО. Програма релокації підприємств може стати стартовим етапом;
• залучити донорські організації та реалізувати грантові програми підтримки малого бізнесу;
• створити майданчик для дозвілля дорослих, де б ВПО мали змогу спілкуватись із приймаючим населенням та сформувати моделі поведінки, які ґрунтуються на співпраці, активізмі і волонтерстві;
• розглянути можливості надання психологічної допомоги для дітей;
• впровадити програму надання психологічної підтримки із заходами профілактики вигорання та виснаження працівників, які безпосередньо працюють із ВПО.

Фото: з відкритих джерел

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Міністерство оборони України підготувало детальну інструкцію щодо процедури проходження військово-лікарської комісії. Процес зазнає поступової цифровізації для усунення бюрократії, корупційних ризиків та черг. Медична експертиза оптимізується для забезпечення прозорості у прийнятті рішень про придатність до військової служби на підставі реального стану здоров’я.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як проходить ВЛК у 2026 році

Військово-лікарська комісія здійснює медичний огляд для визначення придатності особи до військової служби за станом здоров’я. Комісія не проводить лікування чи глибоку діагностику, фіксуючи лише поточний стан здоров’я особи. Окремого закону, який регулює діяльність таких комісій, немає. У своїй роботі фахівці при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки керуються законами “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обов’язок і військову службу”, Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, постановою Кабінету Міністрів № 560, Основами законодавства про охорону здоров’я та галузевими медичними стандартами.

Під час воєнного стану проходження медичного огляду є обов’язковим для військовозобов’язаних, які отримали направлення чи повістку від територіального центру комплектування. Огляд мають пройти колишні “обмежено придатні”, які не пройшли повторну перевірку після скасування цього статусу у 2024 році. Медичний огляд проходять кандидати на службу за контрактом та діючі військовослужбовці, стан здоров’я яких потребує перегляду через поранення. Жінки з медичною чи фармацевтичною освітою, які здобули диплом після 2025 року, повинні пройти комісію протягом 60 днів після автоматичного внесення до військового обліку.

Особи, які мають бронювання або оформлену відстрочку, не проходять комісію. Виняток становлять випадки добровільного проходження, підписання контракту на службу або наявність статусу “непридатного у мирний час, обмежено придатного у воєнний час” без пройденого повторного огляду.

Механізм отримання направлення на медичний огляд

Направлення видають керівники територіальних центрів комплектування, керівники Центрів рекрутингу Збройних Сил України та командири військових частин. Військовозобов’язані мають можливість згенерувати електронне направлення самостійно через застосунок “Резерв+”. Для цього у вкладці “Сервіси” необхідно обрати функцію формування направлення, після чого документ з’явиться в особистому кабінеті.

Ця функція діє за умови проходження огляду при центрі комплектування, до якого приписана особа. Діючі військовослужбовці отримують паперове направлення після подачі цифрового рапорту через застосунок “Армія+” за наявності медичного документа з рекомендацією лікаря. Повістка не є направленням на комісію, оскільки вона є вимогою з’явитися для уточнення даних або мобілізації.

Процедура огляду та встановлені строки

Базовий огляд проводять вісім спеціалістів: терапевт, хірург, невролог, психіатр, офтальмолог, отоларинголог, стоматолог та дерматолог. За наявності скарг призначаються додаткові обстеження у профільних спеціалістів, магнітно-резонансна томографія або комп’ютерна томографія. Перед оглядом необхідно мати свіжі результати аналізів на інфекції, кардіограму та медичні документи.

Якщо додаткові дослідження не потрібні, строк проходження комісії не перевищує 6 днів. У разі потреби стаціонарного або додаткового інструментального обстеження загальний строк проходження збільшується до 14 днів. Для військовозобов’язаних комісії розгорнуті при територіальних центрах комплектування у закладах охорони здоров’я комунальної власності. Військовослужбовці проходять гарнізонні комісії в поліклініках госпіталів, госпітальні комісії під час стаціонарного лікування або мають можливість викликати виїзну комісію.

Періодичність проходження та рішення комісії

Під час воєнного стану рішення комісії про придатність до військової служби для військовозобов’язаних дійсне 1 рік. У разі встановлення статусу “непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців” повторний огляд необхідно пройти за 3-4 тижні до завершення зазначеного терміну. Якщо особу виключили з військового обліку через повну непридатність, повторний огляд не проводиться. З 1 квітня 2025 року рішення оформлюються в електронному форматі через Медичну інформаційну систему Збройних Сил України та автоматично передаються до реєстру “Оберіг”, відображаючись у застосунку “Резерв+”.

Комісія приймає рішення про один із чотирьох ступенів придатності:

• придатні до військової служби з можливістю призначення на бойові посади;
• придатні до служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування, медичних підрозділах та підрозділах зв’язку для осіб з певними особливостями здоров’я;
• непридатні до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
• непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку.

Процедура оскарження висновків та відповідальність за відмову

Оскаржити рішення комісії можна у досудовому та судовому порядках. Досудовий порядок вимагає подання скарги до комісії вищого рівня протягом 30 днів. До скарги необхідно додати медичні документи, копію попереднього висновку та копію військового квитка. Судовий порядок застосовується у разі незгоди з рішенням штатної комісії. Суд розглядає виключно процедурні порушення, серед яких відсутність обов’язкових лікарів, неправильне оформлення документів або порушення строків, не маючи компетенції оцінювати медичні показники.

Відмова від проходження медичного огляду в умовах воєнного стану у 2026 році розцінюється як пряме ухилення від виконання військового обов’язку. Неявка за направленням без поважних причин тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 17 000 до 25 500 гривень. Дані порушника вносяться до бази “Оберіг”, і особа автоматично отримує статус такої, що перебуває в розшуку, що веде до можливого затримання поліцією та обмеження права керування транспортними засобами.

Систематичне ухилення від комісії загрожує кримінальною відповідальністю у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Законними причинами для неявки визнаються хвороба з втратою здатності пересуватися, смерть близького родича, стихійне лихо або обстріли.

Читайте також:

Чи буде враховуватися попередня служба під час переходу на новий контракт: пояснення Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Одноразова грошова допомога сім’ям загиблих військовослужбовців не підлягає оподаткуванню, однак для супутніх виплат можуть діяти інші правила. Державна податкова служба надала роз’яснення щодо умов звільнення таких коштів від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору та вимог до декларування.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Умови звільнення від ПДФО та військового збору

Одноразова державна виплата родині загиблого виводиться Податковим кодексом з-під оподаткування. Ці кошти не враховуються у місячному або річному доході громадянина. Родина отримує допомогу в повному обсязі — без утримання 18% ПДФО та 5% військового збору.

Пільга застосовується виключно до виплат, призначених на підставі законів, указів президента або постанов уряду. Звичайні грошові перекази на рахунки членів сім’ї не підпадають під цю норму закону.

Звільнення від військового збору базується на принципі: якщо певний дохід не входить до загального оподатковуваного доходу, військовий збір із нього також не стягується. Винятки становлять лише окремі випадки, прямо передбачені Податковим кодексом.

Правила подання декларації

Отримання одноразової грошової допомоги не створює для члена родини обов’язку подавати річну декларацію про доходи.

Якщо ж протягом року особа отримувала інші доходи, які за законом вимагають обов’язкового декларування, звітність подається за загальними правилами. Наявність цільової державної допомоги на цей процес не впливає.

Оподаткування виплат на поховання

Окремий порядок оподаткування застосовується до виплат на поховання та відшкодування пов’язаних із ним витрат. Відповідно до урядової постанови № 829 від 22 травня 2000 року, держава виділяє кошти на поховання сім’ям і батькам військовослужбовців, які загинули або померли під час проходження служби.

У межах встановленого державою розміру ця сума не обкладається ПДФО та військовим збором. Будь-які додаткові доплати або компенсації витрат, що виходять за встановлені межі пільги, можуть оподатковуватися на загальних підставах. Правила утримання податків у таких випадках залежать від конкретного виду виплати та документа, на підставі якого здійснюється нарахування.

Читайте також:

Національний банк України пом’якшує валютні обмеження: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!