Як у Вільногірській громаді дбають про ВПО та їхній комфорт в евакуації?: дослідження ГО «Бахмутська фортеця»

Семаковська Тетяна 17:42, 18 Травня 2023

170350 1 large eaeaeЧерез повномасштабну війну близько 5 мільйонів українців змінили своє місце проживання та отримали новий для себе статус — вимушено-переміщена особа (ВПО). У Вільногірській громаді, що на Дніпропетровщині, також з’явилася громада переселенців. ГО «Бахмутська фортеця» за підтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні» провела опитування, щоб виявити основні запити ВПО у новій громаді. В ГО поговорили з локальною владою й дізналися, як працюють із переселенцями та чого бракує людям?

Опитування Вільногірської громади

зображення viber 2023 05 15 12 38 51 329 d7524

Вільногірськ. Фото: ГО «Бахмутська фортеця» 

ГО «Бахмутська фортеця» провела опитування ВПО, участь у якому взяли 145 осіб. Метою дослідження було зрозуміти чи є діалог між переселенцями та місцевою владою, визначити їхні потреби, налагодити співпрацю та комунікацію, допомогти інтеграції переселенців до місцевої громади.

«ГО«Бахмутська фортеця» провела опитування та аналіз потреб внутрішньо-переміщених осіб, тому що без опитування людей не було б зрозуміло, що першочергово потребують громадяни. Ні влада, ні гуманітарний штаб або представники ГО достеменно не знали раніше, як покращити життя цих людей зараз», — каже пані Ірина Латиш, аналітикиня, яка допомагала розробити опитування.

Як виявилося, місцевий уряд відкритий до спілкування, серед основних проблем, які принесе великий міграційний потік, журналістам назвали брак кадрів, щоб обслуговувати таку кількість людей, та житло. 

Дослідження  також показало, що 64% опитаних зверталися до місцевої влади та гуманітарного штабу, щоб задовольнити свої потреби. З них у 76% випадках проблема була вирішена і потреба закрита, ще 19% питань вирішено частково, одній людині важко було відповісти на це питання і тільки 2% не отримали допомоги зовсім. 

зображення viber 2023 05 15 12 38 51 546 963b6

У Вільногірську озеленюють вулиці. Фото: ГО «Бахмутська фортеця» 

Пані Ірина зазначає – в ході опитування виявили, що серйозною проблемою для ВПО є фінансове забезпечення.

«Спочатку розробляли загальну анкету, починали із загальних питань (демографічний розділ) – пояснює фахівчиня, – а вже далі перейшли до більш персоналізованих уточнень. Крім цього дізнавалися й психологічний стан переселенців».

Згідно з результатами звіту у Вільногірський міській територіальній громаді на початок травня 2023 року зареєстровано 1784 внутрішньо переміщених осіб (ВПО). З них:

  • працездатні жінки – 678;
  • працездатні чоловіки – 310;
  • діти – 471;
  • маломобільні, люди з інвалідністю та особи старші 60-ти років – 456;
  • ВПО, які перемістилися з Донецької області з початку повномасштабного вторгнення  – 778.

Screenshot 695 10f2d

Результати опитування. Фото: ГО

Однакова кількість опитаних осіб не мають заробітку або отримують пенсію — по 34%. Варто зауважити, що працевлаштовано лише 21% респондентів, та ще 11% мають тимчасовий підробіток. Через відсутність роботи люди відчувають фінансові проблеми. 90% опитуваних оформили статус ВПО, однак як виявилося в опитуванні є певна частка людей, які не знають, що можуть претендувати на гуманітарну допомогу від міжнародних організацій. 

Аналітикиня радить більше розповідати у громадах, де є ВПО, про можливість надання допомоги, як гуманітарної, так й психологічної. Допомогу для ГО також надали два студенти-переселенці, які разом з родинами тимчасово проживають у Вільногірський громаді, які сприяли організації в опитуванні.

зображення viber 2023 04 03 16 43 35 164 d2014

Опитування проводили на вулицях Вільногірська. Фото: ГО «Бахмутська фортеця»

«Не пригадую, щоб були агресивно налаштовані люди, загалом респонденти були ввічливими й відповідали на питання. В майбутньому я також розглядаю для себе можливість допомагати у соціальних опитування, цей досвід для мене був цінним», — каже Арсеній, студент.

У багатьох людей немає документів, за якими їх можна ідентифікувати

Про роботу з ВПО редакції «Бахмут IN.UA» розповіла Олена Сторожко — начальниця відділу обслуговування громадян №10 сервісного центру Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду (ГУПФ)  Дніпропетровської області.

Пані Олена працює із переселенцями, проводить прийом людей, ідентифікує їх та перевіряє їхні документи, зокрема все, що стосується пенсійного забезпечення.

3а словами пані Олени наразі у її обов’язках немає такої послуги, як реєстрація. Людина звертається до Пенсійного Фонду, а у працівників установи є програмні дані по всій Україні, тож людині надають необхідну інформацію, навіть, якщо вона не зареєстрована як ВПО у громаді.

«У багатьох людей не було пенсійного посвідчення, немає трудової книжки, паспорта, а це необхідні дані, за якими особу ідентифікують. У багатьох людей, немає трудової книжки. Ще у 2020 році вступив в силу закон, за яким трудова книжка має бути в електронному форматі, і є 5-річний період, під час якого роботодавці мають це впровадити, але деякі підприємства не зробили цієї роботи, тому дуже складно. Також вони не можуть надати довідки, куди входила інформація про навчання, військову службу, інша інформація, а це впливає на призначення пенсії», — пояснює Олена Сторожко.

Відмова в наданні послуги може бути через відсутність документів

pasport dijsnyj 7ab9a

Паспорт України. Фото: з відкритих джерел

Олена Сторожко наголошує, що  послуги та доступ до них для ВПО та місцевого населення нічим не відрізняються. Однак, є випадки коли особі можуть відмовити у наданні послуги, що буває дуже рідко, каже пані Олена, з основних причин — недостатньо документів для призначення пенсії.

«Деякі підприємства надають, але буває що не можемо знайти, і тоді  однієї електронної книжки недостатньо. Також проблема, коли особу не знаходимо, то також відмовляємо, якщо вона, наприклад, залишилася на території так званої ДНР і не приїжджала і не оформлювалась в Україні, а тепер вона тут», — каже фахівчиня.

Найчастіше люди звертаються, щоб виготовити пенсійне посвідчення або підвищити пенсію

Олена Сторожко зазначає, що до основних запитів, з якими звертаються ВПО є виготовлення пенсійного посвідчення, або про розмір пенсії, про її підвищення, про надання документів чи про призначення пенсії.

У випадку, якщо в людини є достатня кількість документів, то такі послуги виконують протягом 10 днів. Однак, Пенсійний Фонд, каже пані Олена, сприяє у допомозі людині, якщо потрібно дістати якісь документи. Наприклад, якщо особа не звільнена офіційно, то звертаються до Центру зайнятості.

Вона додає, що з переселенцями працюють на виїзді в ЦНАПу, або ж люди самі приходять. Є загальна черга, але в працівників  ГУПФ, наприклад, немає обідньої перерви, тож приймають громадян постійно.

Людей інформують  про їх права та можливості громади через офіційний сайт, телеграм-канали або ж соціальні мережі. На думку Олени Сторожко, у випадку збільшення міграційного потоку ВПО, є ризик, що буде недостатня кількість працівників, щоб краще обслуговувати.

ВПО залишатимуться у громадах, бо не мають куди повертатися

Місцеве самоврядування розуміє, що чимало ВПО залишаться у своїх громадах, адже багатьом людям немає куди повертатися, водночас  місцева влада поки не має стратегії довгострокової роботи з внутрішньо переміщеними особами.

Єдина програма, яку було зазначено в ході інтерв’ю — міська цільова програма “З думкою про людей” на 2020-2024 роки щодо забезпечення соціальної підтримки. 

«На перспективу заплановано створення Консультативної ради при міському голові, до складу якої планується залучити представників ОМС, громадські організації та активістів ВПО. Рада буде сприяти максимальному розв’язанню питань ВПО. Як один з варіантів покращення взаємодії з переселенцями зазначено своєчасне оцінювання та задоволення потреб ВПО забезпечення права на житло, пенсійне та соціальне забезпечення, доступ до засобів  існування, реалізація права на освіту та медичне обслуговування», — каже Ніна Лимар, заступниця директора департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради.

Проблеми з житлом – брак коштів у громаді для створення нового житла для ВПО

Screenshot 696 b5a46

Це соціальний гуртожиток, який відремонтували за кошти громади та кошти державного бюджету ще у 2014 році. Наразі тут проживає близько 30 переселенців, які приїхали у 2014 році і після повномасштабного вторгнення.

«За оренду житла ми не платимо, лише комунальні послуги. Взимку у нас виходило 1500 гривень, зараз близько 1000 гривень. Умови гарні – в кожній кімнаті є санвузол, кухня на кожному поверсі, кімнати просторі, комфортні», – розказує пані Наталя, переселенка з Волновахи, яка переїхала з чоловіком в березні 2022 року.

Керівництво громади розглядає інші можливості щодо побудови додаткового житла чи ремонту наявних будівель, які є у комунальній власності, але поки на це бракує коштів.

Як виявилося, майже 80% опитуваних орендують житло, а це стає додатковим тягарем для їхнього бюджету. Лише 3% опитуваних вказали, що не мають матеріальних потреб.

Проблеми з ліками та випадки психологічного розладу у ВПО

Загалом, у роботі з ВПО викликами для громад ще є випадки психологічного розладу у дітей, оформлення пенсії, якщо втрачено документи, трудову книжку і зміна підсудності судів, що ускладнює логістику.

Представники місцевої влади також наголошують на нестачі медикаментів, передовсім від хронічних захворювань. Попри це, люди запевняють, що критичні потреби переселенців їм вдається забезпечувати.

Окремо відзначають необхідність психологічної допомоги, в тому числі для дітей. Нагадаємо, за підтримки ГО «Бахмутська Фортеця« у Вільногірську діє психологічний осередок для дітей із мамами.

Людям потрібно виговоритись і поділитись своїми переживаннями, оптимально, щоб слухачем став саме психолог. Із запитами на таку допомогу здебільшого зверталися на початку повномасштабного вторгнення, якщо той чи інший орган влади не може задовольнити потребу психологічної допомоги, тому рекомендують звернутися до громадських організацій, кажуть у місцевій владі, і до речі, рекомендують звертатися за такими послугами саме до ГО “Бахмутська Фортеця”.

Найбільше вимушено-переміщені особи сумують за домом

На питання “Чого вам зараз не вистачає найбільше?” учасники опитування могли обрати декілька варіантів відповідей. Як виявилося, найбільше людям не вистачає грошей та рідної домівки. Тільки двоє респондентів зазначили, що потребують психологічної допомоги.

Водночас за результатами аналізу можна констатувати, що пошук роботи не є суттєвою проблемою для ВПО.

Screenshot 697 4e8d3

Результати опитування

До найпопулярніших нематеріальних потреб опитуваних загалом відноситься медичне обслуговування, значно менший попит на юридичну або правову допомогу, і замикає трійку найбільш значущих потреб відновлення документів

Що можна покращити у Вільногірській громаді для комфорту ВПО?

Загалом результати проведеного дослідження показали, що насамперед слід враховувати пріоритети допомоги для переселенців. Нижче наводимо основні пункти, які допоможуть громадам покращити й свої життя й життя переселенців. 

Що потрібно зробити?

  • Розробити стратегію інтеграції ВПО у місцеву громаду із залученням самих ВПО, громадського сектору та бізнесу;
  • забезпечити постійний перегляд та актуалізацію програм та планів підтримки ВПО відповідно до потреб ВПО, що змінюються.
  • регулярно проводити дослідження потреб ВПО, щоб слідкувати за актуальними потребами ВПО
  • сприяти участі ВПО у житті громади та прийнятті рішень, заохочувати до участі у соціальних та волонтерських проєктах. Річ в тому, що наявність, навіть, часткової зайнятості, хай і безоплатної, позитивно відображається на психологічному стані людей, які відчувають свою залученість до загальної справи;
  • збільшити можливості пройти перекваліфікацію або короткотермінове навчання  з отримання додаткових навичок та вмінь, організації підприємницької діяльності тощо, з урахуванням потреб на ринку праці; (Нагадаємо, що раніше ми писали як організувати у своїй громаді допомогу вимушеним переселенцям).
  • актуалізувати питання забезпечення робочими місцями ВПО. Програма релокації підприємств може стати стартовим етапом;
  • залучити донорські організації та реалізувати грантові програми підтримки малого бізнесу;
  • створити майданчик для дозвілля дорослих, де б ВПО мали змогу спілкуватись із приймаючим населенням та сформувати моделі поведінки, які ґрунтуються на співпраці, активізмі і волонтерстві;
  • розглянути можливості надання психологічної допомоги для дітей;
  • впровадити програму надання психологічної підтримки із заходами профілактики вигорання та виснаження працівників, які безпосередньо працюють із ВПО.

Фото: з відкритих джерел

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Відпустка військового: які документи потрібні та як стати на облік

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 15:30, 26 Жовтня 2026
Військові документи / фото Міноборони

Правильно оформлені документи дозволяють військовослужбовцям вирушити у щорічну відпустку без зайвих ускладнень та проблем на блокпостах чи кордоні. Міністерство оборони України надало чіткі роз’яснення щодо переліку обов’язкових паперів, процедури взяття на облік за місцем відпочинку та алгоритму дій у разі хвороби чи затримки в дорозі.

Детальніше про те, які документи потрібні для відпустки та як стати на облік, повідомили в Міноборони.

Які документи потрібні військовослужбовцю

Для законного перебування у відпустці за межами гарнізону військовослужбовцю недостатньо усної домовленості чи рапорту. При собі обов’язково потрібно мати:

  • документ, що посвідчує особу: паперовий військовий квиток, посвідчення офіцера або електронний військово-обліковий документ (е-ВОД) у застосунку “Армія+” (має назву “Військовий документ”);
  • відпускний квиток: офіційний документ, який підтверджує законність перебування поза межами частини (дійсний лише за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу).

Із липня 2026 року в застосунку “Армія+” доступний е-ВОД, який має таку саму юридичну силу, як і паперовий документ (перевіряється через QR-код). Проте для його відображення потрібен інтернет. Міноборони радить завжди мати при собі паперовий військовий квиток на випадок відсутності зв’язку. Важливо: якщо у застосунку відображається лише “Посвідчення захисника”, воно не замінює військово-обліковий документ.

Як перевірити відпускний квиток перед виїздом

Ще перебуваючи у військовій частині, військовослужбовець має особисто перевірити правильність заповнення відпускного квитка. Звірити потрібно п’ять ключових пунктів:

  • вид, тривалість і дати відпустки;
  • дата і місце повернення;
  • місце відпустки;
  • підпис і печатка;
  • особисті дані.

Взяття на облік за місцем відпустки

Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовець зобов’язаний не пізніше наступного дня стати на облік. Це потрібно зробити в органі управління Військової служби правопорядку (ВСП) або в найближчому ТЦК та СП.

Якщо місце відпочинку віддалене від ВСП або ТЦК на понад 30 кілометрів, стати на облік можна в органі місцевого самоврядування. За день до повернення на службу необхідно знятися з обліку, перевіривши, щоб у відпускному квитку проставили відповідні відмітки.

Правила виїзду у відпустку за кордон

Виїзд за кордон можливий виключно з індивідуального дозволу командира військової частини. Рапорт на таку відпустку (в якому вказуються дати, місце перебування, транспорт та пункт пропуску) подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до її початку.

Для перетину державного кордону необхідно мати:

  • закордонний паспорт;
  • військовий квиток або посвідчення офіцера;
  • відпускний квиток встановленого зразка;
  • витяг з наказу командира про дозвіл на виїзд за кордон.

Що робити в разі хвороби або затримки в дорозі

Якщо військовий захворів або затримується в дорозі, він повинен негайно повідомити про це свого безпосереднього командира або чергового по частині (зберігши докази повідомлення, наприклад, скриншоти переписки).

  • у разі хвороби відпустку можуть продовжити на кількість діб хвороби або перенести. Підставою для цього є довідка з медзакладу, обов’язково завірена керівником місцевого ТЦК та СП;
  • у разі затримки в дорозі необхідно отримати довідку про причини затримки або відповідну позначку у відпускному квитку. Цей документ видає військовий комендант на транспорті, начальник ВСП або керівник ТЦК та СП (якщо вони недоступні — адміністрація вокзалу чи місцева влада).

Відсутність на службі без поважних причин понад три доби в умовах воєнного стану розцінюється як самовільне залишення частини (СЗЧ) і карається за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України. Тому документальне підтвердження будь-яких затримок є критично важливим.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Тричі перемагала у Радіодиктанті: вчителька з Донеччини розповіла, як написати текст без помилок

Семаковська Тетяна 13:00, 26 Жовтня 2026

27 жовтня українці традиційно долучатимуться до Радіодиктанту національної єдності. Для когось це можливість перевірити знання української мови, а для інших — нагода відчути єдність з українцями в різних куточках світу. Однак навіть ті, хто добре знає правопис, можуть припуститися помилок через хвилювання або неуважність. Особливо складними під час написання диктанту залишаються розділові знаки та правопис окремих слів.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася із заслуженою вчителькою України Іриною Савчук із Краматорська, яка тричі ставала переможницею Радіодиктанту національної єдності — у 2013, 2017 та 2018 роках. Педагогиня розповіла, як підготуватися до написання тексту, на які правила звернути увагу та що робити, якщо під час диктанту виникають сумніви.

Як підготуватися до Радіодиктанту: три головні складові

Ірина Савчук переконана, що універсального секрету написання диктанту без помилок не існує. Натомість результат залежить від знань, уважності та практики. Навіть досвідченим учителям української мови доводиться постійно повторювати правила й стежити за змінами в правописі. Тому підготовка до диктанту, це не лише повторення окремих тем напередодні події, а й постійна робота з мовою. Водночас педагогиня наголошує, що під час самого написання важливо зосередитися на тексті.

“Я думаю, що такого аж особливого секрету немає. Насамперед це знання, уважність і практика. Я вчителька української мови, постійно повторюю правила, стежу за змінами в правописі. Але навіть досвідчений учитель не може знати абсолютно все, він теж постійно навчається”, — розповідає Ірина Савчук.

Одна з головних порад пані Ірини — не поспішати та уважно слухати людину, яка диктує текст. За словами педагогині, важливо не просто встигати записувати слова, а розуміти зміст кожного речення. Це допомагає краще орієнтуватися в його будові та правильно розставляти розділові знаки. Якщо людина надто хвилюється, вона може втратити увагу навіть там, де добре знає правила. Тому вчителька радить насамперед зосередитися на тому, що саме звучить у диктанті.

“Найважливіше, це не хвилюватися й уважно слухати диктора. Треба зрозуміти текст, речення, його будову. Коли ми починаємо хвилюватися, ми забуваємо про це. Тому важливо не поспішати, уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — радить Ірина Савчук.

Що може бути найскладніше у Радіодиктанті

На думку педагогині, найбільше труднощів під час написання радіодиктанту можуть спричинити саме розділові знаки. Навіть якщо учасник правильно записав усі слова, він може помилитися з комами чи іншими знаками пунктуації. Особливої уваги потребують складні речення та відокремлені конструкції. Додаткові труднощі можуть виникати через авторську пунктуацію, яка залежить від задуму автора тексту. Тому Ірина Савчук радить не лише слухати слова, а й аналізувати будову речень.

“Найважче, на мою думку, — це пунктуація, тобто розділові знаки. Слова можна написати правильно, але помилитися в розділових знаках, особливо коли вони авторські. Це стосується складних речень, різних відокремлених конструкцій. Тому потрібно уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — пояснює Ірина Савчук.

На які правила української мови звернути увагу перед Радіодиктантом

Окрім пунктуації, вчителька радить повторити правила написання складних слів. Зокрема, варто звернути увагу на випадки, коли слова потрібно писати разом, окремо або через дефіс. Не менш важливо орієнтуватися у чинній редакції українського правопису. Серед інших тем, які можуть викликати труднощі, педагогиня називає:

  • написання власних назв;
  • уживання апострофа та м’якого знака.

Саме ці правила вона радить пригадати тим, хто хоче краще підготуватися до диктанту.

“Якщо говорити про орфографію, то це, звичайно, правопис складних слів: разом, окремо, через дефіс. Це певні зміни, які стосуються нової редакції правопису. Можна ще взяти апостроф, м’який знак. Але написання складних слів і власних назв — це найскладніші теми”, — зазначає Ірина Савчук.

Як читання допомагає писати без помилок

Пані Ірина з учнями / фото надане героїнею

Ірина Савчук наголошує, що знання української мови формуються не лише під час вивчення правил. Важливу роль відіграє регулярне читання, яке допомагає запам’ятовувати правильне написання слів. Завдяки цьому людина поступово розвиває мовне чуття. Така практика корисна не лише для Радіодиктанту, а й для повсякденного письма. Водночас педагогиня зауважує, що навіть хороша підготовка не гарантує відсутності помилок, якщо під час написання людина надто хвилюється.

“Я раджу багато читати, бо це справді допомагає. Коли ти розвиваєш своє мовне чуття, то запам’ятовуєш написання багатьох слів. Але найголовніше, це не панікувати. Бо саме через хвилювання ми можемо помилитися навіть у тому слові, яке добре знали”, — ділиться у розмові Ірина Савчук.

Проте, навіть досвідчені учасники Радіодиктанту можуть засумніватися у написанні слова або правильності розділового знака. За словами Ірини Савчук, у такій ситуації важливо не піддаватися паніці. Надмірне хвилювання заважає зосередитися й може призвести до нових помилок. Тому педагогиня радить зберігати спокій, слухати текст і не поспішати. Саме уважність, на її думку, допомагає краще застосувати знання на практиці.

“Найголовніше все ж не панікувати. Якщо буває так, що в чомусь засумнівався, не потрібно хвилюватися. Саме через хвилювання ми можемо помилитися вже в тому слові, яке чітко знали. Або в тих розділових знаках, у правильності яких були впевнені”, — пояснює Ірина Савчук.

Примітка. Пані Ірина уперше взяла участь у Радіодиктанті національної єдності у 2013 році. Уже перша участь принесла їй перемогу, а згодом вона повторила успіх у 2017 та 2018 роках. Найбільше, за словами вчительки, їй запам’ятався саме перший диктант, адже тоді хвилювання було особливо сильним.

“У 2013 році ми взяли участь у цьому радіодиктанті. Це була моя перша участь, і вона була результативною. Переможців було 14, але з Донеччини я одна була. Мені це було настільки приємно й несподівано, я пишалася собою, пишалися мною учні”, — пригадує Ірина Савчук.

Педагогиня переконана, що Радіодиктант, це не лише перевірка грамотності, а й можливість зацікавити дітей українською мовою. У Краматорській українській гімназії його написання свого часу стало спільною традицією для вчителів та учнів. Вони збиралися разом, хвилювалися та чекали на результати.

Де пишуть Радіодиктант?

27 жовтня, у вівторок, об 11:00 відбудеться всеукраїнський Радіодиктант. Писати його можна вдома, на роботі, у бібліотеках та в будь-якому іншому місці, де вам зручно. Радіодиктант транслюватимуть на всіх платформах Суспільного:

  • на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
  • наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;
  • на YouTube-каналі Українського Радіо;
  • у застосунках suspilne.radio та “Дія”.

Хто читатиме Радіодиктант?

Пройдаков Артур – український учитель, популяризатор української мови та літератури / фото Вікіпедія

Одним із читців стане Артур Пройдаков — вчитель української мови та літератури, який популяризує українську мову. У 2023 році він увійшов до десятки найкращих вчителів світової премії Global Teacher Prize.

Даша Астаф’єва — співачка, громадська діячка та волонтерка, яка підтримує ЗСУ / фото Facebook

Також текст читатиме Даша Астаф’єва — співачка, громадська діячка та волонтерка, яка підтримує ЗСУ. Вона є засновницею книжкового застосунку UnderBooks, що популяризує українську літературу.

Ветеран Артур Дронь / фото Вікіпедія

Автором тексту для Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. У березні 2022 року письменник долучився до Збройних сил України. Він служив у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони та брав участь у бойових діях в Донецькій, Харківській і Запорізькій областях. У жовтні 2024 року Артур Дронь отримав тяжке поранення та демобілізувався. У своїх творах автор звертається до тем військової служби, пам’яті полеглих захисників і власного досвіду життя під час війни.

Координаторка Радіодиктанту Юлія Шелудько пояснила, що цього року організатори вирішили спробувати новий формат — дуетне читання. За її словами, такий підхід має об’єднати аудиторії, які хотіли б почути як відому медійну особистість, так і професійного педагога.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Відпустка військового: які документи потрібні та як стати на облік

Правильно оформлені документи дозволяють військовослужбовцям вирушити у щорічну відпустку без зайвих ускладнень та проблем на блокпостах чи кордоні. Міністерство оборони України надало чіткі роз’яснення щодо […]

15:30, 26.10.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

Тричі перемагала у Радіодиктанті: вчителька з Донеччини розповіла, як написати текст без помилок

27 жовтня українці традиційно долучатимуться до Радіодиктанту національної єдності. Для когось це можливість перевірити знання української мови, а для інших — нагода відчути єдність з […]

В Україні спростили підтвердження пенсійного стажу без трудової книжки: що змінилося

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке дозволить громадянам підтверджувати страховий стаж навіть за відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній. Особливо актуальні зміни для […]

Програма “Муніципальна няня” у 2026 році: як ВПО та батькам оформити компенсацію

Державна програма “Муніципальна няня” дозволяє батькам або опікунам частково відшкодувати витрати на догляд за дитиною. Батьки самостійно обирають фахівця, укладають письмовий договір та оплачують послуги, […]

Виплати на дитину та по вагітності в “Дії”: як оформити допомогу онлайн

В Україні спростили процедуру отримання соціальних виплат для матерів. Відтепер через застосунок та портал “Дія” можна оформити допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, а […]

16:00, 21.10.2026 Скопіч Дмитро