Як у Вільногірській громаді дбають про ВПО та їхній комфорт в евакуації?: дослідження ГО «Бахмутська фортеця»

Семаковська Тетяна 17:42, 18 Травня 2023

170350 1 large eaeaeЧерез повномасштабну війну близько 5 мільйонів українців змінили своє місце проживання та отримали новий для себе статус — вимушено-переміщена особа (ВПО). У Вільногірській громаді, що на Дніпропетровщині, також з’явилася громада переселенців. ГО «Бахмутська фортеця» за підтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні» провела опитування, щоб виявити основні запити ВПО у новій громаді. В ГО поговорили з локальною владою й дізналися, як працюють із переселенцями та чого бракує людям?

Опитування Вільногірської громади

зображення viber 2023 05 15 12 38 51 329 d7524

Вільногірськ. Фото: ГО «Бахмутська фортеця» 

ГО «Бахмутська фортеця» провела опитування ВПО, участь у якому взяли 145 осіб. Метою дослідження було зрозуміти чи є діалог між переселенцями та місцевою владою, визначити їхні потреби, налагодити співпрацю та комунікацію, допомогти інтеграції переселенців до місцевої громади.

«ГО«Бахмутська фортеця» провела опитування та аналіз потреб внутрішньо-переміщених осіб, тому що без опитування людей не було б зрозуміло, що першочергово потребують громадяни. Ні влада, ні гуманітарний штаб або представники ГО достеменно не знали раніше, як покращити життя цих людей зараз», — каже пані Ірина Латиш, аналітикиня, яка допомагала розробити опитування.

Як виявилося, місцевий уряд відкритий до спілкування, серед основних проблем, які принесе великий міграційний потік, журналістам назвали брак кадрів, щоб обслуговувати таку кількість людей, та житло. 

Дослідження  також показало, що 64% опитаних зверталися до місцевої влади та гуманітарного штабу, щоб задовольнити свої потреби. З них у 76% випадках проблема була вирішена і потреба закрита, ще 19% питань вирішено частково, одній людині важко було відповісти на це питання і тільки 2% не отримали допомоги зовсім. 

зображення viber 2023 05 15 12 38 51 546 963b6

У Вільногірську озеленюють вулиці. Фото: ГО «Бахмутська фортеця» 

Пані Ірина зазначає – в ході опитування виявили, що серйозною проблемою для ВПО є фінансове забезпечення.

«Спочатку розробляли загальну анкету, починали із загальних питань (демографічний розділ) – пояснює фахівчиня, – а вже далі перейшли до більш персоналізованих уточнень. Крім цього дізнавалися й психологічний стан переселенців».

Згідно з результатами звіту у Вільногірський міській територіальній громаді на початок травня 2023 року зареєстровано 1784 внутрішньо переміщених осіб (ВПО). З них:

  • працездатні жінки – 678;
  • працездатні чоловіки – 310;
  • діти – 471;
  • маломобільні, люди з інвалідністю та особи старші 60-ти років – 456;
  • ВПО, які перемістилися з Донецької області з початку повномасштабного вторгнення  – 778.

Screenshot 695 10f2d

Результати опитування. Фото: ГО

Однакова кількість опитаних осіб не мають заробітку або отримують пенсію — по 34%. Варто зауважити, що працевлаштовано лише 21% респондентів, та ще 11% мають тимчасовий підробіток. Через відсутність роботи люди відчувають фінансові проблеми. 90% опитуваних оформили статус ВПО, однак як виявилося в опитуванні є певна частка людей, які не знають, що можуть претендувати на гуманітарну допомогу від міжнародних організацій. 

Аналітикиня радить більше розповідати у громадах, де є ВПО, про можливість надання допомоги, як гуманітарної, так й психологічної. Допомогу для ГО також надали два студенти-переселенці, які разом з родинами тимчасово проживають у Вільногірський громаді, які сприяли організації в опитуванні.

зображення viber 2023 04 03 16 43 35 164 d2014

Опитування проводили на вулицях Вільногірська. Фото: ГО «Бахмутська фортеця»

«Не пригадую, щоб були агресивно налаштовані люди, загалом респонденти були ввічливими й відповідали на питання. В майбутньому я також розглядаю для себе можливість допомагати у соціальних опитування, цей досвід для мене був цінним», — каже Арсеній, студент.

У багатьох людей немає документів, за якими їх можна ідентифікувати

Про роботу з ВПО редакції «Бахмут IN.UA» розповіла Олена Сторожко — начальниця відділу обслуговування громадян №10 сервісного центру Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду (ГУПФ)  Дніпропетровської області.

Пані Олена працює із переселенцями, проводить прийом людей, ідентифікує їх та перевіряє їхні документи, зокрема все, що стосується пенсійного забезпечення.

3а словами пані Олени наразі у її обов’язках немає такої послуги, як реєстрація. Людина звертається до Пенсійного Фонду, а у працівників установи є програмні дані по всій Україні, тож людині надають необхідну інформацію, навіть, якщо вона не зареєстрована як ВПО у громаді.

«У багатьох людей не було пенсійного посвідчення, немає трудової книжки, паспорта, а це необхідні дані, за якими особу ідентифікують. У багатьох людей, немає трудової книжки. Ще у 2020 році вступив в силу закон, за яким трудова книжка має бути в електронному форматі, і є 5-річний період, під час якого роботодавці мають це впровадити, але деякі підприємства не зробили цієї роботи, тому дуже складно. Також вони не можуть надати довідки, куди входила інформація про навчання, військову службу, інша інформація, а це впливає на призначення пенсії», — пояснює Олена Сторожко.

Відмова в наданні послуги може бути через відсутність документів

pasport dijsnyj 7ab9a

Паспорт України. Фото: з відкритих джерел

Олена Сторожко наголошує, що  послуги та доступ до них для ВПО та місцевого населення нічим не відрізняються. Однак, є випадки коли особі можуть відмовити у наданні послуги, що буває дуже рідко, каже пані Олена, з основних причин — недостатньо документів для призначення пенсії.

«Деякі підприємства надають, але буває що не можемо знайти, і тоді  однієї електронної книжки недостатньо. Також проблема, коли особу не знаходимо, то також відмовляємо, якщо вона, наприклад, залишилася на території так званої ДНР і не приїжджала і не оформлювалась в Україні, а тепер вона тут», — каже фахівчиня.

Найчастіше люди звертаються, щоб виготовити пенсійне посвідчення або підвищити пенсію

Олена Сторожко зазначає, що до основних запитів, з якими звертаються ВПО є виготовлення пенсійного посвідчення, або про розмір пенсії, про її підвищення, про надання документів чи про призначення пенсії.

У випадку, якщо в людини є достатня кількість документів, то такі послуги виконують протягом 10 днів. Однак, Пенсійний Фонд, каже пані Олена, сприяє у допомозі людині, якщо потрібно дістати якісь документи. Наприклад, якщо особа не звільнена офіційно, то звертаються до Центру зайнятості.

Вона додає, що з переселенцями працюють на виїзді в ЦНАПу, або ж люди самі приходять. Є загальна черга, але в працівників  ГУПФ, наприклад, немає обідньої перерви, тож приймають громадян постійно.

Людей інформують  про їх права та можливості громади через офіційний сайт, телеграм-канали або ж соціальні мережі. На думку Олени Сторожко, у випадку збільшення міграційного потоку ВПО, є ризик, що буде недостатня кількість працівників, щоб краще обслуговувати.

ВПО залишатимуться у громадах, бо не мають куди повертатися

Місцеве самоврядування розуміє, що чимало ВПО залишаться у своїх громадах, адже багатьом людям немає куди повертатися, водночас  місцева влада поки не має стратегії довгострокової роботи з внутрішньо переміщеними особами.

Єдина програма, яку було зазначено в ході інтерв’ю — міська цільова програма “З думкою про людей” на 2020-2024 роки щодо забезпечення соціальної підтримки. 

«На перспективу заплановано створення Консультативної ради при міському голові, до складу якої планується залучити представників ОМС, громадські організації та активістів ВПО. Рада буде сприяти максимальному розв’язанню питань ВПО. Як один з варіантів покращення взаємодії з переселенцями зазначено своєчасне оцінювання та задоволення потреб ВПО забезпечення права на житло, пенсійне та соціальне забезпечення, доступ до засобів  існування, реалізація права на освіту та медичне обслуговування», — каже Ніна Лимар, заступниця директора департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради.

Проблеми з житлом – брак коштів у громаді для створення нового житла для ВПО

Screenshot 696 b5a46

Це соціальний гуртожиток, який відремонтували за кошти громади та кошти державного бюджету ще у 2014 році. Наразі тут проживає близько 30 переселенців, які приїхали у 2014 році і після повномасштабного вторгнення.

«За оренду житла ми не платимо, лише комунальні послуги. Взимку у нас виходило 1500 гривень, зараз близько 1000 гривень. Умови гарні – в кожній кімнаті є санвузол, кухня на кожному поверсі, кімнати просторі, комфортні», – розказує пані Наталя, переселенка з Волновахи, яка переїхала з чоловіком в березні 2022 року.

Керівництво громади розглядає інші можливості щодо побудови додаткового житла чи ремонту наявних будівель, які є у комунальній власності, але поки на це бракує коштів.

Як виявилося, майже 80% опитуваних орендують житло, а це стає додатковим тягарем для їхнього бюджету. Лише 3% опитуваних вказали, що не мають матеріальних потреб.

Проблеми з ліками та випадки психологічного розладу у ВПО

Загалом, у роботі з ВПО викликами для громад ще є випадки психологічного розладу у дітей, оформлення пенсії, якщо втрачено документи, трудову книжку і зміна підсудності судів, що ускладнює логістику.

Представники місцевої влади також наголошують на нестачі медикаментів, передовсім від хронічних захворювань. Попри це, люди запевняють, що критичні потреби переселенців їм вдається забезпечувати.

Окремо відзначають необхідність психологічної допомоги, в тому числі для дітей. Нагадаємо, за підтримки ГО «Бахмутська Фортеця« у Вільногірську діє психологічний осередок для дітей із мамами.

Людям потрібно виговоритись і поділитись своїми переживаннями, оптимально, щоб слухачем став саме психолог. Із запитами на таку допомогу здебільшого зверталися на початку повномасштабного вторгнення, якщо той чи інший орган влади не може задовольнити потребу психологічної допомоги, тому рекомендують звернутися до громадських організацій, кажуть у місцевій владі, і до речі, рекомендують звертатися за такими послугами саме до ГО “Бахмутська Фортеця”.

Найбільше вимушено-переміщені особи сумують за домом

На питання “Чого вам зараз не вистачає найбільше?” учасники опитування могли обрати декілька варіантів відповідей. Як виявилося, найбільше людям не вистачає грошей та рідної домівки. Тільки двоє респондентів зазначили, що потребують психологічної допомоги.

Водночас за результатами аналізу можна констатувати, що пошук роботи не є суттєвою проблемою для ВПО.

Screenshot 697 4e8d3

Результати опитування

До найпопулярніших нематеріальних потреб опитуваних загалом відноситься медичне обслуговування, значно менший попит на юридичну або правову допомогу, і замикає трійку найбільш значущих потреб відновлення документів

Що можна покращити у Вільногірській громаді для комфорту ВПО?

Загалом результати проведеного дослідження показали, що насамперед слід враховувати пріоритети допомоги для переселенців. Нижче наводимо основні пункти, які допоможуть громадам покращити й свої життя й життя переселенців. 

Що потрібно зробити?

  • Розробити стратегію інтеграції ВПО у місцеву громаду із залученням самих ВПО, громадського сектору та бізнесу;
  • забезпечити постійний перегляд та актуалізацію програм та планів підтримки ВПО відповідно до потреб ВПО, що змінюються.
  • регулярно проводити дослідження потреб ВПО, щоб слідкувати за актуальними потребами ВПО
  • сприяти участі ВПО у житті громади та прийнятті рішень, заохочувати до участі у соціальних та волонтерських проєктах. Річ в тому, що наявність, навіть, часткової зайнятості, хай і безоплатної, позитивно відображається на психологічному стані людей, які відчувають свою залученість до загальної справи;
  • збільшити можливості пройти перекваліфікацію або короткотермінове навчання  з отримання додаткових навичок та вмінь, організації підприємницької діяльності тощо, з урахуванням потреб на ринку праці; (Нагадаємо, що раніше ми писали як організувати у своїй громаді допомогу вимушеним переселенцям).
  • актуалізувати питання забезпечення робочими місцями ВПО. Програма релокації підприємств може стати стартовим етапом;
  • залучити донорські організації та реалізувати грантові програми підтримки малого бізнесу;
  • створити майданчик для дозвілля дорослих, де б ВПО мали змогу спілкуватись із приймаючим населенням та сформувати моделі поведінки, які ґрунтуються на співпраці, активізмі і волонтерстві;
  • розглянути можливості надання психологічної допомоги для дітей;
  • впровадити програму надання психологічної підтримки із заходами профілактики вигорання та виснаження працівників, які безпосередньо працюють із ВПО.

Фото: з відкритих джерел

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Вступна кампанія 2026 для молоді з ТОТ: чому Україна втрачає абітурієнтів та як це змінити

Семаковська Тетяна 15:00, 10 Березня 2026
Україна втрачає абітурієнтів з ТОТ / фото ілюстративне

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Валентина Потапова / фото “Альменда”

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

  • безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
  • безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
  • отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

Семаковська Тетяна 11:00, 7 Березня 2026
Бахмутський ЦНАП
ЦНАП для бахмутян / фото Бахмутська міськрада

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

  • +380 (98) 850 0561;
  • +380 (99) 667 9206;
  • +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

  • актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
  • внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
  • зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
  • отримати витяг із реєстру територіальної громади;
  • подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
  • оформити відстрочку від мобілізації;
  • отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
  • подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
  • “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Вступна кампанія 2026 для молоді з ТОТ: чому Україна втрачає абітурієнтів та як це змінити

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів […]

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]

Важливо

Де у Дніпрі пройти “Скринінг 40+”: огляд 5 медичних закладів та умови державної програми

В Україні активно розгортається нова національна програма “Скринінг здоров’я 40+”. Жителі Дніпра, а також вимушені переселенці, яким виповнилося 40 років, мають можливість пройти комплексне обстеження […]

В Україні остаточно вилучають з обігу банкноти 1, 2, 5 та 10 гривень: де і як їх обміняти

З 2 березня 2026 року в Україні остаточно вилучаються з готівкового обігу паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років. Відтепер […]

16:00, 02.03.2026 Скопіч Дмитро

Виплати за поранення військовослужбовцям у 2026 році: суми, умови отримання та причини відмов

Військовослужбовці, які отримали поранення під час виконання бойових завдань, мають право на низку державних фінансових гарантій. Проте на практиці процес отримання цих коштів часто супроводжується […]