Бахмутянин Олег Дідик зараз служить в складі ЗСУ. В травні він разом із підрозділом буде виходити на бойові завдання, однак воїнам не вистачає важливого атрибуту — машини. Всіх небайдужих закликають долучитися до збору, адже автомобіль дуже потрібний захисникам.

Донат на ЗСУ

Допомогти Олегу й пришвидшити Перемогу за посиланням:

https://send.monobank.ua/jar/6tb8MyiVFv?fbclid=IwAR162HP5MAad81ZKK6gwIyJQ7cUZNWzktEquCJuz_thRiBC8KBfA_EpTEgM

Сума збору: 200 тисяч гривень

Станом на 7 квітня зібрано: 47 тисяч гривень

Крім цього, військовим потрібний Bandera Power 225 S — це спеціальний блок багатоканальної швидкої зарядки та автономного освітлення (можливість зарядки від сонячної батареї). Його орієнтовна вартість — від 40 до 50 тисяч гривень, тож якщо коштів назбирають більше, це закриє одразу дві важливі потреби.

Бахмутський воїн та волонтер

Пані Марина з прапором України. Фото: Фейсбук

Олегу Дідику 19 років, рішення захищати Україну він прийняв ще коли, йому було 18, каже вчителька Марина Жванія, яка добре знає Олега та постійно підтримує з ним зв’язок.

«Олег любить історію, на уроках пригадую, він завжди міг щось влучно сказати цікаве. Брав участь у всіх патріотичних заходах. Коли в школі якісь суперечки були — то завжди був на боці правди. Олег добрий та чуйний, а ще в нього золоті роки, так про нього відгукувався й учитель праці», — розповідає пані Марина.

Після школи Олег вступив в Інститут, хлопець цікавився туризмом. Коли почалася повномасштабна війна юнак почав волонтерити, хотів допомогати й вже почав думати про вступ до лав ЗСУ. Згодом зробив важливий для себе вибір й зараз набирається військового досвіду. Однокласники Олега про його шлях дізналися з соцмереж, всі пишаються його вибором.

Підтримує Олега й бахмутський вчитель історії з позивним «Завуч», наголошує, що в Олега вже є успіхи у військовій справі.

Bandera Power 225 S. Фото: з відкритих джерел

Олегу Дідику та його побратимам потрібно назбирати 200 тисяч гривень на машину, наразі вже зібрано 47 тисяч. Долучитися до збору може кожен, адже кожна сума важлива. Сам же Олег зазначає, що зараз він опановує військову справу, й разом з підрозділом має мету — зібрати кошти на автомобіль. 

Фото: Олег Дідик на запит редакції

Читайте також: Відсидів 10 днів: спогади про Майдан бахмутянина Андрія Лози

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському і Костянтинівському напрямках, де на кожному протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 99 наступальних дій противника, що на 5 менше ніж вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 29 липня, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 32 штурми противника. Окупанти атакували в районах Миколайпілля, Степанівки, Русин Яру, Костянтинівки, Іллінівки, Олександро-Шультиного та Іванопілля.

Не поступається за кількістю атак противника і Покровський напрямок, де минулої доби російська армія провела 31 атаку. Окупанти атакували в районах Торецького, Шахового, Ганнівки, Сергіївки, Новопавлівки, Софіївки, Вільного, Нового Шахового, Родинського, Шевченка, Матяшевого, Мирного, Василівки, Котлиного, Удачного та Молодецького.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут противник атакував 18 разів, намагаючись просунутись у районах Закітного, Кривої Луки, Пискунівки, Миколаївки, Рай-Олександрівки та Різниківки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Ставків, Дробишевого, Діброви, Нового Миру, Новоселівки, Лимана та Озерного. Загалом минулої доби тут відбулося 17 боєзіткнень.

На Краматорському напрямку противник провів одну наступальну дію в бік Тихонівки.

Втрати рф за 29 липня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 29 липня російська армія втратила:

• близько 1 360 військових;
• 3 танки;
• 5 бойових броньованих машин;
• 41 артилерійську систему;
• 3 РСЗВ;
• 1 засіб ППО;
• 8 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 362 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 440 одиниць автомобільної техніки;
• 2 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

• Українські захисники зривають спроби росіян просочитися до Костянтинівки
• Удар по логістиці та позиціях російської армії на Донеччині: що уразили ЗСУ
• Українські дрони знищили цінну техніку окупантів на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли аналітики Центру досліджень “Детектор медіа”, які проаналізували майже 8 тисяч публікацій із січня до липня 2026 року.

Бахмут IN.UA розповідає про головне з результатів дослідження.

Що говорять про ВПО у соцмережах

Центр досліджень “Детектор медіа” проаналізував 7 831 публікацію за ключовими словами “біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені” в Facebook та Telegram, оприлюднених із січня по липень 2026 року. Дослідження присвячене тому, як українські соцмережі говорять про ВПО та українських біженців, які теми домінують у цих повідомленнях і хто найчастіше формує публічний дискурс.

З’ясувалося, що про переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців, які виїхали за кордон. У вибірці зафіксували 5 840 згадок про ВПО проти 1 619 згадок про біженців.

При цьому основною темою публікацій є саме допомога переселенцям. У Facebook вона фігурує більш ніж у 70% дописів, а в Telegram — майже у 63%. Найчастіше в ролі тих, хто допомагає ВПО, згадуються державні органи та місцева влада. Значно рідше — міжнародні організації чи громадські ініціативи.

Автори дослідження звертають увагу, що переселенці у соцмережах переважно залишаються об’єктом розповідей інших людей. Натомість історій про їхній власний досвід, адаптацію чи внесок у розвиток громад значно менше.

Лише 5% публікацій про ВПО згадують, що вони приносять користь громадам, де нині живуть. Щодо українських біженців цей показник становить лише 1,7%.

Ще одна тенденція — велика кількість повідомлень про можливе припинення виплат або інших видів підтримки. Дослідники зазначають, що ризик втрати допомоги згадується значно частіше, ніж випадки її фактичного припинення. Найчастіше йдеться про необхідність проходження ідентифікації, оновлення документів, підтвердження права на виплати чи зміни критеріїв отримання державної підтримки. На думку авторів дослідження, такі повідомлення формують відчуття постійної невизначеності, хоча нерідко стосуються звичайних адміністративних процедур.

У дослідженні також звернули увагу, що тема допомоги переселенцям інколи використовується для політичного піару. В таких публікаціях головними героями стають політики, чиновники чи громадські діячі, тоді як самі ВПО залишаються лише фоном для висвітлення благодійної діяльності.

Читайте також:

• Як посприяти відновленню ВПО з Донеччини та Луганщини: у Києві представили дослідження й провели дискусію
• Житло для ВПО: як в Офісі Омбудсмана оцінюють доступні програми та рівень їхньої ефективності
• В Україні створили міністерство у справах громад, територій та ВПО: що зміниться для переселенців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!