На російських пропагандистських пабліках публікують сюжет російських воєнкорів з міста Селидове. Росіяни показали кадри з окупованого міста та використали для пропаганди місцевих жителів.
Редакція публікує вибрані кадри.
Селидове, кадри з окупації
Російські воєнкори заїхали в нещодавно окуповане місто Селидове. Тут вони зняли пропагандистський сюжет про роботу окупантів і життя місцевого населення.
На кадрах, знятих окупантами, потрапила центральна частина Селидового. Тут є пошкоджені будинки, магазини і місця торгівлі. Примітно, що в місті вже майоріють прапори, які вивісили окупанти. Біля українського тризуба вони повісили червоний прапор СРСР.
Спалена багатоповерхівка в центрі міста / фото росджерелаЗруйнована багатоповерхівка / фото росджерелаРосійський воєнкор біля пам’ятника Козаку / фото росджерелаЧервоний прапор майоріє над Селидовим / фото росджерела
У місті окупанти вже облаштували свої позиції. Вони розташовані прямо посеред житлової забудови.
Окупант на позиції в Селидовому / фото росджерела
Записали росіяни і свідчення місцевих жителів. Їх вони використали для пропаганди. Чоловік, який називає себе місцевим жителем, розповів, що не хотів евакуюватися в Україну, а чекав “своїх”. Тепер, після захоплення Селидового, він, нібито, збирається до родичів у Кадіївку Луганської області, яка окупована з 2014 року.
Житель Селидового, який чекав “своїх” / фото росджерела
У своєму пропагандистському ролику росіяни показали, як вони допомагають людям із бензином. Примітно, що пальне дають тому ж чоловіку, який чекав росію. У розмові з воєнкорами він розповів про нібито “злочини України проти мирного населення”. Чоловік стверджував, що його примушували говорити українською мовою і карали за російську мову на роботі і в магазинах. А ще він, підігруючи росіянам, розказав і про “злочини ЗСУ”. За його словами, військові, нібито, примушували людей до евакуації, а незгодних розстрілювали. Звісно, підтверджень цьому немає. А про підтверджені розстріли мирного населення російськими військовими чоловік, звісно, не згадував.
Місцеві жителі заправляють авто бензином / фото росджерела
Нагадаємо, що російська армія захопила Селидове 30 жовтня. Станом на 28 жовтня в місті залишалися 461 людина.
Добропільський напрямок на мапі DeepState / скриншот
ЗСУ мають успіхи на фронті в Донецькій області. Бійцям Сил оборони вдалось відкинути ворога на Добропільському напрямку. Просувань російської армії минулої доби не зафіксовано.
Про актуальну ситуацію на фронті в Донецькій області розповідає Бахмут IN.UA.
Ситуація на фронті: просування ЗСУ
За даними аналітиків DeepState, ЗСУ мають успіхи на Добропільському напрямку фронту. Українські захисники відкинули ворога біля двох сіл — Нове Шахове і Кучерів Яр.
Просування ЗСУ на Добропільському напрямку / скриншот мапи DeepState
Російська армія протягом минулої доби успіхів не досягла. Просувань ворога не фіксують.
Втрати рф за 15 жовтня
За даними Генштабу ЗСУ, протягом 15 жовтня російська армія втратила:
“В’язані янголи — це моє мистецтво. Це водночас і хобі, і можливість відволіктися” — так описує своє захоплення в’язанням переселенка з Бахмутського району Анна Шаповалова. До повномасштабної війни вона мешкала в селі Роздолівка, займалась домашнім господарством, а у вільний час в’язала. Після евакуації з рідного дому жінка на деякий час забула про своє хобі, втім згодом отримала натхнення і стала в’язати унікальні вироби.
Своєю історією Анна Шаповалова поділилась з редакцією Бахмут IN.UA.
В’язання було просто хобі
Анна Шаповалова родом із села Роздолівка Бахмутського району. Тут вона народилась, вивчилась і створила власну родину. Сім’я займалась домашнім господарством і городництвом. Час від часу Анна займалась улюбленим хобі — в’язанням. Та з початком повномасштабної війни жінка поставила його на паузу, адже потрібно було вивозити родину з небезпеки.
“До війни час від часу я займалася в’язанням. Це було захоплення просто для душі, також я в’язала речі своїм дітям. Потім, коли почалась повномасштабна війна, ми, звичайно ж, виїхали. Це було в лютому 2022 року. Тоді я закинула цю справу, адже було якось не до цього. Я з дітьми виїхала на захід України, а чоловік лишався в Бахмуті, оскільки був військовим”, — каже Анна Шаповалова.
Зараз пані Анна проживає в Черкасах. Тут вона знову згадала про своє хобі, яким займалась вдома. Натхнення несподівано прийшло перед зимовими святами. Жінка знову взяла гачок до рук, щоб зв’язати ялинкову іграшку.
“Це був 2024 рік, перед Новим роком. Тоді мені захотілось взяти гачок в руки і я подумала: “А чи не зв’язати мені якусь новорічну іграшку на ялинку?”. І чомусь захотілось зв’язати саме різдвяного янгола. В’язала тоді я просто інтуїтивно, спочатку взагалі не мала й поняття, як його робити. Було багато спроб, помилок, розпускань, але все-таки у мене вийшов янгол. Він став моєю першою роботою, так до мене прийшло натхнення створювати таких ангеликів”, — розповідає майстриня.
В’язані янголи / фото Анни Шаповалової
Окрім янголів в’яжу ранери, капелюшки й пояси
Спочатку майстриня Анна Шаповалова робила янголів в одному кольорі й стилі. Згодом вона почала експериментувати з кольорами й деталями.
“Спочатку це була просто ідея різдвяного ангелика на ялинку, нічого особливого в думках тоді не було. Але коли я побачила готовий виріб, то в мене почала розвиватися фантазія. Мені захотілося його зробити з волоссям, я зачіски пробувала робити. Потім почала ще й з кольорами гратися. Якщо спочатку це були бежеві кольори, колір льон, то потім я почала додавати рожеві, блакитні, жовті відтінки. Хоч я ще в’яжу й інші вироби, особлива цікавість у мене саме до янголят. Це моє мистецтво. Така моя фантазія і моє натхнення зараз”, — розповідає Анна Шаповалова.
В’язаний янгол / фото Анни Шаповалової
Окрім янголів, майстриня в’яже ранери (ред. довгі скатертини-доріжки для прикрашання столу), капелюшки й пояси в етностилі. Ці вироби створені виключно з бавовняної пряжі.
Ранер / фото Анни Шаповалової
Пані Анна зазначає, що її янголи є авторськими, оскільки процес їх створення вона вигадала сама. Нові ідеї вона вигадує сама.
“Я в’яжу інтуїтивно, у мене немає схем. Хтось колись запитував у мене в соцмережах майстер-клас. Але в мене його немає, бо це все йде з голови. Поки я досягла того вигляду, якого б мені хотілось, я робила багато спроб. Тому це чисто моя фантазія”, — каже Анна Шаповалова.
В’яже майстриня переважно у вільний час. Часто може працювати і вночі. На виготовлення одного маленького янгола йде близько тижня.
“Буває, що в’яжу до пізньої ночі, адже вдень маю домашні справи, на які йде багато часу. В’яжу переважно у вільну хвилинку і це може бути будь-де — в дорозі або поки чекаю дитину із занять. Такого, щоб я сіла і весь день в’язала немає, я працюю по кілька годин на день. Виготовлення маленького янгола може розтягнутися до тижня, бо кілька днів йде лише на те, щоб надати йому форму. Якщо це більший янгол, то може бути понад тиждень. Все залежить від розміру”, — зазначає жінка.
Вироби майстрині / фото Анни Шаповалової
Поки в’язання для пані Анни є цікавим захопленням. Вона продає свої вироби, але планів щодо масштабування власної справи поки не має.
“Для мене створення власної майстерні чи магазину поки нездійсненна мрія. Я творю вдома і наперед нічого не загадую. Влітку виходила продавати свої вироби в місцевий парк. Люди не проходили повз, висловлювали захоплення, були й покупці. Поки що в’язання для мене це і хобі, і можливість відволіктися — це моя втіха. Звісно, якщо когось цікавлять мої роботи, то мені дуже приємно. Я залюбки продаю їх”, — каже Анна Шаповалова.
Ви можете підтримати майстриню з Бахмутського району, замовивши її вироби в Instagram.
ЗСУ мають успіхи на фронті в Донецькій області. Бійцям Сил оборони вдалось відкинути ворога на Добропільському напрямку. Просувань російської армії минулої доби не зафіксовано. Про […]
“В’язані янголи — це моє мистецтво. Це водночас і хобі, і можливість відволіктися” — так описує своє захоплення в’язанням переселенка з Бахмутського району Анна Шаповалова. […]
Між прифронтовим Часів Яром та німецьким містом Ашеберґ розпочинається співпраця. Очікується, що адміністрації реалізовуватимуть спільні культурні й гуманітарні проєкти, а також обмінюватимуться досвідом. Про це […]
На окупованих територіях Донеччини все ще відвертіше: тут релігією благословляють війну проти України та роками формують парафіянам вигідну Кремлю картинку світу. Редакція Бахмут IN.UA обрала […]
В Україні цьогоріч відкривають у середньому по 4,5 тисячі проваджень на місяць через порушення правил військового обліку. Від початку 2025 року їх кількість перевищила 47 […]