ВПО в Києві можуть отримати підтримку, це одноразова грошова допомога розміром від 500 до 10 тисяч гривень. Претендувати на допомогу можуть переселенці та переселенки, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Як отримати гроші для ВПО, читайте в матеріалі.

Допомога ВПО 2025 у Києві

На порталі послуг Kyiv Digital будь-яка внутрішньо переміщена особа, яка опинилася у складних життєвих обставинах може подати заявку на грошову допомогу, яку надають раз на рік. Це сума становить від 500 до 10 тисяч гривень та визначається індивідуально.

Виплати запровадив міський голова Києва для підтримки киян, які потребують додаткового захисту. Водночас отримати її можуть й малозабезпечені ВПО, які потрапили у складне становище.

Умови отримання допомоги

Подати заявку можуть малозабезпечені кияни та внутрішньо переміщені особи із середньомісячним доходом на людину в сім’ї не більше 4 722 гривень, які потрапили у складні життєві обставини.

Такими обставинами можуть вважатися:

• смерть близьких родичів;
• шкода, що завдана пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями;
• невиліковна хвороба або хвороба, що вимагає тривалого лікування.

Як подати заяву онлайн на виплати для ВПО?

Подати заяву можна онлайн, вам потрібно мати такі документи:

• скан-копія паспорта або ID-картки;
• довідка про доходи всіх членів сім’ї за попередні шість місяців;
• документи, що підтверджують складні життєві обставини;
• IBAN — номер соціального банківського рахунку;
• скан-копія довідки ВПО.

Зверніть увагу, що вам можуть бути потрібні документи, які підтвердять право на соціальну пільгу. Це може бути пенсійне посвідчення, посвідчення особи з інвалідністю, витяг з реєстру актів цивільного стану громадян, що підтверджує статус одинокої матері тощо. Час розгляду заяви становить 30 днів.

Детальна відеоінструкція, як подати заяву онлайн на виплати у відео:

Як подати заяву офлайн на виплати для ВПО?

Для цього зверніться до найближчого ЦНАПу. Ось перелік тих, які надають цю послугу:

• Центр надання адміністративних послуг м. Києва;
• Центр надання адміністративних послуг Голосіївської РДА в м. Києві;
• Центр надання адміністративних послуг Дарницької РДА в м. Києві;
• Центр надання адміністративних послуг Деснянської РДА в м.Києві;
• Центр надання адміністративних послуг Дніпровської РДА в м. Києві;
• Центр надання адміністративних послуг Оболонської РДА в м.Києві;
• Центр надання адміністративних послуг Печерської РДА в м. Києві;
• Центр надання адміністративних послуг Святошинської РДА в м. Києві;
• Центр надання адміністративних послуг Солом’янської РДА в м.Києві.

Вам знадобляться такі документи:

• заява (зразок за посиланням).

А також копії таких документів:

• паспорту громадянина України;
• довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
• пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги (у разі наявності);
• довідки про призначення групи інвалідності (із зазначенням відсотку втрати працездатності) або довідку про відсоток втрати працездатності (для осіб з інвалідністю);
• документів, які підтверджують складні життєві обставини, що обґрунтовують потребу в наданні матеріальної допомоги (для киян, які опинилися в складних життєвих обставинах);
• довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 352) (для внутрішньо переміщених осіб). 
• оригінал довідки про доходи всіх членів сім’ї за попередні шість місяців, виданих за місцем отримання доходів або Державною податковою службою України (окрім довідок про розмір пенсії та/або державних соціальних допомог).

Строк розгляду заяви становить 30 днів.

Коли я отримаю допомогу?

Після того, як вашу заяву перевірять, ви отримаєте сповіщення в особистому кабінеті, на електронну пошту та в застосунку Київ Цифровий.

Гроші можна отримати на Картку киянина або інший соціальний банківський рахунок, готівкою чи поштовим переказом за місцем отримання пенсії або соціальної допомоги. 

Чи можуть відмовити у наданні допомоги?

Зверніть увагу, що вам можуть відмовити у наданні допомоги, причини можуть бути наступні:

• відсутність реєстрації у Києві або якщо з моменту реєстрації пройшло менш як рік;
• неповний пакет документів;
• заява подана після 15 грудня поточного року;
• середньомісячний дохід на людину в сім’ї становить понад 4 722 гривні.
• кошти, виділені містом для надання матеріальної допомоги у поточному році, вичерпані.

За додатковими питаннями про допомогу звертайтесь за номером (044) 366-80-22.

Читайте також:

• 10 тисяч гривень при народженні дитини: грошова допомога для місцевих і ВПО у Трускавці
• Як переселенцям стати на квартирний облік у 2025 році: інструкція
• Чи дадуть субсидію на оренду житла, якщо знімається лише кімната: пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Березень 2021 року для Бахмута був звичайним місяцем початку весни. Місто прокидалося після зимових холодів, комунальні служби прибирали вулиці, а місцеві жителі планували вихідні у міських парках. Це був період активного розвитку, оновлення інфраструктури та спокійного мирного життя.

Редакція видання Бахмут IN.UA пропонує згадати, яким було наше місто лише за рік до початку повномасштабного вторгнення.

Добірка ностальгічних фото Бахмута до війни

У 2021 році місто Бахмут залишалося спокійним промисловим центром сходу України з багатою історією та розміреним ритмом життя. Місцева економіка трималася на видобутку солі, виноробстві та машинобудуванні, а культурне життя підтримувалося фестивалями, виставками та концертами.

У цій добірці — світлини, що зберігають атмосферу спокійного 2021 року в Бахмуті. Їх опублікував бахмутянин Олександр Сотников на власній сторінці в Facebook.

Читайте також:

Бульвар Металургів у Бахмуті: як виглядало затишне місце у 2018 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутський гіпсовий промисел — це унікальна сторінка економічної історії міста, яка почалася з відкриття покладів природного каменю на околицях Бахмутської фортеці ще у вісімнадцятому столітті. Наявність великих покладів мінералу дала потужний поштовх виникненню народного ремесла, яке місцеві поселяни традиційно називали “ломкою алебастру”.

Детальніше про те, як функціонував гіпсовий промисел у Бахмуті, розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Історія гіпсового промислу в Бахмуті

Після того, як у 1782 році остаточно закрилися Бахмутські казенні солеварні, видобуток гіпсового каменю почав стрімко розвиватися як альтернативне джерело заробітку. Свого абсолютного піку ця діяльність досягла у першій половині дев’ятнадцятого століття. Процес видобутку мав чітку сезонність. Навесні, відразу по закінченні основних польових робіт, місцеві жителі об’єднувалися у спеціальні робітничі артілі. Групи складалися з 15-20 осіб. За допомогою пороху робітники “рвали” гіпсовий камінь у кар’єрах. Лише за два місяці, у травні та червні, майстри заготовляли декілька мільйонів пудів сирого алебастру. Готову невідшліфовану сировину масово скуповували чумаки. Для транспортування каменю в інші регіони вони приганяли до Бахмута по кілька тисяч волових фур.

У другій половині дев’ятнадцятого століття кустарний видобуток поступово перейшов у масштабний промисловий формат. У місті почали масово з’являтися спеціалізовані алебастрові заводи. На цих підприємствах сирий гіпсовий камінь переробляли на повністю готовий алебастр, через що важкий народний промисел “ломки алебастру” поступово зійшов нанівець, поступившись місцем механізованій праці.

Мистецтво створення бахмутської ліпнини

Алебастр використовували не лише як базовий будівельний матеріал для зведення споруд. Він став ідеальною сировиною для виготовлення витончених предметів мистецтва та складних елементів декору. Фасади будинків, кімнати та каміни прикрашалися вишуканою “ліпниною”. У Бахмуті цим художнім напрямком займалися народні майстри-кустарі. Вони працювали переважно “під заказ” у невеликих приватних майстернях, які облаштовували просто на власних подвір’ях.

Процес виготовлення алебастрового декору був кропітким і складався з таких етапів:

• створення детального ескізу з урахуванням усіх архітектурних побажань замовника;
• виготовлення базової форми з дерева або м’якої глини на основі намальованого ескізу;
• змащування внутрішніх стінок форми жиром або олією, щоб уникнути прилипання матеріалу до основи;
• заливання сухого алебастру, який майстер попередньо розводив водою до необхідної густої консистенції;
• природне висихання суміші, яке тривало від 15 до 20 хвилин;
• вилучення готового предмета з форми та його фінальна обробка: шліфування, гравіювання, покриття базовою фарбою або розпис кольоровими красками за вимогою клієнта.

Для створення великих і важких предметів конструкцію обов’язково укріплювали зсередини. У ще рідкий розчин майстри вкладали грубу тканину, металеві дроти, цвяхи, залізні прутки або дерев’яні штапики. Саме за такою складною технологією виготовляли розкішні карнизи, пілястри та стельові “розетки”.

Замовники декору та післявоєнне відновлення

До 1917 року прикрашати власні будинки індивідуальною ліпниною могли дозволити собі виключно заможні містяни. Через високу вартість ручної роботи цей промисел не мав масового поширення, тому займалися ним одиниці. Сучасні історики досі не виявили письмових джерел із детальними згадками про приватні ліпні майстерні міста. Головним доказом діяльності “алебастрових художників-ливарів” залишаються вцілілі фасади приватних будинків кінця дев’ятнадцятого та початку двадцятого століття, а також усні спогади місцевих старожилів.

Традиція лиття предметів декору несподівано продовжилася і в радянський період. Найбільшої популярності це ремесло набуло після Другої світової війни, коли йшло активне відновлення зруйнованого житлового фонду міста (тодішнього Артемівська). Як і до революції, місцеві кустарі виливали з гіпсу предмети декору. Здебільшого це була плитка для стін, прості стельові карнизи та круглі “розетки” для люстр. Ці вироби продавалися невеликими партіями мешканцям міста та навколишніх сіл. Проте, на відміну від шедеврів старих бахмутських майстрів, вироби повоєнних артемівських ливарів особливою художньою красою вже не відрізнялися.

Гіпсові іграшки як окремий вид ремесла

Паралельно з архітектурною ліпниною на початку двадцятого століття існував ще один цікавий народний промисел — виготовлення невеликих гіпсових фігурок та дитячих іграшок. Підтвердженням цього стали знахідки краєзнавця Г.С. Соколовського, який у 2001 році виявив гіпсові фігурки у вигляді качки та лева. Артефакти знайшли в землі під час риття траншеї для водогону на подвір’ї приватного будинку на вулиці Набережній, 1, що в районі Забахмутки. Власник ділянки тоді розповів, що раніше цей будинок належав ремісникам, які створювали фігурки з гіпсу та торгували ними на місцевому ринку.

Скоріш за все, виготовлення та торгівля гіпсовими фігурками місцевого виробництва не приносила гідного прибутку. Через це промисел у Бахмуті не набув такого розмаху, як, наприклад, у слободі Димково Вятської губернії, де алебастрові вироби ставали експонатами престижних всеросійських виставок. Попри це, зразки декоративних гіпсових виробів, збережені з бахмутських будинків, стали важливою частиною експозиції місцевого краєзнавчого музею, увіковічнивши працю талановитих майстрів минулого.

Читайте також:

Столове, баварське та пільзенське: якою була історія бахмутського пивоваріння в XIX та у XX століттях

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!