ВПО в Києві можуть отримати підтримку, це одноразова грошова допомога розміром від 500 до 10 тисяч гривень. Претендувати на допомогу можуть переселенці та переселенки, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Як отримати гроші для ВПО, читайте в матеріалі.

Допомога ВПО 2025 у Києві

На порталі послуг Kyiv Digital будь-яка внутрішньо переміщена особа, яка опинилася у складних життєвих обставинах може подати заявку на грошову допомогу, яку надають раз на рік. Це сума становить від 500 до 10 тисяч гривень та визначається індивідуально.

Виплати запровадив міський голова Києва для підтримки киян, які потребують додаткового захисту. Водночас отримати її можуть й малозабезпечені ВПО, які потрапили у складне становище.

Умови отримання допомоги

Подати заявку можуть малозабезпечені кияни та внутрішньо переміщені особи із середньомісячним доходом на людину в сім’ї не більше 4 722 гривень, які потрапили у складні життєві обставини.

Такими обставинами можуть вважатися:

• смерть близьких родичів;
• шкода, що завдана пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями;
• невиліковна хвороба або хвороба, що вимагає тривалого лікування.

Як подати заяву онлайн на виплати для ВПО?

Подати заяву можна онлайн, вам потрібно мати такі документи:

• скан-копія паспорта або ID-картки;
• довідка про доходи всіх членів сім’ї за попередні шість місяців;
• документи, що підтверджують складні життєві обставини;
• IBAN — номер соціального банківського рахунку;
• скан-копія довідки ВПО.

Зверніть увагу, що вам можуть бути потрібні документи, які підтвердять право на соціальну пільгу. Це може бути пенсійне посвідчення, посвідчення особи з інвалідністю, витяг з реєстру актів цивільного стану громадян, що підтверджує статус одинокої матері тощо. Час розгляду заяви становить 30 днів.

Детальна відеоінструкція, як подати заяву онлайн на виплати у відео:

Як подати заяву офлайн на виплати для ВПО?

Для цього зверніться до найближчого ЦНАПу. Ось перелік тих, які надають цю послугу:

• Центр надання адміністративних послуг м. Києва;
• Центр надання адміністративних послуг Голосіївської РДА в м. Києві;
• Центр надання адміністративних послуг Дарницької РДА в м. Києві;
• Центр надання адміністративних послуг Деснянської РДА в м.Києві;
• Центр надання адміністративних послуг Дніпровської РДА в м. Києві;
• Центр надання адміністративних послуг Оболонської РДА в м.Києві;
• Центр надання адміністративних послуг Печерської РДА в м. Києві;
• Центр надання адміністративних послуг Святошинської РДА в м. Києві;
• Центр надання адміністративних послуг Солом’янської РДА в м.Києві.

Вам знадобляться такі документи:

• заява (зразок за посиланням).

А також копії таких документів:

• паспорту громадянина України;
• довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
• пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги (у разі наявності);
• довідки про призначення групи інвалідності (із зазначенням відсотку втрати працездатності) або довідку про відсоток втрати працездатності (для осіб з інвалідністю);
• документів, які підтверджують складні життєві обставини, що обґрунтовують потребу в наданні матеріальної допомоги (для киян, які опинилися в складних життєвих обставинах);
• довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 352) (для внутрішньо переміщених осіб). 
• оригінал довідки про доходи всіх членів сім’ї за попередні шість місяців, виданих за місцем отримання доходів або Державною податковою службою України (окрім довідок про розмір пенсії та/або державних соціальних допомог).

Строк розгляду заяви становить 30 днів.

Коли я отримаю допомогу?

Після того, як вашу заяву перевірять, ви отримаєте сповіщення в особистому кабінеті, на електронну пошту та в застосунку Київ Цифровий.

Гроші можна отримати на Картку киянина або інший соціальний банківський рахунок, готівкою чи поштовим переказом за місцем отримання пенсії або соціальної допомоги. 

Чи можуть відмовити у наданні допомоги?

Зверніть увагу, що вам можуть відмовити у наданні допомоги, причини можуть бути наступні:

• відсутність реєстрації у Києві або якщо з моменту реєстрації пройшло менш як рік;
• неповний пакет документів;
• заява подана після 15 грудня поточного року;
• середньомісячний дохід на людину в сім’ї становить понад 4 722 гривні.
• кошти, виділені містом для надання матеріальної допомоги у поточному році, вичерпані.

За додатковими питаннями про допомогу звертайтесь за номером (044) 366-80-22.

Читайте також:

• 10 тисяч гривень при народженні дитини: грошова допомога для місцевих і ВПО у Трускавці
• Як переселенцям стати на квартирний облік у 2025 році: інструкція
• Чи дадуть субсидію на оренду житла, якщо знімається лише кімната: пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні з 2024 року діє механізм умовно-дострокового звільнення засуджених для проходження військової служби. Він передбачений статтею 81¹ Кримінального кодексу України і дозволяє людям, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, достроково залишити колонію за рішенням суду та укласти контракт із військом.

Разом із тим, ця практика залишає питання. Зокрема, вони стосуються того, наскільки прозоро працює механізм, а також чи існує статистика щодо подальшої служби таких осіб та можливих правопорушень після звільнення. Редакція вирішила з’ясувати, як саме працює ця процедура та чи є дані про те, що відбувається із засудженими після їхнього звільнення для служби.

Чи є статистика про військові злочини серед звільнених за ст. 81¹

Щоб з’ясувати, чи ведеться статистика щодо подальших правопорушень серед таких осіб, редакція звернулася до Офісу Генерального прокурора з офіційним запитом. Нас цікавила інформація про те, скільки осіб, звільнених за статтею 81¹ Кримінального кодексу України, після вступу до війська могли вчинити військові злочини. Зокрема, йшлося про такі правопорушення як:

• самовільне залишення військової частини (ст. 407 КК України);
• дезертирство (ст. 408 КК України).

У відповіді прокуратура повідомила, що такі дані не є відкритими для суспільства. Причиною назвали дію воєнного стану та питання національної безпеки.

В Офісі Генерального прокурора нам зазначили, що навіть загальні цифри щодо військових злочинів можуть бути використані для дискредитації Сил оборони України або в інформаційних операціях проти держави.

Крім того, у прокуратурі окремо підкреслили ще один важливий аспект: у державній звітності не ведеться окрема статистика щодо військових злочинів, які могли бути вчинені саме особами, звільненими за статтею 81¹.

Тобто навіть технічно такі дані не виокремлюються. Через це надати редакції запитувану інформацію у прокуратурі не змогли. Подібну відповідь редакція отримала і від Кадрового центру Збройних Сил України. Там повідомили, що запитувана інформація має гриф «для службового користування» відповідно до внутрішніх наказів та переліку службової інформації.

Таким чином, перевірити на практиці, чи стає механізм умовно-дострокового звільнення потенційною “лазівкою” для уникнення покарання, наразі неможливо — принаймні у публічному доступі.

Як зазначає експерт Андрій Яковлєв, говорити про системну проблему або зловживання можна лише на підставі конкретних статистичних даних, однак наразі такі дані державні органи не оприлюднюють.

Як працює умовно-дострокове звільнення для служби в армії

Андрій Яковлєв — адвокат, керуючий партнер АО “Амбрела”, експерт ГО “Медійна ініціатива за права людини” з міжнародного гуманітарного та кримінального права — пояснив редакції Бахмут IN.UA процедуру застосування статті 81¹.

За його словами, у травні 2024 року набув чинності закон, який дозволяє умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби. Станом на вересень 2025 року, за відкритими даними, близько 10 тисяч колишніх ув’язнених доєдналися до української армії завдяки цьому механізму. Водночас важливо розуміти, що люди, яких звільняють за цією процедурою, не звільняються від покарання повністю.

Рішення про дострокове звільнення ухвалює суд — за поданням установи виконання покарань. Перед цим людина проходить медичний огляд, а також відбувається погодження з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) і військовою частиною. Після цих погоджень установа виконання покарань звертається до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби.

У разі позитивного рішення суду особу передають підрозділам Національної гвардії України, які доставляють її до ТЦК. Саме цей день є останнім днем відбування покарання. Далі людина укладає контракт і направляється до військової частини, де набуває статусу військовослужбовця.

Що буде, якщо людина не піде служити

Закон передбачає відповідальність у разі порушення умов звільнення. Якщо після звільнення особа не прибуває до ТЦК або ухиляється від укладення контракту, настає кримінальна відповідальність за статтею 336-2 Кримінального кодексу України — ухилення від прийняття на військову службу за контрактом особою, звільненою для служби.

Після зарахування до військової частини на таку людину поширюються норми військового законодавства. Зокрема, самовільне залишення частини (ст. 407 КК України) або дезертирство (ст. 408 КК України) є окремими військовими злочинами.

Крім того, така особа перебуває під адміністративним наглядом.

У випадку засуджених Миколи Барабаша та Олександра Баришка, які проходили у справі про вбивство Артема Мирошниченка, нагляд за ними після звільнення поклали на командира військової частини.

Порушення правил такого нагляду може тягнути як адміністративну, так і кримінальну відповідальність відповідно до законодавства. Як пояснює експерт, якщо після укладення контракту військовослужбовець вчиняє новий злочин — наприклад самовільно залишає частину або дезертирує — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку.

Приклад застосування закону: справа Артема Мирошниченка

Саме за цією процедурою умовно-дострокового звільнення вийшли на свободу і засуджені у справі вбивства активіста Артема Мирошниченка. Після їхнього звільнення виникло багато запитань у суспільстві. Зокрема, брат загиблого писав, що для засуджених це може стати “легальним способом уникнути тюрми та утекти”.

Рішення про звільнення ухвалювали суди після подання установ виконання покарань.

Зокрема:

• щодо Миколи Барабаша подання подавала Божковська виправна колонія №16;
• щодо Олександра Баришка — Первомайська виправна колонія №117.

Після рішення суду засуджених передали для проходження процедури укладення контракту та подальшої служби у війську. Водночас перевірити на практиці, чи може стаття 81¹ використовуватися як “лазівка”, наразі неможливо — принаймні публічно.

З технічного погляду закон містить запобіжники від зловживання, адже особу після суду передають підрозділам Національної гвардії України для доставки до ТЦК. Якщо контракт не буде укладено, застосовується стаття 336-2 КК України.

Після укладення контракту людина набуває статусу військовослужбовця, на якого поширюються норми військового кримінального законодавства.

Відповідно, якщо злочин вчиняється після укладення контракту — наприклад, самовільне залишення частини або дезертирство — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку. Водночас через відсутність відкритої статистики щодо подальших правопорушень серед осіб, звільнених за статтею 81¹, питання щодо можливих ризиків залишається відкритим.

Примітка. Матеріал підготовлено в межах проєкту «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя», менторської програми «Правосуддя в фокусі медіа», що реалізується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага). Зміст матеріалу є відповідальністю автора і не обов’язково відображає погляди організаторів та донорів проєкту”.

До теми:

Шість років після смертельного побиття бахмутського активіста Артема Мирошниченка: засуджені пішли служити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Краматорськ — це одне з найбільших міст Донецької області, яке існує навіть в умовах постійного наближення фронту. В ньому працюють екстрені служби, комунальники, лікарі та волонтери.

Редакція Бахмут IN.UA публікує фотографії з міста, які зробила журналістка Марія Лященко.

Як виглядав Краматорськ: добірка фотографій

Краматорськ залишається одним із ключових міст Донецької області. На відміну від повністю знищених міст та сел регіону, тут продовжують працювати всі служби, а сам міський простір адаптувався до воєнних реалій.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує ознайомитися з фотографіями з міста, які демонструють повсякденну реальність сьогоднішнього Краматорська. Добірка складається з фото, які зробила наша журналістка Марія Лященко в березні 2025 року.

Читайте також:

Зима у довоєнному Бахмуті: як виглядало місто

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!