Ексголова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж
Після звільнення Андріївки і Кліщіївки на півдні Бахмута для ЗСУ відкрилися можливості для деокупації міста-фортеці. Війська рф ще намагатимуться відновити втрачені позиції. Найближчими тижнями окупантам доведеться залишити Бахмут або вони будуть знищені чи здаватимуться в полон.
Про це генерал армії, екскерівник Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж розповів у інтерв’ю «ТСН.ua».
Важливість Андріївки і Кліщіївки
Генерал пояснив, що Андріївка і особливо Кліщіївка це — стратегічні позиції для звільнення Бахмута.
Перед ЗСУ стояло завдання звільнення Андріївки і Кліщіївки, тому що створюються стратегічні позиції для звільнення Бахмута. Ми дійсно довго просувалися, це були сотні метрів, інколи до кілометра. Але ворог задіяв резерви і тому так швидко не вийшло, як раніше планувалося, щоб «узяти в кліщі» повністю Бахмут і завоювати особливо ті позиції, які сьогодні створюють передумови для знищення угруповання в самому Бахмуті. Це і Андріївка, і особливо Кліщіївка.
З одного боку, це охоплення флангів, а з іншого — оперативно вигідні висоти, де ми можемо розміщувати вогневі засоби і завдавати ударів безпосередньо по угрупованню в самому Бахмуті. Вони там ховаються в підвалах, завалених будинках, інших спорудах, які вже не є потужними захисними спорудами. Тому в цій ситуації вже буде справа часу.
Микола Маломуж // генерал армії України
Ситуація на фронті на півдні Бахмута. Фото: DeepStateMapLive
Росіяни підтягують резерви
За словами експерта, штурми росіян продовжаться, оскільки вони не змирилися з втратою важливих сіл.
Він (ред. ворог) продовжує контрактакувати, розуміючи значення цих населених пунктів і значення втрати Бахмута. Противник підтягнув ще додатково пів бригади повітряно-десантних військ і танкову артилерію.
Росіяни сьогодні намагаються відновити позиції в Кліщіївці. Чому так часто була зміна інформації — то Кліщіївка звільнена, то ні, навіть на рівні Генштабу, заступниці міністра оборони Ганни Маляр, допоки нарешті президент Володимир Зеленський не підтвердив це офіційно. Але зранку росіяни знову намагаються вступити до Кліщіївки. Йде потужний складний бій.
Микола Маломуж // екскерівник Служби зовнішньої розвідки України
Плацдарм для звільнення Бахмута
Генерал переконаний, що Андріївка і Кліщіївка стануть плацдармами для майбутньої деокупації Бахмута. Він пояснив, коли і чому це станеться?
Те, що ми тримаємо позиції і створюємо умови з їх закріплення в населених пунктах, а також створюємо плацдарми для удару, це фактично передумови для звільнення Бахмута. А Бахмут, як ми говорили, це знакова позиція для самого путіна, адже він туди направляє всі свої сили, контролює кожен день, він навіть говорив, що й кожну годину. Тому бої ще будуть тривати.
Я вважаю, що наразі утворилася прекрасна ситуація, аби найближчими тижнями поставити перед вибором угруповання росіян у Бахмуті: або залишити його, або вони будуть знищені чи здаватимуться в полон. Якщо вони дійсно будуть продовжувати такі наступальні операції, то шансів у противника точно не буде. Декілька тижнів — їхній максимальний термін.
Раніше сержант роти ударних БПЛА та артилерійської розвідки 92-ї ОШБр імені кошового отамана Івана Сірка Олесь Маляревич розповів, як ЗСУ рухаються до деокупації Бахмута.
Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».
Фото: УНІАН
Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
Естонська рада у справах біженців (ERC) анонсувала відкриття короткострокової онлайн-реєстрації на отримання багатоцільової грошової підтримки. Програма спеціально створена для допомоги мешканцям пріоритетних важкодоступних територій, які найбільше страждають від наслідків бойових дій.
Організація пропонує фінансову підтримку в розмірі 3 600 гривень на кожну особу в родині. Ці кошти виплачуватимуться щомісяця протягом трьох місяців.
Оскільки ресурси обмежені, допомога спрямована виключно на людей, які перебувають у найбільш вразливому економічному чи соціальному становищі. Пріоритет під час відбору надаватиметься таким категоріям:
сім’ям з дітьми до 18 років, де вихованням займається лише одинока мати або одинокий батько;
багатодітним родинам (троє і більше дітей віком до 18 років);
сім’ям, які виховують малюків віком до двох років;
родинам, що складаються виключно з людей похилого віку (всі члени родини старші 60 років);
сім’ям, де є особи зі спеціальними потребами щодо здоров’я (люди з інвалідністю І чи ІІ групи, особи з важкими хронічними захворюваннями або ті, хто потребує високовартісного лікування).
Важливі обмеження та винятки з правил
Для забезпечення справедливого розподілу коштів гуманітарні організації працюють спільно та ретельно перевіряють списки отримувачів. Якщо ваша родина протягом останніх трьох місяців вже отримувала аналогічну фінансову допомогу (3 600 гривень на місяць) від іншої міжнародної організації, виплати від ERC на цей період не призначать.
Загальне правило передбачає, що допомога від Естонської ради надається лише один раз на рік. Повторне звернення можливе через шість місяців виключно у тому випадку, якщо родина зіткнулася з новою критичною проблемою (наприклад, сталася повторна евакуація або хтось із членів сім’ї отримав інвалідність).
Водночас ці часові обмеження повністю знімаються, якщо:
ви були нещодавно переміщені чи примусово евакуйовані;
ви безпосередньо постраждали від російських обстрілів протягом останніх 30 днів.
Де та коли відбудеться реєстрація
Реєстрація проходитиме виключно в онлайн-форматі за посиланням та буде відкритою лише один день.
Подати заявку можна буде у неділю, 29 березня, у проміжок часу з 10:00 до 16:00. Доступ до спеціальної форми за посиланням відкриють саме в ці години.
Програма розрахована на мешканців важкодоступних територій чотирьох областей: Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської. У разі схвалення заявки, кошти можна буде отримати зручним для вас способом: прямим переказом на банківський рахунок або ж готівкою через відділення банків чи Укрпошти.
У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.
Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.
Вартість великоднього кошику в 2026 році
За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.
Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:
молоко подорожчало на 49,6%;
борошно — на 38,6%;
яйця — на 19,3%;
ізюм — на 14,1%;
дріжджі — на 12,8%;
вершкове масло — на 6,8%.
Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.
Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:
буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).
Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).
Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.
Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).
Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:
тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.
Причини здорожчання та вимушена економія
Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.
Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.
Естонська рада у справах біженців (ERC) анонсувала відкриття короткострокової онлайн-реєстрації на отримання багатоцільової грошової підтримки. Програма спеціально створена для допомоги мешканцям пріоритетних важкодоступних територій, які […]
У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося […]
На тимчасово окупованій Донеччині бійці ЗСУ знищили об’єкти військової логістики та скупчення живої сили противника. Удари здійснили на чотирьох локаціях окупантів. Про це повідомляє Генштаб ЗСУ. ЗСУ […]
Громадська організація “Аваліст” оголосила реєстрацію на грошову допомогу мешканцям Донеччини. Люди, які проживають у Краматорському районі, можуть отримати допомогу на покриття комунальних послуг. Про це […]
У так званому “міністерстві будівництва, інфраструктури і ЖКГ днр” затвердили генеральний план окупованого міста Горлівка. Окупанти запланували так званий “розвиток” до 2045 року. Серед планів […]