«Деокупація Бахмута є питанням кількох тижнів», — український генерал

Микола Ситник 11:36, 19 Вересня 2023
Генерал армії, екскерівник Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж
Ексголова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж

Після звільнення Андріївки і Кліщіївки на півдні Бахмута для ЗСУ відкрилися можливості для деокупації міста-фортеці. Війська рф ще намагатимуться відновити втрачені позиції. Найближчими тижнями окупантам доведеться залишити Бахмут або вони будуть знищені чи здаватимуться в полон.


Про це генерал армії, екскерівник Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж розповів у інтерв’ю «ТСН.ua».

Важливість Андріївки і Кліщіївки

Генерал пояснив, що Андріївка і особливо Кліщіївка це — стратегічні позиції для звільнення Бахмута.

Перед ЗСУ стояло завдання звільнення Андріївки і Кліщіївки, тому що створюються стратегічні позиції для звільнення Бахмута. Ми дійсно довго просувалися, це були сотні метрів, інколи до кілометра. Але ворог задіяв резерви і тому так швидко не вийшло, як раніше планувалося, щоб «узяти в кліщі» повністю Бахмут і завоювати особливо ті позиції, які сьогодні створюють передумови для знищення угруповання в самому Бахмуті. Це і Андріївка, і особливо Кліщіївка. 

З одного боку, це охоплення флангів, а з іншого — оперативно вигідні висоти, де ми можемо розміщувати вогневі засоби і завдавати ударів безпосередньо по угрупованню в самому Бахмуті. Вони там ховаються в підвалах, завалених будинках, інших спорудах, які вже не є потужними захисними спорудами. Тому в цій ситуації вже буде справа часу.

Микола Маломуж // генерал армії України

Ситуація на фронті на півдні Бахмута
Ситуація на фронті на півдні Бахмута. Фото: DeepStateMapLive

Росіяни підтягують резерви

За словами експерта, штурми росіян продовжаться, оскільки вони не змирилися з втратою важливих сіл.

Він (ред. ворог) продовжує контрактакувати, розуміючи значення цих населених пунктів і значення втрати Бахмута. Противник підтягнув ще додатково пів бригади повітряно-десантних військ і танкову артилерію.

Росіяни сьогодні намагаються відновити позиції в Кліщіївці. Чому так часто була зміна інформації — то Кліщіївка звільнена, то ні, навіть на рівні Генштабу, заступниці міністра оборони Ганни Маляр, допоки нарешті президент Володимир Зеленський не підтвердив це офіційно. Але зранку росіяни знову намагаються вступити до Кліщіївки. Йде потужний складний бій.

Микола Маломуж // екскерівник Служби зовнішньої розвідки України

Плацдарм для звільнення Бахмута

Генерал переконаний, що Андріївка і Кліщіївка стануть плацдармами для майбутньої деокупації Бахмута. Він пояснив, коли і чому це станеться?

Те, що ми тримаємо позиції і створюємо умови з їх закріплення в населених пунктах, а також створюємо плацдарми для удару, це фактично передумови для звільнення Бахмута. А Бахмут, як ми говорили, це знакова позиція для самого путіна, адже він туди направляє всі свої сили, контролює кожен день, він навіть говорив, що й кожну годину. Тому бої ще будуть тривати.

Я вважаю, що наразі утворилася прекрасна ситуація, аби найближчими тижнями поставити перед вибором угруповання росіян у Бахмуті: або залишити його, або вони будуть знищені чи здаватимуться в полон. Якщо вони дійсно будуть продовжувати такі наступальні операції, то шансів у противника точно не буде. Декілька тижнів — їхній максимальний термін.

Микола Маломуж // генерал армії України

Читайте також: «У районі Бахмута ЗСУ пробили лінію оборони росіян», — Сирський

Раніше сержант роти ударних БПЛА та артилерійської розвідки 92-ї ОШБр імені кошового отамана Івана Сірка Олесь Маляревич розповів, як ЗСУ рухаються до деокупації Бахмута.

Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Фото: УНІАН

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Росіяни посилили тиск на Костянтинівському напрямку — Генштаб ЗСУ

Семаковська Тетяна 09:45, 5 Жовтня 2026
Військові ЗСУ / фото ілюстративне

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Костянтинівському напрямку, де кількість штурмів збільшилася. Водночас на Покровському, Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках спостерігається спад інтенсивності атак.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій загалом зафіксовано на Покровському напрямку, хоча інтенсивність боїв тут дещо пішла на спад. Українські військові зупинили тут 24 атаки, що на 7 штурмових дій менше порівняно з попередньою добою. Противник намагався просунутися у районах населених пунктів Білицьке, Світле, Василівка, Молодецьке та в напрямку Ганнівки, Добропілля, Сергіївки.

На Костянтинівському напрямку активність армії рф зросла. Тут зафіксовано 23 атаки, що на 7 штурмових дій більше порівняно з минулим днем. Російські війська вели наступальні дії в районах Костянтинівки, Новоселівки та в напрямку Осикового, Миколайпілля, Райського, Торського і Новопавлівки.

Зниження активності російських військ відбулося на Лиманському напрямку. Українські військові відбили тут 7 спроб противника просунутися, що на 2 атаки менше, ніж минулої доби. Росіяни атакували поблизу населених пунктів Дерилове, Дробишеве, Зарічне та Лиман.

На Слов’янському напрямку фіксується суттєве зменшення кількості штурмів. Противник здійснив 1 атаку в районі Миколаївки, що на 6 штурмових дій менше порівняно з попереднім днем.

На Краматорському напрямку інтенсивність також знизилася — українські військові відбили 1 атаку противника в районі населеного пункту Федорівка Друга, тоді як вчора на цій ділянці фіксувалися дві атаки.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зазнав втрат на 2 020 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 855 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 727 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, а також 47 артилерійських систем.

Окрім цього, знищено:

  • 22 наземні робототехнічні комплекси;
  • 5 одиниць спеціальної техніки;
  • 4 бойові броньовані машини;
  • 3 реактивні системи залпового вогню;
  • 2 танки;
  • 2 засоби протиповітряної оборони.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як у Бахмуті працював аероклуб: історія перших льотчиків міста

Семаковська Тетяна 12:00, 4 Жовтня 2026
Навчальні літаки У-2 Артемівського аероклубу на льотному полі. Світлина з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Літак. Фото / Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

У березні 2023 року росіяни зруйнували символ Бахмута / скриншот з відео

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни посилили тиск на Костянтинівському напрямку — Генштаб ЗСУ

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Костянтинівському напрямку, де кількість штурмів збільшилася. Водночас на Покровському, Лиманському, Слов’янському та […]

Історії

Як у Бахмуті працював аероклуб: історія перших льотчиків міста

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої […]

В Україні планують запровадити базову соціальну допомогу на постійній основі

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги […]

Статус зниклого безвісти військового: як набувається та що гарантує родині

Коли військовослужбовець зникає безвісти під час виконання бойових завдань, його родина часто стикається з юридичними та бюрократичними труднощами. Статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, […]

оренду

Реєстр житла для ВПО планують запустити у 2027 році: що про нього відомо

У 2027 році в Україні планують запустити загальнодержавний реєстр житла для внутрішньо переміщених осіб. Система міститиме актуальну інформацію про наявний житловий фонд та буде інтегрована […]