20 травня 2016 року в Бахмуті вперше відзначили День Європи — традиційне свято, що є символом єдності, миру та спільних цінностей із країнами ЄС. Цього дня в місті проводилися різноманітні заходи, які мали на меті показати містянам перспективи України в ЄС.

Детальніше про те, як проходив День Європи у 2016 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

День Європи у Бахмуті 2016 року

У 2016 році Бахмут відзначив День Європи — свято, присвячене європейським цінностям та інтеграції України в простір ЄС.

20 травня, у день святкування, в місті організували безліч заходів для мешканців та гостей. Так, у Бахмуті роздавали кульки та сувеніри із символікою Європейського Союзу, а з ініціативи “Вільного простору “Майстерня” та за активної участі відділу освіти школярі прикрашали площу прапорами країн Європи. Одночасно творчі колективи Міського центру культури та дозвілля провели святковий концерт.

Окрім розважальних активностей, було проведено низку інформаційних заходів, під час яких представники ЄС, міської ради, експерти та громадськість обговорювали інтеграцію України до Європейського Союзу, а також можливості, які відкриваються для Бахмута.

Читайте також:

• Соляна шахта “Артемсіль” відкрила новий маршрут: згадуємо березень 2021
• “Не маса, а актив”: як донецькі ультраси прокладали шлях до українізації регіону
• Роздолівка на Донеччині: публікуємо наш архівний фоторепортаж

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

3 жовтня 2020 року в Бахмуті відбувся традиційний ярмарок, де містяни могли придбати саджанці плодових, ягідних, декоративних культур, а також різноманітну сільськогосподарську продукцію для подальшого використання вдома.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує згадати, яким був традиційний осінній садовий ярмарок у 2020 році.

Ярмарок “День садівника”: фотоспогади

Осінній ярмарок “День садівника” — це традиційна подія, яка проводилася в Бахмуті. У 2020 році він тривав два дні — з 3 по 4 жовтня. На ярмарок з’їжджалися не лише садівники й городники з міста, а й жителі прилеглих районів. Вони продавали містянам власну продукцію — зокрема, саджанці для подальшого вирощування на власній території, а також свіжі овочі та фрукти.

Крім того, під час заходу можна було отримати консультації від фахівців Бахмутської дослідної станції розсадництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України щодо питань садівництва.

У фотодобірці — світлини, що зберігають атмосферу спокійного 2020 року в Бахмуті. Їх опублікувало видання 06274.com.ua.

Читайте також:

• Сорочки та дощ: яким був День вишиванки у Бахуті в 2017 році
• Часів Яр у 15 фото: як містяни відпочивали біля кар’єрів
• Ностальгія в кожній світлині: яким був Бахмут у 2011 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У березні 2021 року Соледарі у першій соляній шахті презентували новий туристичний маршрут “Таємниці підземного соляного світу”. На маршруті довжиною близько пів кілометра, відвідувачі побачили: музей солевидобутку з цінними експонатами, оригінальні фотозони, зони зі світловими ефектами, прозорі кристали, соляні барельєфи та скульптури, церковний музей.

Перші враження для “Бахмут IN.UA” від нового історичного маршруту передали бахмутські фотографи Іван Сидоров і Аліна Калінкіна. Вони розказали і показали на що слід звернути особливу увагу під час екскурсій. Завдяки їх фотографіям можна відчути атмосферу соляного світу.

«Це дуже цікавий артоб’єкт, викликає неймовірні емоції, чи є у світі щось подібне. Вражають внутрішні об’єми та висота – вони величезні! Захоплюють також текстури солі. Якщо заходити туди з хорошою фототехнікою, з широкими кутами об’єктивів, якомога ширшими, аби все влізло, то для фотографів це буде дуже цікаво» – захоплювався Іван.

У шахті створили так звані “сльози”, вони схожі на піну, що засохла.

“Це навіть трохи лякає, вони відкладені на цьому тунелі, тобто, виходить, що ми йдемо по тунелю, за межами котрого може бути якесь джерело води”, – ділилися очевидці у 2021.

Проте екскурсоводи та працівники запевнили, що сіль дужа міцна, її раніше не добували навіть киркою, використовували інструменти міцніше.

“Поруч із «сльозами” відчувається реверберація (залишкове «післязвучання» у закритих приміщеннях) – тобто якщо зробити певний звук, то відголосся залишається секунди три-чотири.

Для Аліни це був перший спуск до соляної шахти. Фотографка відчула спокій та умиротворення. Крім цікавих об’єктів Аліна зазначала, що дуже корисно просто подихати таким повітрям.

 Матеріал підготувала Марія Лященко, фото Івана Сидирова та Аліни Калінкіної.