Що задекларував Роман Гапєєв, виконувач обов’язків директора Опитненського сільського комунального підприємства “Прогрес”? Про наявне майно і доходи посадовця читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Роман Гапєєв, Опитненський КП “Прогрес”: декларація

Роман Гапєєв оприлюднив декларацію про доходи за 2024 рік. Згідно з декларацією, посадовець має в селищі Опитне:

• земельну ділянку площею 31 квадратний метр;
• квартиру площею 51,1 квадратних метрів.

Окрім цього, Роман Гапєєв спільно з дружиною Ганною володіють двома автомобілями:

• RENAULT KANGOO 2006 року випуску (власник Роман Гапєєв);
• KIA CEED 2011 року випуску (власниця Ганна Гапєєва).

Які доходи в керівника КП “Прогрес” Романа Гапєєва

Роман Гапєєв також декларує свої доходи. Згідно з декларацією, він, окрім основного місця роботи, працює ще в декількох організаціях. Зокрема, за сумісництвом він обіймає такі посади:

• голова ГО “Відродження села” (неоплачувана робота);
• директор ТОВ “КВАНТ-АО” (неоплачувана робота);
• інженер з охорони праці міжнародного благодійного фонду “Українська душа” (оплачувана робота).

У деяких організаціях Роман Гапєєв працює разом з дружиною. Зокрема, в декларації вказано, що Ганна Гапєєва є власницею ТОВ “КВАНТ-АО”, а також обіймає посаду в міжнародному благодійному фонді “Українська душа”, де теж отримує зарплату.

У декларації Роман Гапєєв вказав, що за 2024 рік отримав:

• 35 320 гривень пенсії (орієнтовно 2,9 тисячі на місяць);
• 292 464 гривень зарплати в КП “Прогрес” (орієнтовно 24,3 тисячі на місяць);
• 37 763 гривень зарплати в міжнародному благодійному фонді “Українська душа” (орієнтовно 3,1 тисяч на місяць);
• 36 000 гривень соціальних виплат;
• 43 150 гривень безповоротної фінансової допомоги від Acted;
• 5000 гривень соціальних виплат, в тому числі виплат ВПО;
• 217 гривень виплат за програмою “Національний кешбек”.

Дружина посадовця, Ганна Гапєєва за 2024 рік отримала:

• 35 320 гривень пенсії (орієнтовно 2,9 тисячі на місяць);
• 274 651 гривень зарплати в книжковому клубі “Клуб сімейного дозвілля” (орієнтовно 22,8 тисяч на місяць);
• 86 331 гривень зарплати в міжнародному благодійному фонді “Українська душа” (орієнтовно 7,1 тисяч на місяць);
• 24 000 тисячі соціальних виплат;
• 131 гривня виплат за програмою “Національний кешбек”;
• 1000 гривень виплат за програмою “Зимова підтримка”.

Також подружжя Романа і Ганни Гапєєвих володіють грошовими активами. На двох вони мають 8 тисяч доларів готівкою, що складає 332,2 тисячі гривень.

Читайте також:

• 199 тисяч зарплати і квартира у Бахмуті: що задекларувала головна спецiалiстка з ветеранської політики Ольга Брильова
• Понад 700 тисяч гривень зарплати: що задекларувала Олена Данько, староста Іванівського округу
• Декларація Сергія Чауса: скільки заробляє керівник Часовоярської МВА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині погодили проведення обов’язкової евакуації дітей у примусовий спосіб із окремих населених пунктів Святогірської міської громади, частини Слов’янська та селища Суханівка Слов’янської громади. Рішення ухвалили під час засідання Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів.

Про це повідомили у Донецькій ОДА.

На Донеччині розширили зону обов’язкової евакуації дітей

25 вересня провели онлайн-засідання Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів. Його провів Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін. У засіданні брали участь представники Донецької обласної державної адміністрації.

Під час нього погодили рішення про обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб дітей із:

• окремих населених пунктів Святогірської міської територіальної громади;
• окремих територій міста Слов’янськ;
• селища Суханівка Слов’янської громади.

Як зазначили в Донецькій ОДА, рішення ухвалили через постійну загрозу російських обстрілів та необхідність зберегти життя і здоров’я дітей.

Також Координаційний штаб затвердив організацію нового пункту для евакуації громадян (з безпекових міркувань, його назву не розкривали). В обласній адміністрації пояснили, що необхідність такого рішення пов’язана з цілеспрямованими атаками російських військ на місця евакуації цивільних жителів Донеччини.

До теми:

“Люди виїжджають цілими районами”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупаційна влада на Донеччині оголосила про початок ліквідації териконів. За словами так званого голови комітету народної ради “днр” Сергія Міхальова, противник планує прибрати близько 600 об’єктів, а перші роботи вже стартували у місті Сніжне. Російські фахівці розглядають терикони як джерело вугілля та будівельних матеріалів для доріг, а звільнені землі ватажок “днр” денис пушилін пропонував віддати під забудову.

Катерина Волосевич, фахівчиня відділу енергетики громадської організації “Екодія”, яка займається питаннями справедливої трансформації вугільних регіонів, детально пояснила редакції Бахмут IN.UA, скільки часу та ресурсів потребує такий процес, а також які екологічні загрози він несе.

Ліквідація териконів на Донеччині

Технічно ліквідувати один терикон цілком можливо, однак це надзвичайно довготривалий і складний процес. На підконтрольній території України подібні ідеї розглядалися, але жоден проєкт не був повністю реалізований через потребу у великій кількості ресурсів. За словами експертки, розбирання одного стандартного об’єкта може тривати один-два роки, залежно від його масштабів та об’ємів породи.

Намір окупантів ліквідувати всі 600 об’єктів у найближчі роки еспертка називає нереалістичним.

“Якщо ми говоримо, що це прямо ціла сотня об’єктів, то це далеко не питання одного-двох років, а набагато-набагато довше. За два роки, або навіть за п’ять років, я певна, що цього неможливо зробити“, — зазначає Катерина Волосевич.

Ресурси, спеціалісти та техніка

Масштабна гірничо-переробна програма вимагає величезного стабільного фінансування та залучення цілої команди профільних фахівців. Для роботи з териконами потрібні інженери, геологи, геотехніки, фахові екологи, спеціалісти з охорони здоров’я та експерти по роботі з водоймами. Робота є небезпечною, тому пошук персоналу значно ускладнюється.

Серед необхідного технічного забезпечення експертка виділяє наступні пункти:

• важка техніка, зокрема самоскиди, екскаватори та бульдозери;
• інструменти та підтримуючі системи для забезпечення стабільності схилів терикона;
• спеціалізовані лабораторії безпосередньо на місцях для аналізу складу матеріалів.

Токсичність породи та ризики використання у будівництві

Росіяни планують використовувати матеріали з териконів для будівництва доріг, однак європейський досвід свідчить про серйозні ризики такої практики. Порода на териконах є сумішшю різних токсичних часток, які потребують тривалих лабораторних досліджень, сортування, подрібнення та перевірки характеристик. Навіть після обробки лише невелика частина породи придатна для повторного використання.

Крім того, матеріали з териконів здатні негативно впливати на дихальні шляхи, викликати серцево-судинні захворювання у місцевих жителів, а також забруднювати ґрунтові води та екосистеми. Втручання у структуру терикона порушує його стабільність, що може призвести до масштабних обвалів.

Рекультивація земель та небезпека житлової забудови

Після вилучення породи земельна ділянка потребує глибокої рекультивації. Цей етап включає стабілізацію рельєфу, формування безпечних схилів, водовідведення, контроль ерозії, вивезення токсичних залишків та обов’язкове завезення нового ґрунту. Хімічні речовини роками накопичуються у землі під териконами, тому просто прибрати відходи недостатньо для ліквідації забруднення.

Закордонний досвід країн із вугільним минулим (Німеччина, Польща, Чехія) демонструє, що такі території найчастіше перетворюють на індустріальні парки, простори для бізнесу, зелені зони або меморіальні культурні об’єкти. Будівництво масових житлових об’єктів безпосередньо на місці ліквідованого терикона не практикується через пряму загрозу для здоров’я.

У Великій Британії існує проєкт житлового району “Сімсон парк”, який будують на території колишньої вугільної шахти. Проте Катерина Волосевич підкреслює ключову відмінність: будівництво велося не на місці самого терикона, а на прилеглій великій території шахти після проведення глибоких лабораторних досліджень та повної заміни ґрунтів.

“Будувати на місці самого теракона — ні. Ми не радимо саме працювати з житловою забудовою на майбутнє в Україні після перемоги. Більше бачимо це в контексті або озеленення, або індустріальних парків“, — підсумовує експертка.

Читайте також:

Окупанти почали ліквідацію териконів на Донеччині: що за цим стоїть

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!