Що задекларував Роман Гапєєв, виконувач обов’язків директора Опитненського сільського комунального підприємства “Прогрес”? Про наявне майно і доходи посадовця читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Роман Гапєєв, Опитненський КП “Прогрес”: декларація

Роман Гапєєв оприлюднив декларацію про доходи за 2024 рік. Згідно з декларацією, посадовець має в селищі Опитне:

• земельну ділянку площею 31 квадратний метр;
• квартиру площею 51,1 квадратних метрів.

Окрім цього, Роман Гапєєв спільно з дружиною Ганною володіють двома автомобілями:

• RENAULT KANGOO 2006 року випуску (власник Роман Гапєєв);
• KIA CEED 2011 року випуску (власниця Ганна Гапєєва).

Які доходи в керівника КП “Прогрес” Романа Гапєєва

Роман Гапєєв також декларує свої доходи. Згідно з декларацією, він, окрім основного місця роботи, працює ще в декількох організаціях. Зокрема, за сумісництвом він обіймає такі посади:

• голова ГО “Відродження села” (неоплачувана робота);
• директор ТОВ “КВАНТ-АО” (неоплачувана робота);
• інженер з охорони праці міжнародного благодійного фонду “Українська душа” (оплачувана робота).

У деяких організаціях Роман Гапєєв працює разом з дружиною. Зокрема, в декларації вказано, що Ганна Гапєєва є власницею ТОВ “КВАНТ-АО”, а також обіймає посаду в міжнародному благодійному фонді “Українська душа”, де теж отримує зарплату.

У декларації Роман Гапєєв вказав, що за 2024 рік отримав:

• 35 320 гривень пенсії (орієнтовно 2,9 тисячі на місяць);
• 292 464 гривень зарплати в КП “Прогрес” (орієнтовно 24,3 тисячі на місяць);
• 37 763 гривень зарплати в міжнародному благодійному фонді “Українська душа” (орієнтовно 3,1 тисяч на місяць);
• 36 000 гривень соціальних виплат;
• 43 150 гривень безповоротної фінансової допомоги від Acted;
• 5000 гривень соціальних виплат, в тому числі виплат ВПО;
• 217 гривень виплат за програмою “Національний кешбек”.

Дружина посадовця, Ганна Гапєєва за 2024 рік отримала:

• 35 320 гривень пенсії (орієнтовно 2,9 тисячі на місяць);
• 274 651 гривень зарплати в книжковому клубі “Клуб сімейного дозвілля” (орієнтовно 22,8 тисяч на місяць);
• 86 331 гривень зарплати в міжнародному благодійному фонді “Українська душа” (орієнтовно 7,1 тисяч на місяць);
• 24 000 тисячі соціальних виплат;
• 131 гривня виплат за програмою “Національний кешбек”;
• 1000 гривень виплат за програмою “Зимова підтримка”.

Також подружжя Романа і Ганни Гапєєвих володіють грошовими активами. На двох вони мають 8 тисяч доларів готівкою, що складає 332,2 тисячі гривень.

Читайте також:

• 199 тисяч зарплати і квартира у Бахмуті: що задекларувала головна спецiалiстка з ветеранської політики Ольга Брильова
• Понад 700 тисяч гривень зарплати: що задекларувала Олена Данько, староста Іванівського округу
• Декларація Сергія Чауса: скільки заробляє керівник Часовоярської МВА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!