Що задекларував Роман Гапєєв, виконувач обов’язків директора Опитненського сільського комунального підприємства “Прогрес”? Про наявне майно і доходи посадовця читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Роман Гапєєв, Опитненський КП “Прогрес”: декларація

Роман Гапєєв оприлюднив декларацію про доходи за 2024 рік. Згідно з декларацією, посадовець має в селищі Опитне:

• земельну ділянку площею 31 квадратний метр;
• квартиру площею 51,1 квадратних метрів.

Окрім цього, Роман Гапєєв спільно з дружиною Ганною володіють двома автомобілями:

• RENAULT KANGOO 2006 року випуску (власник Роман Гапєєв);
• KIA CEED 2011 року випуску (власниця Ганна Гапєєва).

Які доходи в керівника КП “Прогрес” Романа Гапєєва

Роман Гапєєв також декларує свої доходи. Згідно з декларацією, він, окрім основного місця роботи, працює ще в декількох організаціях. Зокрема, за сумісництвом він обіймає такі посади:

• голова ГО “Відродження села” (неоплачувана робота);
• директор ТОВ “КВАНТ-АО” (неоплачувана робота);
• інженер з охорони праці міжнародного благодійного фонду “Українська душа” (оплачувана робота).

У деяких організаціях Роман Гапєєв працює разом з дружиною. Зокрема, в декларації вказано, що Ганна Гапєєва є власницею ТОВ “КВАНТ-АО”, а також обіймає посаду в міжнародному благодійному фонді “Українська душа”, де теж отримує зарплату.

У декларації Роман Гапєєв вказав, що за 2024 рік отримав:

• 35 320 гривень пенсії (орієнтовно 2,9 тисячі на місяць);
• 292 464 гривень зарплати в КП “Прогрес” (орієнтовно 24,3 тисячі на місяць);
• 37 763 гривень зарплати в міжнародному благодійному фонді “Українська душа” (орієнтовно 3,1 тисяч на місяць);
• 36 000 гривень соціальних виплат;
• 43 150 гривень безповоротної фінансової допомоги від Acted;
• 5000 гривень соціальних виплат, в тому числі виплат ВПО;
• 217 гривень виплат за програмою “Національний кешбек”.

Дружина посадовця, Ганна Гапєєва за 2024 рік отримала:

• 35 320 гривень пенсії (орієнтовно 2,9 тисячі на місяць);
• 274 651 гривень зарплати в книжковому клубі “Клуб сімейного дозвілля” (орієнтовно 22,8 тисяч на місяць);
• 86 331 гривень зарплати в міжнародному благодійному фонді “Українська душа” (орієнтовно 7,1 тисяч на місяць);
• 24 000 тисячі соціальних виплат;
• 131 гривня виплат за програмою “Національний кешбек”;
• 1000 гривень виплат за програмою “Зимова підтримка”.

Також подружжя Романа і Ганни Гапєєвих володіють грошовими активами. На двох вони мають 8 тисяч доларів готівкою, що складає 332,2 тисячі гривень.

Читайте також:

• 199 тисяч зарплати і квартира у Бахмуті: що задекларувала головна спецiалiстка з ветеранської політики Ольга Брильова
• Понад 700 тисяч гривень зарплати: що задекларувала Олена Данько, староста Іванівського округу
• Декларація Сергія Чауса: скільки заробляє керівник Часовоярської МВА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

15 жовтня у Краматорську внаслідок удару російського безпілотника загинув працівник комунального підприємства “Краматорське трамвайно-тролейбусне управління”.

Про це повідомив начальник Краматорської міської військової адміністрації Олександр Гончаренко.

Деталі трагедії

За інформацією начальника МВА, жертвою ворожого дрона став водій комунального підприємства 1979 року народження. У момент атаки чоловік перебував на робочому місці, виконуючи свої службові обов’язки для забезпечення життєдіяльності міської інфраструктури.

“Ще одне людське життя обірвала російська атака. Людина, яка виконувала свою роботу, забезпечувала функціонування міста, стала черговою жертвою російської агресії“, — наголосив Олександр Гончаренко.

Він також додав, що російські війська продовжують цілеспрямовано бити по Краматорську, атакуючи цивільну інфраструктуру та людей, які не беруть жодної участі в бойових діях. Очільник МВА підкреслив, що такі дії є неприпустимими та мають отримати належну правову оцінку.

Попередні атаки на транспортну інфраструктуру

Нагадаємо, що ситуація з громадським транспортом у регіоні залишається вкрай небезпечною. Тижнем раніше, 8 жовтня 2026 року, російські війська завдали кривавого удару по рейсових автобусах у Краматорську.

Внаслідок тієї атаки щонайменше 30 людей загинули, ще 20 отримали поранення різного ступеня тяжкості, а два пасажирські автобуси згоріли вщент. Одразу після цього удару в Краматорську та сусідньому Слов’янську задля безпеки мешканців було тимчасово припинено рух усього громадського транспорту.

Читайте також:

Російська армія просунулася на Словʼянському напрямку — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

12 жовтня 2026 року Європейський Союз розширив санкційний список, додавши до нього 77 осіб, причетних до незаконних виборів до Державної думи Росії на тимчасово окупованих територіях України. Серед них редакція Бахмут IN.UA виявила шістьох уродженців Донеччини. Один із них, це колишній голова Національного банку України та експосадовець уряду Віктора Януковича Сергій Арбузов.

Хто ще опинився у списку та що відомо про їхню діяльність — розповідаємо в матеріалі.

Санкції ЄС за незаконні вибори на окупованих територіях України

12 жовтня 2026 року Рада Європейського Союзу ухвалила регламент №2026/2292, яким розширила перелік осіб, щодо яких діють обмежувальні заходи через дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України.

Загалом, до санкційного списку внесли 77 осіб, причетних до незаконних виборів до Державної думи рф у вересні 2026 року. Росія проводила ці вибори, зокрема, на тимчасово окупованих територіях Донецької області. Європейський Союз не визнає російських виборів на захоплених українських територіях та їхніх результатів. У санкційному документі участь кандидатів у такому виборчому процесі розглядається як сприяння спробам легітимізувати російську агресію та підтримувати незаконну окупацію України. Санкції передбачають заморожування активів підсанкційних осіб у юрисдикції ЄС, заборону на надання їм коштів та економічних ресурсів, а також обмеження на в’їзд до країн Євросоюзу.

Редакція Бахмут IN.UA проаналізувала санкційний список і виявила шістьох осіб, які народилися на Донеччині. Серед них. колишні українські посадовці, представники окупаційних політичних структур та люди, пов’язані з промисловістю регіону.

Сергій Арбузов: колишній голова НБУ, який балотувався до Держдуми РФ

Сергій Геннадійович Арбузов, уродженець Донецька та колишній високопосадовець України часів президентства Віктора Януковича. У 2010–2012 роках він очолював Національний банк України. Згодом, у 2012–2014 роках, обіймав посаду першого віцепрем’єр-міністра України. На початку 2014 року Арбузов також тимчасово виконував обов’язки прем’єр-міністра України.

Після Революції Гідності колишній посадовець виїхав до Росії. За біографічними відомостями, він займався громадською діяльністю та виступав на російському телебаченні з критикою української влади. У 2026 році Арбузов долучився до виборчого процесу в Росії. Він очолив регіональну групу партії “Справедлива Росія”, яка охоплювала тимчасово окуповані території України. У санкційному документі ЄС зазначено, що Арбузов був кандидатом від цієї партії на незаконних виборах до Державної думи РФ у вересні 2026 року. Арбузов вперше отримав мандат у російську Держдуму у 2026 році.

У Європейському Союзі вважають, що участю в цих виборах Арбузов сприяв спробам легітимізувати російську агресію проти України та підтримувати окупацію українських територій.

Олександр Гріденко: від підприємницької діяльності до окупаційної “Народної ради днр”

Олександр Гріденко народився 22 липня 1987 року на Донеччині. У санкційному документі ЄС місцем його народження зазначений Донецьк. Водночас у біографічному матеріалі росджерел вказане Старобешеве. Обидва населені пункти розташовані в Донецькій області. Гріденко навчався у школі №115 у Донецьку. У 2009 році закінчив радіотехнічний факультет Донецького національного технічного університету.

Згодом він займався підприємницькою діяльністю. Зокрема, був директором донецького товариства “Амік”, а з 2015 року пов’язують із керівництвом керченського товариства “Алекс-групп”, яке працювало у сфері дротових технологій зв’язку. Після окупації частини Донеччини Гріденко долучився до створених Росією політичних структур.

Із травня 2019 року він був депутатом так званого “Молодіжного парламенту днр”. Також очолював комітет із питань економіки та підприємництва, організаційний комітет проєкту “Школа підприємництва” та входив до руху “Молода республіка”. У лютому 2020 року Гріденко отримав місце в окупаційній “Народній раді ДНР” і долучився до фракції “Донецька республіка”. У вересні 2026 року Гріденко став кандидатом від партії “Єдина Росія” на незаконних виборах до Держдуми РФ. Європейський Союз включив його до санкційного списку за офіційну участь у виборчому процесі на тимчасово окупованих територіях України.

Сергій Добровольський: діяльність у “Молодій гвардії Єдиної Росії” та робота з молоддю на ТОТ

Сергій Сергійович Добровольський, уродженець Донецька, який співпрацює з російською окупаційною владою. За даними проєкту Evocation, у 2022 році він очолив донецьке відділення “Молодої гвардії Єдиної Росії”, молодіжної організації російської владної партії. Також Добровольський став координатором цієї організації на окупованих територіях чотирьох областей України.

За оприлюдненими відомостями, він займався поширенням російської пропаганди серед молоді та організацією заходів на підтримку російських військових. Окрім діяльності в молодіжній організації, Добровольський отримав мандат депутата окупаційної “Народної ради ДНР”. У вересні 2026 року він балотувався до Державної думи Росії від партії “Єдина Росія”.

У санкційному документі ЄС зазначено, що Добровольський був кандидатом на незаконних виборах, проведених Росією на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Євросоюз вважає, що його участь у цьому процесі сприяла спробам легітимізувати російську агресію та підтримувати окупацію українських територій.

Віктор Ніколаєнко: раніше балотувався до Верховної Ради України, а згодом — на російських виборах

Ніколаєнко, який у 2006 році намагався отримати мандат у Верховній Раді України, через двадцять років взяв участь у російському виборчому процесі на окупованих українських територіях. Віктор Вікторович Ніколаєнко народився 25 грудня 1977 року в Донецьку. У 1999 році він закінчив Донецький державний університет. До співпраці з російськими окупаційними структурами Ніколаєнко брав участь в українському політичному житті. За даними руху ЧЕСНО, у 2006 році він балотувався до Верховної Ради України від “Партії екологічного порятунку “ЕКО+25%””, але депутатом не став. На той час Ніколаєнко працював головним редактором всеукраїнського громадсько-політичного науково-виробничого журналу “Наш вибір”. Пізніше він долучився до діяльності російських окупаційних структур на Донеччині.

За інформацією ЧЕСНО, у 2023 році Ніколаєнко балотувався на незаконних виборах на окупованій Донеччині від партії “Єдина Росія”. Також він обіймав посаду радника так званого голови “днр”. У вересні 2026 року Ніколаєнко знову став кандидатом від “Єдиної Росії”, цього разу, на незаконних виборах до Державної думи РФ. Європейський Союз включив його до санкційного списку через участь у виборах, організованих Росією на окупованих територіях чотирьох областей України.

Сергій Макаров: від роботи на шахтах Донеччини до Держдуми Росії

Сергій Валерійович Макаров, уродженець Донецька, професійна діяльність якого тривалий час була пов’язана з вугільною промисловістю регіону. У 2006 році він закінчив Донецький національний технічний університет.

За росданими, Макаров працював на шахтах та вугледобувних підприємствах Донеччини, зокрема на шахті імені Скочинського. У 2021–2024 роках він обіймав посаду головного інженера цієї шахти. Підприємство працювало у структурі окупаційної “Донецької вугільної енергетичної компанії”. Згодом Макаров долучився до російського політичного процесу, так, у вересні 2026 року він балотувався до Державної думи РФ від партії “Єдина Росія”.

За оприлюдненими біографічними відомостями, Макаров отримав депутатський мандат за результатами виборів у Горлівському одномандатному окрузі №15, який Росія сформувала на окупованій Донеччині. У санкційному документі ЄС Макаров зазначений серед осіб, які брали участь у незаконних виборах до Державної думи Росії на окупованій території Донецької області.

Сергій Білокопитов: уродженець Горлівки, який балотувався від “Справедливої Росії”

Сергій Олександрович Білокопитов народився в Горлівці Донецької області. Інформації про попередню діяльність Білокопитова у відкритих джерелах небагато. Його дані містяться у базі OpenSanctions та в офіційному санкційному документі Європейського Союзу. Відповідно до регламенту ЄС, Білокопитов був кандидатом від партії “Справедлива Росія” на незаконних виборах до Державної думи РФ у вересні 2026 року. Європейський Союз визначив його участь у цьому виборчому процесі як діяльність, що сприяла спробам легітимізувати російську агресію та підтримувати незаконну окупацію України.

До теми:

Озброєні російські військові та робота дільниць під час атак: як у окупованих містах Донеччини пройшли псевдовибори

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!