У Донецькій області з’явилась перша Охоронна зона для збереження об’єктів Червоної книги України. Вона розташована поблизу селища Біленьке Краматорського району та має площу 143,142 гектарів.

Про це повідомляє Донецька обласна державна адміністрація.

Охоронна зона під Краматорськом

Охоронна зона для збереження об’єктів Червоної книги України № 1 отримала назву “Біленьке-1”. Вона та розташована на північно-східній околиці Краматорська, на правому схилі долини річка Біленька, поблизу селища Біленьке Краматорського району. Охоронна зона повністю входить до меж регіонального ландшафтного парку “Краматорський”. 

Спеціалісти зазначають, що крейдяні степи, які представлені на зазначеній ділянці, займають лише 0,2% території України, є вкрай рідкісними і потребують особливої охорони. Вразливість флори крейдяних відслонень, скорочення їх площ, обумовлюють необхідність охорони подібних невеликих ділянок.

Примітка. Червона книга України — це офіційний державний документ, який містить перелік рідкісних, вразливих і зникаючих видів тваринного і рослинного світу у межах України, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів і заходи щодо їх збереження. Занесені до Червоної книги види підлягають охороні на всій території України, у межах її континентального шельфу та виключної морської економічної зони.

Співробітники науково-дослідного відділу РЛП “Краматорський” провели польові дослідження та виявили на території охоронної зони 18 видів рослин і 14 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Деякі з них:

• Костриця крейдова (Festuca cretacea);
• Келерія Талієва (Koeleria talievii);
• Громовик донський (Onosma tanaitica);
• Левкой запашний Matthiola fragrans);
• Дибка степова (Saga pedo);
• Вусач земляний хрестоносець (Dorcadion equestre);
• Синявець Дамоне (Polyommatus damone);
• Сатир Бризеїда (Chazara brisei);
• Сколія-гігант (Megascolia maculata).

Зазначимо, що 11 видів (Смілка крейдова (Silene cretacea), Солодушка крейдова (Hedysarum cretaceum), Гісоп крейдовий (Hyssopus cretaceus), Шоломниця крейдова (Scutellaria creticola) та інші) відносяться саме до вказаної реліктової кретофільної флори.

Наразі департамент екології та природних ресурсів Донецької ОДА розглядає пропозиції щодо створення ще декількох Охоронних зон на території Краматорського району.

“Створення охоронних зон у межах найважливіших для попередження деградації біорізноманіття територій є одним з найбільш ефективних механізмів збереження біорізноманіття. На відміну від територій та об’єктів природно-заповідного фонду, такі охоронні зони мають більш гнучкий характер, можуть бути адаптовані до умов середовища, що змінюється”, — додають в облдержадміністрації.

Читайте також:

• Донеччина просто перетвориться в пустелю: чим загрожує пересихання каналу Сіверський Донець — Донбас
• На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута
• Як зруйнована набережна Бахмутки може стати громадським простором на прикладі Німеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутянин Кирило Загурський, колишній вчитель англійської та німецької мов у школі №18, а нині військовий у складі батальйону 21 окремої механізованої бригади. Днями він відкрив збір на інверторний генератор, який забезпечуватиме безперебійний зв’язок підрозділу на передовій.

Про свій шлях від шкільного класу до війська та про те, чому генератор зараз критично необхідний, військовий розповів у коментарі редакції Бахмут IN.UA.

Від Бахмута до шкільного класу

Кирило Зугурський народився в Бахмуті (тодішньому Артемівську). Навчався у загальноосвітній школі №18, а через роки саме туди повернувся працювати вже вчителем. Педагогічну освіту він здобував в Горлівському інституті іноземних мов. Через початок бойових дій на Донеччині навчання довелося перервати, однак після релокації закладу до Бахмута він відновився та завершив спочатку бакалаврат, а потім магістратуру. За словами військового, любов до мов у нього з’явилася ще під час навчання в школі.

Після отримання диплома директор рідної школи запропонував йому посаду вчителя англійської та німецької мов. Робота Кирила припала на непростий період.

“Пригадує, я прийшов у школу в 2020 році, а вже 12 березня почався ковід. Багато чого тоді не знав, довелося дуже швидко вчитися дистанційній роботі”, — пригадує у розмові чоловік.

Повномасштабна війна змінила життя

Велика війна героя застала в Бахмуті, він ділиться, що тоді директор школи вранці сказав вчителям, щоб про всяк випадок забрали трудові книжки. Після початку повномасштабного вторгнення родина Кирила була змушена залишити Бахмут. У квітні 2022 року вони евакуювалася самостійно машиною. Спочатку сім’я переїхала до Луцька. Там Кирило намагався знайти роботу, паралельно надсилаючи резюме до міжнародних компаній. Згодом він знайшов пропозицію в аутсорсинговій компанії і ще близько восьми місяців продовжував дистанційно навчати школярів.

У 2024 році Кирило добровільно мобілізувався до лав Збройних сил України.

“Мене ніхто не ловив і не робив пропозиції, від якої неможливо відмовитися. Я сам пішов у військкомат і подав документи“.

Після проходження військово-лікарської комісії його направили до навчального центру, де він опановував спеціальність зв’язківця. Згодом військовий потрапив до 21 окремої механізованої бригади, де служить уже близько двох років на посаді зв’язківця. За словами Кирила, знання англійської мови та попередня робота в ІТ стали корисними і під час служби.

“Все ніби як пазл склалося. Англійська мова допомогла отримати навички в ІТ-сфері. Завдяки цьому я можу знаходити потрібні ресурси, розуміти технічну документацію й працювати з обладнанням.”

Він додає, що сьогодні працює не лише з радіостанціями, а й із мережевим обладнанням.

Для чого підрозділу потрібен генератор

Зараз Кирило відкрив збір на інверторний генератор Könner & Söhnen KS 6500iE вартістю 47 200 гривень. Такий генератор військовим потрібен, щоб мати змогу забезпечувати електроживлення та зв’язок. Адже через постійні переміщення підрозділу та роботу далеко від населених пунктів генератори залишаються основним джерелом живлення.

Підтримати збір можна за посиланням: https://send.monobank.ua/jar/25yJMXkGZS. Наразі зібрано 8 345 грн з потрібних 47 200. Після закриття суми збору, Кирило надасть підтверджуючий фотозвіт, який редакція додасть до матеріалу.

До теми:

“На першому чергуванні боялася, що впаду від вигляду крові”: історія нашої журналістки, яка стала інструкторкою з тактичної медицини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Володимир Зеленський дав інтерв’ю американському каналу Fox News. У ньому він розповів про втрати України у війні. За словами президента, на фронті загинули близько 50 тисяч українців. При цьому втрати росії у приблизно 14 разів вищі.

Про це заявив Володимир Зеленський в інтерв’ю Fox News.

Втрати України у війні

Володимир Зеленський дав інтерв’ю ведучому Fox News Брету Баєру. Журналіст поцікавився, які втрати у війні на сьогодні має Україна і росія.

За словами президента, в Україні загинули близько 50 тисяч захисників і захисниць. Близько 400 тисяч людей отримали поранення. Щодо зниклих безвісти Зеленський не називає цифру, каже що їх “дуже велика кількість”.

Втрати росії, за приблизними підрахунками, наданими Президентом України, вищі у близько 14 разів. Загальні втрати живої сили російської армії складають 1,6 мільйонів людей. З них близько 700 тисяч — загиблі.

Володимир Зеленський наголосив, що озвучені цифри є приблизними.

Читайте також:

• Повернення із СЗЧ через “Армія+”: як подати рапорт по спрощеній системі до вересня 2026
• У Броварах попрощалися з військовим Павлом Жарким з Бахмута
• Воєнний стан і мобілізацію офіційно продовжили: Зеленський підписав закони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!