У Донецькій області з’явилась перша Охоронна зона для збереження об’єктів Червоної книги України. Вона розташована поблизу селища Біленьке Краматорського району та має площу 143,142 гектарів.

Про це повідомляє Донецька обласна державна адміністрація.

Охоронна зона під Краматорськом

Охоронна зона для збереження об’єктів Червоної книги України № 1 отримала назву “Біленьке-1”. Вона та розташована на північно-східній околиці Краматорська, на правому схилі долини річка Біленька, поблизу селища Біленьке Краматорського району. Охоронна зона повністю входить до меж регіонального ландшафтного парку “Краматорський”. 

Спеціалісти зазначають, що крейдяні степи, які представлені на зазначеній ділянці, займають лише 0,2% території України, є вкрай рідкісними і потребують особливої охорони. Вразливість флори крейдяних відслонень, скорочення їх площ, обумовлюють необхідність охорони подібних невеликих ділянок.

Примітка. Червона книга України — це офіційний державний документ, який містить перелік рідкісних, вразливих і зникаючих видів тваринного і рослинного світу у межах України, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів і заходи щодо їх збереження. Занесені до Червоної книги види підлягають охороні на всій території України, у межах її континентального шельфу та виключної морської економічної зони.

Співробітники науково-дослідного відділу РЛП “Краматорський” провели польові дослідження та виявили на території охоронної зони 18 видів рослин і 14 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Деякі з них:

• Костриця крейдова (Festuca cretacea);
• Келерія Талієва (Koeleria talievii);
• Громовик донський (Onosma tanaitica);
• Левкой запашний Matthiola fragrans);
• Дибка степова (Saga pedo);
• Вусач земляний хрестоносець (Dorcadion equestre);
• Синявець Дамоне (Polyommatus damone);
• Сатир Бризеїда (Chazara brisei);
• Сколія-гігант (Megascolia maculata).

Зазначимо, що 11 видів (Смілка крейдова (Silene cretacea), Солодушка крейдова (Hedysarum cretaceum), Гісоп крейдовий (Hyssopus cretaceus), Шоломниця крейдова (Scutellaria creticola) та інші) відносяться саме до вказаної реліктової кретофільної флори.

Наразі департамент екології та природних ресурсів Донецької ОДА розглядає пропозиції щодо створення ще декількох Охоронних зон на території Краматорського району.

“Створення охоронних зон у межах найважливіших для попередження деградації біорізноманіття територій є одним з найбільш ефективних механізмів збереження біорізноманіття. На відміну від територій та об’єктів природно-заповідного фонду, такі охоронні зони мають більш гнучкий характер, можуть бути адаптовані до умов середовища, що змінюється”, — додають в облдержадміністрації.

Читайте також:

• Донеччина просто перетвориться в пустелю: чим загрожує пересихання каналу Сіверський Донець — Донбас
• На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута
• Як зруйнована набережна Бахмутки може стати громадським простором на прикладі Німеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

22 вересня відзначають День троянд. З цієї нагоди згадуємо Бахмут, який до окупації потопав у зелені та квітах. Зібрали фотографії троянд, які цвіли у різних куточках міста.

Бахмут, троянди

До теми:

“Хочемо повернутися і знову садити троянди та шипшину”: історія бахмутської родини Вороненків, які евакуювались до Німеччини

Уряд подав на розгляд парламенту проєкт державного бюджету на 2027 рік. У документі закладено суттєве збільшення фінансування заходів підтримки внутрішньо переміщених осіб. Загальна сума передбачених коштів складає 83,2 мільярда гривень. Це на 11,6 мільярда гривень більше, ніж було виділено у 2026 році. Відповідно, номінальне зростання видатків на допомогу ВПО становить 16,2%.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Скільки передбачено коштів на підтримку ВПО в проєкті держбюджету-2027

У 2027 році уряд визначив ключовими пріоритетами підтримки переселенців збільшення фінансування житлових програм, надання соціальних послуг та інтеграцію у нові громади.

Вперше від початку повномасштабної війни видатки на базову допомогу на проживання ВПО не зменшуються. На цю статтю передбачено 39,6 мільярда гривень. Порівняно з 2026 роком сума зросла майже на 0,9 мільярда гривень, що становить збільшення на 2,3%.

Значно розширюється фінансування супутніх програм підтримки. На соціальні послуги для ВПО виділено 4 мільярди гривень, що демонструє зростання на 100%. На програми зайнятості спрямують 3,5 мільярда гривень із приростом у 52,2%.

Левова частка бюджету орієнтована на забезпечення переселенців житлом та виплату компенсацій за втрачену нерухомість. На підтримку тимчасового проживання ВПО передбачено 12 мільярдів гривень, що на 79,1% перевищує показники минулого року. Ще 1,5 мільярда гривень піде на будівництво та реконструкцію житла для тимчасового проживання.

Розподіл інших ключових видатків на житлові програми виглядає так:

• 11,5 мільярда гривень піде на компенсації за знищене майно (зростання на 6,5%);
• 8 мільярдів гривень закладено на житлові ваучери для ВПО з тимчасово окупованих територій та сертифікати “єВідновлення”, точний розподіл яких уряд визначить окремим рішенням;
• 5,5 мільярда гривень виділено на компенсації за знищене житло за програмою “HOME” (зростання на 5,8%);
• 3,7 мільярда гривень спрямують на покриття першого внеску та відсотків за перший рік за програмою “єОселя” (зростання на 37%);
• 3,4 мільярда гривень призначено для виплат за програмою “єВідновлення” на ремонт пошкодженого житла (зростання на 6,3%).

Читайте також:

Держбюджет-2027: як і на що розподілять державний кошторис

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!