У Донецькій області з’явилась перша Охоронна зона для збереження об’єктів Червоної книги України. Вона розташована поблизу селища Біленьке Краматорського району та має площу 143,142 гектарів.

Про це повідомляє Донецька обласна державна адміністрація.

Охоронна зона під Краматорськом

Охоронна зона для збереження об’єктів Червоної книги України № 1 отримала назву “Біленьке-1”. Вона та розташована на північно-східній околиці Краматорська, на правому схилі долини річка Біленька, поблизу селища Біленьке Краматорського району. Охоронна зона повністю входить до меж регіонального ландшафтного парку “Краматорський”. 

Спеціалісти зазначають, що крейдяні степи, які представлені на зазначеній ділянці, займають лише 0,2% території України, є вкрай рідкісними і потребують особливої охорони. Вразливість флори крейдяних відслонень, скорочення їх площ, обумовлюють необхідність охорони подібних невеликих ділянок.

Примітка. Червона книга України — це офіційний державний документ, який містить перелік рідкісних, вразливих і зникаючих видів тваринного і рослинного світу у межах України, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів і заходи щодо їх збереження. Занесені до Червоної книги види підлягають охороні на всій території України, у межах її континентального шельфу та виключної морської економічної зони.

Співробітники науково-дослідного відділу РЛП “Краматорський” провели польові дослідження та виявили на території охоронної зони 18 видів рослин і 14 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Деякі з них:

• Костриця крейдова (Festuca cretacea);
• Келерія Талієва (Koeleria talievii);
• Громовик донський (Onosma tanaitica);
• Левкой запашний Matthiola fragrans);
• Дибка степова (Saga pedo);
• Вусач земляний хрестоносець (Dorcadion equestre);
• Синявець Дамоне (Polyommatus damone);
• Сатир Бризеїда (Chazara brisei);
• Сколія-гігант (Megascolia maculata).

Зазначимо, що 11 видів (Смілка крейдова (Silene cretacea), Солодушка крейдова (Hedysarum cretaceum), Гісоп крейдовий (Hyssopus cretaceus), Шоломниця крейдова (Scutellaria creticola) та інші) відносяться саме до вказаної реліктової кретофільної флори.

Наразі департамент екології та природних ресурсів Донецької ОДА розглядає пропозиції щодо створення ще декількох Охоронних зон на території Краматорського району.

“Створення охоронних зон у межах найважливіших для попередження деградації біорізноманіття територій є одним з найбільш ефективних механізмів збереження біорізноманіття. На відміну від територій та об’єктів природно-заповідного фонду, такі охоронні зони мають більш гнучкий характер, можуть бути адаптовані до умов середовища, що змінюється”, — додають в облдержадміністрації.

Читайте також:

• Донеччина просто перетвориться в пустелю: чим загрожує пересихання каналу Сіверський Донець — Донбас
• На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута
• Як зруйнована набережна Бахмутки може стати громадським простором на прикладі Німеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація з евакуацією в Донецькій області зазнала певних змін протягом останнього тижня. Збільшення кількості заявок на виїзд становить до 5–30 відсотків порівняно з попереднім періодом. Водночас російська армія змінила тактику обстрілів прифронтових міст, що значно підвищує рівень небезпеки для цивільного населення та евакуаційних бригад.

Про це розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині

Протягом останнього тижня спостерігається певне зростання попиту на евакуацію. Як зазначає Євген Ткачов, йдеться про збільшення на 5-30% від тої кількості заявок, що була минулого тижня.

Щодо географії виїздів, маршрути залишаються переважно незмінними.

“Це те саме, але не їздимо на евакуацію в Миколаївку і Дружківку, поки ремонтується наш броньований автомобіль. Тому вже забираємо людей, котрі вивозять інші в Краматорськ-Слов’янськ. Ну і також заявки, які люди дають самостійно і приходять на точки евакуації в Слов’янську і Краматорську“, — пояснює представник місії.

Серед тих, хто потребує допомоги гуманітарної місії “Проліска”, виділяють кілька основних категорій:

• люди похилого віку, які становлять близько 90 відсотків від загальної кількості під час евакуації спеціальним медичним транспортом;
• сім’ї, які виїжджають з великою кількістю речей;
• різні групи населення, які користуються звичайними автобусними рейсами з мінімальним багажем.

Життя під обстрілами: ситуація у прифронтових містах

Попри постійну загрозу, життя у Краматорську та Слов’янську триває, хоча зміни стають дедалі помітнішими.

“В Краматорську все йде, як завжди. Звісно, видно, що більше стало порожнього житла, збільшилась кількість автівок дешевих, бо люди пересідають або на дешеві автомобілі, більш дорогі виганяють в тил, або просто люди виїжджають. Закриваються магазинчики, це видно, різні сервіси, послуги, менше вибір, менше автівок на дорогах спостерігаємо“, — описує ситуацію Євген Ткачов.

Найбільш небезпечними зонами у Краматорську та Слов’янську є ті, що розташовані найближче до лінії фронту. У Слов’янську це райони, які виходять у бік Лимана, Сіверська та Часового Яру. У Краматорську найбільш ризикованими є частини міста в напрямку Часового Яру та Дружківки. Окрему небезпеку становить селище Малотаранівка, яке розташоване близько до Дружківки і де вже оголошено евакуацію.

Що змушує людей виїжджати

За словами Євгена Ткачова, існує кілька ключових факторів, які стають вирішальними для мешканців прифронтових міст при ухваленні рішення про евакуацію.

“Людей спонукає до виїзду, коли зруйноване житло або дуже сильно пошкоджено. Наступним кроком спонукання буде те, що ті райони, де зникнуть комунальні послуги, газ, електрика, або будуть обмежені. Це буде спонуканням. А так, поки ще одне спонукання для евакуації, це об’явлення деяких районів вулиць в евакуації дітей в примусовий спосіб. Це також людей підганяє“, — констатує представник “Проліски”.

Зміна тактики обстрілів та небезпека для евакуаційних бригад

Близько місяця тому російські війська змінили тактику обстрілів Краматорська та Слов’янська. Тепер бомбардування авіабомбами та застосування реактивних систем залпового вогню відбувається не лише вночі, а й серед білого дня, зокрема о 10:00, 11:00 чи 14:00 годині.

“Тобто коли місто повно людей і кудись прилітають КАБи або активна артилерія“, — підкреслює Ткачов.

Якщо раніше обстріли відбувалися переважно вночі, то зараз вони можуть статися будь-коли. Це змушує людей жити без жодних правил безпеки, оскільки установи, магазини та банки продовжують працювати без обмежень.

Для евакуаційних бригад головним викликом наразі є дронова небезпека. Дорожня інфраструктура стає дедалі небезпечнішою, тому маршрути доводиться постійно змінювати.

“Під час евакуації треба постійно дивитися на небо, користуватися цими чуйками, антидроновими детекторами“, — розповідає представник “Проліски”.

Бригади “Проліски” щодня співпрацюють з військовою адміністрацією та поліцією для прокладання безпечніших шляхів, намагаючись планувати заїзд однією дорогою, а виїзд — іншою. Також виникають ситуації, коли родичі подають заявку на евакуацію, а літні люди, до яких приїжджає бригада, категорично відмовляються виїжджати. Додатковий дискомфорт створюють перебої з роботою навігаторів під час повітряних тривог, проте волонтери використовують офлайн-мапи для орієнтування.

Також евакуаційники стикаються з відмовами на місцях:

“Коли люди надають начебто, бо частіше рідня надає заявки на евакуацію, а самі старенькі, вони евакуйовуватись не хочуть“, — ділиться Ткачов.

Вплив погодних умов на процес евакуації

Попри прогнози синоптиків щодо сильної спеки, поточні погодні умови на Донеччині не створюють додаткових проблем для евакуації. За словами Євгена Ткачова, головну роль відіграє наявність базових умов для життя. Якщо є електрика для роботи холодильників, вода в кранах та доступ до аптек для купівлі необхідних ліків, то сама по собі спека не є критичним фактором для виїзду. Крім того, всі евакуаційні автомобілі та автобуси гуманітарної місії “Проліска” забезпечені запасами питної води для пасажирів. У транзитних центрах також є необхідні запаси води та прохолодні підвальні або напівпідвальні приміщення, де люди можуть сховатися від спеки.

Читайте також:

З 1 серпня для ВПО зміняться правила отримання житлового ваучера: кому можуть відмовити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У червні Кабмін ухвалив зміни до постанови про надання житлових ваучерів для ВПО з тимчасово окупованих територій. Ці зміни передбачають нові підстави для відмови в наданні ваучера.

Кому відмовлятимуть у житловому ваучері, повідомляє Бахмут IN.UA.

ВПО можуть втратити право на житловий ваучер: причини

4 червня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №723 “Деякі питання надання допомоги для вирішення житлового питання окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб, що проживали на тимчасово окупованій території”. Вона передбачає зміни у процедурі надання житлових ваучерів для ВПО.

Зокрема, Кабмін передбачив нові підстави для відмови в наданні ваучера. Загалом їх передбачено три. Переселенцям і переселенкам можуть відмовити у ваучері, якщо:

• вони та члени їх сім’ї з 24 лютого 2022 року до дати подання заяви про надання допомоги припинили право власності на об’єкти житлової нерухомості. Тобто, якщо у вас або членів вашої сімʼї було житло, яке ви продали чи подарували, ви втрачаєте право на отримання ваучера;
• вони та члени їх сім’ї беруть участь у програмі “єОселя”. Якщо раніше житлові ваучери можна було використати як перший внесок за іпотекою або для її погашення, тепер діятиме пряма заборона на поєднання житлового ваучера з програмою “єОселя”;
• вони зареєстрували місце проживання на тимчасово окупованій території після її окупації.

Зазначені зміни почнуть діяти з 1 серпня.

Читайте також:

• Вразливі родини ВПО можуть отримати до 179 тисяч гривень на власну справу
• Житлові ваучери та іпотека: Україна отримає 140 мільйонів євро для підтримки переселенців і ветеранів
• Три законопроєкти про компенсацію житла на ТОТ зависли у Верховній Раді: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!