У Донецькій області з’явилась перша Охоронна зона для збереження об’єктів Червоної книги України. Вона розташована поблизу селища Біленьке Краматорського району та має площу 143,142 гектарів.

Про це повідомляє Донецька обласна державна адміністрація.

Охоронна зона під Краматорськом

Охоронна зона для збереження об’єктів Червоної книги України № 1 отримала назву “Біленьке-1”. Вона та розташована на північно-східній околиці Краматорська, на правому схилі долини річка Біленька, поблизу селища Біленьке Краматорського району. Охоронна зона повністю входить до меж регіонального ландшафтного парку “Краматорський”. 

Спеціалісти зазначають, що крейдяні степи, які представлені на зазначеній ділянці, займають лише 0,2% території України, є вкрай рідкісними і потребують особливої охорони. Вразливість флори крейдяних відслонень, скорочення їх площ, обумовлюють необхідність охорони подібних невеликих ділянок.

Примітка. Червона книга України — це офіційний державний документ, який містить перелік рідкісних, вразливих і зникаючих видів тваринного і рослинного світу у межах України, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів і заходи щодо їх збереження. Занесені до Червоної книги види підлягають охороні на всій території України, у межах її континентального шельфу та виключної морської економічної зони.

Співробітники науково-дослідного відділу РЛП “Краматорський” провели польові дослідження та виявили на території охоронної зони 18 видів рослин і 14 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Деякі з них:

• Костриця крейдова (Festuca cretacea);
• Келерія Талієва (Koeleria talievii);
• Громовик донський (Onosma tanaitica);
• Левкой запашний Matthiola fragrans);
• Дибка степова (Saga pedo);
• Вусач земляний хрестоносець (Dorcadion equestre);
• Синявець Дамоне (Polyommatus damone);
• Сатир Бризеїда (Chazara brisei);
• Сколія-гігант (Megascolia maculata).

Зазначимо, що 11 видів (Смілка крейдова (Silene cretacea), Солодушка крейдова (Hedysarum cretaceum), Гісоп крейдовий (Hyssopus cretaceus), Шоломниця крейдова (Scutellaria creticola) та інші) відносяться саме до вказаної реліктової кретофільної флори.

Наразі департамент екології та природних ресурсів Донецької ОДА розглядає пропозиції щодо створення ще декількох Охоронних зон на території Краматорського району.

“Створення охоронних зон у межах найважливіших для попередження деградації біорізноманіття територій є одним з найбільш ефективних механізмів збереження біорізноманіття. На відміну від територій та об’єктів природно-заповідного фонду, такі охоронні зони мають більш гнучкий характер, можуть бути адаптовані до умов середовища, що змінюється”, — додають в облдержадміністрації.

Читайте також:

• Донеччина просто перетвориться в пустелю: чим загрожує пересихання каналу Сіверський Донець — Донбас
• На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута
• Як зруйнована набережна Бахмутки може стати громадським простором на прикладі Німеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дмитро Балховітін, фотограф з Донецька, опублікував архівні фото Бахмута до повномасштабної війни. Як виглядало місто до руйнувань — дивіться у матеріалі.

Як виглядав Бахмут до війни

На знімках фотограф показав мирний весняний Бахмут у 2021 році — спокійні вулиці, житлові будинки, міську інфраструктуру та повсякденне життя мешканців. На знімках — місто без слідів руйнувань, із працюючими закладами, транспортом і людьми, які живуть звичним життям.

До теми:

Бахмут до війни: добірка архівних фотографій пам’ятних місць міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українцям потрібно обов’язково мати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), щоб оформити закордонний паспорт. Відповідні зміни ухвалив Уряд наприкінці 2025 року. Вони стосуються більшості громадян.

Як отримати закордонний паспорт у 2026 році, розповідає Бахмут IN.UA.

Зміни щодо оформлення закордонного паспорта у 2026 році

В Україні змінили правила оформлення паспорта для виїзду за кордон. Згідно з постановою Кабінету міністрів від 24 грудня 2025 року №1709, під час подання заяви-анкети тепер обов’язково потрібно вказувати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), відомий як ідентифікаційний код.

Нововведення поширюється на майже всіх громадян, однак передбачені винятки. Без РНОКПП оформити закордонний паспорт можуть:

• новонароджені діти;
• особи, які офіційно відмовилися від отримання ідентифікаційного коду з релігійних причин і повідомили про це податкові органи.

Уряд пояснює зміни необхідністю синхронізації державних реєстрів. Йдеться про обмін даними між Міністерством закордонних справ, Єдиним державним демографічним реєстром і “Дією”. Без ідентифікаційного коду така взаємодія неможлива, а отже оформлення паспорта не може бути завершене.

Як отримати закордонний паспорт у 2026 році

Державна міграційна служба України роз’яснює, що паспорт для виїзду за кордон оформлюється дітям до 16 років строком на 4 роки, громадянам старше 16 років — на 10 років.

Щоб оформити закордонний паспорт необхідно:

• звернутися до територіального органу/підрозділу ДМС України або ЦНАПу (у разі проживання за кордоном — до відповідної дипломатичної установи);
• подати заяву і необхідні документи;
• пройти сканування відбитків пальців рук (проводиться з 12 років);
• перевірити правильність внесення персональних даних про себе до заяви-анкети та засвідчити їх підписом;
• отримати паспорт у визначений строк в органі, де подавали заяву-анкету.

Читайте також:

• 3 000 грн для дітей ВПО: що змінилось і хто досі не отримає гроші
• Відпочинок у Кракові для дітей ВПО та військових: як зареєструватися
• Чому “Дія” не бачить зруйноване житло: проблема з документами до 2013 року і як її вирішити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!