У Донецькій області з’явилась перша Охоронна зона для збереження об’єктів Червоної книги України. Вона розташована поблизу селища Біленьке Краматорського району та має площу 143,142 гектарів.

Про це повідомляє Донецька обласна державна адміністрація.

Охоронна зона під Краматорськом

Охоронна зона для збереження об’єктів Червоної книги України № 1 отримала назву “Біленьке-1”. Вона та розташована на північно-східній околиці Краматорська, на правому схилі долини річка Біленька, поблизу селища Біленьке Краматорського району. Охоронна зона повністю входить до меж регіонального ландшафтного парку “Краматорський”. 

Спеціалісти зазначають, що крейдяні степи, які представлені на зазначеній ділянці, займають лише 0,2% території України, є вкрай рідкісними і потребують особливої охорони. Вразливість флори крейдяних відслонень, скорочення їх площ, обумовлюють необхідність охорони подібних невеликих ділянок.

Примітка. Червона книга України — це офіційний державний документ, який містить перелік рідкісних, вразливих і зникаючих видів тваринного і рослинного світу у межах України, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів і заходи щодо їх збереження. Занесені до Червоної книги види підлягають охороні на всій території України, у межах її континентального шельфу та виключної морської економічної зони.

Співробітники науково-дослідного відділу РЛП “Краматорський” провели польові дослідження та виявили на території охоронної зони 18 видів рослин і 14 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Деякі з них:

• Костриця крейдова (Festuca cretacea);
• Келерія Талієва (Koeleria talievii);
• Громовик донський (Onosma tanaitica);
• Левкой запашний Matthiola fragrans);
• Дибка степова (Saga pedo);
• Вусач земляний хрестоносець (Dorcadion equestre);
• Синявець Дамоне (Polyommatus damone);
• Сатир Бризеїда (Chazara brisei);
• Сколія-гігант (Megascolia maculata).

Зазначимо, що 11 видів (Смілка крейдова (Silene cretacea), Солодушка крейдова (Hedysarum cretaceum), Гісоп крейдовий (Hyssopus cretaceus), Шоломниця крейдова (Scutellaria creticola) та інші) відносяться саме до вказаної реліктової кретофільної флори.

Наразі департамент екології та природних ресурсів Донецької ОДА розглядає пропозиції щодо створення ще декількох Охоронних зон на території Краматорського району.

“Створення охоронних зон у межах найважливіших для попередження деградації біорізноманіття територій є одним з найбільш ефективних механізмів збереження біорізноманіття. На відміну від територій та об’єктів природно-заповідного фонду, такі охоронні зони мають більш гнучкий характер, можуть бути адаптовані до умов середовища, що змінюється”, — додають в облдержадміністрації.

Читайте також:

• Донеччина просто перетвориться в пустелю: чим загрожує пересихання каналу Сіверський Донець — Донбас
• На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута
• Як зруйнована набережна Бахмутки може стати громадським простором на прикладі Німеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині погодили проведення обов’язкової евакуації дітей у примусовий спосіб із окремих населених пунктів Святогірської міської громади, частини Слов’янська та селища Суханівка Слов’янської громади. Рішення ухвалили під час засідання Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів.

Про це повідомили у Донецькій ОДА.

На Донеччині розширили зону обов’язкової евакуації дітей

25 вересня провели онлайн-засідання Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів. Його провів Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін. У засіданні брали участь представники Донецької обласної державної адміністрації.

Під час нього погодили рішення про обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб дітей із:

• окремих населених пунктів Святогірської міської територіальної громади;
• окремих територій міста Слов’янськ;
• селища Суханівка Слов’янської громади.

Як зазначили в Донецькій ОДА, рішення ухвалили через постійну загрозу російських обстрілів та необхідність зберегти життя і здоров’я дітей.

Також Координаційний штаб затвердив організацію нового пункту для евакуації громадян (з безпекових міркувань, його назву не розкривали). В обласній адміністрації пояснили, що необхідність такого рішення пов’язана з цілеспрямованими атаками російських військ на місця евакуації цивільних жителів Донеччини.

До теми:

“Люди виїжджають цілими районами”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупаційна влада на Донеччині оголосила про початок ліквідації териконів. За словами так званого голови комітету народної ради “днр” Сергія Міхальова, противник планує прибрати близько 600 об’єктів, а перші роботи вже стартували у місті Сніжне. Російські фахівці розглядають терикони як джерело вугілля та будівельних матеріалів для доріг, а звільнені землі ватажок “днр” денис пушилін пропонував віддати під забудову.

Катерина Волосевич, фахівчиня відділу енергетики громадської організації “Екодія”, яка займається питаннями справедливої трансформації вугільних регіонів, детально пояснила редакції Бахмут IN.UA, скільки часу та ресурсів потребує такий процес, а також які екологічні загрози він несе.

Ліквідація териконів на Донеччині

Технічно ліквідувати один терикон цілком можливо, однак це надзвичайно довготривалий і складний процес. На підконтрольній території України подібні ідеї розглядалися, але жоден проєкт не був повністю реалізований через потребу у великій кількості ресурсів. За словами експертки, розбирання одного стандартного об’єкта може тривати один-два роки, залежно від його масштабів та об’ємів породи.

Намір окупантів ліквідувати всі 600 об’єктів у найближчі роки еспертка називає нереалістичним.

“Якщо ми говоримо, що це прямо ціла сотня об’єктів, то це далеко не питання одного-двох років, а набагато-набагато довше. За два роки, або навіть за п’ять років, я певна, що цього неможливо зробити“, — зазначає Катерина Волосевич.

Ресурси, спеціалісти та техніка

Масштабна гірничо-переробна програма вимагає величезного стабільного фінансування та залучення цілої команди профільних фахівців. Для роботи з териконами потрібні інженери, геологи, геотехніки, фахові екологи, спеціалісти з охорони здоров’я та експерти по роботі з водоймами. Робота є небезпечною, тому пошук персоналу значно ускладнюється.

Серед необхідного технічного забезпечення експертка виділяє наступні пункти:

• важка техніка, зокрема самоскиди, екскаватори та бульдозери;
• інструменти та підтримуючі системи для забезпечення стабільності схилів терикона;
• спеціалізовані лабораторії безпосередньо на місцях для аналізу складу матеріалів.

Токсичність породи та ризики використання у будівництві

Росіяни планують використовувати матеріали з териконів для будівництва доріг, однак європейський досвід свідчить про серйозні ризики такої практики. Порода на териконах є сумішшю різних токсичних часток, які потребують тривалих лабораторних досліджень, сортування, подрібнення та перевірки характеристик. Навіть після обробки лише невелика частина породи придатна для повторного використання.

Крім того, матеріали з териконів здатні негативно впливати на дихальні шляхи, викликати серцево-судинні захворювання у місцевих жителів, а також забруднювати ґрунтові води та екосистеми. Втручання у структуру терикона порушує його стабільність, що може призвести до масштабних обвалів.

Рекультивація земель та небезпека житлової забудови

Після вилучення породи земельна ділянка потребує глибокої рекультивації. Цей етап включає стабілізацію рельєфу, формування безпечних схилів, водовідведення, контроль ерозії, вивезення токсичних залишків та обов’язкове завезення нового ґрунту. Хімічні речовини роками накопичуються у землі під териконами, тому просто прибрати відходи недостатньо для ліквідації забруднення.

Закордонний досвід країн із вугільним минулим (Німеччина, Польща, Чехія) демонструє, що такі території найчастіше перетворюють на індустріальні парки, простори для бізнесу, зелені зони або меморіальні культурні об’єкти. Будівництво масових житлових об’єктів безпосередньо на місці ліквідованого терикона не практикується через пряму загрозу для здоров’я.

У Великій Британії існує проєкт житлового району “Сімсон парк”, який будують на території колишньої вугільної шахти. Проте Катерина Волосевич підкреслює ключову відмінність: будівництво велося не на місці самого терикона, а на прилеглій великій території шахти після проведення глибоких лабораторних досліджень та повної заміни ґрунтів.

“Будувати на місці самого теракона — ні. Ми не радимо саме працювати з житловою забудовою на майбутнє в Україні після перемоги. Більше бачимо це в контексті або озеленення, або індустріальних парків“, — підсумовує експертка.

Читайте також:

Окупанти почали ліквідацію териконів на Донеччині: що за цим стоїть

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!