Українці на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) продовжують жити в складних умовах: паспортизація, відсутність медицини та ліків, харчів та особливо взимку, опалення. Окупанти продовжують влаштовувати беззаконня в багатьох містах: за ДТП або тяжкі злочини, якщо ти військовослужбовець вс рф, то тобі все можна пробачити, процвітає мародерство.

У цьому матеріалі ми розповідаємо про новини з окупованих територій, які відбувалися упродовж останнього тижня. 

Прильоти на ТОТ

Вибухи були зафіксовані в Донецьку, Горлівці, Маріуполі та Волновасі на Донеччині, в Кремінній та поблизу Старобільску та Білокуракиного на Луганщині та були зафіксовані удари по Херсонщині. Про це повідомляли росЗМІ на своїх ресурсах. Донецьк зараз перебуває в зоні ураження української артилерії. 

Гуманітарна ситуація на ТОТ

У Маріуполі залишається важка гуманітарна ситуація: блогери з росії продемонстрували нібито відновлені фасади домів, які всередині залишаються обгорілими та порожніми, на вулицях — гори сміття, а нові зупинки росіяни встановили посеред ям та бруду. 

Залишається складна гуманітарна ситуація в інших новоокупованих містах. Зокрема в Сєвєродонецьку на Луганщині місцеві мають ставати в черги за ліками та харчами. Натомість окупаційні ЗМІ прозвітували про відкриття приватної аптеки. До окупації в місті проживало понад 100 тисяч людей, а зараз на все місто працює лише 4 аптеки. 

У Рубіжному на Луганщині росіяни встановлюють “борги” за комунальні послуги власникам квартир, хто їх покинув внаслідок війни – в цих квартирах селились гастролери з рф. 

“На рахунки господарів квартир та будинків, де по півтора року мешкали, і досі мешкають росіяни, загарбниками нараховані борги за комунальні послуги. Подекуди вахта заселених місцевими колаборантами гастролерів змінилися по декілька разів. Втім, відповідати за все необхідно власникам — так запевнили в мерії”, — розповідає очільник Луганської ОВА Артем Лисогор. 

Голова Сєвєродонецької РДА Роман Власенко розповів, що наразі через негоду без води та газу залишається 60 тисяч мешканців. 

“Дуже багато поривів, служби не справляються із таким обсягом робіт. Є інформація, що у “ЛНР” не вистачає людських ресурсів, щоб боротися з наслідками, тому залучають фахівців із рф”, — наголосив посадовець.

Дорожньо-траспортні пригоди за участю окупантів

Більшість дорожно-транспортних пригод (ДТП) на окупованих територіях відбувається через негоду та російських військових. На цьому тижні у Маріуполі за участю військових зс рф відбулось дві аварії — в обох випадках серед постраждалих є діти. Місцеві ЗМІ у Луганську повідомили, що через негоду у місті відбулось декілька ДТП з постраждалими.

Кремлівська пропаганда

Одною з популярних тем для обговорення в російських пабліках став приїзд у тимчасово окуповану Горлівку філіпа кіркорова, російського співака та апологета кремля. Він відвідав шпиталь, де знаходяться ранені окупанти та побував у руїнах спортзалу “Шахтар”, звідки опублікував фото у соціальні мережі та звинуватив ЗСУ у знищенні будівлі. 

На будівлі гуртожитку так званого Маріупольского державного університету імені Куїнджі на проспекті Будівельників розмістили мурал алєксєя афанасьєва, російського терориста з позивним “афоня”, який брав участь в знищенні міста. 

Жителям в окупації продовжують нав’язувати російську пропагандистську літературу. Місцеві пабліки розповідають, що на Донеччині серед мешканців нібито популярною є історична література та російська поезія про війну, зокрема згадали книгу про так звану Донецько-Криворізьку республіку.

“У списку затребуваних не лише поетичні збірки та спогади учасників подій, а й історична література. “Донецько-Криворізька республіка: розстріляна мрія” володимира корнілова незмінно має читацький попит”, — пишуть місцеві проросійські ЗМІ.

У школі № 26 у Маріуполі на уроках діти розбирають справжню бойову зброю. Це відбувалось без нагляду дорослих, виключно за участю членів так званої “юнармії”, про це у своєму Telegram-каналі зазначив радник мера Маріуполя Петро Андрющенко. 

“Зброя — справжня бойова. Патрони — справжні бойові. Дорослих поруч — майже нуль. Принаймні тих, що можуть забезпечити безпеку. Питання лише в тому, на якому з уроків ця зброя почне вбивати учнів? Порівняно з цим, педагогічний “антитерор” та пропагандистка складова — квіточки…”, — написав радник мера Маріуполя. 

Підготовка до виборів

В росії тримають агітаційні заходи з нагоди так званих виборів президента рф, де за задумом кремля, вони планують також вибори на ТОТ. Цього разу долучили школярів. Конкурс малюнків “Моя родина обирає президента” в донецькій школі №90, за словами окупантів, проводиться згідно з “реалізацією плану проведення заходів, присвячених Року сім’ї в днр в рамках виборчої кампанії президента рф”. Дітей змусили малювати рисунки з російськими прапорами та прапорами днр, картою рф та виборчою атрибутикою. Про це розповіли у пабліку школи в забороненій соціальній мережі вконтакте. 

У школах також проводились класні години на тему “росія обирає президента — сім’я обирає надійність та розквіт”, про це повідомив олексій кулємзін, окупаційний мер міста Донецьк. Дітям нав’язували кремлівську пропаганду та майбутніх кандидатів у президенти рф. Гауляйтер зазначив, що коли діти подорослішають, від їх голосу “буде залежати доля росії”. 

Вибори в росії мають відбутися у період з 15 по 17 березня 2024 року. 

Втрати росіян на фронті

Окрім великих втрат живої сили, танків, БМП та авіації на фронті, зс рф цього тижня втратили унікальну важку техніку. Зокрема на Луганщині Сили оборони знищили сучасні ЗРК С-350 “Вітязь”, яку прийняли на озброєння у 2020 році та ВОС “Солнепек”. У Чорному морі морськими дронами Головним управлінням розвідки було знищено великий десантний корабель “цезар куніков”, який перебував в районі Алупки, що неподалік від окупованої Ялти в Криму. Раніше також були вибухи у Криму — 1 лютого 2024 року було знищено ракетний катер “Івановєц”, який стояв в озері Донузлав. Вибухи в Криму сьогодні стали вже звичним явищем для місцевих мешканців. 

Рух опору на ТОТ

У Бердянську 12 лютого 2023 року було ліквідовано олександра галія, колаборанта, як допомагав загарбникам забирати бізнес у місцевих. Незважаюче на складне становище в окупації, українці продовжують чинити опір. Рух опору “Жовта Стрічка” продовжує бойкотувати майбутні “вибори” та нагадує окупантам, українці в окупації чекають на ЗСУ, і що АР Крим, Луганська, Донецька, Херсонська та Запорізька області — це Україна! 

Читайте також:

• Ліквідація вугільної галузі: окупанти з “лнр” закривають шахти “Східвугілля”
• У Сєвєродонецьку людей змушують працювати за продуктові набори
• “Вікно у спогади” для кожного: співачка Valentayna випустила пісню про Бахмут

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До того ж , втрата власного дому, вимушений переїзд та процес адаптації у новій громаді супроводжуються складними психологічними станами, і стан “жити потім” все більше стає звичним. Проте, а чи правильне це рішення?

Практична психологиня Юлія Сирота, яка сама має досвід вимушеного переселення з міста Родинське на Донеччині, розповідає про головні проблеми внутрішньо переміщених осіб. Фахівчиня пояснює механізми адаптації, методи боротьби з тривогою та правила вибудовування особистих кордонів у нових громадах.

Втрата дому

Психологиня Юлія Сирота, яка регулярно працює з переселенцями, поділилася власним узагальнюючим досвідом у Threads, написавши, що ВПО іноді сумують не тільки за домом, аі за своєю версією, котра залишилася в минулому. Редакція Бахмут IN.UA побачила цей допис та зв’язалася з фахівчинею. Вона розповідає, що передумовою для створення допису у платформі Threads став тренінг по визначеній та невизначеній втраті:

“Як психологиня, яка працює з ВПО, скажу: іноді люди сумують не тільки за містом чи квартирою. А за версією себе, яка залишилася в минулому житті”, — написала експертка.

“На тренінгу я зустрілася з жінками зі свого рідного міста. Всі ці почуття втрати спільноти та дому я вирішила вкласти в один допис. Найбільше запам’ятовувалися ті коментарі, де люди писали, що вони досі зберігають ключі від дому в сумочці або в кишенці. І також ті, де люди шкодували, що не забрали фотографії“, — зізнається Юлія Сирота.

Загалом, фахівчиня каже, що психологічні потреби ВПО постійно змінювалися. У перший рік повномасштабної війни запити переселенців до психологів рідко стосувалися безпосередньо втрати житла.

“На початку війни було багато завмирання і витіснених почуттів. Основна мета — вижити, адаптуватися. Більшість запитів були пов’язані з чимось особистим: робота, особисте життя, дружні стосунки”, — зазначає експертка.

Усвідомлення втрати почало приходити пізніше, коли війна продовжувалася, люди були змушені покинути власні домівки та почасти адаптуватися новому місці.

“Тема дому настільки болюча, що вона навіть не одразу виринає. Коли я розпитую, звідки ви, коли виїхали, зазвичай чую відповіді: “Я виїхала, але все добре”. Проте це не те “добре” в нашому розумінні. Людина просто намагається з цим впоратися і витісняє почуття”, — додає Юлія.

Окремо експертка виділила людей, які втрачають дім вдруге (починаючи з 2014 року), стикаються зі специфічними психологічними реакціями.

“З того, що я бачила, це здебільшого тотальне виснаження. Людина повністю намагається від цього відійти, переїхати якомога далі, відрізати болючі зв’язки, бо не має можливості з цим впоратися“, — коментує Юлія.

Проте є й інший досвід. За словами психологині, у соціальних мережах ділилися більш позитивним контекстом: коли ВПО відпускали думку про повернення додому, то починали жити. 

Адаптація та пошук внутрішньої опори

Процес звикання до нового міста вимагає часу та поваги до власного стану.

“Найперше — це не вимагати від себе швидкої адаптації, бо це неможливо. Якщо людина довго живе під обстрілами, в небезпеці, основна задача — вижити, і немає місця почуттям. На новому безпечному місці ми трішечки розморожуємося. Стан може нахлинути ікс-два“, — пояснює психологиня.

Важливою частиною адаптації є робота з різними емоціями, зокрема зі злістю.

“Не всі люди відчувають тільки сум. Там може бути багато злості. Такі техніки, як медитації, можуть не допомагати. Треба вивільняти цю злість — це може бути бокс або інші фізичні навантаження. Не стримувати її в собі, бо вона має поганий вплив на стан“, — акцентує експертка.

Спілкування з людьми, які мають схожий досвід, теж є дієвим інструментом для соціалізації та пошуку внутрішньої гармонії.

“Коли ми проживаємо щось складне, то це краще проживати поруч з людьми. Це можливість бути серед своїх. Ця спільнота не буде знецінюючою, бо є розуміння, як це — залишати власний дім. У таких спільнотах є шанс побути і погурювати погорювати“, — зазначає Юлія.

Найголовнішою проблемою в контексті адаптації, з якою особисто працює Юлія Сирота — це те, що багато переселенців живуть у стані “життя на потім”, очікуючи на повернення, що гальмує процес адаптації.

“Якщо не відгоювати відгорюватис  певні моменти, то вони не запускають нормального життя. Невизначена втрата сповільнює процес адаптації. Треба вводити рутину, помічати маленькі радощі. Це може бути смачний обід, дитина знайшла нового друга. Якщо ми кожного дня намагаємося помічати  щось хороше, то це формує нові нейронні зв’язки.Це формує нові нейронні зв’язки. Важливо нормально їсти, нормально спати, мати фізичну активність“, — розповідає фахівчиня.

“Червоні прапорці” для звернення до спеціаліста

Юлія Сирота радить ВПО звертатися до психолога, особливо, якщо люди починають бачити в собі чи в близьких конкретні сигнали у поведінці, які свідчать про необхідність фахової допомоги:

“Найперше — подивитися, як виглядає власна квартира. Якщо житло захаращене, а прибирання не в топі, і це нетипова поведінка. Якщо людина відчуває фонову тривогу: вибухів немає, ніч тиха, але вона не може заснути. Плутає звуки сильного вітру зі звуками снаряду. Це сигнал про те, що краще звернутися за допомогою“, — пояснює Юлія.

Серед інших ознак експертка виділяє розлади харчової поведінки (переїдання або повна відмова від їжі), безсоння, коли людина перестає з усіма спілкуватися або якщо вона просто нічого не відчуває — ані радості, ані суму, ані страху.

Взаємодія з місцевими мешканцями та владою

Комунікація між ВПО та жителями приймаючих громад часто може супроводжуватися напругою через брак ресурсу на співчуття. Юлія Сирота каже, що часто в таких випадках у людей, які стали переселенцями, немає контакту з місцевими жителями, через що останні не можуть зрозуміти почуттів перших.

“Ми мало говоримо про почуття людей, які вимушені покинути власний дім. В умовах війни це досить складно, бо кожен з нас виснажений по-своєму. Треба прямо казати, коли неприємно, або що ви не хочете про це розмовляти. Питання інших людей можуть ретравматизувати та нашкодити“, — радить психологиня.

Щодо дій влади, експертка зазначає, що місцевій владі варто формувати групи підтримки і для тих людей, до яких переселяються, щоб у них був ресурс на підтримку, і для ВПО. 

Перший крок для самопідтримки вже сьогодні

Для тих, хто прямо зараз відчуває втому та тугу в орендованій квартирі, психологиня дає таку пораду:

“Я би рекомендувала зробити те, що ви давно відкладали. Це може бути нова рослинка, або купівля покривала на ліжко. Зробити щось комфортне, щось приємне для свого життя тут і зараз. Піти на прогулянку і відкрити нове місце. І також легалізувати той факт, що ви не обирали того, що трапилося. Визнавати це і  приймати прийняти, щоб рухатися далі“, — каже експертка.

Читайте також:

“Усі пішли вперед, а ти залишився десь там”: правда про повернення ветеранів у цивільне життя

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переселенці в Україні мають можливість дистанційно подавати заяви, оновлювати власні дані та контролювати процес нарахування фінансової допомоги. Головним інструментом для цього є вебпортал Пенсійного фонду України.

Детальніше про те, як самостійно перевірити статус нарахування державної допомоги ВПО — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як перевірити статус виплат ВПО онлайн

Для дистанційної перевірки інформації на порталі Пенсійного фонду заявнику знадобиться доступ до інтернету та наявність кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Процес контролю відбувається у двох розділах особистого кабінету:

• у розділі “Мої звернення” після подання заяви відображається статус обробки документів та фінальне рішення щодо призначення фінансової допомоги;
• у розділі “Мої виплати” міститься інформація про фактичне нарахування коштів. Там вказано, чи активна допомога наразі, за який саме період нарахували гроші та чи існують підстави для подальшого продовження виплат.

Додатково статус внутрішньо переміщеної особи та окремі соціальні дані відображаються у державному застосунку “Дія”.

Як дізнатися про нарахування без електронного підпису

Для громадян, які не користуються кваліфікованим електронним підписом та не мають реєстрації на сайті Пенсійного фонду, передбачені альтернативні варіанти перевірки.

Отримати консультацію щодо призначення, продовження або припинення соціальних виплат можна через гарячу лінію Пенсійного фонду за номерами:

• 0 800 400 870;
• 0 800 406 360.

Також ВПО можуть особисто звернутися до територіальних органів Пенсійного фонду за місцем фактичного перебування. Під час візиту фахівці установи надають інформацію щодо:

• чинності статусу ВПО;
• факту призначення або продовження фінансових виплат;
• причин відсутності грошових нарахувань або їх повного припинення.

Читайте також:

Житлові ваучери для ВПО: як самостійно перевірити місце у черзі на фінансування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!