Коли в Чернігові запрацює центр підтримки для постраждалих від війни

Микола Ситник 13:56, 12 Січня 2024
Жіночий Хаб
Простір для підтримки / ілюстративне фото, Жіночий Хаб

Наступного тижня в Чернігові відкриється Денний центр “Жіночого Хабу Святої Ольги”. Цей осередок підтримки безкоштовно опікуватиметься жінками та дітьми, що постраждали внаслідок російського повномасштабного вторгнення в Україну.

Керівниця проєкту, представниця ГО “Елеос-Україна” Тетяна Іванова розповіла виданню ШоТам, як вдалося створити місце, що має об’єднати місцевих і переселенців.

Денний центр “Жіночого Хабу Святої Ольги”

У 2023 році команда ГО “Елеос-Україна” вирішила створювати нові локації та послуги для постраждалих від російського вторгнення. За кілька місяців спільнота розробила ідею Денного центру “Жіночого Хабу Святої Ольги”. 

“Хотіли, аби цей центр виріс до ком’юніті серед місцевих мешканців і вимушено переміщених осіб. Ідея полягала в тому, щоб в одному місці зібрати якомога більше людей, які підтримували б одне одного, мали змогу звернутися по допомогу до фахівців-психологів та спеціалістів з фізичної реабілітації. А ще почувались би б безпеці настільки, наскільки це взагалі можливо в країні, де триває війна”, — пояснила Тетяна Іванова.

Керівниця проєкту зазначила, що в осередку на тих, хто потребує підтримки, чекатимуть психологи та консультанти з працевлаштування. Також для відвідувачів будуть доступні спортивний зал, йога та фізична реабілітація.

Окрім того, до центру зможуть приходити мами, які не мають із ким залишити дитину. Тут працюватиме педагог-вихователь, що звільнятиме їхній час. Жінки матимуть можливість отримати послуги: позайматися з психологом індивідуально або в групі, проконсультуватися з працевлаштування чи завітати до спортзалу.

Підтримати тих, хто постраждав від російсько-української війни, — одна з основних задач, які ми поставили перед собою. Для цього необхідно було створити місце, де постраждалі могли б почуватися в безпеці та не залишатися наодинці з наслідками війни,

розповіла // Тетяна Іванова

Чернігів обрали, тому що тут мешкають люди, яким довелося відчути на собі наслідки війни. Регіон пережив окупацію, місто бомбардували, а жителі й досі оговтуються від пережитого.

“Ми остаточно зупинилися на Чернігові й почали шукати приміщення. Денний центр — це соціальний проєкт. Ми шукали одноповерхове приміщення, яке можна було б зробити інклюзивним, аби люди з інвалідністю також мали змогу без проблем нас відвідувати. Наш вибір скорочувався, аж поки не знайшли те, що нам було необхідно. Приміщення потребувало ремонту, але це вже був початок. На щастя, міська влада Чернігова підтримала нашу ідею створити Денний центр. Ми орендуємо приміщення за символічні кошти”, — повідомила Тетяна Іванова.

Відкриття центру

Офіційне відкриття заплановане на 15 січня. Наразі в Денному центрі облаштовують кімнати для психоемоційної підтримки тих, хто цього потребує, а також спортзал. У ньому займатимуться українці, яким необхідна фізична реабілітація.

Після відкриття відвідати центр у Чернігові можна буде безкоштовно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 18:00. Адресу, де розміщується центр, наразі не повідомляють.

До слова, у майбутньому схожі центри планують відкрити і в інших регіонах країни.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Архівні фото весняного Бахмута: як виглядало місто до руйнувань

Семаковська Тетяна 12:00, 19 Квітня 2026
Бахмут до війни, ринок / фото Дмитро Балховітін

Дмитро Балховітін, фотограф з Донецька, опублікував архівні фото Бахмута до повномасштабної війни. Як виглядало місто до руйнувань — дивіться у матеріалі.

Як виглядав Бахмут до війни

На знімках фотограф показав мирний весняний Бахмут у 2021 році — спокійні вулиці, житлові будинки, міську інфраструктуру та повсякденне життя мешканців. На знімках — місто без слідів руйнувань, із працюючими закладами, транспортом і людьми, які живуть звичним життям.

Завод кольорових металів у Бахмуті, більш відомий як Цветмет / фото Дмитро Балховітін
Коледж транспортної інфраструктури в Бахмуті / фото Дмитро Балховітін
Школа в Бахмуті / фото Дмитро Балховітін
Вигляд на оглядове колесо в Бахмуті / фото Дмитро Балховітін
Центральна вулиця в місті / фото Дмитро Балховітін
Будівлі продуктового магазину / фото Дмитро Балховітін
Вулиця Миру в Бахмуті / фото Дмитро Балховітін
Будинок юнацтва / фото Дмитро Балховітін
Весняний Бахмут, 2021 / фото Дмитро Балховітін
Вулиця Незалежності, Бахмут / фото Дмитро Балховітін
Бахмут, залізничні колії / фото Дмитро Балховітін
Бахмутський храм / фото Дмитро Балховітін
Центральна площа / фото Дмитро Балховітін

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Закордонний паспорт у 2026 році: які вимоги додали і що потрібно знати

Валентина Твердохліб 10:00, 19 Квітня 2026
закордонний паспорт
Закордонний паспорт / ілюстративне фото Державна міграційна служба України

Українцям потрібно обов’язково мати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), щоб оформити закордонний паспорт. Відповідні зміни ухвалив Уряд наприкінці 2025 року. Вони стосуються більшості громадян.

Як отримати закордонний паспорт у 2026 році, розповідає Бахмут IN.UA.

Зміни щодо оформлення закордонного паспорта у 2026 році

В Україні змінили правила оформлення паспорта для виїзду за кордон. Згідно з постановою Кабінету міністрів від 24 грудня 2025 року №1709, під час подання заяви-анкети тепер обов’язково потрібно вказувати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), відомий як ідентифікаційний код.

Нововведення поширюється на майже всіх громадян, однак передбачені винятки. Без РНОКПП оформити закордонний паспорт можуть:

  • новонароджені діти;
  • особи, які офіційно відмовилися від отримання ідентифікаційного коду з релігійних причин і повідомили про це податкові органи.

Уряд пояснює зміни необхідністю синхронізації державних реєстрів. Йдеться про обмін даними між Міністерством закордонних справ, Єдиним державним демографічним реєстром і “Дією”. Без ідентифікаційного коду така взаємодія неможлива, а отже оформлення паспорта не може бути завершене.

Як отримати закордонний паспорт у 2026 році

Державна міграційна служба України роз’яснює, що паспорт для виїзду за кордон оформлюється дітям до 16 років строком на 4 роки, громадянам старше 16 років — на 10 років.

Щоб оформити закордонний паспорт необхідно:

  • звернутися до територіального органу/підрозділу ДМС України або ЦНАПу (у разі проживання за кордоном — до відповідної дипломатичної установи);
  • подати заяву і необхідні документи;
  • пройти сканування відбитків пальців рук (проводиться з 12 років);
  • перевірити правильність внесення персональних даних про себе до заяви-анкети та засвідчити їх підписом;
  • отримати паспорт у визначений строк в органі, де подавали заяву-анкету.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Архівні фото весняного Бахмута: як виглядало місто до руйнувань

Дмитро Балховітін, фотограф з Донецька, опублікував архівні фото Бахмута до повномасштабної війни. Як виглядало місто до руйнувань — дивіться у матеріалі. Як виглядав Бахмут до […]

закордонний паспорт

Закордонний паспорт у 2026 році: які вимоги додали і що потрібно знати

Українцям потрібно обов’язково мати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), щоб оформити закордонний паспорт. Відповідні зміни ухвалив Уряд наприкінці 2025 року. Вони стосуються більшості […]

Важливо

У Києві відбулася стрілянина, є жертви: УП повідомило, що нападник пов’язаний із Бахмутом

У Голосіївському районі Києва чоловік відкрив стрілянину по людях, внаслідок чого є загиблі та поранені. За попередніми даними, нападник раніше проживав у Бахмуті. Що відомо […]

Паспорт 06b06

Українцям у Польщі потрібно підтвердити PESEL UKR до 31 серпня 2026: деталі

Українцям у Польщі, які отримали номер PESEL зі статусом UKR без пред’явлення паспорта, необхідно підтвердити свою особу до 31 серпня 2026 року. Інакше є ризик […]

169 тисяч ВПО досі без пенсій: причини та як відновити виплати

Станом на квітень 2026 року понад 169 тисяч пенсіонерів із числа внутрішньо переміщених осіб залишаються без виплат через непроходження обов’язкової ідентифікації. Попри зменшення кількості таких […]