Наступного тижня в Чернігові відкриється Денний центр “Жіночого Хабу Святої Ольги”. Цей осередок підтримки безкоштовно опікуватиметься жінками та дітьми, що постраждали внаслідок російського повномасштабного вторгнення в Україну.

Керівниця проєкту, представниця ГО “Елеос-Україна” Тетяна Іванова розповіла виданню ШоТам, як вдалося створити місце, що має об’єднати місцевих і переселенців.

Денний центр “Жіночого Хабу Святої Ольги”

У 2023 році команда ГО “Елеос-Україна” вирішила створювати нові локації та послуги для постраждалих від російського вторгнення. За кілька місяців спільнота розробила ідею Денного центру “Жіночого Хабу Святої Ольги”. 

“Хотіли, аби цей центр виріс до ком’юніті серед місцевих мешканців і вимушено переміщених осіб. Ідея полягала в тому, щоб в одному місці зібрати якомога більше людей, які підтримували б одне одного, мали змогу звернутися по допомогу до фахівців-психологів та спеціалістів з фізичної реабілітації. А ще почувались би б безпеці настільки, наскільки це взагалі можливо в країні, де триває війна”, — пояснила Тетяна Іванова.

Керівниця проєкту зазначила, що в осередку на тих, хто потребує підтримки, чекатимуть психологи та консультанти з працевлаштування. Також для відвідувачів будуть доступні спортивний зал, йога та фізична реабілітація.

Окрім того, до центру зможуть приходити мами, які не мають із ким залишити дитину. Тут працюватиме педагог-вихователь, що звільнятиме їхній час. Жінки матимуть можливість отримати послуги: позайматися з психологом індивідуально або в групі, проконсультуватися з працевлаштування чи завітати до спортзалу.

Чернігів обрали, тому що тут мешкають люди, яким довелося відчути на собі наслідки війни. Регіон пережив окупацію, місто бомбардували, а жителі й досі оговтуються від пережитого.

“Ми остаточно зупинилися на Чернігові й почали шукати приміщення. Денний центр — це соціальний проєкт. Ми шукали одноповерхове приміщення, яке можна було б зробити інклюзивним, аби люди з інвалідністю також мали змогу без проблем нас відвідувати. Наш вибір скорочувався, аж поки не знайшли те, що нам було необхідно. Приміщення потребувало ремонту, але це вже був початок. На щастя, міська влада Чернігова підтримала нашу ідею створити Денний центр. Ми орендуємо приміщення за символічні кошти”, — повідомила Тетяна Іванова.

Відкриття центру

Офіційне відкриття заплановане на 15 січня. Наразі в Денному центрі облаштовують кімнати для психоемоційної підтримки тих, хто цього потребує, а також спортзал. У ньому займатимуться українці, яким необхідна фізична реабілітація.

Після відкриття відвідати центр у Чернігові можна буде безкоштовно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 18:00. Адресу, де розміщується центр, наразі не повідомляють.

До слова, у майбутньому схожі центри планують відкрити і в інших регіонах країни.

Читайте також:

• Як переселенцям познайомитись з історією та культурою Чернігова
• У Чернігові відкрився осередок підтримки бахмутян: як отримати допомогу
• Бахмутянка розповіла, як евакуювалася в Чернігів і відкрила точку з продажу шаурми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!