Наступного тижня в Чернігові відкриється Денний центр “Жіночого Хабу Святої Ольги”. Цей осередок підтримки безкоштовно опікуватиметься жінками та дітьми, що постраждали внаслідок російського повномасштабного вторгнення в Україну.

Керівниця проєкту, представниця ГО “Елеос-Україна” Тетяна Іванова розповіла виданню ШоТам, як вдалося створити місце, що має об’єднати місцевих і переселенців.

Денний центр “Жіночого Хабу Святої Ольги”

У 2023 році команда ГО “Елеос-Україна” вирішила створювати нові локації та послуги для постраждалих від російського вторгнення. За кілька місяців спільнота розробила ідею Денного центру “Жіночого Хабу Святої Ольги”. 

“Хотіли, аби цей центр виріс до ком’юніті серед місцевих мешканців і вимушено переміщених осіб. Ідея полягала в тому, щоб в одному місці зібрати якомога більше людей, які підтримували б одне одного, мали змогу звернутися по допомогу до фахівців-психологів та спеціалістів з фізичної реабілітації. А ще почувались би б безпеці настільки, наскільки це взагалі можливо в країні, де триває війна”, — пояснила Тетяна Іванова.

Керівниця проєкту зазначила, що в осередку на тих, хто потребує підтримки, чекатимуть психологи та консультанти з працевлаштування. Також для відвідувачів будуть доступні спортивний зал, йога та фізична реабілітація.

Окрім того, до центру зможуть приходити мами, які не мають із ким залишити дитину. Тут працюватиме педагог-вихователь, що звільнятиме їхній час. Жінки матимуть можливість отримати послуги: позайматися з психологом індивідуально або в групі, проконсультуватися з працевлаштування чи завітати до спортзалу.

Чернігів обрали, тому що тут мешкають люди, яким довелося відчути на собі наслідки війни. Регіон пережив окупацію, місто бомбардували, а жителі й досі оговтуються від пережитого.

“Ми остаточно зупинилися на Чернігові й почали шукати приміщення. Денний центр — це соціальний проєкт. Ми шукали одноповерхове приміщення, яке можна було б зробити інклюзивним, аби люди з інвалідністю також мали змогу без проблем нас відвідувати. Наш вибір скорочувався, аж поки не знайшли те, що нам було необхідно. Приміщення потребувало ремонту, але це вже був початок. На щастя, міська влада Чернігова підтримала нашу ідею створити Денний центр. Ми орендуємо приміщення за символічні кошти”, — повідомила Тетяна Іванова.

Відкриття центру

Офіційне відкриття заплановане на 15 січня. Наразі в Денному центрі облаштовують кімнати для психоемоційної підтримки тих, хто цього потребує, а також спортзал. У ньому займатимуться українці, яким необхідна фізична реабілітація.

Після відкриття відвідати центр у Чернігові можна буде безкоштовно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 18:00. Адресу, де розміщується центр, наразі не повідомляють.

До слова, у майбутньому схожі центри планують відкрити і в інших регіонах країни.

Читайте також:

• Як переселенцям познайомитись з історією та культурою Чернігова
• У Чернігові відкрився осередок підтримки бахмутян: як отримати допомогу
• Бахмутянка розповіла, як евакуювалася в Чернігів і відкрила точку з продажу шаурми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго публікують кадри зі звільненого села Шандриголове Лиманської громади. Військові показали, який вигляд мають вулиці села і будівлі.

Редакція публікує вибрані кадри.

Шандриголове, Лиманська громада

Українські захисники проводять контрнаступ на півночі Донецької області. У межах наступальної операції “Вівальді” Третього армійського корпусу деякі населені пункти були звільнені і зачищені від просочування окупантів.

Одним з деокупованих населених пунктів є село Шандриголове Лиманської громади. 20 вересня аналітики DeepState підтвердили інформацію про його звільнення.

На фото, опублікованих бійцям 66-ї ОМБр імені князя Мстислава Хороброго, видно, що село сильно постраждало внаслідок бойових дій. Домівки людей мають значні пошкодження. Деякі будівлі повністю зруйновані: від них лишилися частини фундаменту і стін, решта — лише груда каміння.

У кадр потрапила і будівля Храму святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова. Від святині залишились тільки стіни і пошкоджена дзвіниця.

На вулицях Шандриголового видно сліди бойових дій. На дорогах є залишки спаленої техніки та військової амуніції росіян.

За словами військових, протягом останніх п’яти років лінія бойового зіткнення пройшла через Шандриголове чотири рази. Сьогодні село практично повністю стерте з лиця землі.

Читайте також:

• Чотири авіабомби вдарили по Олександрівці: п’ятеро людей загинули, під завалами можуть бути діти
• Росіяни зруйнували храм у Краматорську: що відомо про атаку
• Просування росіян у бік Краматорська: як змінювалася ситуація на фронті протягом 2026 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Частина Донеччини на сьогодні окупована. Люди, які були вимушені залишитися в окупації, йдуть різними шляхами. Хтось таємно чинить спротив, хтось живе звичайне життя без можливостей виїхати, а хтось обирає стати на бік окупантів. Ті, хто обрав співпрацю з рф, можуть понести кримінальну відповідальність і бути засудженими за колабораціонізм. У подальшому їх може чекати ув’язнення.

Скільки мешканців Донеччини отримали вироки за колабораціонізм та як правоохоронці виявляють зрадників, редакції Бахмут IN.UA розповіли у ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Скільки колаборантів виявили з початку повномасштабного вторгнення в Донецькій області

З початку повномасштабного вторгнення слідчі Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях повідомили про підозру 1 299 людям, які співпрацюють чи співпрацювали з окупаційними адміністраціями. 1 226 кримінальних проваджень скерували для розгляду до суду.

Від 24 лютого 2022 року суди винесли 189 вироків щодо колаборантів, які співпрацюють з окупаційними адміністраціями на тимчасово окупованих територіях Донецької області. Більшість із них — за спеціальною процедурою, тобто за відсутності обвинувачених.

Після вироку суду на майно колаборанта накладається арешт. Далі це питання переходить до компетенції Державної виконавчої служби.

Значна частина фігурантів переховується на тимчасово окупованих територіях або в рф. Якщо колаборант був засуджений заочно, термін відбування покарання обчислюватимуть з моменту його затримання.

Найбільш поширені види співпраці з рф на сьогодні — це робота в окупаційних органах влади та організація псевдореферендумів.

Як виявляють колаборантів

У СБУ зазначають, що правоохоронці проводять цілий комплекс оперативних та слідчих заходів для перевірки інформації про факт можливої колабораційної діяльності. При цьому форми і методи роботи тримають у таємниці.

СБУ поіменно встановлює людей, які допомагають ворогу на тимчасово окупованих територіях, їхні установчі дані і коло спілкування. Усе це документують слідчі.

“СБУ не просто ідентифікує колаборантів, а збирає аргументовану доказову базу про скоєні злочини. Тобто ми якісно документуємо злочинну діяльність і проводимо всі необхідні експертизи. Кожен випадок СБУ розглядає індивідуально і ми діємо лише тоді, коли є докази, що людина свідомо пішла на злочин — тобто у даному випадку — на співпрацю із рашистами”, — зазначають у ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Доказами можуть бути публічні заяви людини, її виступи в окупаційних медіа, дописи в соцмережах, документи окупаційних органів влади, свідчення людей та журналістські розслідування.

“Відомості, зібрані з відкритих джерел, направляються на експертизи. І вже за результатами цих спецдосліджень надається сукупна правова оцінка вчинкам людини за Кримінальним процесуальним кодексом України”, — пояснюють в СБУ.

Читайте також:

• Хто такий Гліб Пирогов: досьє на 20-річного пропагандиста з окупованої Донеччини
• Дмитро Єриш: що відомо про начальника відділу окупаційної адміністрації Старобешевого
• Російські дипломи, співпраця зі СберБанком і підозра в колабораціонізмі: досьє на ректорку захопленого ДонНУЕТ Світлану Дрожжину

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!