Наступного тижня в Чернігові відкриється Денний центр “Жіночого Хабу Святої Ольги”. Цей осередок підтримки безкоштовно опікуватиметься жінками та дітьми, що постраждали внаслідок російського повномасштабного вторгнення в Україну.

Керівниця проєкту, представниця ГО “Елеос-Україна” Тетяна Іванова розповіла виданню ШоТам, як вдалося створити місце, що має об’єднати місцевих і переселенців.

Денний центр “Жіночого Хабу Святої Ольги”

У 2023 році команда ГО “Елеос-Україна” вирішила створювати нові локації та послуги для постраждалих від російського вторгнення. За кілька місяців спільнота розробила ідею Денного центру “Жіночого Хабу Святої Ольги”. 

“Хотіли, аби цей центр виріс до ком’юніті серед місцевих мешканців і вимушено переміщених осіб. Ідея полягала в тому, щоб в одному місці зібрати якомога більше людей, які підтримували б одне одного, мали змогу звернутися по допомогу до фахівців-психологів та спеціалістів з фізичної реабілітації. А ще почувались би б безпеці настільки, наскільки це взагалі можливо в країні, де триває війна”, — пояснила Тетяна Іванова.

Керівниця проєкту зазначила, що в осередку на тих, хто потребує підтримки, чекатимуть психологи та консультанти з працевлаштування. Також для відвідувачів будуть доступні спортивний зал, йога та фізична реабілітація.

Окрім того, до центру зможуть приходити мами, які не мають із ким залишити дитину. Тут працюватиме педагог-вихователь, що звільнятиме їхній час. Жінки матимуть можливість отримати послуги: позайматися з психологом індивідуально або в групі, проконсультуватися з працевлаштування чи завітати до спортзалу.

Чернігів обрали, тому що тут мешкають люди, яким довелося відчути на собі наслідки війни. Регіон пережив окупацію, місто бомбардували, а жителі й досі оговтуються від пережитого.

“Ми остаточно зупинилися на Чернігові й почали шукати приміщення. Денний центр — це соціальний проєкт. Ми шукали одноповерхове приміщення, яке можна було б зробити інклюзивним, аби люди з інвалідністю також мали змогу без проблем нас відвідувати. Наш вибір скорочувався, аж поки не знайшли те, що нам було необхідно. Приміщення потребувало ремонту, але це вже був початок. На щастя, міська влада Чернігова підтримала нашу ідею створити Денний центр. Ми орендуємо приміщення за символічні кошти”, — повідомила Тетяна Іванова.

Відкриття центру

Офіційне відкриття заплановане на 15 січня. Наразі в Денному центрі облаштовують кімнати для психоемоційної підтримки тих, хто цього потребує, а також спортзал. У ньому займатимуться українці, яким необхідна фізична реабілітація.

Після відкриття відвідати центр у Чернігові можна буде безкоштовно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 18:00. Адресу, де розміщується центр, наразі не повідомляють.

До слова, у майбутньому схожі центри планують відкрити і в інших регіонах країни.

Читайте також:

• Як переселенцям познайомитись з історією та культурою Чернігова
• У Чернігові відкрився осередок підтримки бахмутян: як отримати допомогу
• Бахмутянка розповіла, як евакуювалася в Чернігів і відкрила точку з продажу шаурми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Довідка про доходи є важливим документом, який підтверджує фінансовий стан фізичної особи або фізичної особи-підприємця. Процедура її отримання є стандартизованою та безоплатною.

Детальніше про те, як отримати довідку про доходи у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як отримати довідку про доходи

Довідка про доходи надається громадянам та підприємцям виключно на підставі вже поданої декларації про майновий стан і доходи.

Для того, щоб ініціювати процес отримання послуги, заявнику необхідно надати лише один документ — заяву. Вона складається у довільній формі. У тексті запиту обов’язково має міститися вичерпна інформація про особу, яка звертається, чітко вказаний предмет запиту, а також стояти особистий підпис заявника.

Варто зазначити, що законодавством не встановлено єдиного уніфікованого бланка для довідки про доходи, тому контролюючий орган також формує та видає її у довільній формі.

Куди звертатися та способи подання заяви

Запит на отримання документа необхідно подавати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Цим займаються Головні управління Державної податкової служби України в областях та у місті Києві.

Подати заяву можна кількома зручними способами на вибір:

• особисто під час візиту до установи;
• через уповноваженого законного представника;
• надіслати поштою (обов’язково рекомендованим листом);
• онлайн через Електронний кабінет платника податків за посиланням;
• онлайн через Єдиний державний вебпортал електронних послуг “Дія” за посиланням.

Вартість, терміни та способи отримання

Адміністративна послуга з видачі довідки про доходи надається абсолютно безоплатно. Строк виконання запиту та надання готового документа становить 10 календарних днів.

Отримати готову довідку заявник може так само кількома шляхами: особисто у податковій, через свого законного представника, або ж поштовим відправленням. У такому разі документ надішлють рекомендованим листом на ту адресу, яку ви вказали під час подання заяви.

Що робити у разі відмови

Згідно з офіційними регламентами, законних підстав для відмови у наданні цієї адміністративної послуги не існує.

Проте, якщо виникла спірна ситуація і заявник або його представник отримали відмову, вони мають повне право на оскарження такого рішення. Скаргу можна подати до Державної податкової служби України або звернутися для захисту своїх прав до Окружного адміністративного суду.

Читайте також:

Дистанційне оформлення виплат ВПО: як подати заявку через вебпортал ПФУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 10 квітня Європейський Союз остаточно переходить на нову цифрову систему реєстрації в’їзду та виїзду до Шенгенської зони — EES (Entry/Exit System). Вона повністю замінює традиційне проставлення штампів у закордонних паспортах на запис у єдиній цифровій базі.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Що таке EES та навіщо її запроваджують

Система в’їзду/виїзду (EES) — це сучасний цифровий механізм контролю, який є частиною оновленого управління зовнішніми кордонами Європейського Союзу. Оскільки всередині Шенгенської зони, де проживає близько 450 мільйонів людей, відсутній внутрішній прикордонний контроль, ЄС потребує більш ефективного нагляду за зовнішніми рубежами.

Очікується, що система дозволить суттєво пришвидшити прикордонний контроль, оптимізувати перевірки та підвищити загальний рівень внутрішньої безпеки. З 10 квітня вона повноцінно запрацює на всіх зовнішніх пунктах пропуску у 29 країнах Європи, які входять до Шенгенської зони. Винятком наразі залишаються лише Ірландія та Кіпр, які поки що працюватимуть поза цією системою.

Новий механізм застосовуватиметься до громадян третіх країн (тих, що не входять до ЄС та Шенгенської зони), зокрема й українців, які подорожують на короткий термін. Йдеться про туристів і бізнес-мандрівників, які перетинають кордон за умовами безвізового режиму чи за короткостроковими візами (до 90 днів перебування протягом 180-денного періоду) і не мають посвідки на проживання.

Водночас нові цифрові правила перетину кордону не поширюються на:

• українців, які мають статус тимчасового захисту в ЄС;
• осіб із чинною посвідкою на проживання;
• громадян, які мають офіційний дозвіл на навчання;
• власників довгострокових дозволів на перебування;
• безпосередньо громадян Європейського Союзу.

Процедура контролю

Під час першого в’їзду до Шенгенської зони за новими правилами мандрівникам необхідно буде пройти повну процедуру реєстрації. Європейські прикордонники збиратимуть такі дані:

• цифрове фото обличчя;
• відбитки пальців (ця вимога не застосовується до дітей віком до 12 років);
• дані закордонного біометричного паспорта;
• точну дату та місце в’їзду/виїзду;
• інформацію про випадки відмови у в’їзді (якщо такі були).

Уся зібрана біометрична інформація надійно зберігатиметься в системі протягом трьох років. Це означає, що проходити повне сканування обличчя та здавати відбитки пальців під час кожної поїздки не доведеться — наступні перетини кордону відбуватимуться значно швидше. Дані оновлюватимуться один раз на 3 роки.

Важливий нюанс полягає у тому, що процедура є обов’язковою. Відмова мандрівника від надання біометричних даних (фотографування чи сканування відбитків) є прямою підставою для офіційної заборони на в’їзд до країн Європейського Союзу.

Читайте також:

Які документи потрібні для виїзду за кордон: перелік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!