Наступного тижня в Чернігові відкриється Денний центр “Жіночого Хабу Святої Ольги”. Цей осередок підтримки безкоштовно опікуватиметься жінками та дітьми, що постраждали внаслідок російського повномасштабного вторгнення в Україну.

Керівниця проєкту, представниця ГО “Елеос-Україна” Тетяна Іванова розповіла виданню ШоТам, як вдалося створити місце, що має об’єднати місцевих і переселенців.

Денний центр “Жіночого Хабу Святої Ольги”

У 2023 році команда ГО “Елеос-Україна” вирішила створювати нові локації та послуги для постраждалих від російського вторгнення. За кілька місяців спільнота розробила ідею Денного центру “Жіночого Хабу Святої Ольги”. 

“Хотіли, аби цей центр виріс до ком’юніті серед місцевих мешканців і вимушено переміщених осіб. Ідея полягала в тому, щоб в одному місці зібрати якомога більше людей, які підтримували б одне одного, мали змогу звернутися по допомогу до фахівців-психологів та спеціалістів з фізичної реабілітації. А ще почувались би б безпеці настільки, наскільки це взагалі можливо в країні, де триває війна”, — пояснила Тетяна Іванова.

Керівниця проєкту зазначила, що в осередку на тих, хто потребує підтримки, чекатимуть психологи та консультанти з працевлаштування. Також для відвідувачів будуть доступні спортивний зал, йога та фізична реабілітація.

Окрім того, до центру зможуть приходити мами, які не мають із ким залишити дитину. Тут працюватиме педагог-вихователь, що звільнятиме їхній час. Жінки матимуть можливість отримати послуги: позайматися з психологом індивідуально або в групі, проконсультуватися з працевлаштування чи завітати до спортзалу.

Чернігів обрали, тому що тут мешкають люди, яким довелося відчути на собі наслідки війни. Регіон пережив окупацію, місто бомбардували, а жителі й досі оговтуються від пережитого.

“Ми остаточно зупинилися на Чернігові й почали шукати приміщення. Денний центр — це соціальний проєкт. Ми шукали одноповерхове приміщення, яке можна було б зробити інклюзивним, аби люди з інвалідністю також мали змогу без проблем нас відвідувати. Наш вибір скорочувався, аж поки не знайшли те, що нам було необхідно. Приміщення потребувало ремонту, але це вже був початок. На щастя, міська влада Чернігова підтримала нашу ідею створити Денний центр. Ми орендуємо приміщення за символічні кошти”, — повідомила Тетяна Іванова.

Відкриття центру

Офіційне відкриття заплановане на 15 січня. Наразі в Денному центрі облаштовують кімнати для психоемоційної підтримки тих, хто цього потребує, а також спортзал. У ньому займатимуться українці, яким необхідна фізична реабілітація.

Після відкриття відвідати центр у Чернігові можна буде безкоштовно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 18:00. Адресу, де розміщується центр, наразі не повідомляють.

До слова, у майбутньому схожі центри планують відкрити і в інших регіонах країни.

Читайте також:

• Як переселенцям познайомитись з історією та культурою Чернігова
• У Чернігові відкрився осередок підтримки бахмутян: як отримати допомогу
• Бахмутянка розповіла, як евакуювалася в Чернігів і відкрила точку з продажу шаурми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт №15335. Документ дозволяє внутрішньо переміщеним особам з тимчасово окупованих територій поєднувати державний житловий ваучер з іпотечним кредитом для придбання нерухомості або будівництва нового житла.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Механізм дії житлових ваучерів та іпотеки

Номінал державного житлового ваучера для ВПО становить 2 мільйони гривень. Ці кошти призначені для оплати житла. У випадках, коли вартості ваучера недостатньо для повного покриття ціни об’єкта нерухомості, залишок суми покупець має право оплатити за рахунок іпотечного кредиту. Зокрема, передбачена можливість фінансування через державну програму “єОселя”.

Ухвалений документ усуває юридичні бар’єри, які раніше забороняли банкам брати в заставу нерухоме майно, придбане за участю державних ваучерів. Тепер житло, куплене за допомогою ваучера та кредитних коштів, офіційно передається в заставу банку.

Законопроєкт встановлює чіткі обмеження щодо розпорядження придбаним майном. Власник не має права продавати таке житло або передавати його в повторну іпотеку протягом п’яти років із моменту оформлення. Єдиним винятком із цього правила є процедура звернення стягнення кредитором у разі невиконання позичальником кредитних зобов’язань.

Ключовим викликом для реалізації ініціативи залишається обмежений фінансовий ресурс. За наявними даними, з понад 37 тисяч офіційно погоджених заяв наразі профінансовано лише близько 3,3 тисячі житлових ваучерів. Для подальшого забезпечення ВПО житлом уряд має зосередитися на залученні додаткових коштів від партнерів.

Читайте також:

Держбюджет-2027: як і на що розподілять державний кошторис

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Часів Ярі взяли в полон трьох бійців армії рф. Всі вони — українці з тимчасово окупованих територій. У російське військо потрапили з різних причин: двоє через відсутність роботи і грошей, і один через загрозу ув’язнення.

Про полонених українців з ТОТ розповіли бійці 24-ї ОМБр імені короля Данила.

Полонені українці з ТОТ

Бійці 24-ї ОМБр імені короля Данила взяли трьох полонених у Часів Ярі. Всі вони — чоловіки з тимчасово окупованих територій України. Двоє з Криму, і один — з лівобережжя Херсонщини.

Найстарший із полонених — 57-річний Сергій Мельник з Євпаторії. До російського війська потрапив, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Бувши на підпитку, чоловік сів за кермо і вдарив, за його словами, “державну машину” та втік з місця ДТП. Його все ж розшукала російська поліція, але при затриманні він вчинив опір. За скоєне чоловікові загрожувало до 5 років ув’язнення, але йому запропонували уникнути відповідальності, підписавши контракт.

Ще один полонений із Криму — 52-річний Олександр Тимошенков. Він родом із села Углове Бахчисарайського району. Працював на фруктових складах, але згодом фруктів не стало, і чоловік втратив роботу. За заробітком пішов на війну.

Наймолодший полонений — 22-річний Кирило Башмаков з села Партизани, що на Херсонщині. Контракт з армією рф підписав, бо хотів заробити грошей. Нібито, мав возити продукти солдатам, але опинився на лінії фронту. Хлопець брав участь і в боях за Бахмут.

Про подальшу долю полонених поки невідомо. Вони можуть або поповнити обмінний фонд, або відповідати за свої дії перед українським судом.

Читайте також:

• Росіяни посилили тиск на Костянтинівському напрямку — Генштаб ЗСУ
• Третій армійський корпус розгорнув контрнаступ на півночі Донеччини: які території зачистили
• Бійці ССО взяли у полон двох російських військових на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!