Якщо внутрішньо переміщена особа помилково отримала допомогу на проживання, хоча за критеріями, не мала їх отримувати, то вона повинна повернути виплачені кошти. У іншому випадку їх стягнуть через суд.

Про це інформує Юридичний порадник для ВПО.

Повертати виплату ВПО державі: у яких випадках потрібно?

З 1 грудня 2023 року виплати ВПО не призначаються/не виплачуються на сім’ю, яка вперше звертається за її призначенням, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання, особа з-поміж членів сім’ї купила валюту/іноземну валюту, а також банківських металів на загальну суму, що перевищує суму 100 тисяч гривень.

Є виняток, не рахується валюта отримана від благодійних організацій або придбана для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування), соціальних та/або освітніх послуг.

Тому купівля валюти на суму, що перевищує 100 тисяч одним із членів сім’ї позбавляє права на отримання виплат всіх отримувачів допомоги з-поміж членів цієї сім’ї.

Якщо ви отримували виплати раніше, але придбали валюту, сума якої перевищує 100 тисяч гривень, то ви зобов’язані протягом 14 календарних днів після цього, поінформувати:

• орган соціального захисту населення;
• уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради;
• центр надання адміністративних послуг.

Тобто, законодавство зобов’язує переселенців інформувати про зміну в своєму майновому становищі. Якщо ви отримали виплати неправомірно, то соцзахист зобовяже вас повернути кошти протягом 30 робочих днів, в іншому випадку, кошти стягнуть через суд.

Читайте також:

• Виплати для ВПО: кому їх автоматично продовжать у червні
• Житло, виплати та пошук роботи: яке становище ВПО у 2024 в Україні та за кордоном (Оновлено)
• Уряд розширив програму єВідновлення: де тепер можна купити нове житло. Пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На тимчасово окупованій Донеччині бійці ЗСУ знищили об’єкти військової логістики та скупчення живої сили противника. Удари здійснили на чотирьох локаціях окупантів.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

ЗСУ уразили командний пункт і склади росіян на Донеччині

Бійці ЗСУ знищили російські пункти базування і військові об’єкти на окупованій Донеччині. Зокрема, українські бійці знищили командний пункт у районі селища Ольгинка Волноваського району.

Також українські захисники завдали удару по складах окупантів. Уражено склад боєприпасів у районі селища Мангуш та склади матеріально-технічних засобів у районі села Рибинське Волноваського району.

Окрім цього, ЗСУ вдарили по району зосередження живої сили ворога. Пункт дислокації окупантів знищено поблизу селища Дорожнє Покровського району.

Масштаби збитків та втрати ворога уточнюються.

Також Генштаб відзвітував про уражені об’єкти в Криму і Запорізькій області. Українські бійці вдарили по:

• радіолокаційному комплексу “Валдай” у районі Гвардійського в Криму;
• наземній станції управління БпЛА “Форпост” у Євпаторії в Криму;
• складах матеріально-технічних засобів у районі Новоселівки Запорізької області.

Читайте також:

• Обмін полоненими може відбутися на Великдень: Україна чекає рішення рф
• ЗСУ спростували заяви рф про захоплення Никифорівки в Соледарській громаді
• На Донеччині зруйновано греблю на річці Сіверський Донець: чи є загроза підтоплень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!