Якщо внутрішньо переміщена особа помилково отримала допомогу на проживання, хоча за критеріями, не мала їх отримувати, то вона повинна повернути виплачені кошти. У іншому випадку їх стягнуть через суд.

Про це інформує Юридичний порадник для ВПО.

Повертати виплату ВПО державі: у яких випадках потрібно?

З 1 грудня 2023 року виплати ВПО не призначаються/не виплачуються на сім’ю, яка вперше звертається за її призначенням, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання, особа з-поміж членів сім’ї купила валюту/іноземну валюту, а також банківських металів на загальну суму, що перевищує суму 100 тисяч гривень.

Є виняток, не рахується валюта отримана від благодійних організацій або придбана для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування), соціальних та/або освітніх послуг.

Тому купівля валюти на суму, що перевищує 100 тисяч одним із членів сім’ї позбавляє права на отримання виплат всіх отримувачів допомоги з-поміж членів цієї сім’ї.

Якщо ви отримували виплати раніше, але придбали валюту, сума якої перевищує 100 тисяч гривень, то ви зобов’язані протягом 14 календарних днів після цього, поінформувати:

• орган соціального захисту населення;
• уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради;
• центр надання адміністративних послуг.

Тобто, законодавство зобов’язує переселенців інформувати про зміну в своєму майновому становищі. Якщо ви отримали виплати неправомірно, то соцзахист зобовяже вас повернути кошти протягом 30 робочих днів, в іншому випадку, кошти стягнуть через суд.

Читайте також:

• Виплати для ВПО: кому їх автоматично продовжать у червні
• Житло, виплати та пошук роботи: яке становище ВПО у 2024 в Україні та за кордоном (Оновлено)
• Уряд розширив програму єВідновлення: де тепер можна купити нове житло. Пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дитячий простір “Caritas-Spes” відкрив набір до безкоштовного літнього табору в Івано-Франківській області. Відпочинок організовують для дітей із родин військовослужбовців, ветеранів та інших категорій, які постраждали від війни.

Про це повідомили в “Карітас-Спес Запоріжжя”.

Безкоштовний літній табір у Карпатах

Табір проходитиме у селі Яблуниця з 12 по 23 червня 2026 року. Участь зможуть взяти діти віком від 9 до 13 років. Кількість місць обмежена, оскільки організатори планують прийняти лише 10 учасників.

Програма відпочинку пройде серед природи Карпат. Для учасників підготували . активне дозвілля:

• творчі та розвивальні заняття;
• нові знайомства та враження;
• час на свіжому гірському повітрі для відновлення сил під час літніх канікул.

Умови участі та реєстрація

Організатори визначили перелік категорій, які мають право подати заявку на участь. До них належать:

• діти військовослужбовців;
• діти ветеранів;
• діти загиблих захисників і захисниць України;
• діти безвісти зниклих військових;
• діти з родин військовополонених.

Під час відбору перевага надаватиметься дітям, які раніше не брали участі в подібних виїзних таборах. Записатися та отримати додаткову консультацію можна за телефоном +380 (68) 604 8980. Охочих просять не зволікати із поданням заявок через обмежену кількість місць у таборі.

Читайте також:

Оздоровлення дітей: хто має право на відпочинок та як скористатися програмою

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні планують змінити підходи до забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, зокрема переглянути механізми державної допомоги при оренді та запустити масштабну програму будівництва фонду соціального житла. Реалізація нових концепцій, анонсованих Міністерством розвитку громад та територій, відбуватиметься за рахунок кредитування від міжнародних партнерів і вимагатиме від громад обов’язкової наявності соціальної інфраструктури й робочих місць для повноцінної інтеграції переселенців.

Про це повідомляє кореспондентка Бахмут IN.UA з посиланням на слова Наталії Козловської, заступниці Міністра розвитку громад та територій України, під час форуму “Розбудова систем задля досягнення довгострокової підтримки ВПО”.

Соціальне житло для ВПО

За офіційною статистикою, близько 40% внутрішньо переміщених осіб орендують житло. У зв’язку з такою значною потребою Міністерство розвитку громад та територій планує переглянути та вдосконалити інструмент державної допомоги при оренді. Наталія Козловська зазначила:

“Якщо ми подивимося на статистику вирішення житлового питання, і подивимося, що оренда в цьому контексті займає такий високий відсоток, нам необхідно, як державі, переглянути інструмент допомоги при оренді“.

Наразі конкретний перелік нових заходів не озвучено. Однак відомо, що за основу можуть взяти напрацювання міжнародних партнерів, зокрема УВКБ ООН, досвід яких міністерство вважає успішним та таким, що може бути адаптований на державному рівні.

Нова концепція соціального житла: як це працюватиме

Ще одним стратегічним напрямком є створення фонду соціального житла. Цей інструмент дозволить забезпечити стабільним житлом не лише ВПО, але й задовольнити потреби органів місцевого самоврядування у житлі для лікарів, вчителів та фахівців критичної інфраструктури. Наталія Козловська пояснила філософію проєкту:

“Це житло, яке належить, як правило, органам місцевого самоврядування і яке надається для проживання людям“.

За словами заступниці Міністра розвитку громад та територій України, особливістю нової концепції є забезпечення економічної сталості моделі для громад. Органи місцевого самоврядування зможуть брати кредити від міжнародних фінансових організацій на будівництво такого житла. Повернення коштів відбуватиметься за рахунок орендної плати мешканців. При цьому орендна плата не повинна перевищувати 30% від доходу родини, а для соціально незахищених категорій передбачатимуться субсидії від держави.

Вимоги до громад та уникнення “гетто”

Важливою умовою для будівництва соціального житла є його інтеграція у міське середовище та уникнення створення так званих “гетто”. Соціальне житло має розташовуватися у районах із розвиненою інфраструктурою.

Громади, які претендують на участь у проєкті, повинні забезпечити:

• доступ до дошкільних та шкільних навчальних закладів;
• доступ до медичних установ;
• наявність робочих місць для економічно активних ВПО.

Заступниця міністра навела приклад відмови від реалізації одного з проєктів у Київській області саме через відсутність доступу до робочих місць, попри наявність соціальної інфраструктури.

“Або розвиваєте напрямок працевлаштування, або ми не заходимо взагалі в цей проєкт. Це нелогічно формувати великий житловий фонд і не забезпечувати робочими місцями“, — підкреслила Наталія Козловська.

Наразі міністерство завершує розробку законодавчої рамки для запуску фонду соціального житла спільно з європейськими партнерами.

Читайте також:

Два річні бюджети країни: скільки коштує компенсація житла переселенцям з ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!