Внаслідок війни низка населених пунктів у різних регіонах України перебувають під російською окупацією. Через це багато українців зіткнулися з питанням спадкування майна, яке знаходиться на тимчасово окупованій території.

Чи можливо успадкувати майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території — пояснює Міністерство юстиції України.

Як успадкувати майно з тимчасово окупованих територій

Для успадкування майна з тимчасово окупованих територій передбачене виключення із загального правила. Відповідно до положень статті 1221 Цивільного кодексу України, місцем відкриття спадщини є останнє місце реєстрації проживання спадкодавця. Проте у випадку, якщо останнє місце проживання є тимчасово окупованим, місцем відкриття спадщини вважатиметься місце подання першої заяви.

Подання заяви свідчитиме про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, людей, зацікавлених в охороні такого майна, або вимоги кредиторів. На підставі цієї заяви нотаріус заводить спадкову справу.

Отже, подати заяву на отримання майна і відкрити спадкову справу можна в будь-якому населеному пункті на підконтрольній Україні території.

Коли можна претендувати на спадщину

Спадщина відкривається після смерті людини або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день, в який людина померла або оголошена померлою.

У разі смерті людини на тимчасово окупованій території України, спадкоємцю необхідно законно встановити факт її смерті. Для цього потрібно звернутися у ДРАЦС і до суду. На сьогодні реєстрація факту смерті на ТОТ проводиться лише на підставі рішення суду. Такі заяви розглядаються невідкладно.

Спадкування померлої людини здійснюється за двома способами:

• за заповітом;
• за законом.

Як подати заяву на отримання спадщини

Спадкоємець має подати заяву про прийняття спадщини. Це можна зробити в нотаріуса або, якщо ви живете в сільських населених пунктах, уповноваженій на це посадовій особі.

Заяву про прийняття спадщини спадкоємець має подати особисто. Для прийняття спадщини встановлений строк у 6 місяців. Його відлік починається з часу відкриття спадщини.

Якщо родичі померлого мешкають в регіоні, де відсутня можливість звернення до відділів ДРАЦС, вони можуть звернутися через їхнього представника з нотаріально посвідченою довіреністю або через адвоката.

Читайте також:

• Як ради ВПО можуть допомагати: розпитали членкиню Ольгу Алтуніну
• Які пільги передбачені для переселенців, які навчаються в закладах профтехосвіти
• Виплати ВПО: на які зміни чекати переселенцям з 1 вересня

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Двох колишніх українських суддів заочно засудили до 12 років позбавлення волі за участь у незаконному переслідуванні цивільного. Після окупації частини Донеччини вони перейшли до “верховного суду днр” і стали частиною системи, яка оформлювала незаконні затримання та катування місцевих мешканців як судові рішення.

Про це повідомили в Офіс Генерального прокурора.

Вирок колишнім суддям: 12 років за сфабриковану справу та катування в “Ізоляції”

До роботи на окупаційну владу засуджені працювали суддями Апеляційного суду Донецької області та Калінінського районного суду міста Горлівки. Жінку раніше звільнили з посади за порушення присяги. У період 2015–2016 років обоє погодилися працювати у незаконно створеній судовій системі. На підставі указів ватажка “днр” вони обійняли посади у “верховному суді днр”.

Потерпілим від дій окупаційної системи став 52-річний колишній підприємець із Кальміуського. Представники “міністерства державної безпеки днр” затримали його у власному будинку, звинувативши у шпигунстві. Чоловіка доправили до донецької в’язниці “Ізоляція”. Там його утримували у підвалі та вимагали зізнання під час нічних допитів. До потерпілого застосовували фізичне насильство:

• надягали пакет на голову;
• наносили удари, що призвели до перелому чотирьох ребер;
• катували електричним струмом.
• Згодом затриманому пригрозили арештом дружини, змусивши його дати свідчення проти себе.

Справу потерпілого передали на розгляд до “верховного суду днр”, де її вели колишні українські судді. У 2018 році вони визнали чоловіка винним у шпигунстві та призначили покарання у вигляді 10 років позбавлення волі. Під час процесу чоловіка позбавили базових гарантій справедливого розгляду: доступу до належної правничої допомоги та можливості викликати свідків захисту.

Донецька обласна прокуратура довела провину колишніх суддів у порушенні законів та звичаїв війни за попередньою змовою групою осіб (частина 2 статті 28, частина 1 статті 438 Кримінального кодексу України). Кожен із них отримав 12 років позбавлення волі. Строк відбування покарання розпочнеться з моменту їхнього фактичного затримання.

Читайте також:

На Донеччині українські захисники врятували чоловіка, який два дні провів під обстрілами в посадці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині фіксується зміна інтенсивності бойових дій. Найбільше зростання кількості штурмових дій спостерігається на Покровському напрямку, де російська армія суттєво наростила наступальні зусилля порівняно з попередньою добою.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Покровський та Костянтинівський напрямки

На Покровському напрямку зафіксовано найбільшу кількість атак та найсуттєвіше їхнє зростання. Противник здійснив тут 44 штурмові дії, виявляючи активність у районах Білицького, Сергіївки, Удачного та Молодецького, а також у напрямках Дорожнього, Миколайпілля, Водянського, Надії, Василівки, Торецького, Новогригорівки, Степів, Ганнівки, Добропілля, Шевченка, Світлого та Матяшевого. Цей показник зріс на п’ять атак порівняно з минулим днем, коли фіксувалася 39 штурмових дій.

На Костянтинівському напрямку інтенсивність боїв, навпаки, знизилася. Зафіксовано сім атак у районах Костянтинівки, Іллінівки та Довгої Балки, що на п’ять штурмових дій менше, ніж напередодні, коли противник атакував 12 разів.

Лиманський, Слов’янський та Краматорський напрямки

На Лиманському напрямку росіяни п’ять разів атакували в районах Лимана та Діброви, а також у напрямку Новоселівки. Кількість атак тут зменшилася на чотири спроби порівняно з минулою добою, коли зафіксували дев’ять атак.

На Слов’янському напрямку російська армія здійснила одну штурмову дію у напрямку Пискунівки, що також свідчить про зниження активності порівняно з попереднім днем, коли було дві атаки.

На Краматорському напрямку інтенсивність наступальних дій залишилася без змін: окупанти один раз атакували у напрямку населеного пункту Федорівка, як і минулої доби.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зменшився на 1520 осіб. Росіяни втратили 2017 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 613 одиниць автомобільної техніки й автоцистерн, а також 69 артилерійських систем.

Окрім цього, знищено:

• 16 наземних робототехнічних комплексів;
• 15 бойових броньованих машин;
• 5 засобів протиповітряної оборони;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 1 гелікоптер;
• 1 танк.

Читайте також:

Росіяни просунулися поблизу трьох населених пунктів на Донеччині — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!