Внаслідок війни низка населених пунктів у різних регіонах України перебувають під російською окупацією. Через це багато українців зіткнулися з питанням спадкування майна, яке знаходиться на тимчасово окупованій території.

Чи можливо успадкувати майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території — пояснює Міністерство юстиції України.

Як успадкувати майно з тимчасово окупованих територій

Для успадкування майна з тимчасово окупованих територій передбачене виключення із загального правила. Відповідно до положень статті 1221 Цивільного кодексу України, місцем відкриття спадщини є останнє місце реєстрації проживання спадкодавця. Проте у випадку, якщо останнє місце проживання є тимчасово окупованим, місцем відкриття спадщини вважатиметься місце подання першої заяви.

Подання заяви свідчитиме про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, людей, зацікавлених в охороні такого майна, або вимоги кредиторів. На підставі цієї заяви нотаріус заводить спадкову справу.

Отже, подати заяву на отримання майна і відкрити спадкову справу можна в будь-якому населеному пункті на підконтрольній Україні території.

Коли можна претендувати на спадщину

Спадщина відкривається після смерті людини або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день, в який людина померла або оголошена померлою.

У разі смерті людини на тимчасово окупованій території України, спадкоємцю необхідно законно встановити факт її смерті. Для цього потрібно звернутися у ДРАЦС і до суду. На сьогодні реєстрація факту смерті на ТОТ проводиться лише на підставі рішення суду. Такі заяви розглядаються невідкладно.

Спадкування померлої людини здійснюється за двома способами:

• за заповітом;
• за законом.

Як подати заяву на отримання спадщини

Спадкоємець має подати заяву про прийняття спадщини. Це можна зробити в нотаріуса або, якщо ви живете в сільських населених пунктах, уповноваженій на це посадовій особі.

Заяву про прийняття спадщини спадкоємець має подати особисто. Для прийняття спадщини встановлений строк у 6 місяців. Його відлік починається з часу відкриття спадщини.

Якщо родичі померлого мешкають в регіоні, де відсутня можливість звернення до відділів ДРАЦС, вони можуть звернутися через їхнього представника з нотаріально посвідченою довіреністю або через адвоката.

Читайте також:

• Як ради ВПО можуть допомагати: розпитали членкиню Ольгу Алтуніну
• Які пільги передбачені для переселенців, які навчаються в закладах профтехосвіти
• Виплати ВПО: на які зміни чекати переселенцям з 1 вересня

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!