Внаслідок війни низка населених пунктів у різних регіонах України перебувають під російською окупацією. Через це багато українців зіткнулися з питанням спадкування майна, яке знаходиться на тимчасово окупованій території.

Чи можливо успадкувати майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території — пояснює Міністерство юстиції України.

Як успадкувати майно з тимчасово окупованих територій

Для успадкування майна з тимчасово окупованих територій передбачене виключення із загального правила. Відповідно до положень статті 1221 Цивільного кодексу України, місцем відкриття спадщини є останнє місце реєстрації проживання спадкодавця. Проте у випадку, якщо останнє місце проживання є тимчасово окупованим, місцем відкриття спадщини вважатиметься місце подання першої заяви.

Подання заяви свідчитиме про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, людей, зацікавлених в охороні такого майна, або вимоги кредиторів. На підставі цієї заяви нотаріус заводить спадкову справу.

Отже, подати заяву на отримання майна і відкрити спадкову справу можна в будь-якому населеному пункті на підконтрольній Україні території.

Коли можна претендувати на спадщину

Спадщина відкривається після смерті людини або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день, в який людина померла або оголошена померлою.

У разі смерті людини на тимчасово окупованій території України, спадкоємцю необхідно законно встановити факт її смерті. Для цього потрібно звернутися у ДРАЦС і до суду. На сьогодні реєстрація факту смерті на ТОТ проводиться лише на підставі рішення суду. Такі заяви розглядаються невідкладно.

Спадкування померлої людини здійснюється за двома способами:

• за заповітом;
• за законом.

Як подати заяву на отримання спадщини

Спадкоємець має подати заяву про прийняття спадщини. Це можна зробити в нотаріуса або, якщо ви живете в сільських населених пунктах, уповноваженій на це посадовій особі.

Заяву про прийняття спадщини спадкоємець має подати особисто. Для прийняття спадщини встановлений строк у 6 місяців. Його відлік починається з часу відкриття спадщини.

Якщо родичі померлого мешкають в регіоні, де відсутня можливість звернення до відділів ДРАЦС, вони можуть звернутися через їхнього представника з нотаріально посвідченою довіреністю або через адвоката.

Читайте також:

• Як ради ВПО можуть допомагати: розпитали членкиню Ольгу Алтуніну
• Які пільги передбачені для переселенців, які навчаються в закладах профтехосвіти
• Виплати ВПО: на які зміни чекати переселенцям з 1 вересня

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Укрзалізниця” повідомила про запуск додаткового поїзда №284/283 за маршрутом “Ужгород — Київ — Ужгород”. Його призначили спеціально на пікові дати червня, щоб забезпечити зручне пересування пасажирів в умовах підвищеного попиту.

Про це повідомили представники компанії.

Поїзд “Ужгород — Київ”: додаткові дати

Згідно з повідомленням компанії у Facebook, у додаткові дні протягом червня курсуватимуть додаткові потяги між Києвом та Ужгородом. Відомо, що поїзд вирушатиме в такі дати:

• з Ужгорода: 11, 13, 15, 19, 21, 25 червня (о 23:14), прибуття до Києва — о 13:12 наступного дня;
• з Києва: 12, 14, 16, 20, 22, 26 червня (о 15:12), прибуття до Ужгорода — о 5:20 наступного дня.

Зазначається, що на цьому напрямку також курсує додатковий поїзд №213/214.

Квитки вже доступні для придбання в офіційному застосунку “Укрзалізниці”, на сайті компанії та в залізничних касах. Вартість квитків становить:

• від 390 гривень за місце у плацкарті;
• від 671 гривень за місце у купе;
• від 1 603 гривень за місце в люксовому купе.

Читайте також:

• “Укрзалізниця” запустила сервіс замовлення квитків для військових
• “Укрзалізниця” запускає новий щоденний рейс із Києва в Будапешт: ціни (Оновлено)
• «Укрзалізниця» створила перший у світі автономний поїзд-кухню: де він курсуватиме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Роздолівка — невелике село на Донеччині, яке має особливу історію. Саме тут до війни мешкали нащадки переселенців, які раніше проживали на заході України, та були вимушено переміщені на Донеччину у післявоєнні роки. Вони зберігали традиції, попри десятиліття радянської політики асиміляції.

Детальніше про те, як виглядало селище Роздолівка до війни — в матеріалі редакції Бахмут IN.UA. Це наш архівний фоторепортаж, у Роздолівку ми їздили в 2016 році.

Роздолівка: як виглядало село до війни

Роздолівка — село в Донецькій області, яке, на перший погляд, мало чим відрізнялося від інших населених пунктів Бахмутського району. Проте воно унікальне, адже саме тут проживали нащадки переселенців із західної частини України, які оселилися під Соледаром після Другої світової війни. Вони привезли з собою майже всі традиції — мову, віру, звичаї.

Дістатися до села можна було лише електричкою або власним транспортом. При в’їзді до Роздолівки гостей зустрічали три водонапірні башти, дві з яких уже впали від старості — метал не витримав навантаження. Далі розташовувалися типові сільські будинки, дитячий майданчик, а також дитячий садок зі школою, розрахованою на чотири класи.

Головною визначною пам’яткою села була греко-католицька церква візантійського обряду. Будівлю зводили за спогадами переселенців про рідну святиню, яка стояла в їхніх краях до переселення на Донеччину.

Читайте також:

• День Прапора в Бахмуті: як це було у 2016 році
• Історія вулиці Кооперативної в Бахмуті: як вона з’явилася та чому має таку назву
• Паркан-вишиванка у Бахмуті: як містяни розмалювали 400 метрів до свята Незалежності

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!