Внаслідок війни низка населених пунктів у різних регіонах України перебувають під російською окупацією. Через це багато українців зіткнулися з питанням спадкування майна, яке знаходиться на тимчасово окупованій території.

Чи можливо успадкувати майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території — пояснює Міністерство юстиції України.

Як успадкувати майно з тимчасово окупованих територій

Для успадкування майна з тимчасово окупованих територій передбачене виключення із загального правила. Відповідно до положень статті 1221 Цивільного кодексу України, місцем відкриття спадщини є останнє місце реєстрації проживання спадкодавця. Проте у випадку, якщо останнє місце проживання є тимчасово окупованим, місцем відкриття спадщини вважатиметься місце подання першої заяви.

Подання заяви свідчитиме про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, людей, зацікавлених в охороні такого майна, або вимоги кредиторів. На підставі цієї заяви нотаріус заводить спадкову справу.

Отже, подати заяву на отримання майна і відкрити спадкову справу можна в будь-якому населеному пункті на підконтрольній Україні території.

Коли можна претендувати на спадщину

Спадщина відкривається після смерті людини або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день, в який людина померла або оголошена померлою.

У разі смерті людини на тимчасово окупованій території України, спадкоємцю необхідно законно встановити факт її смерті. Для цього потрібно звернутися у ДРАЦС і до суду. На сьогодні реєстрація факту смерті на ТОТ проводиться лише на підставі рішення суду. Такі заяви розглядаються невідкладно.

Спадкування померлої людини здійснюється за двома способами:

• за заповітом;
• за законом.

Як подати заяву на отримання спадщини

Спадкоємець має подати заяву про прийняття спадщини. Це можна зробити в нотаріуса або, якщо ви живете в сільських населених пунктах, уповноваженій на це посадовій особі.

Заяву про прийняття спадщини спадкоємець має подати особисто. Для прийняття спадщини встановлений строк у 6 місяців. Його відлік починається з часу відкриття спадщини.

Якщо родичі померлого мешкають в регіоні, де відсутня можливість звернення до відділів ДРАЦС, вони можуть звернутися через їхнього представника з нотаріально посвідченою довіреністю або через адвоката.

Читайте також:

• Як ради ВПО можуть допомагати: розпитали членкиню Ольгу Алтуніну
• Які пільги передбачені для переселенців, які навчаються в закладах профтехосвіти
• Виплати ВПО: на які зміни чекати переселенцям з 1 вересня

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Київ готується до зимового періоду. У межах підготовки до зими провели зустріч з командою ЮНІСЕФ. На ній запланували налагодити додаткову підтримку родин, які виховують дітей з інвалідністю.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

ЮНІСЕФ, грошова допомога в Києві перед зимою

У Києві пройшла зустріч міської влади з командою ЮНІСЕФ щодо підготовки до зимового періоду та додаткової підтримки родин, які виховують дітей з інвалідністю. Під час неї вирішили, що через районні центри соціальних служб оцінюватимуть потреби родин, де виховуються діти з інвалідністю підгрупи А, а також діти з інвалідністю І групи. Окрему увагу приділятимуть районам, які минулої зими постраждали внаслідок російських обстрілів теплоелектроцентралей.

Для родин, які доглядають за дітьми з інвалідністю, підготовка до холодного періоду може потребувати додаткових ресурсів і підтримки. Тому ЮНІСЕФ працюватиме з родинами, щоб визначити їхні індивідуальні потреби.

За результатами оцінювання ЮНІСЕФ зможе надати матеріальну підтримку на придбання необхідних речей тим родинам, які найбільше її потребуватимуть. Спрямування допомоги визначатимуть з урахуванням конкретної ситуації кожної сім’ї.

Читайте також:

• Грошова допомога на опалення 19 400 грн: хто з ВПО отримати виплату у Сумській області
• Краматорці можуть отримати 2 тисячі гривень від GEM
• Людям з інвалідністю доступна грошова допомога у шести прифронтових областях

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.

Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.

Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти

У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.

Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.

За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.

Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242

Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.

Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.

Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.

Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.

Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.

До теми:

Скільки заробляло керівництво Званівської СВА під час повномасштабної війни: дані за 2022-2026 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!