У Донецькій області триває евакуація. Людей вивозять з небезпечних територій, коли дозволяє безпекова ситуація. Є можливість виїхати і з населених пунктів, які знаходяться в 5 кілометрах від лінії фронту. Це роблять із залученням броньованих автомобілів.

Як зараз проходить евакуація на Донеччині, редакції “Бахмут IN.UA” розповів волонтер Євген Ткачов.

Евакуація з гарячих точок, чи є можливість вивозити людей

Евакуацією людей з прифронтових територій займаються працівники ДСНС, евакуаційні групи поліції “Білі янголи” та деякі волонтерські організації. Наразі найскладніше вивозити людей з територій, які розташовані за 5-7 кілометрів від лінії фронту. Проблема полягає в тому, що під’їзні дороги часто обстрілюються росіянами та перебувають під контролем ворожих дронів.

“Найпроблематичніша евакуація — це все, що 5-7 кілометрів до лінії фронту, іноді 8 кілометрів. Тобто в тих місцях, де йде наступ росіян, де близько лінія фронту. І це все саме через дрони. Наприклад, якщо минулого року була евакуація з Бахмута чи Часового Яру, ми могли під’їжджати чи не на 100-200 метрів до лінії фронту і можна було тільки випадково потрапити під обстріл. То зараз цивільні машини дронами просто вибиваються”, — розповідає Євген Ткачов.

Через засилля російських дронів евакуація з міст, де вже йдуть бойові дії — Торецьк, Часів Яр, Курахове — можлива лише броньованими автомобілями. Але й це дуже великий ризик, адже вони є мішенню для окупантів.

“Туди якось намагаються проїжджати ДСНС своїми броньованими автомобілями і супергерої нашого часу “Білі янголи”. Також деякі волонтерські організації, які мають броньовані автомобілі, намагаються евакуйовувати людей з Курахівського і Покровського напрямку. Але, наприклад, позавчора такий броньований автомобіль отримав два влучання дрона. Дякуваючи Богу, всі живі, в тому числі й пасажирки, яких евакуйовували, лише легенькі поранення отримали. А взагалі, якщо їде броньований автомобіль, то це для росіян “жирна” ціль, тому люди, які їдуть на евакуацію, дуже ризикують. Все, що ближче 5 кілометрів до фронту, це вже вкрай небезпечно. Особливо, якщо там йде наступ росіян. Бо перед тим, як кудись наступати, вони запускають рій своїх дронів”, — каже Євген Ткачов.

Погодні умови наразі не мають значного впливу на евакуацію, проте виникають труднощі з доступом до прифронтових населених пунктів.

“Було складно, наприклад, два-три тижні тому проводити евакуацію саме з прифронтових сіл і містечок. Тому що подекуди асфальтовані дороги під контролем дронів, а через дощі неможливо було проїхати по бездоріжжю евакуаційним транспортом, навіть повнопривідними машинами”, — зазначає Євген Ткачов.

Зменшення темпів евакуації: причина

Як зазначає Євген Ткачов, наразі темпи евакуації на Донеччині знизилися. Це він пов’язує з тим, що люди стали отримувати зимову допомогу. Маючи можливості перезимувати, люди вирішують залишатися вдома.

“У Донецькій області наразі дещо знизилися темпи евакуації. Можливо це пов’язано з тим, що людям стали давати гроші на прибання твердого палива, гуманітарні організації розвозять паливні брикети, а адміністрації планують розвозити дрова. Звісно, це велика підтримка людей, але я вважаю, що це ще й одна зі складових, чому менше людей стало виїжджати. Люди будуть евакуюватися тільки якщо будуть проблеми з комуналкою. Наприклад, вчора у Покровську в сотень абонентів зник газ через величезне пошкодження газової мережі, і вже сьогодні люди почали телефонувати, бо збираються виїжджати. Люди, які живуть у квартирах, де немає опалення, швидше збираються на евакуацію, ніж ті, хто живе у приватному будинку, де можна поставити буржуйку чи розпалити піч”, — розповідає Євген Ткачов.

Попри всі складнощі евакуація на Донеччині триває. У людей, які планують евакуацію заздалегідь, навіть є можливість обрати місце, в якому вони надалі хочуть мешкати.

“Насправді можливостей виїхати дуже багато. Віськові адміністрації мають інформацію, де є місця для проживання переселенців, які там умови тощо. Люди, які готуються заздалегідь до виїзду, навіть можуть обирати собі умови, в яких вони будуть мешкати. Але, звісно, коли евакуація екстрена, коли все зруйноване, людей довозять до шелтерів або транзитних центрів. Там вони можуть кілька днів безкоштовно жити, харчуватися, підзарядити телефони та отримати консультації і пропозиції, куди далі можна їхати”, — розповідає волонтер.

Донецька область, контакти для евакуації

Звернення на евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• З ТОТ вдалося повернути 2 українських дітей: серед них дівчинка з Донеччини
• Торецьк, Часів Яр, Курахове: скільки людей лишаються в найгарячіших точках Донеччини
• У селищі Зайцеве залишилася одна місцева жителька

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли в Бахмуті запустили першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Підприємство випускало настоянки, мазі, сиропи, таблетки та різноманітні краплі, а його продукція згодом надходила не лише до аптек України, а й до інших республік СРСР. У 1990-х роках фабрика пережила кризу, а після реорганізації у 1995 році почала модернізувати виробництво. У 2022 році через бойові дії виробництво в Бахмуті зупинили, а компанія перенесла головний офіс до Києва та перейшла на контрактне виробництво.

Історію “Фітофарму” розповіли у КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті з’явилася фармацевтична фабрика

Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли було запущено першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Тоді запрацювали галеновий, фасувальний та картонажний цехи. У другій половині 1974 року виробничі потужності розширилися, вже почали працювати таблетковий цех та цех із виготовлення очних крапель.

На підприємстві працювали близько 250 людей. Проєктна річна потужність фабрики передбачала випуск 16 мільйонів одиниць фасованих ліків. Першим директором призначили Юрія Андрійовича Джаноянца.

Асортимент Артемівської фармфабрики з роками майже не змінювався, проте поповнювався новими препаратами.

Підприємство виробляло “галеніку”, тобто, настоянки, мазі та сиропи, таблетки, зокрема екстракт валеріани, а також різноманітні краплі — очні, вушні, серцеві та від нежитю. До асортименту також входили антисептичні засоби. У радянський період головними замовниками продукції були обласні аптечні управління МОЗ УРСР. Згодом продукція Артемівської фармфабрики почала надходити до аптек росії, Молдавії, Вірменії та Казахстану.

Як “Фітофарм” пережив кризу 1990-х

На початку 1990-х років підприємство опинилося на межі банкрутства. Серед основних причин були криза неплатежів з боку замовників, гострий дефіцит сировини та медичної фасувальної тари.

Проблеми виникли через стрімке зростання цін та втрату зв’язків із колишніми партнерами-постачальниками. У цей період підприємству допоміг вижити “Фітококтейль”. Його рецепт розробили у фабричній лабораторії. До складу напою входили 40-градусний спирт, глід, чебрець та інші лікарські трави.

“Фітококтейль” мав червоно-коричневий колір, приємний аромат та м’який смак. Порівняно з магазинним алкоголем він коштував недорого. Продукт реалізовували у 100-мілілітрових медичних пляшечках просто з лотків на вулиці. Співробітниця фабрики встановлювала столик у людних місцях та виставляла продукцію підприємства. На товари діяли “заводські” ціни, тобто вони були дешевшими, ніж в аптеках.

Така торгівля лікарськими препаратами не цілком відповідала санітарним нормам, однак приносила підприємству необхідні кошти. Завдяки цим надходженням фабрика могла закуповувати сировину, поступово відновлювати виробництво та відносно регулярно виплачувати заробітну плату.

Коли Артемівська фармфабрика стала “Фітофармом”

У 1995 році підприємство реорганізували у Відкрите акціонерне товариство “Фітофарм”. Після цього поступово розпочалася модернізація виробництва та розширення асортименту. У наступні роки компанія розвивалася, вийшовши на національний та міжнародний рівні.

У 2000-х роках ВАТ “Фітофарм”, а згодом ПрАТ “Фітофарм”, увійшло до ТОП-10 провідних фармацевтичних виробників України. Асортимент підприємства розширився до понад 80 найменувань ліків. Продукцію почали експортувати до країн Балтії, Грузії, Молдови та Азербайджану. За свої досягнення підприємство отримало всеукраїнську премію “Панацея” як “Компанія року”.

Що сталося з “Фітофармом” після початку повномасштабної війни

17 квітня 2022 року через інтенсивні бойові дії та руйнування у Бахмуті виробництво підприємства зупинили. Водночас компанії вдалося евакуювати працівників, вивезти частину обладнання, готової продукції та сировини.

“Фітофарм” переніс головний офіс до Києва та повністю перезапустив бізнес-модель. Компанія перейшла на контрактне виробництво на потужностях інших українських фармацевтичних підприємств.

Сьогодні “Фітофарм” продовжує працювати та постачати відомі ліки в аптеки по всій Україні.

До теми:

Фармацевтична компанія з Бахмута відновила роботу у новому місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2027 році фізичні особи-підприємці зіткнуться зі зростанням окремих податкових платежів та підвищенням лімітів доходу. Зміни зумовлені закладеними у проєкті державного бюджету (законопроєкт №16000) новими показниками мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Базові показники для розрахунку

З 1 січня 2027 року для розрахунку податкового навантаження та річних лімітів використовуватимуться нові суми:

• мінімальна заробітна плата — 9 546 гривень (замість 8 647 гривень у 2026 році);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3 691 гривня (замість 3 328 гривень).

Обов’язкові платежі для 1 та 2 груп

Для підприємців першої групи щомісячні податкові зобов’язання становитимуть:

• єдиний податок — 369,1 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні (або 6 300,36 гривні у разі поквартальної сплати).

Для другої групи передбачені наступні щомісячні суми:

• єдиний податок — 1 909,2 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні.

Умови для підприємців 3 групи

Ставки для ФОП третьої групи у проєкті бюджету залишаються без змін. Загальне податкове навантаження складатиме 6% від доходу. Цей платіж розподіляється на дві складові: 5% становить єдиний податок, а 1% — військовий збір.

Нові граничні обсяги доходів

Зростання рівня мінімальної зарплати автоматично підвищує дозволені річні ліміти доходу для спрощеної системи оподаткування. У 2027 році вони становитимуть:

• 1 група (167 мінімальних зарплат) — 1 594 182 гривні;
• 2 група (834 мінімальні зарплати) — 7 961 364 гривні;
• 3 група (1 167 мінімальних зарплат) — 11 140 182 гривні.

Перспективи реформування та впровадження ПДВ

До завершення воєнного стану масштабні зміни базових умов роботи чи підвищення ставок єдиного податку не плануються. Реформування податкової системи для приватних підприємців розглядається на повоєнний період. Головною метою майбутніх змін є унеможливлення використання спрощеної системи великим бізнесом для штучного дроблення та оптимізації податків.

Водночас запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для підприємців перенесли. Згідно з оновленим меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом, ця норма має запрацювати із січня 2028 року, а не з 2027 року, як планувалося раніше.

Читайте також:

Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!