У Донецькій області триває евакуація. Людей вивозять з небезпечних територій, коли дозволяє безпекова ситуація. Є можливість виїхати і з населених пунктів, які знаходяться в 5 кілометрах від лінії фронту. Це роблять із залученням броньованих автомобілів.

Як зараз проходить евакуація на Донеччині, редакції “Бахмут IN.UA” розповів волонтер Євген Ткачов.

Евакуація з гарячих точок, чи є можливість вивозити людей

Евакуацією людей з прифронтових територій займаються працівники ДСНС, евакуаційні групи поліції “Білі янголи” та деякі волонтерські організації. Наразі найскладніше вивозити людей з територій, які розташовані за 5-7 кілометрів від лінії фронту. Проблема полягає в тому, що під’їзні дороги часто обстрілюються росіянами та перебувають під контролем ворожих дронів.

“Найпроблематичніша евакуація — це все, що 5-7 кілометрів до лінії фронту, іноді 8 кілометрів. Тобто в тих місцях, де йде наступ росіян, де близько лінія фронту. І це все саме через дрони. Наприклад, якщо минулого року була евакуація з Бахмута чи Часового Яру, ми могли під’їжджати чи не на 100-200 метрів до лінії фронту і можна було тільки випадково потрапити під обстріл. То зараз цивільні машини дронами просто вибиваються”, — розповідає Євген Ткачов.

Через засилля російських дронів евакуація з міст, де вже йдуть бойові дії — Торецьк, Часів Яр, Курахове — можлива лише броньованими автомобілями. Але й це дуже великий ризик, адже вони є мішенню для окупантів.

“Туди якось намагаються проїжджати ДСНС своїми броньованими автомобілями і супергерої нашого часу “Білі янголи”. Також деякі волонтерські організації, які мають броньовані автомобілі, намагаються евакуйовувати людей з Курахівського і Покровського напрямку. Але, наприклад, позавчора такий броньований автомобіль отримав два влучання дрона. Дякуваючи Богу, всі живі, в тому числі й пасажирки, яких евакуйовували, лише легенькі поранення отримали. А взагалі, якщо їде броньований автомобіль, то це для росіян “жирна” ціль, тому люди, які їдуть на евакуацію, дуже ризикують. Все, що ближче 5 кілометрів до фронту, це вже вкрай небезпечно. Особливо, якщо там йде наступ росіян. Бо перед тим, як кудись наступати, вони запускають рій своїх дронів”, — каже Євген Ткачов.

Погодні умови наразі не мають значного впливу на евакуацію, проте виникають труднощі з доступом до прифронтових населених пунктів.

“Було складно, наприклад, два-три тижні тому проводити евакуацію саме з прифронтових сіл і містечок. Тому що подекуди асфальтовані дороги під контролем дронів, а через дощі неможливо було проїхати по бездоріжжю евакуаційним транспортом, навіть повнопривідними машинами”, — зазначає Євген Ткачов.

Зменшення темпів евакуації: причина

Як зазначає Євген Ткачов, наразі темпи евакуації на Донеччині знизилися. Це він пов’язує з тим, що люди стали отримувати зимову допомогу. Маючи можливості перезимувати, люди вирішують залишатися вдома.

“У Донецькій області наразі дещо знизилися темпи евакуації. Можливо це пов’язано з тим, що людям стали давати гроші на прибання твердого палива, гуманітарні організації розвозять паливні брикети, а адміністрації планують розвозити дрова. Звісно, це велика підтримка людей, але я вважаю, що це ще й одна зі складових, чому менше людей стало виїжджати. Люди будуть евакуюватися тільки якщо будуть проблеми з комуналкою. Наприклад, вчора у Покровську в сотень абонентів зник газ через величезне пошкодження газової мережі, і вже сьогодні люди почали телефонувати, бо збираються виїжджати. Люди, які живуть у квартирах, де немає опалення, швидше збираються на евакуацію, ніж ті, хто живе у приватному будинку, де можна поставити буржуйку чи розпалити піч”, — розповідає Євген Ткачов.

Попри всі складнощі евакуація на Донеччині триває. У людей, які планують евакуацію заздалегідь, навіть є можливість обрати місце, в якому вони надалі хочуть мешкати.

“Насправді можливостей виїхати дуже багато. Віськові адміністрації мають інформацію, де є місця для проживання переселенців, які там умови тощо. Люди, які готуються заздалегідь до виїзду, навіть можуть обирати собі умови, в яких вони будуть мешкати. Але, звісно, коли евакуація екстрена, коли все зруйноване, людей довозять до шелтерів або транзитних центрів. Там вони можуть кілька днів безкоштовно жити, харчуватися, підзарядити телефони та отримати консультації і пропозиції, куди далі можна їхати”, — розповідає волонтер.

Донецька область, контакти для евакуації

Звернення на евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• З ТОТ вдалося повернути 2 українських дітей: серед них дівчинка з Донеччини
• Торецьк, Часів Яр, Курахове: скільки людей лишаються в найгарячіших точках Донеччини
• У селищі Зайцеве залишилася одна місцева жителька

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські окупанти просуваються в Покровську. Їх помітили в центральній частині міста, зокрема в районі залізничного вокзалу. Ворог просочується в Покровськ, використовуючи несприятливі погодні умови.

Про це повідомляють аналітики DeepState.

Росіяни в центрі Покровська

Аналітики DeepState повідомляють про фіксацію росіян в центральній частині Покровська, а саме в районі залізничного вокзалу. Про це свідчать відео, які знімають самі окупанти.

Рух групи військових зафіксували вздовж проспекту Миру. Окупанти рухались з півночі на південь.

Для просочування в місто росіяни користуються несприятливими погодними умовами. Вони рухаються Покровськом під час дощу та туману.

Нагадаємо, що кількома днями раніше в Оперативному командуванні “Схід” звітували, що в центрі Покровська зберігаються українські позиції, а ворогу не вдається закріпитися. Також командування повідомляло, що ЗСУ проводять поступову зачистку районів та знищують об’єкти, де фіксують переміщення росіян.

Читайте також:

• Росіяни знайшли слабкі місця в обороні Сіверська — DeepState
• Бої під Покровськом загострюються: ворог просувається в напрямку Рівного
• У Донецькій області російський FPV-дрон атакував евакуаційну машину: постраждав волонтер з США

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут і Маріуполь — обидва міста, які постраждали від російської агресії та опинилися під окупацією, зруйновані й залишили тисячі мешканців без житла. У 2022 році Маріуполь опинився в повній руїні, і місто мусило шукати шляхи вирішення житлової кризи для своїх переселенців. Після переговорів та перевірок громаді вдалося отримати земельні ділянки для нового будівництва на Київщині — у Білій Церкві та Василькові. Сьогодні досвід Маріуполя може стати корисним для Бахмута, який теж шукає земельні ділянки під житло для своїх мешканців. Ми розповімо, як тривали пошуки, на яких умовах передавали землю та які рішення стоять за реалізацією проєкту, щоб показати приклад того, як громада може організувати відновлення житла навіть у складних умовах.

Більше читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Житло для маріупольців: з чого все почалося?

За інформацією Маріупольської міської ради, проєкт доступного соціального житла у Білій Церкві створили за дорученням віцепрем’єра з відновлення України Олексія Кулеби. Його розробили спільно Маріупольська міська рада, Київська обласна військова адміністрація та Білоцерківська міська рада.

Примітка. 7 липня 2025 року Кабінет міністрів України затвердив постанову №814 “Про реалізацію експериментального проєкту щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб з Маріупольської міської територіальної громади”. Документ створює механізм будівництва якісного соціального житла для переселенців, а також передбачає запуск доступного іпотечного кредитування.

За даними соцдослідження, проведеного за підтримки уряду Великої Британії, житло залишається однією з найбільших проблем для ВПО: 97% переселенців не мають власної домівки, а 67% змушені віддавати на оренду понад половину сімейного доходу. Через це люди не відчувають стабільності й часто виїжджають з країни.

Щоб змінити ситуацію, держава шукає нові рішення. Команда Маріупольської міськради разом з Big City Lab вивчила моделі соціального житла у кількох європейських країнах і сформулювала 10 принципів доступного та якісного житла. Їх наводимо нижче:

1) людиноцентричність — соцжитло будується для людей, довкола їхніх потреб та права жити гідно;

2) доступна вартість — оренда та потенційний викуп соцжитла мають бути фінансово доступними для різних категорій населення;

3) функціональність та довговічність — соцжитло має бути зручним для тривалого проживання;

4) масштабування — соцжитло, яке має вписатися у будь-яку ділянку та відповідати базовим потребам людей;

5) прозорість розподілу — розподіл соцжитла — і оренда, і продає має бути за чіткими та прозорими правилами;

6) інтеграція в місто — соцжитло має бути інтегроване у сформовану громаду та існуючу інфраструктуру;

7) спільна відповідальність — експлуатація соцжитла, це спільна відповідальність управляючої компанії та людей, які в ньому мешкають;

8) безпека — соцжитло має забезпечувати захист та безпеку;

9) різноманітність — соцжитло має відповідати потребам різних сімей;

10) безбар’єрність — соцжитло адаптоване під потреби всіх груп населення.

На основі цих напрацювань і за дорученням віцепрем’єра Олексія Кулеби створили концепцію соціального житла, яка стала основою пілотного проєкту в Білій Церкві, пояснюють в прес-службі муніципалітету Маріуполя.

Як шукали землю? Які були варіанти чи зверталися з пропозиціями до міськради самі громади? Як знайшли землю у Білій Церкві та Василькові?

“Шлях, який проходить муніципалітет Маріуполя, є дійсно пілотним та безпрецедентним для України. Не просто шукаємо землю — формуємо нову концепцію соціального житла для ВПО, визначаючи джерела фінансування та стратегічне бачення з його розширення. Аналогів цьому комплексному підходу в країні поки що немає”, — кажуть у пресслужбі міськради.

Пошук землі для будівництва житла маріупольцям відбувався у відкритому діалозі між мером Вадимом Бойченком та різними громадами. Дивилися передусім на три речі: де нині живе найбільше маріупольців, чи є поряд інфраструктура та транспорт, і чи можуть люди знайти роботу. За цими критеріями сформували чотири пріоритетні регіони:

• Київський;
• Львівський;
• Дніпропетровський;
• Одеський.

У підсумку першим напрямком стала Київщина — тут найбільша кількість переселенців з Маріуполя. Київська обласна військова адміністрація запропонувала Білу Церкву: місто з активною економікою, великим попитом на фахівців і вже підготовленою ділянкою під багатоповерхівки. Саме тут реалізують перший проєкт.

У Василькові місцева рада швидко надала землю: місто вигідне через близькість до столиці. У Львові триває оформлення ділянки, після чого питання винесуть на сесію. Дніпро зараз розглядає дві можливі локації. Паралельно свої пропозиції подали й інші громади — зокрема Дрогобич, Березань і Черкаси. Усі варіанти аналізують.

“Всі ці домовленості були досягнути протягом 2025 року. Всі рішення були прийняті на засіданнях місцевих сесій. Укладанні відповідні договори”, — повідомляють у пресслужбі Маріупольської міської ради.

Біла Церква передала Маріупольській громаді 11 га на 5 років в оренду на 1 гривню. Після будівництва та введення будинків в експлуатацію – земельна ділянка буде передана у користування Маріупольській громаді. Васильків – передав 1,2 га на постійне користування. Укладені договори оренди та користування. Земля, яку отримала під будівництво Маріупольська громада, є у комунальній власності. Вона відведена маріупольському комунальному підприємству “Азовжилкомплекс”.

Жодних юридичних колізій при передачі земель не було, кажуть у муніципалітеті Маріуполя. Документацію із землевідведення розробляли органи місцевого самоврядування приймаючих громад.

Бюджет

У скільки обійдеться будівництво соцжитла для маріупольців?

На реалізацію проєкту спрямовується 5,5 мільярдів гривень міського бюджету Маріуполя (сума складається коштом власних надходжень до бюджету, зекономлених коштів коштом залучення донорської допомоги від міжнародних партнерів, а також додаткової державної дотації, які отримують бюджети територіальних громад під час воєнного стану).

“Також підтримку готові надавати міжнародні партнери та великий український бізнес. Є бажання та готовність інвестувати у будівництво від Уряду Франції та низки європейських міст Франції, Швейцарії, австрійські партнери та інші. Вони можуть допомогти в будівництві окремих будинків у Маріупольському кварталі”, — пояснюють у пресслужбі міськради.

Яка приблизна вартість підготовчого етапу (проєктування, комунікації, геодезія тощо)?

Як нам повідомили, вся технічна документація буде коштувати від 50 до 54 мільйони гривень.

“У 2025 році заплановано розробити ескізний проєкт будівництва кварталу соціального житла, оголосити тендер на визначення підрядника, який розробить проєкт та буде виконувати будівельні роботи. Після цього плануємо розпочати проєктування, залучити експертизу та розробити робочу документацію”, — повідомляють у пресслужбі.

Початок будівництва почнеться після затвердження проєкту експертизою — орієнтовно навесні 2026 року, а введення в експлуатацію першого побудованого кварталу планують вже у 4 кварталі 2026 року.

Як громади поставилися до будівництва житла для маріупольців?

Як зазначають у Маріупольській міській раді, й Васильків й Біла Церква позитивно сприйняли ідею розміщення переселенців із Маріуполя. Сесія міської ради Білої Церкви підтримала проєкт, на виділеній ділянці планують побудувати до 1 000 квартир (дві черги) — тобто житло отримують приблизно 3 500 мешканців. Орендна плата буде нижчою за ринкову, не перевищуватиме 30% середнього доходу сім’ї (4–6 тисяч гривень на місяць).

Договір укладатиметься на рік з можливістю продовження, загальний термін проживання необмежений.

Соціальна інфраструктура також врахована, поруч є: садочки, школи, лікарні, коледжі, магазини. У проєкті передбачено садочки та магазини на перших поверхах будинків, дитячі майданчики, спортивно-реабілітаційні простори, меморіальний парк Героїв “Гарнізону Маріуполя”. Також Біла Церква реформує транспортну систему, будуть також враховані зручні маршрути до Маріупольського кварталу та великих підприємств.

Житло надаватимуть економічно активним переселенцям і вразливим категоріям за бальною системою. Невелика орендна плата дозволить людям витрачати гроші на освіту, здоров’я та відпочинок, а це позитивно вплине на економіку міста та регіону.

Примітка. Бальна система за законом 495 — це механізм, який дає змогу справедливо розподіляти соціальне житло серед переселенців, надаючи пріоритет тим, хто має найбільшу потребу (ветеранам, людям з інвалідністю, багатодітним та ін.).

Яка ситуація із пошуком земельних ділянок для мешканців Бахмута?

Бахмут, як й Маріуполь шукає ділянки для будівництва житла. Одну, після довгих перемовин, вже вдалося отримати, у селищі Гоща Рівненської області. Загальна площа ділянки складає близько 6 гектарів. Тут будуватимуть багатоквартирні будинки для бахмутян. Наразі триває пошук донора, проте перші закупівлі для робіт по цій ділянці вже є. У липні цього року КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” провело першу закупівлю у системі Прозорро, яка пов’язана з житловим проєктом для бахмутян в Гощі.

За 33 тисячі гривень замовили архітектурні, інженерні та геодезичні послуги. Йдеться про виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в Гощі в постійне користування бахмутській КП. На цих ділянках плануються роботи з будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків. Восени відбулася вже друга закупівля, за якою розробляють розрахунок, щоб визначити технологію будівництва житла для переселенців із Бахмутської громади. Для цього провели закупівлю на майже 100 тисяч гривень, гроші використають з місцевого бюджету.

У Гостомелі (Київщина) також триває пошук ділянки, тут Бахмутська громада планує збудувати житловий квартал для переселенців. Спочатку розглядали приватну ділянку, яку власник запропонував на умовах суперфіцію. Однак укласти договір не вдалося через невигідні умови від приватного власника. Тому зараз шукають комунальну земельну ділянку. На розгляд уже запропоновано три варіанти: дві у самому Гостомелі та одну в межах громади.

Нагадаємо, що саме у Гостомелі громадська організація “Бахмутська фортеця” разом із партнерами планувала реалізувати проєкт “Спільне бачення нового дому”. У межах цього проєкту мала проводитись робота над розробкою бачення розвитку конкретної земельної ділянки у Гостомелі, але оскільки конкретної ділянки немає, команда рухається в іншому напрямку та готує аналітичний документ.

Його мета — зрозуміти, як бахмутяни інтегруватимуться в нове середовище, зберігаючи свою ідентичність, які в них потреби, цінності та проблеми адаптації.

Аналітичний документ матиме три блоки:

1. Дослідження житлових моделей — як в Україні та Європі вирішується питання житла для ВПО, які існують сценарії заселення, які політики працюють.
2. Ідентичність бахмутської громади — результати опитувань, історії людей, їхнє бачення дому і потреби.
3. Рекомендації щодо подальшого проєктування. Фінальний блок — це рекомендації для органів влади та проєктувальників: як планувати інтеграцію, на що звертати увагу при виборі ділянки й заселенні.

Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції. Проєкт “Імпульс” реалізують Фонд Східна Європа та Міжнародний фонд “Відродження” за підтримки Norad та Sida. Його мета — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.

Читайте також:

• “Спільне бачення нового дому”: розповідаємо про передпроєктне обговорення житлового кварталу в Гостомелі
• З 1 грудня у Дії: ВПО з ТОТ зможуть подати заявку на житловий ваучер до 2 млн
• Компенсація за зруйноване майно: для чого працює Бахмутська комісія

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!