Передача обладнання, Дружківська пожежно-рятувальна частина, 2024 рік / фото ГО
У Дружківці, прифронтовому місті Донеччини, вже 4 роки громадська організація “Нова Дружківка” співпрацює з місцевою пожежно-рятувальною частиною. Від створення ресурсного центру для навчання безпеці до закупівлі необхідного обладнання для роботи в умовах війни.
ГО “Нова Дружківка”
12 липня дружківські рятувальники отримали 28 кулезахисних шоломів, 2 домкрати та 2 набори альпіністського спорядження на суму майже 350 тис. грн.
Передача обладнання, Дружківська пожежно-рятувальна частина, 2024 рік / фото ГО
З початку повномасштабного вторгнення рятувальники підрозділу залучаються до ліквідації наслідків обстрілів та спричинених ними пожеж, а також надзвичайних ситуацій. В умовах постійних обстрілів Донеччини з’явилась потреба у спеціальному обладнанні для пошуку людей під завалами, альпіністському спорядженні та бронезахисті. Тому підтримка роботи рятувальників є вкрай необхідною
Віталій Грищенко // начальник Державної пожежно-рятувальної частини №45
Передача обладнання, Дружківська пожежно-рятувальна частина, 2022 рік / фото ГО
Співпраця, що рятує
У 2021 році відкрився ресурсний центр на базі пожежно-рятувальної частини, де проходили навчання понад 600 дітей з Дружківки. Заняття в ігровій формі допомагали школярам вивчати правила безпечної поведінки. Після повномасштабного вторгнення фокус співпраці змістився на технічне оснащення рятувальників.
Практичний урок з надання домедичної допомоги для учнів старших класів, Дружківська пожежно-рятувальна частина, 2021 рік / фото ГО
Гра «My Way», Дружківська пожежно-рятувальна частина, 2021 рік / фото ГО
Екскурсія до Дружківської пожежно-рятувальної частини для школярів, 2021 рік / фото ГО
Уроки проходили в незвичному форматі, де кожен з учнів був залучений у навчання в ігровій формі. Діти вчилися правилам безпечної поведінки на дорозі, у громадському транспорті, на воді, при пожежі тощо. Під час екскурсії пожежною частиною приміряли на себе костюм рятувальника та бачили, як пожежна машина виїжджає на справжній виклик. Це був гарний досвід. Діти були не слухачами, а учасниками подій і отримували корисну інформацію безпосередньо від рятувальників. Я помітила, що уроки безпеки справили добре враження, бо протягом наступних років діти часто про них згадували
Валентина Чічур // вчителька школи №12
Підтримка у часи повномасштабної війни
Влітку 2022 року проект передбачав закупівлю обладнання для рятувальників, які тепер виїжджають на виклики через ракетні та бомбові удари. Наразі проект “Безпечні громади” поширюється і на інші міста, зокрема Олександрію. Співпраця з ДСНС стала особливо актуальною в умовах війни, коли кількість надзвичайних ситуацій зросла.
Передача обладнання, Дружківська пожежно-рятувальна частина, 2024 рік / фото ГО
Важливо розуміти, що в умовах війни співпраця з ДСНС стала актуальнішою. Сьогодні для нашої країни безпекові питання є першочерговими і ДСНС відіграє ключову роль у реагуванні на надзвичайні ситуації, включаючи обстріли, бомбардування та інші військові дії. Враховуючи, що кількість надзвичайних ситуацій через війну збільшилась у десятки разів, то рятувальники, особливо прифронтових громад, як Дружківська, потребують нашої допомоги як ніколи. А багаторічні наслідки війни у вигляді нерозірваних снарядів та мін, вимагають допомоги громадськості в навчанні цивільного населення правильному реагуванню
Анна Павленко // координаторка проєкту “Безпечні громади”
Сергій Пронкін, голова ГО «Нова Дружківка» / фото ГО
З часу старту першого проєкту пройшло чотири роки, сьогодні наша організація має надійних партнерів в обличчі Дружківської пожежно-рятувальної частини та ПРООН, тому я можу з впевненістю казати, що вибудована нами модель співпраці не лише показала ефективність, але і варта того, щоб її поширювати за межі Донецької області
Сергій Пронкін // голова громадської організації “Нова Дружківка”
Матеріал створено в межах ініціативи «Безпечні громади».
Фото: ГО «Нова Дружківка» та Антоніна Полухіна.
Ініціативу «Безпечні громади» впроваджує громадська організація «Нова Дружківка» за технічного адміністрування ІСАР Єднання та сприяння Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні за фінансової підтримки Європейського Союзу, наданої в межах проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні», фінансової підтримки Урядів Данії та Королівства Нідерландів.
Читайте також:
Українські сили відбили позиції поблизу Часів Яру та Нью-Йорка: деталі
Українські військові відбили позиції та звільнили село Іванівка на кордоні Донеччини і Дніпропетровщини. Ворог намагається відновити свої позиції, оскільки це село є важливим для подальшого наступу. Для цього росіяни намагаються форсувати річку Вовча, що неподалік села.
Про це в ефірі телемарафону “Єдині новини” заявив військовий на позивний “Рон” — головний сержант взводу безпілотних авіаційних комплексів бригадної розвідроти 42-ї ОМБр імені Валерія Гудзя.
ЗСУ звільнили село Іванівка
Бійці ЗСУ відбили позиції та звільнили село Іванівка на кордоні Донеччини і Дніпропетровщини. Населений пункт розташований за річкою Вовча, яку зараз намагається форсувати ворог. Метою росіян є повторне захоплення села, оскільки там є можливості закріпитися для подальшого наступу.
“Для ворога це дуже файне таке місце, де можна сфорсувати і зразу закріпитися. Бо населений пункт, як будують на Донеччині, в кожній хатинці є підвал, майже в кожному домі є підвал. І от це форсування і закріплення там — це дуже зручна річ для ворога була”, — каже військовий “Рон”.
Для відновлення позицій росіяни вдаються до піхотних штурмів, а також використовують техніку. Зокрема модернізовані дрони, які виявляють Wi‑Fi-сигнали. Їх застосовують для пошуку українських пілотів та коригувальників і подальшого ведення вогню. Також росіяни регулярно використовують КАБи.
Військовий зазначив, що критичну роль у збереженні життя військових зараз відіграють наземні роботизовані комплекси. Підвезення боєкомплекту на автівках стає ще більш небезпечним через роботу ворожих дронів.
Подати заяву до реєстру збитків можна лише через вебпортал “Дія” / фото “Дія”
Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України — це міжнародний орган, який збирає заяви про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих з 24 лютого 2022 року. У ньому передбачена окрема категорія А1 для тих, хто був змушений покинути власні домівки та стати ВПО або біженцем за межами країни.
А1 — це одна з найбільш популярних категорій, за якими подаються дані до Міжнародного реєстру збитків. Вона поділена на дві підкатегорії:
А1.1 “Вимушене внутрішнє переміщення”;
А1.2 “Вимушене переміщення за межі України”.
Наразі подати заявки можна лише за першою підкатегорією. Проте, як вказали представники Київського офісу Реєстру збитків для України на спеціальному вебінарі 23 грудня 2025 року, можливість подання заяв для біженців, які наразі перебувають за межами України, буде відкрита найближчим часом.
Вказані категорії дозволять у майбутньому отримати грошове “відшкодування душевного болю і страждань” з майбутніх репарацій. При цьому не потрібно додатково надавати власну або експертну оцінку психологічного стану.
За яких обставин переміщення вважається вимушеним
Переміщення вважається вимушеним, якщо:
пошкоджене чи знищене житло;
населений пункт знаходиться (знаходився) на території активних бойових дій або території можливих бойових дій;
населений пункт знаходиться (знаходився) на тимчасово окупованих територіях;
існує загроза настання активних бойових дій на території населеного пункту;
існує загроза окупації населеного пункту;
переміщення спричинене руйнуванням Каховської ГЕС;
відсутність належних умов для проживання, про які необхідно вказати додатково.
Як подати заяву та які документи потрібні
Подати заяву до Міжнародного реєстру збитків можна лише одним способом — через вебпортал “Дія”. Далі потрібно буде заповнити певні поля з особистою інформацією та додати документи, деякі з яких можуть підтягнутися з Єдиної інформаційної бази про внутрішньо переміщених осіб в Україні.
Як зазначають представники Київського офісу Реєстру збитків для України, головним документом при поданні даних за категорією А1.1 є довідка ВПО.
Важливо, подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків можна стільки разів, скільки існує категорій, до яких належить громадянин. Вони не виключають одна одну. Тому, наприклад, заяви, пов’язані з матеріальними наслідками вимушеного внутрішнього переміщення, такими як втрата оплачуваної роботи, втрата житла або місця проживання чи інші економічні втрати, котрі належать до інших категорій, можна подавати одночасно із заявою по А1.1.
Які дані потрібно зазначити в заяві
У заяві необхідно обов’язково зазначити такі дані:
1. Ідентифікація заявника
повне ім’я;
стать;
дата народження;
громадянство;
документ, що посвідчує особу (серія та номер паспорта);
реєстраційний номер облікової картки платника податків України;
унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі України;
зареєстроване місце проживання заявника;
поточна адреса фактичного проживання;
контактний номер або номери телефону;
адреса електронної пошти;
підгрупа заявника (наприклад: військовослужбовець, член добровольчих формувань територіальних громад, працівник правоохоронних органів, працівник аварійно-рятувальних служб, комунальних служб, об’єктів критичної інфраструктури, медичний працівник);
інформація про наявність або відсутність судимості за злочини, пов’язані з російською агресією проти України;
інформація про застосування до заявника санкцій чи інших еквівалентних обмежувальних заходів, запроваджених урядом або міжнародними організаціями;
у разі подання заяви через представника — еквівалентна інформація, що ідентифікує такого представника;
у разі подання заяви через Центр надання адміністративних послуг в Україні — інформація, передбачена статтею 7 Правил залучення представників.
2. Подія або події, пов’язані з вимушеною втечею чи від’їздом
дата або дати переміщення;
адреса реєстрації на момент переміщення;
адреса або адреси після переміщення (якщо вони відрізняються від поточної адреси заявника);
інформація про обставини, що спричинили вимушену втечу або від’їзд;
інформація про інших членів сім’ї, які були переміщені разом із заявником (заяви на таких осіб подаються окремо);
дата завершення вимушеного внутрішнього переміщення (за наявності).
3. Реєстрація як внутрішньо переміщеної особи
інформація про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи в Єдиній інформаційній базі даних про ВПО в Україні;
дата видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
реєстраційний номер або номери.
4. Додаткові докази
додаткові докази щодо особи заявника;
додаткові докази щодо обставин, які спричинили вимушену втечу або від’їзд;
Українські військові відбили позиції та звільнили село Іванівка на кордоні Донеччини і Дніпропетровщини. Ворог намагається відновити свої позиції, оскільки це село є важливим для подальшого […]
Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України — це міжнародний орган, який збирає заяви про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих з 24 […]
Колишній депутат-регіонал Владислав Лук’янов, якого підозрюють у виправдовуванні збройної агресії рф, виступив заставодавцем у кримінальній справі. Заставу ексдепутат вніс у справі про умисне вбивство, в […]
У Львові внутрішньо переміщені особи можуть стати на облік громадян, які потребують житла для тимчасового проживання. Це дає змогу отримати житло з муніципального фонду або […]
Російські війська активізували штурми на низці напрямків у Донецькій області, зокрема ворогу вдалося пройти вперед поблизу Свято-Покровського, що у Бахмутському районі. Про це йдеться в […]