Чотири роки партнерства: як ГО “Нова Дружківка” допомагає рятувальникам у прифронтовому місті

Валентина Славінська Славінська Валентина 15:05, 8 Серпня 2024
Передача обладнання, Дружківська пожежно-рятувальна частина, 2024 рік / фото ГО

У Дружківці, прифронтовому місті Донеччини, вже 4 роки громадська організація “Нова Дружківка” співпрацює з місцевою пожежно-рятувальною частиною. Від створення ресурсного центру для навчання безпеці до закупівлі необхідного обладнання для роботи в умовах війни.

ГО “Нова Дружківка”

12 липня дружківські рятувальники отримали 28 кулезахисних шоломів, 2 домкрати та 2 набори альпіністського спорядження на суму майже 350 тис. грн.

Передача обладнання, Дружківська пожежно-рятувальна частина, 2024 рік / фото ГО

З початку повномасштабного вторгнення рятувальники підрозділу залучаються до ліквідації наслідків обстрілів та спричинених ними пожеж, а також надзвичайних ситуацій. В умовах постійних обстрілів Донеччини з’явилась потреба у спеціальному обладнанні для пошуку людей під завалами, альпіністському спорядженні та бронезахисті. Тому підтримка роботи рятувальників є вкрай необхідною

Віталій Грищенко // начальник Державної пожежно-рятувальної частини №45

Передача обладнання, Дружківська пожежно-рятувальна частина, 2022 рік / фото ГО

Співпраця, що рятує

У 2021 році відкрився ресурсний центр на базі пожежно-рятувальної частини, де проходили навчання понад 600 дітей з Дружківки. Заняття в ігровій формі допомагали школярам вивчати правила безпечної поведінки. Після повномасштабного вторгнення фокус співпраці змістився на технічне оснащення рятувальників.

Практичний урок з надання домедичної допомоги для учнів старших класів, Дружківська пожежно-рятувальна частина, 2021 рік  / фото ГО
Гра «My Way», Дружківська пожежно-рятувальна частина, 2021 рік / фото ГО
Екскурсія до Дружківської пожежно-рятувальної частини для школярів, 2021 рік / фото ГО

Уроки проходили в незвичному форматі, де кожен з учнів був залучений у навчання в ігровій формі. Діти вчилися правилам безпечної поведінки на дорозі, у громадському транспорті, на воді, при пожежі тощо. Під час екскурсії пожежною частиною приміряли на себе костюм рятувальника та бачили, як пожежна машина виїжджає на справжній виклик. Це був гарний досвід. Діти були не слухачами, а учасниками подій і отримували корисну інформацію безпосередньо від рятувальників. Я помітила, що уроки безпеки справили добре враження, бо протягом наступних років діти часто про них згадували

Валентина Чічур // вчителька школи №12

Підтримка у часи повномасштабної війни

Влітку 2022 року проект передбачав закупівлю обладнання для рятувальників, які тепер виїжджають на виклики через ракетні та бомбові удари. Наразі проект “Безпечні громади” поширюється і на інші міста, зокрема Олександрію. Співпраця з ДСНС стала особливо актуальною в умовах війни, коли кількість надзвичайних ситуацій зросла.

Передача обладнання, Дружківська пожежно-рятувальна частина, 2024 рік / фото ГО

Важливо розуміти, що в умовах війни співпраця з ДСНС стала актуальнішою. Сьогодні для нашої країни безпекові питання є першочерговими і  ДСНС відіграє ключову роль у реагуванні на надзвичайні ситуації, включаючи обстріли, бомбардування та інші військові дії. Враховуючи, що кількість надзвичайних ситуацій через війну збільшилась у десятки разів, то рятувальники, особливо прифронтових громад, як Дружківська, потребують нашої допомоги як ніколи. А  багаторічні наслідки війни у вигляді нерозірваних снарядів та мін, вимагають допомоги громадськості в навчанні цивільного населення правильному реагуванню

Анна Павленко // координаторка проєкту “Безпечні громади”

Сергій Пронкін, голова ГО «Нова Дружківка» / фото ГО

З часу старту першого проєкту пройшло чотири роки, сьогодні наша організація має надійних партнерів в обличчі Дружківської пожежно-рятувальної частини та ПРООН, тому я можу з впевненістю казати, що вибудована нами модель співпраці не лише показала ефективність, але і варта того, щоб її поширювати за межі Донецької області

Сергій Пронкін // голова громадської організації “Нова Дружківка”

Матеріал створено в межах ініціативи «Безпечні громади».

Фото: ГО «Нова Дружківка» та Антоніна Полухіна.

Ініціативу «Безпечні громади» впроваджує громадська організація «Нова Дружківка» за технічного адміністрування ІСАР Єднання та сприяння Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні за фінансової підтримки Європейського Союзу, наданої в межах проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні», фінансової підтримки Урядів Данії та Королівства Нідерландів.

Читайте також:

  • Українські сили відбили позиції поблизу Часів Яру та Нью-Йорка: деталі
  • Бійці ЗСУ відновили втрачене положення біля школи-інтернату в Нью-Йорку на Донеччині
  • Російські війська просунулися у східній частині Часів Ярі: що відомо 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До Дружківки повертаються родини з дітьми: що відомо

Валентина Твердохліб 18:00, 25 Березня 2026
евакуація
Евакуація з Дружківки / фото Дружківська МВА

У місто Дружківка, до якого наближається лінія фронту, повертаються родини з дітьми. Загалом, за офіційною статистикою, тут перебувають шестеро дітей, однак фактична кількість дітей у місті може бути більшою. Вже були випадки, коли до міста поверталися родини з дітьми.

Про це під час брифінгу повідомив Дмитро Петлін — начальник відділу оперативно-чергової служби, звʼязку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА.

Евакуація дітей з Дружківки

У семи населених пунктах Донеччини триває примусова евакуація дітей. Такі заходи введені через небезпеку, пов’язану з бойовими діями в регіоні. Серед населених пунктів, звідки евакуйовують дітей, є й місто Дружківка, яке сьогодні перебуває в зоні бойових дій.

За офіційною статистикою, в Дружківці перебувають шестеро дітей. Однак, у місті фіксують випадки повернення дітей.

“У Дружківці залишаються шестеро дітей. Для прикладу можу сказати, що це статистика, але вчора було евакуйовано з Дружківки дев’ятеро дітей, і кількість не зменшилась. Тобто це знову виявлені діти. І так буває у нас день через день по Дружківці. Тому що перед евакуацією з самого міста Дружківка з навколишніх населених пунктів була евакуація, люди там, звичайно, не реєструвалися і діти… Я до чого веду, що кількість там більша. Скоріше за все, що не шестеро, а більше”, — сказав під час брифінгу Дмитро Петлін.

Скільки дітей залишаються в зонах примусової евакуації

Загалом у семи населених пунктах Донеччини, де триває примусова евакуація родин з дітьми, наразі проживають 144 дитини. Із них:

  • Дружківська громада, місто Дружківка — 6 дітей;
  • Андріївська громада, село Сергіївка — 20 дітей;
  • Миколаївська громада — 18 дітей;
  • Святогірська громада — 13 дітей;
  • місто Слов’янськ (окремі райони, визначені наказом) — 87 дітей.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Вдень ходять до російської школи, а вночі вчать українські предмети”: як діти з ТОТ боряться за вступ в українські виші

Семаковська Тетяна 17:40, 25 Березня 2026
Валерія Куберська / фото з особистого архіву героїні

Попри тотальну російську пропаганду, мілітаризацію та реальні загрози для життя, тисячі підлітків з тимчасово окупованих територій (ТОТ) щороку намагаються здобути українську освіту. Їхній шлях до вільних міст супроводжується інформаційною блокадою, подоланням освітніх прогалин та тисячами кілометрів.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Валерією Куберською, юристкою Центру громадської просвіти “Альменда”. Експертка розповіла про те, з якими труднощами стикаються абітурієнти в окупації, як їм вдається приховувати навчання та що відбувається після переїзду на підконтрольну Україні територію.

Виїзд дітей з ТОТ для вступу в університеті в Україні

Головним рушієм вибору для молоді, яка роками живе в окупації, залишається те, що вони пов’язують власне майбутнє з Україною. За словами Валерії Куберської, дослідження серед студентів, які змогли виїхати та вступити до українських вишів, демонструє чітку тенденцію.

Ми проводили дослідження, де опитували студентів, які перемістилися з тимчасово окупованих територій і навчаються зараз в Україні. Найбільшим показником у відповідях були саме патріотичні мотиви. Вони обирають навчатися тут, тому що бачать своє життя в Україні, ідентифікують себе українцями. Відповідно, вони хочуть розбудовувати державу, доєднуватись до соціального та економічного життя країни“, — пояснює юристка.

Освітні втрати та інформаційний вакуум

Діти, які перебувають в окупації, роками не мають доступу до вивчення української мови, справжньої історії України чи географії. Наздоганяти програму доводиться самотужки, адже спеціальних адаптованих умов для складання іспитів немає — вимоги залишаються загальними.

Крім того, абітурієнти опиняються в умовах тотальної інформаційної блокади.

Сайт Міністерства освіти і науки України має домен “ua”. Це вже автоматично втрата доступу до цього сайту, тому що навіть з VPN вкрай важко або навіть неможливо зайти й отримати інформацію“, — зазначає юристка.

Єдиними джерелами залишаються “сарафанне радіо”, допомога громадських організацій та сайти університетів. Проте й тут виникають проблеми. Навіть знайшовши контакти університету, абітурієнти часто не можуть отримати консультацію. Освітні центри при приймальних комісіях працюють переважно з 1 червня по 30 вересня. В інший час комунікація може бути відсутньою. Крім того, деякі заклади часом вимагають документи, не передбачені законом, наприклад, довідки про перетин гуманітарного коридору, військово-облікові документи у неповнолітніх або навіть просять надіслати геолокацію, що є вкрай небезпечним.

Безпекові ризики та загроза звинувачень в “екстремізмі”

Оскільки окупаційна влада незаконно поширила своє законодавство на ТОТ, відвідування російських шкіл стало обов’язковим. Якщо дитина ігнорує ці заняття, батькам загрожує позбавлення батьківських прав. Тому підлітки змушені вести подвійне життя: вдень ходити до окупаційної школи, а у вільний час таємно вивчати українські предмети за україномовним компонентом — аналогічний тому, яким користуються діти в країнах ЄС.

Якщо ми говоримо про вивчення певних тем з історії України, то це може розцінюватися як екстремістська діяльність. У 2024 році в Росії була затверджена стратегія протидії екстремізму, відповідно до якої певні теми з історії України визнаються екстремістськими. Тому і гугління їх, вивчення, поширення інформації може мати відповідні наслідки“, — наголошує Валерія Куберська.

Навчання на ТОТ також може відбуватися за допомогою онлайн за допомогою вчителів у їх вільний час чи різних громадських організацій онлайн, котрі займаються подібним.

Загалом проблемою для дітей може стати не тільки тиск окупантів, але й їх власні родини, зокрема, їх реакція на наміри здобути вищу освіту в Україні. У практиці “Альменди” є випадки, коли дорослі всіляко сприяють виїзду дитини та самі звертаються по допомогу. Але часто трапляються і драматичні ситуації, коли батьки категорично проти української освіти під впливом страху або пропаганди. Без їхньої заяви неповнолітній не може офіційно доєднатися до української школи.

У нас був яскравий приклад, коли дівчинка сама збирала кошти таємно. Під приводом того, що вона їде з подружками відпочивати в росію, вона поїхала на підконтрольну територію для того, щоб вступити до українського закладу вищої освіти. Батьки потім були в шоці і дуже проти“, — ділиться історією юристка.

Шлях до студентства: іспити, евакуація та виклики адаптації

Вступникам з ТОТ не обов’язково складати Національний мультипредметний тест (НМТ) — вони мають право на внутрішні іспити (співбесіди) безпосередньо в університетах. Більшість робить це онлайн. Проте експерти радять заздалегідь перевіряти формат подальшого навчання у вибраному закладі. Наприклад, якщо університет працює виключно офлайн (як більшість вишів у Львові), а студент не має змоги виїхати з окупації, є ризик швидкого відрахування.

Для тих, хто наважується на виїзд, шлях лежить через білорусь або треті країни, наприклад, Казахстан, який останнім часом стає дедалі популярнішим для виїздк. Центр “Альменда” не займається фізичною евакуацією, але допомагає з документальним супроводом та перенаправляє до профільних волонтерських організацій.

Після успішного переїзду та зарахування на бюджет (або переведення на нього з контракту) на вступників чекає новий етап боротьби — адаптація.

Якщо дитина переміщується сама, без підтримки батьків, їй елементарно немає за що жити. Потрібна фінансова допомога, потрібно десь мешкати. Житло зазвичай знаходять волонтери, цілеспрямованого забезпечення від держави ми не фіксуємо. Величезною проблемою стає оформлення паспорта громадянина України. Для цього треба пройти процедуру ідентифікації. Якщо батьки залишилися в окупації і не йдуть на контакт, підтвердити особу дитини стає вкрай складно — доводиться шукати інших родичів на вільній території“, — підкреслює Валерія Куберська.

Що держава має зробити вже сьогодні

Підсумовуючи розмову, експертка наголосила на головній проблемі: в Україні досі немає єдиної державної політики щодо молоді з тимчасово окупованих територій.

Першочергово має бути комплексне бачення. Можливо, є сенс затвердити окрему концепцію доступу до української освіти. Потрібно підійти до цього питання системно, щоб воно охоплювало не лише навчання, а й подальшу реінтеграцію та соціальну адаптацію таких студентів“, — резюмувала юристка.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

евакуація

До Дружківки повертаються родини з дітьми: що відомо

У місто Дружківка, до якого наближається лінія фронту, повертаються родини з дітьми. Загалом, за офіційною статистикою, тут перебувають шестеро дітей, однак фактична кількість дітей у […]

Важливо

“Вдень ходять до російської школи, а вночі вчать українські предмети”: як діти з ТОТ боряться за вступ в українські виші

Попри тотальну російську пропаганду, мілітаризацію та реальні загрози для життя, тисячі підлітків з тимчасово окупованих територій (ТОТ) щороку намагаються здобути українську освіту. Їхній шлях до […]

житло
Історії

Як переселенка з Луганщини придбала власне житло в Ужгороді: досвід і поради

Вікторія Шопіна родом з Луганської області. Вона була підлітком, коли почалась війна на сході України. З 2014 року дівчина була вимушена жити в орендованому житлі […]

Парламент скасував комунальні платежі за зруйноване та пошкоджене житло: деталі нового закону

Верховна Рада України ухвалила закон №13155, який захищає права власників зруйнованого або пошкодженого внаслідок російської агресії майна та фактично скасовує необхідність сплачувати податки за житлово-комунальні […]

харцизьку

Бахмутяни три роки живуть у роздягальнях басейну в Харцизьку: які умови дають окупанти

Російські пропагандистські канали показують умови, в яких мешкають вивезені бахмутяни в Харцизьку. Три роки люди живуть у будівлі місцевого басейну. Попри обіцянки покращити умови проживання, […]