Передача обладнання, Дружківська пожежно-рятувальна частина, 2024 рік / фото ГО
У Дружківці, прифронтовому місті Донеччини, вже 4 роки громадська організація “Нова Дружківка” співпрацює з місцевою пожежно-рятувальною частиною. Від створення ресурсного центру для навчання безпеці до закупівлі необхідного обладнання для роботи в умовах війни.
ГО “Нова Дружківка”
12 липня дружківські рятувальники отримали 28 кулезахисних шоломів, 2 домкрати та 2 набори альпіністського спорядження на суму майже 350 тис. грн.
Передача обладнання, Дружківська пожежно-рятувальна частина, 2024 рік / фото ГО
З початку повномасштабного вторгнення рятувальники підрозділу залучаються до ліквідації наслідків обстрілів та спричинених ними пожеж, а також надзвичайних ситуацій. В умовах постійних обстрілів Донеччини з’явилась потреба у спеціальному обладнанні для пошуку людей під завалами, альпіністському спорядженні та бронезахисті. Тому підтримка роботи рятувальників є вкрай необхідною
Віталій Грищенко // начальник Державної пожежно-рятувальної частини №45
Передача обладнання, Дружківська пожежно-рятувальна частина, 2022 рік / фото ГО
Співпраця, що рятує
У 2021 році відкрився ресурсний центр на базі пожежно-рятувальної частини, де проходили навчання понад 600 дітей з Дружківки. Заняття в ігровій формі допомагали школярам вивчати правила безпечної поведінки. Після повномасштабного вторгнення фокус співпраці змістився на технічне оснащення рятувальників.
Практичний урок з надання домедичної допомоги для учнів старших класів, Дружківська пожежно-рятувальна частина, 2021 рік / фото ГО
Гра «My Way», Дружківська пожежно-рятувальна частина, 2021 рік / фото ГО
Екскурсія до Дружківської пожежно-рятувальної частини для школярів, 2021 рік / фото ГО
Уроки проходили в незвичному форматі, де кожен з учнів був залучений у навчання в ігровій формі. Діти вчилися правилам безпечної поведінки на дорозі, у громадському транспорті, на воді, при пожежі тощо. Під час екскурсії пожежною частиною приміряли на себе костюм рятувальника та бачили, як пожежна машина виїжджає на справжній виклик. Це був гарний досвід. Діти були не слухачами, а учасниками подій і отримували корисну інформацію безпосередньо від рятувальників. Я помітила, що уроки безпеки справили добре враження, бо протягом наступних років діти часто про них згадували
Валентина Чічур // вчителька школи №12
Підтримка у часи повномасштабної війни
Влітку 2022 року проект передбачав закупівлю обладнання для рятувальників, які тепер виїжджають на виклики через ракетні та бомбові удари. Наразі проект “Безпечні громади” поширюється і на інші міста, зокрема Олександрію. Співпраця з ДСНС стала особливо актуальною в умовах війни, коли кількість надзвичайних ситуацій зросла.
Передача обладнання, Дружківська пожежно-рятувальна частина, 2024 рік / фото ГО
Важливо розуміти, що в умовах війни співпраця з ДСНС стала актуальнішою. Сьогодні для нашої країни безпекові питання є першочерговими і ДСНС відіграє ключову роль у реагуванні на надзвичайні ситуації, включаючи обстріли, бомбардування та інші військові дії. Враховуючи, що кількість надзвичайних ситуацій через війну збільшилась у десятки разів, то рятувальники, особливо прифронтових громад, як Дружківська, потребують нашої допомоги як ніколи. А багаторічні наслідки війни у вигляді нерозірваних снарядів та мін, вимагають допомоги громадськості в навчанні цивільного населення правильному реагуванню
Анна Павленко // координаторка проєкту “Безпечні громади”
Сергій Пронкін, голова ГО «Нова Дружківка» / фото ГО
З часу старту першого проєкту пройшло чотири роки, сьогодні наша організація має надійних партнерів в обличчі Дружківської пожежно-рятувальної частини та ПРООН, тому я можу з впевненістю казати, що вибудована нами модель співпраці не лише показала ефективність, але і варта того, щоб її поширювати за межі Донецької області
Сергій Пронкін // голова громадської організації “Нова Дружківка”
Матеріал створено в межах ініціативи «Безпечні громади».
Фото: ГО «Нова Дружківка» та Антоніна Полухіна.
Ініціативу «Безпечні громади» впроваджує громадська організація «Нова Дружківка» за технічного адміністрування ІСАР Єднання та сприяння Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні за фінансової підтримки Європейського Союзу, наданої в межах проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні», фінансової підтримки Урядів Данії та Королівства Нідерландів.
Читайте також:
Українські сили відбили позиції поблизу Часів Яру та Нью-Йорка: деталі
Росіяни в цивільному одязі просочились у Ямпіль / фото DeepState
Російська армія активізувала наступ на Лиманському напрямку. Днями ворогу вдалось просочитися в селище Ямпіль. Зараз окупанти намагаються там закріпитися, маскуючись під цивільних та ховаючись у хатах.
У селищі Ямпіль Лиманської громади тривають активні бойові дії. Російським окупантам вдалось зайти в селище, але бійці ЗСУ одразу почали знищувати ворога.
Щоб накопичитись і закріпитись у селищі, росіяни ховаються в хатах, підвалах і погребах. Також вони маскуються під місцевих жителів, переодягаючись у цивільний одяг.
Аналітики припускають, що активність окупантів у районі Ямполя буде зростати, оскільки це стратегічно важливий населений пункт.
“Фіксація противника, зокрема, в районі Ямполя була неодноразовою, вони знайшли місце, щоб пробиратися до селища, тож варто очікувати збільшення активності в напрямку населеного пункту, який вони націлені захопити, знаючи його важливість і критичність для всіх позицій, які знаходяться східніше від нього. Наразі в селищі тривають активні бойові дії”, — кажуть у DeepState.
ЗСУ продовжують знищення окупантів у Ямполі. Селище контролюють українські дрони, які оперативно виявляють ворога.
Державний бюджет у 2026 році / фото ілюстративне, iStock
Кабінет міністрів ухвалив проєкт Державного бюджету на 2026 рік і передає його на розгляд Верховної Ради. Головний акцент документа — фінансування сектору безпеки й оборони, а також підтримка соціальної стійкості країни в умовах війни.
Детальніше про те, чого чекати від проєкту державного бюджету України на 2026 рік — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Державний бюджет 2026 року: що відомо
Загальні видатки бюджету становитимуть 4,8 трильйона гривень, що на 415 мільярдів більше, ніж у 2025 році. Доходи прогнозуються на рівні 2,83 трильйона гривень (+18,8% порівняно з 2025 роком), а дефіцит знизиться до 18,4% ВВП. Для його покриття потреба у зовнішньому фінансуванні оцінюється у понад 2 трильйонів гривень.
Найбільша частка видатків в новому бюджеті буде спрямована на оборону. На потреби Сил оборони у 2026 році спрямують 2,8 трильйона гривень (27,2% ВВП), що на 168,6 мільярда гривень більше, ніж у попередньому році. Ці кошти підуть на грошове забезпечення військових, підтримку їхніх родин, посилення ППО, а також розробку та виробництво українського озброєння, включно з дронами. Окремо передбачено щонайменше 44,3 мільярда гривень на виробництво боєприпасів, ракет, авіаційної та бронетехніки.
Інші видатки в новому бюджеті
Як вказують представники Міністерства фінансів України, разом з обороною бюджет передбачає підтримку й інших ключових сфер:
На соціальний захист передбачено 467,1 мільярда гривень (+45 мільярда у порівнянні з 2025 роком). З цієї суми:
251,3 мільярда гривень спрямують до Пенсійного фонду для виплат пенсій 10,3 млн пенсіонерів та індексації з 1 березня 2026 року;
133 мільярди гривень підуть на допомогу вразливим категоріям населення;
24,5 мільярда гривень — на нові заходи підтримки сімей (збільшення виплати при народженні дитини до 50 тис. грн, підвищення допомоги з догляду за дитиною до 1 року до 7 тисяч гривень, запуск програми “єЯсла” для дітей 1–3 років, виплата “Пакунок школяра” у розмірі 5 тис. грн для першокласників);
42,3 мільярда гривень — на пільги та субсидії для 2,7 мільйона домогосподарств;
9,9 мільярда гривень — на соцпотреби людей з інвалідністю.
У сфері освіти заплановано 265,4 мільярда гривень (+66,5 мільярда). Основні напрями:
183,9 мільярда гривень на оплату праці вчителів із підвищенням зарплат на 50% у два етапи (30% з січня та ще 20% з вересня 2026 року);
14,4 мільярда гривень на безплатне харчування для 4,4 мільйона школярів (з 2026 року — поетапне розширення на всі класи);
6,6 мільярда гривень на підвищення стипендій удвічі для 163,8 тисячі студентів;
2,1 мільярда гривень на закупівлю 14,1 млн підручників;
15 мільярда гривень на інвестиційні проєкти — від укриттів і шкільних автобусів до модернізації харчоблоків.
На науку виділять 19,9 мільярда гривень (+5,4 мільярда), зокрема на підтримку молодих вчених, створення оборонних дослідницьких центрів та партнерські розробки з бізнесом.
Видатки на охорону здоров’я становитимуть 258 мільярда гривень (+38,2 мільярда). Серед них:
191,6 мільярда гривень на програму медичних гарантій, включно з підвищенням зарплат лікарів первинної та екстреної допомоги до 35 тисяч гривень, лікуванням військових та фінансуванням реабілітаційних програм;
10 мільярда гривень на програму скринінгів “Чекап 40+” — адресні виплати громадянам віком від 40 років для комплексного обстеження здоров’я, зокрема перевірки на серцево-судинні захворювання, діабет і ментальні розлади;
18,6 мільярда гривень на інфраструктурні медичні проєкти — від перинатальних центрів до закладів психіатричної допомоги.
Ветеранська політика отримає 17,9 мільярда гривень (+6,1 мільярда), серед яких 5,7 мільярда гривень — на житло для ветеранів з інвалідністю, 4 мільярди гривень — на психологічну допомогу, адаптацію та розвиток спорту, 8,2 мільярда гривень — на реабілітаційні й соціальні програми.
Для підтримки економіки та бізнесу закладено 41,5 мільярда гривень. З них:
18 мільярда гривень — на програму “Доступні кредити 5-7-9%” та нові фінансові інструменти;
15,8 мільярда гривень — на “єОселю”;
4,8 мільярда гривень — на гранти для бізнесу, індустріальні парки та інвестпроєкти;
1,9 мільярда гривень — на Фонд декарбонізації;
0,6 мільярда гривень — на Фонд енергоефективності.
На підтримку агросектору виділять 13,1 мільярда гривень (+3,5 мільярди), зокрема на дотації, страхування врожаю та розмінування сільгоспземель.
Загальний ресурс регіонів становитиме 871,9 мільярда гривень (+162,3 мільярда у порівнянні з 2025 роком), у тому числі 289,3 мільярда гривень міжбюджетних трансфертів. Пріоритет — підтримка прифронтових територій та фінансова стійкість місцевого самоврядування.
Потреба у зовнішньому фінансуванні у 2026 році сягне 2,079 трильйонів гривень. Загальний обсяг державних запозичень складе 2,544 трильйона гривень (419,6 мільярда гривень — внутрішні, 2,124 трильйона гривень — зовнішні). Дефіцит бюджету прогнозують на рівні до 18,4% ВВП — на 3,9 відсоткового пункта менше, ніж у 2025 році.
Розмір зарплат та соціальних виплат у 2026 році
У 2026 році незначно збільшаться соціальні стандарти після року перерви (у 2025 році їх не переглядали):
мінімальна зарплата — з 8 000 гривень до 8 647 гривень (зростання на 8%);
загальний прожитковий мінімум – з 2 920 гривень до 3 209 гривень (+9,9%);
прожитковий мінімум для працездатних осіб – з 3 028 гривень до 3 328 гривень (+9,9%);
прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність — з 2 361 гривень до 2 595 гривень (+9,9%).
Російська армія активізувала наступ на Лиманському напрямку. Днями ворогу вдалось просочитися в селище Ямпіль. Зараз окупанти намагаються там закріпитися, маскуючись під цивільних та ховаючись у […]
Кабінет міністрів ухвалив проєкт Державного бюджету на 2026 рік і передає його на розгляд Верховної Ради. Головний акцент документа — фінансування сектору безпеки й оборони, […]
17 вересня 2025 року з 12:00 до 16:00 у волонтерському центрі “Гостинна хата” в місті Одеса відбудеться видача замороженої продукції для переселенців та переселенок. Про […]
Бійці 4-ї бригади Національної гвардії України “Рубіж” відбили спробу штурму російських військових, які намагалися прорватися на мотоциклах. Відповідне відео оприлюднив командувач НГУ Олександр Півненко. Удар […]
У п’ятницю, 19 вересня, у Дніпрі презентують книгу покровського краєзнавця Валерія Кордюкова “Гришинська бойова дружина”. Вона розповідає про перші збройні повстання на Донеччині у 1905 […]