В Україні фіксують зменшення кількості переселенців. Це при тому, що на фронті зберігається напружена ситуація і багато людей вимушені виїздити зі своїх населених пунктів. Зменшення кількості ВПО — результат переїзду людей за кордон та їхнього повернення на небезпечні чи окуповані території.

Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Чому люди повертаються в окупацію?

З березня по вересень 2024 року Мінсоцполітики зафіксувало зняття з обліку майже 300 тисяч переселенців. Загалом у березні в Україні налічувалося майже 4,9 мільйонів внутрішньо переміщених осіб, а наразі — близько 4,6 мільйонів.

Кількість переселенців зменшується, бо люди повертаються в небезпечні регіони, на тимчасово окуповані території або виїжджають за кордон. Найменша кількість серед них саме ті, хто виїхав за кордон — трохи більше 1,1 тисячі людей. Решта людей повернулися в окупацію або зону бойових дій.

Серед причин, чому люди повертаються на небезпечні чи окуповані території, Дмитро Лубінець виокремлює:

• проблеми в інтеграції за новим місцем проживання;
• відсутність житла;
• низький рівень доходів;
• відсутність фінансової підтримки з боку держави.

Разом із цим росія активно проводить пропагандистську роботу і робить все можливе, щоб українці повернулися на окуповані території. Яскравий приклад — “націоналізація” майна. Вона передбачає, що якщо люди фізично не проживають у своєму будинку чи квартирі на ТОТ, то їхнє житло можуть відібрати. Тому українці вимушені повертатися, щоб не втратити житло.

Читайте також:

• Виплати ВПО продовжили до лютого 2025 року: хто отримуватиме допомогу
• Росіяни вивозять дітей з нещодавно окупованих населених пунктів Покровського району
• Житло для бахмутян хочуть звести на Київщині: що відомо про проєкт “Сталева Мрія Бахмут-Баришівка”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На російських пропагандистських каналах публікують кадри з Дружківки. На них видно, який вигляд мають вулиці у приватному секторі. У кадр потрапили житлові будинки та залишки спалених авто.

Редакція публікує вибрані кадри.

Дружківка, кадри 2026

Російські окупанти показали кадри, зняті у Дружківці. Сьогодні в місті тривають бойові дії, однак воно повністю перебуває під контролем України. Хто знімав ці кадри і як вони опинилися в росіян, невідомо.

У кадр потрапила місцевість у приватному секторі. Видно, що вулиці завішані протидроновими сітками. Приватні будинки зазнали руйнувань.

На знімки також потрапила підбита техніка. На дорогах міста багато спалених автівок.

Раніше редакція розповідала, що у Дружківській громаді важка ситуація з евакуацією. Окупанти постійно обстрілюють територію, тому заїзд туди проблематичний. Попри це у громаді лишаються близько 1 300 людей. Можливості для їхньої евакуації обмежені, наразі фіксують лише поодинокі випадки.

Читайте також:

• Вцілілих будівель у місті не залишилося: який вигляд має Часів Яр у жовтні 2026 року
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині
• У Сергіївці після російського авіаудару тіло загиблої евакуювали під загрозою дронів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА затвердила Комплексну програму збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2027-2029 роки. На її реалізацію планують залучити 3,1 мільйона гривень.

Звідки братимуть фінансування та на які потреби витрачатимуть, розповідає Бахмут IN.UA.

Бахмут затвердив програму збереження культури на 2027-2029 роки

5 листопада Бахмутська МВА затвердила Комплексну програму збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2027-2029 роки.

Загальний обсяг фінансування програми становить 3 157 200 гривень. З цієї суми:

• 1 838 700 гривень — кошти бюджету громади;
• 1 318 500 гривень — кошти з інших джерел.

На що планують витратити кошти

Найбільше коштів заклали на музейну справу — 930 000 гривень, з яких 480 000 гривень — кошти бюджету громади.

720 000 гривень заклали на створення не менше п’яти музейно-виставкових, видавничих, просвітницьких або цифрових продуктів та проведення не менше восьми презентаційних, виставкових та освітніх заходів. 210 000 гривень витратять на оцифрування музейних предметів і документів.

825 300 гривень передбачили на створення мережі сучасного культурного простору.

За 597 000 гривень мають підготувати та видати не менше одного краєзнавчого або історико-культурного видання, а також виготовити не менше 460 одиниць інформаційної та презентаційної продукції.

228 300 гривень заклали на проведення не менше 30 загальногромадських і міжзакладних заходів.

609 900 гривень мають піти на клубну справу. Більшу частину — 397 500 гривень — передбачили на проведення не менше 90 виїзних, партнерських і загальнодоступних культурно-мистецьких заходів.

104 400 гривень — це фінансування безперервної щомісячної культурної програми та роботи регулярних гуртків і
клубів за інтересами. Також за ці кошти фінансуватимуть діяльність культурних осередків підтримки мешканців Бахмутської громади.

60 000 гривень мають піти на документування елементів нематеріальної культурної спадщини.

На проведення фестивалів “Писанковий сад” і “Бахмутський Дивоцвіт” передбачили по 24 000 гривень.

На розвиток мистецької освіти мають піти 552 000 гривень протягом трьох років. З них 540 000 гривень — на виплату стипендій обдарованим учням, і 12 000 гривень — на підвищення кваліфікації педагогів.

На розвиток бібліотечної справи заклали 240 000 гривень. За ці кошти планується поповнити фонди Центральної міської бібліотеки не менше, ніж на 400 примірників.

Читайте також:

• Бахмутський музей збирає спогади жителів про евакуацію та життя під обстрілами
• У Бахмутській громаді почали обговорення нового Статуту: що передбачає документ та як долучитися
• Бахмутська МВА додатково спрямувала 5,5 млн гривень на оборонні та мобілізаційні заходи: куди підуть кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!