В Україні фіксують зменшення кількості переселенців. Це при тому, що на фронті зберігається напружена ситуація і багато людей вимушені виїздити зі своїх населених пунктів. Зменшення кількості ВПО — результат переїзду людей за кордон та їхнього повернення на небезпечні чи окуповані території.
Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Чому люди повертаються в окупацію?
З березня по вересень 2024 року Мінсоцполітики зафіксувало зняття з обліку майже 300 тисяч переселенців. Загалом у березні в Україні налічувалося майже 4,9 мільйонів внутрішньо переміщених осіб, а наразі — близько 4,6 мільйонів.
Кількість переселенців зменшується, бо люди повертаються в небезпечні регіони, на тимчасово окуповані території або виїжджають за кордон. Найменша кількість серед них саме ті, хто виїхав за кордон — трохи більше 1,1 тисячі людей. Решта людей повернулися в окупацію або зону бойових дій.
Серед причин, чому люди повертаються на небезпечні чи окуповані території, Дмитро Лубінець виокремлює:
проблеми в інтеграції за новим місцем проживання;
відсутність житла;
низький рівень доходів;
відсутність фінансової підтримки з боку держави.
Разом із цим росія активно проводить пропагандистську роботу і робить все можливе, щоб українці повернулися на окуповані території. Яскравий приклад — “націоналізація” майна. Вона передбачає, що якщо люди фізично не проживають у своєму будинку чи квартирі на ТОТ, то їхнє житло можуть відібрати. Тому українці вимушені повертатися, щоб не втратити житло.
ВПО в Україні у 2026 році мають змогу оформити допомоги на проживання одразу декількома способами, один з яких — за вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду Україниб. Для подачі заяви необхідний лише доступ до інтернету та наявність кваліфікованого електронного підпису.
Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Оформлення допомоги на проживання для ВПО онлайн
Під час подачі заяви система дозволяє завантажити відскановані копії документів. Файли мають відповідати чітким технічним параметрам:
виготовлені у кольоровому форматі виключно з оригіналів;
містять чітке зображення всіх сторінок, тексту та реквізитів, зокрема назви, серії, номера, дати видачі, печатки, підпису та повного імені власника;
збережені у форматах JPG або PDF;
розмір кожного окремого файлу становить не більше 1 мегабайта;
рекомендована якість сканування дорівнює 300 dpi для забезпечення високої деталізації.
Покроковий алгоритм оформлення
Процес подачі заяви відбувається безпосередньо в особистому кабінеті користувача та складається з кількох послідовних кроків:
авторизація на порталі Пенсійного фонду за допомогою кваліфікованого електронного підпису;
перехід до панелі ліворуч у розділ “Комунікації з ПФУ” та вибір опції “Заява про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам”;
заповнення онлайн-форми із зазначенням управління Пенсійного фонду, даних заявника та обставин переміщення;
встановлення спеціальних позначок у разі належності до певних категорій, наприклад, наявність тяжких захворювань або участь членів сім’ї у заходах безпеки та оборони;
внесення інформації про документ, що посвідчує особу, адреси до та після переміщення, а також банківських реквізитів для виплати;
додавання інформації про всіх членів сім’ї через кнопку “Додати” у полі “Учасники звернення”;
завантаження необхідних документів та надання згоди на обробку персональних даних;
перевірка сформованої заяви та її відправлення до Пенсійного фонду через кнопку “Підписати та відправити в ПФУ”.
Зазначається, що в онлайн-формі поля, які позначені зірочкою, є обов’язковими для заповнення. Всі переселенці-користувачі вебпорталу ПФУ мають можливість зберегти документ як чернетку для подальшої роботи з ним, натиснувши кнопку “Зберегти чернетку”, або одразу обрати “Сформувати заяву”.
Статус та результат розгляду відправленої заяви щодо призначення виплати відображається в особистому кабінеті у розділі “Мої звернення”.
Евакуація родин з речами з Краматорська / фото гуманітарна місія “Проліска”
Ситуація з евакуацією в Донецькій області зазнала певних змін протягом останнього тижня. Збільшення кількості заявок на виїзд становить до 5–30 відсотків порівняно з попереднім періодом. Водночас російська армія змінила тактику обстрілів прифронтових міст, що значно підвищує рівень небезпеки для цивільного населення та евакуаційних бригад.
Про це розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.
Евакуація на Донеччині
Протягом останнього тижня спостерігається певне зростання попиту на евакуацію. Як зазначає Євген Ткачов, йдеться про збільшення на 5-30% від тої кількості заявок, що була минулого тижня.
Щодо географії виїздів, маршрути залишаються переважно незмінними.
“Це те саме, але не їздимо на евакуацію в Миколаївку і Дружківку, поки ремонтується наш броньований автомобіль. Тому вже забираємо людей, котрі вивозять інші в Краматорськ-Слов’янськ. Ну і також заявки, які люди дають самостійно і приходять на точки евакуації в Слов’янську і Краматорську“, — пояснює представник місії.
Серед тих, хто потребує допомоги гуманітарної місії “Проліска”, виділяють кілька основних категорій:
люди похилого віку, які становлять близько 90 відсотків від загальної кількості під час евакуації спеціальним медичним транспортом;
сім’ї, які виїжджають з великою кількістю речей;
різні групи населення, які користуються звичайними автобусними рейсами з мінімальним багажем.
Життя під обстрілами: ситуація у прифронтових містах
Попри постійну загрозу, життя у Краматорську та Слов’янську триває, хоча зміни стають дедалі помітнішими.
“В Краматорську все йде, як завжди. Звісно, видно, що більше стало порожнього житла, збільшилась кількість автівок дешевих, бо люди пересідають або на дешеві автомобілі, більш дорогі виганяють в тил, або просто люди виїжджають. Закриваються магазинчики, це видно, різні сервіси, послуги, менше вибір, менше автівок на дорогах спостерігаємо“, — описує ситуацію Євген Ткачов.
Найбільш небезпечними зонами у Краматорську та Слов’янську є ті, що розташовані найближче до лінії фронту. У Слов’янську це райони, які виходять у бік Лимана, Сіверська та Часового Яру. У Краматорську найбільш ризикованими є частини міста в напрямку Часового Яру та Дружківки. Окрему небезпеку становить селище Малотаранівка, яке розташоване близько до Дружківки і де вже оголошено евакуацію.
Що змушує людей виїжджати
За словами Євгена Ткачова, існує кілька ключових факторів, які стають вирішальними для мешканців прифронтових міст при ухваленні рішення про евакуацію.
“Людей спонукає до виїзду, коли зруйноване житло або дуже сильно пошкоджено. Наступним кроком спонукання буде те, що ті райони, де зникнуть комунальні послуги, газ, електрика, або будуть обмежені. Це буде спонуканням. А так, поки ще одне спонукання для евакуації, це об’явлення деяких районів вулиць в евакуації дітей в примусовий спосіб. Це також людей підганяє“, — констатує представник “Проліски”.
Зміна тактики обстрілів та небезпека для евакуаційних бригад
Близько місяця тому російські війська змінили тактику обстрілів Краматорська та Слов’янська. Тепер бомбардування авіабомбами та застосування реактивних систем залпового вогню відбувається не лише вночі, а й серед білого дня, зокрема о 10:00, 11:00 чи 14:00 годині.
“Тобто коли місто повно людей і кудись прилітають КАБи або активна артилерія“, — підкреслює Ткачов.
Якщо раніше обстріли відбувалися переважно вночі, то зараз вони можуть статися будь-коли. Це змушує людей жити без жодних правил безпеки, оскільки установи, магазини та банки продовжують працювати без обмежень.
Для евакуаційних бригад головним викликом наразі є дронова небезпека. Дорожня інфраструктура стає дедалі небезпечнішою, тому маршрути доводиться постійно змінювати.
“Під час евакуації треба постійно дивитися на небо, користуватися цими чуйками, антидроновими детекторами“, — розповідає представник “Проліски”.
Бригади “Проліски” щодня співпрацюють з військовою адміністрацією та поліцією для прокладання безпечніших шляхів, намагаючись планувати заїзд однією дорогою, а виїзд — іншою. Також виникають ситуації, коли родичі подають заявку на евакуацію, а літні люди, до яких приїжджає бригада, категорично відмовляються виїжджати. Додатковий дискомфорт створюють перебої з роботою навігаторів під час повітряних тривог, проте волонтери використовують офлайн-мапи для орієнтування.
Також евакуаційники стикаються з відмовами на місцях:
“Коли люди надають начебто, бо частіше рідня надає заявки на евакуацію, а самі старенькі, вони евакуйовуватись не хочуть“, — ділиться Ткачов.
Вплив погодних умов на процес евакуації
Попри прогнози синоптиків щодо сильної спеки, поточні погодні умови на Донеччині не створюють додаткових проблем для евакуації. За словами Євгена Ткачова, головну роль відіграє наявність базових умов для життя. Якщо є електрика для роботи холодильників, вода в кранах та доступ до аптек для купівлі необхідних ліків, то сама по собі спека не є критичним фактором для виїзду. Крім того, всі евакуаційні автомобілі та автобуси гуманітарної місії “Проліска” забезпечені запасами питної води для пасажирів. У транзитних центрах також є необхідні запаси води та прохолодні підвальні або напівпідвальні приміщення, де люди можуть сховатися від спеки.
ВПО в Україні у 2026 році мають змогу оформити допомоги на проживання одразу декількома способами, один з яких — за вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду […]
Ситуація з евакуацією в Донецькій області зазнала певних змін протягом останнього тижня. Збільшення кількості заявок на виїзд становить до 5–30 відсотків порівняно з попереднім періодом. […]
У червні Кабмін ухвалив зміни до постанови про надання житлових ваучерів для ВПО з тимчасово окупованих територій. Ці зміни передбачають нові підстави для відмови в […]
У найближчі два місяці споживачі можуть зіткнутися з п’ятигодинними відключеннями електроенергії через погодні умови та атаки на інфраструктурні об’єкти. В Києва вже застосували екстрені обмеження […]
23 червня в Бахмуті призначили нову радницю з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі. Нею […]
