В Україні фіксують зменшення кількості переселенців. Це при тому, що на фронті зберігається напружена ситуація і багато людей вимушені виїздити зі своїх населених пунктів. Зменшення кількості ВПО — результат переїзду людей за кордон та їхнього повернення на небезпечні чи окуповані території.

Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Чому люди повертаються в окупацію?

З березня по вересень 2024 року Мінсоцполітики зафіксувало зняття з обліку майже 300 тисяч переселенців. Загалом у березні в Україні налічувалося майже 4,9 мільйонів внутрішньо переміщених осіб, а наразі — близько 4,6 мільйонів.

Кількість переселенців зменшується, бо люди повертаються в небезпечні регіони, на тимчасово окуповані території або виїжджають за кордон. Найменша кількість серед них саме ті, хто виїхав за кордон — трохи більше 1,1 тисячі людей. Решта людей повернулися в окупацію або зону бойових дій.

Серед причин, чому люди повертаються на небезпечні чи окуповані території, Дмитро Лубінець виокремлює:

• проблеми в інтеграції за новим місцем проживання;
• відсутність житла;
• низький рівень доходів;
• відсутність фінансової підтримки з боку держави.

Разом із цим росія активно проводить пропагандистську роботу і робить все можливе, щоб українці повернулися на окуповані території. Яскравий приклад — “націоналізація” майна. Вона передбачає, що якщо люди фізично не проживають у своєму будинку чи квартирі на ТОТ, то їхнє житло можуть відібрати. Тому українці вимушені повертатися, щоб не втратити житло.

Читайте також:

• Виплати ВПО продовжили до лютого 2025 року: хто отримуватиме допомогу
• Росіяни вивозять дітей з нещодавно окупованих населених пунктів Покровського району
• Житло для бахмутян хочуть звести на Київщині: що відомо про проєкт “Сталева Мрія Бахмут-Баришівка”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!