На Бахмутському напрямку російські окупанти не можуть просунутись на жодній ділянці фронту. ЗСУ стійко тримають позиції та стримують атаки загарбників у напрямку Часів Яру, поблизу Богданівки, Іванівського, Кліщіївки й Андріївки.
Про це пресофіцер 26-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича, старший лейтенант Олег Калашніков розповів у етері телемарафону “Єдині новини”.
Атаки рф на околицях Бахмута
Олег Калашніков зауважив, що ситуація в районі Бахмута залишається дуже напруженою і гарячою. За його словами, окупанти атакують позиції Сил оборони одразу на кількох напрямках.
У напрямку Часів Яру — це Богданівка. Саме вона потерпає від постійних штурмів. Це Іванівське, яке прикриває трасу 0504 на Костянтинівку. Тут ворог також намагається нас постійно контратакувати і штурмувати. Також (ред. армія рф) не дає спокою Кліщіївці та Андріївці. Тут продовжуємо спостерігати потужні спроби ворога вибити нас із позицій,
Олег Калашніков // прокоментував бої на Бахмутському напрямку
Старший лейтенант ЗСУ додав, що на околицях Бахмута постійно працює ворожа артилерія. Окупанти не шкодують фугасних авіаційних бомб, якими намагаються влучити по українських позиціях. За його словами, найбільше від російської авіації страждає цивільна інфраструктура Часів Яру. Так, військовий із позивним “Бахмутський Демон” наголосив, що ЗСУ прикрили підступи до міста, але росіяни розбирають Часів Яр КАБами.
Ситуація на фронті в районі Бахмута / інфографіка ISW
Раніше ми писали, що ЗСУ відкинули від Богданівки російську армію та намагаються закріпитися на позиціях. Поблизу Іванівського Сили оборони також повернули кілька позицій.
Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли в Бахмуті запустили першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Підприємство випускало настоянки, мазі, сиропи, таблетки та різноманітні краплі, а його продукція згодом надходила не лише до аптек України, а й до інших республік СРСР. У 1990-х роках фабрика пережила кризу, а після реорганізації у 1995 році почала модернізувати виробництво. У 2022 році через бойові дії виробництво в Бахмуті зупинили, а компанія перенесла головний офіс до Києва та перейшла на контрактне виробництво.
Історію “Фітофарму” розповіли у КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.
Як у Бахмуті з’явилася фармацевтична фабрика
Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли було запущено першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Тоді запрацювали галеновий, фасувальний та картонажний цехи. У другій половині 1974 року виробничі потужності розширилися, вже почали працювати таблетковий цех та цех із виготовлення очних крапель.
На підприємстві працювали близько 250 людей. Проєктна річна потужність фабрики передбачала випуск 16 мільйонів одиниць фасованих ліків. Першим директором призначили Юрія Андрійовича Джаноянца.
Асортимент Артемівської фармфабрики з роками майже не змінювався, проте поповнювався новими препаратами.
Підприємство виробляло “галеніку”, тобто, настоянки, мазі та сиропи, таблетки, зокрема екстракт валеріани, а також різноманітні краплі — очні, вушні, серцеві та від нежитю. До асортименту також входили антисептичні засоби. У радянський період головними замовниками продукції були обласні аптечні управління МОЗ УРСР. Згодом продукція Артемівської фармфабрики почала надходити до аптек росії, Молдавії, Вірменії та Казахстану.
Як “Фітофарм” пережив кризу 1990-х
На фабриці виробляли галеніку”, тобто, настоянки, мазі та сиропи, таблетки / фото з сайту компанії ПрАТ “Фітофарм”.
На початку 1990-х років підприємство опинилося на межі банкрутства. Серед основних причин були криза неплатежів з боку замовників, гострий дефіцит сировини та медичної фасувальної тари.
Проблеми виникли через стрімке зростання цін та втрату зв’язків із колишніми партнерами-постачальниками. У цей період підприємству допоміг вижити “Фітококтейль”. Його рецепт розробили у фабричній лабораторії. До складу напою входили 40-градусний спирт, глід, чебрець та інші лікарські трави.
“Фітококтейль” мав червоно-коричневий колір, приємний аромат та м’який смак. Порівняно з магазинним алкоголем він коштував недорого. Продукт реалізовували у 100-мілілітрових медичних пляшечках просто з лотків на вулиці. Співробітниця фабрики встановлювала столик у людних місцях та виставляла продукцію підприємства. На товари діяли “заводські” ціни, тобто вони були дешевшими, ніж в аптеках.
Така торгівля лікарськими препаратами не цілком відповідала санітарним нормам, однак приносила підприємству необхідні кошти. Завдяки цим надходженням фабрика могла закуповувати сировину, поступово відновлювати виробництво та відносно регулярно виплачувати заробітну плату.
Коли Артемівська фармфабрика стала “Фітофармом”
У 1995 році підприємство реорганізували у Відкрите акціонерне товариство “Фітофарм”. Після цього поступово розпочалася модернізація виробництва та розширення асортименту. У наступні роки компанія розвивалася, вийшовши на національний та міжнародний рівні.
У 2000-х роках ВАТ “Фітофарм”, а згодом ПрАТ “Фітофарм”, увійшло до ТОП-10 провідних фармацевтичних виробників України. Асортимент підприємства розширився до понад 80 найменувань ліків. Продукцію почали експортувати до країн Балтії, Грузії, Молдови та Азербайджану. За свої досягнення підприємство отримало всеукраїнську премію “Панацея” як “Компанія року”.
Що сталося з “Фітофармом” після початку повномасштабної війни
17 квітня 2022 року через інтенсивні бойові дії та руйнування у Бахмуті виробництво підприємства зупинили. Водночас компанії вдалося евакуювати працівників, вивезти частину обладнання, готової продукції та сировини.
“Фітофарм” переніс головний офіс до Києва та повністю перезапустив бізнес-модель. Компанія перейшла на контрактне виробництво на потужностях інших українських фармацевтичних підприємств.
Сьогодні “Фітофарм” продовжує працювати та постачати відомі ліки в аптеки по всій Україні.
У 2027 році фізичні особи-підприємці зіткнуться зі зростанням окремих податкових платежів та підвищенням лімітів доходу. Зміни зумовлені закладеними у проєкті державного бюджету (законопроєкт №16000) новими показниками мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.
Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Базові показники для розрахунку
З 1 січня 2027 року для розрахунку податкового навантаження та річних лімітів використовуватимуться нові суми:
прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3 691 гривня (замість 3 328 гривень).
Обов’язкові платежі для 1 та 2 груп
Для підприємців першої групи щомісячні податкові зобов’язання становитимуть:
єдиний податок — 369,1 гривні;
військовий збір — 954,6 гривні;
ЄСВ — 2 100,12 гривні (або 6 300,36 гривні у разі поквартальної сплати).
Для другої групи передбачені наступні щомісячні суми:
єдиний податок — 1 909,2 гривні;
військовий збір — 954,6 гривні;
ЄСВ — 2 100,12 гривні.
Умови для підприємців 3 групи
Ставки для ФОП третьої групи у проєкті бюджету залишаються без змін. Загальне податкове навантаження складатиме 6% від доходу. Цей платіж розподіляється на дві складові: 5% становить єдиний податок, а 1% — військовий збір.
Нові граничні обсяги доходів
Зростання рівня мінімальної зарплати автоматично підвищує дозволені річні ліміти доходу для спрощеної системи оподаткування. У 2027 році вони становитимуть:
1 група (167 мінімальних зарплат) — 1 594 182 гривні;
2 група (834 мінімальні зарплати) — 7 961 364 гривні;
До завершення воєнного стану масштабні зміни базових умов роботи чи підвищення ставок єдиного податку не плануються. Реформування податкової системи для приватних підприємців розглядається на повоєнний період. Головною метою майбутніх змін є унеможливлення використання спрощеної системи великим бізнесом для штучного дроблення та оптимізації податків.
Водночас запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для підприємців перенесли. Згідно з оновленим меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом, ця норма має запрацювати із січня 2028 року, а не з 2027 року, як планувалося раніше.
Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли в Бахмуті запустили першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Підприємство випускало настоянки, мазі, сиропи, таблетки […]
У 2027 році фізичні особи-підприємці зіткнуться зі зростанням окремих податкових платежів та підвищенням лімітів доходу. Зміни зумовлені закладеними у проєкті державного бюджету (законопроєкт №16000) новими […]
Міністерство оборони України оприлюднило алгоритм дій для військовослужбовців, які бажають повернутися на службу після самовільного залишення частини (СЗЧ). До 20 вересня 2026 року діяла програма […]
На Донеччині погодили проведення обов’язкової евакуації дітей у примусовий спосіб із окремих населених пунктів Святогірської міської громади, частини Слов’янська та селища Суханівка Слов’янської громади. Рішення […]
Окупаційна влада на Донеччині оголосила про початок ліквідації териконів. За словами так званого голови комітету народної ради “днр” Сергія Міхальова, противник планує прибрати близько 600 […]