“У неї померла донька, це трагедія. Але чому ця пані переслідує мою дитину у школі?”

Українська біженка у Варшаві зіткнулась із непростою ситуацією: бабуся одного з однокласників її сина вимагає… щоб хлопчик повернувся в Україну. Чи це поодинокий випадок?

Донедавна Ірина раділа, що її син знайшов друга у польській школі. Все було чудово, але кілька місяців тому у польського приятеля її сина померла мама, хлопчика почала відводити до школи бабуся. І відтоді ця старша пані не дає спокою українському підлітку – за кожної нагоди хапає його за руку й наполягає, щоб він повертався до України.

“Вона навіть ходила до директора і вимагала, щоб мого Сергія виключили зі школи, але їй пояснили, що підстав (ред. для цього) немає. Я розумію, що у неї померла донька, це трагедія. Але чому ця пані переслідує мою дитину?”, — розповідає Ірина.

Українці – як німці, принаймні – за цифрами. Але антиукраїнські настрої штучно роздмухують

В Польщі дійсно поступово знижується рівень позитивного ставлення до українців – ця тенденція відзначається соціологами.

“Після двох років війни лише 52% поляків підтримують прийняття біженців з України. Це значно менше, ніж на початку агресії (у 2022 році), коли за це виступало понад 72%. Це також менше, ніж рік тому, коли підтримка становила 67%”, — читаємо у соціологічному дослідженні Openfield, проведеному у лютому 2024 року.

Відповідно до цього ж дослідження, лише 39% громадян Польщі прагнули би, щоб українці залишились в цій країні й після війни.

В іншому дослідженні, проведеному CBOS у січні 2024 року, йдеться про рівень симпатії поляків до інших народів. І тут цікаво, що з симпатією до українців ставляться 40% респондентів, стільки ж – до німців, а, наприклад, до білорусів — лише 24%. Проте, в деяких випадках краще продемонструвати екзальтованому поляку саме білоруський паспорт, а не український.

Журналістка Юлія Ладнова — біженка з України, вона понад 15 років працювала в українських ЗМІ, одразу після закінчення університету у рідній Білорусі (відносин з родичами від початку повномасштабного вторгнення не підтримує взагалі).

Зараз мешкає з двома дітьми у спокійному районі Варшави, завжди помічає позитивне ставлення поляків.

“Мій молодший син Марк має аутизм, в Україні його поведінка часто дратувала людей, а в Польщі до нього ставляться дуже добре, немає роздратування. Ми знайшли чудовий дитячий садок, де у Марка почався відчутний прогрес. Втім, віднедавна ситуація змінилась: до мене почав чіплятися сусід – він кричить, як ті польські фермери на протестах, щоб я забиралась в Україну. І це все з нецензурною лексикою. Днями він загородив мені дорогу і не давав виїхати з паркінгу. Я розлютилась, вийшла з машини і показала свій білоруський паспорт. І він раптом почервонів і почав вибачатися”, — розказує Юлія.

Юлія визнає, що таких поляків — одиниці, здебільшого це учасники протестів фермерів, які вона як журналістка висвітлювала в ЗМІ. І на цих акціях, дійсно, краще не розмовляти українською мовою, бо деякі протестувальники й без того поводяться агресивно. Але ж інші, теж поляки, чують заяви на протестах, від ультранаціоналістичних політиків, і напруження в суспільстві неминуче зростає. Напередодні місцевих виборів у Польщі це особливо відчутно.

Протести фермерів сприяють зростанню напруги між поляками та українцями

Протести фермерів користуються незмінною підтримкою польського суспільства. Згідно з іще одним опитуванням СBOS (Центру дослідження громадської думки), проведеним 7 березня, їх підтримує 81% поляків.

У розрізі партій, протести фермерів користуються найбільшою підтримкою серед виборців ультранаціоналістичної партії “Конфедерація” — 100%, “Права і справедливості” — 96% та “Третього шляху” — 85%. Меншу підтримку протестам декларують прихильники “Громадянської коаліції” діючого прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска — 63% та “лівих” — 60%.

Опитані поляки переважно погоджуються з вимогою обмежити ввезення сільськогосподарської продукції з України — 85%. І хоч переважно поляки підтримують блокади доріг та кордонів з Україною, 73% опитаних виступають проти знищення української продукції, як це траплялося вже кілька разів. А зрештою, що найбільше впливає на зниження позитивного ставлення поляків до українців, адже тенденція ця відзначалась і до протестів фермерів?

“Є зовнішні причини (ред. зміни ставлення поляків до українців), а саме: частково польська громадська думка, яка слідкує за міжнародними подіями, оцінила заяви українських політиків як невдячність до польської сторони. А ще є міжнародна атмосфера. На що зараз в американських ЗМІ робиться акцент? Президентські вибори в США, ізраїльсько-палестинський конфлікт.

Я дивлюся CNN, і відзначаю, що бувають дні, коли про Україну навіть не згадують. Жодного речення. Тому я думаю, що всі ці причини, конфлікти інтересів, сприяють тому, щоб відвернути очі світу від України”, — зазначає в коментарі нашому виданню професор Варшавського університету, соціолог Мирослава Грабовська.

Стосовно ж питання конфлікту інтересів в економічній сфері й відчуття невдячності, соціолог відзначила, що на зміну суспільних настроїв впливає комплекс чинників — раціональних та емоціональних. Водночас підтримка воюючої України в Польщі залишається досить високою, каже Мирослава Грабовська.

Росія розпалює ворожнечу між українцями та поляками. І поки що виграє

Зрештою, на сьогодні у публічній площині як Польщі, так і України роздмухуються антиукраїнські та антипольські настрої, відповідно. Частково це можна пояснити напруженою ситуацію з блокадою українсько-польського кордону, дійсно, якимись “образами” та іншими емоційними чинниками. Водночас медіа і в Польщі, і в Україні далекі від виваженого об’єктивного висвітлення багатьох подій. Цим вміло користується російська пропаганда.

“Дезінформація або відсутність достовірної інформації з боку як польських, так і українських ЗМІ, які повідомляють про події лише під власним кутом зору, безумовно, сприяє зростанню таких негативних настроїв. Крім того, ми спостерігаємо у польських ЗМІ втому від “української теми”, — зазначила в коментарі нашому виданню Едита Іванюк-Блащак, польська журналістка, медіаекспертка, пов’язана з організаціями, що підтримують незалежні ЗМІ в регіоні Центрально-Східної Європи.

І це в той час, коли зростає побоювання поляків перед можливістю війни вже на території самої Польщі.

“Нещодавно я взяла участь в дослідженні, в якому один з респондентів відкрито сказав, що допомагати Україні так, треба, але без надання соціальних виплат біженкам. Занадто мало публікується інформації про українських мігрантів та їхнє становище в Польщі, ймовірно, це сприяє формуванню негативних настроїв щодо України. Так само впливає на ситуацію й інспіроване частково під впливом росії розпалювання настроїв щодо українського зерна, а також пропутінські гасла деяких фермерів, близьких до “Конфедерації”, партії, яка пов’язана з російськими бізнес-інтересами”, — додає експертка.

Загалом в інформаційному просторі Заходу, в тому числі Польщі, тема України, тема війни поступово сходить з перших позицій. Натомість роздмухуються питання, що ділять поляків та українців, за допомогою проросійських сил, і не лише тих, які мають інтереси саме в Польщі.

Це загальна інформаційна стратегія Кремля. Багато фейків про українців в Польщі розповсюджуються в соціальних мережах, з використанням “ботоферм”, порожніх акаунтів, що діє на користь росії, а головна ціль таких дій полягає в тому, щоб на темі “втоми від війни”, негативу щодо українців мінімізувати підтримку для нашої країни, що вже понад 2 роки чинить спротив агресору, з боку західних суспільств.

Часом емоції зашкалюють там, де бракує об’єктивної інформації, аргументів. Що ми можемо цьому протиставити? Має бути справжній польсько-український діалог, на рівні суспільства. Інакше ми програємо цю інформаційну війну. І поляки, і українці.

Примітка. Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine.

Читайте також:

• Протести польських фермерів: як вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини
• Українці й поляки нагадали Європі, що війна далі триває
• Українці за кордоном: які виплати отримують біженці в країнах Європи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 січня 2026 року в Україні запрацювала нова державна програма “єЯсла”. Ініціатива розроблена для підтримки батьків, які прагнуть поєднати виховання дітей з професійною реалізацією. Держава пропонує щомісячну грошову допомогу від 8 000 до 12 000 гривень на оплату послуг няні або приватного садка.

Детальніше про те, як скористатися програмою — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

“єЯсла” у 2026 році: як працює програма

З початком 2026 року набув чинності закон, що має на меті посилити соціальний захист сімей з дітьми та сприяти їхньому економічному добробуту. У рамках цього закону уряд затвердив механізм надання допомоги “єЯсла”.

Це цільова фінансова підтримка для батьків, які повертаються до роботи на умовах повного робочого часу, але потребують сторонньої допомоги у догляді за дітьми.

Програма розрахована на сім’ї, які виховують дітей віком від 1 до 3 років. Оформити допомогу може один із батьків або законних представників дитини.

Вимоги до заявника:

• офіційне повернення до роботи у режимі повного робочого часу;
• здійснення фактичного догляду за дитиною вказаного віку;
• отримувачем може бути мати або інший законний представник (батько, опікун).
• Зазначимо, що дія програми не поширюється на прийомних батьків та патронатних вихователів, оскільки для них існують інші механізми державної підтримки.

Розмір грошової допомоги

Сума компенсації є фіксованою та виплачується щомісяця. Розмір виплат залежить від соціальної категорії дитини:

• 8 000 гривень — базова сума для сімей, де мама або інший представник вийшли на роботу після досягнення дитиною одного року;
• 12 000 гривень — підвищена виплата для сімей, які виховують дитину з інвалідністю (застосовується коефіцієнт 1,5).

На що можна витратити кошти “єЯсла”

Оскільки допомога є цільовою, її неможливо використати на власні потреби, що не стосуються дитини. Кошти призначені виключно для оплати послуг догляду:

• оплата послуг приватних закладів дошкільної освіти;
• оплата послуг для фізичних осіб-підприємців (ФОП) або юридичних осіб, які працюють в сфері догляду за дітьми.

Також дозволяється використовувати кошти для оплати додаткових послуг у державних та комунальних садках, а саме:

• покращене харчування;
• перебування у чергових групах (ранок, вечір, вихідні);
• додаткові заняття у гуртках та секціях, що не входять до базового навчального плану;
• корекційно-розвиткові та реабілітаційні заняття понад норму індивідуальної програми;
• навчання за парціальними програмами.

Як оформити допомогу

Адмініструванням виплат займається Пенсійний фонд України (ПФУ). Для отримання коштів необхідно звернутися до найближчого відділення фонду та подати наступний перелік документів:

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);
• свідоцтво про народження дитини;
• копія або витяг з наказу про вихід на роботу на повний день.

Зазначимо, що подати цифрові копії документів можна через сервіс “Дія.Шеринг”.

Читайте також:

Як зігрітися без світла та опалення: практичні поради на час блекаутів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У зимовий період, коли через обстріли можливі відключення електроенергії та централізованого опалення, питання тепла в оселі стає критично важливим. Проте, навіть в таких умовах можна підтримувати прийнятний рівень комфорту, особливо якщо діяти продумано та дотримуватися базових правил безпеки.

Детальніше про те, як зігріти себе та оселю в періоди блекаутів — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Утеплення вікон та дверей

Першочергове завдання — мінімізувати втрати тепла. Вікна й двері є основними зонами, через які холод проникає в приміщення. Варто перевірити наявність щілин і за можливості заклеїти їх скотчем або обробити герметиком. Це суттєво зменшить циркуляцію холодного повітря.

Додатковий захист забезпечує лиштва на дверях — якщо її немає, варто встановити. Також важливо, щоб міжкімнатні двері щільно зачинялися: це дозволяє локалізувати тепло в одній кімнаті та не втрачати його по всій квартирі.

Обігрів за допомогою газової плити

Газова плита може тимчасово використовуватися як джерело тепла, однак лише з дотриманням правил безпеки. Полум’я має залишатися стабільним, не виходити за межі конфорки та не згасати. Приміщення при цьому необхідно періодично провітрювати, щоб уникнути небезпечного накопичення продуктів горіння.

Тепло від нагрівання предметів

Ефективний спосіб збереження тепла — нагрівання води. Велика каструля з гарячою водою здатна тривалий час віддавати тепло в повітря. Аналогічно працюють пластикові пляшки, наповнені гарячою водою: їх можна покласти біля ніг, у ліжко або поруч із місцем відпочинку.

Водночас варто зазначити, що дедалі частіше можна побачити метод обігрівання приміщення за допомогою цеглин. Такий спосіб може призвести до накопичення чадного газу в приміщенні, що несе пряму загрозу життю. Крім того, при нагріванні може виникнути вибух самої цегли, що може призвести до поранень.

Чадний газ утворюється під час будь-якого виду горіння за нестачі кисню. Він не має запаху, на відміну від побутового газу, який спеціально ароматизують. Саме тому отруєння чадним газом часто відбувається непомітно.

Легкі симптоми отруєння включають головний біль, запаморочення, шум у вухах, нудоту, слабкість і відчуття нестачі повітря. За високої концентрації газу людина може втратити свідомість уже після кількох вдихів, а через кілька хвилин можливий летальний наслідок. Тому провітрювання — обов’язкова умова при будь-якому альтернативному обігріві.

Гарною альтернативою можуть стати хімічні грілки.

Килими та ковдри

Текстиль у приміщенні — це ще один надійний метод збереження тепла в приміщення. Наприклад, умовний килим на підлозі зменшує втрати тепла через холодне покриття. Ліжка, дивани та крісла варто накривати пледами, ковдрами й подушками.

Теплоізоляційний ефект текстилю суттєвий: порожня кімната без тканин остигає за 1–2 години, тоді як “одягнене” приміщення може утримувати тепло 3–5 годин.

Фізична активність

Один з найпростіших способів зігріти власне тіло — це фізична активність. Наприклад, легка зарядка, розтяжка або навіть танці допомагають активізувати кровообіг і підвищити температуру тіла. Рухатися можна навіть при свічках або без електрики, головне — не переохолоджуватися.

Читайте також:

Тарифи на комунальні послуги: що зміниться для українців з 1 січня 2026 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!