Чому меншає підтримка українців у Польщі

Альбіна Трубенкова Альбіна Трубенкова 11:38, 20 Березня 2024
Ставлення до українців у Польщі
Ставлення до українців у Польщі / фото ілюстративне

“У неї померла донька, це трагедія. Але чому ця пані переслідує мою дитину у школі?”

Українська біженка у Варшаві зіткнулась із непростою ситуацією: бабуся одного з однокласників її сина вимагає… щоб хлопчик повернувся в Україну. Чи це поодинокий випадок?

Донедавна Ірина раділа, що її син знайшов друга у польській школі. Все було чудово, але кілька місяців тому у польського приятеля її сина померла мама, хлопчика почала відводити до школи бабуся. І відтоді ця старша пані не дає спокою українському підлітку – за кожної нагоди хапає його за руку й наполягає, щоб він повертався до України.

“Вона навіть ходила до директора і вимагала, щоб мого Сергія виключили зі школи, але їй пояснили, що підстав (ред. для цього) немає. Я розумію, що у неї померла донька, це трагедія. Але чому ця пані переслідує мою дитину?”, — розповідає Ірина.

Українці – як німці, принаймні – за цифрами. Але антиукраїнські настрої штучно роздмухують

Підтримка України
Підтримка українців / фото ілюстративне

В Польщі дійсно поступово знижується рівень позитивного ставлення до українців – ця тенденція відзначається соціологами.

“Після двох років війни лише 52% поляків підтримують прийняття біженців з України. Це значно менше, ніж на початку агресії (у 2022 році), коли за це виступало понад 72%. Це також менше, ніж рік тому, коли підтримка становила 67%”, — читаємо у соціологічному дослідженні Openfield, проведеному у лютому 2024 року.

Відповідно до цього ж дослідження, лише 39% громадян Польщі прагнули би, щоб українці залишились в цій країні й після війни.

В іншому дослідженні, проведеному CBOS у січні 2024 року, йдеться про рівень симпатії поляків до інших народів. І тут цікаво, що з симпатією до українців ставляться 40% респондентів, стільки ж – до німців, а, наприклад, до білорусів — лише 24%. Проте, в деяких випадках краще продемонструвати екзальтованому поляку саме білоруський паспорт, а не український.

Журналістка Юлія Ладнова — біженка з України, вона понад 15 років працювала в українських ЗМІ, одразу після закінчення університету у рідній Білорусі (відносин з родичами від початку повномасштабного вторгнення не підтримує взагалі).

Зараз мешкає з двома дітьми у спокійному районі Варшави, завжди помічає позитивне ставлення поляків.

Юлія з сином
Юлія з сином / фото надане героїнею

“Мій молодший син Марк має аутизм, в Україні його поведінка часто дратувала людей, а в Польщі до нього ставляться дуже добре, немає роздратування. Ми знайшли чудовий дитячий садок, де у Марка почався відчутний прогрес. Втім, віднедавна ситуація змінилась: до мене почав чіплятися сусід – він кричить, як ті польські фермери на протестах, щоб я забиралась в Україну. І це все з нецензурною лексикою. Днями він загородив мені дорогу і не давав виїхати з паркінгу. Я розлютилась, вийшла з машини і показала свій білоруський паспорт. І він раптом почервонів і почав вибачатися”, — розказує Юлія.

Юлія визнає, що таких поляків — одиниці, здебільшого це учасники протестів фермерів, які вона як журналістка висвітлювала в ЗМІ. І на цих акціях, дійсно, краще не розмовляти українською мовою, бо деякі протестувальники й без того поводяться агресивно. Але ж інші, теж поляки, чують заяви на протестах, від ультранаціоналістичних політиків, і напруження в суспільстві неминуче зростає. Напередодні місцевих виборів у Польщі це особливо відчутно.

Протести фермерів сприяють зростанню напруги між поляками та українцями

Польські протестувальники / польські джерела
Польські протестувальники / польські джерела

Протести фермерів користуються незмінною підтримкою польського суспільства. Згідно з іще одним опитуванням СBOS (Центру дослідження громадської думки), проведеним 7 березня, їх підтримує 81% поляків.

У розрізі партій, протести фермерів користуються найбільшою підтримкою серед виборців ультранаціоналістичної партії “Конфедерація” — 100%, “Права і справедливості” — 96% та “Третього шляху” — 85%. Меншу підтримку протестам декларують прихильники “Громадянської коаліції” діючого прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска — 63% та “лівих” — 60%.

Опитані поляки переважно погоджуються з вимогою обмежити ввезення сільськогосподарської продукції з України — 85%. І хоч переважно поляки підтримують блокади доріг та кордонів з Україною, 73% опитаних виступають проти знищення української продукції, як це траплялося вже кілька разів. А зрештою, що найбільше впливає на зниження позитивного ставлення поляків до українців, адже тенденція ця відзначалась і до протестів фермерів?

“Є зовнішні причини (ред. зміни ставлення поляків до українців), а саме: частково польська громадська думка, яка слідкує за міжнародними подіями, оцінила заяви українських політиків як невдячність до польської сторони. А ще є міжнародна атмосфера. На що зараз в американських ЗМІ робиться акцент? Президентські вибори в США, ізраїльсько-палестинський конфлікт.

Я дивлюся CNN, і відзначаю, що бувають дні, коли про Україну навіть не згадують. Жодного речення. Тому я думаю, що всі ці причини, конфлікти інтересів, сприяють тому, щоб відвернути очі світу від України”, — зазначає в коментарі нашому виданню професор Варшавського університету, соціолог Мирослава Грабовська.

Стосовно ж питання конфлікту інтересів в економічній сфері й відчуття невдячності, соціолог відзначила, що на зміну суспільних настроїв впливає комплекс чинників — раціональних та емоціональних. Водночас підтримка воюючої України в Польщі залишається досить високою, каже Мирослава Грабовська.

Росія розпалює ворожнечу між українцями та поляками. І поки що виграє

Зрештою, на сьогодні у публічній площині як Польщі, так і України роздмухуються антиукраїнські та антипольські настрої, відповідно. Частково це можна пояснити напруженою ситуацію з блокадою українсько-польського кордону, дійсно, якимись “образами” та іншими емоційними чинниками. Водночас медіа і в Польщі, і в Україні далекі від виваженого об’єктивного висвітлення багатьох подій. Цим вміло користується російська пропаганда.

“Дезінформація або відсутність достовірної інформації з боку як польських, так і українських ЗМІ, які повідомляють про події лише під власним кутом зору, безумовно, сприяє зростанню таких негативних настроїв. Крім того, ми спостерігаємо у польських ЗМІ втому від “української теми”, — зазначила в коментарі нашому виданню Едита Іванюк-Блащак, польська журналістка, медіаекспертка, пов’язана з організаціями, що підтримують незалежні ЗМІ в регіоні Центрально-Східної Європи.

І це в той час, коли зростає побоювання поляків перед можливістю війни вже на території самої Польщі.

Едита Іванюк-Блащак
Едита Іванюк-Блащак / фото надане героїнею

“Нещодавно я взяла участь в дослідженні, в якому один з респондентів відкрито сказав, що допомагати Україні так, треба, але без надання соціальних виплат біженкам. Занадто мало публікується інформації про українських мігрантів та їхнє становище в Польщі, ймовірно, це сприяє формуванню негативних настроїв щодо України. Так само впливає на ситуацію й інспіроване частково під впливом росії розпалювання настроїв щодо українського зерна, а також пропутінські гасла деяких фермерів, близьких до “Конфедерації”, партії, яка пов’язана з російськими бізнес-інтересами”, — додає експертка.

Загалом в інформаційному просторі Заходу, в тому числі Польщі, тема України, тема війни поступово сходить з перших позицій. Натомість роздмухуються питання, що ділять поляків та українців, за допомогою проросійських сил, і не лише тих, які мають інтереси саме в Польщі.

Це загальна інформаційна стратегія Кремля. Багато фейків про українців в Польщі розповсюджуються в соціальних мережах, з використанням “ботоферм”, порожніх акаунтів, що діє на користь росії, а головна ціль таких дій полягає в тому, щоб на темі “втоми від війни”, негативу щодо українців мінімізувати підтримку для нашої країни, що вже понад 2 роки чинить спротив агресору, з боку західних суспільств.

Часом емоції зашкалюють там, де бракує об’єктивної інформації, аргументів. Що ми можемо цьому протиставити? Має бути справжній польсько-український діалог, на рівні суспільства. Інакше ми програємо цю інформаційну війну. І поляки, і українці.

Примітка. Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Підйомна допомога при переїзді: як військовослужбовцям отримати виплати на новому місці служби

Семаковська Тетяна 15:00, 9 Липня 2026
Підйомна допомога при переїзді / фото Міноборони

Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час перебування в дорозі для військового і членів його родини.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Підйомна допомога при переїзді

За даними Міноборони, право на фінансову допомогу мають громадяни, які проходять військову службу за контрактом, перебувають на кадровій військовій службі або призвані як особи офіцерського складу.

Мобілізовані особи та військовослужбовці базової служби не мають права на отримання підйомних виплат.

Підстави для нарахування грошової компенсації

Виплати призначають при переїзді до іншого населеного пункту за кількох обставин. До них належать призначення на нову військову посаду, передислокація військової частини чи підрозділу, а також переведення з пункту постійної дислокації до відокремленого підрозділу або між підрозділами у різних містах.

Гроші нараховують у разі зарахування до військового навчального закладу на термін від шести місяців, якщо за військовослужбовцем не зберігається попередня посада. Також компенсація передбачена при поверненні з відрядження до державних органів, підприємств чи закладів освіти, після служби або навчання за кордоном, та при переході з інших військових формувань до Збройних Сил України з призначенням на посаду в іншому місті.

У яких випадках гроші не виплачують

Фінансова допомога не передбачена при направленні на навчання терміном до шести місяців або якщо за військовим зберігається його посада. Гроші не виплачують після закінчення навчального закладу у разі призначення на посаду в тому ж населеному пункті, де відбувалося навчання, за умови, що родина вже переїжджала туди під час освітнього процесу.

Розмір виплат для військового та родини

Сума підйомної допомоги на самого військовослужбовця становить одне місячне грошове забезпечення за новим місцем служби. На кожного члена сім’ї, який переїжджає разом із ним, додатково виплачують 50 відсотків від цієї суми.

Також держава компенсує добові за кожен день у дорозі. Розрахунок базується на проїзних документах: день вибуття та день прибуття рахуються як дві доби. Якщо квитків немає, добові виплачують лише за одну добу переїзду. Протягом одного календарного року компенсацію можна отримати максимум за два переїзди.

Критерії для членів сім’ї

Виплати нараховують на родичів, які вказані в особовій справі військовослужбовця на момент приїзду. До переліку входять чоловік або дружина, незалежно від віку та працездатності, за умови реєстрації шлюбу до дати прибуття на нове місце служби.

Гроші передбачені на дітей військовослужбовця та його партнера, зокрема усиновлених, які є неповнолітніми або мають інвалідність незалежно від віку. Компенсацію також виплачують на непрацездатних батьків або усиновителів подружжя, які досягли пенсійного віку чи мають інвалідність. У випадку, коли обоє з подружжя є військовослужбовцями, підйомну допомогу виплачують кожному окремо за новим місцем служби. Кошти на інших членів сім’ї розраховують із грошового забезпечення одного з них за їхнім вибором.

Процедура оформлення та терміни

Для отримання коштів військовослужбовець має написати рапорт на ім’я командира після прибуття до нової частини. Датою виникнення права на виплату є день прийняття посади, дата зарахування на навчання або оголошена наказом дата прибуття частини до нового місця дислокації.

На основі рапорту командир видає наказ із зазначенням суми виплати. У разі необхідності він може створити комісію для перевірки факту переїзду родини. Виплату здійснює нова військова частина. Звернутися за підйомною допомогою дозволяється протягом трьох років з моменту виникнення такого права.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як війна змінила агросектор Донеччини: що сталося з полями, урожаєм та посівами за чотири роки

Семаковська Тетяна 13:00, 9 Липня 2026

За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну промисловість, область щороку засівала сотні тисяч гектарів зернових і технічних культур. Основу агровиробництва становили пшениця, ячмінь, кукурудза та соняшник. Частина господарств також вирощувала овочі, картоплю, плодові культури та ріпак.

Після лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Частина сільськогосподарських земель опинилася під російською окупацією, ще частина — у зоні активних бойових дій або була замінована. Фермери втратили доступ до полів, техніки, складів та логістики. Як наслідок, аграрний сектор області пережив одне з найбільших скорочень за всю історію незалежної України.

Редакція Бахмут IN.UA отримала у розпорядження дані Головного управління статистики у Донецькій області за 2021–2025 роки та простежила, як за цей час змінилися посівні площі, виробництво та врожайність основних культур. Усі наведені показники стосуються територій, які залишалися під контролем України, без урахування тимчасово окупованих територій та районів активних бойових дій.

Донеччина до повномасштабної війни: понад пів мільйона гектарів зернових

Останнім відносно мирним для аграрного сектору роком став 2021-й. Попри те, що частина Донеччини вже перебувала під окупацією з 2014 року, сільське господарство області залишалося одним із ключових секторів економіки.

У 2021 році господарства всіх категорій засіяли:

Як бачимо, фактично майже 600 тисяч гектарів лише зернових культур свідчили про масштаб аграрного виробництва регіону. Найбільшу площу займала пшениця, це понад 380 тисяч гектарів. Соняшник також залишався однією з головних культур області.

Перший удар: вже за рік область втратила понад половину посівів

Перший рік повномасштабної війни став переломним.

Уже у 2022 році площа посівів зернових та зернобобових скоротилася з 597,1 тис. га до 238,5 тис. га. Це означає, що лише за один рік Донеччина втратила майже 359 тисяч гектарів посівів або близько 60% довоєнних площ.

Подібна ситуація спостерігалася майже за всіма основними культурами.

Культура20212022Зміна
Пшениця381,7183,1−52%
Ячмінь116,629,6−75%
Кукурудза56,017,2−69%
Соняшник358,4116,3−68%
Картопля35,315,4−56%
Овочі16,16,9−57%
Плодові культури7,53,5−53%

Фактично за один сезон аграрії втратили більше половини площ практично всіх культур. Причина полягала не лише в окупації частини території. Значні площі опинилися безпосередньо на лінії фронту, були заміновані або стали непридатними для ведення сільського господарства через постійні бойові дії. Крім цього, частина фермерів не мала можливості провести весняну посівну через небезпеку для працівників та відсутність доступу до техніки.

Після різкого падіння почалося повільне відновлення, але ненадовго

У 2023 році з’явилися перші ознаки часткового відновлення окремих культур. Наприклад, площі під ячменем збільшилися з 29,6 до 36,7 тис. га, кукурудзи — з 17,2 до 19,3 тис. га, а соняшнику — зі 116,3 до 120,1 тис. га. Водночас площі під пшеницею продовжили скорочуватися — до 74,7 тис. га.

У 2024 році аграрії змогли дещо збільшити загальні посіви зернових — до 165,8 тис. га, а площі під пшеницею зросли майже до 100 тис. га. Однак це відновлення виявилося нетривалим. Уже у 2025 році посівні площі зернових знову різко скоротилися — до 106 тис. га. Це найнижчий показник за весь період спостереження.

Якщо порівнювати із довоєнним 2021 роком, то за чотири роки Донеччина втратила майже 491 тисячу гектарів зернових посівів. Це означає, що область засіває лише близько 18% тих площ, які використовувалися до початку повномасштабної війни.

Пшениця: Донеччина втратила майже 87% посівів головної зернової культури

Саме пшениця традиційно була основною зерновою культурою Донеччини. У 2021 році під неї відвели 381,7 тис. гектарів, тобто понад 60% усіх зернових площ області. Проте вже після початку повномасштабного вторгнення ситуація почала стрімко погіршуватися, простежити це можна у таблиці нижче:

Тож, бачимо, що за чотири роки площі під пшеницею скоротилися майже у вісім разів. У порівнянні з довоєнним роком аграрії засіяли на 331,8 тисячі гектарів менше, тобто залишилося лише 13% від площ, які оброблялися до великої війни. Це означає, що сьогодні Донеччина втратила майже всю свою довоєнну базу вирощування головної продовольчої культури.

Ячмінь став культурою, яка відновлювалася найкраще

На відміну від пшениці, ситуація з ячменем виглядає дещо інакше. Після різкого падіння у 2022 році площі під цією культурою почали поступово відновлюватися.

Попри те, що область втратила понад 72% площ під ячменем, саме ця культура стала однією з небагатьох, де після першого воєнного року не відбулося подальшого обвалу. У 2025 році площі залишалися приблизно на одному рівні із двома попередніми роками — понад 30 тисяч гектарів.

Кукурудза також втратила більшу частину площ

Кукурудза ще до війни займала значно меншу частку посівів, ніж пшениця чи соняшник. Однак вона також зазнала суттєвих втрат.

У порівнянні з 2021 роком площі під кукурудзою скоротилися майже на 68%. Після першого року війни спостерігалося незначне збільшення посівів, однак повернутися хоча б до половини довоєнних площ області так і не вдалося.

Соняшник: одна з головних технічних культур області також різко скоротилася

До початку великої війни Донеччина була одним із регіонів, де соняшник займав значні площі. У 2021 році його вирощували на 358,4 тисячі гектарів. Це була друга за масштабами культура після зернових.

Після 2022 року ситуація змінилася кардинально.

За чотири роки площі під соняшником скоротилися майже на 277 тисяч гектарів, або приблизно на 77%. Показово, що якщо у 2023 році аграрії ще змогли трохи збільшити площі порівняно з першим роком великої війни, то вже у 2024–2025 роках знову почалося скорочення (ред. тут варто зазначити, що у 2024 році росіяни окупували 80 населених пунктів Донеччини, а у 2025 – 100). Фактично у 2025 році в області залишилася лише кожна четверта довоєнна площа під соняшником.

Найбільше скоротилися саме зернові культури

Якщо порівняти всі основні культури, можна побачити одну закономірність. Саме зернові культури, які займали найбільші площі до війни, втратили найбільше.

Культура20212025Скорочення
Зернові597,1106,0-82%
Пшениця381,749,9-87%
Ячмінь116,632,6-72%
Кукурудза56,018,2-68%
Соняшник358,481,4-77%

Ці цифри показують, що війна змінила не лише обсяги виробництва, а й саму структуру аграрного сектору Донеччини. Якщо до 2022 року область була одним із найбільших виробників зерна на сході України, то сьогодні більшість земель, які використовувалися для вирощування зернових і технічних культур, більше не обробляються.

Менше полів — менше врожаю: як скоротилося виробництво сільгоспкультур

Скорочення посівних площ неминуче позначилося і на обсягах урожаю. Якщо у перші роки великої війни частина господарств ще намагалася працювати на доступних територіях, то з кожним роком загальний валовий збір основних культур зменшувався. Найпомітніше це видно на прикладі зернових.

У 2024 році господарства всіх категорій зібрали 3,53 млн центнерів зернових та зернобобових культур. Уже наступного року цей показник скоротився до 2,07 млн центнерів, або майже на 41,4%.

Схожа ситуація і з іншими культурами.

КультураВаловий збір 2024, тис. цВаловий збір 2025, тис. цЗміна
Зернові та зернобобові3532,12068,6-41,4%
Пшениця2392,0991,9-58,5%
Ячмінь680,3825,9+21,4%
Кукурудза380,0205,3-46,0%
Соняшник1711,7967,9-43,5%
Картопля1162,8937,3-19,4%
Овочі відкритого ґрунту958,7830,9-13,3%

Найбільше впало виробництво пшениці. Якщо у 2024 році аграрії зібрали майже 2,4 млн центнерів, то вже через рік — менше 1 млн центнерів. Водночас є й виняток. Попри скорочення площ, ячменю у 2025 році зібрали навіть більше, ніж роком раніше. Це стало можливим завдяки суттєвому зростанню врожайності.

Чому врожайність окремих культур зростає, хоча полів стає менше

На перший погляд статистика може здатися суперечливою. З одного боку, Донеччина продовжує втрачати посівні площі. З іншого, окремі культури демонструють навіть кращу врожайність, ніж роком раніше. Наприклад, середня врожайність зернових та зернобобових у 2025 році становила 23,6 центнера з гектара, тоді як у 2024 році — 22,1 центнера.

Ще більш показовою є ситуація з окремими культурами.

КультураУрожайність 2024 (ц/га)Урожайність 2025 (ц/га)
Пшениця24,927,3
Ячмінь18,526,8
Кукурудза19,612,8
Соняшник16,614,3
Картопля109,9106,2
Овочі161,1160,8

Найбільший приріст продемонстрував саме ячмінь. Його врожайність за рік зросла майже на 45% — із 18,5 до 26,8 центнера з гектара. Водночас урожайність кукурудзи, навпаки, різко впала, майже на третину. Такі зміни не означають, що аграрний сектор області відновлюється. Однією з причин може бути те, що статистика після 2022 року охоплює лише території, де ведеться сільське господарство. Водночас самі статистичні дані не дають змоги визначити причини зміни врожайності. Саме тому середня врожайність окремих культур може навіть зростати, хоча загальна площа посівів і валовий збір продовжують скорочуватися.

Не лише зерно: скорочуються овочі, картопля та сади

Війна зачепила не тільки великі агропідприємства. Меншими стали й площі під культурами, які традиційно вирощували господарства населення. За чотири роки площі під картоплею скоротилися із 35,3 тис. гектарів до 8,8 тис. гектарів. Це майже 75% втрат.

Посіви овочів відкритого ґрунту за цей самий період зменшилися з 16,1 до 5,1 тис. гектарів, або майже на 68%. Не оминули зміни й багаторічні насадження. Площі плодових та ягідних культур скоротилися з 7,5 до 1,9 тис. гектарів, тобто приблизно на 75%. Це свідчить, що війна змінила не лише структуру промислового землеробства, а й значною мірою вплинула на дрібне сільське господарство, яке забезпечувало продукцією місцеві громади.

Як війна змінила аграрну карту Донеччини: головні цифри

За чотири роки повномасштабної війни аграрний сектор Донеччини зазнав кардинальних змін. Якщо у 2021 році область залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України, то у 2025 році значна частина земель уже не обробляється через окупацію та бойові дії.

Найбільше скоротилися площі під зерновими культурами. Загалом вони зменшилися із 597,1 тис. гектарів до 106 тис. гектарів, тобто майже на 82%. Площі під пшеницею скоротилися майже на 87%, під соняшником — приблизно на 77%, під картоплею — на 75%, під овочами відкритого ґрунту — майже на 68%.

Не менш показовою є динаміка виробництва. Упродовж лише одного року — між 2024 та 2025 роками, валовий збір зернових і зернобобових культур скоротився більш ніж на 1,4 млн центнерів, а виробництво соняшнику, це майже на 744 тис. центнерів.

Як змінився агросектор Донеччини за роки великої війни

Показник20212025Зміна
Зернові та зернобобові597,1 тис. га106,0 тис. га–82,2%
Пшениця381,7 тис. га49,9 тис. га–86,9%
Соняшник358,4 тис. га81,4 тис. га–77,3%
Картопля35,3 тис. га8,8 тис. га–75,1%
Овочі відкритого ґрунту16,1 тис. га5,1 тис. га–68,3%
Плодові та ягідні культури7,5 тис. га1,9 тис. га–74,7%

Статистика також демонструє, що навіть за умов війни сільське господарство на Донеччині не зникло повністю. У регіоні й надалі засівають зернові культури, соняшник, картоплю та овочі. Для окремих культур у 2025 році навіть зафіксовано підвищення врожайності порівняно з попереднім роком. Однак це не свідчить про відновлення аграрного сектору. Швидше, йдеться про концентрацію виробництва на відносно безпечних та більш продуктивних землях, тоді як значна частина орних площ залишається недоступною через окупацію, мінування або близькість до лінії фронту.

Фактично за роки повномасштабної війни Донеччина перейшла від масштабного сільськогосподарського виробництва до роботи на тих територіях, де це ще дозволяє безпекова ситуація. І хоча окремі господарства продовжують працювати, статистика показує: область втратила більшу частину свого аграрного потенціалу. Так, станом на 2025 рік область засіває лише близько шостої частини тих площ, які оброблялися до повномасштабної війни. Це означає не лише скорочення виробництва продовольства, а й втрату одного з ключових секторів економіки регіону.

*Важливо: починаючи з 2022 року Держстат оприлюднює показники без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії. Через це пряме порівняння з 2021 роком демонструє не лише наслідки війни для аграрного сектору, а й зміну території, з якої збирається статистика.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Підйомна допомога при переїзді: як військовослужбовцям отримати виплати на новому місці служби

Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час […]

Важливо

Як війна змінила агросектор Донеччини: що сталося з полями, урожаєм та посівами за чотири роки

За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну […]

Як змінилася вступна кампанія у 2026 році: основні нововведення

В Україні оновили правила прийому до закладів вищої освіти на 2026 рік. Зміни стосуються вступників із тимчасово окупованих та прифронтових територій, форматів складання випробувань, а […]

13:00, 08.07.2026 Скопіч Дмитро
матеріальна допомога
Важливо

Які види матеріальної допомоги доступні бахмутянам: актуальний перелік на 2026 рік

Питання матеріальної підтримки мешканців, які виїхали в інші регіони України, залишається одним із найактуальніших для Бахмутської громади. Саме тому в громаді доступні різні види соціальної […]

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника: як оформити виплати у 2026 році та хто має на них право

Повномасштабна війна призвела до трагічної втрати годувальників у багатьох українських родинах. Для підтримки таких сімей держава передбачає спеціальні пенсійні виплати. Які існують види допомоги, який […]

18:00, 06.07.2026 Скопіч Дмитро