“У неї померла донька, це трагедія. Але чому ця пані переслідує мою дитину у школі?”

Українська біженка у Варшаві зіткнулась із непростою ситуацією: бабуся одного з однокласників її сина вимагає… щоб хлопчик повернувся в Україну. Чи це поодинокий випадок?

Донедавна Ірина раділа, що її син знайшов друга у польській школі. Все було чудово, але кілька місяців тому у польського приятеля її сина померла мама, хлопчика почала відводити до школи бабуся. І відтоді ця старша пані не дає спокою українському підлітку – за кожної нагоди хапає його за руку й наполягає, щоб він повертався до України.

“Вона навіть ходила до директора і вимагала, щоб мого Сергія виключили зі школи, але їй пояснили, що підстав (ред. для цього) немає. Я розумію, що у неї померла донька, це трагедія. Але чому ця пані переслідує мою дитину?”, — розповідає Ірина.

Українці – як німці, принаймні – за цифрами. Але антиукраїнські настрої штучно роздмухують

В Польщі дійсно поступово знижується рівень позитивного ставлення до українців – ця тенденція відзначається соціологами.

“Після двох років війни лише 52% поляків підтримують прийняття біженців з України. Це значно менше, ніж на початку агресії (у 2022 році), коли за це виступало понад 72%. Це також менше, ніж рік тому, коли підтримка становила 67%”, — читаємо у соціологічному дослідженні Openfield, проведеному у лютому 2024 року.

Відповідно до цього ж дослідження, лише 39% громадян Польщі прагнули би, щоб українці залишились в цій країні й після війни.

В іншому дослідженні, проведеному CBOS у січні 2024 року, йдеться про рівень симпатії поляків до інших народів. І тут цікаво, що з симпатією до українців ставляться 40% респондентів, стільки ж – до німців, а, наприклад, до білорусів — лише 24%. Проте, в деяких випадках краще продемонструвати екзальтованому поляку саме білоруський паспорт, а не український.

Журналістка Юлія Ладнова — біженка з України, вона понад 15 років працювала в українських ЗМІ, одразу після закінчення університету у рідній Білорусі (відносин з родичами від початку повномасштабного вторгнення не підтримує взагалі).

Зараз мешкає з двома дітьми у спокійному районі Варшави, завжди помічає позитивне ставлення поляків.

“Мій молодший син Марк має аутизм, в Україні його поведінка часто дратувала людей, а в Польщі до нього ставляться дуже добре, немає роздратування. Ми знайшли чудовий дитячий садок, де у Марка почався відчутний прогрес. Втім, віднедавна ситуація змінилась: до мене почав чіплятися сусід – він кричить, як ті польські фермери на протестах, щоб я забиралась в Україну. І це все з нецензурною лексикою. Днями він загородив мені дорогу і не давав виїхати з паркінгу. Я розлютилась, вийшла з машини і показала свій білоруський паспорт. І він раптом почервонів і почав вибачатися”, — розказує Юлія.

Юлія визнає, що таких поляків — одиниці, здебільшого це учасники протестів фермерів, які вона як журналістка висвітлювала в ЗМІ. І на цих акціях, дійсно, краще не розмовляти українською мовою, бо деякі протестувальники й без того поводяться агресивно. Але ж інші, теж поляки, чують заяви на протестах, від ультранаціоналістичних політиків, і напруження в суспільстві неминуче зростає. Напередодні місцевих виборів у Польщі це особливо відчутно.

Протести фермерів сприяють зростанню напруги між поляками та українцями

Протести фермерів користуються незмінною підтримкою польського суспільства. Згідно з іще одним опитуванням СBOS (Центру дослідження громадської думки), проведеним 7 березня, їх підтримує 81% поляків.

У розрізі партій, протести фермерів користуються найбільшою підтримкою серед виборців ультранаціоналістичної партії “Конфедерація” — 100%, “Права і справедливості” — 96% та “Третього шляху” — 85%. Меншу підтримку протестам декларують прихильники “Громадянської коаліції” діючого прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска — 63% та “лівих” — 60%.

Опитані поляки переважно погоджуються з вимогою обмежити ввезення сільськогосподарської продукції з України — 85%. І хоч переважно поляки підтримують блокади доріг та кордонів з Україною, 73% опитаних виступають проти знищення української продукції, як це траплялося вже кілька разів. А зрештою, що найбільше впливає на зниження позитивного ставлення поляків до українців, адже тенденція ця відзначалась і до протестів фермерів?

“Є зовнішні причини (ред. зміни ставлення поляків до українців), а саме: частково польська громадська думка, яка слідкує за міжнародними подіями, оцінила заяви українських політиків як невдячність до польської сторони. А ще є міжнародна атмосфера. На що зараз в американських ЗМІ робиться акцент? Президентські вибори в США, ізраїльсько-палестинський конфлікт.

Я дивлюся CNN, і відзначаю, що бувають дні, коли про Україну навіть не згадують. Жодного речення. Тому я думаю, що всі ці причини, конфлікти інтересів, сприяють тому, щоб відвернути очі світу від України”, — зазначає в коментарі нашому виданню професор Варшавського університету, соціолог Мирослава Грабовська.

Стосовно ж питання конфлікту інтересів в економічній сфері й відчуття невдячності, соціолог відзначила, що на зміну суспільних настроїв впливає комплекс чинників — раціональних та емоціональних. Водночас підтримка воюючої України в Польщі залишається досить високою, каже Мирослава Грабовська.

Росія розпалює ворожнечу між українцями та поляками. І поки що виграє

Зрештою, на сьогодні у публічній площині як Польщі, так і України роздмухуються антиукраїнські та антипольські настрої, відповідно. Частково це можна пояснити напруженою ситуацію з блокадою українсько-польського кордону, дійсно, якимись “образами” та іншими емоційними чинниками. Водночас медіа і в Польщі, і в Україні далекі від виваженого об’єктивного висвітлення багатьох подій. Цим вміло користується російська пропаганда.

“Дезінформація або відсутність достовірної інформації з боку як польських, так і українських ЗМІ, які повідомляють про події лише під власним кутом зору, безумовно, сприяє зростанню таких негативних настроїв. Крім того, ми спостерігаємо у польських ЗМІ втому від “української теми”, — зазначила в коментарі нашому виданню Едита Іванюк-Блащак, польська журналістка, медіаекспертка, пов’язана з організаціями, що підтримують незалежні ЗМІ в регіоні Центрально-Східної Європи.

І це в той час, коли зростає побоювання поляків перед можливістю війни вже на території самої Польщі.

“Нещодавно я взяла участь в дослідженні, в якому один з респондентів відкрито сказав, що допомагати Україні так, треба, але без надання соціальних виплат біженкам. Занадто мало публікується інформації про українських мігрантів та їхнє становище в Польщі, ймовірно, це сприяє формуванню негативних настроїв щодо України. Так само впливає на ситуацію й інспіроване частково під впливом росії розпалювання настроїв щодо українського зерна, а також пропутінські гасла деяких фермерів, близьких до “Конфедерації”, партії, яка пов’язана з російськими бізнес-інтересами”, — додає експертка.

Загалом в інформаційному просторі Заходу, в тому числі Польщі, тема України, тема війни поступово сходить з перших позицій. Натомість роздмухуються питання, що ділять поляків та українців, за допомогою проросійських сил, і не лише тих, які мають інтереси саме в Польщі.

Це загальна інформаційна стратегія Кремля. Багато фейків про українців в Польщі розповсюджуються в соціальних мережах, з використанням “ботоферм”, порожніх акаунтів, що діє на користь росії, а головна ціль таких дій полягає в тому, щоб на темі “втоми від війни”, негативу щодо українців мінімізувати підтримку для нашої країни, що вже понад 2 роки чинить спротив агресору, з боку західних суспільств.

Часом емоції зашкалюють там, де бракує об’єктивної інформації, аргументів. Що ми можемо цьому протиставити? Має бути справжній польсько-український діалог, на рівні суспільства. Інакше ми програємо цю інформаційну війну. І поляки, і українці.

Примітка. Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine.

Читайте також:

• Протести польських фермерів: як вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини
• Українці й поляки нагадали Європі, що війна далі триває
• Українці за кордоном: які виплати отримують біженці в країнах Європи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Державна програма “Муніципальна няня” дозволяє батькам або опікунам частково відшкодувати витрати на догляд за дитиною. Батьки самостійно обирають фахівця, укладають письмовий договір та оплачують послуги, після чого держава компенсує частину витрат. Це допомагає родинам поєднувати роботу чи навчання з повноцінним вихованням малюка.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто має право на компенсацію у 2026 році

За постановою Кабінету Міністрів України, яка регулює порядок надання послуги Муніципальна няня, а період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його завершення програмою можуть скористатися громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які законно проживають на території країни.

Право на відшкодування мають батьки або опікуни:

• дитини до 3 років, якщо дитина потребує додаткового догляду (тяжкі захворювання, вроджені вади, орфанні хвороби, ДЦП, діабет I типу тощо);
• дитини до 3 років, якщо один із батьків/опікунів є особою з інвалідністю I чи II групи;
• дитини до 3 років, якщо один із батьків є внутрішньо переміщеною особою (ВПО);
• дитини до 6 років, якщо вона має інвалідність або потребує додаткового догляду;
• дитини до 6 років, якщо один із батьків/опікунів має інвалідність I чи II групи;
• дитини до 6 років, якщо родина проживає на територіях, де через воєнний стан не працюють дитячі садки.

Важлива умова для ВПО та мешканців регіонів із закритими садочками: заявник обов’язково повинен бути працевлаштованим, мати статус ФОП, проходити перепідготовку, перебувати на обліку як безробітний (не більше 6 місяців) або брати участь у заходах для оборони України.

Вимоги до муніципальної няні

Держава компенсує послуги лише тих нянь, які працюють офіційно. Муніципальною нянею може бути:

• фізична особа — підприємець (із зареєстрованими КВЕД 97.00 та/або 88.91);
• юридична особа на спрощеній системі оподаткування, яка надає послуги з догляду за дітьми (КВЕД 78.20 та/або 85.10).

Батьки чи опікуни дитини, а також державні й комунальні дитсадки не можуть виступати в ролі муніципальної няні.

Розмір компенсації

У 2026 році сума відшкодування становить 100% мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі за одну годину догляду. Станом на 1 січня 2026 року погодинна ставка становить 52 гривні.

Компенсація нараховується за фактичну кількість годин, але не більше ніж за 165 годин на місяць. Таким чином, максимальна орієнтовна виплата при повному навантаженні складатиме 8 580 гривень. Водночас сума компенсації не може перевищувати фактичну вартість послуг, яку батьки сплатили няні за договором.

Як оформити допомогу та які документи потрібні

Подати заяву на отримання компенсації можна поштою до органу соціального захисту населення, через ЦНАП, уповноважених осіб місцевої ради або онлайн на офіційному сайті Мінсоцполітики (за наявності кваліфікованого електронного підпису — КЕП).

Для оформлення необхідно надати:

• заяву про надання компенсації та заяву про перерахування коштів із зазначенням IBAN;
• копію офіційного договору з муніципальною нянею;
• документи, що підтверджують оплату послуг (чеки, банківські виписки);
• копію свідоцтва про народження дитини;
• копії паспорта та ідентифікаційного коду заявника;
• за наявності: документи про встановлення опіки, довідки про інвалідність чи стан здоров’я дитини або батьків.

Звітність та умови виплат

Для безперервного отримання коштів батьки або опікуни повинні щомісяця до 5 числа подавати Акт про надану послугу та документи, що підтверджують її оплату (банківська виписка, розрахункова квитанція). В Акті обов’язково зазначається кількість відпрацьованих годин.

У виплатах можуть відмовити або припинити їх нарахування у разі неподання щомісячного Акта, відсутності потрібних КВЕДів у няні, розірвання договору або надання недостовірних даних. При цьому компенсація за послуги муніципальної няні не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї та жодним чином не впливає на розмір допомоги при народженні дитини чи інші соціальні виплати.

Читайте також:

Виплати на дитину та по вагітності в “Дії”: як оформити допомогу онлайн

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні спростили процедуру отримання соціальних виплат для матерів. Відтепер через застосунок та портал “Дія” можна оформити допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, а також щомісячні виплати по догляду за дитиною до досягнення нею одного року.

Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

Хто може отримати допомогу та які суми передбачено

Розмір допомоги залежить від виду виплати та категорії родини:

• допомога по вагітності та пологах становить 7 000 гривень щомісяця для жінок, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
• допомога по догляду за дитиною до року становить 7 000 гривень щомісяця;
• для родин, які виховують дитину з інвалідністю виплата по догляду складає 10 500 гривень щомісяця.

Вимоги до отримувачів наступні:

• для виплат по вагітності — наявність діючого медичного висновку про тимчасову непрацездатність (МВТН) або якщо після його закриття минуло не більше ніж шість місяців;
• для допомоги по догляду — наявність дитини віком до 1 року і 7 місяців, на яку ще не отримували цю виплату;
• заявниця має бути мамою дитини;
• наявність паспорта в Єдиному державному демографічному реєстрі (ЄДДР) та ідентифікаційного коду (РНОКПП);
• наявність зареєстрованого місця проживання або фактичного (для внутрішньо переміщених осіб із відповідним статусом).

Особливості використання коштів

Обидві виплати зараховуватимуться на “Дія.Картку”, але з різними умовами використання:

• виплата по вагітності та пологах надходить на основний рахунок без жодних обмежень за MCC-кодами, її можна витрачати вільно;
• виплата по догляду за дитиною до року є цільовою. Гроші зараховуються на спеціальний рахунок “Турбота про дитину” і можуть використовуватися виключно на товари та послуги для малюка.

Як подати заяву через “Дію”

Подача заяви відбувається за наступним алгоритмом:

• авторизуйтеся на порталі “Дія” та заповніть першу частину заяви, після чого система автоматично перевірить право на виплату.
• у разі успішної перевірки на вашу електронну пошту надійде посилання на другу частину заяви.
• заповніть другу частину та підпишіть її “Дія.Підписом” протягом 24 годин.

Після подання онлайн-заяви “Дія” передає дані до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, яка автоматично збирає інформацію з державних реєстрів і формує рішення, яке згодом перевіряє та погоджує працівник Пенсійного фонду.

Окрім онлайн-формату, можливість оформити виплати залишається доступною у сервісних центрах Пенсійного фонду України, ЦНАПах або через уповноважених осіб територіальних громад.

Читайте також:

Де ВПО отримати підтримку від БФ “Рокада”: перелік адрес

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!