“У неї померла донька, це трагедія. Але чому ця пані переслідує мою дитину у школі?”

Українська біженка у Варшаві зіткнулась із непростою ситуацією: бабуся одного з однокласників її сина вимагає… щоб хлопчик повернувся в Україну. Чи це поодинокий випадок?

Донедавна Ірина раділа, що її син знайшов друга у польській школі. Все було чудово, але кілька місяців тому у польського приятеля її сина померла мама, хлопчика почала відводити до школи бабуся. І відтоді ця старша пані не дає спокою українському підлітку – за кожної нагоди хапає його за руку й наполягає, щоб він повертався до України.

“Вона навіть ходила до директора і вимагала, щоб мого Сергія виключили зі школи, але їй пояснили, що підстав (ред. для цього) немає. Я розумію, що у неї померла донька, це трагедія. Але чому ця пані переслідує мою дитину?”, — розповідає Ірина.

Українці – як німці, принаймні – за цифрами. Але антиукраїнські настрої штучно роздмухують

В Польщі дійсно поступово знижується рівень позитивного ставлення до українців – ця тенденція відзначається соціологами.

“Після двох років війни лише 52% поляків підтримують прийняття біженців з України. Це значно менше, ніж на початку агресії (у 2022 році), коли за це виступало понад 72%. Це також менше, ніж рік тому, коли підтримка становила 67%”, — читаємо у соціологічному дослідженні Openfield, проведеному у лютому 2024 року.

Відповідно до цього ж дослідження, лише 39% громадян Польщі прагнули би, щоб українці залишились в цій країні й після війни.

В іншому дослідженні, проведеному CBOS у січні 2024 року, йдеться про рівень симпатії поляків до інших народів. І тут цікаво, що з симпатією до українців ставляться 40% респондентів, стільки ж – до німців, а, наприклад, до білорусів — лише 24%. Проте, в деяких випадках краще продемонструвати екзальтованому поляку саме білоруський паспорт, а не український.

Журналістка Юлія Ладнова — біженка з України, вона понад 15 років працювала в українських ЗМІ, одразу після закінчення університету у рідній Білорусі (відносин з родичами від початку повномасштабного вторгнення не підтримує взагалі).

Зараз мешкає з двома дітьми у спокійному районі Варшави, завжди помічає позитивне ставлення поляків.

“Мій молодший син Марк має аутизм, в Україні його поведінка часто дратувала людей, а в Польщі до нього ставляться дуже добре, немає роздратування. Ми знайшли чудовий дитячий садок, де у Марка почався відчутний прогрес. Втім, віднедавна ситуація змінилась: до мене почав чіплятися сусід – він кричить, як ті польські фермери на протестах, щоб я забиралась в Україну. І це все з нецензурною лексикою. Днями він загородив мені дорогу і не давав виїхати з паркінгу. Я розлютилась, вийшла з машини і показала свій білоруський паспорт. І він раптом почервонів і почав вибачатися”, — розказує Юлія.

Юлія визнає, що таких поляків — одиниці, здебільшого це учасники протестів фермерів, які вона як журналістка висвітлювала в ЗМІ. І на цих акціях, дійсно, краще не розмовляти українською мовою, бо деякі протестувальники й без того поводяться агресивно. Але ж інші, теж поляки, чують заяви на протестах, від ультранаціоналістичних політиків, і напруження в суспільстві неминуче зростає. Напередодні місцевих виборів у Польщі це особливо відчутно.

Протести фермерів сприяють зростанню напруги між поляками та українцями

Протести фермерів користуються незмінною підтримкою польського суспільства. Згідно з іще одним опитуванням СBOS (Центру дослідження громадської думки), проведеним 7 березня, їх підтримує 81% поляків.

У розрізі партій, протести фермерів користуються найбільшою підтримкою серед виборців ультранаціоналістичної партії “Конфедерація” — 100%, “Права і справедливості” — 96% та “Третього шляху” — 85%. Меншу підтримку протестам декларують прихильники “Громадянської коаліції” діючого прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска — 63% та “лівих” — 60%.

Опитані поляки переважно погоджуються з вимогою обмежити ввезення сільськогосподарської продукції з України — 85%. І хоч переважно поляки підтримують блокади доріг та кордонів з Україною, 73% опитаних виступають проти знищення української продукції, як це траплялося вже кілька разів. А зрештою, що найбільше впливає на зниження позитивного ставлення поляків до українців, адже тенденція ця відзначалась і до протестів фермерів?

“Є зовнішні причини (ред. зміни ставлення поляків до українців), а саме: частково польська громадська думка, яка слідкує за міжнародними подіями, оцінила заяви українських політиків як невдячність до польської сторони. А ще є міжнародна атмосфера. На що зараз в американських ЗМІ робиться акцент? Президентські вибори в США, ізраїльсько-палестинський конфлікт.

Я дивлюся CNN, і відзначаю, що бувають дні, коли про Україну навіть не згадують. Жодного речення. Тому я думаю, що всі ці причини, конфлікти інтересів, сприяють тому, щоб відвернути очі світу від України”, — зазначає в коментарі нашому виданню професор Варшавського університету, соціолог Мирослава Грабовська.

Стосовно ж питання конфлікту інтересів в економічній сфері й відчуття невдячності, соціолог відзначила, що на зміну суспільних настроїв впливає комплекс чинників — раціональних та емоціональних. Водночас підтримка воюючої України в Польщі залишається досить високою, каже Мирослава Грабовська.

Росія розпалює ворожнечу між українцями та поляками. І поки що виграє

Зрештою, на сьогодні у публічній площині як Польщі, так і України роздмухуються антиукраїнські та антипольські настрої, відповідно. Частково це можна пояснити напруженою ситуацію з блокадою українсько-польського кордону, дійсно, якимись “образами” та іншими емоційними чинниками. Водночас медіа і в Польщі, і в Україні далекі від виваженого об’єктивного висвітлення багатьох подій. Цим вміло користується російська пропаганда.

“Дезінформація або відсутність достовірної інформації з боку як польських, так і українських ЗМІ, які повідомляють про події лише під власним кутом зору, безумовно, сприяє зростанню таких негативних настроїв. Крім того, ми спостерігаємо у польських ЗМІ втому від “української теми”, — зазначила в коментарі нашому виданню Едита Іванюк-Блащак, польська журналістка, медіаекспертка, пов’язана з організаціями, що підтримують незалежні ЗМІ в регіоні Центрально-Східної Європи.

І це в той час, коли зростає побоювання поляків перед можливістю війни вже на території самої Польщі.

“Нещодавно я взяла участь в дослідженні, в якому один з респондентів відкрито сказав, що допомагати Україні так, треба, але без надання соціальних виплат біженкам. Занадто мало публікується інформації про українських мігрантів та їхнє становище в Польщі, ймовірно, це сприяє формуванню негативних настроїв щодо України. Так само впливає на ситуацію й інспіроване частково під впливом росії розпалювання настроїв щодо українського зерна, а також пропутінські гасла деяких фермерів, близьких до “Конфедерації”, партії, яка пов’язана з російськими бізнес-інтересами”, — додає експертка.

Загалом в інформаційному просторі Заходу, в тому числі Польщі, тема України, тема війни поступово сходить з перших позицій. Натомість роздмухуються питання, що ділять поляків та українців, за допомогою проросійських сил, і не лише тих, які мають інтереси саме в Польщі.

Це загальна інформаційна стратегія Кремля. Багато фейків про українців в Польщі розповсюджуються в соціальних мережах, з використанням “ботоферм”, порожніх акаунтів, що діє на користь росії, а головна ціль таких дій полягає в тому, щоб на темі “втоми від війни”, негативу щодо українців мінімізувати підтримку для нашої країни, що вже понад 2 роки чинить спротив агресору, з боку західних суспільств.

Часом емоції зашкалюють там, де бракує об’єктивної інформації, аргументів. Що ми можемо цьому протиставити? Має бути справжній польсько-український діалог, на рівні суспільства. Інакше ми програємо цю інформаційну війну. І поляки, і українці.

Примітка. Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine.

Читайте також:

• Протести польських фермерів: як вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини
• Українці й поляки нагадали Європі, що війна далі триває
• Українці за кордоном: які виплати отримують біженці в країнах Європи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство оборони України підготувало детальну інструкцію щодо процедури проходження військово-лікарської комісії. Процес зазнає поступової цифровізації для усунення бюрократії, корупційних ризиків та черг. Медична експертиза оптимізується для забезпечення прозорості у прийнятті рішень про придатність до військової служби на підставі реального стану здоров’я.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як проходить ВЛК у 2026 році

Військово-лікарська комісія здійснює медичний огляд для визначення придатності особи до військової служби за станом здоров’я. Комісія не проводить лікування чи глибоку діагностику, фіксуючи лише поточний стан здоров’я особи. Окремого закону, який регулює діяльність таких комісій, немає. У своїй роботі фахівці при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки керуються законами “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обов’язок і військову службу”, Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, постановою Кабінету Міністрів № 560, Основами законодавства про охорону здоров’я та галузевими медичними стандартами.

Під час воєнного стану проходження медичного огляду є обов’язковим для військовозобов’язаних, які отримали направлення чи повістку від територіального центру комплектування. Огляд мають пройти колишні “обмежено придатні”, які не пройшли повторну перевірку після скасування цього статусу у 2024 році. Медичний огляд проходять кандидати на службу за контрактом та діючі військовослужбовці, стан здоров’я яких потребує перегляду через поранення. Жінки з медичною чи фармацевтичною освітою, які здобули диплом після 2025 року, повинні пройти комісію протягом 60 днів після автоматичного внесення до військового обліку.

Особи, які мають бронювання або оформлену відстрочку, не проходять комісію. Виняток становлять випадки добровільного проходження, підписання контракту на службу або наявність статусу “непридатного у мирний час, обмежено придатного у воєнний час” без пройденого повторного огляду.

Механізм отримання направлення на медичний огляд

Направлення видають керівники територіальних центрів комплектування, керівники Центрів рекрутингу Збройних Сил України та командири військових частин. Військовозобов’язані мають можливість згенерувати електронне направлення самостійно через застосунок “Резерв+”. Для цього у вкладці “Сервіси” необхідно обрати функцію формування направлення, після чого документ з’явиться в особистому кабінеті.

Ця функція діє за умови проходження огляду при центрі комплектування, до якого приписана особа. Діючі військовослужбовці отримують паперове направлення після подачі цифрового рапорту через застосунок “Армія+” за наявності медичного документа з рекомендацією лікаря. Повістка не є направленням на комісію, оскільки вона є вимогою з’явитися для уточнення даних або мобілізації.

Процедура огляду та встановлені строки

Базовий огляд проводять вісім спеціалістів: терапевт, хірург, невролог, психіатр, офтальмолог, отоларинголог, стоматолог та дерматолог. За наявності скарг призначаються додаткові обстеження у профільних спеціалістів, магнітно-резонансна томографія або комп’ютерна томографія. Перед оглядом необхідно мати свіжі результати аналізів на інфекції, кардіограму та медичні документи.

Якщо додаткові дослідження не потрібні, строк проходження комісії не перевищує 6 днів. У разі потреби стаціонарного або додаткового інструментального обстеження загальний строк проходження збільшується до 14 днів. Для військовозобов’язаних комісії розгорнуті при територіальних центрах комплектування у закладах охорони здоров’я комунальної власності. Військовослужбовці проходять гарнізонні комісії в поліклініках госпіталів, госпітальні комісії під час стаціонарного лікування або мають можливість викликати виїзну комісію.

Періодичність проходження та рішення комісії

Під час воєнного стану рішення комісії про придатність до військової служби для військовозобов’язаних дійсне 1 рік. У разі встановлення статусу “непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців” повторний огляд необхідно пройти за 3-4 тижні до завершення зазначеного терміну. Якщо особу виключили з військового обліку через повну непридатність, повторний огляд не проводиться. З 1 квітня 2025 року рішення оформлюються в електронному форматі через Медичну інформаційну систему Збройних Сил України та автоматично передаються до реєстру “Оберіг”, відображаючись у застосунку “Резерв+”.

Комісія приймає рішення про один із чотирьох ступенів придатності:

• придатні до військової служби з можливістю призначення на бойові посади;
• придатні до служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування, медичних підрозділах та підрозділах зв’язку для осіб з певними особливостями здоров’я;
• непридатні до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
• непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку.

Процедура оскарження висновків та відповідальність за відмову

Оскаржити рішення комісії можна у досудовому та судовому порядках. Досудовий порядок вимагає подання скарги до комісії вищого рівня протягом 30 днів. До скарги необхідно додати медичні документи, копію попереднього висновку та копію військового квитка. Судовий порядок застосовується у разі незгоди з рішенням штатної комісії. Суд розглядає виключно процедурні порушення, серед яких відсутність обов’язкових лікарів, неправильне оформлення документів або порушення строків, не маючи компетенції оцінювати медичні показники.

Відмова від проходження медичного огляду в умовах воєнного стану у 2026 році розцінюється як пряме ухилення від виконання військового обов’язку. Неявка за направленням без поважних причин тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 17 000 до 25 500 гривень. Дані порушника вносяться до бази “Оберіг”, і особа автоматично отримує статус такої, що перебуває в розшуку, що веде до можливого затримання поліцією та обмеження права керування транспортними засобами.

Систематичне ухилення від комісії загрожує кримінальною відповідальністю у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Законними причинами для неявки визнаються хвороба з втратою здатності пересуватися, смерть близького родича, стихійне лихо або обстріли.

Читайте також:

Чи буде враховуватися попередня служба під час переходу на новий контракт: пояснення Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Одноразова грошова допомога сім’ям загиблих військовослужбовців не підлягає оподаткуванню, однак для супутніх виплат можуть діяти інші правила. Державна податкова служба надала роз’яснення щодо умов звільнення таких коштів від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору та вимог до декларування.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Умови звільнення від ПДФО та військового збору

Одноразова державна виплата родині загиблого виводиться Податковим кодексом з-під оподаткування. Ці кошти не враховуються у місячному або річному доході громадянина. Родина отримує допомогу в повному обсязі — без утримання 18% ПДФО та 5% військового збору.

Пільга застосовується виключно до виплат, призначених на підставі законів, указів президента або постанов уряду. Звичайні грошові перекази на рахунки членів сім’ї не підпадають під цю норму закону.

Звільнення від військового збору базується на принципі: якщо певний дохід не входить до загального оподатковуваного доходу, військовий збір із нього також не стягується. Винятки становлять лише окремі випадки, прямо передбачені Податковим кодексом.

Правила подання декларації

Отримання одноразової грошової допомоги не створює для члена родини обов’язку подавати річну декларацію про доходи.

Якщо ж протягом року особа отримувала інші доходи, які за законом вимагають обов’язкового декларування, звітність подається за загальними правилами. Наявність цільової державної допомоги на цей процес не впливає.

Оподаткування виплат на поховання

Окремий порядок оподаткування застосовується до виплат на поховання та відшкодування пов’язаних із ним витрат. Відповідно до урядової постанови № 829 від 22 травня 2000 року, держава виділяє кошти на поховання сім’ям і батькам військовослужбовців, які загинули або померли під час проходження служби.

У межах встановленого державою розміру ця сума не обкладається ПДФО та військовим збором. Будь-які додаткові доплати або компенсації витрат, що виходять за встановлені межі пільги, можуть оподатковуватися на загальних підставах. Правила утримання податків у таких випадках залежать від конкретного виду виплати та документа, на підставі якого здійснюється нарахування.

Читайте також:

Національний банк України пом’якшує валютні обмеження: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!