“У неї померла донька, це трагедія. Але чому ця пані переслідує мою дитину у школі?”

Українська біженка у Варшаві зіткнулась із непростою ситуацією: бабуся одного з однокласників її сина вимагає… щоб хлопчик повернувся в Україну. Чи це поодинокий випадок?

Донедавна Ірина раділа, що її син знайшов друга у польській школі. Все було чудово, але кілька місяців тому у польського приятеля її сина померла мама, хлопчика почала відводити до школи бабуся. І відтоді ця старша пані не дає спокою українському підлітку – за кожної нагоди хапає його за руку й наполягає, щоб він повертався до України.

“Вона навіть ходила до директора і вимагала, щоб мого Сергія виключили зі школи, але їй пояснили, що підстав (ред. для цього) немає. Я розумію, що у неї померла донька, це трагедія. Але чому ця пані переслідує мою дитину?”, — розповідає Ірина.

Українці – як німці, принаймні – за цифрами. Але антиукраїнські настрої штучно роздмухують

В Польщі дійсно поступово знижується рівень позитивного ставлення до українців – ця тенденція відзначається соціологами.

“Після двох років війни лише 52% поляків підтримують прийняття біженців з України. Це значно менше, ніж на початку агресії (у 2022 році), коли за це виступало понад 72%. Це також менше, ніж рік тому, коли підтримка становила 67%”, — читаємо у соціологічному дослідженні Openfield, проведеному у лютому 2024 року.

Відповідно до цього ж дослідження, лише 39% громадян Польщі прагнули би, щоб українці залишились в цій країні й після війни.

В іншому дослідженні, проведеному CBOS у січні 2024 року, йдеться про рівень симпатії поляків до інших народів. І тут цікаво, що з симпатією до українців ставляться 40% респондентів, стільки ж – до німців, а, наприклад, до білорусів — лише 24%. Проте, в деяких випадках краще продемонструвати екзальтованому поляку саме білоруський паспорт, а не український.

Журналістка Юлія Ладнова — біженка з України, вона понад 15 років працювала в українських ЗМІ, одразу після закінчення університету у рідній Білорусі (відносин з родичами від початку повномасштабного вторгнення не підтримує взагалі).

Зараз мешкає з двома дітьми у спокійному районі Варшави, завжди помічає позитивне ставлення поляків.

“Мій молодший син Марк має аутизм, в Україні його поведінка часто дратувала людей, а в Польщі до нього ставляться дуже добре, немає роздратування. Ми знайшли чудовий дитячий садок, де у Марка почався відчутний прогрес. Втім, віднедавна ситуація змінилась: до мене почав чіплятися сусід – він кричить, як ті польські фермери на протестах, щоб я забиралась в Україну. І це все з нецензурною лексикою. Днями він загородив мені дорогу і не давав виїхати з паркінгу. Я розлютилась, вийшла з машини і показала свій білоруський паспорт. І він раптом почервонів і почав вибачатися”, — розказує Юлія.

Юлія визнає, що таких поляків — одиниці, здебільшого це учасники протестів фермерів, які вона як журналістка висвітлювала в ЗМІ. І на цих акціях, дійсно, краще не розмовляти українською мовою, бо деякі протестувальники й без того поводяться агресивно. Але ж інші, теж поляки, чують заяви на протестах, від ультранаціоналістичних політиків, і напруження в суспільстві неминуче зростає. Напередодні місцевих виборів у Польщі це особливо відчутно.

Протести фермерів сприяють зростанню напруги між поляками та українцями

Протести фермерів користуються незмінною підтримкою польського суспільства. Згідно з іще одним опитуванням СBOS (Центру дослідження громадської думки), проведеним 7 березня, їх підтримує 81% поляків.

У розрізі партій, протести фермерів користуються найбільшою підтримкою серед виборців ультранаціоналістичної партії “Конфедерація” — 100%, “Права і справедливості” — 96% та “Третього шляху” — 85%. Меншу підтримку протестам декларують прихильники “Громадянської коаліції” діючого прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска — 63% та “лівих” — 60%.

Опитані поляки переважно погоджуються з вимогою обмежити ввезення сільськогосподарської продукції з України — 85%. І хоч переважно поляки підтримують блокади доріг та кордонів з Україною, 73% опитаних виступають проти знищення української продукції, як це траплялося вже кілька разів. А зрештою, що найбільше впливає на зниження позитивного ставлення поляків до українців, адже тенденція ця відзначалась і до протестів фермерів?

“Є зовнішні причини (ред. зміни ставлення поляків до українців), а саме: частково польська громадська думка, яка слідкує за міжнародними подіями, оцінила заяви українських політиків як невдячність до польської сторони. А ще є міжнародна атмосфера. На що зараз в американських ЗМІ робиться акцент? Президентські вибори в США, ізраїльсько-палестинський конфлікт.

Я дивлюся CNN, і відзначаю, що бувають дні, коли про Україну навіть не згадують. Жодного речення. Тому я думаю, що всі ці причини, конфлікти інтересів, сприяють тому, щоб відвернути очі світу від України”, — зазначає в коментарі нашому виданню професор Варшавського університету, соціолог Мирослава Грабовська.

Стосовно ж питання конфлікту інтересів в економічній сфері й відчуття невдячності, соціолог відзначила, що на зміну суспільних настроїв впливає комплекс чинників — раціональних та емоціональних. Водночас підтримка воюючої України в Польщі залишається досить високою, каже Мирослава Грабовська.

Росія розпалює ворожнечу між українцями та поляками. І поки що виграє

Зрештою, на сьогодні у публічній площині як Польщі, так і України роздмухуються антиукраїнські та антипольські настрої, відповідно. Частково це можна пояснити напруженою ситуацію з блокадою українсько-польського кордону, дійсно, якимись “образами” та іншими емоційними чинниками. Водночас медіа і в Польщі, і в Україні далекі від виваженого об’єктивного висвітлення багатьох подій. Цим вміло користується російська пропаганда.

“Дезінформація або відсутність достовірної інформації з боку як польських, так і українських ЗМІ, які повідомляють про події лише під власним кутом зору, безумовно, сприяє зростанню таких негативних настроїв. Крім того, ми спостерігаємо у польських ЗМІ втому від “української теми”, — зазначила в коментарі нашому виданню Едита Іванюк-Блащак, польська журналістка, медіаекспертка, пов’язана з організаціями, що підтримують незалежні ЗМІ в регіоні Центрально-Східної Європи.

І це в той час, коли зростає побоювання поляків перед можливістю війни вже на території самої Польщі.

“Нещодавно я взяла участь в дослідженні, в якому один з респондентів відкрито сказав, що допомагати Україні так, треба, але без надання соціальних виплат біженкам. Занадто мало публікується інформації про українських мігрантів та їхнє становище в Польщі, ймовірно, це сприяє формуванню негативних настроїв щодо України. Так само впливає на ситуацію й інспіроване частково під впливом росії розпалювання настроїв щодо українського зерна, а також пропутінські гасла деяких фермерів, близьких до “Конфедерації”, партії, яка пов’язана з російськими бізнес-інтересами”, — додає експертка.

Загалом в інформаційному просторі Заходу, в тому числі Польщі, тема України, тема війни поступово сходить з перших позицій. Натомість роздмухуються питання, що ділять поляків та українців, за допомогою проросійських сил, і не лише тих, які мають інтереси саме в Польщі.

Це загальна інформаційна стратегія Кремля. Багато фейків про українців в Польщі розповсюджуються в соціальних мережах, з використанням “ботоферм”, порожніх акаунтів, що діє на користь росії, а головна ціль таких дій полягає в тому, щоб на темі “втоми від війни”, негативу щодо українців мінімізувати підтримку для нашої країни, що вже понад 2 роки чинить спротив агресору, з боку західних суспільств.

Часом емоції зашкалюють там, де бракує об’єктивної інформації, аргументів. Що ми можемо цьому протиставити? Має бути справжній польсько-український діалог, на рівні суспільства. Інакше ми програємо цю інформаційну війну. І поляки, і українці.

Примітка. Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine.

Читайте також:

• Протести польських фермерів: як вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини
• Українці й поляки нагадали Європі, що війна далі триває
• Українці за кордоном: які виплати отримують біженці в країнах Європи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переїзд військовослужбовця на нове місце служби супроводжується фінансовими витратами. Для компенсації цих витрат держава виплачує одноразову підйомну допомогу як самому військовому, так і членам його родини, які переїжджають разом із ним.

Детальніше про те, що таке підйомна допомога військовослужбовцям — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що таке підйомна допомога

Це одноразова грошова виплата для компенсації витрат при переїзді на нове місце служби або навчання. Допомога розрахована на військових за контрактом, кадрових військових, офіцерів строкової служби та осіб, зарахованих до військових навчальних закладів або переведених в іншу частину. Підставою для нарахування є переїзд до іншого населеного пункту через призначення на посаду, переведення частини, зарахування на навчання, повернення з відрядження, а також після служби чи навчання за кордоном.

Сума для самого військовослужбовця дорівнює одному місячному грошовому забезпеченню, що включає зарплату, надбавки та премії. На кожного члена родини, який переїжджає, додатково виплачується 50 відсотків від цієї суми. Окремо нараховуються добові за дні дороги. Гроші виплачуються за новим місцем служби або навчання на підставі офіційного наказу командира частини чи керівника навчального закладу із зазначенням конкретного розміру допомоги.

Хто має право на підйомну допомогу

Право на підйомну допомогу мають:

• контрактники та офіцери призову, направлені до частин поза межами постійного місця проживання;
• випускники військових коледжів, центрів та вишів, призначені на службу в інше місто;
• військові, переведені між підрозділами в різні міста або які перейшли до ЗСУ з інших формувань;
• особи, які повернулися з відряджень або з-за кордону і продовжують службу в іншому місті;
• військові, призначені до екіпажів кораблів та суден, що переміщуються з пункту будівництва або в ремонт.

Порядок виплати підйомної допомоги

Право на фінансову підтримку виникає з дати призначення на посаду та прийняття справ або з дати зарахування на навчання, якщо воно триває понад шість місяців. У разі переміщення разом із частиною виплати нараховуються з дати прибуття до нового місця служби, вказаної у наказі. Для членів сім’ї нарахування здійснюється з дати подання відповідного рапорту.

Зазначимо, що мобілізовані військовослужбовці не отримують підйомну допомогу. Здійснення виплат для цієї категорії стає можливим виключно після укладання контракту та фактичного переїзду до іншого міста в межах ЗСУ.

Читайте також:

Виплати військовим після демобілізації у 2026 році: види допомоги та умови отримання

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовослужбовці, у яких самовільне залишення частини зафіксовано до 12 червня 2026 року включно, мають можливість добровільно повернутися на службу за спрощеною процедурою. Для скористання програмою необхідно подати відповідний рапорт до 20 вересня 2026 року. Після цієї дати повернення відбуватиметься за загальним порядком через батальйони резерву та судові процедури без права самостійного вибору підрозділу.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Спрощене повернення після СЗЧ

Програма поширюється на військовослужбовців ЗСУ, НГУ та ДССТ. Головна умова полягає у даті фіксації правопорушення: СЗЧ має бути зафіксовано до 12 червня 2026 року включно. Для повернення необхідно подати відповідний рапорт до 20 вересня 2026 року включно.

Військові можуть обрати нову частину виключно в межах своєї структури:

• із ЗСУ до підрозділу ЗСУ;
• із НГУ до підрозділу НГУ;
• із ДССТ до підрозділу ДССТ. Військовослужбовці, чиє СЗЧ зафіксовано 13 червня 2026 року або пізніше, повертатимуться за загальним порядком без права самостійного вибору військової частини.

Переваги програми та вибір підрозділу

Військові отримують змогу обрати нове місце служби з-понад 70 підрозділів, серед яких механізовані, штурмові, десантні, дронові та артилерійські. У рапорті вказується бажаний напрям служби, навички, медичні довідки, військовий та цивільний досвід. Процедура звільняє від необхідності їхати за документами до попередньої частини. Після погодження рапорту військовий прибуває одразу до обраної частини, минаючи ВСП та батальйони резерву.

Алгоритм подання рапорту

Подати документ можна онлайн або особисто. Військові ЗСУ подають документи через застосунок “Армія+”, 1-й або 2-й центр рекрутингу ЗСУ чи безпосередньо до обраної частини. Службовці ДССТ оформлюють рапорт через застосунок або безпосередньо у частині. Для НГУ доступний виключно електронний формат через “Армія+”. Військові НГУ також обов’язково додають до рапорту рекомендаційний лист від нової частини та документ, що підтверджує проходження служби в НГУ. Одночасно на розгляді перебуває лише один рапорт. У разі відхилення військовослужбовець має право подати новий документ. Після підписання рапорт не можна відредагувати або скасувати.

Терміни розгляду та прибуття до частини

Для ЗСУ та ДССТ термін розгляду рапорту становить до 7 днів, для НГУ — до 4 днів. Після погодження в застосунку “Армія+” автоматично з’являється статус “У дорозі”. Терміни прибуття до нового підрозділу:

• військовослужбовцям ЗСУ та ДССТ дається 5 діб;
• для НГУ готується наказ командувача про переведення (до 3 діб), після чого на прибуття дається 2 доби. Під час зупинки та перевірки документів представниками поліції, ТЦК та СП або ВСП у дорозі, військовослужбовець має показати статус “У дорозі” в застосунку або паперовий припис із центру рекрутингу ЗСУ.

Відновлення виплат та статус після повернення

Продовольче забезпечення відновлюють безпосередньо в день прибуття до підрозділу. Грошове та речове забезпечення поновлюють після зарахування до списків особового складу нової частини, що зазвичай займає до 7 днів. Червона стрічка в застосунку “Армія+” може зберігатися до кількох тижнів, поки частина оформлює документи та передає інформацію до ВСП для оновлення реєстрів. Протягом перших шести місяців після зарахування до нового підрозділу військового не можуть перевести до іншої частини без його письмової згоди. Після офіційного зарахування до списків особового складу з’являється можливість укласти новий контракт.

Кримінальна відповідальність та наслідки після 20 вересня

Якщо правопорушення за статтями 407 або 408 Кримінального кодексу України вчинено вперше під час дії воєнного стану, військовослужбовець може бути звільнений від кримінальної відповідальності. Останній день дії спрощеної програми — 20 вересня 2026 року. Після цієї дати повернення на службу відбуватиметься виключно за загальним порядком через батальйони резерву та судові процедури. Це передбачає триваліший процес повернення, довше очікування на відновлення виплат та відсутність права самостійно визначити новий підрозділ.

Читайте також:

Виплати військовим у 2026 році: різниця між бойовими та грошовим забезпеченням

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!