За 1, 2 січня в Часів Ярі росіяни не зробили підтверджених просувань. Водночас окупанти просунулися в сусідньому Торецьку. В обох локаціях тривають важкі бої. Для атак піхоти росіяни задіюють туман та димові гранати, аби застати українських військових зненацька.

Про актуальну ситуацію на фронті читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Часів Яр, карта бойових дій

Російські джерела стверджують, що 1 і 2 січня, їх сили нібито просунулися в північній частині Часів Яру і біля вогнетривкого заводу в центральній частині Часів Яру. Але наразі підтверджень цим заявам немає, пише Інститут вивчення війни.

Один з російських воєнкорів стверджував, що російські війська завдали важких ударів з планерних бомб і безпілотників по українських позиціях на території вогнетривкого заводу в Часів Ярі, щоб підготуватися до майбутніх штурмів. Відомо, що армія рф в напрямку Часів Яру в основному проводить піхотні атаки й лише в обмеженій кількості робить механізовані атаки, щоб застати українські війська зненацька. Додатково росіяни використовують туман і димові гранати для приховування своїх наземних атак в Часів Ярі і Торецьку.

В Часів Ярі продовжують діяти підрозділи 98-ї повітряно-десантної дивізії росії, а також нещодавно тут зафіксували підрозділи 1008-го мотострілецького полку (6-та мотострілецька дивізія, 3-й АК) росії.

Як повідомляє Генштаб, окупанти атакували чотири рази у районах Часового Яру та Ступочок.

Торецьк, карта бойових дій

Геолокаційні кадри, опубліковані 1 січня, вказують на те, що російські війська нещодавно просунулися на північному заході та заході Торецька після механізованої атаки силами взводу. 31 грудня пов’язаний з кремлем російський воєнкор заявив, що російські війська контролюють приблизно 60 % Торецька, за даними Інституту вивчення війни наразі йдеться вже про 65%.

Ще одне джерело рф стверджує, що оператори безпілотників російської 9-ї мотострілецької бригади (51-ї ОМСБр, колишній 1-й АК “днр”) завдали ударів по українських автомобілях поблизу Торецька. Це дозволило окупантам просунутися вперед в цьому районі.

За даними Генштабу, ворог здійснив 6 атак на Торецькому напрямку неподалік населених пунктів Торецьк, Нью-Йорк та Щербинівка. Більшість атак противник спрямував на Торецьк.

Читайте також:

• На в’їзді в Покровськ зруйнована стела: фото
• Росіяни просунулися до Покровська: як виглядає карта бойових дій
• Вулиця Київська у Бахмуті: нові фото від окупантів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському і Костянтинівському напрямках, де на кожному протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 99 наступальних дій противника, що на 5 менше ніж вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 29 липня, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 32 штурми противника. Окупанти атакували в районах Миколайпілля, Степанівки, Русин Яру, Костянтинівки, Іллінівки, Олександро-Шультиного та Іванопілля.

Не поступається за кількістю атак противника і Покровський напрямок, де минулої доби російська армія провела 31 атаку. Окупанти атакували в районах Торецького, Шахового, Ганнівки, Сергіївки, Новопавлівки, Софіївки, Вільного, Нового Шахового, Родинського, Шевченка, Матяшевого, Мирного, Василівки, Котлиного, Удачного та Молодецького.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут противник атакував 18 разів, намагаючись просунутись у районах Закітного, Кривої Луки, Пискунівки, Миколаївки, Рай-Олександрівки та Різниківки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Ставків, Дробишевого, Діброви, Нового Миру, Новоселівки, Лимана та Озерного. Загалом минулої доби тут відбулося 17 боєзіткнень.

На Краматорському напрямку противник провів одну наступальну дію в бік Тихонівки.

Втрати рф за 29 липня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 29 липня російська армія втратила:

• близько 1 360 військових;
• 3 танки;
• 5 бойових броньованих машин;
• 41 артилерійську систему;
• 3 РСЗВ;
• 1 засіб ППО;
• 8 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 362 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 440 одиниць автомобільної техніки;
• 2 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

• Українські захисники зривають спроби росіян просочитися до Костянтинівки
• Удар по логістиці та позиціях російської армії на Донеччині: що уразили ЗСУ
• Українські дрони знищили цінну техніку окупантів на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли аналітики Центру досліджень “Детектор медіа”, які проаналізували майже 8 тисяч публікацій із січня до липня 2026 року.

Бахмут IN.UA розповідає про головне з результатів дослідження.

Що говорять про ВПО у соцмережах

Центр досліджень “Детектор медіа” проаналізував 7 831 публікацію за ключовими словами “біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені” в Facebook та Telegram, оприлюднених із січня по липень 2026 року. Дослідження присвячене тому, як українські соцмережі говорять про ВПО та українських біженців, які теми домінують у цих повідомленнях і хто найчастіше формує публічний дискурс.

З’ясувалося, що про переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців, які виїхали за кордон. У вибірці зафіксували 5 840 згадок про ВПО проти 1 619 згадок про біженців.

При цьому основною темою публікацій є саме допомога переселенцям. У Facebook вона фігурує більш ніж у 70% дописів, а в Telegram — майже у 63%. Найчастіше в ролі тих, хто допомагає ВПО, згадуються державні органи та місцева влада. Значно рідше — міжнародні організації чи громадські ініціативи.

Автори дослідження звертають увагу, що переселенці у соцмережах переважно залишаються об’єктом розповідей інших людей. Натомість історій про їхній власний досвід, адаптацію чи внесок у розвиток громад значно менше.

Лише 5% публікацій про ВПО згадують, що вони приносять користь громадам, де нині живуть. Щодо українських біженців цей показник становить лише 1,7%.

Ще одна тенденція — велика кількість повідомлень про можливе припинення виплат або інших видів підтримки. Дослідники зазначають, що ризик втрати допомоги згадується значно частіше, ніж випадки її фактичного припинення. Найчастіше йдеться про необхідність проходження ідентифікації, оновлення документів, підтвердження права на виплати чи зміни критеріїв отримання державної підтримки. На думку авторів дослідження, такі повідомлення формують відчуття постійної невизначеності, хоча нерідко стосуються звичайних адміністративних процедур.

У дослідженні також звернули увагу, що тема допомоги переселенцям інколи використовується для політичного піару. В таких публікаціях головними героями стають політики, чиновники чи громадські діячі, тоді як самі ВПО залишаються лише фоном для висвітлення благодійної діяльності.

Читайте також:

• Як посприяти відновленню ВПО з Донеччини та Луганщини: у Києві представили дослідження й провели дискусію
• Житло для ВПО: як в Офісі Омбудсмана оцінюють доступні програми та рівень їхньої ефективності
• В Україні створили міністерство у справах громад, територій та ВПО: що зміниться для переселенців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!