За 1, 2 січня в Часів Ярі росіяни не зробили підтверджених просувань. Водночас окупанти просунулися в сусідньому Торецьку. В обох локаціях тривають важкі бої. Для атак піхоти росіяни задіюють туман та димові гранати, аби застати українських військових зненацька.

Про актуальну ситуацію на фронті читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Часів Яр, карта бойових дій

Російські джерела стверджують, що 1 і 2 січня, їх сили нібито просунулися в північній частині Часів Яру і біля вогнетривкого заводу в центральній частині Часів Яру. Але наразі підтверджень цим заявам немає, пише Інститут вивчення війни.

Один з російських воєнкорів стверджував, що російські війська завдали важких ударів з планерних бомб і безпілотників по українських позиціях на території вогнетривкого заводу в Часів Ярі, щоб підготуватися до майбутніх штурмів. Відомо, що армія рф в напрямку Часів Яру в основному проводить піхотні атаки й лише в обмеженій кількості робить механізовані атаки, щоб застати українські війська зненацька. Додатково росіяни використовують туман і димові гранати для приховування своїх наземних атак в Часів Ярі і Торецьку.

В Часів Ярі продовжують діяти підрозділи 98-ї повітряно-десантної дивізії росії, а також нещодавно тут зафіксували підрозділи 1008-го мотострілецького полку (6-та мотострілецька дивізія, 3-й АК) росії.

Як повідомляє Генштаб, окупанти атакували чотири рази у районах Часового Яру та Ступочок.

Торецьк, карта бойових дій

Геолокаційні кадри, опубліковані 1 січня, вказують на те, що російські війська нещодавно просунулися на північному заході та заході Торецька після механізованої атаки силами взводу. 31 грудня пов’язаний з кремлем російський воєнкор заявив, що російські війська контролюють приблизно 60 % Торецька, за даними Інституту вивчення війни наразі йдеться вже про 65%.

Ще одне джерело рф стверджує, що оператори безпілотників російської 9-ї мотострілецької бригади (51-ї ОМСБр, колишній 1-й АК “днр”) завдали ударів по українських автомобілях поблизу Торецька. Це дозволило окупантам просунутися вперед в цьому районі.

За даними Генштабу, ворог здійснив 6 атак на Торецькому напрямку неподалік населених пунктів Торецьк, Нью-Йорк та Щербинівка. Більшість атак противник спрямував на Торецьк.

Читайте також:

• На в’їзді в Покровськ зруйнована стела: фото
• Росіяни просунулися до Покровська: як виглядає карта бойових дій
• Вулиця Київська у Бахмуті: нові фото від окупантів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Збройні сили України продовжують стримувати просування російських військових у Донецькій області. Найбільша інтенсивність боєзіткнень наразі фіксується на Покровському відтинку фронту, де українські військові відбили майже пів сотні атак.

Детальніше про це розповіли в Генштабі ЗСУ в новому зведенні з фронту.

Загострення на Покровському та Костянтинівському напрямках

Найбільша кількість штурмових дій зафіксована на Покровському напрямку. Українські військові зупинили 47 атак російської армії у районах сел Шахове, Вільне, Кутузівка, Родинське, Шевченко, Новоолександрівка, Білицьке, Софіївка, Кучерів Яр, Затишок, Гришине, Сергіївка, Удачне та Новопавлівка. Варто зазначити, що учора, 25 травня, росіяни на цій ділянці фронту здійснили 38 атак.

На Костянтинівському напрямку російські військові здійснили 14 атак, що на одну менше показників 25 травня. Наступальні дії відбувалися поблизу населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Плещіївка, Іллінівка та у бік Миколайпілля.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 17 разів намагалася просунутися вперед у районах Новоселівки, Новомихайлівки, Діброви, Дробишева, Ставки, Ямпіля, Нововодяного та Озерного.

На Слов’янському напрямку українські військові зупинили п’ять спроб російської армії здійснити просування. Боєзіткнення відбулися у районах населених пунктів Крива Лука, Закітне та Рай-Олександрівка.

На Краматорському напрямку інтенсивність боїв була найнижчою. Росіяни здійснили одну наступальну дію в районі Міньківки.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 1 010 осіб;
• танків — 1 одиниця;
• бойових броньованих машин — 7 одиниць;
• артилерійських систем — 64 одиниці;
• РСЗВ — 2 одиниці;
• засобів ППО — 1 одиниця;
• наземних робототехнічних комплексів — 10 одиниць;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 790 одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 374 одиниці;
• спеціальної техніки — 3 одиниці.

Читайте також:

38 штурмів за добу: російська армія зосередила сили на Покровському напрямку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У прифронтових містах та селах Донецької області утворилися так звані кілзони — ділянки фронту та логістичні шляхи, де через активність безпілотників російської армії пересування транспорту є вкрай складним. Проте, навіть так волонтери продовжують вивезення цивільних з небезпечних ділянок регіону.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим щодо поточного стану справ з евакуацією на Донеччині.

Евакуація на Донеччині

За словами волонтера, інтенсивність бойових дій значно зросла у містах Дружківка, Миколаївка та навколишніх селах. Процес евакуації ускладнюється постійними обстрілами, однак волонтери продовжують роботу.

“В 10-ти кілометровій зоні до фронту, 15-ти кілометровій, дуже сильно збільшилась кількість FPV-дронів. Це справжня кілзона“, — констатує Богдан Зуяков.

Автошляхи та самі міста, зокрема Краматорськ, теж не є повністю безпечними. Російські військові використовують безпілотники типу “Молнія” та далекобійні FPV-дрони, котрі зависають у небі, шукають цілі та завдають ударів по транспорту, особливо великим за розміром. Волонтерські мікроавтобуси з людьми часто виступають саме такими об’єктами, через що можуть ставати пріоритетною ціллю для операторів російських бебезпілотників.

Хто залишається у прифронтових містах

За словами Богдана Зуякова. зі Слов’янська та Краматорська виїжджає значно більше сімей з дітьми, оскільки молодшому поколінню простіше наважитися на переїзд. Водночас у небезпечних зонах продовжують жити переважно літні та маломобільні люди. Як додає волонтер, деякі з них відмовляються евакуюватися через низку факторів:

• психологічна та фінансова неготовність до переїзду;
• поширення чуток про те, що переселенцям немає куди їхати та немає за що жити;
• сильна прив’язаність до власного майна.

“Будинок свій, який все життя вони збирали на нього, будували, і це все зникає в них. Через це і не виїжджають вони“, — пояснює волонтер.

Волонтер також пояснив, що процес виклику волонтерів залежить від населеного пункту:

• з найнебезпечніших територій телефонувати з проханнями про виїзд змушені родичі;
• з міст на кшталт Дружківки місцеві жителі записуються на евакуацію самостійно у моменти появи зв’язку.

Вплив пори року на темпи виїзду

За словами волонтера, наразі фіксується певний спад попиту на евакуацію. Тепла погода дозволяє місцевим мешканцям залишатися навіть у пошкоджених будинках. Окрім цього, люди мають мотивацію залишатися через городи та хатні справи.

“Спека не заважає їм ночувати і жити у будинку, навіть розбитому. Все опирається в холод. Коли буде холод, туди буде і евакуація“, — підсумовує Богдан Зуяков.

З настанням зими та зниженням температури волонтер прогнозує новий масштабний етап евакуації з території Донеччини.

Читайте також:

“Евакуація зі Слов’янська та Краматорська стала масовою”: що відомо про ситуацію на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!