Ситуація навколо міста Часів Яр — це тема, яка цікавить не лише українців, але й іноземців. Про неї регулярно пишуть великі міжнародні ЗМІ, надаючи власним читачам інформацію щодо подій на фронті.

Редакція Бахмут IN.UA вирішила дослідити міжнародну пресу та проаналізувати те, як вона показує події в Часів Ярі.

Битва за Часів Яр: огляд міжнародної преси

Висвітлення ситуації в місті Часів Яр у липні 2024 року розпочалося майже з самого початку місяця, коли з’явилася інформація про відступ наших військ зі східних околиць, зокрема, мікрорайону Новий. Про це написали такі видання як The Guardian, Financial Times, France 24, Reuters, Al Jazeera та багато інших. 

Всі видання констатували факт стратегічної важливості міста як для України, так і для окупаційних військ. Часів Яр для українських захисників — це стратегічна висота та гарний оборонний пункт, а для росіян — це плацдарм для подальшого захоплення Краматорська та Слов’янська, перерізання логістики ЗСУ та наближення їх цілі по виходу на адміністративні кордони Донецької області. При цьому зазначається, що росіяни знищують місто. Наприклад, в Reuters написали, що мікрорайон “Новий” в Часовому Яру повністю стерто.

Варто зазначити, що міжнародні ЗМІ також посилалися на джерела з міністерства оборони рф, зокрема, на повідомлення про захоплення мікрорайону Новий та “покращення ситуації на передових позиціях”.

Досить регулярно новини про Часів Яр виходять на сайті американського журналу Newsweek, де журналісти розповідають про ситуацію в місті з посиланням на Інститут вивчення війни (IWS). Варто зазначити, під кожною новиною є коментарі російських ботів. Наприклад, вони намагаються розповсюджувати фейки про міжнародну допомогу та “величезні втрати” серед українців.

Авторські матеріали

За липень виходили й великі авторські матеріали, які присвячені ситуації в Часів Ярі. Одним з таких став репортаж агентства Reuters про роботу цілодобового польового госпіталю біля міста, куди спершу направляють поранених бійців для стабілізації їх стану з подальшим перевезенням якомога далі від лінії фронту. В матеріалі розповіли про специфіку роботи медиків, а також про їх ментальний стан.

“Це хлопці, які приходять сюди та підживлюють вас своїм героїзмом і позитивними емоціями… Ви не маєте права дозволити собі здатися, похилити голову“, — сказав один з польових медиків репортеру Reuters.

Медик також додав, що можливості української армії при транспортуванні поранених трохи змінилися в кращу сторону з новою американською та європейською технікою. Утім, її не так багато, як хотілося б.

Які можна зробити висновки

Загалом же можна зробити висновок про те, що опис подій в місті Часів Яр в міжнародних ЗМІ має нерегулярний характер, який залежить від інтенсивності бойових дій та ключових їх подій.

Читайте також:

• Як отримати ліки з безплатною доставкою через Укрпошту: покроковий гід
• Бахмутський краєзнавець написав книгу про Бахмут: як отримати
• Оточення Часів Яру: у ЗСУ прокоментували чутки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Проросійські Telegram-канали поширюють фото стінопису нібито з лондонського Барбікан-центру, де Дональд Трамп виганяє президента України Володимира Зеленського. Першоджерело світлини начебто взяте із фотоматеріалу The Guardian з назвою “London artists have reacted to Trump’s future victory” (Лондонські артисти відреагували на майбутню перемогу Трампа).

Однак, це — фейк. The Guardian не публікував ні світлину, ні інші фотоматеріали з такою назвою. Також не існує муралу на стінах Барбікан-центру.

Вибори США: простір для фейків рф

Від 22 липня в мережі поширюється фото муралу нібито у Лондоні, де кандидат у президенти США Дональд Трамп дає копняка чинному президенту України Володимиру Зеленському. Мається на увазі, що начебто у випадку перемоги Трампа на виборах (у чому переконані творці малюнку та фейку зокрема), Зеленський буцімто буде усунений від тісного ділового контакту з новим очільником США. 

За допомогою google lens ми здійснили пошук зображення. Світлина вперше була опублікована 18 липня користувачем BG у Х (ред. — колишній Twitter), як скриншот нібито обкладинки до нового матеріалу The Guardian з назвою “London artists have reacted to Trump’s future victory” (Лондонські артисти відреагували на майбутню перемогу Трампа). Вже обрізану світлину пізніше використали проросійські Telegram-канали для своїх дописів.

Однак, на сайті The Guardian нема фотоматеріалу з такою назвою та картинкою, як і перепублікацій іншими виданнями цього тексту. Єдина згадка про начебто існування такої публікації від The Guardian — анонімні акаунти в соцмережах, які, судячи із їхніх попередніх дописів, підтримують росію.

Місцеві жителі підтверджують відсутність муралу на стіні Барбікан-центру. Хелен Хадсон, редакторка видання Barbican Life, на прохання журналістів з Gwara Media надіслала фотографію місця, де нібито мав бути стінопис. На знімку чітко видно, що муралу з Трампом та Зеленським на стіні немає.

Створивши цей фейк, його автори підкреслили думку, що, у разі виграшу президентських виборів, Дональд Трамп не допомагатиме Україні у війні проти росії. Заяви кандидата у президенти США також можуть створити таке враження, а це тільки на руку російській стороні. Втім варто зазначити, що Трамп — політик, від якого можна очікувати будь-яких дій. Тож не можна однозначно стверджувати, що у випадку перемоги військова допомога Україні від США однозначно припиниться.

Читайте також:

• Маніпуляція: Міноборони України передає армії списані боєприпаси
• Фейк: у Раді пропонують законопроєкт, що передбачає винагороду за “доноси” на ухилянтів
• Маніпуляція: “фінський журналіст” розповідає про вбивство ЗСУ мирного населення в Авдіївці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Коли інфопривід публікують із фотографією, автоматично у читача до нього стає більше довіри. Адже це ж наче не просто надруковані слова, а з підтвердженням! Але фотознімками також можна маніпулювати та створювати необхідний “настрій”. Докладніше про це — у матеріалі “Бахмут IN.UA” в рамках роз’яснювального проєкту.

Що таке інформаційна війна

Головна задача інформаційної війни — вплинути на свідомість кожної окремої людини та думку громадськості ворога взагалі. російська федерація виділяє на це шалені ресурси, аби досягнути своєї мети: посіяти розбрат між українцями всередині країни, між українцями та державами-партнерками тощо. Для цього створюються тисячі акаунтів у соцмережах, які публікують фейки, недостовірну інформацію, правдиву інформацію, але прикрашену і так далі. Далі це мережею розносять так звані корисні ідіоти, про яких редакція “Бахмут IN.UA” писала раніше.

Фото не такі, як про них розповідають

Один зі способів ведення інформаційної війни — пости у соцмережах. Це швидкий та ефективний спосіб рознести меседж, і з великою ймовірністю більшість користувачів не перевірятимуть достовірність цієї інформації.

До прикладу, у 2015 році в Фейсбуці користувач боріс павличенко поширив знімок нібито дитини у Донецьку, яка шукає свою загиблу матір серед розвалин будинку, в який влучили ЗСУ. Аналогічний допис з’явився й в Однокласніках. За 9 років цей пост поширило майже 10 тисяч людей у Facebook, а у російській соцмережі — майже 7. У словацькому сегменті Фейсбуку його репостнули 3 тисячі людей. Не оминули це фото й російські ЗМІ: журналісти російського РЕН ТВ розповіли щемку історію хлопчика, але “забули” розповісти, що фото — постановочне. Що ж насправді із цим знімком?

Насправді цей знімок – кадр із відеокліпу «Ангел. Пісня про дітей Донбасу» (51-ша секунда), у зйомках якого брала участь ця дитина. У кліпі показано зруйнований населений пункт Нікишине (Горлівський район, Донецька область), в якому хлопчик та дівчинка шукають допомоги. Діти — брат та сестра, які на момент зйомки кліпу жили у бомбосховищах разом зі своїми батьками. Про це написав автор кліпу ден леві.

У червні 2022 року у Facebook користувач андрій троіцкій опублікував фото нібито українського військовополоненого у Донецьку, тіло якого вкрито татуюваннями з фашистською символікою. Але, скористувавшись зворотнім пошуком у Google, дізнаємося, що це фото було зроблене у 2005 році в Білорусі під час медичного огляду в’язня 15 колонії міста Могильов.

У тому ж 2022 році на різних сайтах користувачі публікували допис з однаковим текстом “Олександра Зеленська, дочка Зеленського, ненавидить батька, називає нацистом та вбивцею українського народу. Сама вона втекла до Польщі та розкриває всю правду про батька”. Як доказ, публікують знімок із дівчиною, що плаче. 2 хвилини у Гуглі, і за допомогою зворотнього пошуку ми дізнаємося, що фото — насправді скриншот із відео 2017 року, в якому дівчина плаче, бо її хлопець не купив їй IPhone. Ще кілька секунд у Гуглі та, завдяки запиту “донька Володимира Зеленського”, дізнаємося як виглядає справжня донька президента України.

Українці також розповсюджують дезінформативні фото. До прикладу, ексзаступник міністра МВС України Антон Геращенко у квітні 2022 року опублікував фото, начебто зроблене у Київській області після деокупації. Нібито росіяни залишили на стіні напис “А хто дозволив вам красиво жити?” Першоджерело цього знімку — користувач соцмережі Фейсбук, який видалив свій допис. Насправді ж, знімок був вперше з’явився у мережі ще у 2016 році на російськомовному форумі. Геолокація будівлі невідома.

Це все — лише кілька прикладів, але вони наочно показують, що знімок, вирваний з контексту, може також стати зброєю в інформаційній війні.

Як перевірити фотографію

Перш за все, для перевірки варто здійснити зворотній пошук зображення. І так, для цього варто використовувати не лише Google, а й Bing, Yandex. Останній краще індексує знімки, які були опубліковані саме в російському сегменті інтернету. 

Також можна скористатися інструментом TinEye, який створений як раз для цих цілей. 

Завдяки цим двом способам зазвичай можна виявити першоджерело зображення. Ключовим аспектом є оцінка достовірності ресурсів: варто звертати увагу на фотобанки, інформаційні портали з вказаним авторством знімків, а також на початкові дописи в соціальних мережах.

У випадках, коли пошук за зображенням не дає результатів, важливо правильно сформулювати ефективний пошуковий запит у Google, Bing чи Yandex. Якщо ви припускаєте, що про це фото могли раніше написати зарубіжні верифікатори, рекомендуємо включити до запиту фразу “fact check”, бажано англійською мовою.

Окрім цього, самі соціальні мережі за допомогою ЩІ вже почали маркувати фото. До прикладу знімок із засудженим, опублікований андрієм троіцкім, Facebook позначив як той, що може ввести в оману:

До речі, підробити скриншот також вкрай легко. Як це роблять — розповіли аналітики VoxCheck. Чи можна перевірити справжність скриншоту? Можна: знайти першоджерело. Але, звісно, допис, з якого був зроблений скриншот, можуть видалити. Що робити? У деяких випадках може допомогти Wayback Machine, також відомий як вебархів сайтів. За допомогою інтернет-архіву можна дізнатися, як виглядав сайт раніше: місяць або кілька років тому.

І зазирніть у публікацію “Бахмут IN.UA” про те, як відрізнити фейкове фото від справжнього. Там наші журналісти опублікували корисну добірку інструментів.

Читайте також:

• “Корисні ідіоти”, що грають на руку кремля. Як шкодять українські блогери та політики
• Маніпуляція: українцям виплачуватимуть гроші за повернення додому
• Маніпуляція суспільною думкою: як соціологічні дослідження можуть стати інструментом пропаганди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!