Фахівці бахмутського ЦНАПу надають підтримку людям, які бажають подати заяву до міжнародного Реєстру збитків. Ця послуга доступна для людей, які не можуть самостійно заповнити заяву, мають труднощі з цим чи потребують підтримки.

Як бахмутянам допомагають подавати заяви, редакції Бахмут IN.UA розповіла начальниця відділу надання адміністративних послуг Наталія Чистякова.

Порядок подачі заяви до міжнародного Реєстру збитків

Працівники бахмутського ЦНАПу, які працюють у Києві та Дніпрі, пропонують бахмутянам допомогу в заповненні та поданні заяв до міжнародного Реєстру збитків. Отримати її можуть люди, які не мають можливості зробити це самостійно або ж мають труднощі із заповненням заяви.

Примітно, що ця послуга не доступна у всіх ЦНАПах по Україні. Дана ініціатива була запроваджена в бахмутському ЦНАПі для допомоги переселенцям і переселенкам. Однак, вона доступна лише під час особистого прийому.

“Ми пропонуємо допомогу людям, які не мають можливості самостійно заповнити заяву або чогось лякаються чи їм потрібна підтримка. Ця заява подається безпосередньо самою людиною за використання її електронного цифрового підпису та доказів, які в неї є. Тобто це лише допомога, а не обов’язкова послуга, яка надається у ЦНАПах. Саму заяву має подавати заяву особисто людина, а не адміністратор ЦНАПу. Фахівець лише знаходиться поруч, щось підказує або ж може допомоги скористатися комп’ютером. Інформація щодо самого Реєстру збитків і форми подання заяв знаходяться на офіційному сайті реєстру. Ми такі ж користувачі, як і пересічні громадяни, тому ця допомога — це не обов’язкова функція ЦНАПу, а просто наше бажання допомогти мешканцям”, — зазначає Наталія Чистякова.

Для заповнення заяви людина має особисто прийти до працівників бахмутського ЦНАПу в Києві чи Дніпрі. Дистанційно ця допомога не надається. Щоб подати заяву, людина повинна мати електронний цифровий підпис чи Дія.Підпис, а також докази завданих війною збитків.

“Ця заява заповнюється через портал “Дія”. Однією з обов’язкових умов є наявність якнайбільшої кількості доказів, які людина хоче долучити. Далі заповнюється заява, подаються всі дані і завіряється електронним підписом”, — розповідає фахівчиня.

Нагадаємо, що наразі основна задача Реєстру збитків — це збір і фіксація даних про завдану шкоду. Механізм виплат компенсацій буде розроблено у майбутньому, а подані заяви передаватимуть відповідним органам для розгляду та ухвалення рішень.

Бахмутський ЦНАП: контакти

Прийом громадян у Києві проводиться за адресою: провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами: +380 (98) 850 0561, +380 (99) 667 9206.

Прийом громадян у Дніпрі проходить у Центрі підтримки бахмутян “З Бахмутом у серці. Дніпро” за адресою: вулиця Макарова, 1-Б. Попередній запис за телефонами: +38 (099) 667 9206, +38 (098) 850 0561.

Читайте також:

• Компенсація за житло: яку суму виділила українцям Рада Європи
• Чи може цивільне подружжя переселенців оформити субсидію на оренду житла: пояснює Пенсійний фонд
• У Києві ВПО можуть отримати житло у гуртожитку: як податися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні працює житлова програма для ВПО з тимчасово окупованих територій. Переселенці і переселенки зі статусом УБД або отриманою інвалідністю внаслідок війни можуть отримати житлові ваучери. На сьогодні, за даними Міністерства розвитку громад та територій України, отримано позитивні рішення та сформовані понад 31 тисяча житлових ваучерів. Тоді як родин, які змогли придбати житло, в рази менше — понад 1 200.

Скільки коштів виділено на житлові сертифікати, чи передбачені додаткове фінансування та розширення програми — у відповідь на звернення редакції повідомила Наталія Козловська, заступниця міністра розвитку громад та територій України.

Скільки житлових ваучерів погодили для ВПО

У Міністерстві розвитку громад та територій повідомляють, що 19 березня 2026 року Уряд виділив майже 6,6 мільярдів гривень на перший етап фінансування програми для забезпечення житлом ВПО з тимчасово окупованих територій. 1 травня з’явилась можливість бронювання коштів, і 3 296 родин отримали погоджене фінансування на суму майже 6,6 мільярдів гривень для придбання нового житла.

Понад 1 200 родин вже придбали житло за сертифікатами.

Загалом станом на момент публікації подано 40 523 заяви на участь у програмі. Позитивне рішення комісій отримали 31 556 заяв, для них сформовані ваучери.

Чи можна повторно отримати житловий сертифікат в разі невикористання

Житловий ваучер формується автоматично після отримання позитивного рішення комісії. Його строк дії складає 5 років.

Після погодження ваучера людина може в будь-який час подати звернення на бронювання коштів через “Дію”. Тобто, людина самостійно вирішує, коли саме готова скористатися сертифікатом. Після бронювання коштів у неї є 60 днів, щоб укласти договір купівлі житла в нотаріуса. Якщо заброньовані кошти за цей час не використали, вони повертаються на рахунок оператора програми та переходять наступним заявникам у черзі.

У такому випадку людина може повторно подати звернення на бронювання коштів. Кількість таких звернень необмежена.

Чи можуть розширити програму житлових сертифікатів на інші категорії ВПО

У міністерстві наголошують, що поки немає реальних планів щодо розширення програми.

“Масштаби потреб сьогодні значно більші за можливості будь-якої окремої програми. Саме тому Уряд рухається поетапно — через поступове розширення чинних програм. Водночас Міністерство вже працює над формуванням комплексної житлової політики, яка передбачатиме поєднання різних інструментів — компенсаційних механізмів, доступної іпотеки, соціального та муніципального житла, а також підтримки оренди”, — зауважила Наталія Козловська.

Зараз Мінрозвитку працює над залученням додаткового фінансування, зокрема траншу від Банку розвитку Ради Європи в розмірі 80 мільйонів євро на два роки двома траншами по 40 мільйонів євро.

Зазначимо, що сьогодні, за підрахунками Міністерства юстиції, Державної служби статистики та ГО “Поверни своє”, налічують 878 тисяч людей, які залишили майно на тимчасово окупованих територіях. Щоб покрити їхню потребу в житлі, потрібні два річних бюджети країни. При цьому зазначена кількість у 878 тисяч осіб не є остаточною. Реальна цифра значно більша, оскільки Державний реєстр речових прав містить інформацію не про всі об’єкти нерухомості.

Читайте також:

• Соціальні квартири та нові підходи до оренди: як Мінрозвитку планує вирішувати житлові проблеми ВПО
• Житлові ваучери для ВПО: що заважає переселенцям придбати житло
• Скільки донеччани платять за оренду житла: редакція дізнавалась у героїв

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Для покриття фінансових втрат громадянам, які втратили житло на тимчасово непідконтрольних територіях, Україні знадобиться сума, співставна з двома річними державними бюджетами. Наразі офіційна статистика фіксує 878 тисяч таких осіб, а виплата 2 мільйонів гривень кожній родині є надзвичайно великим навантаженням для економіки. Ситуацію ускладнює той факт, що значна частина переселенців досі не має оформлених правовстановлюючих документів на своє майно.

Про це повідомляє кореспондентка Бахмут IN.UA з посиланням на слова Наталії Козловської, заступниці Міністра розвитку громад та територій України, під час форуму “Розбудова систем задля досягнення довгострокової підтримки ВПО”.

Компенсація житла переселенцям з ТОТ

Спираючись на дані Міністерства юстиції, Державної служби статистики та громадської організації “Поверни своє”, які озвучили спікери на форумі, урядовці розрахували орієнтовну кількість громадян, які залишили майно на ТОТ. Цифра становить 878 тисяч осіб.

Заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська наголошує на складності фінансування таких виплат, адже для повної компенскції необхідна сума в два річних бюджети України:

“Для того, щоб нам компенсувати всім, хто залишив майно на окупованій території, нам необхідно в два річних бюджета. Є цифра з кількістю людей, не в квадратних метрах. Я її не буду називати. Просто цифра страшна“.

Зазначимо, що державний бюджет України на 2025 рік мав загальний обсяг видатків у майже 3,6 трильйони гривень, а у 2026 році — 4 трильйони 824,1 мільярдів гривень.

Наталя Козловська додає, що виділення 2 мільйонів гривень на особу є значним фінансовим викликом, тому держава відмовляється від ситуативних рішень на користь планових та прозорих проєктів. Це дозволяє залучати кошти міжнародних партнерів. За її словами, програми відновлення вже підтримуються Світовим банком та Банком розвитку Ради Європи. Наступний транш від Світового банку буде підкріплений гарантіями Євросоюзу, що є підтвердженням дієвості створеного в Україні продукту компенсацій.

Проблеми з документами та державними реєстрами

Зазначена кількість у 878 тисяч осіб не є остаточною. Реальна цифра тих, хто користувався і мав житло на ТОТ, значно більша, оскільки Державний реєстр речових прав містить інформацію не про всі об’єкти нерухомості.

Під час спроб отримати компенсацію переселенці стикаються з конкретними перепонами:

• частина житлових об’єктів залишається неприватизованою;
• інформація про право власності не внесена до Державного реєстру речових прав.

Як каже Наталя Козловська, наявність оформлених прав є базовою вимогою для отримання будь-якої допомоги. Наприклад, органи місцевого самоврядування у містах, таких як Київ чи Тернопіль, вимагають підтвердження прав власності навіть для надання допомоги на оренду житла.

Через виявлені прогалини у документах переселенців Міністерство розвитку громад та територій планує ініціювати масштабний проєкт з інформування населення.

Читайте також:

Житлові ваучери для ВПО: що заважає переселенцям придбати житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!