Вчора, 9 вересня, Бахмуту виповнилося 452 роки. Через повномасштабне вторгнення росії в Україну жителі міста вимушені відзначати це особливе для них свято у різних куточках України та світу. Цього дня, ми, бахмутяни як ніколи відчули підтримку людей, які щиро бажають нам добра і допомагають у цей непростий час.

---

Редакція «Бахмут.IN.UA» згадує, як відбувалося святкування Дня міста Бахмут.

Привітання від захисників

Воїни 17-тої окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка, які воюють на Бахмутському напрямку, записали звернення до бахмутян.

Онлайн-концерт

До дня міста редакція «Бахмут.IN.UA» підготувала концертну програму для бахмутян. Перші хвилини ефіру концерт йшов за планом, однак згодом керування трасляцією перехопили російські хакери, які зірвали захід. Вочевидь, росіянам настільки заважав святковий настрій бахмутян, що вони не могли пройти повз святкування, аби не зіпсувати його.

Однак, це не завадило нам продовжити святкувати в іншому форматі.

Екскурсія столицею

Історик-краєзнавець Микита Безмен провів у Києві для всіх охочих безкоштовну екскурсію містом.

Привітання від зірок

Лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя на прохання редакції передав бахмутянам привітання до Дня міста.

Популярний український гурт «SPIV BRATIV» на прохання нашої редакції привітав бахмутян з Днем міста. Через ворожу кібератаку музиканти не змогли звернутися до бахмутян наживо, тому записали відео.

Вітання від наших артистів та волонтерів

Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв ім. І. Карабиця теж не забув про День народження рідного міста і записав відеопривітання.

Бахмутянин, волонтер, захисник Андрій Шостак передає вітання з Днем народження нашого міста Бахмут.

Заходи в Україні

Президент України Володимир Зеленський привітав міста, які відзначають свій День народження 9 та 10 вересня. Він відзначив героїчну Авдіївку, незламний Бахмут та інші міста, які протистоять російським окупантам.

У Бахмутській міськраді показали, як містяни святкували День народження Бахмута у великих містах України.

Київ

День міста у столичному парку «Наталка» розпочався з урочистої частини, де відбувся перший крок до відродження Бахмуту — висадка трояндових кущів. Участь у заході взяли участь усі бажаючі. 

Присутні на святі змогли відвідати розважальні майданчики для дітей та дорослих, майстер-класи, залишити свої надписи на стіні побажань та скуштувати печиво із передбаченням. Смачний козацький куліш нагадав про мирні часи у місті.

Чимало шанувальників зібрали спортивні та ігрові локації. Наприкінці заходу відбулось урочисте нагородження від українського козацтва волонтерів з Бахмута, що допомагали ЗСУ та цивільним.

Полтава

Зазвичай святкування у Бахмуті відбувалося на центральній площі міста, не стали порушувати цю традицію бахмутяни у Полтаві. Дітей радо прийняв міський парк «Перемога», де на малечу чекали цікаві ігри, вікторина «Моє рідне місто», улюблені руханки під музику.

У конкурсі малюнків «Бахмут у моєму серці» неможливо було обрати переможців, бо дитячі мрії про мирне майбутнє нашого міста мають усі обов’язково здійснитися. Усі учасники заходу отримали переможні призи. Від міста Полтава діти отримали у подарунок безкоштовне катання на атракціонах.

Одеса

В Одесі пройшла розважально-ігрова програма, присвячена 452-річниці рідного міста. Яскраві кульки, прапорці з символікою рідного міста, пісні, знайомі з дитинства, перенесли всіх присутніх на рідні вулички старовинного Бахмута.

Малечу розважали казкові герої, які пригощали їх невід’ємним атрибутом свята — солодкою ватою. В інтелектуальній вікторині «Чи знаєш ти своє місто?» бахмутяни позмагалися на знання цікавих фактів про Бахмут. Разом пригадали назви рідних вулиць, де проходили найяскравіші моменти життя.

Далі були веселі тематичні конкурси, ігри, активності, які допомогли розважити та згуртувати. На завершення учасники заходу склали в імпровізований кошик свої побажання рідному місту. Також цієї ночі в Одесі народився маленький бахмутянин. Щиро вітаємо батьків і бажаємо здоров’я!

Дніпро

Активно долучилися до свята бахмутяни у Дніпрі. Тут пройшли майстер-класи, квести для дітей та дорослих, веселі конкурси та флешмоб. Веселощів, запалу та незабутні враження від яскравих образів діточкам додав аквагрим та солодкі подарунки.

Цей день був наповнений позитивними емоціями, довгоочікуваними зустрічами та приємними спогадами.

Жовті Води

Святковий день для бахмутян у Жовтих Водах розпочався з ранкової кави та привітань.

Далі був кіноогляд «Спогади про місто», майстер-клас з виготовлення браслетів «Три кольори Бахмута», концертна програма і танцювальний флешмоб від юних талантів «Мир над Україною».

Кривий Ріг

У Кривому Розі Благодійний фонд «Слов’янське серце» провів яскраву та веселу розважальну зустріч для малечі.

Цікавий квест під назвою «Бахмут там, де ми!» підготували педагоги освітнього осередку нашого міста, під час якого маленькі мешканці були учасниками майстер-класу з виготовлення святкових вітальних листівок та власноруч створили прапор Бахмута.

Далі на бахмутян чекав святковий концерт від ПК «Мистецький» та частування ласощами.

Харків

У Харкові відбулась виставка картин художниці Катерини Руденко про мирний та вже знищений росією Бахмут. Звучали музичні привітання від викладача Бахмутської школи мистецтв Олени Москальової та вірші про Бахмут від випускниці школи мистецтв Євгенії Волобуєвої.

Цікаві історичні факти про наше місто розповів історик Михайло Топило. Дітлахи малювали мрії про місто, яким вони бажають його бачити в майбутньому після нашої Перемоги.

Вітання для бахмутян з усіх куточків нашої країни та світу

Вітання начальника Бахмутської міської військової адміністрації Олексія Реви.

Читайте також: “У 2021 був останній День міста, коли можна було радіти”: бахмутяни про 9 вересня

Всі фото: Бахмутська міська рада

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У місто Дружківка, до якого наближається лінія фронту, повертаються родини з дітьми. Загалом, за офіційною статистикою, тут перебувають шестеро дітей, однак фактична кількість дітей у місті може бути більшою. Вже були випадки, коли до міста поверталися родини з дітьми.

Про це під час брифінгу повідомив Дмитро Петлін — начальник відділу оперативно-чергової служби, звʼязку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА.

Евакуація дітей з Дружківки

У семи населених пунктах Донеччини триває примусова евакуація дітей. Такі заходи введені через небезпеку, пов’язану з бойовими діями в регіоні. Серед населених пунктів, звідки евакуйовують дітей, є й місто Дружківка, яке сьогодні перебуває в зоні бойових дій.

За офіційною статистикою, в Дружківці перебувають шестеро дітей. Однак, у місті фіксують випадки повернення дітей.

“У Дружківці залишаються шестеро дітей. Для прикладу можу сказати, що це статистика, але вчора було евакуйовано з Дружківки дев’ятеро дітей, і кількість не зменшилась. Тобто це знову виявлені діти. І так буває у нас день через день по Дружківці. Тому що перед евакуацією з самого міста Дружківка з навколишніх населених пунктів була евакуація, люди там, звичайно, не реєструвалися і діти… Я до чого веду, що кількість там більша. Скоріше за все, що не шестеро, а більше”, — сказав під час брифінгу Дмитро Петлін.

Скільки дітей залишаються в зонах примусової евакуації

Загалом у семи населених пунктах Донеччини, де триває примусова евакуація родин з дітьми, наразі проживають 144 дитини. Із них:

• Дружківська громада, місто Дружківка — 6 дітей;
• Андріївська громада, село Сергіївка — 20 дітей;
• Миколаївська громада — 18 дітей;
• Святогірська громада — 13 дітей;
• місто Слов’янськ (окремі райони, визначені наказом) — 87 дітей.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни пишуть про евакуацію дітей зі Слов’янська без дозволу батьків: чому ці заяви є фейком і що відбувається насправді
• Евакуація дітей з небезпечних районів Слов’янська: куди везуть родини та яку допомогу надають
• “Забиратиме поліція і передаватимуть в органи опіки”: як на Донеччині вилучатимуть дітей з родин, які відмовляються від евакуації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Попри тотальну російську пропаганду, мілітаризацію та реальні загрози для життя, тисячі підлітків з тимчасово окупованих територій (ТОТ) щороку намагаються здобути українську освіту. Їхній шлях до вільних міст супроводжується інформаційною блокадою, подоланням освітніх прогалин та тисячами кілометрів.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Валерією Куберською, юристкою Центру громадської просвіти “Альменда”. Експертка розповіла про те, з якими труднощами стикаються абітурієнти в окупації, як їм вдається приховувати навчання та що відбувається після переїзду на підконтрольну Україні територію.

Виїзд дітей з ТОТ для вступу в університеті в Україні

Головним рушієм вибору для молоді, яка роками живе в окупації, залишається те, що вони пов’язують власне майбутнє з Україною. За словами Валерії Куберської, дослідження серед студентів, які змогли виїхати та вступити до українських вишів, демонструє чітку тенденцію.

“Ми проводили дослідження, де опитували студентів, які перемістилися з тимчасово окупованих територій і навчаються зараз в Україні. Найбільшим показником у відповідях були саме патріотичні мотиви. Вони обирають навчатися тут, тому що бачать своє життя в Україні, ідентифікують себе українцями. Відповідно, вони хочуть розбудовувати державу, доєднуватись до соціального та економічного життя країни“, — пояснює юристка.

Освітні втрати та інформаційний вакуум

Діти, які перебувають в окупації, роками не мають доступу до вивчення української мови, справжньої історії України чи географії. Наздоганяти програму доводиться самотужки, адже спеціальних адаптованих умов для складання іспитів немає — вимоги залишаються загальними.

Крім того, абітурієнти опиняються в умовах тотальної інформаційної блокади.

“Сайт Міністерства освіти і науки України має домен “ua”. Це вже автоматично втрата доступу до цього сайту, тому що навіть з VPN вкрай важко або навіть неможливо зайти й отримати інформацію“, — зазначає юристка.

Єдиними джерелами залишаються “сарафанне радіо”, допомога громадських організацій та сайти університетів. Проте й тут виникають проблеми. Навіть знайшовши контакти університету, абітурієнти часто не можуть отримати консультацію. Освітні центри при приймальних комісіях працюють переважно з 1 червня по 30 вересня. В інший час комунікація може бути відсутньою. Крім того, деякі заклади часом вимагають документи, не передбачені законом, наприклад, довідки про перетин гуманітарного коридору, військово-облікові документи у неповнолітніх або навіть просять надіслати геолокацію, що є вкрай небезпечним.

Безпекові ризики та загроза звинувачень в “екстремізмі”

Оскільки окупаційна влада незаконно поширила своє законодавство на ТОТ, відвідування російських шкіл стало обов’язковим. Якщо дитина ігнорує ці заняття, батькам загрожує позбавлення батьківських прав. Тому підлітки змушені вести подвійне життя: вдень ходити до окупаційної школи, а у вільний час таємно вивчати українські предмети за україномовним компонентом — аналогічний тому, яким користуються діти в країнах ЄС.

“Якщо ми говоримо про вивчення певних тем з історії України, то це може розцінюватися як екстремістська діяльність. У 2024 році в Росії була затверджена стратегія протидії екстремізму, відповідно до якої певні теми з історії України визнаються екстремістськими. Тому і гугління їх, вивчення, поширення інформації може мати відповідні наслідки“, — наголошує Валерія Куберська.

Навчання на ТОТ також може відбуватися за допомогою онлайн за допомогою вчителів у їх вільний час чи різних громадських організацій онлайн, котрі займаються подібним.

Загалом проблемою для дітей може стати не тільки тиск окупантів, але й їх власні родини, зокрема, їх реакція на наміри здобути вищу освіту в Україні. У практиці “Альменди” є випадки, коли дорослі всіляко сприяють виїзду дитини та самі звертаються по допомогу. Але часто трапляються і драматичні ситуації, коли батьки категорично проти української освіти під впливом страху або пропаганди. Без їхньої заяви неповнолітній не може офіційно доєднатися до української школи.

“У нас був яскравий приклад, коли дівчинка сама збирала кошти таємно. Під приводом того, що вона їде з подружками відпочивати в росію, вона поїхала на підконтрольну територію для того, щоб вступити до українського закладу вищої освіти. Батьки потім були в шоці і дуже проти“, — ділиться історією юристка.

Шлях до студентства: іспити, евакуація та виклики адаптації

Вступникам з ТОТ не обов’язково складати Національний мультипредметний тест (НМТ) — вони мають право на внутрішні іспити (співбесіди) безпосередньо в університетах. Більшість робить це онлайн. Проте експерти радять заздалегідь перевіряти формат подальшого навчання у вибраному закладі. Наприклад, якщо університет працює виключно офлайн (як більшість вишів у Львові), а студент не має змоги виїхати з окупації, є ризик швидкого відрахування.

Для тих, хто наважується на виїзд, шлях лежить через білорусь або треті країни, наприклад, Казахстан, який останнім часом стає дедалі популярнішим для виїздк. Центр “Альменда” не займається фізичною евакуацією, але допомагає з документальним супроводом та перенаправляє до профільних волонтерських організацій.

Після успішного переїзду та зарахування на бюджет (або переведення на нього з контракту) на вступників чекає новий етап боротьби — адаптація.

“Якщо дитина переміщується сама, без підтримки батьків, їй елементарно немає за що жити. Потрібна фінансова допомога, потрібно десь мешкати. Житло зазвичай знаходять волонтери, цілеспрямованого забезпечення від держави ми не фіксуємо. Величезною проблемою стає оформлення паспорта громадянина України. Для цього треба пройти процедуру ідентифікації. Якщо батьки залишилися в окупації і не йдуть на контакт, підтвердити особу дитини стає вкрай складно — доводиться шукати інших родичів на вільній території“, — підкреслює Валерія Куберська.

Що держава має зробити вже сьогодні

Підсумовуючи розмову, експертка наголосила на головній проблемі: в Україні досі немає єдиної державної політики щодо молоді з тимчасово окупованих територій.

“Першочергово має бути комплексне бачення. Можливо, є сенс затвердити окрему концепцію доступу до української освіти. Потрібно підійти до цього питання системно, щоб воно охоплювало не лише навчання, а й подальшу реінтеграцію та соціальну адаптацію таких студентів“, — резюмувала юристка.

Читайте також:

Вступна кампанія 2026 для молоді з ТОТ: чому Україна втрачає абітурієнтів та як це змінити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!