Вчора, 9 вересня, Бахмуту виповнилося 452 роки. Через повномасштабне вторгнення росії в Україну жителі міста вимушені відзначати це особливе для них свято у різних куточках України та світу. Цього дня, ми, бахмутяни як ніколи відчули підтримку людей, які щиро бажають нам добра і допомагають у цей непростий час.

---

Редакція «Бахмут.IN.UA» згадує, як відбувалося святкування Дня міста Бахмут.

Привітання від захисників

Воїни 17-тої окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка, які воюють на Бахмутському напрямку, записали звернення до бахмутян.

Онлайн-концерт

До дня міста редакція «Бахмут.IN.UA» підготувала концертну програму для бахмутян. Перші хвилини ефіру концерт йшов за планом, однак згодом керування трасляцією перехопили російські хакери, які зірвали захід. Вочевидь, росіянам настільки заважав святковий настрій бахмутян, що вони не могли пройти повз святкування, аби не зіпсувати його.

Однак, це не завадило нам продовжити святкувати в іншому форматі.

Екскурсія столицею

Історик-краєзнавець Микита Безмен провів у Києві для всіх охочих безкоштовну екскурсію містом.

Привітання від зірок

Лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя на прохання редакції передав бахмутянам привітання до Дня міста.

Популярний український гурт «SPIV BRATIV» на прохання нашої редакції привітав бахмутян з Днем міста. Через ворожу кібератаку музиканти не змогли звернутися до бахмутян наживо, тому записали відео.

Вітання від наших артистів та волонтерів

Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв ім. І. Карабиця теж не забув про День народження рідного міста і записав відеопривітання.

Бахмутянин, волонтер, захисник Андрій Шостак передає вітання з Днем народження нашого міста Бахмут.

Заходи в Україні

Президент України Володимир Зеленський привітав міста, які відзначають свій День народження 9 та 10 вересня. Він відзначив героїчну Авдіївку, незламний Бахмут та інші міста, які протистоять російським окупантам.

У Бахмутській міськраді показали, як містяни святкували День народження Бахмута у великих містах України.

Київ

День міста у столичному парку «Наталка» розпочався з урочистої частини, де відбувся перший крок до відродження Бахмуту — висадка трояндових кущів. Участь у заході взяли участь усі бажаючі. 

Присутні на святі змогли відвідати розважальні майданчики для дітей та дорослих, майстер-класи, залишити свої надписи на стіні побажань та скуштувати печиво із передбаченням. Смачний козацький куліш нагадав про мирні часи у місті.

Чимало шанувальників зібрали спортивні та ігрові локації. Наприкінці заходу відбулось урочисте нагородження від українського козацтва волонтерів з Бахмута, що допомагали ЗСУ та цивільним.

Полтава

Зазвичай святкування у Бахмуті відбувалося на центральній площі міста, не стали порушувати цю традицію бахмутяни у Полтаві. Дітей радо прийняв міський парк «Перемога», де на малечу чекали цікаві ігри, вікторина «Моє рідне місто», улюблені руханки під музику.

У конкурсі малюнків «Бахмут у моєму серці» неможливо було обрати переможців, бо дитячі мрії про мирне майбутнє нашого міста мають усі обов’язково здійснитися. Усі учасники заходу отримали переможні призи. Від міста Полтава діти отримали у подарунок безкоштовне катання на атракціонах.

Одеса

В Одесі пройшла розважально-ігрова програма, присвячена 452-річниці рідного міста. Яскраві кульки, прапорці з символікою рідного міста, пісні, знайомі з дитинства, перенесли всіх присутніх на рідні вулички старовинного Бахмута.

Малечу розважали казкові герої, які пригощали їх невід’ємним атрибутом свята — солодкою ватою. В інтелектуальній вікторині «Чи знаєш ти своє місто?» бахмутяни позмагалися на знання цікавих фактів про Бахмут. Разом пригадали назви рідних вулиць, де проходили найяскравіші моменти життя.

Далі були веселі тематичні конкурси, ігри, активності, які допомогли розважити та згуртувати. На завершення учасники заходу склали в імпровізований кошик свої побажання рідному місту. Також цієї ночі в Одесі народився маленький бахмутянин. Щиро вітаємо батьків і бажаємо здоров’я!

Дніпро

Активно долучилися до свята бахмутяни у Дніпрі. Тут пройшли майстер-класи, квести для дітей та дорослих, веселі конкурси та флешмоб. Веселощів, запалу та незабутні враження від яскравих образів діточкам додав аквагрим та солодкі подарунки.

Цей день був наповнений позитивними емоціями, довгоочікуваними зустрічами та приємними спогадами.

Жовті Води

Святковий день для бахмутян у Жовтих Водах розпочався з ранкової кави та привітань.

Далі був кіноогляд «Спогади про місто», майстер-клас з виготовлення браслетів «Три кольори Бахмута», концертна програма і танцювальний флешмоб від юних талантів «Мир над Україною».

Кривий Ріг

У Кривому Розі Благодійний фонд «Слов’янське серце» провів яскраву та веселу розважальну зустріч для малечі.

Цікавий квест під назвою «Бахмут там, де ми!» підготували педагоги освітнього осередку нашого міста, під час якого маленькі мешканці були учасниками майстер-класу з виготовлення святкових вітальних листівок та власноруч створили прапор Бахмута.

Далі на бахмутян чекав святковий концерт від ПК «Мистецький» та частування ласощами.

Харків

У Харкові відбулась виставка картин художниці Катерини Руденко про мирний та вже знищений росією Бахмут. Звучали музичні привітання від викладача Бахмутської школи мистецтв Олени Москальової та вірші про Бахмут від випускниці школи мистецтв Євгенії Волобуєвої.

Цікаві історичні факти про наше місто розповів історик Михайло Топило. Дітлахи малювали мрії про місто, яким вони бажають його бачити в майбутньому після нашої Перемоги.

Вітання для бахмутян з усіх куточків нашої країни та світу

Вітання начальника Бахмутської міської військової адміністрації Олексія Реви.

Читайте також: “У 2021 був останній День міста, коли можна було радіти”: бахмутяни про 9 вересня

Всі фото: Бахмутська міська рада

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До того ж , втрата власного дому, вимушений переїзд та процес адаптації у новій громаді супроводжуються складними психологічними станами, і стан “жити потім” все більше стає звичним. Проте, а чи правильне це рішення?

Практична психологиня Юлія Сирота, яка сама має досвід вимушеного переселення з міста Родинське на Донеччині, розповідає про головні проблеми внутрішньо переміщених осіб. Фахівчиня пояснює механізми адаптації, методи боротьби з тривогою та правила вибудовування особистих кордонів у нових громадах.

Втрата дому

Психологиня Юлія Сирота, яка регулярно працює з переселенцями, поділилася власним узагальнюючим досвідом у Threads, написавши, що ВПО іноді сумують не тільки за домом, аі за своєю версією, котра залишилася в минулому. Редакція Бахмут IN.UA побачила цей допис та зв’язалася з фахівчинею. Вона розповідає, що передумовою для створення допису у платформі Threads став тренінг по визначеній та невизначеній втраті:

“Як психологиня, яка працює з ВПО, скажу: іноді люди сумують не тільки за містом чи квартирою. А за версією себе, яка залишилася в минулому житті”, — написала експертка.

“На тренінгу я зустрілася з жінками зі свого рідного міста. Всі ці почуття втрати спільноти та дому я вирішила вкласти в один допис. Найбільше запам’ятовувалися ті коментарі, де люди писали, що вони досі зберігають ключі від дому в сумочці або в кишенці. І також ті, де люди шкодували, що не забрали фотографії“, — зізнається Юлія Сирота.

Загалом, фахівчиня каже, що психологічні потреби ВПО постійно змінювалися. У перший рік повномасштабної війни запити переселенців до психологів рідко стосувалися безпосередньо втрати житла.

“На початку війни було багато завмирання і витіснених почуттів. Основна мета — вижити, адаптуватися. Більшість запитів були пов’язані з чимось особистим: робота, особисте життя, дружні стосунки”, — зазначає експертка.

Усвідомлення втрати почало приходити пізніше, коли війна продовжувалася, люди були змушені покинути власні домівки та почасти адаптуватися новому місці.

“Тема дому настільки болюча, що вона навіть не одразу виринає. Коли я розпитую, звідки ви, коли виїхали, зазвичай чую відповіді: “Я виїхала, але все добре”. Проте це не те “добре” в нашому розумінні. Людина просто намагається з цим впоратися і витісняє почуття”, — додає Юлія.

Окремо експертка виділила людей, які втрачають дім вдруге (починаючи з 2014 року), стикаються зі специфічними психологічними реакціями.

“З того, що я бачила, це здебільшого тотальне виснаження. Людина повністю намагається від цього відійти, переїхати якомога далі, відрізати болючі зв’язки, бо не має можливості з цим впоратися“, — коментує Юлія.

Проте є й інший досвід. За словами психологині, у соціальних мережах ділилися більш позитивним контекстом: коли ВПО відпускали думку про повернення додому, то починали жити. 

Адаптація та пошук внутрішньої опори

Процес звикання до нового міста вимагає часу та поваги до власного стану.

“Найперше — це не вимагати від себе швидкої адаптації, бо це неможливо. Якщо людина довго живе під обстрілами, в небезпеці, основна задача — вижити, і немає місця почуттям. На новому безпечному місці ми трішечки розморожуємося. Стан може нахлинути ікс-два“, — пояснює психологиня.

Важливою частиною адаптації є робота з різними емоціями, зокрема зі злістю.

“Не всі люди відчувають тільки сум. Там може бути багато злості. Такі техніки, як медитації, можуть не допомагати. Треба вивільняти цю злість — це може бути бокс або інші фізичні навантаження. Не стримувати її в собі, бо вона має поганий вплив на стан“, — акцентує експертка.

Спілкування з людьми, які мають схожий досвід, теж є дієвим інструментом для соціалізації та пошуку внутрішньої гармонії.

“Коли ми проживаємо щось складне, то це краще проживати поруч з людьми. Це можливість бути серед своїх. Ця спільнота не буде знецінюючою, бо є розуміння, як це — залишати власний дім. У таких спільнотах є шанс побути і погурювати погорювати“, — зазначає Юлія.

Найголовнішою проблемою в контексті адаптації, з якою особисто працює Юлія Сирота — це те, що багато переселенців живуть у стані “життя на потім”, очікуючи на повернення, що гальмує процес адаптації.

“Якщо не відгоювати відгорюватис  певні моменти, то вони не запускають нормального життя. Невизначена втрата сповільнює процес адаптації. Треба вводити рутину, помічати маленькі радощі. Це може бути смачний обід, дитина знайшла нового друга. Якщо ми кожного дня намагаємося помічати  щось хороше, то це формує нові нейронні зв’язки.Це формує нові нейронні зв’язки. Важливо нормально їсти, нормально спати, мати фізичну активність“, — розповідає фахівчиня.

“Червоні прапорці” для звернення до спеціаліста

Юлія Сирота радить ВПО звертатися до психолога, особливо, якщо люди починають бачити в собі чи в близьких конкретні сигнали у поведінці, які свідчать про необхідність фахової допомоги:

“Найперше — подивитися, як виглядає власна квартира. Якщо житло захаращене, а прибирання не в топі, і це нетипова поведінка. Якщо людина відчуває фонову тривогу: вибухів немає, ніч тиха, але вона не може заснути. Плутає звуки сильного вітру зі звуками снаряду. Це сигнал про те, що краще звернутися за допомогою“, — пояснює Юлія.

Серед інших ознак експертка виділяє розлади харчової поведінки (переїдання або повна відмова від їжі), безсоння, коли людина перестає з усіма спілкуватися або якщо вона просто нічого не відчуває — ані радості, ані суму, ані страху.

Взаємодія з місцевими мешканцями та владою

Комунікація між ВПО та жителями приймаючих громад часто може супроводжуватися напругою через брак ресурсу на співчуття. Юлія Сирота каже, що часто в таких випадках у людей, які стали переселенцями, немає контакту з місцевими жителями, через що останні не можуть зрозуміти почуттів перших.

“Ми мало говоримо про почуття людей, які вимушені покинути власний дім. В умовах війни це досить складно, бо кожен з нас виснажений по-своєму. Треба прямо казати, коли неприємно, або що ви не хочете про це розмовляти. Питання інших людей можуть ретравматизувати та нашкодити“, — радить психологиня.

Щодо дій влади, експертка зазначає, що місцевій владі варто формувати групи підтримки і для тих людей, до яких переселяються, щоб у них був ресурс на підтримку, і для ВПО. 

Перший крок для самопідтримки вже сьогодні

Для тих, хто прямо зараз відчуває втому та тугу в орендованій квартирі, психологиня дає таку пораду:

“Я би рекомендувала зробити те, що ви давно відкладали. Це може бути нова рослинка, або купівля покривала на ліжко. Зробити щось комфортне, щось приємне для свого життя тут і зараз. Піти на прогулянку і відкрити нове місце. І також легалізувати той факт, що ви не обирали того, що трапилося. Визнавати це і  приймати прийняти, щоб рухатися далі“, — каже експертка.

Читайте також:

“Усі пішли вперед, а ти залишився десь там”: правда про повернення ветеранів у цивільне життя

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переселенці в Україні мають можливість дистанційно подавати заяви, оновлювати власні дані та контролювати процес нарахування фінансової допомоги. Головним інструментом для цього є вебпортал Пенсійного фонду України.

Детальніше про те, як самостійно перевірити статус нарахування державної допомоги ВПО — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як перевірити статус виплат ВПО онлайн

Для дистанційної перевірки інформації на порталі Пенсійного фонду заявнику знадобиться доступ до інтернету та наявність кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Процес контролю відбувається у двох розділах особистого кабінету:

• у розділі “Мої звернення” після подання заяви відображається статус обробки документів та фінальне рішення щодо призначення фінансової допомоги;
• у розділі “Мої виплати” міститься інформація про фактичне нарахування коштів. Там вказано, чи активна допомога наразі, за який саме період нарахували гроші та чи існують підстави для подальшого продовження виплат.

Додатково статус внутрішньо переміщеної особи та окремі соціальні дані відображаються у державному застосунку “Дія”.

Як дізнатися про нарахування без електронного підпису

Для громадян, які не користуються кваліфікованим електронним підписом та не мають реєстрації на сайті Пенсійного фонду, передбачені альтернативні варіанти перевірки.

Отримати консультацію щодо призначення, продовження або припинення соціальних виплат можна через гарячу лінію Пенсійного фонду за номерами:

• 0 800 400 870;
• 0 800 406 360.

Також ВПО можуть особисто звернутися до територіальних органів Пенсійного фонду за місцем фактичного перебування. Під час візиту фахівці установи надають інформацію щодо:

• чинності статусу ВПО;
• факту призначення або продовження фінансових виплат;
• причин відсутності грошових нарахувань або їх повного припинення.

Читайте також:

Житлові ваучери для ВПО: як самостійно перевірити місце у черзі на фінансування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!