Бахмутянка Катерина Демʼянова стала однією із 24 учасниць конкурсу Міс Україна. Дівчині 27 років, з 2017 року вона проживала у Нью-Йорку, США. Катерина знімалася для багатьох відомих брендів.
Кандидатку від Донецької області представили на офіційній сторінці Міс Україна.
Що відомо про Катерину Дем’янкову?
Бахмутянка стане претенденткою на Міс Світу 2023. Фото: з відкритих джерел
Бахмутянка Катерина Демʼянова — учасниця конкурсу Міс Україна №3. Дівчині 27 років, свою модельну кар’єру дівчина почала з 14 років.
З 2017 року вона переїхала жити та працювати до Нью-Йорку. Зʼявлялась на таких обкладинках, як Black Magazine, Institute Magazine, Citizen Magazine, VGXW Magazine и Grazia.
Катерина також знімалась для багатьох світових брендів, дівчина є постійною учасницею багатьох модних показів, включаючи Sally LaPointe, Chiara Boni La Petite Robe, Bibhu Mohapatra, Damo Wang, Sherri Hill и New York Fashion Week.
Катерина Демʼянова боротиметься за титул на конкурсі краси. Фото: з відкритих джерел
Від початку повномасштабного вторгнення бахмутянка активно донатить на потреби ЗСУ, та підтримує переселенців із рідного міста Бахмут.
Уродженка з Бахмута учасниця № 3 на конкурсі Міс Україна. Фото: з відкритих джерел
Зазначимо, що учасниці конкурсу надалі боротимуться за право представляти нашу країну на трьох міжнародних конкурсах: “Міс Світу 2023”, “Міс Земля 2023” та “Міс Інтернешнл 2023”.
Фото: з відкритих джерел
Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
На тимчасово окупованій Донеччині окупаційна влада почала економити на харчуванні дітей у школах та дитячих садках. Про це повідомляють активісти громадянського руху спротиву “Жовта Стрічка”. Водночас на пропагандистських каналах, окупанти поширюють новини про нібито покращення харчування у шкільних столовах.
Що про це відомо, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA
Харчування в школах окупованого Донецька
За інформацією активістів “Жовтої Стрічки”, у навчальних закладах Донецька різко зменшили порції, а з меню майже повністю прибрали м’ясо, фрукти та молочні продукти. Основу дитячого раціону нині становлять каші на воді, макарони та хліб. Офіційно адміністрації закладів заявляють, що харчування нібито відповідає нормам.
Кухня в столій на ТОТ / фото з росджерел
У січні 2026 року “Міністерство освіти у днр” заявило, що покращує матеріально-технічну базу шкіл у днр, в тому числі і столових. Водночас проблеми з харчуванням шкіл в окупованому Донецьку не нові. Раніше повідомляли, що у частині шкіл немає гарячого харчування. Про це заявляв денис пушилін, ватажок “днр”. Тоді причину обґрунтували браком кухарів.
Разом з тим, ціни на харчування в школах “днр” зросли з минулого року. Так, сніданок для учнів 1–4 класів коштує близько114,5 рублів (63 гривні), обід — 171,8 рублів (95 гривень). Для учнів 5–11 класів сніданок коштує 134,6 рублів (74 гривні), а обід — 201,8 рублів 111 гривень). Безкоштовне гаряче харчування передбачене для всіх учнів 1–4 класів, але гарячого харчування у багатьох школах немає.
Скорочення меню, за словами активістів, неофіційно працівники пояснюють дефіцитом фінансування з регіональних бюджетів.
За даними російських джерел, бюджет так званої “Донецької Народної Республіки” на 2024–2026 роки коливався в межах 230–266 мільярдів рублів. Важливо розуміти, що це загальний бюджет “республіки”, який включає місто Донецьк і інші адміністративні території і не деталізує витрати на конкретні статті, такі як харчування школярів. Але все ж на прикладі цього бюджету помітно, як змінювалися видатки та доходи.
Рік
Доходи (млрд руб.)
Видатки (млрд руб.)
Коментар
2024
>250
>266
Вищий обсяг витрат у порівнянні з доходами, бюджет збалансований із дефіцитом.
2025
~230–230,5
~230–230,5
Поступове зниження загального бюджету.
2026
~243,9
~248,8
Поступове зростання доходів, але все ж нижче, ніж у 2024 році. Дефіцит близько 4,9 млрд рублів
Офіційних даних про те, яку частину виділяють на харчування дітей у школах, російська окупаційна влада не публікує. На це звертали увагу правозахисники Human Rights Watch у звіті 2024 року “Освіта під окупацією”.
Держава посилює соціальний захист внутрішньо переміщених осіб, збільшивши фінансування профільних програм на поточний рік до 72,6 мільярда гривень. Це на 16,5 мільярда більше порівняно з 2025 роком. Пріоритетами залишаються виплати на проживання, розширення житлових програм та підтримка вразливих категорій громадян.
Про це повідомив Павло Фролов, голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав ВПО.
Виплати на проживання: допомога для мільйона українців
Левова частка бюджету спрямована на збереження щомісячної допомоги на проживання у розмірі 2000 грн на дорослу особу та 3000 грн на дитину або особу з інвалідністю.
За словами Павла Фролова, держава зберегла ці виплати для найбільш вразливих категорій. Очікується, що допомогу отримуватимуть від 1,1 до 1,3 мільйона громадян. Автоматичне продовження виплат стосується:
пенсіонерів із доходом до 10 380 грн;
осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю;
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Для працездатних осіб діє вимога щодо економічної активності: якщо переселенець не працює і не перебуває на обліку в центрі зайнятості понад 6 місяців, він втрачає право на виплати.
Житлові програми: 14 мільярдів для переселенців з ТОТ
У бюджеті закладено фінансування для вирішення найгострішої проблеми ВПО — втрати житла.
Зараз реалізується програма компенсації за житло на ТОТ. За словами Павла Фролова, вперше передбачено 14 мільярдів гривень на житлові ваучери для людей, чиї домівки залишилися в окупації (наприклад, у Бахмуті, Соледарі, Маріуполі). Наразі програма поширюється на дві категорії: учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Також в Україні продовжує діяти программа “єВідновлення”, на фінансування якої закладено 6,7 мільярда гривень.
ВПО можуть скористатися программою пільгового іпотечного кредитування “єОселя”, на яку виділено 4,4 мільярда гривень. Як вказує Павло Фролов, наразі триває робота над зниженням відсоткової ставки для ВПО з 7% до 3%, а також над зменшенням вимог до віку нерухомості, щоб люди могли купувати дешевше житло, збудоване понад 20 років тому.
Тимчасове житло та підтримка громад
Павло Фролов в інтерв’ю також розповів й про те, що Україна продовжує фінансувати створення фондів тимчасового житла. Субвенція місцевим бюджетам становить 1,5 мільярда гривень. Ці кошти підуть на:
облаштування місць тимчасового проживання (МТП);
переобладнання нежитлових приміщень у житлові;
забезпечення житлом ВПО у сільській місцевості.
Також 1,1 мільярда гривень передбачено на програму “Прихисток” — компенсацію комунальних послуг власникам житла, які безкоштовно прихистили переселенців.
Соціальні послуги та догляд
Окремим рядком у бюджеті виділено 2 мільярди гривень на соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб. Ці кошти будуть спрямовані на фінансування:
підтриманого проживання;
стаціонарного догляду та медсестринського обслуговування;
створення спеціалізованих притулків для маломобільних людей.
9 вересня Бахмут відзначатиме своє 452 День Народження. Місто — зруйноване росіянами продовжує жити в евакуації, бахмутяни тепер є по всюди, від Дніпра й до […]
Валерія родом з Донеччини, дівчина навчається в двох університетах, один в Україні, інший в Словаччині. Героїня каже, що серед її іноземних друзів взагалі відсутній такий […]
Військовослужбовці з Лугансько-Донецького напрямку потребують засобів зв’язку – рації. Одна рація коштує в середньому 30 тисяч гривень, крім рацій потрібно придбати додаткові засоби, такі як […]
Роксолана Винницька з позивним «Ластівка» родом зі Львівщини, дівчина за освітою соціальний педагог, й практичний психолог, але працює в сфері IT на посаді Community Manager. […]