Бахмутський міський центр зайнятості більше не працює. Установу реорганізували і приєднали до новоутвореного Слов’янсько-Бахмутського управління Донецької обласної служби зайнятості.

Про це в коментарі редакції “Бахмут IN.UA” повідомив Роман Коновалов, який виконував обов’язки директора Бахмутського міського центру зайнятості.

Бахмутський центр зайнятості припинив роботу

Бахмутський міський центр зайнятості більше не працює. Він припинив свою роботу шляхом реорганізації. Це сталося у жовтні.

Фактично установу було приєднано до Слов’янського центру зайнятості.

“Бахмутський міський центр зайнятості більше не існує як юридична особа. Його було реорганізовано шляхом приєднання до Донецької обласної служби зайнятості. Фактично його ліквідували і тепер він залишається у структурі Слов’янсько-Бахмутського управління Краматорської філії Донецької обласної служби зайнятості”, — повідомив Роман Коновалов.

Куди звертатися бахмутянам

Жодних повідомлень про припинення роботи Бахмутського міського центру зайнятості редакція не знайшла. Лише в описі сторінки Слов’янського центру зайнятості в Fecebook вказано, що це Слов’янсько-Бахмутське управління.

Тепер бахмутян прийматимуть у Слов’янсько-Бахмутському управлінні Краматорської філії Донецької обласної служби зайнятості. Тут надаватимуть послуги мешканцям Бахмутського і Слов’янського районів. Також у бахмутян є можливість скористатися онлайн-сервісами.

“Хоч Бахмутського центру зайнятості більше немає, спеціалісти продовжують обслуговувати населення. Але вже у складі Слов’янсько-Бахмутського управління. Окрім цього, бахмутяни можуть звернутися до спеціалістів через портал або застосунок “Дія”, обравши ту філію центру зайнятості, де вони мають намір обслуговуватися. Далі вони подають заяву і з ними зв’яжуться фахівці. Є можливість дистанційно отримувати послуги служби зайнятості щодо пошуку роботи, допомоги по безробіттю тощо. Онлайн-сервіси повноцінно реалізовані і всі послуги є доступними для бахмутян, але в нових структурах”, — зазначив Роман Коновалов.

Звернутися до Слов’янсько-Бахмутського управління можна за адресою: місто Слов’янськ, площа Соборна, 3 (6 поверх). Або за телефоном: +380 (50) 550 5460.

Читайте також:

• Донецька служба зайнятості повідомила, скільки ВПО працевлаштувала
• Як влаштуватися на нову роботу, якщо вас не звільняють з попередньої — пояснення від Центру зайнятості
• У Сумах запустили програму для працевлаштування переселенців: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Збройні сили України продовжують стримувати просування російських військових у Донецькій області. Найбільша інтенсивність боєзіткнень наразі фіксується на Покровському відтинку фронту, де українські військові відбили майже пів сотні атак.

Детальніше про це розповіли в Генштабі ЗСУ в новому зведенні з фронту.

Загострення на Покровському та Костянтинівському напрямках

Найбільша кількість штурмових дій зафіксована на Покровському напрямку. Українські військові зупинили 47 атак російської армії у районах сел Шахове, Вільне, Кутузівка, Родинське, Шевченко, Новоолександрівка, Білицьке, Софіївка, Кучерів Яр, Затишок, Гришине, Сергіївка, Удачне та Новопавлівка. Варто зазначити, що учора, 25 травня, росіяни на цій ділянці фронту здійснили 38 атак.

На Костянтинівському напрямку російські військові здійснили 14 атак, що на одну менше показників 25 травня. Наступальні дії відбувалися поблизу населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Плещіївка, Іллінівка та у бік Миколайпілля.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 17 разів намагалася просунутися вперед у районах Новоселівки, Новомихайлівки, Діброви, Дробишева, Ставки, Ямпіля, Нововодяного та Озерного.

На Слов’янському напрямку українські військові зупинили п’ять спроб російської армії здійснити просування. Боєзіткнення відбулися у районах населених пунктів Крива Лука, Закітне та Рай-Олександрівка.

На Краматорському напрямку інтенсивність боїв була найнижчою. Росіяни здійснили одну наступальну дію в районі Міньківки.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 1 010 осіб;
• танків — 1 одиниця;
• бойових броньованих машин — 7 одиниць;
• артилерійських систем — 64 одиниці;
• РСЗВ — 2 одиниці;
• засобів ППО — 1 одиниця;
• наземних робототехнічних комплексів — 10 одиниць;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 790 одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 374 одиниці;
• спеціальної техніки — 3 одиниці.

Читайте також:

38 штурмів за добу: російська армія зосередила сили на Покровському напрямку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У прифронтових містах та селах Донецької області утворилися так звані кілзони — ділянки фронту та логістичні шляхи, де через активність безпілотників російської армії пересування транспорту є вкрай складним. Проте, навіть так волонтери продовжують вивезення цивільних з небезпечних ділянок регіону.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим щодо поточного стану справ з евакуацією на Донеччині.

Евакуація на Донеччині

За словами волонтера, інтенсивність бойових дій значно зросла у містах Дружківка, Миколаївка та навколишніх селах. Процес евакуації ускладнюється постійними обстрілами, однак волонтери продовжують роботу.

“В 10-ти кілометровій зоні до фронту, 15-ти кілометровій, дуже сильно збільшилась кількість FPV-дронів. Це справжня кілзона“, — констатує Богдан Зуяков.

Автошляхи та самі міста, зокрема Краматорськ, теж не є повністю безпечними. Російські військові використовують безпілотники типу “Молнія” та далекобійні FPV-дрони, котрі зависають у небі, шукають цілі та завдають ударів по транспорту, особливо великим за розміром. Волонтерські мікроавтобуси з людьми часто виступають саме такими об’єктами, через що можуть ставати пріоритетною ціллю для операторів російських бебезпілотників.

Хто залишається у прифронтових містах

За словами Богдана Зуякова. зі Слов’янська та Краматорська виїжджає значно більше сімей з дітьми, оскільки молодшому поколінню простіше наважитися на переїзд. Водночас у небезпечних зонах продовжують жити переважно літні та маломобільні люди. Як додає волонтер, деякі з них відмовляються евакуюватися через низку факторів:

• психологічна та фінансова неготовність до переїзду;
• поширення чуток про те, що переселенцям немає куди їхати та немає за що жити;
• сильна прив’язаність до власного майна.

“Будинок свій, який все життя вони збирали на нього, будували, і це все зникає в них. Через це і не виїжджають вони“, — пояснює волонтер.

Волонтер також пояснив, що процес виклику волонтерів залежить від населеного пункту:

• з найнебезпечніших територій телефонувати з проханнями про виїзд змушені родичі;
• з міст на кшталт Дружківки місцеві жителі записуються на евакуацію самостійно у моменти появи зв’язку.

Вплив пори року на темпи виїзду

За словами волонтера, наразі фіксується певний спад попиту на евакуацію. Тепла погода дозволяє місцевим мешканцям залишатися навіть у пошкоджених будинках. Окрім цього, люди мають мотивацію залишатися через городи та хатні справи.

“Спека не заважає їм ночувати і жити у будинку, навіть розбитому. Все опирається в холод. Коли буде холод, туди буде і евакуація“, — підсумовує Богдан Зуяков.

З настанням зими та зниженням температури волонтер прогнозує новий масштабний етап евакуації з території Донеччини.

Читайте також:

“Евакуація зі Слов’янська та Краматорська стала масовою”: що відомо про ситуацію на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!