Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №1 (КДЮСШ) Бахмутської міської ради набирає хлопчиків та дівчаток на заняття із сумо. Безкоштовна спортивна секція для дітей проходить з 15:00 до 17:00 години в Оболонському районі Києва.
Про це редакції «Бахмут. IN. UA» повідомила тренер-викладач відділення сумо КДЮСШ №1 Ольга Митник.
Набір на сумо
Мешканців Бахмутської громади, які тимчасово проживають у Києві, запрошують віддавати дітей на відділення сумо. Також приєднатися можна дистанційно.
Ми набираємо школярів будь-якого віку, з 1-го по 11-й класи. Тренування проходять з 15:00 до 17:00 години. Група поступово наповнюється, ми ще ведемо набір. У мене є і дистанційні групи: на базі тих діточок, які ходять, ми ведемо онлайн-заняття. Діти до нас приєднуються в Google Meet. Ми тренуємось, а вони за нами повторюють.
Перше заняття вже було, ми тренуємося з 1 вересня. Зараз у мене три групи, кожного разу підключаються десь до 7-10 дітей онлайн.
Ольга Митник // тренер-викладач, майстер спорту міжнародного класу України
Де проходять заняття?
Тренування відбуваються в Оболонському районі Києва за адресою: вулиця Північна, 46 (станція метро «Героїв Дніпра»).
Як записати дитину?
Для цього необхідно звернутися за номером телефону: 095-348-57-96.
Російські окупанти заявили про можливість видачі компенсації за безхазяйне житло на ТОТ. Таким терміном росіяни називають покинуті домівки українців, які не оформлені за російським законодавством. Так звані “колишні” власники житла можуть отримати грошову виплату або ж компенсаційне житло. Головною умовою отримання є оформлення російського громадянства.
Про це йдеться у роз’ясненні “закону днр” №269-РЗ, яке цитують росджерела.
Росія пропонує компенсації за покинуте житло українців: умови
Окупаційна влада так званої “днр” заявила про можливість виплати компенсацій власникам безхазяйного житла на ТОТ. Безхазяйним окупанти називають житло, яке покинули українці, виїхавши з окупації. Критерії безхазяйності визначають окупаційні адміністрації. Відсутність даних про власника або неможливість його встановлення за наявними документами не є перешкодою для вилучення житла. У подальшому безхазяйне житло переходитиме у власність “регіонів або їх муніципалітетів”, а потім — у користування громадянам рф.
У “днр” ухвалили закон, який передбачає, що так звані “колишні” власники може повернути собі покинуте житло, якщо його ще не передали іншим людям. Якщо житлом вже користуються інші, то “колишній” власник може отримати рівнозначне житлове приміщення в тому ж населеному пункті або грошову компенсацію. Компенсація за безхазяйне житло визначена в розмірі 51 500 рублів за 1 м² (ред. за сьогоднішнім курсом — близько 32 000 гривень).
Що отримати за майно — інше житло чи гроші — має обирати сам власник безхазяйного житла. Втім окупанти прописують декілька умов для їх отримання.
Зокрема, отримати компенсаційні житло чи виплати зможуть лише громадяни рф. Таким чином українців змушують отримувати російські паспорти. Подати заяву на компенсацію можна протягом трьох років з моменту переходу житла в муніципальну власність.
Якщо людина хоче отримати компенсаційне житло, але рівнозначного варіанту немає, то формується черга. Надати житло мають за рік. Якщо за цей період житло не знайдуть, то людині виплатять гроші.
Відмовлятися від запропонованого окупантами житла можна, але лише один раз. На другий раз людина має прийняти запропонований варіант майна без права відмовитись від нього.
Нагадаємо, що минулого тижня окупанти анонсували дистанційне обстеження житла в Бахмуті, Соледарі, Торецьку і Покровську. Завдяки цьому мешканці ТОТ, нібито, зможуть отримати компенсації від рф без виїзду комісій на місця. Подати заяви на компенсації зараз можуть лише ті, хто мешкають на окупованій Донеччині. Для тих, хто виїхав до рф або за кордон, нібито, з’явиться можливість подавати заяви дистанційно. Однак зробити це зможуть лише власники російських паспортів.
Збройні сили України продовжують стримувати просування російських військових у Донецькій області. Згідно зі зведенням Генерального штабу ЗСУ, найбільша інтенсивність боєзіткнень наразі фіксується на Покровському відтинку фронту, де українські захисники відбили майже чотири десятки атак.
Детальніше про ситуацію на лінії зіткнення — у матеріалі Бахмут IN.UA.
Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках
Найбільша кількість штурмових дій зафіксована на Покровському напрямку. Українські військові зупинили 38 атак російської армії у районах Торецького, Новоолександрівки, Родинського, Гришиного, Удачного, Молодецького, Новопавлівки, Муравки, а також у бік Кучерів Яру, Шевченка та Білицького.
На Костянтинівському напрямку російські військові здійснили 15 атак. Наступальні дії відбувалися поблизу Плещіївки, Іванопілля, Костянтинівки, Іллінівки та Русин Яр.
Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках
На Лиманському напрямку російська армія 11 разів намагалася вклинитися в українську оборону. Атаки фіксувалися у районах Дробишевого, Діброви, Ямпіля, Лимана та Ставки.
На Слов’янському напрямку російські військові штурмували позиції українських захисників вісім разів. Боєзіткнення відбулися у районах населених пунктів Закітного, Рай-Олександрівки, Кривої Луки та Різниківки.
На Краматорському напрямку інтенсивність боїв була найнижчою. Тут був 1 штурм в районі Никифорівки.
Втрати російських військових
Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:
особового складу — 1 020 осіб;
танків — 3 одиниці;
бойових броньованих машин — 5 одиниць;
артилерійських систем — 47 одиниць;
РСЗВ — 2 одиниці;
наземних робототехнічних комплексів — 14 одиниць;
БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 924 одиниці;
крилатих ракет — 55 одиниць;
автомобільної техніки та автоцистерн — 302 одиниці;
Бахмутянин Сергій Дмитрієв від початку повномасштабного вторгнення був волонтером у рідному місті, до війни чоловік також викладав танці дітям. Саме вони надихнули знову повернутися до […]
12 квітня в Україні відзначають День пластового руху на честь одноіменної патріотичної організації для дітей та підлітків. В Бахмуті також тривалий час працював пластовий рух, […]
Станом на кінець лютого 2023 року за кордоном перебували понад 500 тисяч українських дітей-переселенців та 12,5 тисяч вчителів. Такі цифри назвала заступниця міністра освіти та […]