У Львові відкрилася виставка присвячена Бахмуту та Маріуполю/ фото “Місто Марії”
Днями у Львові представили спільний проєкт від Маріупольської міської ради та Бахмутської міської військової адміністрації — «Лабіринти незламних міст». Ця виставка має допомогти всім охочим зрозуміти й відчути архітектуру міст, зруйнованих росіянами.
Редакція «Бахмут.IN.UA» поспілкувалася з координаторкою культурних проєктів, маріупольчанкою Алевтиною Швецовою й дізналася про деталі заходу.
Про виставку у Львові
Днями на базі платформи «Mariupol Reborn» у Львові відкрилася виставка-переосмислення, де відвідувачі можуть побачити й осягнути масштаби руйнувань, спричинених російською агресією в Маріуполі та Бахмуті.
«Mariupol Reborn» — це платформа, яка створена для роботи над проєктами, які будуть корисні для відновлення. Це архітектурний майданчик для міжнародних проєктів, тому показати саме Лабіринти незламних міст на тлі цього простору було дуже символічним для Маріупольської міськради. Проєкт створений у співпраці з Маріупольською міськрадою та Бахмутською міськрадою.
Алевтина Швецова // координаторка культурних проєктів
Пані Алевтина додає, що формат обрали незвичайний, бо це не зовсім виставка, а саме лабіринт, який демонструє як виглядали українські міста до повномасштабного вторгнення. Проходячи лабіринт гості занурюються у різні історичні епохи міських просторів Маріуполя та Бахмута, пояснює координаторка проєктів.
Ірина Булгакова та Олександр Марченко на виставці/ фото Маріупольська міськрада
На виставкових матеріалах представлені будівлі та визначні пам’ятки, які були створені ще у дореволюційний період, це понад 100 років тому. Гості бачать, як ці споруди існували в межах міста, як вони розвивалися. Я сама з Маріуполя й можу сказати, що більшість цих будівель вони були чи відновлені, чи чекали своєї черги на відновлення. Всіх відвідувачів і відвідувачок ми занурювали в цю подорож, аби люди, які жодного разу не були в Маріуполі чи Бахмуті уявили міські простори.
Алевтина Швецова // про проєкт з лабіринтами
Відновлення Бахмута та Маріуполя
Виставка у Львові/ фото “Місто Марії”
Крім виставки, яка являє собою мистецький лабіринт, організатори зустрічі також проводять заходи для переселенців. Очікуваний результат проєкту – розробка ініціатив щодо відновлення міст.
🤬окупанти знищили останній український стінопис в Маріуполі
"На муралі “Назустріч щастю" зображена жінка з порожньою кліткою. Героїня муралу є уособленням усіх жінок, які змогли розірвати коло насильства і розпочати нове життя. Ось воно – росія. Жодних прав." – Андрющенко. pic.twitter.com/3bLfENBxz2
«Лабіринти незламних міст» — це ще й про відновлення історичної справедливості, додає співрозмовниця. Вона наголошує, для того, аби відновити місто архітектори та урбаністи мають розуміти історичний контекст. Це роблять й для того, аби не створювати проєкт відокремлений від міського простору.
Над експозиціями Маріуполя та Бахмута працювали команди, обидві концепції витримані в одному стилі. Проте, невелика відмінність все ж є, наприклад, на Маріупольському проєкті вже є візія того, як можуть виглядати окремі споруди після деокупації. Частину візії розробили до повномасштабного вторгнення, але є проєкти, які були розроблені архітекторами нещодавно.
Щодо Бахмута — то там показано три періоди: дореволюційний, до повномасштабного вторгнення та період руйнації. Я, наприклад, жодного разу там не була, але так милувалася Набережною, парком…Ще одним важливим питанням для роздумів, який має проєкт – є меморіалізація та створення музеїв, які мають з’явитися на мапі наших міст після їх деокупації.
Алевтина Швецова // ділиться роздумами про виставку
Від Бахмута виставку представляли заступник начальника Бахмутської міської військової адміністрації Олександр Марченко та начальниця управління культури Ірина Булгакова.
На стіні фотографії Бахмута до війни/ фото Маріупольська міськрада
Щиро вдячний міському голові Маріуполя Вадиму Бойченко і всім причетним за підтримку нашого Бахмуту. Дякуючи вам ця спільна ініціатива була втілена у життя. Відкриття цієї виставки та заходи проведенні у рамках проєкту є важливим етапом відновлення наших міст, адже попереду після Перемоги на нас чекає великий і непростий шлях. Усі ініціативи, ідеї, пропозиції для нас є дуже цінними.
Олександр Марченко // заступник мера Бахмута
Локація виставки
Бахмут в історичному контексті/ фото “Місто Марії”
Де подивитися виставку: платформа «Mariupol Reborn». Місто Львів, вул. Ференца Ліста, 6.
Час роботи виставки: 29 вересня – 14 жовтня (окрім неділі)
Проєкт “Спільне бачення нового дому” / ілюстрація Бахмут IN.UA
Весною 2025 року розпочався проєкт “Спільне бачення нового дому”. Мета проєкту — не просто збудувати будинки, а об’єднати людей. Йдеться про створення дружньої, інтегрованої спільноти, де бахмутяни і місцеві мешканці Гостомельської громади зможуть жити поруч, будувати нові зв’язки, зберігаючи ідентичність своїх громад. Проте шлях цього проєкту виявився складнішим, ніж очікували. Земельна ділянка, навколо якої вибудовувався весь проєкт, не була погоджена.
Що відбувається з проєктом зараз і які зміни в нього внесли? Розповідаємо у матеріалі.
Що передбачав проєкт першочергово?
Громадська організація “Бахмутська фортеця” разом із партнерами планувала реалізувати проєкт “Спільне бачення нового дому”. У межах цього проєкту мала проводитись робота над розробкою бачення розвитку конкретної земельної ділянки у Гостомелі. Нашою метою було провести дослідження та сформувати спільне бачення майбутнього простору через залучення як бахмутян, так і мешканців Гостомеля.
Особливістю проєкту є людиноцентричний підхід — майбутній квартал планувалося створювати з урахуванням голосу людей, адже саме вони мали визначати, яким буде цей простір. Дослідження передбачало розробку рекомендацій та завдань для створення архітектурної концепції на конкретній ділянці, орієнтованій на потреби обох громад.
Також проєкт включав відкриту комунікацію та активне залучення мешканців до обговорення, щоб новий квартал відповідав їхнім очікуванням і став прикладом якісної співпраці між громадами. Однак, ділянка в Гостомелі, яку планували брати першочергово, не буде фігурувати у цьому проєкті. Відповідно ми хочемо детально прокомунікувати причини змін, особливо враховуючи негативний досвід попередніх відмов у наданні земельних ділянок
Зміна планів: чому довелося шукати нову землю
Початковий план реалізації проєкту відбувався навколо конкретної земельної ділянки в селищі Гостомель, яку Бахмутська адміністрація хотіла використовувати на умовах суперфіцію під будівництво житлового кварталу для бахмутян.
Олександр Марченко — представник Бахмутської міської військової адміністрації, який координує комунікацію з громадами-партнерами. Під час зустрічі він розповів, що робота над пошуком нової ділянки в Гостомельській громаді триває. Цього разу це має бути земля комунальної власності.
За словами Марченка, попередній досвід із приватною землею показав, що такий шлях надто ризикований. Виникає логічне питання, чому МВА одразу не шукала землю у власності громади? На це питання відповідь дав Олександр Марченко.
“До нас вийшли з пропозицією надати земельну ділянку, саме приватну. Вона знаходиться в дуже зручному місці, це проїзне місце, там можливо було створити й парки, сквери, набережну. Тому ця земельна ділянка була привабливою, вона, за першими домовленостями, надавалась безплатно в користування”, — каже Олександр Марченко
Саме тому зараз шукають земельну ділянку у власності громади, щоб уникнути юридичних колізій.
“Ми втратили багато часу, бо договір, який нам запропонували, був неприйнятним для органів місцевого самоврядування. Але ми не здаємося. Є повне порозуміння з місцевою владою Гостомеля, і проєкту бути”, — наголосив він.
Приватний власник на початковому етапі пропонував передбачити у договорі частку житлових приміщень під свої потреби (за повідомленням — близько 12%), при цьому землю планувалося передати в користування на умовах суперфіцію (тимчасове право користування).
Наприклад, якщо умовно вартість усього проєкту становила б $300 млн, то 12% житлових приміщень дорівнювали б приблизно $36 млн вартості готового об’єкта, які власник отримав би у вигляді відповідної площі.
Примітка. Договір суперфіцію — це угода, за якою власник земельної ділянки надає іншій особі право користуватися цією ділянкою для забудови (будівництва житлових, промислових, побутових та інших споруд). Головна особливість такого договору полягає в тому, що право власності на споруди, зведені на цій ділянці, належить не власнику землі, а землекористувачу (особі, що отримала право суперфіцію).
Софія Бондар: “Мета не змінилася — змінилися методи”
Урбаністка ГО “Розквіт” Софія Бондар розповіла, що після невдачі з ділянкою команда вирішила не згортати роботу, а адаптувати її під нові реалії.
“Ми зрозуміли, що наша мета — створення житла для бахмутян у Гостомелі — залишається актуальною незалежно від ділянки. Просто тепер у нас трохи інші завдання, інші методи й кінцеві результати”, — каже Софія.
Якщо раніше дослідження стосувалися конкретного простору — майбутнього кварталу і його планування, то тепер команда зосереджується на глибшому вивченні самої громади переселенців.
“Ми ввели термін “інтеграція” — це про те, як бахмутська громада може влитися в інше середовище, не втративши себе. Ми хочемо дослідити особливості ідентичності бахмутян, їхні потреби, цінності, проблеми адаптації. Це дослідження стане основою для подальшого етапу, коли ділянка буде визначена”, — пояснює вона.
Тепер замість архітектурних планів команда працює над аналітичним документом, який матиме три розділи, а саме:
Дослідження житлових моделей — як в Україні та Європі вирішується питання житла для ВПО, які існують сценарії заселення, які політики працюють.
Ідентичність бахмутської громади — результати опитувань, історії людей, їхнє бачення дому і потреби.
Рекомендації щодо подальшого проєктування. Фінальний блок — це рекомендації для органів влади та проєктувальників: як планувати інтеграцію, на що звертати увагу при виборі ділянки й заселенні.
“Цей документ стане аргументованою позицією для місцевої влади. Він допоможе пояснити, чому житло для бахмутян потрібне саме зараз, і посилить переговорну позицію з донорами. Ми хочемо, щоб Бахмутська адміністрація виглядала не просто як прохач фінансування, а як стратегічний партнер із чітким баченням”, — пояснює Софія Бондар.
Голос громади: опитування і партисипація
Попри всі зміни, ми не відмовилися від головного принципу — залучення людей. У листопаді стартувало опитування серед бахмутян, щоб зібрати дані про їхні потреби, умови проживання, бачення майбутнього дому. Результати дослідження стануть базою для майбутнього технічного завдання архітекторам і донорам, коли земельне питання буде вирішено.
“Для нас важливо почути кожного. Опитувальник допоможе отримати інформацію про реальний стан і водночас дасть контакти для глибинних інтерв’ю. Потім ці результати ми обговоримо з громадою на відкритій онлайн-події”, — пояснила Софія.
Щоб охопити більше людей, до процесу долучаються хаби бахмутян у різних містах. Отримати посилання на анкету можна через співробітників хабу чи через команди хабів. З метою верифікації бахмутян, його не публікують у відкритому доступі.
Після онлайн опитування відбудеться публічна презентація результатів, також через хаби буде поширюватися інформація про зустріч. У планах також публічна презентація проєкту.
“Ми вже не одні“: досвід, який переймають інші
Попри труднощі, Олександр Марченко переконаний, що цей проєкт має велике майбутнє — і вже став прикладом для інших громад.
“Ми вже не одні. За нами пішов Маріуполь — вони отримали дві земельні ділянки у Василькові й Білій Церкві. Ми спілкуємося, допомагаємо один одному, підглядаємо, як це можна зробити. Основне питання зараз — це пошук коштів. Але ми працюємо й не здаємося”, — каже він.
Для бахмутян тема житла залишається найболючішою. Варто зазначити, що наразі ефективного комплексного механізму для розв’язання житлового питання для мешканців, чиє майно залишилося на тимчасово окупованих територіях — на державному рівні досі немає. Частково перші компенсації для переселенців з ТОТ відкриє Постанова 1176. Згідно з нею внутрішньо переміщеним особам, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, передбачається державна компенсація на придбання житла. На ці потреби виділили 120 мільйонів євро, ці кошти 3 тисячі родин зможуть отримати ваучери та придбати власне житло. Постанова запрацює вже в кінці листопада.
“Дев’яносто дев’ять відсотків звернень громадян — це питання житла. Люди втомилися чекати, але ми шукаємо всі можливості. Якщо не вийшло з тією ділянкою — знайдемо іншу і будемо працювати”, — наголосив посадовець.
Попереду — новий етап
Попри зміну формату, проєкт “Спільне бачення нового дому” продовжується. До кінця грудня команда планує завершити дослідження, узгодити з Міжнародним фондом “Відродження” оновлений план дій і підготувати фінальний документ із рекомендаціями.
Паралельно Бахмутська міська військова адміністрація разом із Гостомельською громадою проводить технічний аналіз кількох земельних ділянок — двох у межах Гостомеля та однієї поруч із ним. За словами Олександра Марченка, рішення щодо конкретної локації мають ухвалити після отримання повного пакета документації від громади.
“Ми домовилися, що Гостомельська громада надасть викопіювання з технічної документації. Після цього ми проаналізуємо обмеження і визначимося, яку ділянку можна взяти в роботу”, — уточнив він.
Таким чином, проєкт не призупинено — він переходить у фазу партисипації та підготовки, яка має забезпечити сталість наступних етапів. Його ключові завдання — завершити дослідження, погодити зміни з донорами та визначити землю, на якій у перспективі може постати житло для бахмутян.
Примітка.Матеріал підготовлений у межах Проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”, Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.Проєкт “Імпульс” реалізують Фонд Східна Європа та Міжнародний фонд “Відродження” за підтримки Norad та Sida. Його мета — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.
У Гощі (Рівненської області) розробляють розрахунок, щоб визначити технологію будівництва житла для переселенців із Бахмутської громади. Для цього провели закупівлю на майже 100 тисяч гривень, гроші використають з місцевого бюджету.
Детальніше у матеріалі Бахмут IN.UA.
Житло для бахмутян у Гощі: на якому етапі
Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради опублікувало закупівлю на розроблення техніко-економічного розрахунку (ТЕР) для вибору технології будівництва житла для бахмутян у Гощі.
Закупівлю провели без використання електронної системи, тобто сама процедура закупівлі провелася поза системою Prozorro. Очікувана вартість робіт склала 99 999 гривень
Переможцем стало ТОВ “Архітектурно-проєктне бюро”, яке виконуватиме підготовку ТЕР. Угода з виконавцем уже підготовлена. Роботи планують завершити до 31 грудня 2025 року.
Нагадаємо, що у липні 2025 року Бахмутська житлова управляюча компанія провела першу закупівлю на роботи в Гощі. За 33 тисячі гривень замовили архітектурні, інженерні та геодезичні послуги. Роботи виконуватиме ТОВ “Науково-виробниче підприємство “ЗЕМЛЕМІР”.
Йдеться про виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в Гощі в постійне користування бахмутській КП. На цих ділянках плануються роботи з будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків.
Нагадаємо, що 20 червня у селищі Гоща Рівненської області виділили земельну ділянку для будівництва житлового кварталу для бахмутян. Таке рішення ухвалили депутати Гощанської селищної ради. Площа ділянки склала близько 6 гектарів.
Вперше проєкт житла для бахмутян презентували у листопаді 2024 року, на конференції Rebuild Ukraine. Він передбачає побудову невеликого району для бахмутян в Гощі. Попередня вартість такого проєкту складає 111 мільйонів доларів.
Анна Мурликіна — головна редакторка міського маріупольського сайту 0629.ua. Завдяки виданню тисячі маріупольців, які зараз евакуювалися можуть дізнаватися новини з окупованого росіянами Маріуполю. Це стало […]
5 жовтня у місті Кам’янське, що на Дніпропетровщині, відбудеться концерт родини Лук’янових, виступатиме Галина Лук’янова та її донька Наталія. Про це повідомляє Центр підтримки бахмутян […]
Варя Ягнишева — архітекторка родом з Донецька. Дівчина разом з однодумцями вирішила дослідити архітектурну ідентичність свого регіону. Варя вирушила в експедицію містами Донеччини, щоб встигнути […]
