Днями у Львові представили спільний проєкт від Маріупольської міської ради та Бахмутської міської військової адміністрації — «Лабіринти незламних міст». Ця виставка має допомогти всім охочим зрозуміти й відчути архітектуру міст, зруйнованих росіянами.

Редакція «Бахмут.IN.UA» поспілкувалася з координаторкою культурних проєктів, маріупольчанкою Алевтиною Швецовою й дізналася про деталі заходу.

Про виставку у Львові

Днями на базі платформи  «Mariupol Reborn» у Львові  відкрилася виставка-переосмислення, де відвідувачі можуть побачити й осягнути масштаби руйнувань, спричинених російською агресією в Маріуполі та Бахмуті. 

Пані Алевтина додає, що формат обрали незвичайний, бо це не зовсім виставка, а саме лабіринт, який демонструє як виглядали українські міста до повномасштабного вторгнення. Проходячи лабіринт гості занурюються у різні історичні епохи міських просторів Маріуполя та Бахмута, пояснює координаторка проєктів.

Відновлення Бахмута та Маріуполя

Крім виставки, яка являє собою мистецький лабіринт, організатори зустрічі також проводять заходи для переселенців. Очікуваний результат проєкту –  розробка ініціатив щодо відновлення міст.

🤬окупанти знищили останній український стінопис в Маріуполі

"На муралі “Назустріч щастю" зображена жінка з порожньою кліткою. Героїня муралу є уособленням усіх жінок, які змогли розірвати коло насильства і розпочати нове життя. Ось воно – росія. Жодних прав." – Андрющенко. pic.twitter.com/3bLfENBxz2

— Бахмут IN.UA (@Bakhmut_inua) October 2, 2023

«Лабіринти незламних міст» — це ще й про відновлення історичної справедливості, додає співрозмовниця. Вона наголошує, для того, аби відновити місто архітектори та урбаністи мають розуміти історичний контекст. Це роблять й для того, аби не створювати проєкт відокремлений від міського простору.

Над експозиціями Маріуполя та Бахмута працювали команди, обидві концепції витримані в одному стилі. Проте, невелика відмінність все ж є, наприклад, на Маріупольському проєкті вже є візія того, як можуть виглядати окремі споруди після деокупації. Частину візії розробили до повномасштабного вторгнення, але є проєкти, які були розроблені архітекторами нещодавно.

Від Бахмута виставку представляли заступник начальника Бахмутської міської військової адміністрації Олександр Марченко та начальниця управління культури Ірина Булгакова. 

Локація виставки

Де подивитися виставку: платформа «Mariupol Reborn». Місто Львів, вул. Ференца Ліста, 6.

• Час роботи виставки: 29 вересня – 14 жовтня (окрім неділі)
• Час роботи експозиції 10:00-18:00
• Додаткова інформація: (063) 469-63-96

Читайте також: Стало відомо, якими етапами та за яким прикладом відбудовуватимуть Бахмут

❤️Дім, ми скучили. pic.twitter.com/pFOaOjnEfL

— Бахмут IN.UA (@Bakhmut_inua) September 22, 2023

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА розробила середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій Бахмутської громади на 2026-2028 роки, який передбачає будівництво житла для бахмутян, які мають статус ВПО. Планується будівництво багатоповерхових будинків, попередньо до 2028 року оселі отримають близько 1 200 бахмутян.

Деталі про середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій Бахмутської громади на 2026-2028 роки читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Будівництво житло для бахмутян: плани

Бахмутська МВА планує будувати житло для ВПО. Це стало відомо з розпорядження начальника Бахмутської МВА № 214рр від 14.08.2025 про затвердження середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій Бахмутської міської територіальної громади на 2026-2028 роки. У документі йдеться, що на 2026-2028 роки стратегічною ціллю МВА буде забезпечення житлом мешканців Бахмутської громади, які мають статус ВПО.

МВА планує залучити для будівництва і облаштування житла 1 794 244,288 гривень. Серед них:

• 902 219,824 гривень — граничний розподіл на 2026 рік;
• 727 024,464 гривень — граничний розподіл на 2027 рік;
• 165 000 гривень — граничний розподіл на 2028 рік.

Ці кошти будуть залучені з бюджету громади та від міжнародних фінансових організацій й урядів іноземних країн.

Відповідальним за будівництво житла буде Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради. 

Згідно з планами стратегії, до 2028 року планується збудувати 20 багатоквартирних будинків. Житло там отримають 1 200 людей.

Уряд виділив гроші на житло для ВПО

Уряд ухвалив рішення про виділення 1 мільярда гривень на житло для ВПО. Про це повідомив голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО Павло Фролов.

Планується, що ці кошти підуть на відновлення фондів житла та облаштування місць тимчасового перебування для ВПО. А саме:

• реконструкція житлових будинків і гуртожитків;
• переобладнання нежитлових приміщень у житлові;
• будівництво нового житла для ВПО.

Обов’язковою умовою отримання субвенції з державного бюджету є пристосування житла для маломобільних людей.

Читайте також:

• Держава виплатить до 2 млн грн українцям, чиє житло зруйноване на ТОТ
• Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО
• Компенсація за зруйноване майно: для чого працює Бахмутська комісія

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Громадська організація “Бахмутська фортеця” разом із партнерами стартувала проєкт “Спільне бачення нового дому”. Результатом проєкту стане дослідження та спільне бачення, сформоване через залучення як майбутніх, так і нинішніх мешканців. Його особливість — людиноцентричний компонент, бо майбутній квартал у Гостомелі плануватиметься з урахуванням голосу людей, адже саме вони визначатимуть, яким має бути цей простір. Дослідження включатиме рекомендації та завдання для розробки архітектурної концепції, орієнтованої на їхні потреби в Гостомелі. Проєкт передбачає відкриту комунікацію та залучення громад до обговорення, аби новий квартал відповідав потребам людей і став прикладом якісної співпраці. Насамперед ми хочемо познайомити вас з командою проєкту, це Антикризовий медіа-центр з Краматорська, урбаністична організація Ro3kvit, а також Бахмутська та Гостомельська МВА.

Проєкт в Гостомелі

Як все починалося? Наші читачі, ймовірно, знають, що ми не лише медіа, але й громадська організація. Раніше в Бахмуті нам вдалося реалізувати кілька важливих проєктів, так ми вчили молодь брати участь у громадському житті, користуватися бюджетами участі тощо. З 2022 року наша команда працює в евакуації та активно висвітлює питання житла для бахмутян. У 2024 році ми побачили проблему у комунікації з проєктом для бахмутян в Гощі. Тож коли у 2025 ми разом з Антикризовим медіа-центром натрапили на проєкт “Імпульс” та дізналися про наступний можливий проєкт в Гостомелі, то звернулися до урбаністичної коаліції Ro3kvit та Бахмутської міської ради з проханням підтримати нашу участь у грантовій заявці, а ми, як аплікант, зобов’язалися прозоро комунікувати цей проєкт: від початку й до кінця. У середині літа цього року ми дізналися, що Міжнародний фонд “Відродження” відібрав нашу заявку.

Тож, за його підтримки розпочалася реалізація проєкту “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу”.

Це багатофазовий проєкт. Наразі, в межах цього гранту, він спрямований на комунікацію, залучення та дослідження потреб мешканців. Результатом стане підготовка рекомендацій та технічного завдання для подальшого проєктування кварталу в селищі Гостомель Київської області.

26 серпня Бахмутська та Гостомельська підписали Меморандум про співпрацю. Зараз тривають перемовини та узгоджувальні процедури з приватними власниками щодо передачі земельних ділянок Бахмутській громаді у тимчасове користування на умовах суперфіцію.

Примітка. Договір суперфіцію — це угода, за якою власник земельної ділянки надає іншій особі право користуватися цією ділянкою для забудови (будівництва житлових, промислових, побутових та інших споруд). Головна особливість такого договору полягає в тому, що право власності на споруди, зведені на цій ділянці, належить не власнику землі, а землекористувачу (особі, що отримала право суперфіцію). 

Але перед цим, важливо зрозуміти, яким має бути цей квартал. Що важливо? Заявку ми подавали в партнерстві з кількома організаціями з громадського сектору: це Антикризовий медіа-центр, Урбаністична коаліція Ro3kvit, яка  буде займатися залученням та дослідженням. Нашими партнерами в проєкті також стала Бахмутська міська рада та Гостомельська селищна військова адміністрація.

Протягом наступних місяців ми працюватимемо над прозорим висвітленням проєкту, залученням громад (як саме можна долучитися та коли — слідкуйте за новинами на нашому сайті), виявленням потреб та дослідженням ділянки.Але для початку ми хочемо познайомити з усією командою, яка буде задіяна в цьому проєкті.

Наше знайомство ми хочемо розпочати з команди Ro3kvit. Ми невипадково звернулися до них, саме вони допомогли розробити стратегічний документ, який допоможе мешканцям Гірської громади (окупована громада Луганської області) формувати бачення відновлення після деокупації.

Ro3kvit: команда

Фулько Трефферс про себе:

CEO та один із засновників Ro3kvit. Я урбаніст та архітектор з Нідерландів, який працює в Україні з 2015 року. Я люблю цю країну та люблю працювати над її викликами разом із людьми тут. Робота для України під час війни дає мені більше задоволення, ніж майже все, чим я займався професійно раніше. Я люблю розробляти нові стратегії, створювати нові можливості, бути частиною інноваційних рухів, які мають сенс, включають соціальні та природні цінності.

Неочікуваний факт: Я справді намагаюся вивчати українську. Дуже стараюся, але це важко. 

Чому долучились до проєкту?

Я був у Бахмуті в грудні 2021 року, кілька разів. Було холодно, сніжно і дуже красиво. Будівництво будинку — це не лише про камінь, двері та вікна. Я сподіваюся, що нам вдасться спроєктувати дім. І включити позитивні почуття та емоції мешканців.

Яке ваше завдання в команді?

В команді буду виконувати роль планувальника й візьму на себе наглядову роль.

Чого очікуєте від цього проєкту?

Мені хотілося б краще зрозуміти соціальні та культурні потреби переміщених громад після більш ніж трьох років повномасштабного вторгнення. Чому треба жити разом як група ВПО? Як це пов’язано з новим середовищем і місцем? Як інтегруватися? Також я хотів би знати, що відчувають і думають мешканці, які приймають переселенців, і як можна врахувати їхні потреби?

Софія Бондар про себе: 

Я архітекторка та міська планувальниця. Мене живить і надихає моя професія, адже це поле, яке можна досліджувати безкінечно. Якщо описати себе у п’яти словах, то це: уважна, цілеспрямована, ніжна, відповідальна, відкрита. У житті керуюся девізом: “Зроби сьогодні те, що можна зробити сьогодні”. Мене надихає недоторкана природа, а сили відновлюю завдяки велосипеду, йозі та пішим походам. 

Неочікуваний факт: Я обожнюю велосипед і вважаю його найкращим способом відновлюватися й підтримувати себе в формі. У цьому році я ініціювала жіночий велоклуб у Києві, і дуже радію, що він активно зростає. Це не про спорт — це про підтримку, солідарність і спільнотворення, яке надихає мене на життя.

Чому долучились до проєкту?

Мене завжди приваблюють складні завдання, де немає готових рішень. Хоча повномасштабна війна триває вже понад три роки, у сфері містопланування ми тільки починаємо формувати підходи й методології роботи з постраждалими громадами. В Україні дуже мало професійних кадрів та накопиченого досвіду, тому цей проєкт — можливість робити щось нове і важливе.

Для мене це також логічне продовження досвіду роботи з Гірською громадою, яка опинилася в окупації. Тоді ми створювали рекомендації з розвитку, працюючи дистанційно, використовуючи сценарне мислення. Це вчить дивитися на громади комплексно, навіть у найскладніших умовах. У проєкті для Бахмутської громади та Гостомеля я бачу шанс зробити наступний крок — провести передпроєктне дослідження, щоб наші рішення були справедливими, обґрунтованими та справді корисними. 

Яке ваше завдання в команді?

Я відповідаю за контент та фінальний вигляд документа: дослідження та рекомендації для архітектурної концепції, формування технічного завдання, а також координацію команди в частині просторового планування. У межах цього проєкту я є тім-лідом у команді “Ro3kvit”.

Чого очікуєте від цього проєкту?

Я очікую, що ми зможемо перевірити та уточнити низку урбаністичних гіпотез і створити методологію, яку зможуть використовувати й інші громади України. Важливо, щоб процес був якісним, прозорим і доступним, а його результати стали прикладом того, як можна планувати розвиток у складних умовах.

Звісно, моя особиста мета — побачити щасливих людей у спільноті. Я хочу, щоб поява в Гостомелі сприяла створенню дружньої, відкритої та згуртованої громади. Але для цього ми повинні рухатися поступово, крок за кроком, залишаючись достатньо гнучкими, щоб реагувати на можливі зміни в умовах нестабільності.

Владислав Костенко про себе:

Я – географ, міський планувальник. Моїм натхненням є дослідження міст та його середовищ, найбільше я фокусуюсь на темах ідентичності, ідеології та монументальному мистецтві в міських просторах. Просторові дослідження також формують мене як людину, найкращим видом відпочинку для мене є піші прогулянки міськими територіями, пізнання міст через повсякденні практики його мешканців, архітектуру та публічні простори. На зараз я також є студентом Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де завершую бакалавр за програмою “Урбаністика та міське планування” Загалом я життєрадісний, відповідальний, спраглий до нового, відкритий до викликів, люблю шукати відповіді.

Неочікуваний факт: Я досліджую монументальне мистецтво у Маріуполі через різні містобудівні періоди, зараз же вивчаю російський вплив на ‘стіни міста’, ті нові сенси, що вони вкладають у простори Маріуполя через пам’ятники, скульптури, мурали, тим самим колонізуючи його територію наново.

Чому долучились до цього проєкту?

Для мене цей проєкт це виклик, що близький до серця та сприйняття. Я сам є внутрішньо переміщеною особою з міста Маріуполь, та усвідомлюю більшість проблем, що постали перед переселеними людьми після повномасштабного вторгнення. Цей проєкт цікавий відсутністю універсальних відповідей на його ключові завдання, його унікальність в тому, що це перший проєкт в Україні, що публічно шукатиме рішення через дослідження щодо побудови житла для ВПО, як інтегрованого середовища в новій громаді. Для мене важливо сформувати такі рішення що далі використовуватимуть інші українські громади, для вирішення житлової кризи та створення для ВПО нового дому в Україні.

Яке ваше завдання в команді?

Я виступаю у ролі урбаніста-аналітика в цьому проєкті, та створюю контентне його наповнення. Найбільш причетний я до дослідницької лінії проєкту, буду залучений зокрема на етапах партисипації, в підсумку разом з командою формуватиму фінальний вигляд документа.

Чого очікуєте від цього проєкту?

Залучення внутрішньо-переміщених осіб з Бахмута та мешканців Гостомеля до співтворення візії нового дому, житла-середовища, що буде прикладом якісних сучасних умов життя в новому просторі з пам’яттю про минуле громад та із стратегією функціонування на довгостроковий період. Очікую від проєкту продуктивної комунікації між усіма залученими, що дозволить охопити й опрацювати більшість викликів та сформувати концепцію, бачення дому, яке буде відгукуватись мешканцям.

Маргарита Жарова про себе:

Я фасилітаторка та міська дослідниця. Багато років досліджую міський простір і маю впевненість, що найцінніше — це люди. І що саме вони є головною силою громад, навіть якщо самі не завжди це усвідомлюють.

Мене надихає допомагати людям побачити свій потенціал і створювати умови для співтворення — коли рішення з’являються не “згори”, а народжуються в діалозі. Тому в цьому проєкті я допомагаю з дослідницькою стратегією та залученням людей — щоб ми розуміли, кого маємо залучити, які питання поставити, і як не втратити важливе серед великої кількості думок і рішень.

Поза роботою мене надихає спокій, який я шукаю через спів, чай, вишивку чи вирощування помідорів.

Неочікуваний факт: Я колекціоную українське мистецтво на букву “Г”. Маю вже 8 артефактів. Почалось з плаката “Городина” від Дарії Стеценко. З улюблених — “Горіх” від Якова Гніздовського та буква “Г” з Нарбутівською абетки. Мрію про ескіз “Гусятин” від Сергія Майдукова.

Чому долучились до цього проєкту?

Я долучилась, бо мене щиро захоплює підхід громад — визнати, що щось не спрацювало, і свідомо шукати кращі рішення. Дослідження в цьому проєкті не для “галочки”, а про справжню зміну. А ще, тому що тут ідеться про взаємодію двох громад, побудовану на діалозі, повазі та бажанні почути одне одного.

Яку роль ви відіграєте в команді?

Допомагаю команді побудувати дослідницьку стратегію. Моя задача — зробити так, щоби всі дослідницькі дії були з нею узгоджені, щоби ми: ставили правильні питання, слухали тих, кого треба, і знаходили відповіді, які допомагають діяти.

Розробляю процес залучення: хто саме має бути в діалозі, на якому етапі, і які інструменти дозволяють людям не просто висловити думку, а вплинути на результат проєкту.

Чого очікуєте від цього проєкту?

Очікую, що в процесі ми разом знайдемо відповіді на важливе питання:
як зробити так, щоб нове житло стало шансом для спільного життя, а не джерелом конфлікту чи роз’єднаності. Хочу, щоб і ВПО, і місцеві жителі отримали не лише квадратні метри, а можливість співіснування та співтворення. І щоб цей досвід показав іншим громадам: так теж можна.

Aліса Александрова про себе:

Архітекторка та урбаністка. Я доєдналась до команди Розквіту у 2022 році та наразі є стипендіаткою Erasmus Mundus і вивчаю перепроєктування постіндустріальних міст. Поза роботою я захоплююсь мистецтвом, кіно, соціологією, географією, критикою та іншими речами, які допомагають рефлексувати зміни у суспільстві воєнного часу. Якщо обирати всього п’ять слів, які є особливо важливими для мене в роботі, я би обрала критичність, етичність, уважність, турботливість та мультидисциплінарність. Вважаю, що в часи криз, важливо не лише спиратись на досвідчених лідерів, але і приділяти увагу розбудові  місцевих спільнот практики (communities of practice) для створення більш сталих та чутливих до місцевого контексту рішень.

Неочікуваний факт: Моя сім’я по маминій лінії походить з Донеччини. В дитинстві я майже кожне літо проводила у бабусі в Краматорську, звідки ми їздили купатися на Сіверський Донець та гуляти в Донецьк. Десь в архівах, які загубились при переїздах 2014-го і 2022-х років, має бути моя дитяча фотографія на лаві запасних “Шахтаря” щойно відкритої “Донбас Арени”.

Чому долучились до цього проєкту?

Для мене це логічне продовження проєкту Гірської громади, для якої ми робили оцінку поточних потреб та побажань мешканців, де особлива увага приділялась збереженню ідентичності громад “у вигнанні”. Мені здається, що на сьогодні це дуже важлива тема, яка торкається питань невизначеності соціальної та політичної ролі ВПО в Україні на 11-й рік війни. Водночас робота з громадами-ВПО потенційно може бути одним з інструментів протидії культурному геноциду, який впроваджує росія в контексті гібридної війни.

Яку роль ви відіграєте в команді?

Буду займатись просторовими дослідженнями — збором інформації, аналітикою, мапуванням, діаграмуванням, написанням текстів тощо.

Чого очікуєте від цього проєкту?

Сподіваюсь, що проєкт стане практичним і наочним прикладом того, як можна працювати з внутрішньо переміщеними громадами, фокусуючись на збереженні ідентичності та зв’язків всередині громади та побудові співпраці та культурного обміну між релокованою та приймаючою громадами.

Команда Гостомельської МВА

Олександр Івченко про себе:

Я заступник начальника Гостомельської селищної військової адміністрації. Одружений, виховую доньку. Може, напевно, правильно сказати, що вона мене виховує, бо їй 26 років. Описав би себе як відповідальний, цілеспрямований та фаховий.

Неочікуваний факт: Професійно захоплююсь риболовлею.

Чому долучились до цього проєкту?

Я вважаю, що згуртованість і допомога тим паче громадам, які постраждали, це наш обов’язок. Працюємо серцем як кажуть. Зараз у нас основна мета є допомогти, згуртуватись. Й хочу додати, що наша Гостомельська громада, як ніяка інша, розуміє, що таке постраждати від війни.

Яку роль ви відіграєте в команді?

Я виконуватиму роль комунікатора від Гостомельської військової адміністрації з керівництвом Бахмутської адміністрації. Далі у нас будуть залучатись всі відповідні фахівці, зокрема відділ архітектури, відділ землевпорядкування. Я думаю, що майже всі відділи будуть залучатись, а якщо це буде розбудова з якимись культурними центрами, то й вони приєднаються.

Чого ви очікуєте від цього проєкту?

Від цього проєкту ми очікуємо розвитку нашої громади, та хочемо створити таке середовище, в якому ми зможемо нашим колегам з Бахмута створити умови, щоб вони себе почували як вдома.

Команда Бахмутської МВА

Олександр Марченко про себе:

Заступник начальника Бахмутської міської військової адміністрації. Серед сильних сторін: комунікативність, швидке прийняття рішень, емпатія, стратегічне мислення, вміння надихати команду й адаптуватися до змін є моїми ключовими рисами.  Найголовніше в житті для мене – це жити з честю та гідністю, чесність формує довіру, а дотримання принципів допомагає створити гармонію у відносинах і суспільстві. 

Неочікуваний факт: Хочу згадати один випадок. Літом 2022 року від військових надійшло повідомлення про критичну ситуацію в селищі Клинове, яке ворог безперервно обстрілював. Там залишалися цивільні, і ми вирішили разом із ЗСУ та ДСНС вивезти їх уночі, щоб уникнути ворожого ока.

Опівночі вирушили на броньованому КАМАЗі. Інша група вже вивела людей із селища, але, помітивши дрон, сховала їх у посадці. Коли ми приїхали, нікого не знайшли. У темряві опинилися майже на крайніх позиціях наших бійців — лише дивом велике біле авто не потрапило під обстріл. Завдяки зв’язку вдалося швидко знайти точне місце збору й забрати людей. Тієї літньої ночі 2022 року ми врятували 17 осіб — серед них дитину та літню жінку, яка не могла ходити. А вже наступного ранку дізналися, що Клинове захопили окупанти.

Чому долучились до цього проєкту?

Оскільки питання забезпечення житлом бахмутян є одним з пріоритетних напрямків роботи Бахмутської МВА, дуже важливо забезпечити прозорий, відкритий та інклюзивний процес планування житлових проєктів для ВПО, що буде враховувати потреби як внутрішньо переміщених осіб з Бахмутської громади, так і приймаючої громади. На сьогодні спроби створення житла для ВПО відбуваються без належної участі майбутніх мешканців та приймаючої громади, що призводить до поширення упереджень, соціальної напруги та може призвести до відмов або затягування процесу узгодження, тому наша команда вирішила доєднатись до проєкту. 

Яку роль ви відіграєте в команді?

В проєкті виконую інституційне керівництво, залучений до процесу обговорення й погодження бачення майбутнього житлового кварталу, сприяння організації зустрічей, комунікації з представниками місцевого самоврядування. 

Чого очікуєте від цього проєкту?

Реалізація проєкту забезпечить публічне висвітлення процесу розробки спільного бачення житлового кварталу для бахмутян, допоможе створити підґрунтя для подальших ініціатив, спрямованих на розробку архітектурної концепції, допоможе залученню інвестицій та інтеграції ВПО у приймаючу громаду.

Тетяна Татаринова про себе:

Тетяна Татаринова — начальниця Управління економічного розвитку Бахмутської міської ради, у проєкті займаюсь економічними аспектами його реалізації, а також питаннями комунікації між стейкхолдерами. Про себе можу сказати, що я відповідальна, комунікабельна, наполеглива, працьовита та доброзичлива.  У вільний час разом з сім’єю надихаюсь природою, її різноманіття та спокій допомагають відновитися та знайти душевний спокій та гармонію.  

Неочікуваний факт: У студентські роки займалась спортивним орієнтуванням та одного разу під час змагань заблукала, тому організаторам після змагань спільно з усіма учасниками довелось шукати мене понад дві години, бо в ті роки мобільного зв’язку ще не було.

Чому долучились до цього проєкту?

На сьогодні, понад 80 тисяч мешканців Бахмутської міської територіальної громади вимушені були переїхати до більш безпечних регіонів, отримати статус внутрішньо переміщеної особи та адаптуватися у нових громадах. На жаль Закон про компенсацію за знищене/зруйноване житло наразі для таких міст, як Бахмут і його мешканці, не працює. Більшість мешканців громади повинна винаймати дороговартісне житло або проживати у місцях компактного проживання, не маючи змоги придбати власне житло у більш безпечних містах України. Усвідомлюючи той факт, який найскладніший шлях у своєму житті проходять мешканці громади, Бахмутська міська військова адміністрація шукає корисні та ефективні рішення щодо їх адаптації на новому місці, а саме розв’язувати найгостріше питання забезпечення житлом.

Яку роль ви відіграєте в команді?

Я є частиною команди від Бахмутської МВА, в проєкті відповідаю за надання експертних консультацій щодо економічних аспектів проєкту відновлення та будівництва житлового кварталу; сприяння аналізу можливостей залучення фінансування на подальші етапи проєкту; комунікацію з потенційними стейкхолдерами з економічного середовища (підприємцями, забудовниками, партнерами). 

Чого очікуєте від цього проєкту?

Сподіваюсь, що реалізація проєкту допоможе встановити продуктивний діалог між Бахмутською громадою та приймаючою. Чітко визначити цільову аудиторію, врахувати потреби людей, знайти оптимальні методи передачі інформації та зменшити стереотипи про переселенців з Донбасу, згладити конфліктні ситуації. Сформує позитивний імідж проєкту, що допоможе залучити інвесторів.  

Наталя Отюніна про себе:

Начальниця Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради. Роль у проєкті – участь у координації процесу обговорення майбутнього житлового кварталу, консультування з питань муніципального та просторового розвитку, містобудівної діяльності, сприяння узгодженню напрацювань проєкту з підрозділами адміністрації.

Неочікуваний факт: отримала диплом магістра з відзнакою, щоб порадувати маму.

Чому долучились до цього проєкту?

Для мене важливо бути причетною до процесу відбудови. Нашу Бахмутську громаду знищили окупанти повністю. Дуже багато бахмутян досі живуть у режимі очікування та не будують плани на майбутнє. На мою думку, старт реалізації цього проєкту надасть нашим людям хоч якусь надію. Я відчуваю, що можу допомогти їм, долучившись до команди однодумців, які, як і я, прагнуть позитивних змін.

Яку роль ви відіграєте в команді?

В межах проєкту є фахівцем з просторового розвитку, беру участь у координації процесу обговорення майбутнього житлового кварталу, надаю консультації з питань муніципального розвитку та містобудівної документації, сприяю організації зустрічей із представниками Бахмутської громади та узгодженню напрацювань проєкту з підрозділами адміністрації.

Чого очікуєте від цього проєкту?

Залучення внутрішньо переміщених осіб з Бахмутської громади та жителів Гостомеля до співпраці у створенні нового дому та житлового середовища, яке буде прикладом якісних умов сучасного життя у новому просторі, з урахуванням історії нашої громади та улюблених місць її жителів. Сподіваюсь на продуктивну комунікацію між усіма учасниками проєкту, що дозволить сформувати концепцію та візію нового дому для бахмутян. 

Команда Антикризового медіа-центру та Бахмутської Фортеці

Юлія Володченко про себе:

Я керівниця проєкту, комунікаційна менеджерка Антикризового медіа-центра (АКМЦ). Люблю складні речі, де треба подумати, поекспериментувати, зокрема, мені дуже цікава комунікація. Поза роботою люблю подорожувати. Зараз на власній автівці досліджую околиці Київщини.

Неочікуваний факт: В студентстві займалася скелелазанням — таким чином намагалася побороти мій найбільший страх в житті — страх висоти. Але не поборола.

Чому долучились до цього проєкту?

Тому що він складний і тут буде непроста комунікація: і внутрішня, і зовнішня, бо в проєкті п’ять партнерів — 3 недержавні організації (НДО) і 2 муніципалітети, і 2 громади. Ось як це все гармонійно поєднати й змусити рухатися задля досягнення результату — це складна й водночас цікава задача, і, я впевнена, вирішувана.

Яку роль ви відіграєте в команді?

Комунікація між НДО та муніципалітетами, робота з інформаційними запитами, формування звітності за результатами проєкту.

Чого очікуєте від цього проєкту?

Очікую, щоб всі стейкхолдери проєкту були задоволені результатом. Але такого майже ніколи не буває, тому хоча б, щоб проєкт не мав за результатом, вкрай незадоволених сторін. Хочу, щоб люди — жителі Бахмутської, і Гостомельської громад — не бачили в проєкті будівництва житлового кварталу зради та корупції, щоб процес створення цього простору – був прозорим і зрозумілим для всіх.

Альона Щекодіна про себе:

Я допомагаю з фінансовими питаннями проєкту. Мій відпочинок, це їзда на велосипеді околицями громади, в яку я релокувалася з родиною. Знаходжу красиві місця, архітектурні споруди, покинуті історичні будівлі, наші українські хати, і потім щиро ділюся цією красою з нашими читачами. 

Неочікуваний факт: Одне з моїх побачень в юності пройшло біля кладовища.

Чому долучились до цього проєкту?

Для мене це важливо, зараз я виконую обов’язки голови Ради ВПО у Вільногірську, спостерігаю, що потреба в житлі для ВПО дуже нагальна. На жаль, не всі приймаючі громади ставитися до розв’язання цих проблем відповідально. Я шукаю різні можливості як можна знайти тимчасово, соціально або комунальне житло для ВПО, тому наш проєкт буде прикладом,  як одна з потенційних можливостей для ВПО.   

Яку роль ви відіграєте в команді?

Укладаю договори, здійснюю оплати виконавцям проєкту, складаю фінансовий звіт.

Чого очікуєте від цього проєкту?

Хотілось би щоб під час проєкту місцеві мешканці та ВПО змогли зрозуміти один одного в питанні забезпечення житлом. Це можливість не тільки для ВПО, а й для місцевих – забезпечення громадян, які роблять суттєвий вклад в розвиток та життя громади, це місце, де можна зробити вільний простір, в який зможуть завітати і містяни, це інтеграція ВПО у приймаючу громаду.  

Ганна Бокова про себе:

Я — голова громадської організації “Бахмутська фортеця” та головна редакторка сайтів “Бахмут IN.UA” і “Вільногірськ IN.UA”. Жила в Бахмуті з 2003 року. На жаль, моє улюблене місто нині зруйноване, проте я продовжую працювати для його мешканців. Якби мала описати себе п’ятьма словами, це були б: активна, відповідальна, небайдужа, віддана, цілеспрямована. Найважливішим для мене є допомога людям і розвиток громади. 

Неочікуваний факт: Попри активну громадську діяльність, я практикую йогу та медитацію, це допомагає мені зберігати внутрішню гармонію та сили для роботи з людьми. 

Чому долучились до цього проєкту?

Коли ми з командою дізналися, що Бахмутська міська рада планує створити житловий квартал для бахмутян на відносно безпечних територіях, ця ідея здалася мені дуже важливою для людей. Водночас я побачила, що приймаюча громада — Гощанська — негативно відреагувала на цю ініціативу. У місцевих мешканців виникли стереотипи та упередження щодо бахмутян, і таке ставлення мене особисто образило. Я зрозуміла, що необхідно змінювати цю ситуацію, налагоджувати діалог і пояснювати важливість подібних проєктів. Ми прагнемо, щоб і бахмутяни, і мешканці приймаючих громад отримували достовірну інформацію, не піддавалися страхам і упередженням, а також щоб їхні потреби були враховані на старті, аби уникнути конфліктів у майбутньому.

Яку роль ви відіграєте в команді?

Я виконую роль координаторки між командою, що реалізує проєкт, і тими, хто про нього інформує. Як голова організації та керівниця громадського медіапорталу, беру участь у прийнятті ключових рішень, відповідаю за комунікацію та розвиток інформаційної стратегії.

Чого очікуєте від цього проєкту?

Сподіваюся, що нам вдасться побудувати ефективний діалог між громадами, правильно визначити цільову аудиторію, зрозуміти потреби людей і знайти найкращі способи донесення інформації. Хочу, щоб цей проєкт допоміг зменшити стереотипи та напругу, а також сприяв взаєморозумінню й прийняттю.

Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції. Проєкт “Імпульс” реалізують Фонд Східна Європа та Міжнародний фонд “Відродження” за підтримки Norad та Sida. Його мета — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.

Читайте також:

• “Якби не війна, я б пов’язав своє життя з Бахмутом”: історія бахмутянина, який в евакуації допомагає молоді
• “Бахмут-Гоща”: Олександр Марченко відповів на питання бахмутян по проєкту
• Без громадського транспорту й роботи:чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!