Служба безпеки України розповість раніше невідомі деталі своїх резонансних спецоперацій, які змінюють хід війни, у циклі документальних фільмів “СБУ. Спецоперації перемоги”. Стрічки покажуть на телеканалі “1+1 Україна” та в етері національного телемарафону. Один із фільмів присвячений битві за Бахмут.

Про це сьогодні повідомив Офіційний канал Служби безпеки України.

Документальні фільми “СБУ. Спецоперації перемоги”

Кожна із п’яти серій присвячена окремому епізоду битви за Україну.

Відкриє цикл серія “Кримський міст на біс”. У ній фахівці СБУ розкажуть про те, як розробляли унікальні надводні дрони “SeaBaby” та як з їхньою допомогою уразили опори мосту. Вже у цю п’ятницю, 24 листопада о 21:40 глядачі зможуть побачити ексклюзивні документальні кадри спецоперації, яка ускладнила воєнну логістику окупантів у Криму.

Наступна серія циклу — “Бахмут. Дорога життя”. Місто-фортеця було найгарячішою точкою фронту. На нічних рейдах снайпери СБУ знищували “вагнерів”, аби допомогти підрозділам ЗСУ втримати ключову логістичну артерію до міста, відому як “дорога життя”.

У серії “Універсальні агенти. Деокупація” йтиметься про звільнення Київщини від російських загарбників. У цьому епізоді розкажуть про діяльність сформованої Службою безпеки агентурно-партизанської мережі та порятунок мешканців окупованого Іванкова.

Ще один фільм під назвою “Лігво ворога. Ліквідація” розповість, як в перший місяць повномасштабної війни спецпризначенці СБУ допомогли виявити і знищити тиловий пункт управління росіян на Поліссі. Саме цей об’єкт відігравав важливу роль для окупантів у їхніх планах захопити Київ. Тоді було ліквідовано офіцерський склад загарбників, знищено велику кількість озброєння та палива.

Окремий фільм присвятили медичному бойовому крилу Центру спецоперацій “А” СБУ “Бойові медики. Смерть зачекає”. Саме таку назву має серія про хірургів спецпідрозділу Служби безпеки, які в надскладних умовах повертають поранених воїнів до життя поблизу лінії фронту.

Премʼєра фільмів

Зйомки циклу фільмів розпочалися у травні 2023 року. У межах патріотичного проєкту команда “1+1 Production” показала боротьбу українського народу проти окупантів та, зокрема, внесок Служби безпеки України, як важливої складової Сил оборони.

Премʼєра фільму “Кримський міст на біс” відбудеться завтра, 24 листопада, о 21:40 на телеканалі “1+1 Україна” та о 22:30 в етері національного телемарафону. Виходи наступних серій циклу заплановані щоп’ятниці на цих же майданчиках.

Читайте також:

• Нічна атака дронами в Україні і росії: що відомо
• Поблизу Кримського мосту вибухнув російський танкер, який транспортував паливо для армії рф
• ICEYE та Starlink: як космічні технології допомагають перемагати окупантів в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росія активно поширює заяви про відбудову зруйнованих міст на Донеччині. Втім за гучними обіцянками насправді стоять руїни, відсутність комунікацій і поодинокі показові ремонти. Найскладніша ситуація — у Бахмуті, Авдіївці та Мар’їнці, які були майже повністю знищені під час бойових дій.

Чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Розбиралась редакція Бахмут IN.UA.

Що відбувається в окупованих містах на Донеччині

Після окупації частини міст Донеччини російська влада регулярно звітує про нібито масштабну відбудову. У пропагандистських сюжетах показують нові квартири, ремонт будинків та “відновлення мирного життя”. Однак реальна ситуація в багатьох містах залишається критичною.

Авдіївка, яку російські війська окупували у 2024 році, зазнала понад 90% руйнувань. Попри обіцянки окупантів швидко відновити комунікації та житло, більшість робіт так і не реалізували. Подібна ситуація і в Мар’їнці та Бахмуті, які росія перетворила на руїни. Росіяни заявляють про майбутню відбудову, однак реальних робіт у містах немає.

Тож чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Ми поспілкувалися з Петром Андрющенком, Констянтином Скоркіним, Катериною Арісою та очевидицею відбудови на ТОТ — про все це дивіться у відеосюжеті Бахмут IN.UA.

Читайте також:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!