Служба безпеки України розповість раніше невідомі деталі своїх резонансних спецоперацій, які змінюють хід війни, у циклі документальних фільмів “СБУ. Спецоперації перемоги”. Стрічки покажуть на телеканалі “1+1 Україна” та в етері національного телемарафону. Один із фільмів присвячений битві за Бахмут.

Про це сьогодні повідомив Офіційний канал Служби безпеки України.

Документальні фільми “СБУ. Спецоперації перемоги”

Кожна із п’яти серій присвячена окремому епізоду битви за Україну.

Відкриє цикл серія “Кримський міст на біс”. У ній фахівці СБУ розкажуть про те, як розробляли унікальні надводні дрони “SeaBaby” та як з їхньою допомогою уразили опори мосту. Вже у цю п’ятницю, 24 листопада о 21:40 глядачі зможуть побачити ексклюзивні документальні кадри спецоперації, яка ускладнила воєнну логістику окупантів у Криму.

Наступна серія циклу — “Бахмут. Дорога життя”. Місто-фортеця було найгарячішою точкою фронту. На нічних рейдах снайпери СБУ знищували “вагнерів”, аби допомогти підрозділам ЗСУ втримати ключову логістичну артерію до міста, відому як “дорога життя”.

У серії “Універсальні агенти. Деокупація” йтиметься про звільнення Київщини від російських загарбників. У цьому епізоді розкажуть про діяльність сформованої Службою безпеки агентурно-партизанської мережі та порятунок мешканців окупованого Іванкова.

Ще один фільм під назвою “Лігво ворога. Ліквідація” розповість, як в перший місяць повномасштабної війни спецпризначенці СБУ допомогли виявити і знищити тиловий пункт управління росіян на Поліссі. Саме цей об’єкт відігравав важливу роль для окупантів у їхніх планах захопити Київ. Тоді було ліквідовано офіцерський склад загарбників, знищено велику кількість озброєння та палива.

Окремий фільм присвятили медичному бойовому крилу Центру спецоперацій “А” СБУ “Бойові медики. Смерть зачекає”. Саме таку назву має серія про хірургів спецпідрозділу Служби безпеки, які в надскладних умовах повертають поранених воїнів до життя поблизу лінії фронту.

Премʼєра фільмів

Зйомки циклу фільмів розпочалися у травні 2023 року. У межах патріотичного проєкту команда “1+1 Production” показала боротьбу українського народу проти окупантів та, зокрема, внесок Служби безпеки України, як важливої складової Сил оборони.

Премʼєра фільму “Кримський міст на біс” відбудеться завтра, 24 листопада, о 21:40 на телеканалі “1+1 Україна” та о 22:30 в етері національного телемарафону. Виходи наступних серій циклу заплановані щоп’ятниці на цих же майданчиках.

Читайте також:

• Нічна атака дронами в Україні і росії: що відомо
• Поблизу Кримського мосту вибухнув російський танкер, який транспортував паливо для армії рф
• ICEYE та Starlink: як космічні технології допомагають перемагати окупантів в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U), офіційно затвердив правила для фіксації шкоди громадянам, які рятувалися від війни за кордоном. Тепер українські біженці можуть подати заяву в новій категорії А1.2, яка стосується вимушеного переміщення за межі нашої держави.

Редакція Бахмут IN.UA пояснює, хто підпадає під ці критерії, як оформити документи через портал “Дія” та чого очікувати після реєстрації.

Хто має право на подачу заяви за категорыэю А1.2

Категорія А1.2 створена спеціально для тих українців, які були змушені залишити своє місце проживання та виїхати за кордон через російську збройну агресію. Головною умовою є час переміщення: ваш виїзд або неможливість повернутися в Україну мали статися 24 лютого 2022 року або після цієї дати.

Особа автоматично вважається вимушено переміщеною, якщо вона отримала статус тимчасового захисту або притулок в іншій державі. Важливо розуміти, що кожна людина може подати лише одну заяву в цій категорії. Якщо йдеться про неповнолітніх дітей або осіб під опікою, документи за них подають законні представники.

Що саме фіксує ця категорія

Представники Реєстру звертають увагу на те, що категорія А1.2 стосується виключно самого факту вимушеного переїзду за кордон для порятунку життя.

До цієї категорії не входять:

• втрата житла чи пошкодження нерухомості;
• втрата оплачуваної роботи та економічні збитки;
• факти насильницької депортації до рф.

Усі ці матеріальні чи фізичні збитки необхідно фіксувати окремими заявами у відповідних категоріях Реєстру. Оскільки А1.2 документує лише факт втечі від війни, вам не потрібно самостійно розраховувати суму бажаної компенсації чи подавати докази щодо її розміру.

Як подати заяву через портал “Дія”

Єдиним офіційним каналом для звернення до Міжнародного реєстру збитків є український державний вебпортал “Дія”.

Процес подачі розпочинається зі збору інформації: вам необхідно надати дані про свою особу та деталі подій, пов’язаних із виїздом. Значна частина інформації буде автоматично підтягуватися з наявних державних електронних реєстрів, що значно економить час.

Разом із заявою потрібно завантажити цифрові докази. Це можуть бути документи про надання притулку за кордоном, квитки, відмітки в паспорті тощо. Усі завантажені файли мають бути читабельними та не містити комп’ютерних вірусів. Якщо система безпеки виявить шкідливе програмне забезпечення, вашу заяву можуть відхилити.

Процес реєстрації не обов’язково завершувати за один раз. Система дозволяє зберегти чернетку і повернутися до неї пізніше, коли всі необхідні документи будуть під рукою. Перед фінальним відправленням ви зможете ще раз перевірити внесену інформацію та надати згоду на передачу ваших персональних даних до міжнародної бази.

Які дані потрібно зазначити в заяві: повний перелік

У заяві необхідно обов’язково зазначити такі дані:

Ідентифікація заявника

• повне ім’я;
• стать;
• дата народження;
• громадянство;
• документ, що посвідчує особу або номер паспорта;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків України;
• унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі України;
• зареєстроване місце проживання заявника;
• поточна адреса фактичного проживання заявника;
• контактний номер або номери телефону;
• адреса електронної пошти;
• підгрупа заявника (наприклад: військовослужбовець, член добровольчих формувань територіальних громад, працівник правоохоронних органів, працівник аварійно-рятувальних служб, комунальних служб, об’єктів критичної інфраструктури, медичний працівник);
• інформація про наявність або відсутність судимості за вчинення злочину у зв’язку з російською агресією проти України;
• інформація про застосування до заявника санкцій чи інших еквівалентних обмежувальних заходів, запроваджених урядом або міжнародною організацією;
• у разі подання заяви через представника — еквівалентна інформація, що ідентифікує такого представника; у разі подання заяви через Центр надання адміністративних послуг в Україні — інформація, передбачена статтею 7 Правил залучення представників.

Подія або події, пов’язані з вимушеною втечею або від’їздом

дата або дати переміщення за межі України;

• адреса на момент переміщення;
• адреса або адреси після переміщення (якщо відрізняється від поточної адреси заявника);
• спосіб виїзду;
• інформація про обставини, що спричинили вимушену втечу чи від’їзд;
• інформація про інших членів сім’ї, які були переміщені разом із заявником (заяви щодо таких осіб повинні подаватися окремо);
• дата закінчення вимушеного переміщення за межі України (за наявності).

Захист або притулок, наданий іншою державою

• держава, що надає захист або притулок;
• дата або дати надання захисту або притулку;
• документ або документи, що підтверджують захист або притулок.

Додаткові докази

• додаткові докази щодо особи заявника;
• додаткові докази щодо обставин, що спричинили вимушену втечу чи від’їзд;
• додаткові докази щодо надання захисту або притулку;
• додаткові докази щодо інших аспектів заяви; додаткові коментарі заявника.

Перевірка та подання заяви

• перевірка та підтвердження даних;
• перевірка особи перед поданням заяви;
• згода на передачу персональних даних;
• подання заяви.

Рішення Реєстру та обмеження

Внесення вашої заяви до Реєстру означає офіційну юридичну фіксацію факту переміщення. Проте це рішення не гарантує миттєвої грошової виплати. RD4U виконує функцію документування, а безпосереднє присудження і виплата компенсацій здійснюватиметься спеціальним міжнародним механізмом, який ще створюється.

Варто пам’ятати про суворі обмеження. Заяви від громадян рф не розглядаються, за винятком тих осіб, які можуть документально довести наявність також іншого (наприклад, українського) громадянства. Крім того, подання неправдивої чи сфальсифікованої інформації призведе до того, що заяву визнають необґрунтованою і відхилять без права на подальшу компенсацію.

Читайте також:

Українці за кордоном отримали право подавати заяви до Реєстру збитків: як це зробити через “Дію”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2025 році у штаті бахмутських підприємств житлово-комунального господарства працювали 18 людей. Редакція Бахмут IN.UA подала запит, аби дізнатися, яку зарплату отримували очільники бахмутських КП у 2025 році.

Детальний аналіз заробітних плат у матеріалі Бахмут IN.UA.

Яку зарплату отримували очільники комунальних підприємств Бахмута у 2025 році

У відповідь на запит редакції Бахмутська МВА повідомляє, що штатна чисельність працівників підприємств житлово-комунального господарства складала 90,75 штатних одиниць. Фактично у складі КП працювали 18 людей.

КП “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”

Найвищу річну зарплату серед очільників бахмутських КП отримав Андрій Атаманченко — директор КП “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”. За 2025 рік йому нарахували 602 495,80 гривень.

Найвищу зарплату він отримав у травні — 97 606,10 гривень. В інші місяці його зарплата коливалась від 42 до 50 тисяч гривень. Для порівняння: у 2023 році зарплата Атаманченка складала в середньому 23 тисячі гривень, за виключенням жовтня, коли він отримав понад 70 тисяч гривень. У 2024 році зарплата керівника БТІ стартувала вже від 40 тисяч гривень.

Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва

Надія Трофимова — виконувачка обов’язків начальниці Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради — за 2025 рік отримала 552 105,88 гривень.

Найвищу зарплату вона отримала в січні — 80 396,19 гривень. В інші місяці її зарплата коливалась від 33 до 77 тисяч гривень. Для порівняння: у 2023 році Надія Трофимова отримала 541,5 тисяч гривень зарплати, а з січня по червень 2024 року — 324,8 тисяч гривень. Місячна зарплата Надії Трофимової у 2024 році коливалась від 37 до 80 тисяч гривень.

КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”

У 2025 році Олександр Бондарєв — директор комунального підприємства “Бахмутська житлова управляюча компанія” — отримав 449 463,13 гривень.

Найвищу зарплату він отримав у травні — 61 410,59 гривень. В інші місяці його зарплата коливалась від 30 до 59 тисяч гривень. Для порівняння: заробітна плата Олександра Бондарєва за 2023 рік складала 845 тисяч гривень, тобто у 2025 році вона зменшилась в 1,8 разів. Місячна зарплата Олександра Бондарєва у 2023 році коливалась від мінімальної у 15 тисяч гривень до 153,8 тисячі гривень, а у 2024 році — від 34 до 86 тисяч максимальної оплати праці.

Нагадаємо, що днями Бахмутська МВА визначила КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” замовником робіт з будівництва житла для ВПО в Гощі. Саме воно відповідатиме за організацію і виконання будівельних робіт. Директор підприємства — Олександр Бондарєв — має забезпечити реалізацію проєкту.

КП “Бахмут-Вода”

Роман Спічкін, директор комунального підприємства “Бахмут-Вода” у 2025 році отримав 442 995 гривень.

Найвищу зарплату він отримав у червні — 76 172,34 гривень. В інші місяці його зарплата коливалась від 31 до 40 тисяч гривень. Для порівняння: за 2023 рік Роман Спічкін заробив понад 903 тисячі гривень, що в 2 рази більше, ніж у 2025 році. Його заробітна плата у 2024 році сягала від 34 до 137 тисяч гривень, залежно від місяця.

Опитненське сільське комунальне підприємство “Прогрес”

Найменшу річну зарплату серед керівників комунальних підприємств отримав Роман Гапєєв — директор Опитненського сільського комунального підприємства “Прогрес”. Загалом за 2025 рік він заробив на цій посаді 323 716,64 гривень.

Найвищу зарплату Роман Гапєєв отримав у лютому — 61 529,69 гривень. Вищу, порівняно з іншими місяцями виплату, він отримав і в січні — 41 706,61 гривень. В інші місяці його зарплата коливалась у районі 21-22 тисяч гривень.

Для порівняння: за 2023 рік Роман Гапєєв отримав понад 273 тисячі гривень, що в 1,1 рази менше за річну зарплату в 2025 році. У 2024 році його щомісячна зарплата була незмінна і складала 22,7 тисячі гривень.

Читайте також:

• 62 млн гривень: бахмутське КП оголосило тендер на проєкт житла для бахмутян у Гощі
• Що купували для Бахмута в першому місяці 2026 року: аналіз закупівель на Прозорро
• Бахмут спрямував понад 280 тисяч гривень з бюджету на газетні публікації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!