Російські війська штурмують у Селидовому, на південний схід від Покровська. Окупанти стверджують, що просунулися далі в південну і центральну частини Селидового і в поля на північ від селища. У ЗСУ ситуацію в Селидовому описують, як складну.

Більше про ситуацію у Селидовому — читайте в матеріалі.

Селидове, карта

Українські військовослужбовці повідомили, що російські сили контролюють значну частину Селидового, а один український військовослужбовець заявив, що російські сили контролюють приблизно 85 відсотків міста.

Речник Нацгвардії Руслан Музичик не підтвердив ці заяви і відповів, що українські сили намагаються не дати великим російським групам зайняти позиції, досягти міської забудови і просунутися на північні та східні околиці Селидового, в тому числі з боку Михайлівки, наводить дані Інститут вивчення війни.

За словами Музичика північні та східні околиці Селидового є спірними “сірими зонами”, де ЗС стримують просування російських військ навколо Селидового після того, як 21 жовтня російські війська розпочали масовані атаки на місто з півночі, сходу та півдня.

На штурм Селидового кидають підрозділи з Покровського напрямку

Російські війська перекинули військові підрозділи з північного флангу Покровського напрямку для посилення атак на Селидове, перекидають й середні групи для проникнення в околиці Селидового і розглядають захоплення Селидового як першочергове завдання.

Андрій Лисенко, речник АПУ з питань АТО зазначив, що російські війська розпочали піхотні атаки без механізованої підтримки. Ці штурми виявилися ефективними, бо у росіян є більше людей. Крім того, для другої хвилі атак на Селидове російські війська використали краще підготовлені піхотні підрозділи.

Окупанти перекинули різні типи систем радіоелектронної боротьби (РЕБ), щоб перешкодити українським розвідувальним безпілотникам працювати в Селидовому. Й це теж сприяло нещодавньому просуванню російських військ у місті разом з російськими артилерійськими, авіаційними та бомбардувальними ударами.

Очевидно, що російське військове командування зосередилося на захисті міста Селидове за рахунок здатності російських військ підтримувати значний наступ безпосередньо на Покровськ.

Читайте також:

• Росіяни просунулися в Селидовому, є рух в бік Костянтинівки: карта бойових дій
• Росіяни у Донецькій області скинули авіабомбу на приватний сектор: чи є постраждалі
• Евакуація з Покровська від благодійників: як записатися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!