Російські окупанти не полишають спроб вийти на кордони Донеччини та Луганщини. Водночас загарбники намагаються перехопити оперативну ініціативу на Східному фронті. Українське командування реагує на плани загарбників.
Про це командувач Сухопутних військ ЗСУ, генерал-полковник Олександр Сирський повідомив «Military Media Center».
Росія готує штурмові загони
За його словами, оперативна обстановка на східних напрямках залишається складною.
Противник не полишає свої плани вийти на кордони Донецької та Луганської областей, вперто готується взяти реванш та перехопити оперативну ініціативу.
На Куп’янському напрямку ворог завершує підготовку штурмових загонів, щоденно обстрілює наші позиції з артилерії та мінометів.
На Лиманському напрямку продовжується заміна військ на частини 25 армії, які сформовані та перекинуті з території рф.
На Бахмутському напрямку тривають запеклі бої, ворог намагається утримати займані позиції, але наші підрозділи героїчно, крок за кроком, вибивають загарбників з рідної землі.
Олександр Сирський // командувач Сухопутних військ ЗСУ
Основне завдання ЗСУ на Сході
Генерал-полковник зазначив, що командуванню у непростих умовах необхідно приймати миттєві та правильні рішення, реагуючи на зміни в характері дій армії рф та загрози, які виникають з її боку.
Саме вирішенню цих питань була присвячена моя робота у військових частинах ОТУ Лиман та Соледар. Спільно з командирами ОТУ, бригад були розглянуті всі можливі варіанти дій противника і прийняті найбільш ефективні управлінські рішення.
Основне наше завдання — забезпечити надійну оборону, не допустити втрату займаних рубежів та позицій на Куп’янському і Лиманському напрямках, а також успішно просунутись вперед та вийти на визначені рубежі на Бахмутському напрямку. Та головне — зробити це з мінімальними втратами серед наших захисників.
Олександр Сирський // командувач Сухопутних військ ЗСУ
У Донецьку під керівництвом окупантів працює Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. Він розташований у захопленій будівлі університету, який у 2014 році релокувався до Кривогу Рогу. З серпня 2014 року захопленим навчальним закладом керує Світлана Дрожжина, яка до окупації Донецька працювала проректоркою з виховної роботи.
Що відомо про Світлану Дрожжину і її роль в освіті на ТОТ? Редакція зібрала досьє.
Світлана Дрожжина, біографія
Світлана Дрожжина народилася 24 грудня 1969 року. Її біографії немає у відкритих джерелах інформації. Звідки вона родом і яку освіту отримувала, невідомо.
Про професійний шлях Світлани Дрожжиної відомо лише з її слів. В інтерв’ю у межах пропагандистського проєкту “Жінки Донбасу” вона розповіла, що першим її місцем роботи була школа. Спочатку працювала вчителькою молодших класів, а згодом потім — вчителькою історії та правознавства.
Світлана Дрожжина працювала вчителькою / фото росджерела
До педагогічного колективу Донецького національного університету економіки та торгівлі долучилася у 2001 році. За її словами, її запросили до роботи в університеті. Спочатку Дрожжина була викладачкою правових дисциплін. За деякий час стала деканом і завідувачкою однієї з кафедр. У 2014 році обіймала посаду проректорки з виховної роботи.
Як Світлана Дрожжина стала ректоркою
З початком війни на сході України тодішній ректор ДонНУЕТ Олександр Шубін ухвалив рішення про переїзд навчального закладу. Від 3 листопада 2014 року Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського офіційно проводив освітню діяльність у місті Кривий Ріг. У квітні 2024 року ДонНУЕТ реорганізували шляхом приєднання до Криворізького національного університету.
У цей час окупанти захопили будівлю Донецького національного університету. Світлана Дрожжина розповідає, що тоді стало питання щодо переведення університету в статус “республіканського”. Хто керував цим процесом, вона не уточнює.
Коли окупанти захопили університет, керівництво навчального закладу виїхало. З керівного складу в Донецьку залишилась лише одна проректорка — Світлана Дрожжина. У серпні 2014 року так званий “міністр освіти днр” на зборах трудового колективу призначив її ректоркою.
У своїй риториці Світлана Дрожжина відкрито засуджує колег, які евакуювалися і офіційно продовжили роботу в Україні.
“Рятувало мене тільки той колектив людей, мої бойові друзі, які працюють зі мною до сьогодні. Ті, хто не поїхав ні до якого Кривогу Рогу, ні в Україну. Вони залишились тут і ми працюємо разом”, — зазначала Світлана Дрожжина.
За словами Світлани Дрожжиної, вона залишилася в Донецьку заради сина. Він воював на боці окупантів.
У березні 2024 року Світлана Дрожжина стала лауреаткою премії “За покликом жіночого серця” на всеросійському жіночому форумі “Жінки: зберігаємо традиції — розвиваємо росію”. Її представили там, як “першу жінку з новоросії, яка представила Донбас на премії такого рівня”.
Світлана Дрожжина (праворуч) на нагородженні у Москві / фото росджерела
Як ДонНУЕТ перетворили на російський університет
В інтерв’ю пропагандистам Світлана Дрожжина обурювалася, що ДонНУЕТ офіційно продовжив роботу у Кривому Розі під колишньою назвою. Це, за її словами, спровокувало відтік студентів з Донецька. Начебто, на це вплинула так звана “реклама” серед студентів, які виїхали, та те, що український ВНЗ надавав дітям гуртожитки. Про те, що молодь не хотіла продовжувати освіту під контролем окупантів, Дрожжина не згадує.
Відтік студентів був і через те, що університет мав статус республіканського. Випустившись з республіканського університету молодь могла працевлаштуватися лише в окупованих містах, оскільки їхні дипломи ніде не визнавалися. Тоді ж так звана ректорка вирішила, що університет має пройти акредитацію в рф, щоб видавати дипломи російського зразка.
У 2019 році за ініціативи Світлани Дрожжиної ДонНУЕТ подався на акредитацію в федеральну службу з нагляду в сфері освіти і науки (рособрнадзор). Псевдоректорка особисто везла документи на перевірку. У червні 2019 року ДонНУЕТ отримав акредитацію в рф. З тих пір студенти отримують дипломи російського зразка, а сам університет визнали “російським ВНЗ за межами російської федерації”. Такий статус ДонНУЕТ отримав одним із перших на окупованій Донеччині. Фактично Світлана Дрожжина особисто забезпечувала інтеграцію захопленого навчального закладу в російську систему освіти.
Дипломи російського зразка, видані в ДонНУЕТ / фото росджерела
Окрім цього, Світлана Дрожжина налагодила співпрацю університету з російським СберБанком. У серпні 2026 року представники російського банку вперше взяли участь в оцінюванні дипломних робіт випускників. Після захисту дипломів представники банку провели індивідуальні кар’єрні консультації та заявили, що готові брати випускників на роботу.
Фахівці СберБанку на захисті дипломів / фото росджерела
Сама Світлана Дрожжина заявила, що навчальний заклад розвиватиме подальшу співпрацю.
“Співпраця зі Сбером — це не разова акція, а стратегічний вектор. Будемо розвивати спільні стажування та практико-орієнтовані курси”, — зазначила ректорка.
За словами Світлани Дрожжиної, у планах — інтеграція експертів СберБанку в навчальний процес, запуск спільних освітніх модулів та посилення кар’єрної підтримки студентів.
Підозра в колабораційній діяльності
На сайті Донецької обласної прокуратури можна знайти повістку про виклик Світлани Дрожжиної на підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту відносно неї. Повістка датована груднем 2025 року. Також є і раніша повістка від липня 2025 року.
Світлану Дрожжину підозрюють у здійснені пропаганди у закладах освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також впровадженні стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.
10 вересня 2026 року російська армія завдала серію ударів по місту Краматорськ. Засоби ураження влучили поблизу житлової забудови, внаслідок чого поранення отримали 19 цивільних мешканців, зокрема восьмимісячне немовля.
Про це повідомили в Донецькій обласній прокуратурі.
Удар по Краматорську авіабомбами “ФАБ-250”
Атака на місто тривала з 10:44 до 11:00. Для удару по Краматорську російські війська застосували шість авіаційних бомб типу “ФАБ-250”. Ці боєприпаси оснащені універсальним модулем планування та корекції. Снаряди вибухнули безпосередньо неподалік житлових кварталів.
Одразу після обстрілу фіксувалася інформація про чотири удари та сімох поранених. Згодом кількість постраждалих цивільних осіб зросла до дев’ятнадцяти. Краматорська окружна прокуратура розпочала досудове розслідування. Провадження відкрито за фактом воєнного злочину — порушення законів та звичаїв війни згідно з частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України.
У Донецьку під керівництвом окупантів працює Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. Він розташований у захопленій будівлі університету, який у 2014 році […]
10 вересня 2026 року російська армія завдала серію ударів по місту Краматорськ. Засоби ураження влучили поблизу житлової забудови, внаслідок чого поранення отримали 19 цивільних мешканців, […]
Благодійний фонд “Карітас Кривий Ріг” у межах національного консорціуму PULSE розпочав збір заяв на фінансову допомогу, яка спрямовується на задоволення важливих потреб дітей з інвалідністю […]
Одинокі матері, яким раніше відмовили у державній допомозі через відсутність роботи та сплати єдиного внеску, можуть повторно звернутися за її призначенням. Уряд змінив правила, тож […]
На Донеччині бійці Сил спеціальних операцій (ССО) взяли у полон двох бійців армії рф. Також українські захисники захопили озброєння, радіостанції й телефони з важливою інформацією […]