Українські активісти ініціювали звернення до Президента України Володимира Зеленського. Вони закликають його підписати закон № 3703-ІХ, який відправлено на підпис 17 травня 2024 року. Підписання цього закону сприятиме інтеграції ВПО у життя громад, куди вони переселилися.

Про це повідомляє громадська організація “Група впливу”.

Закон № 3703-ІХ: що передбачає

Українські громадські активісти закликають Президента України підписати закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування” № 3703-ІХ. Його у травні 2024 року підтримали депутати Верховної Ради і направили на підпис Президенту. Однак, вже пів року закон не підписується.

Закон № 3703-ІХ має на меті посилити народовладдя на рівні місцевого самоврядування. Починаючи з 2014 року, неурядовий сектор системно піднімав питання обмежень ВПО в можливості доступу до інструментів локальної демократії. Окремі органи місцевого самоврядування передбачали можливість використання деяких інструментів участі для людей, які не мають зареєстрованого місця проживання у громаді. Водночас на національному рівні досі діють обмеження, які не дозволяють переселенцям у повній мірі брати участь в управлінні місцевими справами.

Цей закон спрямований на залучення громадян до роботи органів місцевого самоврядування через консультативні інструменти. Також він надасть право переселенцям брати участь у житті громад, де вони проживають, але не зареєстровані.

Серед ключових положень закону:

• обов’язкове затвердження статутів територіальних громад місцевими радами;
• інтеграція внутрішньо переміщених осіб у життя громад, в яких вони проживають;
• розвиток участі молоді і організацій громадянського суспільства у процесах ухвалення рішень у громаді;
• деталізація порядку проведення загальних зборів, громадських слухань, громадського оцінювання, внесення місцевої ініціативи;
• визначення терміну “житель” і можливість жителям брати участь у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету;
• покращення процедур звітування голів громад та депутатів місцевих рад.

Активісти вже оформили лист-звернення до Президента Володимира Зеленського. Його мають направити очільнику держави у вівторок, 19 листопада. Наразі триває збір підписів на підтримку звернення.

Ви також можете приєднатися до відкритого листа за посиланням.

Читайте також:

• Закон про компенсацію за житло на ТОТ: яка дата фінального читання
• На Київщині ВПО реєструватимуть на виплати ООН: дата
• Чому не надійшли виплати ВПО у вересні/жовтні: пояснення і що робити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Більшість громадян України готові погодитися на припинення вогню за нинішньою лінією зіткнення, якщо європейські війська стануть на захист країни у разі повторного наступу Росії. Водночас аналогічна кількість українців категорично відкидає будь-яке перемир’я без надання надійних безпекових гарантій, стабільного фінансування та зброї.

Про це йдеться в результатах опитування громадян та громадянок, яке провели соціологи Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) у травні 2026 року.

Як бачать завершення війни українці: опитування КМІС

Київський міжнародний інститут соціології у травні 2026 року дослідив ставлення громадян до можливих умов припинення бойових дій. Дослідники запропонували респондентам оцінити чотири різні варіанти розвитку подій, а саме:

• припинення вогню без гарантій безпеки, фінансування та зброї категорично відкидають 61% опитаних, тоді як 32% готові схвалити таку пропозицію переважно неохоче;
• символічну присутність військ країн Європи далеко від фронту без участі у боях готові підтримати 42% українців, а 49% виступають категорично проти;
• надання великих обсягів зброї та грошей у якості гарантій безпеки схвалюють 53% респондентів, тоді як 37% відкидають такий сценарій;
• розміщення європейських військ поблизу фронту з готовністю відбивати російський напад має найбільшу підтримку, цей варіант готові схвалити 61% громадян, а 33% виступають проти.

Регіональний розподіл голосів

Тенденція щодо відмови від перемир’я без гарантій безпеки зберігається на всій території України. Більшість мешканців сходу та півдня виступають проти такого кроку, показники становлять 57% та 56% відповідно.

Варіант із розміщенням європейського контингенту поблизу передової знаходить підтримку в більшості в усіх регіонах. Сценарій із посиленим постачанням зброї та грошей також підтримує більшість жителів по всій країні, за винятком заходу, де соціологи зафіксували паритет думок.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький пояснює такі результати відкритістю українців до діалогу та гірким історичним досвідом.

“Наше опитування черговий раз засвідчує, що українці відкриті до конструктивного діалогу для завершення війни і навіть готові на важкі територіальні поступки. Єдина сторона, яка зриває досягнення миру і яка несе повну відповідальність за продовження руйнувань і смерті — Росія. Українці не є простаками, які готові за “солодкі обіцянки” погодитися на будь-що“, — зазначає експерт.

Антон Грушецький нагадує про наслідки Будапештського меморандуму та Мінських домовленостей, які продемонстрували недієвість перемир’я без реальних гарантій. За його словами, громадяни України демонструють прагматизм. Найбільш надійним вони вважають присутність іноземних військ, але через малу реалістичність цього сценарію готові погодитися на посилене забезпечення власної армії.

“Українці готові самі боротися і вмирати за свою країну — тільки тоді забезпечте фінансування і зброю. Українці категорично відкидають капітуляцію та мир на будь-яких умовах. Тиснути потрібно не на Україну, а на Росію“, — підсумовує Антон Грушецький.

Методологія дослідження

Всеукраїнське опитування громадської думки тривало з 7 травня по 3 червня 2026 року. Дослідники провели телефонні інтерв’ю серед 2007 повнолітніх громадян, які проживають на підконтрольній уряду території України.

Для перевірки сценаріїв припинення вогню соціологи застосували експериментальний підхід. Респондентів випадково поділили на чотири групи приблизно по 500 осіб. Кожній підгрупі озвучували лише один конкретний варіант розвитку подій. Статистична похибка для такої вибірки становить 5,8%.

Читайте також:

У Києві проведуть фестиваль, присвячений культурі Бахмута: як відвідати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Протягом минулої доби інтенсивність бойових дій на території Донецької області зросла. Російські війська здійснили 95 атак на позиції українських захисників, що на 12 штурмів більше порівняно з попереднім днем, коли було зафіксовано 83 атаки. Основний удар противника зосереджений на Покровському напрямку.

Про ситуацію на ключових ділянках фронту за даними Генерального штабу — читайте у матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

За даними Генерального штабу ЗСУ, російська армія намагалася прорвати оборону на п’яти основних напрямках. Найбільше зростання кількості атак зафіксовано на Покровському відтинку — 50 штурмових дій проти 30 атак напередодні. Бої відбулися у районах Родинського, Новоолександрівки, Гришиного, Котлиного, Удачного, Нового Донбасу, Білицького, Кучерового Яру, Шевченка, Сергіївки, Мирного, Новопавлівки, Новопідгородного та Дорожнього.

На Костянтинівському напрямку інтенсивність дещо знизилася, окупанти, порівнянно з показниками 8 червня — противник здійснив 12 атак порівняно з 17 напередодні, зіткнення відбулися поблизу Іванопілля, Плещіївки, Іллінівки, Костянтинівки та Русиного Яру.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку зафіксовано 18 спроб вклинитися в оборону, що на одну атаку більше ніж вчора, бої точилися біля Новоселівки, Рідкодуба, Дробишевого, Ольгівки, Діброви, Лимана та Озерного.

На Слов’янському напрямку противник штурмував 14 разів, перевищивши вчорашній показник у 12 атак. Бої йшли у районах Різниківки, Закітного, Липівки, Рай-Олександрівки та Кривої Луки.

На Краматорському напрямку захисники зупинили одну ворожу атаку в районі Маркового, тоді як вчора тут зафіксували два штурми.

Втрати російських військ

За минулу добу російська армія втратила 1370 осіб особового складу, що також перевищує показник попереднього дня у 1330 ліквідованих військових. Крім того, противник втратив:

• 2103 безпілотники оперативно-тактичного рівня;
• 382 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
• 75 артилерійських систем;
• 7 наземних робототехнічних комплексів;
• 5 бойових броньованих машин;
• 4 танки;
• 4 реактивні системи залпового вогню;
• 4 одиниці спеціальної техніки;
• 2 засоби протиповітряної оборони.

Читайте також:

Російські війська штурмували позиції ЗСУ на шести напрямках Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!