Активісти закликають Президента підписати закон для інтеграції ВПО: чому це важливо

Валентина Твердохліб 12:15, 16 Листопада 2024
Президент підписує документ / фото Офіс Президента

Українські активісти ініціювали звернення до Президента України Володимира Зеленського. Вони закликають його підписати закон № 3703-ІХ, який відправлено на підпис 17 травня 2024 року. Підписання цього закону сприятиме інтеграції ВПО у життя громад, куди вони переселилися.

Про це повідомляє громадська організація “Група впливу”.

Закон № 3703-ІХ: що передбачає

Українські громадські активісти закликають Президента України підписати закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування” № 3703-ІХ. Його у травні 2024 року підтримали депутати Верховної Ради і направили на підпис Президенту. Однак, вже пів року закон не підписується.

Закон № 3703-ІХ має на меті посилити народовладдя на рівні місцевого самоврядування. Починаючи з 2014 року, неурядовий сектор системно піднімав питання обмежень ВПО в можливості доступу до інструментів локальної демократії. Окремі органи місцевого самоврядування передбачали можливість використання деяких інструментів участі для людей, які не мають зареєстрованого місця проживання у громаді. Водночас на національному рівні досі діють обмеження, які не дозволяють переселенцям у повній мірі брати участь в управлінні місцевими справами.

Цей закон спрямований на залучення громадян до роботи органів місцевого самоврядування через консультативні інструменти. Також він надасть право переселенцям брати участь у житті громад, де вони проживають, але не зареєстровані.

Серед ключових положень закону:

  • обов’язкове затвердження статутів територіальних громад місцевими радами;
  • інтеграція внутрішньо переміщених осіб у життя громад, в яких вони проживають;
  • розвиток участі молоді і організацій громадянського суспільства у процесах ухвалення рішень у громаді;
  • деталізація порядку проведення загальних зборів, громадських слухань, громадського оцінювання, внесення місцевої ініціативи;
  • визначення терміну “житель” і можливість жителям брати участь у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету;
  • покращення процедур звітування голів громад та депутатів місцевих рад.

Активісти вже оформили лист-звернення до Президента Володимира Зеленського. Його мають направити очільнику держави у вівторок, 19 листопада. Наразі триває збір підписів на підтримку звернення.

Ви також можете приєднатися до відкритого листа за посиланням.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Ми не планували їхати назавжди”: як змінилося життя поетеси з Бахмута Валерії Глущенко

Семаковська Тетяна 13:35, 13 Січня 2026
Валерія Глущенко на творчому вечорі в Німеччині / фото надане героїнею

У 2023 році редакція Бахмут IN.UA вже спілкувалася з пані Валерією — тоді вона жила в евакуації на Житомирщині й продовжувала писати вірші попри війну. За цей час минуло майже два роки, і життя бахмутянки знову кардинально змінилося. Сьогодні Валерія разом із родиною мешкає в Німеччині. Ми знову зателефонували, щоб дізнатися, що принесла їй еміграція, і як змінилася творчість.

За словами Валерії, шлях за кордон був не спонтанним, але й не бажаним. Після евакуації з Бахмута родина певний час жила у Бердичеві, згодом — у Дніпрі. Остаточне рішення виїхати з України було пов’язане одразу з кількома чинниками: відсутністю житла, постійними обстрілами та тяжкою хворобою свекрухи. Валерія зізнається: країну обирали з огляду на медицину та підтримку для українців, а також тому, що багато знайомих бахмутян уже перебували саме в Німеччині.

“Ми виїхали в квітні 22-го року і думали, що це на місяць-два, взяли тільки змінний одяг. А вийшло так, що втратили все — житло, роботу, фотографії, усе життя. В один момент уся родина залишилася без нічого”, — говорить Валерія.

У Німеччині родина живе вже півтора року, наразі — у соціальному житлі. Переїзд до Німеччини не став легким початком нового життя. Родина, яка в Бахмуті жила окремо й самостійно, була змушена знову об’єднатися під одним дахом у соціальному житлі. Спільне проживання кількох поколінь принесло не лише підтримку, а й побутову напругу — адже люди, звиклі до незалежності, опинилися в нових, обмежених умовах. Водночас саме тут з’явилося відчуття фізичної безпеки.

Якби у нас було житло хоча б у Дніпрі, ми б ніколи не поїхали за кордон. Я була ініціаторкою виїзду, але ні чоловік, ні мама не хотіли. Ми не планували еміграцію — ми просто шукали, де вижити”, — зізнається поетеса.

Попри відносну стабільність, Валерія не відчуває впевненості в майбутньому. Війна, за її словами, позбавила можливості щось планувати — навіть на кілька місяців уперед. 

“Ми вже четвертий рік не відчуваємо себе впевнено. Я не знаю, де ми будемо жити через рік, чи залишимось тут. Наші плани були в Бахмуті — квартира, сім’я, життя. Зараз цього просто немає”, — каже вона.

У Бахмуті родина мала власну квартиру — придбали її в 2018 році. Механізму компенсації для переселенців з тимчасово окупованих територій, коли Валерія виїздила, взагалі не було. Зараз ситуація дещо краща, адже постанова 1161 дозволяє отримати житловий ваучер до 2 млн гривень двом категоріям ВПО з ТОТ.

Творчість, яка колись допомагала проживати стрес, нині відійшла на другий план. Валерія зізнається, що вже близько пів року не пише віршів — не через брак натхнення, а через постійне навчання й внутрішню втому.

“Це велика психічна травма. Мені досі сниться Бахмут — зруйнований, палаючий. Я прокидаюся у сльозах. Можливо, моя психіка ще не готова пропускати це через себе і знову переживати”, — пояснює поетеса.

Водночас, творчість не зникла з її життя повністю. Уже перебуваючи в Німеччині, Валерія двічі виступала зі своїми віршами. Перший раз — на благодійному заході в Нюрнберзі, організованому українцями для збору донатів на підтримку України. Для неї це стало несподіваним поверненням до сцени, з якою вона, здавалося, попрощалася після евакуації.

“Коли я їхала в Німеччину, я попрощалася зі своєю творчістю. Думала, що більше не виступатиму. Але коли вийшла на сцену і читала українські вірші — я згадала Бахмут. Ті вечори, ті люди. Це було дуже важливо для мене”, — ділиться Валерія.

Валерія Глущенко на творчому вечорі в Німеччині / фото надане героїнею

Другий виступ був камернішим — власний поетичний вечір у колі близьких і знайомих. Хоч він і не зрівнявся за атмосферою з творчими вечорами в Бахмуті, але став важливим особистим кроком. Саме тоді Валерія усвідомила: навіть у вимушеній еміграції її поезія залишається частиною неї та способом зберігати зв’язок із домом.

Окремо вона говорить про українську спільноту за кордоном — неоднорідну, інколи болісну, але надзвичайно цінну там, де вона справжня.

“Коли приходиш на концерти, як-от “Океан Ельзи”, або на українські творчі події — душа відпочиває. Бо ми всі любимо свою країну. Ніхто з нас не хотів їхати”, — каже поетеса.

У фіналі розмови Валерія знову повертається до думки про дім — не як про місце, а як про майбутнє, у яке хочеться вірити.

“Я мрію, щоб війна закінчилась, і ми змогли повернутися. Привезти в Україну щось добре, що побачили тут. І зробити нашу країну кращою. Я дуже хочу в це вірити”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти відкрили РАЦС в Авдіївці навпроти руїн житлових будинків

Валентина Твердохліб 12:25, 13 Січня 2026
рацс в авдіївці
Будівля окупаційної адміністрації Авдіївки, в якій працює РАЦС / фото росджерела

В окупованій Авдіївці окупанти звели адміністративну будівлю. У ній працюють органи окупаційної влади, соціальні служби, МФЦ (ред. багатофункціональний центр, аналог українського ЦНАПу) і РАЦС. Будівлю збудували у зруйнованому кварталі. Навпроти адміністрації розташовані знищені багатоквартирні будинки, але їхнім відновленням окупанти не займаються.

Про це йдеться в росджерелах.

Окупанти відкрили РАЦС у зруйнованій Авдіївці

У тимчасово окупованій Авдіївці росіяни збудували нову адміністративну будівлю. За словами ватажка “днр” дениса пушиліна, її збудували з нуля за підтримки Ямало-Ненецького автономного округу рф. Робота в цій будівлі розпочалась наприкінці жовтня 2025 року. Тут працюють органи окупаційної влади, соціальні служби, МФЦ і РАЦС.

рацс
Пушилін на відкритті адміністрації / фото росджерела

Новину про відкриття будівлі широко висвітлювали російські пропагандисти, зокрема наголошували про важливість відкриття РАЦСУ. Парою, яка бажала першою узаконити стосунки, були місцева мешканка Світлана і чоловік Андрій. Їхні стосунки, нібито, зародились під час боїв за місто. Ким є сам Андрій у сюжеті не кажуть.

рацс
Жінка Світлана, яка хоче подати першу заяву на шлюб / фото росджерела

Днями відео біля адмінбудівлі зняв російський блогер андрій папірус, який раніше брав участь у війні в Україні на боці рф. На відео видно, що адміністративна будівля розміщена у зруйнованому кварталі. Навпроти неї стоять руїни багатоповерхових будинків, чиїм відновленням окупанти не займаються.

Зазначимо, що в Авдіївці складна ситуація з відновленням житла. Окупанти заявляють про точкові ремонти будинків, які незначно постраждали під час бойових дій. Однак навіть після ремонтів люди не можуть заселитися у квартири, бо окупаційна влада місяцями не приймає їх в експлуатацію.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історії

“Ми не планували їхати назавжди”: як змінилося життя поетеси з Бахмута Валерії Глущенко

У 2023 році редакція Бахмут IN.UA вже спілкувалася з пані Валерією — тоді вона жила в евакуації на Житомирщині й продовжувала писати вірші попри війну. […]

рацс в авдіївці

Окупанти відкрили РАЦС в Авдіївці навпроти руїн житлових будинків

В окупованій Авдіївці окупанти звели адміністративну будівлю. У ній працюють органи окупаційної влади, соціальні служби, МФЦ (ред. багатофункціональний центр, аналог українського ЦНАПу) і РАЦС. Будівлю […]

народжуваність

Як змінилась народжуваність на Донеччині у 2025 році: порівняння з довоєнним показником

За дев’ять місяців 2025 року в Донецькій області народились понад 420 дітей. Це майже у 16 разів менше, ніж довоєнні показники. Про це у відповідь […]

Затримка виплат військовим: куди звертатися у 2026 році

Військовослужбовці Збройних сил України (ЗСУ) отримують грошове забезпечення, яке складається з основних виплат і додаткових винагород. До них належать посадові оклади, доплати за участь у […]

покровськ

Окупанти штурмують під снігом і мають кількісну перевагу: що відбувається в Покровську

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 26 штурмів. Окупанти намагаються просуватися, використовуючи погодні умови: штурмують […]