Білокузьминівка — одне з найцікавіших сіл Донеччини, розташоване за 12 кілометрів від міста Краматорськ. Його історія сягає глибокої давнини, адже саме на околицях села була виявлена стоянка людей доби бронзи. Крім того, поблизу розташовані відомі Білокузьминівські крейдяні скелі — природна геологічна пам’ятка.
Детальніше про походження села та фото найцікавіших об’єктів Білокузьминівки — у матеріалі Бахмут IN.UA.
Як з’явилося село Білокузьминівка
Білокузьминівка — село Костянтинівської міської громади на Донеччині. До початку повномасштабної війни тут проживало близько 500 осіб.
Історія поселення бере свій початок ще в доісторичні часи — приблизно 40 тисяч років тому. Саме тоді давні люди облаштували тут стоянку. Згодом на цьому місці з’являлися нові поселення. У 1965 році археологи виявили залишки неолітичних кремнеобробних майстерень.
Точна дата заснування села залишається невідомою. За переказами місцевих жителів і краєзнавців, у 1703 році на території нинішньої Білокузьминівки вже діяв козацький пост і дерев’яна церква. Втім, ці дані не підтверджуються археологічними знахідками чи офіційними історичними джерелами.
У XVI столітті природні нерівності ландшафту в цій місцевості використовували для дозору, що стало поштовхом до заснування невеликого селища під назвою Оборонове.
Історія Білокузьминівки у XVIII–XIX
У подвірному переписі Бахмутського повіту 1794 року згадується село Білокузьмино, яке, ймовірно, належало кільком поміщикам.
Інша згадка зустрічається у списку населених пунктів Катеринославського намісництва за 1795 рік. Назву село отримало, ймовірно, від капітана Кузьми Котельникова, якому належав місцевий маєток. Тоді у селі проживало 126 селян.
За даними п’ятої ревізії 1795–1796 років, у селі Семенівка та хуторі Білогірському мешкало 541 особа: 270 чоловіків і 271 жінка. У самій Семенівці проживало 426 осіб, усі вони були українцями за національністю й належали до селянського стану.
У 1804 році Слобідсько-Українська губернська комісія провела економіко-географічне дослідження Ізюмського повіту. Землемір, що очолював експедицію, наніс на карту території вздовж річки Далека Біленька, описавши, зокрема, село Семенівку та хутір Білогірський — ймовірно, це і є нинішня Білокузьминівка.
Крейдяні скелі, розташовані поблизу, і дали назву хутора, що належав поміщику Семену Масюкову.
Радянська доба у Білокузьминівці
В радянські часи у Білокузьминівці був розташовано 4-й відділок радгоспу “Червона зірка” (центральна садиба його розміщена в місті Дружківці). Господарство мало 2 145 гектарів орної землі, де займалися тваринництвом.
На території села в цей час з’явилася середня школа, клуб, бібліотека та 5 магазинів.
Білокузьминівські крейдяні скелі
Білокузьминівські крейдяні скелі — унікальний геологічний об’єкт, розташований неподалік села. Вони сформувалися близько 90 мільйонів років тому, коли океан Тетіс висох, а залишки його флори та фауни перетворилися на крейду, створивши ці природні утворення.
Навколо скель простягаються степи з багатовіковими ясенами, кленами, дубами та іншими деревами. Тут мешкають змії, черепахи, кажани, лелеки та хижі птахи.
Ці крейдяні гори приваблюють як туристів, так і місцевих жителів. Особливо вони полюблялися альпіністами завдяки своїм майже вертикальним стінам, які стають чудовим випробуванням фізичної підготовки для кожного, хто прагне підкорити вершину.
Читайте також:
- Зі скромної філії у потужний навчальний заклад: як з’явилася Бахмутська автошкола
- Історія в три століття: як з’явився Всіхсвятський храм у Бахмуті
- Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!
