У Хмельницькій області працює хоспіс для самотніх літніх людей. Більша частина його мешканців — люди, яких вивезли з прифронтових територій Донеччини. Історія хоспісу почалася у 2017 році в місті Часів Яр. Після повномасштабного вторгнення заклад переїхав на Хмельниччину, де і продовжив свою роботу.

Як зараз працює хоспіс, редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Геннадій Ткачов, який опікується закладом.

Хоспіс у Часів Ярі, переїзд на Хмельниччину

Хоспіс для самотніх літніх людей розпочав роботу в місті Часів Яр у 2017 році. Його відкрив місцевий волонтер Євген Ткачов. Сюди звозили покинутих людей з сірої зони.

“Притулок працює з 2017 року. Це все почалося з того, що батько купив один будинок, потім інший, потім третій. І до цих будинків звозили покинутих стареньких з сірої зони. В ті роки були цілі покинуті села, і звідти військові та волонтери вивозили до нас літніх людей. Так і почалась наша робота”, — розповідає волонтер.

Спочатку хоспісом опікувався його засновник Євген Ткачов. Та коли кількість людей збільшилась до 14-15, він передав управління закладом своєму синові Геннадію. До сьогодні Геннадій Ткачов залишається його директором.

Згодом кількість людей зросла до 55. Для їх розміщення були вже чотири будинки та три квартири. Однак у 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, родина Ткачових вирішила евакуювати хоспіс. Притулок знайшли на Хмельниччині. Зараз літні проживають у будівлі колишнього дитячого санаторію в Дунаєвецькому районі.

“Після початку повномасштабного вторгнення ми одразу ж почали думати куди переїжджати. Бо лінія фронту вже тоді була достатньо близько. Мабуть, найближче було до Горлівки, кілометрів 40-50. Спочатку нам знайшли для переїзду школу в Хмельницькій області. Ми туди переїхали, але нам потрібно було розділити хоспіс, бо всі 55 людей не поміщалися у школу, куди ми переїжджали. 15 людей поїхали у Львівську область до притулку, яким опікувалась церква. А 40 людей поїхали з нами до Хмельниччини в школу. Там ми пробули два роки. І потім Дунаєвецька міська рада приготувала для нас колишній дитячий санаторій і будівлі панського маєтку. Тут ми вже працюємо більше року”, — розповідає Геннадій Ткачов.

Як працює хоспіс

Наразі в хоспісі перебувають 50 людей. Вмістити більшу кількість він не може. Всі люди, які живуть у хоспісі — це самотні літні люди, більшість з яких мають фізичні чи ментальні розлади. Близько 80% мешканців — це люди, яких евакуювали з Донеччини.

“Це люди похилого віку, 70+. Майже всі з якимись фізичними або ментальними вадами. Ці люди покинуті, але майже у всіх є родичі. Це або повністю відсутнє спілкування, або дуже давно не бачили і не знають де ці родичі взагалі. Інколи ці родичі телефонують раз у тиждень або раз у місяць, можуть дізнатися самопочуття. І є один чи два такі, що раз на пів року приїжджають з-за кордону провідати. Є, звісно, й ті, в кого ніколи не було ні дітей, ні внуків, але таких небагато”, — каже Геннадій Ткачов.

Люди, які живуть у хоспісі, мають постійне піклування. Їм надають повноцінне харчування та медичний догляд.

“На одній зміні працюють близько 8-9 людей. А взагалі персонал складає десь 13-14 людей. Прийшли на зміну, 12 годин відпрацювали, а наступний день відпочивають. Наприклад, кухар працює 5 днів, 2 дні відпочиває, тому кожен день у нас різна кількість працівників може бути”, — каже директор хоспісу.

Працює заклад за допомоги волонтерів.

“Без волонтерів ми не виживемо, адже коштів не вистачає. Дунаєвецька міська рада оплачує нам рахунки за світло і воду, бо без цього було б взагалі нереально існувати. Для опалення у нас є своя кочегарка, і нам закупляють туди дрова для опалення, за що ми теж дуже вдячні. Якщо самим прийшлось би купувати, то понад 300 тисяч гривень потрібно було б на це. Взагалі на початку війни волонтерських організацій було значно більше. Майже кожен місяць хтось привозив їжу чи якісь запаси на майбутнє. А зараз допомагає тільки “Рокада” з Хмельницького і декілька закордонних організацій”, — зазначив Євген Ткачов.

У разі звільнення місць нових людей до хоспісу привозять волонтери. Першочергово це евакуйовані з прифронтових територій.

Читайте також:

• Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Безплатний притулок та адаптація: як санаторії України допомагають ВПО
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська міська військова адміністрація затвердила звіт про виконання бюджету Бахмутської громади за 2025 рік. Згідно з документом, видатрати з бюджету склали 775,2 мільйонів гривень. Найбільше коштів спрямували на освіту і соцзабезпечення бахмутян.

Куди громада витрачала бюджетні кошти у 2025 році, розповідає Бахмут IN.UA, проаналізувавши звіт МВА.

На що витрачали кошти з бюджету Бахмута у 2025 році

Найбільше коштів у 2025 році спрямували на освіту — 101,4 мільйонів гривень. Гроші пішли на утримання закладів дошкільної та загальної середньої освіти, мистецьких шкіл, а також на оплату праці педагогів, у тому числі за рахунок освітньої субвенції.

На соціальний захист і соціальне забезпечення витратили 88,7 мільйонів гривень. Йдеться про допомогу вразливим категоріям населення, підтримку ветеранів війни, людей з інвалідністю, соціальні послуги та оздоровлення дітей.

Фінансування сфери охорони здоров’я склало 25,6 мільйонів гривень. Кошти спрямували на стаціонарну та первинну медичну допомогу, стоматологічні послуги та окремі програми у сфері медицини.

На культуру і мистецтво передбачили 12,9 мільйонів гривень, зокрема на роботу бібліотек, музеїв та будинків культури.

На фізичну культуру і спорт — 8,1 мільйонів гривень, переважно на проведення навчально-тренувальних зборів і діяльність дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Водночас видатки на економічну діяльність у 2025 році були виконані менш ніж на 5% від запланованого. Із понад 233 мільйонів гривень, передбачених на ці цілі, фактично використали лише 9,6 мільйонів гривень.

Читайте також:

• Бюджет підтримки ВПО зріс на 16,5 млрд грн: на що витратять 72,6 млрд у цьому році
• Скільки коштували службові відрядження у 2025 році: витрати з бюджету Бахмута
• Чи буде Бахмутська МВА відкривати нові центри підтримки у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України. Це основний документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство. Для підлітків ця послуга є безкоштовною, а сама процедура чітко регламентована законодавством.

Редакція Бахмут IN.UA підготувала роз’яснення щодо процедури отримання першого паспорта, спираючись на чинні норми законодавства.

ID-картка: формат та термін дії

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (ID-картка). Це сучасний документ, який замінив старі паперові книжечки.

Законодавством встановлено різні терміни дії документа залежно від віку отримувача:

• особам віком від 14 до 18 років паспорт оформляється на 4 роки;
• особам, які досягли 18-річного віку, паспорт видається на кожні 10 років.

Перелік необхідних документів

Для оформлення паспорта громадянина України вперше при досягненні 14-річного віку заявнику необхідно звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби (ДМС) або Центру надання адміністративних послуг.

Із собою потрібно мати такий пакет документів:

• свідоцтво про народження (оригінал);
• паспорти обох батьків (або одного з них);
• довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (ІПН/РНОКПП);
• документ, що підтверджує реєстрацію місця проживання (це може бути довідка органу реєстрації із зазначеною датою реєстрації, будинкова книга або картка реєстрації/прописки).

Терміни виготовлення та вартість

Важливою умовою для тих, хто отримує паспорт вперше у 14 років, є відсутність адміністративного збору. Оформлення документа здійснюється безкоштовно.

Стандартний строк виготовлення ID-картки у звичайному режимі складає 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети.

Отримання паспорта у 14 років є обов’язковим кроком для кожного громадянина, адже цей документ необхідний для подальшої реалізації прав, зокрема для вступу до навчальних закладів, оформлення банківських карток та отримання державних послуг.

Читайте також:

Як звернутися в бахмутський ЦНАП у Києві і які послуги тут можна отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!