Діти та підлітки почуваються в Інтернеті як риби у воді: вони дивляться мультфільми та серіали, знаходять та встановлюють потрібні програми та можуть швидше за деяких дорослих знайти потрібну інформацію. Попри свою “професійність” в справах інтернетних, неповнолітні не завжди можуть зрозуміти, що їх намагаються затягнути у схему з виманювання грошей або особистої інформації. У рамках проєкту з підвищення медіаграмотності українців “Бахмут IN.UA” розкаже про основні такі схеми, як їх розпізнати та що робити, якщо вже сталася біда.
“Оплата лише за доставку”: схема з подарунками
Дитина може отримати повідомлення в соціальній мережі або месенджері із заманливою новиною про виграш призу. Шахрай зазвичай пояснює, що для отримання цього “виграшу” потрібно лише сплатити вартість доставки. Навіть якщо дитина не відправляла жодної заявки на участь у конкурсах, вона може не звернути на це увагу, адже подумки вже тримає в руках коштовну річ.
Проте згодом стає очевидним, що жодного призу не існує, а гроші, заплачені за доставку, зникають разом із шахраєм.
Пошук безкоштовних програм
Деякі телефонні додатки коштують грошей. Діти, найімовірніше, не захочуть витрачати гроші на придбання таких програм, бо не завжди їх мають. Тому почнуть шукати способи завантажити їх безкоштовно. У результаті вони можуть перейти до неофіційних магазинів додатків, клацнути на привабливу, але потенційно небезпечну рекламу, або завантажити програму від ненадійних розробників. Усі ці дії несуть ризик зараження пристрою шкідливим програмним забезпеченням.
Фейкові великі знижки
Шахраї часто використовують хитрощі, надсилаючи електронні листи із тривожними повідомленнями про несанкціонований доступ до облікового запису соцмережі або привабливими пропозиціями, як-от величезні знижки на честь, наприклад, Нового року.
Один із поширених сценаріїв — це повідомлення з посиланням, що пропонує придбати популярні кросівки за неймовірно низькою ціною. Насправді ж перехід за таким посиланням може призвести до завантаження шкідливого програмного забезпечення. Інший варіант обману — перенаправлення на фішинговий сайт, який виглядає як офіційний. На цьому сайті користувача можуть попросити ввести свої облікові дані або навіть надати конфіденційну платіжну інформацію, що відкриває шахраям доступ до особистих даних.
Оманливі оголошення та реклами
Хоча ми добре розуміємо, що не вся інформація в інтернеті є правдивою, діти часто довіряють усьому беззастережно.
Це особливо важливо враховувати, коли підліток шукає роботу на канікули або оплачуване стажування. Шахраї можуть використовувати неправдиві оголошення, щоб виманити особисті дані чи гроші, наприклад, пропонуючи оплатити “реєстрацію” чи “підготовку документів”. Тому варто навчити дітей перевіряти інформацію та бути уважними до деталей.
Небезпечні ігри та підписки
Зверніть увагу на соцмережі та Telegram-канали, на які підписані ваші діти. Вони завжди перебувають у більшому інформаційному потоці, ніж дорослі, тому саме підлітки першими дізнаються про такі явища, як різноманітні “сині кити”, “групи смерті” та інші тривожні пабліки. Ці спільноти можуть схиляти дітей до самопошкоджень, заподіяння болю або навіть до самогубства.
Щоб убезпечити дітей, корисно щомісяця обговорювати нові тренди в інтернеті, бути в курсі актуальних подій і відкрито проговорювати всі ризики, які можуть ховатися за таким контентом. Це не лише підвищить обізнаність дитини, але й допоможе побудувати довірливі стосунки.
Невинне голосування у конкурсі
Якщо ваша дитина — школяр/ка, вона з найбільшою ймовірністю може потрапити на цей шахрайський гачок. Ця схема вже спричинила численні випадки втрати доступу до облікових записів.
Ситуація виглядає так: дитина отримує повідомлення від знайомої людини з проханням проголосувати за учасницю певного конкурсу, наприклад — дитячого малюнку. Після переходу за надісланим посиланням її акаунт зламують. Зловмисники, отримавши контроль над профілем, починають розсилати повідомлення контактам жертви. Вони просять перевести 7000 гривень, граючи на довірі друзів.
Як захистити дітей від шахрайства?
- Пояснити основи онлайн-безпеки. Розкажіть дитині, що не можна ділитися особистою інформацією (ПІБ, адреса, номер телефону) в інтернеті, навіть якщо про це просять «друзі» чи «адміністратори»;
- встановити батьківський контроль: використовуйте спеціальні додатки або функції операційних систем, які обмежують доступ до небезпечного контенту та контролюють час використання пристрою;
- перевіряти ігри та додатки перед встановленням: завантажуйте програми тільки з офіційних джерел, таких як Google Play чи App Store. Перевіряйте відгуки та рейтинг додатка;
- використовувати дитячі акаунти: створіть окремий акаунт для дитини з обмеженими правами. Це захистить ваші банківські дані та важливу інформацію на пристрої;
- регулярно розмовляти про інтернет: заохочуйте дитину ділитися з вами, якщо вона стикається з чимось дивним чи неприємним в інтернеті. Важливо створити довірливу атмосферу;
- навчати розпізнавати фейкові повідомлення: поясніть, що не варто клікати на незнайомі посилання або відповідати на підозрілі повідомлення, навіть якщо вони здаються цікавими чи привабливими;
- забезпечити захист фінансових даних: якщо дитина користується вашою карткою для ігор чи покупок, встановіть ліміти або створіть окрему віртуальну картку з невеликим балансом;
- використовувати антивірусне ПЗ: регулярно оновлюйте антивірус і забезпечте захист пристроїв, які використовують діти.
Читайте також:
- Сайти-двійники виманюють гроші українців. Як не потрапити на гачок та зберегти гроші
- Як же він дратує: клікбейт у ЗМІ зменшує рівень медіаграмотності українців
- Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!
