Наталія никонорова регулярно фігурує в російських новинах, як представниця днр. З 2022 року вона обіймає посаду сенаторки рф від “днр”.
Звідки родом наталія никонорова та як вона будувала “кар’єру в днр”? Редакція “Бахмут IN.UA” зібрала детальне досьє на колаборанку.
наталія никонорова / фото росджерела
Наталія никонорова: звідки родом
Наталія никонорова народилася 28 вересня 1984 року. Її точне місце народження в різних джерелах відрізняється. Раніше вказувалося, що місцем її народження є Донецьк. Але після вступу на посаду сенаторки рф, в російських джерелах стали вказувати, що никонорова народилася в санкт-петербурзі.
Дитинство наталії никонорової пройшло в Донецьку. Там вона закінчила місцеву школу №115. Вищу освіту поїхала здобувати в Київ.
Наталія никонорова: зв’язок з Україною
У 2001 році наталія никонорова вступила до приватного навчального закладу Міжнародний Соломонів університет. У 2005 році вона продовжила навчання на юридичному факультеті Київського національного економічного університету. У 2006 році отримала диплом магістра за спеціальністю “Правове регулювання економіки”. З 2008 року навчалася в аспірантурі Інституту держави і права ім. Володимира Корецького НАН України.
З 2006 по 2012 роки працювала помічницею народного депутата України Святослава Піскуна.
Коли в Києві розпочалася Революція Гідності, наталія никонорова не підтримала її. Натомість її підтримку отримали проросійські заворушення в Донецьку. Вона виступила “за” створення так званої донецької народної республіки і восени 2014 року повернулася в рідний Донецьк.
Скриншот із біографії наталії никонорової на сайті органів окупаційної влади
Кар’єра в “днр”
Після повернення в Донецьк никонорова одразу ж стала на сторону самопроголошеної влади і почала працювати на неї. Її перша посада — керівник юридичного управління парламенту “днр”.
У 2016 році никонорову призначили міністеркою закордонних справ “днр”, також її було обрано головою спеціальної комісії з фіксації та збору доказів “військових злочинів української влади на Донбасі”. За участі членів комісії та “громадських активістів” вона організувала систематичне отримання заяв від жителів Донеччини про те, що загибель їхніх родичів, отримання поранення і травм, знищення житла відбулося внаслідок “умисних дій Збройних сил України та за наказами військового і політичного керівництва України”. Усі ці сфабриковані докази никонорова особисто представляла на засіданнях Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України в Мінську.
Повідомлення про призначення никонорової міністеркою закордонних справ “днр” / скриншот із росджерел наталія никонорова на посаді міністерки закордонних справ / фото росджерела
У 2022 році, після входження “днр” і “лнр” до складу росії, посаду міністерки закордонних справ “днр” було скасовано. Натомість ватажок “днр” пушилін призначив никонорову співпредставницею республіки в раді федерації рф.
Указ про призначення никонорової сенаторкою рф
Наталія никонорова: кар’єра в росії
З 20 грудня 2022 року никонорова обіймає посаду сенаторки ради федерації російського парламенту. Перебуваючи на цій посаді, вона увійшла до складу комітету з міжнародних справ.
наталія никонорова в парламенті рф / фото росджерела
У 2023 році за свою “роботу” була відзначена російськими нагородами — медаллю ордена “за заслуги перед батьківщиною” та орденом пошани.
Нагородження никонорової орденом / фото росджерела
Наразі, перебуваючи у складі парламенту росії, никонорова виступає своєрідним “містком” між “днр” і росією. Вона є представницею так званої “республіки”, а також забезпечує функціонування всіх гілок влади загарбників на окупованих територіях.
Російська парламентарка займається і законотворчою діяльністю. Зокрема, розробляє зі своїми колегами-росіянами нові нормативно-правові акти для окупованих територій. У серпні цього року никонорова брала участь у розробці низки документів.
Нормативно-правові акти для “нових” регіонів / скриншот із росджерел
Одним із питань, яким опікується наталія никонорова є інтеграція освітніх закладів окупованих територій до російських стандартів. Завершити “інтеграцію” планується до 2026 року. Про це никонорова розповіла в інтерв’ю одному з російських видань.
Про інтеграцію навчальних закладів / скриншот
Піднімалася у розмові і тема “ждунів”. Так росіяни називають вчителів, які залишилися на окупованих територіях і продовжують викладати онлайн в українських школах.
никонорова про “ждунів” / скриншот
За сприяння никонорової на окупованих територіях також проводять зустрічі школярів з “учасниками сво”. Для пропагандистської роботи з дітьми навіть створили окремий проєкт — “привіт росія”. Він реалізується за підтримки адміністрації голови “днр”.
Зустріч наталії никонорової з російськими військовими / фото росджерелаПро проєкт “привіт росія” / скриншот із росджерел
Парламентарка з “днр” також координує проєкт жіночого руху прокремлівської партії “единая россия”. Він діє і на окупованих територіях. У межах проєкту в окупованих населених пунктах Донеччини відкривають жіночі клуби та жіночі політшколи від “единой россии”.
наталія никонорова на всеросійському жіночому форумі / фото росджерела
Жіночі клуби від “единой россии” працюють у Донецьку, Дебальцевому, Макіївці, Єнакієвому, Маріуполі та Харцизьку. Цьогоріч нові клуби відкрили ще й в Ясинуватій та Сніжному (Горлівський район).
Допис никонорової за 11 червня 2024 року / скриншот
Наталія никонорова: санкції і кримінальні справи
Цьогоріч слідчі СБУ на підставі зібраних даних і доказів повідомили наталії никоноровій підозру у створенні терористичної групи чи терористичної організації, а також у колабораційній діяльності. За це їй загрожує до 15 років позбавлення волі.
Окрім цього, наталія никонорова знаходиться під персональними санкціями країн ЄС, Великобританії, США, Канади, Швейцарії, Австралії і Японії.
УВКБ ООН продовжує надавати допомогу громадянам та громадянкам України, які були змушені покинути власні домівки та стати вимушено переміщеними особами. Зокрема, наразі діє програма, в межах якої ВПО можуть отримати 10 800 гривень.
Детальніше про те, як отримати грошову допомогу від УВКБ ООН — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Як отримати грошову допомогу від УВКБ ООН: офіційні умови та повна інструкція
Збір даних для програми здійснює благодійний фонд “Право на захист” — офіційний партнер агентства.
Подати заявку можуть:
внутрішньо переміщені особи, які перемістилися впродовж останніх шести місяців та раніше не отримували виплати від УВКБ ООН чи інших організацій протягом останніх трьох місяців;
люди, які повернулися з-за кордону до України після 24 лютого 2022 року та не отримували грошову допомогу від УВКБ ООН як репатріанти;
особи, які після вимушеного переміщення повернулися до місця постійного проживання в межах України, також за умови відсутності попередніх виплат від міжнародних організацій упродовж трьох місяців.
Заявник має відповідати хоча б одному критерію вразливості:
родина з одним із батьків та дітьми чи літніми родичами 55+;
домогосподарство, яке очолює особа похилого віку;
родина з людьми з інвалідністю або хронічними захворюваннями.
Скільки виплачують
Сума допомоги — 3 600 грн на особу на місяць, одразу за три місяці, тобто 10 800 грн на людину.
Необхідні документи
При зверненні до пункту збору даних потрібно надати:
документ, що посвідчує особу;
податковий номер;
свідоцтва про народження дітей (за наявності);
IBAN заявника;
документи, що підтверджують вразливість;
власний номер телефону.
Присутність усіх членів домогосподарства є обов’язковою, окрім випадків, коли йдеться про маломобільних осіб — тоді допускається реєстрація за документами.
Як виплачують гроші
УВКБ ООН використовує три способи виплат:
переказ на банківський рахунок будь-якого українського банку.
цифровий гаманець Vibrant з подальшим отриманням коштів через MoneyGram.
переказ через систему PrivatMoney – для тих, хто не має банківської картки чи не користується цифровими сервісами.
Отримувачі будуть сповіщені SMS-повідомленнями з інформацією про спосіб виплати та подальші дії.
Бахмутяни зібралися онлайн, щоб поговорити про те, що для них сьогодні означає дім. Під час зустрічі “Образ дому” учасники ділилися своїми переживаннями, мріями про новий дім та обговорили результати опитування про настрої громади.
Розповідаємо про головне із зустрічі.
Образ дому: проблеми, з якими стикнулися бахмутяни
Бахмутська адміністрація шукає способи побудувати житло для бахмутян у інших регіонах України. Зараз, зокрема, триває робота з Гостомелем у межах проєкту “Спільне бачення нового дому”. Між двома громадами підписали меморандум про співпрацю, намагаються знайти ділянку і почати, власне, реалізовувати житло для бахмутян. Нагадаємо, що спочатку проєкт хотіли будувати на приватній земельній ділянці, яку Бахмутській громаді запропонував власник землі. Однак договір на користування так і не уклали, умови для цього були не вигідними. Тож зараз шукають землю у комунальній власності.
Житло для бахмутян планують звести на території Гостомельської громади / фото Вікіпедія
Паралельно команда урбаністів працює над передпроєктним дослідженням. У межах цього дослідження провели опитування для бахмутян, аби визначити їх потреби та запити. Житло – його пошук та непостійність, одне з ключових питань.
“Коли ти опиняєшся на новому місті, перше, що ти стикаєшся, що треба десь жити. І пошук житла – це дуже стресово, це емоційно виснажує. І оце відчуття, що я тут чужий, воно тільки посилює це виснаження…”, — цитата респондента з Бахмута з опитування.
Софія Боднар, урбаністка “Розквіту” коротко представила результати опитування, участь у якому взяли понад 700 людей. Так виявили, що більшість бахмутян проживала у власному житлі в Бахмуті. Також люди відзначили погіршення якості життя у різних сферах, особливо це стосується роботи та соціальних зв’язків. Але найскладніша ситуація все з житлом. І якщо у переселенців, чиї території зараз неокуповані, можливість отримати компенсацію за зруйноване майно — є, то у бахмутян її немає.
Більшість бахмутян у Бахмуті мала власне житло / скриншот з результатів опитувальника
І це питання на державному рівні, команда проєкту на це прямо повпливати не може. Однак ми можемо працювати на місцевому: хочемо допомогти та покращити умови в яких перебувають наразі бахмутяни, поки вони очікують розв’язання питання.
Зауважимо, що є перші кроки до отримання компенсації за Постановою 1176 для людей з ТОТ. Але наразі вона доступна лише двом категоріям: людям з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій. Подати заявку можна буде з 1 грудня. А зараз більшість людей змушені винаймати житло, часто ця оселя має не найкращі умови, про це зазначало багато респондентів.
“Це просто непридатні, незручні умови для життя: застарілий житловий фонд, старі квартири без ремонту — старі меблі, комунікації, через це проблеми з опаленням і з електрикою. Водночас є висока орендна вартість за таких умов, а змінити їх складно, тому що або орендодавець цього не хоче, або немає гарантій, що можна буде жити в цьому орендованому житлі далі. Були випадки, коли квартиру просто продавали, і людей виселяли буквально за день. Але більшість людей усе одно йде на ці умови, тому що на інші немає бюджету. Це психологічний дискомфорт, відчуття чужого, невизначеності, якоїсь тимчасовості, що дає сильну тривогу. Усе це впливає на комфорт життя людей“, — каже Софія Боднар, посилаючись на відповіді з опитувальника.
Водночас будівництво нового житла, це не простий процес особливо для громади, територія якої в окупації.
“Люди паралізовані з усіма оцими прогалинами в законодавстві і обмеженнями окупованих адміністрацій. Це дуже непростий шлях. І, знаєте, якби можна було графічно візуалізувати: від ідеї побудувати житло для бахмутян до реалізації цього житла, це була б саме ось така крива, звивиста лінія. Але це зовсім не означає, що не треба пробувати, не дивлячись на всі ці складнощі процесів”, — говорить урбаністка.
Ідея бахмутської адміністрації збудувати житло для бахмутян потребує часу. Зараз адміністрація шукає крім ділянки — партнерів та фінансування, бо будівництво – це дороговартісний процес, і покрити все з бюджету громад — вкрай важко. Тому це буде співпраця з донорами, які будуть співфінансувати проєкт.
Яким має бути житло для бахмутян?
Саме на це питання ми шукаємо відповідь нашим дослідженням.
“Ми вже розуміємо з проведеного дослідження, що це житло для бахмутян має бути з різними моделями заселення і різного типу. В Україні є декілька моделей заселення, кожна з них має свої характеристики, різні особливості. Ми хочемо певний мікс цих моделей, щоб дати більшу можливість більшій кількості категорій бахмутян мати право і можливість заселитися”, — пояснює урбаністка.
Які моделі заселення є в Україні?
Кімната, облаштована для переселенців з Маріуполя / фото Маріупольська міськрада
На це питання відповідає Ангеліна Татарікова, фахівчиня “Розквіту”. За її словами, є 4 ключові моделі, які зараз працюють в Україні або існують законодавчо, або ж плануються в аналогічних проєктах.
Перша модель – це соціальне житло, найвідоміша всім. Воно надається від держави або муніципалітету за знижену оренду плату або безплатно. Мета – забезпечити базові умови для малозабезпечених, вразливих категорій населення.
Друга модель – це тимчасове житло, яке надають на обмежений термін людям, які опинилось у складних життєвих обставинах, зокрема для внутрішньопереміщених осіб. Ключовою тут є характеристика тимчасовості.
Третя модель — це муніципальне орендне житло, яке належить місцевій громаді, воно надається в оренду за доступною (нижче ринкової) ціною, не нульовою. Таке житло орієнтовано на людей з середнім доходом, які не підпадають під категорії соціального житла, проте все ще не можуть дозволити собі житло за комерційними ринковими умовами.
Четверта модель — це житло з правом викупу, коли спочатку є можливість оренди, а потім частина коштів враховується в майбутній викуп, і орендар отримує право викупити житло, в якому він живе не один рік.
За якими критеріями відбувається відбір на заселення?
Критерії визначені законодавством для кожної з моделей, однак окрім цього муніципалітет може також впливати на це, та мати свої критерії для заселення.
Соціальне житло передбачено для найбільш вразливих категорій, які перебувають на житловому обліку, важливими є категорії людей з низьким доходом і соціальною вразливістю.
Тимчасове житло створено у більшості для ВПО, і також там є бальна система соціальних показників, наприклад, статус ветерана, які в сукупності дають тобі певний вищий або нижчий рівень в переліку на заселення.
Примітка. Ознайомитися з бальною системою надання тимчасового житла можна за покликанням.
Також є муніципальне орендне житло, тут звертають увагу на дохід родини, також тут є пріоритетна, також часто бальна система і враховується наявність або відсутність житла і його площі.
“Але окрім цих критеріїв, є ще такий аспект, як побажання донора, якщо в проєкті бере участь донор, то він має право впливати на певні критерії, які існують”, — пояснює Ангеліна Татарікова.
Цінності громади та донора: як це працює при заселенні
Воркшоп з проєктування просторів з майбутніми мешканцями житла КО-ХАТИ / фото Анастасія Куберт
Урбаністи наголошують, що муніципалітети також можуть впливати на умови заселення, насамперед ухвалюючи ті критерії заселення, які є в системі цінностей громади. Наприклад, благодійна організація “КО-ХАТИ” зараз реалізує пілотний проєкт у місті Калуш, що на Франківщині.
“Ми хотіли показати, як вони впроваджують свої цінності на прикладі цього проєкту. Для них пріоритетні категорії заселення — це сім’ї військових та ветеранів. Водночас це й жінки, що самостійно опікуються сім’єю. Це є як побажанням донора, так і інтересом самого благодійного фонду, тому цей критерій зазначений окремо в положенні про заселення. Крім того, пріоритет там мають і старші люди, бо вони вважають за необхідне підтримувати саме цю категорію населення під час війни”, — кажуть фахівці “Розквіт”
Й додають, що “КО-ХАТИ” впроваджують свої цінності не тільки з погляду того, кого вони заселяють, а також це й врахування формування спільних сусідських просторів в житлі, щоб переселенці не тільки мали можливість бути заселеними в житло, а також мати свою власну житлову площу. Продумані тут й спільні сусідські простори на кожному поверсі, щоб люди могли комунікувати на щодень з різними людьми, які проживають в цьому житлі, власне, щоб формувати певне сусідство, спільноту, якій надалі разом буде легше.
Не менш важливо, що “КО-ХАТИ” забезпечують і простори, і інтеграції з навколишніми мікрорайонами в тому місті, в якому вони створюють своє житло. Наприклад в Калуші житло створюють на території минулого дитячого садочка. Це якраз є ключовим в тому аспекті, щоб це житло не було відділене від громади, в якій воно знаходиться, не стало своєрідним “гетто”, а повністю інтегрувалось в нього, разом з тим зберігаючи свою самобутність з населенням, яке в ньому проживає. Усе сприятиме тому, щоб люди могли обмінюватись і ділитись власними традиціями, практиками з тими мешканцями, які також проживають в цій громаді.
Що цікавить бахмутян?
З опитування та спілкування з бахмутянами, ми виокремили топ 5 питань щодо майбутнього житла для бахмутян, які цікавлять більшість.
Чи буде житло для бахмутян безплатним?
Бахмутяни насамперед цікавились, чи буде житло дня них надаватися безплатно. Наразі відомо, що надавати безплатно зможуть оселі в моделі соціального житла та тимчасового житла, бо це передбачено законодавством. Яка буде вартість житла в інших моделях, це залежить від самої моделі. Наприклад, якщо ми кажемо про муніципальне орендне житло, то оренда там значно нижча, ніж ринкова.
Які гарантії матимуть люди, що їх не виселять?
Головним моментом тут є гарантований термін проживання, який буде прописуватися в договорі, і в межах його тривалості неможливим є така функція, як виселення того, хто в ньому проживає. Цей юридичний документ закріплює, що ви маєте право проживати на цій житловій площі.
Чи буде право викупу житла?
Така формула передбачена, але тільки в одній з моделей житла, це житло з правом викупу, тобто таким не буде все житло, яке будується, але буде якийсь відсоток від будівництва.
Чи немає ризику у будівництві житла саме на території Гостомельської громади, а якщо її окупують знову?
Ризики є в будь-якій частині України. В громадах, які знаходяться в безпосередній близькості до неєвропейських держав, це більший ризик. Але з іншої сторони, в Бахмутській адміністрації не так багато можливостей вибирати.
“Однозначно питання безпеки будемо закладати в технічні завдання на проєктування: що повинні бути, укриття простори для відновлення, для комунікації, підтримки. Але від такого ніхто не застрахований. Сподіваємось на наші Сили Оборони”, — каже Софія Боднар.
Чим Гостомельський проєкт відрізняється від проєкту в Гощі?
Гоща, на території цієї громади у паланах є створення житла для ВПО з Бахмута / фото Вікіпедія
Бахмутська адміністрація вже мала декілька спроб реалізувати ідею побудови житла для бахмутян. Одна з цих спроб – це проєкт в Гощі, на Рівненщині. Тут проєкт стикнувся з тим, що мешканці приймаючої громади, де планувалося будувати, не підтримували цю ідею, і виник соціальний конфлікт. Зараз адміністрація все одно намагається просувати цю ідею і все-таки збудувати житло. Тривають перемовини з Гостомельською адміністрацією щодо ділянки в Гостомельській громаді.
Це інший проєкт, з іншим підходом.
“Ми зараз працюємо над передпроєктним дослідженням, яке включає питання житла та дослідження ідентичності бахмутської громади, щоб це житло відповідало запитам бахмутян і щоб було реальне відчуття дому навіть у новому місті. У фіналі цього дослідження ми надамо рекомендації бахмутській адміністрації щодо власне інтеграції та щодо проєктування. Ми вважаємо, що однією з причин, чому не вдалося реалізувати минулий проєкт, стало те, що була опущена ця важлива частина — питання інтеграції”, — каже Софія Боднар.
Що таке інтеграція у контексті житла для бахмутян?
Бахмут до війни / фото Іван Сидоров
“Ми повинні розуміти, що будівництво житла для бахмутян — це фізичне втручання і зміна простору іншої (приймаючої) громади, де вже є свої мешканці, які там, живуть, працюють та проводять свій час. Коли ми заселяємо одну громаду в іншу, ми повинні продумати як вони будуть взаємодіяти між собою, створити умови, в яких би відбувся обмін двох різних ідентичностей, культур, побуту тощо. В кожної громади можуть бути свої травми, свої звички, свої потреби. Важливо дослідити сторону кожної громади, щоби максимально плавно зробити інтеграцію”, — каже Софія Боднар.
Вона наводить простий приклад на основі опитувальника для бахмутян. Виявилося, що багато людей вимушено покинуло своє житло з тваринами, а зараз їм складно знайти оселю, де можна з ними проживати. І це вже конкретний пункт, який можна взяти в рекомендації для проєктування. Або ж в опитуванні бахмутяни багато згадували про набережну і зв’язок з водою. Це теж може бути важливою частиною, яку треба враховувати, бо це про ідентичність громади.
Окремо самі бахмутяни зазначили, що спираючись на досвід в інших громадах, варто більше промотувати Бахмут та його людей, адже це вигода для двох сторін, якщо громада надає ділянку, то отримує не лише нових мешканців, але й нові робочі місця, покращення інфраструктури й звісно це обмін культурами, а ще активізмом. Через близькість до фронту з 2014 року багато мешканців долучалися до громадського життя й зараз можуть вчити цього інших.
“Мені дуже сильно запам’яталося, що коли ми питали, за чим найбільше сумуєте або які звички, ритуали втратили з переїздом, то дуже багато людей писали, що вони сумують за своїми людьми, що бахмутські люди — особливі й що їх дуже важко замінити. Згадували бахмутяни й про сіль”, — каже урбаністка.
Наступні кроки
Зустріч завершується обговоренням майбутнього проєкту із розробки рекомендацій для будівництва житла в Бахмуті. Урбаністи пропонують не один формат заселення, а кілька можливих моделей: муніципальне орендне, тимчасове, орендне з правом викупу. Ці моделі будуть в рекомендації для Бахмутської МВА, щодо будівництва та управління житлом.
Окремо наголосили: якщо житло буде муніципальним орендним або тимчасовим (тобто без права власності), людям про це треба казати чесно й одразу. Це важливо, бо більшість наших ВПО до війни мали свої домівки — 97% бахмутян (дані з опитування). Зараз житло залишилось тільки у 2%, і понад 80% змушені орендувати квартири в інших містах (дані з опитування).
Також пояснили, що місцева влада не впливає на програми компенсації за зруйновані будинки — це повноваження держави. Але громада може допомагати з тимчасовими рішеннями та тримати процес максимально прозорим.
Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції. Його мета — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.
УВКБ ООН продовжує надавати допомогу громадянам та громадянкам України, які були змушені покинути власні домівки та стати вимушено переміщеними особами. Зокрема, наразі діє програма, в […]
Бахмутяни зібралися онлайн, щоб поговорити про те, що для них сьогодні означає дім. Під час зустрічі “Образ дому” учасники ділилися своїми переживаннями, мріями про новий […]
Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Костянтинівської громади. Сьогодні, 27 листопада, обстріл зафіксували у місті Костянтинівка. Внаслідок атаки поранено чоловіка. Про це повідомив голова Костянтинівської МВА Сергій Горбунов. Обстріл […]
Укрзалізниця анонсувала новий поїзд для мешканців прифронтової Донеччини та продовжила маршрут так званого “бахмутського” рейсу. Нові потяги мають покращити доступ до реабілітаційних центрів, гірських курортів, […]
У Бахмуті та Бахмутському районі від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну зниклими безвісти вважаються понад дві сотні цивільних осіб. Серед них — діти. Про […]