Оператори мобільного зв’язку, які працюють в Україні, мають забезпечити доступність своїх послуг протягом десяти годин відсутності електропостачання.

Про це йдеться в оновлених вимогах, які опублікували на сайті Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій.

Зв’язок без світла

Згідно з наявними даними, вимоги для операторів мобільного зв’язку оновили, зокрема, для виконання рішення Ставки верховного головнокомандувача від 4 липня 2024 року щодо посилення заходів, котрі спрямовані на забезпечення стабільності електронних комунікаційних мереж в умовах воєнного стану.

За оновленими вимогами, мобільні оператори повинні забезпечити доступність послуг протягом 10 години відсутності електропостачання інфраструктури. При цьому їм надаватиметься обмежена кількість часу:

• до 1 жовтня 2024 року — 60% базових станцій мобільного зв’язку, які розташовані в межах кожної області, повинні забезпечувати доступність послуг мобільного зв’язку у кожному районі цієї області протягом 10 годин блекауту;
• до 1 листопада 2024 року така норма стосуватиметься 70% базових станцій мобільного зв’язку;
• до 1 грудня 2024 року — 80% базових станцій мобільного зв’язку;
• до 1 лютого 2025 року — 100% базових станцій мобільного зв’язку. Виключення — мікро базових станції.

В документі також зазначається, що до 1 грудня мінімум 25% базових станцій у кожній області повинні бути підключені до стаціонарної та/або пересувної електрогенераторної установки із запасом пально-мастильних матеріалів або обладнані змінним блоком акумуляторних батарей на перші 72 години. Аналогічну вимогу, але до 1 вересня, повинні реалізувати всі об’єкти фізичної інфраструктури електронної комунікації, які виконують спеціалізовані функції. До них входять:

• міжнародні центри комутації;
• центри комутації мобільного зв’язку;
• автоматичні міжміські телефоні станції;
• транзитні або опорно-транзитні станції;
• магістральні програмні комутатори та маршрутизатори;
• технічні майданчики розташування комутаційного обладнання національних точок обміну Інтернет-трафіком.

Ці ж вимоги мають виконати спеціальні служби, які підключені до оперативно-диспетчерські служби 101, 102, 103, 104 та 112.

Читайте також:

• Як вибрати генератор та про які небезпеки потрібно знати: пояснення енергетика
• Не генератором єдиним: бюджетні альтернативи на випадок відключення електроенергії

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!