Українські художники створюють ілюстрації та картини, щоб привернути увагу світу до війни в країні. Саме мистецтво стало способом показати війну людям закордоном, пояснити, чому Україні так необхідна підтримка західних партнерів, а також продемонструвати роботи талановитих митців.

Редакція зібрала роботи митців зі сходу та півдня.

Сергій Захаров

Донецький художник Сергій Захаров через свою творчість потрапив у полон, де окупанти змушували чоловіка 6 разів копати собі могилу. Після звільнення Сергій намалював графічний роман “Діра”, який описує все, що відбувалося з людьми в полоні. Письменник Сергій Мазуркевич записав усе зі слів Захарова.

Зараз Захаров продовжує створювати полотна, які розповідають реалії життя в Україні. Одна з останніх робіт у межах проєкту “Ukrainian calendar of Venus of war” зображує жінку, яка втратила кінцівки через війну.

Тамара Качаленко

Художниця Тамара Качаленко родом з Херсонщини, дівчина створює роботи кульковою ручкою, інколи навіть під час вибухів. Мисткиня малює обличчя людей, які побачили війну: діти, жінки та літні люди постають на картинах Калаченко у стилі гіперреалізму. Малярка особливу увагу надає деталям, скрупульозно їх пропрацьовує.

Сергій Ткаченко

Художник-переселенець Сергій Ткаченко близько 20 років мешкав у Донецьку, після початку війни
у 2014 році чоловік переїхав до Києва.

Тут він створює полотна, де зображує людей, які втратили свої домівки та минуле життя. Одна з таких робіт — це картина “Переселенець”, де художник зобразив усіх тих, кому довелося назавжди залишити свій дім та зібрати все життя в один рюкзак. Також в добірці маляра є історичні нариси.

Сергій Майдуков

Художник Сергій Майдуков народився в Донецьку, в дитинстві мріяв стати ботаніком, але згодом юнака захопила інша сфера. У 2006 році, малював графічні історії. Під час повномасштабного вторгнення художник почав створювати ілюстрації, що розповідають про життя в Україні під час війни. Його роботи були на обкладинці The Guardian.

Майдуков за свій вклад в мистецтво міг отримати премію миру імені Ремарка, але відмовився, бо на неї претендувала також російська письменниця Людмила Уліцька.

Оксана Оснач

Мисткиня Оксана Оснач з Херсона пережила окупацію рідного міста. Жінка за цей час створила 10 полотен, які вона назвала “окупаційними”.

“Десять картин, які народилися в окупованому Херсоні. Це молитви, відчай і віра, любов і надія, моє спасіння і мій виклик обставинам…Молюся про припинення жорстоких обстрілів Херсона і усіх українських міст”, — написала художниця.

Анастасія Медяник

Художниця Анастасія Медяник вже двічі переселенка. У 2014 році їй довелось виїхати з Луганська, а на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну — з Рубіжного. У Рубіжному Анастасія вела художню студію для дітей – займалася з ними пісковою анімацією, малюванням у різних техніках. 

Анастасія Медяник мріє повернутися в Україну і відкрити свою власну велику студію, працювати в різних техніках з українськими мотивами (наприклад, витинанки, вибійки, акварель, розпис по кераміці тощо), робити пленери, майстер-класи в різних містах світу.

Олена Клочко

Художниця з Бахмута Олена Клочко фіксує війну на своїх полотнах у жіночих та чоловічих обличчях. Мисткиня працює у стилі неоекспресіонізму.

Зараз вона проживає в Німеччині, де періодично влаштовує майстер-класи. У Берліні, 15 березня, мисткиня запрошує на показ своєї стрічки, що була знята в Бахмуті разом з Романом Потапенко.

Читайте також:

• Медузи, туалети та весілля: підбірка музеїв Києва, які варто відвідати
• Росія хоче продати викрадену з України картину за 40 мільйонів гривень
• Окупанти викрали з українських музеїв майже 500 тисяч творів мистецтва

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Діти зі статусом внутрішньо переміщених осіб мають законне право на безкоштовне харчування у державних та комунальних закладах освіти. Ця норма поширюється на дитячі садки, школи та коледжі, незалежно від рівня доходів родини. Для отримання пільги батькам необхідно зібрати базовий пакет документів та звернутися до адміністрації навчального закладу.

Детальніше про те, як оформити безплатне харчування для дітей-переселенців, розповіли в Юридичному пораднику для ВПО.

Безоплатне харчування для дітей-ВПО у закладах освіти

Відповідно до частини 10 статті 7 Закону “Про забезпечення прав і свобод ВПО” та пункту 4 відповідного Порядку організації харчування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 24 березня 2021 року № 305, держава гарантує забезпечення харчуванням окремих категорій дітей. Право на безоплатне харчування мають діти-ВПО, а також діти, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

Ця норма діє виключно у державних та комунальних закладах освіти, а саме у:

• закладах дошкільної освіти, тобто дитячих садках;
• закладах загальної середньої освіти, до яких належать школи;
• професійно-технічні ліцеях та коледжах.

Право на забезпечення безкоштовною їжею в освітніх закладах є фіксованим і не залежить від фінансового стану родини чи наявності в неї будь-яких інших державних пільг.

Процедура оформлення безкоштовного харчування

Для реалізації права на пільгу батькам або законним представникам дитини потрібно виконати алгоритм дій. Першим кроком є підготовка документів. До переліку необхідних паперів входять:

• копія довідки про взяття на облік ВПО дитини;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• заява на ім’я директора закладу, написана у довільній формі або за зразком самого закладу.

Наступним кроком є подача зібраних документів до адміністрації навчального закладу. Заяву варто підготувати у двох примірниках. Один примірник залишається у представників закладу освіти, а на другому, який повертається батькам, необхідно попросити поставити відмітку про прийняття документів.

Після подання пакета документів адміністрація розглядає звернення. Зазвичай питання щодо призначення безкоштовного харчування вирішується протягом кількох днів.

Читайте також:

Оздоровлення дітей: хто має право на відпочинок та як скористатися програмою

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

З 1 вересня 2026 року в Україні почнуть діяти нові розміри студентських стипендій. У Державному бюджеті на ці виплати передбачено 6,6 мільярда гривень, що на 1,2 мільярда перевищує показники минулого року. Абітурієнтам та студентам варто очікувати суттєвого збільшення фінансової підтримки.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть студенти у2026-2027 — в матеріалі Бахмут IN.UA

Види стипендій в Україні

В Україні існують різні види фінансової допомоги для здобувачів освіти. Академічні стипендії надаються студентам за рейтингом успішності. Вони формуються виключно на основі результатів навчання та виплачуються коштом державного або місцевих бюджетів.

Також існують іменні стипендії від президента України, Верховної Ради та Кабінету міністрів — це особливий вид стипендіальних виплат, які вважаються найвищою мотиваційною винагородою для учнів та студентів. Їх виплачують тим, хто має вагомі наукові досягнення, зокрема, перемогли у всеукраїнських і міжнародних конкурсах чи олімпіадах, а також за найвищі бали на ЗНО чи НМТ.

Кандидатів на отримання такого виду академічної стипендії обирають вчені та представники педагогічних рад вищих навчальних закладів. Саме призначення здійснюється двічі на рік за результатами екзаменаційної сесії впродовж місяця після її закінчення.

Виплати для студентів університетів

Державний бюджет на 2026 рік, розроблений Міністерством фінансів та ухвалений Верховною Радою 3 грудня 2025 року, закріплює підвищення виплат. З початком нового навчального року, а саме зз 1 вересня, студенти закладів вищої освіти отримуватимуть:

• стипендія президента України зросте з 10 000 до 20 000 гривень на місяць;
• стипендія Верховної Ради України збільшиться з 4 400 до 8 800 гривень;
• стипендія Кабінету міністрів України зросте з 4 000 до 8 000 гривень;
• мінімальна академічна стипендія становитиме 4 000 гривень замість 2 000;
• підвищена академічна стипендія за особливі успіхи зросте з 2 910 до 5 820 гривень;
• стипендія за галузевим принципом збільшиться з 2 550 до 5 100 гривень;
• підвищена стипендія за галузевим принципом становитиме 7 420 гривень замість 3 710.

Зміни для студентів коледжів

Підвищення фінансового забезпечення стосується і здобувачів фахової передвищої освіти. Для студентів коледжів встановлені наступні розміри виплат:

• стипендія президента України зросте з 7 600 до 15 200 гривень;
• стипендія Верховної Ради України збільшиться з 3 320 до 6 640 гривень;
• мінімальна академічна стипендія становитиме 3 020 гривень замість 1 510;
• підвищена академічна стипендія за особливі успіхи зросте з 2 197 до 4 394 гривень;
• стипендія за галузевим принципом збільшиться з 1 930 до 3 860 гривень;
• підвищена стипендія за галузевим принципом становитиме 5 618 гривень замість 2 809.

Читайте також:

Вступна кампанія 2026: як створити кабінет та які документи необхідні для вступу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!