Українські художники створюють ілюстрації та картини, щоб привернути увагу світу до війни в країні. Саме мистецтво стало способом показати війну людям закордоном, пояснити, чому Україні так необхідна підтримка західних партнерів, а також продемонструвати роботи талановитих митців.

Редакція зібрала роботи митців зі сходу та півдня.

Сергій Захаров

Донецький художник Сергій Захаров через свою творчість потрапив у полон, де окупанти змушували чоловіка 6 разів копати собі могилу. Після звільнення Сергій намалював графічний роман “Діра”, який описує все, що відбувалося з людьми в полоні. Письменник Сергій Мазуркевич записав усе зі слів Захарова.

Зараз Захаров продовжує створювати полотна, які розповідають реалії життя в Україні. Одна з останніх робіт у межах проєкту “Ukrainian calendar of Venus of war” зображує жінку, яка втратила кінцівки через війну.

Тамара Качаленко

Художниця Тамара Качаленко родом з Херсонщини, дівчина створює роботи кульковою ручкою, інколи навіть під час вибухів. Мисткиня малює обличчя людей, які побачили війну: діти, жінки та літні люди постають на картинах Калаченко у стилі гіперреалізму. Малярка особливу увагу надає деталям, скрупульозно їх пропрацьовує.

Сергій Ткаченко

Художник-переселенець Сергій Ткаченко близько 20 років мешкав у Донецьку, після початку війни
у 2014 році чоловік переїхав до Києва.

Тут він створює полотна, де зображує людей, які втратили свої домівки та минуле життя. Одна з таких робіт — це картина “Переселенець”, де художник зобразив усіх тих, кому довелося назавжди залишити свій дім та зібрати все життя в один рюкзак. Також в добірці маляра є історичні нариси.

Сергій Майдуков

Художник Сергій Майдуков народився в Донецьку, в дитинстві мріяв стати ботаніком, але згодом юнака захопила інша сфера. У 2006 році, малював графічні історії. Під час повномасштабного вторгнення художник почав створювати ілюстрації, що розповідають про життя в Україні під час війни. Його роботи були на обкладинці The Guardian.

Майдуков за свій вклад в мистецтво міг отримати премію миру імені Ремарка, але відмовився, бо на неї претендувала також російська письменниця Людмила Уліцька.

Оксана Оснач

Мисткиня Оксана Оснач з Херсона пережила окупацію рідного міста. Жінка за цей час створила 10 полотен, які вона назвала “окупаційними”.

“Десять картин, які народилися в окупованому Херсоні. Це молитви, відчай і віра, любов і надія, моє спасіння і мій виклик обставинам…Молюся про припинення жорстоких обстрілів Херсона і усіх українських міст”, — написала художниця.

Анастасія Медяник

Художниця Анастасія Медяник вже двічі переселенка. У 2014 році їй довелось виїхати з Луганська, а на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну — з Рубіжного. У Рубіжному Анастасія вела художню студію для дітей – займалася з ними пісковою анімацією, малюванням у різних техніках. 

Анастасія Медяник мріє повернутися в Україну і відкрити свою власну велику студію, працювати в різних техніках з українськими мотивами (наприклад, витинанки, вибійки, акварель, розпис по кераміці тощо), робити пленери, майстер-класи в різних містах світу.

Олена Клочко

Художниця з Бахмута Олена Клочко фіксує війну на своїх полотнах у жіночих та чоловічих обличчях. Мисткиня працює у стилі неоекспресіонізму.

Зараз вона проживає в Німеччині, де періодично влаштовує майстер-класи. У Берліні, 15 березня, мисткиня запрошує на показ своєї стрічки, що була знята в Бахмуті разом з Романом Потапенко.

Читайте також:

• Медузи, туалети та весілля: підбірка музеїв Києва, які варто відвідати
• Росія хоче продати викрадену з України картину за 40 мільйонів гривень
• Окупанти викрали з українських музеїв майже 500 тисяч творів мистецтва

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З початком 2026 року тарифи на основні комунальні послуги для населення залишаться фіксованими. Йдеться про електроенергію, газ і воду. Водночас суми в платіжках і надалі залежатимуть від обсягів споживання та умов користування послугами.

Детальніше про те, скільки платитимуть українці за комунальні послуги в Україні у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA

Тарифи на світло з 1 січня 2026 року

З 1 січня 2026 року тариф на електроенергію для населення не зміниться. Під час опалювального сезону діє єдиний фіксований тариф — 4,32 грн за кВт-год.

До 30 квітня 2026 року споживачі, які використовують електроенергію для опалення житла, можуть платити за пільговою ціною 2,64 грн за кВт-год у межах до 2000 кВт-год на місяць. Споживання понад цей ліміт оплачується за повним тарифом. Водночас окремі категорії громадян — зокрема особи з інвалідністю, учасники бойових дій, пенсіонери у сільській місцевості та інші соціально вразливі групи — можуть отримувати знижки на електроенергію від 25% до 100%.

Зазначимо, що зміна вольтажу в стандартах напруги з 220В до 230В не впливатиме на тарифи.

Тарифи на воду з 1 січня 2026 року

Тарифи на воду в Україні різняться залежно від регіону та постачальника. Тому вартість послуг водопостачання варто уточнювати безпосередньо у місцевому водоканалі.

Водночас зазначимо, що 23 грудня уряд звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) з питанням щодо відтермінування зміни тарифів на воду для населення.

“Разом з тим ми маємо знайти спільне рішення, яке збалансує інтереси споживачів і потреби надавачів послуг, водоканалів, як не мають втрачати і заходити в борги“, — вказала Юлія Свириденко, прем’єр-міністерка України.

Тарифи на газ із 1 січня 2026 року

У жовтні 2025 року уряд зафіксував ціну на газ для населення до 31 березня 2026 року, тобто до кінця опалювального сезону. Вона становить:

• для населення — 7 420 гривень за 1 000 кубометрів (з ПДВ);
• для бюджетних установ — 16 390 гривень за 1 000 кубометрів (з ПДВ).

Для клієнтів НАК “Нафтогаз України» тариф складає 7,96 грн за кубометр. Інші постачальники газу пропонують річні ціни в межах 7,79–9,99 гривні за кубометр.

Варто зазначити, що з 1 січня також почнуть діяти нові правила плати за розподіл газу для населення. Тарифи формуватимуться на основі на основі фактичного споживання за період з 1 жовтня 2024 року до 30 вересня 2025 року.

При цьому для бізнесу тарифи на розподіл газу будуть поетапно зростати з 1 січня по 1 квітня. Середньозважений тариф для непобутових споживачів з початку року становитиме 2,3 гривні за кубометр на місяць, а з 1 квітня — 2,72 гривні, що означає середнє зростання на 60,5%.

Читайте також:

Бюджет України на 2026 рік: пояснюємо куди спрямують кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство внутрішніх справ (МВС) України запустило застосунок екстреної допомоги “112”, який дозволяє викликати необхідні служби навіть без мобільного зв’язку.

Про це повідомив Ігор Клименко, Міністр внутрішніх справ України.

МВС запустило застосунок екстреної допомоги “112”

МВС презентувало застосунок екстреної допомоги “112”, який працює без мобільного зв’язку.

У разі критичної ситуації користувач здійснює дзвінок через застосунок, після чого оператор оцінює обставини та скеровує на місце відповідну службу — поліцію, рятувальників, медиків або газову службу.

Найбільш корисним застосунок є в укриттях або підвалах, де відсутній мобільний сигнал, у районах зі слабким чи нестабільним покриттям, а також під час аварій або перебоїв у роботі стільникових мереж.

“Ми будемо розширювати функціональність “112”. Серед наступних кроків — опція виклику жестовою мовою, щоб сервіс був максимально доступним для всіх користувачів. 112 — це про можливість отримати допомогу за будь-яких умов. Навіть коли інші канали зв’язку недоступні“, — зауважив Ігор Клименко, Міністр внутрішніх справ України.

Як завантажити застосунок

Завантажити застосунок можна за одним із посилань нижче, яке відповідає операційній системі телефону:

• для IOS — посилання;
• для Android — посилання.

Читайте також:

На що українці можуть витратити “зимову тисячу”: перелік товарів та послуг

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!