Наступного тижня в Чернігові відкриється Денний центр “Жіночого Хабу Святої Ольги”. Цей осередок підтримки безкоштовно опікуватиметься жінками та дітьми, що постраждали внаслідок російського повномасштабного вторгнення в Україну.

Керівниця проєкту, представниця ГО “Елеос-Україна” Тетяна Іванова розповіла виданню ШоТам, як вдалося створити місце, що має об’єднати місцевих і переселенців.

Денний центр “Жіночого Хабу Святої Ольги”

У 2023 році команда ГО “Елеос-Україна” вирішила створювати нові локації та послуги для постраждалих від російського вторгнення. За кілька місяців спільнота розробила ідею Денного центру “Жіночого Хабу Святої Ольги”. 

“Хотіли, аби цей центр виріс до ком’юніті серед місцевих мешканців і вимушено переміщених осіб. Ідея полягала в тому, щоб в одному місці зібрати якомога більше людей, які підтримували б одне одного, мали змогу звернутися по допомогу до фахівців-психологів та спеціалістів з фізичної реабілітації. А ще почувались би б безпеці настільки, наскільки це взагалі можливо в країні, де триває війна”, — пояснила Тетяна Іванова.

Керівниця проєкту зазначила, що в осередку на тих, хто потребує підтримки, чекатимуть психологи та консультанти з працевлаштування. Також для відвідувачів будуть доступні спортивний зал, йога та фізична реабілітація.

Окрім того, до центру зможуть приходити мами, які не мають із ким залишити дитину. Тут працюватиме педагог-вихователь, що звільнятиме їхній час. Жінки матимуть можливість отримати послуги: позайматися з психологом індивідуально або в групі, проконсультуватися з працевлаштування чи завітати до спортзалу.

Чернігів обрали, тому що тут мешкають люди, яким довелося відчути на собі наслідки війни. Регіон пережив окупацію, місто бомбардували, а жителі й досі оговтуються від пережитого.

“Ми остаточно зупинилися на Чернігові й почали шукати приміщення. Денний центр — це соціальний проєкт. Ми шукали одноповерхове приміщення, яке можна було б зробити інклюзивним, аби люди з інвалідністю також мали змогу без проблем нас відвідувати. Наш вибір скорочувався, аж поки не знайшли те, що нам було необхідно. Приміщення потребувало ремонту, але це вже був початок. На щастя, міська влада Чернігова підтримала нашу ідею створити Денний центр. Ми орендуємо приміщення за символічні кошти”, — повідомила Тетяна Іванова.

Відкриття центру

Офіційне відкриття заплановане на 15 січня. Наразі в Денному центрі облаштовують кімнати для психоемоційної підтримки тих, хто цього потребує, а також спортзал. У ньому займатимуться українці, яким необхідна фізична реабілітація.

Після відкриття відвідати центр у Чернігові можна буде безкоштовно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 18:00. Адресу, де розміщується центр, наразі не повідомляють.

До слова, у майбутньому схожі центри планують відкрити і в інших регіонах країни.

Читайте також:

• Як переселенцям познайомитись з історією та культурою Чернігова
• У Чернігові відкрився осередок підтримки бахмутян: як отримати допомогу
• Бахмутянка розповіла, як евакуювалася в Чернігів і відкрила точку з продажу шаурми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сили оборони України продовжують вести активні бої на Донеччині, утримуючи лінію оборони та контратакуючи противника. За даними аналітичного ресурсу DeepState, українські війська досягли локальних успіхів поблизу села Кучерів Яр, відтіснивши російські підрозділи назад.

Про це повідомили аналітики DeepState

Успіх ЗСУ на Добропільському напрямку

На мапі бойових дій DeepState зазначено, що українським захисникам вдалося звільнити частину територій на південь від Добропілля.

Попри успіхи українських сил, російська армія продовжує спроби наступу на сусідніх напрямках. DeepState повідомляє про незначне просування окупантів біля Гродівки та Володимирівки, де тривають запеклі бої.

Водночас, за даними Генштабу ЗСУ, на Лиманському напрямку російські війська протягом минулої доби здійснили дев’ять штурмових атак, намагаючись прорвати оборону Сил оборони України поблизу населених пунктів Надія, Новоселівка, Зарічне та Шандриголове.

На Слов’янському напрямку наші військові відбили 14 спроб просування ворога у районах Ямполя, Серебрянки, Сіверська та Виїмки.

На Краматорському напрямку активних наступальних дій з боку противника зафіксовано не було.

Водночас на Костянтинівському напрямку російські сили здійснили 12 атак поблизу Щербинівки, Русиного Яру, Катеринівки та Софіївки, проте всі вони були безуспішними.

Найгарячішою залишається ситуація на Покровському напрямку, де оборонці України відбили 39 штурмів противника у районах Никанорівки, Мирнограда, Родинського, Лисівки, Звірового, Удачного, Молодецького, Новоукраїнки, Червоного Лиману, Новоекономічного, Котлиного, Новопавлівки та Дачного.

Читайте також:

• Росіяни дістались околиць Лимана — DeepState
• Бійці НГУ знищили бронетехніку рф на Покровському напрямку
• Спроба прориву в Часів Ярі: окупанти провели штурм на бронетехніці та мотоциклах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Львові презентували оцифровану колекцію “Фотографи та ательє у Бахмуті на зламі ХІХ–ХХ століть”. Вона містить оцифровані світлини бахмутських фотоательє, які працювали в місті протягом 1870-х-1920-х років. Ці фото зберігались у Бахмутському краєзнавчому музеї та були вивезені з міста після початку повномасштабного вторгення.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповів бахмутський краєзнавець, директор музею Ігор Корнацький.

Презентація колекції з Бахмута у Львові

Днями у Львові презентували оцифровану колекцію “Фотографи та ательє у Бахмуті на зламі ХІХ–ХХ століть”. Вона містить історичні світлини, зроблені в бахмутських фотоательє в дореволюційний період. Серед них — портрети містян і селян, представників різних професій і суспільних станів, дорослих і дітей, родинні групові фото. Окрім цього, оцифровано видові фотографії різних куточків Бахмута та його історичних будівель, частина з яких знищена в роки Другої світової війни і сучасної російської агресії.

Оригінальні світлини були вивезені з Бахмута і знаходяться на збереженні. Для того, щоб зберегти колекцію, її вирішили оцифрувати. Це зробили в межах спільного проєкту Бахмутського краєзнавчого музею та львівського Центру міської історії. Мета проєкту полягає у збереженні спадщини тимчасово окупованих територій.

Наразі побачити оригінальну колекцію у відкритому доступі неможливо.

“У Львові ми презентували оцифровані копії у вигляді презентації. Оригінали зараз взагалі не виставляються, вони зберігаються у визначеному місці. Раніше на огляд були виставлені роздруковані збільшені копії, виставка була в Хмельницькому обласному художньому музеї”, — каже Ігор Корнацький.

Оцифровані копії є в безоплатному доступі в міському медіаархіві Центру міської історії. У пошуку потрібно вказати слово “Бахмут” і вам відкриються світлини з колекції.

Бахмутські фотоательє, історія

Перші фотоательє в Бахмуті з’явилися на початку 1870-х років. Відтоді фотографія стала важливим свідком міського життя та унікальним способом зберегти пам’ять про людей і події.

У колекції краєзнавчого музею збереглись роботи бахмутських фотографів і власників ательє — Розалії та Давида Мерейнес, Леона й Ісаака Гриліхесів, Герша-Лейби Бродського, Єфима Львова, Михайла Іцковича, Емануїла Білоцерковського, Лазаря Хадака.

Приватні фотоательє поступово принили свою роботу в радянський період. Більшість студій зачинились наприкінці 1920-х років.

Читайте також:

• Бахмутська цегла з літерою “П”: як з’явився завод Паланта
• “Не маса, а актив”: як донецькі ультраси прокладали шлях до українізації регіону
• Палац Культури у Часів Ярі: якою була історична споруда

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!