Нещодавно серед бахмутян спалахнула дискусія через те, що Управління культури Бахмутської міської ради хотіло придбати для своїх потреб автомобіль Opel Combo Life Edition L2 за майже 1 мільйон гривень. Волонтерська організація “Бахмут Український”, яка займається забезпеченням військових зазначає, що такі витрати не є критичними та закликала бахмутян подавати скаргу на закупівлю. Втім, новий Opel не єдина закупівля міськради, є ще кілька. Серед яких автомобільний кран вартістю у понад 7 мільйонів гривень. Однак саме ці торги були скасовано.

Інформація про це була опублікована на порталі Прозорро.

Що сталося?

Кран

Раніше у відповідь на запит редакції нам повідомили, що техніку підприємства та Управління закупляють для того, аби оперативно почати ліквідовувати наслідки російської агресії після звільнення громади. Її планують використовувати у цілях відбудови.

Одна з таких закупівель — це автомобільний кран вантажопідйомністю 25 тонн. Відомо, що його будуть використовувати для підрядних робіт за призначенням, а також можуть направляти на будівництво оборонних та захисних споруд.

Попереднього його планує придбати КП “Бахмут Вода”, приблизна вартість техніки складала 7 мільйонів 200 тисяч гривень.

Однак, інформація змінилася. Стало відомо, що ця вартість була вказана без врахування ПДВ. Оновлена сума склала 9 мільйонів гривень.

У закупівлі вказано, що торги скасовували через те, що сума закупівлі помилково була вказана без урахування ПДВ.

Також на порталі Zakupivli.pro було опубліковане питання, у якому зазначили, що кран є російським.

“Шановні організатори ви збираєтесь купити кран на шассі МАЗ с російською крановою установкою Івановець. Цей російський кран вже 2 роки безуспішно хоче продати Укртрак. Закупівля такого товару незаконна“, — питання про кран на порталі Zakupivli.pro.

У відповідь користувачу повідомили, що тендерну документацію розроблено відповідно до вимог Закону України. Однак, з метою дотримання законодавства про захист економічної конкуренції, учасник може запропонувати еквівалент чи аналог за умов повної відповідності, чи кращих технічних характеристик.

Нагадаємо, що керівником КП “Бахмут Вода” є Роман Спічкін, він вже кілька років працює на цій посаді. За 2022 рік директор отримав понад 947 тисяч гривень заробітної плати, а за 2023 рік близько 932 тисяч гривень.

Читайте також:

• Українці можуть запропонувати свій варіант відбудови міста та отримати 10 тис. євро
• Відбудова Бахмута: як не допустити розкрадання грошей?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Гостомелі після деокупації проживають майже три тисячі переселенців, серед них є й родини бахмутян, їх близько 15. Громада розвиває власні волонтерські осередки, допомагає з житлом і інтегрує ВПО в культурне та соціальне життя, створюючи приклад співпраці замість розділення. Тут стараються не ділити людей за принципом “ВПО” та “місцеві”. Дізнавалися, чим особливий Гостомель, чим займаються місцеві та як живуть в громаді переселенці.

Про це розповідали Аліна Стратієнко, начальниця відділу соціального захисту населення Гостомельської сільської військової адміністрації, заступниця голови Ради ВПО Гостомельської громади, а також Марина Бабієнко, начальниця Управління фінансів.

Економіка Гостомеля

Територіально Гостомель знаходиться в Бучанському районі Київської області, до Києва звідси — 15 кілометрів. Це пряма траса від Києва, саме селище вважається індустріальним. У саму Гостомельську громаду входить Гостомель та три менші села: Озера, Горенка та Мощун. Річний бюджет громади складає орієнтовно 350-400 мільйонів гривень, з них частка власних доходів орієнтовно складає 300 мільйонів — це сплата місцевих податків і зборів, загальнодержавних податків.

“Гостомель — це індустріальне містечко, на території якого знаходяться всесвітньо відомі підприємства.  Найбільше і найвідоміше – це аеропорт АТ “Антонов”. На жаль, в тому числі через місцерозташування, Гостомель та села, що входять до складу громади дуже постраждали на початку вторгнення. Також у нас є величезний логістичний хаб, дочірнє підприємство “Кюне і Нагель”. Ще на території громади є відоме підприємство з іноземними інвестиціями “Ветропак Гостомельський склозавод”, — розповідає деталі інфраструктури селища Марина Бабієнко, начальниця Управління фінансів. 

До повномасштабного вторгнення Гостомельський склозавод був одним з найбільших постачальників пляшок із зеленого і коричневого скла в Грецію та Італію. Також гордістю громади є Група компаній “Грін Гілд Груп”, до складу якої входять: 

• ТОВ “Сігма Солюшнз”; 
• ТОВ “Компанія Консалдінг-Інвест”;
• ТОВ “Зелена Гільдія Переробка”;
• ТОВ “РЕНО”. 

Тут вирощують знайомі нам з полиць супермаркетів фасовані овочі “Вовка-морковка”, “Матуся-потуся”, “Пані цибулька”. Ще одне велике підприємство — це “Ukrainian Gears”, всесвітньо відомий виробник 3D-іграшок, які замовлять аж у Діснейленд. Всі вище перелічені підприємства є бюджетоутворюючими для громади. Всі вони працюють з іноземними інвестиціями, і відповідно мають офіційні зарплати та соціальний пакет. Крім того, за останні роки на території громади збільшується міграція фізичних осіб-підприємців (ФОП) та юридичних осіб. Щодо ФОПів, то протягом 2025 року на території Гостомельської громади зареєструвалося 238 підприємців, а припинили роботу 77.

Примітка. Це коли підприємство або фізична особа-підприємець знаходились в одному місці і потім перереєструвалась. Простими словами, це не нове зареєстроване підприємство, а переміщене.

“Я це пояснюю, бо це важливо для розуміння загалом, наскільки людям в плані роботи комфортно жити в нашій громаді. Дуже багато людей й працюють, й живуть тут… У нас достатньо багато власних підприємців і підприємців, які переміщуються до нас, або, відповідно, ново зареєстровані. Це завжди тішить”, – говорить Марина Бабієнко.

Підприємці реєструються в різних галузях, але нам навели найбільш часті КВЕДи, і вони мають наступні спрямування: 

• оптова та роздрібна торгівля;
• ремонт автотранспортних засобів;
• комп’ютерне програмування та надання інших інформаційних послуг;
• транспорт;
• складське господарство;
• поштова, кур’єрська діяльність;
• діяльність у сферах права, бухгалтерського обліку, архітектури, інжинірингу;
• адміністративне та допоміжне обслуговування;
• будівництво;
• операції з нерухомим майном;
• освіта;
• мистецтво, відпочинок розваги;
• виготовлення виробів з деревини, паперу та поліграфічна діяльність;
• охорона здоров’я.

Серед проблем, які виділяють в Гостомелі — це наразі закритий на ремонт садочок. Діти відвідують сусідні дитячі садки, що не є дуже зручно, а ремонт місцевого садка йде дуже повільними темпами. Загалом на території громади працюють 5 закладів загальної середньої освіти, 3 заклади дошкільної освіти та дошкільне відділення при гімназії. Загальна кількість учнів у 2024/2025 навчальному році склала 2 358 дітей, функціонувало – 109 класів, середня наповнюваність – 21 осіб. Серед школярів є 194 дитини ВПО.

Щодо медицини, то на території громади працює КНП “Гостомельський центр первинної медико-санітарної допомоги”, який має 4 структурних підрозділи у всіх населених пунктах громади. Тут люди отримують усю необхідну медичну допомогу. Також у планах є будівництво амбулаторії загальної практики сімейної медицини в Гостомелі.

Селище має давню історію, перша письмова згадка про нього датується аж 1494 роком. Гостомель частково стоїть на річці Ірпінь, по якій в Середньовіччя ходили великі пароплавні судна. Але саме та частина річки Ірпінь, яка протікає через Гостомельську громаду, зараз слугує місцем для так званого “дикого відпочинку” — тут можна усамітнитися та відпочити без людей. На річці люблять відпочивати рибалки та родини з дітьми. Улітку ви побачите тут осередок для сімейного відпочинку: люди виїжджають сюди на пікні, на бадмінтон. Це не урбанізована частина селища, й місцеві це цінують.

“Це наша перевага того, що річка Ірпінь є дуже старовинною. Всі ми знаємо це, й цим пишаємося. Ми слідкуємо за її чистотою й дотримуємося всіх необхідних правил, щоб вона була в належному вигляді. Це наше місце для рекреаційного відпочинку”, — каже пані Аліна у розмові.

Житло та життя для ВПО в Гостомелі

Населення в Гостомелі ініціативне — тут існує багато культурних програм, до яких долучаються як молодь, так й люди середнього віку, каже Аліна Стратієнко. У громаді після деокупації відкрили волонтерський центр “Червона Калина” — саме тут місцеві працюють на допомогу війську, долучають до плетіння сіток у вільний час. Окремо варто відзначити, що так само до волонтерства та громадського життя в Гостомелі долучаються й переселенці, вони не є пасивними спостерігачами. Люди активно цікавляться новинами громади, самі йдуть дізнаватися про можливості, й цікавляться як вони можуть на них впливати. Показовий приклад, коли самі бахмутяни, які мешкають в громаді прийшли до місцевих органів самоврядування, аби дізнатися про житло, яке тут планують звести, хоча тоді ця інформація ще не була озвучена офіційно, проте люди не боялися запитувати, цікавилися майбутнім проєктом.

“Багато людей відвідують наші книгарні в межах громади. Маємо культурні заходи. Тобто у нас дуже насичене, як на мене, культурне життя. Також ми стараємося не розмежувати ВПО і місцевих. В оголошеннях про події прописуємо, що це для мешканців наших громад, а ВПО вже є нашими мешканцями. Ми також залучаємо активних переселенців до роботи Ради ВПО Гостомельської громади, наразі доєдналися 4 людей”, – розповідає Аліна Стратієнко, начальниця відділу соціального захисту населення Гостомельської сільської військової адміністрації.

Наразі це єдиний приклад формалізованої участі внутрішньо переміщених осіб у дорадчих структурах, проте громада розглядає можливість подальшого розширення цієї практики. Цей пункт включено й в Стратегію розвитку громади на найближчі два роки.

Щодо житла, то, за її словами, запит з надання житла для ВПО в громаді доволі частий. Тут потрібно зазначити, що на території громади проживають 2 672 ВПО, з них у: Гостомелі – 1840, у Горенці — 562, у Озері — 89, у Мощуні — 181 внутрішньо переміщених осіб. 

Примітка. У Гостомельську громаду входить 1 селище й три села — це, власне, сам Гостомель та три менші села: Горенка, Мощун та Озера. Найбільше людей територіально проживають у Гостомелі, це приблизно ⅓ частина, далі за кількістю населення йде Горенка, де проживає близько 10 тисяч людей, й найменше людей живуть у селах Мощун та Озера відповідно (у кожному селі офіційно зареєстровано до 1 тисячі осіб). Таким чином, у цих селах й найменша кількість ВПО. 

Загалом переселенці надають перевагу проживанню у багатоквартирних будинках на противагу приватному сектору. Разом з тим, на території громади є два модульних містечка для ВПО. Наразі з кількістю потреб громада справляється, каже начальниця відділу соціального захисту населення Гостомельської СВА.

“Але існують складніші запити, які полягають в тому, що люди мають бажання проживати по одному або принаймні там, де дві особи, в яких може проживати подружжя. Наші ж кімнати розраховані на чотири особи і не завжди є можливість для того, щоб там проживали лише двоє людей”, — каже Аліна Стратієнко. 

Вона пояснює, що наплив ВПО великий, люди хочуть регіонально розміщатися поближче до Києва. Тому постає проблема, що люди, які потребують житла, не завжди погоджуються на підселення. Втім, через брак житла доводиться йти на компроміс й жити не самому, а з сусідом. Попри те, настрої переселенців в громаді позитивні, каже спікерка. Громада старається розселювати всіх.

“З мого особистого спостереження й аналітики, яку я провожу майже щодня, працюючи з людьми, можу зробити висновки, що багато хто їде в якесь житло до родичів, знайомих. Тобто, це вже питання попередньо обумовлено. Проте є й важкі випадки. В нас тут була ситуація, коли приїхала мама з Донецької області з 4 дітьми, двоє яких є з інвалідністю, але нам вдалося знайти їй гідні умови в спеціалізованому центрі в місті Києва. Для мене цей випадок, як для людини, в першу чергу, був болючий, а не як для службовця”, — ділиться у розмові службовиця.

Осередки для ВПО в Гостомелі та координування: як це відбувається

На території Гостомельської ОТГ проживають й бахмутяни, з них 22 в Гостомелі, 3 в Горенці. Люди в громаді активні, каже заступниця голови Ради ВПО Гостомельської громади.

Зараз більшість з цих людей житло винаймають в оренду, також деякі отримують компенсацію за програмою від Пенсійного фонду за оренду житла. 

“У нас внутрішньо переміщені особи створили собі чат в соціальних мережах. Я знаю, що в Фейсбуці й в Телеграмі є точно. Вони обговорюють всі актуальні теми: хто що отримував, хто що не отримував, кому коли мають прийти виплати.

Також у нас, як громади, є офіційний Телеграм-канал, ну і в будь-яких соціальних мережах, де ми маємо офіційні сторінки, то будь-яку інформацію стосовно ВПО ми оприлюднюємо з хештегом “Увага ВПО”, – розповідає Аліна Стратієнко.

Також місцева адміністрація ділиться з місцевими ВПО інформацією, як у громаді можна провести час або отримати ті чи інші послуги: від оформлення документів до того, як долучитися до допомоги війська.  

“Тобто, розповідаємо людям, куди вони можуть першочергово звернутися, щоб вони розуміли, що вони зовсім не одинокі тут”, — наголошує службовиця.

Щодо упереджень заступниця голови Ради ВПО Гостомельської громади каже: з такими, на її думку, тут переселенці не зустрічаються. За весь досвід її роботи вона не побачила подібних ситуацій. Одна з причин цього, це те, що відбувається постійне залучення переселенців до процесів життя громади й спільних ініціатив.

“Всі ми різні, але ми намагаємося поєднувати нас за одним якимось принципом.  Головне – це допомогти й заспокоїти. От я вважаю, що це основні наші задачі зараз”, — резюмує заступниця голови Ради ВПО Гостомельської громади.

Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.Проєкт “Імпульс” реалізують Фонд Східна Європа та Міжнародний фонд “Відродження” за підтримки Norad та Sida. Його мета — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.

Читайте також:

• “Бахмут-Гоща”: Олександр Марченко відповів на питання бахмутян по проєкту
• Без громадського транспорту й роботи:чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов
• “Спільне бачення нового дому”: розповідаємо про передпроєктне обговорення житлового кварталу в Гостомелі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У селищі Софіївка Дніпропетровської області планують реконструювати будівлю амбулаторії під житловий будинок. Проєкт передбачає облаштування 28 однокімнатних квартир. Отримати житло тут зможуть переселенці із Бахмутської громади, які перебувають на обліку як ВПО, а також окремі категорії місцевих жителів Софіївської громади.

Які умови отримання, яким буде житло та що відомо про нього, редакції повідомили у Бахмутській міській військовій адміністрації.

Житло у Софіївці: хто зможе отримати

У селищі Софіївка Криворізького району планують реконструювати будівлю амбулаторії під житловий будинок. Проєкт має забезпечити житлом внутрішньо переміщених осіб, зокрема мешканців Бахмутської громади, які нині проживають на території Софіївської селищної громади та перебувають у Єдиній базі даних ВПО. Нагадаємо, що у Софіївці проживають 70 родин з Бахмутської громади. У липні з цією громадою підписали Меморандум про співпрацю. Також житло там отримають окремі категорії мешканців Софіївської громади.

Нагадаємо, що 30 вересня на сайті Прозорро опублікували тендер на 1 мільйон 198 тисяч 217 гривень та 40 копійок. За ці гроші розроблять проєктну документацію для реконструкції будівлі амбулаторії під житловий будинок. Кошти на розробку проєкту реконструкції амбулаторії надали порівну дві громади: Бахмутська та Софіївська.

Скільки людей зможуть жити в реконструйованій амбулаторії?

Реконструйований будинок за адресою вулиця Спортивна, 1, корпус 6 передбачатиме 28 однокімнатних квартир, розрахованих на 33–49 людей.

Які умови будуть у квартирах?

Квартири матимуть окремі входи, кухні та санвузли, а в нежитловій частині будівлі облаштують кімнату для дітей та приміщення для прання. Загальна площа кожної квартири складатиме близько 30 квадратних метрів.

Яка інфраструктура передбачена?

Поруч із будинком планується облаштування дитячого, дорослого та спортивного майданчиків, майданчика для збору сміття, тимчасової автостоянки, зони для зберігання велосипедів, а також озеленення прибудинкової території.

Після заселення мешканці самостійно оплачуватимуть житлово-комунальні послуги. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України №495 від 29 квітня 2022 року, якою визначено порядок надання житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.

Коли будуть завершені роботи по реконструкції?

Наразі проєкт перебуває на стадії розробки проєктно-кошторисної документації, тому терміни завершення робіт ще не визначені. Замовником будівництва виступає виконавчий комітет Софіївської селищної ради, який погоджує обсяг робіт для подальшого укладання договору з проєктною організацією.

До теми:

Стало відомо скільки будинків для бахмутян планують побудувати до 2028 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!